Історія зарубіжної літератури навчальнапрограм а



Сторінка1/3
Дата конвертації10.03.2017
Розмір0.87 Mb.
  1   2   3
Міністерство освіти і науки України

Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка

Затверджую:

Проректор з науково-педагогічної роботи ___________ ініціали та прізвище

“_____”______________20___ року

ІСТОРІЯ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ




Н А В Ч А Л Ь Н А П р о г р а м а


підготовки бакалавра

галузі знань 01 Освіта

спеціальності 014 Середня освіта (Мова література (англійська) за освітньої програмою Мова література (англійська)

спеціальності 014 Середня освіта (Мова література (німецька) за освітньої програмою Мова література (німецька)

спеціальності 014 Середня освіта (Мова література (польська) за освітньої програмою Мова література (польська)
галузі знань 03 Гуманітарні науки

спеціальності 035 Філологія (Англійська мова і література) за освітньої програмою Англійська мова і література

Шифр дисципліни за навчальним планом ПП02

2016 рік
Розроблено та внесено Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка


Розробники програми: Голубішко І.Ю., кандидат філологічних наук, доцент,

доцент кафедри германських мов і зарубіжної літератури;



Кеба О.В., доктор філологічних наук, професор,

завідувач кафедри германських мов і зарубіжної літератури;



Лаврова А.О., кандидат філологічних наук, доцент,

доцент кафедри германських мов і зарубіжної літератури;



Шулик П. Л., кандидат філологічних наук, доцент, професор кафедри германських мов і зарубіжної літератури
Обговорено та схвалено на засіданні кафедри германських мов і зарубіжної літератури

«29» серпня 2016 року, протокол № 1

Обговорено та схвалено науково-методичною радою факультету іноземної філології
«29» серпня 2016 року, протокол № 1

Обговорено та схвалено вченою радою факультету іноземної філології


«29» серпня 2016 року, протокол № 1
Вступ
Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни “Історія зарубіжної літератури” укладена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалавра галузі знань 01 Освіта спеціальності 014 Середня освіта (Мова і література (англійська) за освітньої програмою Мова і література (англійська); спеціальності 014 Середня освіта (Мова і література (німецька) за освітньої програмою Мова і література (німецька); спеціальності 014 Середня освіта (Мова і література (польська) за освітньої програмою Мова і література (польська); галузі знань 03 Гуманітарні науки спеціальності 035 Філологія (Англійська мова і література) за освітньої програмою Англійська мова і література
Тип дисципліни. Навчальна дисципліна належить до циклу дисциплін професійної підготовки, нормативна.

Предметом вивчення навчальної дисципліни є: розвиток світового літературного процесу, художні твори, основні етапи та явища літератур народів світу.

Міждисциплінарні зв’язки: з курсами теорії літератури, історії літературознавства, порівняльного літературознавства, риторики, філософії, історії, естетики, психології, соціології, педагогіки, етики тощо. Історія зарубіжної літератури вивчається паралельно з зазначеними дисциплінами
Програма навчальної дисципліни складається з таких модулів:

  1. Історія зарубіжної літератури від античності до Нового часу

  2. Історія зарубіжної літератури Нового часу

  3. Історія зарубіжної літератури Новітнього часу.
  1. Мета та завдання навчальної дисципліни

1.1. Метою викладання навчальної дисципліни “Історія зарубіжної літератури” є залучення молоді до найвищих досягнень зарубіжної літератури та культури, загальнолюдських і національних духовних цінностей, виховання естетичного смаку, високої читацької культури, формування вмінь та навичок літературознавчого аналізу, а також підвищення рівня фахової підготовки словесника, розвиток творчих якостей і професійних здібностей майбутніх вчителів.

1.2.Основними завданнями вивчення дисципліни “Історія зарубіжної літератури” є створити загальну панораму розвитку зарубіжної літератури, виходячи з конкретно-історичного аналізу основних його етапів; проаналізувати становлення, розвиток основних літературних жанрів і родів; ознайомити з основними елементами поетики вершинних явищ - художніх творів найбільш відомих письменників і поетів; розкрити проблематику основних творів курсу, показати рух естетичних ідей і художніх форм, значення створених у різні періоди художніх цінностей для подальшого розвитку зарубіжної літератури як феномена людської культури.

1.3. Заплановані результати навчання відповідно до освітньо-професійної програми.



На основі вивчення дисципліни студент має набути таких компетентностей:

загальних: формування фундаментальних уявлень про естетичні тенденції у стилях і напрямах античної, середньовічної, ренесансної, просвітницької, барокової, класицистичної, сентименталістської, романтичної, реалістичної, натуралістичної, декадансної, модерністської, авангардистської, постмодерністської літератур; розуміння своєрідності втілення певного стилю і напряму у літературному творі.

спеціальних (фахових і предметних): вміння орієнтуватися у літературно-історичному, літературно-критичному матеріалі історії зарубіжної літератури; здатність орієнтуватися в особливостях літератури різних країн і епох, володіння принципами й методикою порівняння та вивчення зарубіжних літератур з точки зору традицій і новаторства; вміння аналізувати зміст художнього твору як сукупність його тематики й проблематики, а також у взаємозв’язках компонентів змісту із компонентами форми твору, визначити специфіку вираження естетичних ідей в художній літературі.
Згідно з вимогами програми підготовки фахівців здобувачі першого (бакалаврського) рівня вищої освіти повинні:
знати:

  • вершинні явища світового літературного процесу від давнини до сучасності;

  • закономірності перебігу літературного процесу в різних країнах;

  • національну специфіку й загальнолюдську цінність творів зарубіжної літератури;

  • зв'язок розвитку літератури, мистецтва і філософської думки;

  • іманентні закони розвитку літератури;

  • основні літературні напрями, течії, стилі, їх характерні ознаки та вияви в літературі;

  • здобутки передбачених програмою видатних митців світу, їх художні твори, особливості індивідуального стилю;

  • особливості перекладів творів зарубіжної літератури українською мовою;

  • здобутки перекладачів творів зарубіжної літератури.


вміти:

  • володіти літературознавчими поняттями й термінами, необхідними для повноцінного аналізу та інтерпретації художніх текстів;

  • аналізувати художні твори у єдності змісту та форми;

  • визначати особливості творчої манери автора, його індивідуального стилю;

  • виявляти жанрово-родові ознаки твору, його зв'язок з певним напрямом, течією, розвитком літератури, мистецтва, філософської думки;

  • давати самостійну оцінку літературним явищам з урахуванням досягнень сучасного літературознавства та науково-критичної думки;

  • порівнювати твори (на рівні окремих образів, сюжетів, тем, проблематики, поетики тощо);

  • готувати усні й письмові роботи, різні за обсягом, характером і жанром (аналіз ліричного твору, твір на літературну тему, характеристика художнього образу, аналіз оригіналу та перекладу тощо);

  • складати план і конспект літературно-критичних праць.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 570 годин / 19 кредитів ECTS.




  1. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни



МОДУЛЬ 1. ІСТОРІЯ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВІД АНТИЧНОСТІ ДО НОВОГО ЧАСУ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. АНТИЧНА ЛІТЕРАТУРА

ДАВНЬОГРЕЦЬКА ЛІТЕРАТУРА

ВСТУП

Термін і поняття «Давній Схід» і «античність», їх географічні, історичні і хронологічні межі. Поняття “античної літератури”. Вплив давньосхідної і античної спадщини на літератури доби Середньовіччя, Відродження, ХVІІ і ХVІІІ ст. і пізніші періоди. Антична література як джерело сюжетів і образів, скарбниця соціального і морального досвіду, “вічних” проблем людського існування, моделей людської поведінки. Переосмислення античних сюжетів у ХХ ст.

Періодизація грецької літератури. Різні підходи до періодизації. Унікальність грецької літератури.

АРХАЇЧНИЙ ПЕРІОД

Долітературний підперіод до середини ІХ ст.

Кріто-Мікенська культура, її значення для розвитку грецької міфології. Боги старшого і молодшого поколінь. Найголовніші міфологічні цикли. Пісенна творчість: аеди і рапсоди. Робочі, культово-обрядові, застольні пісні. Дидактичні жанри — байки, казки. Походження епічних пісень.



Гомерівський підперіод або підперіод розкладу родової формації – кінець ІХ-VІІІ ст. до н.е.

Міф про Троянську війну. Гомер і гомерівське питання. Зміст “Іліади” — військово-героїчної епопеї і “Одіссеї” — епічної казково-пригодницької, родинно-побутової поеми. Основні ідеї і структури поем. Ідеалізація образів героїв. Особливості майстерності Гомера: повільність розповіді, прийом ретардації, епічний простір. Гекзаметр.



Гесіод і дидактичний епос. Система міфологічних уявлень у “Теогонії”. Настановча поема “Роботи і дні”.

Гомерівські гімни.

Кіклічні поеми, їхні особливості

КЛАСИЧНИЙ ПЕРІОД

Грецька література в епоху ствердження полісної системи (VІІ-VІ ст. до н.е.).

Інтенсивний розклад родової формації. Встановлення рабовласницького устрою.

Занепад героїчного епосу.

Лірика. Походження і умовність терміну. Жанри лірики. Елегія та її особливості. Творчість Солона, Калліна, Тіртея, Феогніла, Мімнерма.

Ямбічна лірика, її сатирично-викривальний зміст. Творчість Архілоха; епіграми Сімоніда.

Мелічна лірика (мелос). Монодійна лірика — поезія особистих почуттів. Громадські, застольні й любовні мотиви в творчості Алкея. Тема жіночої співдружності, весільних обрядів і кохання в поезії Сапфо. Любовна і застольна лірика Анакреонта.

Хорова лірика, її види: гімни, пеани, дифірамби, парфенії. Вищий розквіт хорової лірики у творах Піндара і Вакхіліда.

Байки Езопа, езопівська мова.



Грецька література епохи розквіту (або аттичний підперіод, V-ІV ст. до н.е.)

Греко-перські війни. Поняття афінської рабовласницької демократії. Її становлення (“Час Перикла”) і занепад. Розвиток драматичних і прозових жанрів.

Джерела грецької драми: народні свята на честь бога Діоніса, богині Деметри, культ мертвих, культ героїв. Основні види драми: трагедія, комедія, драма сатирів.

Походження трагедії, її композиція. Виникнення театру, його складові частини: театрон, орхестра, скена. Хор і актори. Одяг акторів, маски, котурни. Театральний реквізит, декорації. Роль театру в соціально-політичному і духовному житті Греції.



Есхіл — “батько трагедії”, поет становлення афінської рабовласницької демократії. Біографічні дані. Світогляд. Проблематика перших трагедій (“Перси”, “Прометей закутий”). Проблема прокляття і родової помсти в трилогії “Орестея”. Особливості трагічних персонажів. Еволюція майстерності Есхіла. Нововведення: трагедія — засіб ідейного впливу на співгромадян; введення другого актора; формула трагічного мовчання; введення трилогій; монументальність персонажів; декорації, маски; театральні технічні засоби. Особливості мови Есхіла.

Софокл – поет розквіту афінської рабовласницької демократії. Біографічна довідка, політична активність, світогляд. Трагедії “Едіп-цар”, “Едіп у Колоні”, “Антигона”. Розвиток драматургічної техніки в творчості Софокла. Нововведення: відмова від трилогій, поява третього актора, зменшення хорових партій, “приземлення” трагедій, розкриття внутрішнього світу героя, прийом контрасту в системі образів і в композиції.

Евріпід — поет кризи афінської рабовласницької демократії. Трагедії “Медея”, “Іполит”. Зміна традиційної трагедії та перехід до якісно нового драматичного жанру.

Давня аттична (політична) комедія

Фольклорні джерела комедії. Комос, фалічні пісні, типові маски. Характерні ознаки і прийоми давньої комедії: політичне спрямування, сатирична загостреність, сміливість критики, особисті нападки, фантастичний фон, злободенність і актуальність. Тематика, карикатурність і гротеск, пародія, травестія міфів, протиборство сторін.

Структура комедії. Кратін, Евполід.

Аристофан. Біографічні данні, світогляд. Тема війни і миру (комедія “Мир”), сатира на внутрішню і зовнішню політику радикальної верхівки афінської демократії (комедії “Вершники”, “Оси”). Критика нових суспільно-філософських напрямів у комедії “Хмари”. Значення творчості Аристофана.

Проза V – ІV ст. до н.е.

Класифікація прозової літератури в античності: історіографія, красномовство, філософія.



Історіографія. Геродот і його “Історія”. Фукідід. Новий підхід до історичних подій. Його світогляд і художні принципи (“Історія Пелопоннеської війни”). Ксенофонт. “Грецька історія” як продовження “Історії” Фукідіда, відмінність. Суб’єктивність Ксенофонта, раціоналістичне осмислення життя людини.

Красномовство. Його розвиток у зв’язку з розквітом афінської демократії, засіб ідеологічного впливу на маси. Риторика — теорія ораторського мистецтва. Види красномовства: політичні, судові, урочисті промови, епітафії. Політична промова, її будова, характерні ознаки: громадянський пафос; патріотизм; заклики до єднання. Демосфен — найвидатніший оратор Еллади. “Філіппіки”. Боротьба Демосфена за незалежність і демократію афінської держави. “Судова промова”, ії найвидатніший представник — Лісій. Урочиста промова і творчість Ісократа. Епітафій — надмогильна промова, її структура і наявність громадянських, патріотичних і виховних мотивів, звернення до молоді і родичів.

Філософська проза. Геракліт. Демокріт. Сократ. Платон. Аристотель. “Поетика” Аристотеля і проблеми літератури і мистецтва. Вчення про трагедію і її складові частини, “катарсис”. Історичне значення “Поетики” в античності і нові часи. І.Я. Франко про творчість Аристотеля.

ЕЛЛІНІСТИЧНИЙ ПЕРІОД (ІІІ – І СТ. ДО Н. Е.)

Еллінізм. Його суспільство і культура. Завоювання Олександра Македонського і поширення впливу грецької культури на країни Малої Азії Близького Сходу і Північної Африки. Олександрія як новий культурний центр. Музей і бібліотека, зародження філології як науки. Філософські шляхи епікурейців, кініків і стоїків, “високі” і “низькі” жанри літератури.

“Нова” аттична комедія. Структура комедії, її завдання. Гуманістичні тенденції комедій Менандра, людяність його образів, поглиблення їхніх індивідуальних характеристик. Значення творчості Менандра в античності і нові часи.

Олександрійська лірика. Каллімах, Феокріт, Аполлоній Родоський. Боротьба напрямів в олександрійській ліриці. Протиставлення міфологічної тематики світові почуттів сучасників. Шукання нових форм. Поява нових героїв, любовно-еротична тематика в Олександрійській ліриці.



РИМСЬКИЙ ПЕРІОД ( II СТ. ДО Н. Е. – III СТ. Н. Е.)

Завоювання Греції Римом з середини ІІ ст. до н. е. і швидкий занепад її культури. “Всесвітня історія” Полібія. Діалоги Лукіана. Плутарх “Паралельні життєписи”.

Поява античного роману. Буколічний роман Лонга “Дафніс і Хлоя”. Тематична строкатість роману Харітона “Повість про кохання”. Ознаки розкладу античної ідеології в романі. Літературна доля роману в пізніші часи. Значення античного роману для подальшого формування жанру роману.

ДАВНЬОРИМСЬКА ЛІТЕРАТУРА

Історичне значення римської літератури. Її місце в літературному процесі античного світу. Вплив Греції.

Періодизація римської літератури.

РИМСЬКА ЛІТЕРАТУРА ЕПОХИ РЕСПУБЛІКИ

Долітературний період (до середини IIІ ст. до н. е.)

Раннє римське суспільство. Римський фольклор: культові і обрядові пісні, трудові, побутові, застольні та ін. Особливості римської міфології. Фольклорна драма, сатура і ателлана з її постійними масками. Сатурнів вірш — найдавніший зразок римської поезії. Перші прозові пам’ятники — надписи, аннали.



Ранній період (середина IІI — середина ІІ ст. до н. е.)

Становлення і розквіт римської рабовласницької республіки, її аристократичний характер.

Завойовницька політика Риму. Специфіка римського суспільства і його культури. Причини пізнього виникнення літератури. Творчість Гнея Невія. Римський театр. Комедія плаща, трагедія-претекста.

Творчість Плавта, демократична спрямованість комедій Плавта. Їхні особливості: композиція, типові персонажі, еволюція і романізація, образ хитрого раба, комізм і буфонада, простота мови. Комедіі “Псевдол”, “Хвальковитий воін”, “Скарб”. Вплив творів Плавта на пізнішу комедію.



Теренцій. Гуманно-філантропічне спрямування комедій, орієнтація на новоаттичну комедію, прийом контамінації. Комедіі “Брати”, “Свекруха”. Відмінність від комедій Плавта. внесок Теренція у створенні літературної латинської мови. Місце Теренція в історії європейського театру.

Література періоду громадянських війн (до 31 р. до н. е.)

Римське суспільство і культура останнього сторіччя республіки. Криза традиційної ідеології. Творчість Цицерона. Юлій Цезар, видатний політичний діяч, полководець, оратор, історіограф. Мемуари Цезаря. Сатира Луцилія. Школа “неотериків”. Любовна поезія Катулла. Лукрецій і його поема “Про природу речей” — найвизначніша пам’ятка матеріалістичної думки античності. Мета поеми, пропаганда матеріалістичної філософії Епікура. Теорія атомів, учення про природу, походження людини і її культури.



РИМСЬКА ЛІТЕРАТУРА ЕПОХИ ІМПЕРІЇ

Література ранньої імперії (до 30 – 40 рр. н.е.) (або золотий вік римської літератури, вік Августа)

Встановлення принципату. Політична і релігійно-моральні реформи Октавіана Августа. Припинення громадянських війн, початок мирного періоду розвитку держави. Розквіт літератури і формування римського класичного стилю. Гуртки Мецената, Мессали й Поліона. Занепад політичного красномовства. Звернення до великих літературних форм, поглиблення зображення людських почуттів, відсутність значних соціальних проблем.



Вергілій. Життя і творчість. “Буколіки”— ідеал спокійного людського життя. “Георгіки”— ідеалізація сільської праці. Ідейно-політичні завдання “Енеїди”. Стиль, художні особливості поеми.

Горацій. Життя і творчість. Політичні і особисті тенденції “Еподів”, філософський зміст “Сатир”. Поетичні “Послання” Горація і його “Мистецтво поезії”.

Овідій. Біографія, творчість, ставлення до імперії. Ранні “Любовні елегії”, “Метаморфози”, зміст і композиція. Творчість Овідія у вигнанні. “Скорбні елегії” і “Понтійські листи”.

ЛІТЕРАТУРА ПІЗНІШОЇ ІМПЕРІЇ

Зовнішній розквіт і швидкий занепад римського суспільства і його культури в I ст. н.е. Сенека, його творчість. Лукіан і його історичний епос “Ферсаліі”. Сатири Персія. Петроній і його “Сатирикон”. Федр, особливості його байок.

Епоха Флавіїв і Траяна. Епіграми Марциала. Сатири Ювенала. Історичні твори Тацита. Роман Апулея “Метаморфози, або Золотий осел”.

Поширення і перемога християнства, падіння античного світоспоглядання. Початок християнської літератури. Перехід до епохи Середньовіччя.


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2

ЛІТЕРАТУРА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ТА ДОБИ ВІДРОДЖЕННЯ

ЛІТЕРАТУРА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал