Історія виникнення преси” Частина ІІ дніпропетровськ



Скачати 406.22 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації29.12.2016
Розмір406.22 Kb.
ТипПротокол
  1   2   3
Міністерство освіти і науки України

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

Кафедра масової та міжнародної комунікації


ГУДОШНИК О. В.

ПОСІБНИК ДО КУРСУ
“ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ ПРЕСИ”



Частина ІІ

Дніпропетровськ

2015

Наведені рекомендації містять відомості, що вимагаються програмою курсу “Історія виникнення преси", та контрольні завдання.

Для студентів ІІ курсу спеціальності «Журналістика» факультету систем і засобів масової комунікації ДНУ.

Схвалено науково-методичною комісією


за напрямом підготовки 6.030301 – Журналістика
(кафедра масової та міжнародної комунікації
Дніпропетровського національного університету імені О. Гончара).
Протокол від 22.12.2015 р. № 4.

Схвалено Вченою радою

факультету систем і засобів масової комунікації

Дніпропетровського національного університету імені О. Гончара.

Протокол від 17.12.2015 р. № 5.
Оксана Василівна Гудошник
Посібник до вивчення курсу

«Історія виникнення преси»

Передмова
Курс «Історія виникнення преси» має на меті дати студентам уявлення про процес формування суспільної потреби в інформації, про особливості виникнення періодичних видань у Західній Європі та США, допомогти зрозуміти шляхи розвитку публіцистики та журналістики в різні часи.

Пропонований посібник присвячений аналізу типологічних особливостей журналістики епохи буржуазних революцій та Просвітництва, дослідженню публіцистичних, журнальних та газетних жанрів у ХVІІ–ХVІІІ ст. Хронологічно цей період обмежується двома буржуазними революціями (англійською (1640–1660) та французькою (1789–1794)), які не тільки вплинули на соціальні рушійні процеси в європейських країнах, а й набули колосального значення для зміни інформаційного, культурного й політичного простору Європи та світу, стали «революціями загальноєвропейського стилю».

Події в Англії ХVІІ ст. засвідчили глобальний характер національних локальних змін, у яких не останню роль відігравали інформаційний складник, активізація обміну новинами. Газета, журнал, памфлет стали засобом політичного та просвітницького впливу, а це, у свою чергу, сприяло формуванню нового типу читацької аудиторії і нової концепції преси.

Аналіз становлення нових комунікативних зв’язків, нових читацьких потреб та відповідних типологічних змін у журналістському процесі неможливий без глибинного аналізу текстів указаного періоду. Ця текстологічна робота і є головний засіб формування аналітичних та професійних навичок студентів. Відпрацювання ораторських прийомів живої полеміки пропонується в альтернативних видах практичних занять («Захист Карла І», «Парламентські дебати», «Революційні Генеральні штати» тощо).

Протягом викладання курсу ставляться такі завдання:

– дати уявлення про специфіку зародження журналістики як особливої форми суспільної та політичної діяльності людини й про основні етапи її еволюції;

– виробити в студентів навички опрацювання політичних текстів, аналізу публіцистичних творів, памфлетів, маніфестів, листів;

– охарактеризувати місце публіцистичних та журналістських жанрів в історії журналістики Західної Європи;

– проаналізувати національні особливості зародження друкованих видань та на прикладі просвітницьких журналів розглянути жанрово-стильові особливості авторської публіцистики.

Важлива є теоретична та практична значущість курсу. Студенти розширяють свої культурологічні та історико-журналістські уявлення, досліджуючи первинні форми журналістики, джерела світової публіцистики, працюючи з давньою літературою.



Курс «Історія виникнення преси» в університетському циклі журналістських та філологічних дисциплін пов’язаний із курсами «Історія світової культури», «Історія світової литератури», «Теорія журналістської творчості».
Теми семінарських занять


Назва практичного
(семінарського) заняття

Кількість годин

Англійська буржуазна революція та публіцистика




Тема 1. Становлення політичних та громадянських свобод в Англії у зв’язку з розвитком революційної публіцистики

2

Тема 2. Публіцистична та видавнича діяльність Д. Мільтона, Д. Лільберна, Дж. Уїнстенлі

2

Тема 3. Формування лібертаріанських ідей в ін-формаційному просторі революційної Англії

2

Специфіка формування інформаційного

простору в ХVІІІ ст.




Тема 1. Філософські основи ідеології Просвітництва, концепції світу та людини

4

Тема 2. Роль преси й публіцистики в поширенні просвітницьких ідей та формуванні громадської думки

4

Просвітницька журналістика в Англії




Тема 1. Моральний тижневик як тип видання

4

Тема 2. Англійська преса та публіцистика епохи Просвітництва

2

Вплив Французької буржуазної революції на світову журналістику




Тема 1. Велика французька буржуазна революція та розвиток преси

4

Тема 2. Персональний журналізм. Становлення лібертаріанської концепції преси

4


Англійська буржуазна революція та публіцистика

Тема 1. Становлення політичних та громадянських свобод в Англії у зв’язку з розвитком революційної публіцистики

План

  1. Інформаційний складник політичних дебатів в англійському парламенті.

  2. Значення заборони Зоряної палати для становлення англійської преси.

  3. Роль пуританізму в становленні парламентської республіки.

  4. «Памфлетна війна» в історії англійської журналістики.

Буржуазне століття, що формувалося в надрах феодальної системи, вимагало широкого застосування інформації: регулярного і якомога детальнішого висвітлення перш за все національних подій.

Під час підготовки до практичних занять слід звернути увагу передусім на тісний зв’язок соціокультурних, політичних змін та формування інформаційних процесів і уявлень. Так, Голландія, «школа капіталізму», мала в ХVІІ ст. передові технології виробництва і найвищий рівень ділової активності, підтримувала видавничий бізнес. Діяльність голландських друкарів та видавців Ельзевірів була відома всій Європі. Оглядово пропонується згадати шлях розвитку видавничої справи у найбільш розвинених європейських країнах.

Англійська революція (1640–1660) викликала сплеск громадської думки і стала важливою віхою в розвитку англійської преси, що в короткий термін виросла не тільки кількісно, а і якісно. Додатковим стимулом прогресу англійської журналістики стало фактичне знищення попередньої цензури (у 1641 р. парламент скасував ордонанси Зоряної палати). Правда, Довгий парламент спробував знову ввести її в 1643 р., але ці постанови було неможливо прийняти в повному обсязі аж до встановлення диктатури Кромвеля в 1653 р. Студентам пропонується обґрунтувати скасування цензурних заборон не тільки політичними факторами, а й внутрішніми протиріччями цензурної інституції як такої.

Великого значення набувають і зміни в соціальній стратифікації англійського суспільства. Поява «нового дворянства», активного бюргерства значною мірою демократизувала не тільки політичну систему, а й вплинула на поширення республіканських ідей у публіцистиці.

У процесі підготовки до практичного заняття треба звернути увагу на традиції культури парламентаризму в Англії і роль різних соціальних груп у її формуванні, особливо зосередившись на політичних течіях руху пуританізму. Проаналізувавши загальні принципи політичних програм індепендентів, левелерів та дигерів, студенти повинні пояснити різнорівневий характер протистоянь під час «памфлетної війни» 1640-х рр.

На прикладі історії жанру памфлету слід показати можливості поєднання політичного пафосу та особистих інтонацій, філософської проблематики та журналістської оперативності.

Узагальнюючи характерні риси памфлету, зробимо висновки:

– як найдавніший жанр літератури, памфлет має усталені ознаки ємності та змістовності, у ньому висвітлена активна авторська позиція;

– об'єкт памфлетної критики реальні факти і люди, звідси – історіографічність політичних памфлетів;

– памфлет розрахований на велику аудиторію й має на меті переконати читача в авторській правоті, його завдання викликати суспільну сенсацію, занепокоєння, пробудити невдоволення.

На прикладі текстів памфлетів М.Лютера, Д.Мільтона, Е.Золя пропонується виокремити типологічні жанрові риси памфлету.
Список рекомендованої літератури

Английская буржуазная революция ХVІІ в. в современной зарубежной историографии: сб. ст. Ч. 1 [Текст]/ редкол.: А.П. Петров [и др.]. – М.: АН СССР, 1978. – 200 с.

Всемирная история: эпоха английской революции. Т.13 [Текст]/ сост. А.Н. Бардак, И.Е. Войнич. – М.; Мн.: Аст: Харвест, 2000. – 560 с.

Европейские монархи в прошлом и настоящем [Текст]/ под ред. Е.В.Котовой [и др.]. – С.Пб.: Алетейя,2001. – 302 с.

Золотуха, Л.Н. Возникновение и развитие журналистики в эпоху становления капитализма [Текст]/ Л.Н.Золотуха. – М.: МГУ, 1987.–58 с.

Конституционные и законодательные акты буржуазных государств в XVII – XVIII вв. [Текст]/ под ред. П.Н. Галанды. – М.: Наука, 1957. – 300 с.

Тревельян, Дж. М. История Англии от Чосера до королевы Виктории [Текст]/ Дж.М. Тревельян; пер. с англ. А.А. Крушанской. – Смоленск: Русич, 2002. – 624 с.

Трубицына, И.В. Зарождение и развитие английских периодических изданий в ХVІІ в. [Текст]: учеб. пособие/ И.В.Трубицына. – М.: Мысль, 1999. – 60 с.


Тема 2. Публіцистична та видавнича діяльність Д. Мільтона, Д. Лільберна, Дж. Уїнстенлі

План

  1. Антиєпископальні памфлети Джона Мільтона. Полеміка навколо питання про право народа судити короля.

  2. Левелерівські політичні ідеї в публіцистиці Джона Лільберна.

  3. «Філософія життя» дигерів у трактатах Джерарда Уїнстенлі.

Активізація політичної боротьби навколо англійського парламенту сприяла висуненню цілої плеяди блискучих публіцистів, серед яких Д.Гаррінгтон, Г. Паркер, Р. Овертон, У. Уолвін. Памфлет, у свою чергу, стає визначальним жанром літератури. Водночас політичні обставини зумовлюють набуття памфлетом нових комунікативних якостей: оперативності, актуальності, злободенності, полемічності. Під час підготовки до практичного заняття актуалізуються знання стосовно політичного протистояння релігійних течій англійського пуританізму (індепенденти, левелери, дигери), формуються уявлення про суспільні, політичні, соціальні та громадянські ідеали, викладені в памфлетах Д.Мільтона, Дж. Уїнстенлі та Д. Лільберна.

Так, розглядаючи публіцистику Д. Мільтона, за тематико-проблематичним спрямуванням традиційно виокремлюють: антикле-рикальні виступи («Про реформацію церкви в Англії і про причини, що перешкодили їй» 1641 р., «Сенс церковного устрою, спрямований проти прелатів» 1642 р.).; антимонархічні памфлети Обов'язок королів і урядів» 1649 р. і «Іконоборець» 1649 р.) та лібертаріанські памфлети («Учення про розлучення і його пояснення», «Ареопагітика» 1644 р.).

Передусім треба звернути увагу на такі ідеї:


  • свобода вибору є іманентна заданість людського існування;

  • свобода віри, вибору громадянських цінностей природне право людини;

  • ані держава, ані церква не можуть обмежувати цю свободу;

  • рівень свободи вимірюється рівнем відповідальності, сила закону є абсолютна, їй підпорядковуються як громадяни, так і правителі;

  • кара за порушення закону неминуча.

На прикладі памфлетів «Захист англійського народу» та «Іконоборець» пропонується дослідити засоби політичної полеміки в англійській парламентській публіцистиці.

Виразником поглядів демократичних сил англійської буржуазної революції був Джон Лільберн, лідер лівого крила партії індепендентів (левелери). Лільберн – противник необмеженої монархії, прихильник парламенту. Він вважав, що джерело влади є народ, а парламент лише виражає його волю. Особливо популярними були памфлети Лільберна «Захист природженого права Англії, спрямованого проти всякого свавілля, будь то короля, парламенту чи кого іншого» (1645), «Нові ланцюги Англії» (1649) і «Угода вільного народу Англії» (1649). Лільберн вимагав скасування монополій держави на проповідь, торгівлю товарами і «нестерпну, несправедливу та тиранічну – монополію на друк», вважаючи, що кожен, хто привласнює собі монопольне право, тим самим підлягає найбільшому покаранню як винний у знищенні природжених прав вільних людей Англії.

У «Відкритому листі Джона Лільберна тюремникам Флітської в’язниці» (1640) прикладом власного життя автор звинувачує владу в порушенні невід’ємного права людини – права на свободу. Студентам пропонується розглянути жанрові особливості тексту, відслідкувати процес переходу біографічних нотаток та спогадів у жанр політичного памфлету-звинувачення. Чітке уявлення про політичні ідеї руху левелерів студенти одержать у процесі аналізу памфлетів «Захист природженого права Англії» та «Нові ланцюги Англії».

Досліджуючи публіцистику Джерарда Уїнстенлі, студенти мають звернути увагу не тільки на гострокритичний політичний пафос його памфлетів («Новий закон справедливості», «Маніфест істинних левелерів», «Декларація бідного пригнобленого люду Англії» (1949)), а й на їх виразний стиль релігійної проповіді. Пояснення поглядів (та й життєвого шляху) Уїнстенлі лише політичними уподобаннями дигерства значною мірою знецінює філософсько-гуманістичні пошуки цього публіциста. З одного боку, він, як чи не найперший соціал-утопіст, вимагав політичної та економічної рівності, загалом спростовуючи право на існування не тільки інституту монархії, а й приватної власності. Уїнстенлі писав, що земля повинна належати всім, «як звірям, так і людям», тому що створена «як спільна скарбниця для всіх». З іншого боку, не досить чітко уявляючи шляхи здобуття такої абсолютної свободи, він пов’язував політичні ідеали з общиною (яку й спробував організувати).

На прикладі памфлету «Декларація бідного пригнобленого люду Англії» студентам пропонується розглянути такі питання: 1) до кого зверненний текст декларації; 2) які засоби пропонує Дж. Уїнстенлі для перетворення землі на спільну скарбницю і ліквідації приватної власності. Також необхідно схаратеризувати стиль та образну систему, реалізовані в памфлеті.
Список рекомендованої літератури
Барг, М. А. Великая английская революция в портретах ее деятелей [Текст]/ М.А.Барг. – М.: Мысль, 1991. – 399 с.

Лильберн, Д. Памфлеты [Текст]/ Д.Лильберн. – М.: Гос. соц.-экон. изд-во, 1937. – 120 с.

Трубицына, И. В. Английская журналистика XVII в. – от рукописных листков к печатной газете [Текст]/ И.В. Трубицына// Вестн. Моск. ун-та. Сер. 10, Журналистика. – 1978. – № 2. – С. 83 – 92. 

Уинстенли, Дж. Избранные памфлеты [Текст]/ Дж. Уинстенли. – М.; Л.: Изд-во Акад. наук СССР, 1950. – 381 с.

Herd, H.  The March of Journalism [Text]: the Story of the British Press from 1622 to the Present Day/ H. Herd. – L.: Allen &Unwin, 1952. – 354 р.

Тема 3. Формування лібертаріанських ідей

в інформаційному просторі революційної Англії

План


  1. Авторитарна та лібертаріанська концепції преси.

  2. Цензурні заборони в Англії XVII ст. Справа друкаря Твіна.

  3. Питання свободи під час революції: стандарти памфлетної полеміки.

  4. Ареопагітика” у XVII ст.: аудиторні преференції, текстові асоціа-ції, особливості авторського стилю.

Студентам пропонується узагальнити й оформити у вигляді схемі порівняльні характеристики лібертаріанської та авторитарної преси за напрямками комунікативних потоків: влада – аудиторія, монолог – діалог, автор – поширювач – аудиторія. Спираючись на пражурналістські факти та досліджуючи видання часів англійської революції, пропонується конкретизувати загальні положення вказаних теорій.

Питання цензури, засобів її впровадження та феноменів ефективності слід пов’язати з конкретикою журналістської діяльності Д.Лільберна, Дж. Уїнстенлі, М.Нідгема та ін. На прикладі діяльності Р.Лестранжа треба схарактеризувати засоби контролю над видавничою справою та «диявольськими листками» (приватне листування та листки-новини) у «чорне десятиліття» періоду Реставрації.

Активізація розвитку ринку інформації в революційній Англії сприяла появі великої кількості газет. Для Англії XVII ст. характерні чотири типи періодичних видань: інформаційні, аналітичні, сатиричні та рекламні.

Перші – численні вісники («Меркуріус Британікус», «Меркуріус прагматикус», «Меркуріус Цивікус») – були загального змісту і спрямовані насамперед на комерційний успіх. Те ж можна сказати і про рекламні видання, головні засоби вони одержували не від читачів, а від замовників реклами. Аналітичні видання («Меркуріус політикус») були націлені не стільки на комерційний, скільки на політичний успіх. Від імені генерала Т.Ферфакса видавався досить популярний щотижневик «Джорнал». Погляди левелерів відбивала газета «Модерейт», що видавалася Мобботом. Як у випадку з рекламними виданнями, газета тут була не самостійною метою, а засобом досягнення іншої, більш важливої пропагандистської мети.

У середині XVII ст. в Англії з’являються сатиричні вісники – «Меррі Меркурі» («Веселий вісник»), «Меркуріус Дьяболікус, о Хел'з Інтелідженсер» («Диявольський вісник»), «Меркуріус Анти-Меркуріус» («Вісник-антивісник»). Поєднання аналітичних та інформаційних жанрів на сторінках газет – явище рідкісне, хоча в роки революції воно було звичайним. Макет газети був украй примітивним. Звичайно газета являла собою аркуш невеликого формату, на якому розміщалися матеріали, розділені абзацами. Заголовки застосовувалися рідко. На прикладі історичних описів студентам пропонується порівняти тематико-стильовий склад видань.

Поняття свободи в 1640-х рр. затребуване було не тільки в політичній сфері. Так, досліджуючи проблеми розлучень, Мільтон захищає необхідність і моральність свободи розірвання шлюбу, виступає поборником прав «вільної душі людини» («Учення про розлучення і його пояснення», «Судження Мартіна Букера про розлучення»).

Ідея свободи преси від попередньої цензури стала основою «Ареопагітики» («Areopagitica», листопад 1644 р.) найбільш популярного з усіх публіцистичних творів Мільтона. «Ареопагітика» була першою книгою, спрямованою проти цензури.

У ході самостійної роботи над текстом памфлету студентам слід виконати таке:

1) оцінити чіткість задуму та наявність продуманого плану памфлету. Необхідно проаналізувати першоджерело, звертаючи увагу на нижчевказані аспекти:


  • заклик до англійського парламенту щодо скасування закону про цензуру від 1643 р.;

  • огляд Д. Мільтоном сучасних тенденцій розвитку преси; нагадування про свободу слова та цензурні обмеження в давньогрецькому суспільстві;

  • нагадування про свободу слова та цензурні обмеження в давньоримському суспільстві та за часів середньовіччя;

  • аудиторний принцип побудови тексту;

  1. упорядкувати систему доказів Мільтона залежно від соціальних уподобань певної групи (таблиця);

3) порівняти систему доказів недоречності і навіть шкідливості цензури та чітко виокремити головні положення нової лібертаріанської концепції преси, що розпочинається, власне, з «Ареопагітики»:

  • вільний ринок ідей;

  • право знати, виражати свої думки, а головне – судити згідно з власною совістю.

4) проаналізувати причини виникнення тезово-доказових протиріч у творі Д. Мільтона, як-от: обставини, що виправдовують цензуру, можливість колективної цензури, вибірковий підхід до критики методів пропаганди ідей тощо.


Аудиторний принцип у памфлеті Д.Мільтона «Ареопагітика»


Стан

Теза

Цитата

Духовен-ство

Вбити книгу – скоїти гріх

«…убить хорошую книгу значит почти то же самое, что убить человека: кто убивает человека, убивает разумное существо, подобие Божие; тот же, кто уничтожает хорошую книгу, убивает самый разум, убивает образ Божий как бы в зародыше»

Буржуазія

Тотальна заборона по-шириться на традиційні сфери прибутку і розваг

«Если мы хотим регулировать печать и таким способом улучшать нравы, то должны поступать так же и со всеми увеселениями и забавами – со всем, что доставляет человеку наслаждение. В таком случае нельзя слушать никакой музыки, нельзя сложить или пропеть никакой песни, кроме серьезной дорической».

Джентль-мени

Попередня цензура принижує науку і знання, адже сумнівається в їх необхідності



«В самом деле, если мы опять возвращаемся к инквизиции и цен-зуре, если мы до того относимся трусливо к самим себе и подо-зрительно ко всем прочим, что боимся каждой книги и шелеста каждого листа, даже еще не зная их содержания; если люди, которым недавно было почти запрещено проповедовать, теперь будут в со-стоянии запрещать нам всякое чтение, кроме угодного им, то в ре-зультате получится не что иное, как новая тирания над наукой»


Список рекомендованої літератури

Гизо, Ф. История английской революции [Текст] / Ф. Гизо; пер. с фр. под. ред. А. Краевского и С. Дудышкина. – Ростов н/Д.: Феникс, 1996. – 480 с.

Зарубежная коммунистическая и рабочая журналистика [Текст]: учеб. пособие / под ред. О.Г. Панкиной. – М.: Высш. шк., 1989. – 200 с.



История печати [Текст]: антология:сб. ст. / сост. Я.Н.Засурский и Е.Л. Вартанова. – М.: Аспект Пресс, 2001. – 419 с.

Матвеев, В. А.  Империя Флит-стрит [Текст]/ В.А.Матвеев. – М.: Госполитиздат, 1961. – 236 с.

Мильтон, Дж. О свободе печати. Речь к английскому парламенту. Ареопагитика [Текст]/ Дж. Мильтон; пер. с англ. П.Когана. – М.: Издание С.Скирмонта, 1907. – 55 с.

Специфіка формування інформаційного простору

в ХVIII ст.

Тема 1. Філософські основи ідеології Просвітництва, концепції світу та людини

План


  1. Локківська концепція розуму в англійській інтерпретації.

  2. Розуміння норми в літературі та естетиці ХVІІІ ст.

  3. Антропоцентризм Просвітництва.

Епоха Просвітництва стала поворотним етапом в історії європейської цивілізації. Абсолютистські режими в ХVІІІ ст. почали змінюватися демократичними, феодальні економічні відносини поступилися місцем капіталістичним, у науці та філософії запанував раціоналізм, у політичному й релігійному житті – принципи толерантності, укорінилися і одержали юридичне оформлення концепції «природних прав людини» і демократії. Ці явища пробивали собі дорогу важко – ХVІІІ ст. стало епохою кривавих революційних потрясінь і війн за незалежність.

«Просвітництво за допомогою світла розуму» – таким було гасло прогресивних сил Європи. Нові ідеї поширювалися завдяки не тільки традиційним для Європи подорожам, міжнародній книжковій торгівлі, перекладацькій діяльності. Усе чіткіше окреслювалися принципи формування й укорінення категорій єдиного інформаційного та культурного простору. Оскільки в інформаційній системі Просвітництва був практично відсутній факт як такий, власне подія, то особливого значення набували журнальна публіцистика, епістолярний жанр, літературні кореспонденції, памфлети, мемуари, численні чутки, етикет та мода.

Для самостійного опрацювання та підготовки рефератів пропонуються такі теми:


  1. Соціальний простір Просвітництва.

  2. Географічний простір Просвітництва.

  3. Авантюристи в європейській історії ХVІІІ ст.

  4. Особливості нормативних поетик у літературному процесі ХVІІІ ст.

  5. Чутки та легенди в рукописних та друкованих виданнях Європи ХVІІ–ХVІІІ ст.

  6. Засоби поширення альтернативної (фольклорної, приватно-побутової) інформації в епоху Просвітництва.

  7. Фактори публічності тексту в період Просвітництва.

  8. Видавнича справа в Європі ХVІІІ ст.

  9. Літературні міфи Просвітництва.

10. Дидактизм та нормативність в ідеології Просвітництва.

Початок європейського Просвітництва пов’язаний з ідеями англійських деїстів і філософів кінця ХVІІ ст. Прийняття в 1689 р. «Білля про права» стало знаменною подією не тільки для Англії, але і для всієї Європи. Філософським стрижнем Просвітництва стала доктрина Д.Локка. Висловлене ним положення про те, що ми народжуємося вільними, так само, як ми народжуємося і розумними («Про цивільне правління», 1690), стало гаслом епохи.

Студенти мають звернути увагу на ідею Локка щодо втрати віри як абсолютного авторитету перед очевидними вимогами розуму («Досвід про людський розум», 1690). На прикладі становлення нормативних поетик (відомих із курсу «Історія світової літератури») треба сформулювати головні ознаки поняття норми в естетиці та літературі.

Для обговорення пропонуються теорії формування єдиної інформаційної системи Просвітництва (ідеї О.Строєва, Е.Фукса) та питання ідеалу авантюриста в інформаційному й побутовому просторі європейських країн.

«Розквіт індивідуальності» – визначальна прикмета досліджуваної епохи – змінює фокус приватності: буденність позбувається безальтернативних її ознак. Інституціоналізація та реабілітація приватності (за Ю.Габермасом) визначаються політикою відкритості Просвітництва, поступовою економічною автономією приватних осіб і становленням традицій резонерства та публічних дискусій. Клубна культура, кав’ярневі традиції, перші літературні об’єднання та політичні гуртки, просвітницька преса сприяли становленню громадянської відкритості.

Водночас вплив на індивідуальність соціального і приватно-суб’єктивного актуалізує методики «нової історії» (історія приватного життя, історія родини, ґендерна історія тощо). На прикладі теорії Ю.Габермаса студентам пропонується визначити рушійні сили формування громадянського суспільства.


Список рекомендованої літератури

Габермас, Ю. Структурні перетворення у сфері відкритості [Текст]: дослідження категорії громадянське суспільство/ Ю. Габермас. – Л.: Літопис, 2000. – 318 с.

Елштайн, Д. Б. Громадський чоловік, приватна жінка [Текст]/ Д.Б.Елштайн; пер. с англ. О. Мокровольського. – К.: Видав. дім «Альтернативи», 2002. – 344 с.

Зидер, Р. Социальная история семьи в Западной и Центральной Европе (конец ХVІІІ – начало ХХ вв.) [Текст] / Р.Зидер; пер. с нем. Л.А.Овчинцевой. – М.: Гуманит. издат. Центр «ВЛАДОС», 1997. – 320 с.

Строев, А. «Те, кто поправляет фортуну». Авантюристы Просве-щения [Текст]/ А. Строев. – М.: Новое лит. обозрение, 1998. – 400 с.

Фукс, Э. Иллюстрированная история нравов. Буржуазный век [Текст]: пер. с нем. / Э.Фукс. – М.: Республика, 1994. – 442с.

Эпоха просвещения [Текст]: из истории международных связей русской литературы: сб. ст. – Л.: Наука. Ленингр. отд-ние, 1967. – 363 с.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал