Історія України втілює в собі віхи історичного шляху українського народу, який вносив значний вклад у розвиток світової цивілізації



Сторінка8/10
Дата конвертації23.12.2016
Розмір1.55 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Тема 12. Відродження незалежності України. Суспільно-політичний розвиток України в умовах незалежності


(6 год.)
24 серпня 1991 р. позачергова сесія Верховної Ради України прийняла “Акт проголошення незалежності України”. Вона проголосила створення самостійної української держави під назвою “Україна”. З моменту проголошення незалежності на території країни ставали чинними тільки її закони. Цим документом Верховної Ради було призначено новий політико-правовий статус України. Акт проголошення незалежності України базувався на праві націй на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами. Продовжуючи тисячолітню традицію державотворення України, зазначено в Акті, Верховна Рада урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної української держави – України. Територія України оголошувалася недоторканою й неподільною.

Проголосивши Україну незалежною державою (день 24 серпня відзначається в Україні як національне свято – День незалежності України). Верховна Рада також прийняла рішення про проведення 1 грудня 1991 р. Всеукраїнського референдуму на підтвердження Акта незалежності. Народ України, схваливши Акт, висловився за незалежність України.

Проголошення незалежності України поклало початок перехідному періоду, суть якого у спробі переходу на якісно вищий рівень суспільного розвитку. У політичній сфері – від тоталітаризму до демократії; в економічній – від командної до ринкової економіки; у соціальній – від людини-гвинтика до активного творця власної долі; в гуманітарній – від класових до загальнолюдських цінностей: у міжнародній – від об’єкта до суб’єкта геополітики. В цілому, мав бути здійснений перехід від становища “уламка імперії” до власної державності, від формальної незалежності – до реального суверенітету.

План


  1. “Акт проголошення незалежності України” та його значення для українського народу.

  2. Суспільно-політичний розвиток України в умовах незалежності. Президенти незалежної України: Л.Кравчук, Л. Кучма, В. Ющенко.

  3. Економічне становище України та основні напрямки економічної політики в період переходу до ринкових відносин.

  4. Національна політика української держави та її вплив на державотворчі процеси в Україні.

  5. Україна у новому геополітичному просторі.

Основні поняття: ринкова економіка, корупція, державний суверенітет,

реформи, опозиція, інфляція, багатопартійність.


Початок національного відродження

  1. Демократизація українського суспільства в кінці 80-х років, політика гласності.

  2. Закон “Про мови в Українській РСР” (жовтень 1989 р.), згідно з яким проголошувався державний статус української мови.

  3. Становлення багатопартійності в Україні. Народний рух України за перебудову.

  4. Декларація про державний суверенітет України, прийнята 16 липня 1990 р.

На початку 90-х років Україна володіла достатнім для стабільного соціального та економічного розвитку природно-ресурсним потенціалом, хоча стартові умови розвитку української економіки відрізнялися значними протиріччями.

Земельні ресурси України. За розмірами території (603,7 тис.кв. км.)Україна займає друге місце в Європі після Росії і 40 місце у світі. На її частку припадає 5,7 відсотків площі Європи, 0,44 відсотки загальної площі світової поверхні суші. Майже вся територія республіки придатна для промислового освоєння та розвитку.

Частка сільськогосподарських угідь у загальній структурі земель складає 70 відсотків, орних земель – понад 56 відсотків, що є одним із найвищих показників у Європі та світі. Порівняно високою є і забезпеченість ріллею у розрахунку на одного жителя. В Україні цей показник складає 0,78 га, у середньому по Європі – 0,26, у світі – 0,29 га. Разом із тим, розораність у лісостеповій та степовій зонах суттєво перевищує оптимальні розміри, фактично сягаючи 70 відсотків. Зворотним боком такого стану справ є ерозійні процеси (37 відсотків ріллі сьогодні складають ерозійні землі). Щорічно з кожного гектара змивається від 5 до 25 куб. м. найродючішого верхнього шару, що зумовлює зменшення врожайності на 30-70 відсотків.

Мінеральні ресурси України. Налічуючи на своїй території понад 7 тис. родовищ корисних копалин, Україна належить до держав з середнім рівнем мінерально-сировинного потенціалу. Це пояснюється його незбалансованістю. З одного боку, на території республіки сконцентровані до 20 відсотків світових ресурсів марганцевих руд (у тому числі майже 50 відсотків багатих руд) і понад 5 відсотків запасів залізних руд; запаси графіту, ртуті, брому, самородної сірки у декілька разів перевищують реальні потреби, але, з іншого боку – абсолютно недостатня забезпеченість паливно-енергетичними ресурсами, в першу чергу нафтою та природним газом, рудами кольорових металів, фосфоритами, калійними солями.

Водні ресурси України. Вода є одним із найважливіших факторів господарського розвитку. особливу цінність мають сьогодні запаси прісних вод, дефіцит яких в Україні досить помітний. Рівень забезпеченості прісною водою на одного жителя складає лише 1 тис. куб. м. За цим показником республіка займає одне з останніх місць у Європі.

Лісові ресурси в Україні. Лісистість території досягає лише 14,3 відсотків, що не тільки менше оптимального показника (19 відсотків), а й значно поступається аналогічним показникам ряду країн (Угорщина) – 18 відсотків, Франція – 27 відсотків, Румунія – 28,1 відсотків, Польща – 28,7 відсотків, Німеччина – 29 відсотків, США – 32,7 відсотків, Болгарія – 34,4 відсотків). У результаті потреби у деревині за рахунок власних ресурсів Україна задовольняє лише на 20 - 25 відсотків.

Частка України у показниках колишнього

Союзу РСР у 1990 р., відсотки*



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал