Жанр есе: поняття, специфіка, ознаки, поради щодо його підготовки та написання



Скачати 82.13 Kb.
Дата конвертації16.01.2017
Розмір82.13 Kb.
Жанр есе: поняття, специфіка, ознаки, поради щодо його підготовки та написання

Сучасна педагогічна освіта вимагає активних форм та методів навчання історії, оскільки їх використання має підвищити пізнавальну активність школярів та спонукати до старанного навчання, використання власних знань в практичній діяльності, розвитку творчих здібностей учнів,формуванню всіх видів компетентностей. Написання есе – це міркування учня над якоюсь проблемою, яка йому цікава і яка є актуальною, тобто цікавою іншим.

Есе від французького "essai", англ. "essay", "assay" - спроба, проба, нарис; від латинського "exagium" - зважування. Творцем жанру есе вважається М.Монтень – французький письменник і філософ XVI ст.. Це прозовий твір - міркування невеликого об'єму з вільної композицією. Жанр критики і публіцистики, вільне трактування будь-якої проблеми. Есе висловлює індивідуальні враження та міркування щодо конкретного приводу або питання і явно не претендує на визначальну або вичерпну трактування предмета. Як правило, есе передбачає нове, суб'єктивно забарвлене слово про що - або і може мати філософський, історико - біографічний, публіцистичний, літературно-критичний, науково-популярний, белетристичний характер

Есе - це абсолютно самостійна робота, написана власним стилем і мовою, тому, чим менше цитат, тим краще. Визначний український письменник, вчений, професор Альбертського університету (Канада) визначає специфіка жанру есе наступним чином:



  • заголовок есе не знаходиться в прямій залежності від теми: крім відображення вмісту роботи він може бути відправною точкою в роздумах автора, висловлювати ставлення частини і цілого;

  • вільна композиція есе підпорядкована своєю внутрішньою логікою, а основну думку есе слід шукати в "строкатому мереживі" роздумів автора. У цьому випадку порушена проблема буде розглянута з різних сторін;

  • якщо у творі на літературну тему має переважати раціональне поєднання аналізу художнього твору з власними міркуваннями, то в есе - яскраво виражена авторська позиція;

  • якщо у традиційному творі вітаються індивідуальні особливості стилю і мови творів автора, то в есе індивідуальні авторський стиль - вимога жанру.

  • для передачі особистого сприйняття, освоєння світу автор есе привертає численні приклади, проводить паралелі, підбирає аналогією,використовує різні асоціації;

  • для есе характерне використання численних засобів художньої виразності:метафори, алегоричні і притчеві образи,символи,порівняння.

Есе буде виглядати багатше і цікавіше, якщо в ньому присутні непередбачувані висновки, несподівані повороти, цікаві зчеплення.Есе учня - це самостійна письмова робота на тему, запропоновану викладачем (тема може бути запропонована учнем, але обов'язково повинна бути узгоджена з вчителем). Мета есе полягає в розвитку навичок самостійного творчого мислення та письмового викладу власних думок. Писати есе надзвичайно корисно, оскільки це дозволяє учню навчитися чітко і грамотно формулювати думки, структурувати інформацію, використовувати основні категорії аналізу, виділяти причинно-слідчі зв'язку, ілюструвати поняття відповідними прикладами, аргументувати свої висновки; опанувати науковим стилем мови.

Мета творчого есе - піти від формальних рамок. Тут панує не логіка, а асоціації. Із формальних вимог до есе можна назвати тільки одне - наявність заголовка. Внутрішня структура есе може бути довільною. Оскільки це мала форма письмової роботи, то не потрібне обов'язкове повторення висновків, врешті-решт, вони можуть бути включені в основний текст або заголовок. Аргументація може передавати формулювання проблеми. Формулювання проблеми може збігатися з остаточним висновком.

На відміну від реферату, який адресований будь-якому читачу, тому починається з "Я хочу розповісти про...", а закінчується "Я прийшов до наступних висновків...", есе - це репліка, адресована підготовленому читачеві, тобто людині, яка в загальних рисах вже знає, про що піде мова. Це дозволяє автору есе зосередитися на розкритті нового. Ось деякі загальні ознаки жанру есе, які зазвичай перераховуються в енциклопедіях і словниках:


  • невеликий обсяг, конкретна тема і підкреслено суб'єктивна її трактування;

  • вільна композиція, схильність до парадоксів, орієнтація на розмовну мову;

  • конкретна тема і підкреслено суб'єктивне її трактування.

Як підготувати і написати есе?

Якість будь-якого есе залежить від трьох взаємопов'язаних компонентів, таких як



  • вихідний матеріал, який буде використаний (конспекти прочитаного, лекцій, запису результатів дискусій, власні міркування і накопичений досвід по даній проблемі);

  • якість обробки наявного вихідного матеріалу (його організація, аргументація і доводи);

  • аргументація (наскільки точно вона співвідноситься з піднятими в есе проблемами)

Процес написання есе можна розбити на кілька стадій:

  • обдумування

  • планування

  • написання

  • перевірка

  • виправлення.

Планування - визначення мети, основних ідей, джерел інформації, термінів закінчення та подання роботи.Мета повинна визначати дії. Ідеї, як і цілі, можуть бути конкретними і загальними, більш абстрактними. Думки, почуття, погляди і подання можуть бути виражені у формі аналогій, асоціації, припущень, міркувань, суджень, аргументів, доводів і т.д.

У процесі написання есе поміркуйте про таке:

  • Ясність - чи є моє есе доказовим? Чи зрозуміло воно? Чи всі частини мого есе допомагають читачу зрозуміти мою точку зору? Чи пов'язане рішення, що я пропоную, із проблемою, що я торкаюся?

  • Приклади - чи всі мої твердження підкріплюються прикладами чи фактами? Чи не роблю я голосних тверджень, які не були чи не можуть бути доведені?

  • Доступність - чи може моє есе бути зрозуміло людьми, що не працюють над тими ж темами і проблемами, що і я? Людьми, що живуть в іншій частині світу? Чи немає в моєму есе чого-небудь, що буде образливим для інших етнічних чи релігійних груп? Чи цікаве воно?

Есе - це найпростіша наукова робота. Але, незважаючи на її малий об'єм і творчий характер, вона повинна зберігати стандартну структуру. Тема есе, на думку автора, має велике значення, оскільки дозволяє учню зорієнтуватися в джерелах та матеріалах щодо написання есе, а вчителю більш об’єктивно оцінити надану роботу. Взагалі, тематику есе пропонуємо розділити на наступні групи:

А) ті, що вимагають певної конкретики. Наприклад, «Михайло Грушевський - великий українець», «Галичина - перша дивізія УПА», «Соціально-політичне підгрунтя руху, відомого під назвою «шістидисятництво», «Репресивна політика російської та австрійської адміністрацій в Галичині в роки Першої світової війни», «Воєнний комунізм в Україні: перше десятирічяя (1919-1920), «Кордони України: історія та проблема формування» тощо.

Б) ті, що мають більш абстрактне навантаження. Наприклад, «На шляху до Соборності України», «Центральна Рада: погляд із сьогодення», «Україна ХХ століття: від імператорів до президентів», «З така держава Україна» тощо.

В) ті, що вимагають від учня альтернативи вибору точки зору. Наприклад, «Росія, Україна, Білорусь: чи можливий слов’янський трикутник», «50-80-ті: час пошуків чи втрачених можливостей», «Інвестиції в Україну – фактор розвитку держави чи поступової втрати економічної незалежності» «Державна думка в умовах підпілля під час окупаційного режиму: правда, що допомогла перемогти чи інформаційне пустословіє», тощо.

Г) афоризми, або крилаті вислови. Наприклад, «Історія-це лише нагромадження переплутаних фактів» (Лорд Честерфілд), «Історія-це пам'ять сказаного і зробленого» (Карі Бекер), «Людина-суспільна істота» (Арістотель), «Завжди шануй сліди минулого» (Стацій) тощо.

При виборі теми учитель повинен враховувати індивідуальні особливості класу, або конкретної дитини ; матеріал, яким володіє учень; рівень володіння поняттями та вміння формулювати власну думку, наводити приклади та докази; відстоювати власну позицію.

Жанр есе став популярним в останні роки. Однак це призводить до різних трактувань такого виду письмової роботи і спробам формалізувати його. Так Валентина Курилів, вчитель-методист із Торонто (Канада) пропонує свій варіант написання есе.

Есе - це письмовий твір, який характеризується вільним, не обов'язково вичерпним, але виразне індивідуальним трактуванням теми.Мета есе - довести, що учень зрозумів тему, та переконати в цьому вчителя. Часто різні завдання складаються з питань, які починаються а Чому...? Чи повинен...? До якої міри...?

В.Курилів пропонує наступну структуру есе:

1.Вступ - це загальний підхід до теми, який включає проблемне завдання ~а відповідь на поставлене запитання. Це теза есе.

Теза окреслює форму есе з обмеженим описом змісту, тобто описується не все, що відомо про тему, а тільки те, що відповідає на запитання.

Упродовж цілого есе треба підкреслювати зв'язок поданих фактів з тезою. Таким чином, учні не відповідатимуть на інші запитання, не відхилятимуться від теми, не будуть подавати зайвих фактів, які не стосуються тези.

2.Основна частина (тіло). Есе треба зорганізувати так, щоб читача переконати аргументами. Спочатку треба викласти головні ідеї та факти до них. Це можна зробити, використовуючи наведену нижче схему.

Обсяг есе може бути різним. Але навіть коротке есе вимагає принаймні трьох головних ідей, які треба лаконічно описати.

Найлегший спосіб представити головну ідею - висловити її в першому реченні абзацу, а далі подати факти щодо цієї ідеї. Кожний пункт повинен бути пов'язаний з головним реченням. Інформацію, яка не стосується головної ідеї, не варто наводити.

Тут треба узагальнити головні ідеї та дати відповідь на поставлене запитання.



3.Як будувати есе. (Див. таблицю ).

Назва вашої тези чи теми

Вступ - особисті погляди, що чітко висвітлюють тезу та підхід автора

Аргументи до тези:

Факти або приклади, які підтримують ідею

1

1




2




3

2

1




2




3

3

1




2




3

4.Висновки.

Висновки - це узагальнення есе, в яких підкреслюється, як автор довів свою позицію, і знову окреслюється тема. Вдалі висновки доводять до логічного кінця. Бажано знову повторити головну ідею, вживаючи, наприклад, цитату. Сучасна методична та наукова думка не надає чіткої структури есе. Кожен фахівець бачить цей жанр по-своєму: одні (Лесин В.) вимагають список використаної літератури, другі ( В.Курилів) пропонують вступ і висновки, треті (Шендеровський К.) наполягають на використанні цитат та афоризмів, четверті – все це заперечують. Тож, кожен вчитель має право обирати той варіант написання есе, який на його думку, є найбільш прийнятливим, зрозумілим, і навіть простим. З особистого досвіду автор пропонує власні рекомендації щодо написання есе:

•язик есе не має бути науковим;

•не використовуйте точні поняття та числові дані;

•вичурність, надуманість не повинні замінити ваших почуттів та переживань;

•есе не потребує актуальності, цілей, задач, списка літератури;

•короткість - сестра таланту , але якщо у вас думок дуже забагато – дерзайте;

•думки викладайте вільно, в тій послідовності, в якій бажаєте запотрібним.

ПАМ’ЯТАЙТЕ: есе-це вираз тільки вашої думки, ваш відгук на дану подію, або явище, тільки сердечне особисте відношення до описуємої події перетворює звичайний текст на есе, намагайтеся досягти гармонії між словами та образами, власними думками, переживаннями, які виникли у вас в реальності.

Оцінювання есе:

Критерії оцінки есе можуть трансформуватися в залежності від їх конкретної форми, при цьому загальні вимоги до якості есе можуть оцінюватися за такими критеріями:



А) Знання і розуміння теоретичного матеріалу:

  • визначає розглядаються поняття чітко і повно, призводячи відповідні приклади;

  • використовуються поняття строго відповідають темі;

  • самостійність виконання роботи (2 бали)

Б) Аналіз і оцінка інформації:

  • грамотно застосовує категорії аналізу;

  • уміло використовує прийоми порівняння та узагальнення для аналізу взаємозв'язку понять і явищ;

  • здатен пояснити альтернативні погляди на цю проблему і прийти до збалансованого висновку;

  • діапазон використовуваного інформаційного простору (студент використовує велику кількість різних джерел інформації);

  • обґрунтовано інтерпретує текстову інформацію з допомогою графіків і діаграм;

  • дає особисту оцінку проблеми (4 бали)

В) Побудова суджень:

  • ясність і чіткість викладу;

  • логіка структурування доказів;

  • висунуті тези супроводжуються грамотної аргументацією;

  • наводяться різні точки зору і їх особиста оцінка.

  • загальна форма викладання отриманих результатів і їх інтерпретації відповідає жанру проблемної наукової статті (3 бали)

Г) Оформлення роботи:

  • робота відповідає основним вимогам до оформлення та використання цитат;

  • дотримання лексичних, фразеологічних, граматичних і стилістичних норм російської літературної мови;

  • оформлення тексту з повним дотриманням правил російської орфографії та пунктуації;

  • відповідність формальним вимогам (1 бал)

Максимальна кількість балів, яку учень може отримати - 10. :

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал