Использование современных технологий обучения на клинической кафедре



Скачати 352.95 Kb.
Дата конвертації11.05.2017
Розмір352.95 Kb.
УДК 378.147.091.33/.39:616-618

Использование современных технологий обучения на клинической кафедре



Н.В. Кизима, О.Г. Иванько, Е.А. Радутная, М.В. Пацера, А.С. Круть,

В.Я. Пидкова, А.А. Шульга, А.В. Соляник, А.В. Федченко

Запорожский государственный медицинский университет

В настоящее время ВП признаются в медицинском образовании, как лучший, и, возможно, единственный эффективный инструмент для формирования клинических рассуждений. Проблемно-ориентированное обучение с использованием ВП помогает обучить студента-медика анализу непредвиденных, жизненных ситуаций, возникающих за стенами аудитории, для выработки осознанных решений и подготовить к работе с реальным больным.

С целью ознакомления с отношением студентов к использованию компьютерной поддержки проблемно-ориентированного практического занятия нами проведено анкетирование 96 студентов 3 курса медицинского и педиатрического факультетов нашего университета. На практическом занятии по дисциплине «Пропедевтична педіатрія» использовали форму ВП «e-пациент».

В результате, большинство опрошенных, 88 (92,7%), считают, что использование компьютерной поддержки необходимо для визуализация учебного материала, т.к. увеличивается объём воспринимаемой, считают 81 (84,4%) студентов и запоминаемой, отмечают 76 (79,2%) респондентов, информации. 63 (65,6%) студентов ответили, что проведение практического занятия в клинике с использованием ВП позволяет удерживать внимание и интерес более длительное время. 40 (41,7%) студентов считают абсолютно необходимым увеличить время работы с реальными больными в клинике, 14 (14,5%) опрошенных позитивно относятся к расширению использования компьютерных технологий.

Таким образом, на клинических кафедрах могут быть рекомендованы интерактивные сценарии с использованием ВП в рамках проблемно-ориентированного обучения, обеспечивающие альтернативу работы студента-медика с больным, как подготовительный этап практической подготовки.

УДК: 378.091.5:579:578:577.27]:004:007


ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ

НА КАФЕДРІ МІКРОБІОЛОГІЇ, ВІРУСОЛОГІЇ ТА ІМУНОЛОГІЇ

О.М. Камишний, І.О. Топол, А.С. Деген, Н.М. Поліщук

Запорізький державний медичний університет
Анотація. У статті акцентовано увагу на особливостях формування інформаційної компетенції студентів у процесі викладання мікробіології в медичних університетах як однієї із складових професійної компетентності майбутніх фахівців.

Ключові слова: медичний університет, викладання мікробіології, інформаційна компетентність студентів, інформаційно-комунікативні технології (ІКТ).
Розвиток сучасного суспільства тісно пов’язаний із процесом інформатизації, а отже формування інформаційної культури майбутнього фахівця є однією з основних вимог, що висуваються до системи вищої освіти загалом. Серед головних умов реалізації розвитку інформаційного суспільства в Україні –впровадження сучасних загальних дидактичних принципів, забезпечення навчання, виховання і професійної підготовки майбутнього фахівця в інформаційному суспільстві. Виконання цієї умови неможливе без включення інформаційного компонента в освітній процес [1,4,5].

Формування інформаційної компетентності студентів вважають нині невід’ємною складовою реформи системи вищої освіти загалом. Відбувається воно протягом усього навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах [3].

Зміни останніх років у галузі вищої освіти наголосили на контрасті між сформованими традиціями й інноваціями в організації навчального процесу та зумовили необхідність впровадження сучасних інноваційних освітніх технологій для розвитку педагогічного процесу [2,4]. Однією з них стала інформаційно-комунікативна технологія навчання, що набула поширення у практиці навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах. Головна мета технології полягає у створенні умов для розвитку особистості майбутнього фахівця, формування його інформаційної компетентності, стимулювання творчої та самоосвітньої діяльності [6].

Використання сучасних інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ), зокрема комп’ютерних, й мережі Інтернет у навчальному процесі змінило навчально-інформаційне середовище усіх медичних вишів. Аналізуючи науково-методичну літературу, можна зробити висновок, що в нашій країні існує нагальна потреба в упорядкуванні й удосконаленні методичних знань і студентів, і викладачів [1,3].

Визначальними умовами сучасного освітнього процесу у Запорізькому державному медичному університеті є високий професійний інформаційний рівень викладачів, раціональне поєднання традиційних методів з інноваційними технологіями, сучасне матеріально-технічне забезпечення навчального процесу, грамотний управлінський і методичний його супровід [7]. Однак викладання дисциплін у виші – це складний і багатогранний процес, що передбачає, передусім, взаємодію педагога і студента. Він спрямований на розв’язання низки завдань: засвоєння знань, умінь і навичок; формування наукового світогляду; забезпечення інтелектуального розвитку особистості; осягнення методів самостійної пізнавальної діяльності. Розглядаючи цей процес як психолого-педагогічний компонент освітнього процесу, як взаємодію на рівні суб’єкт-суб’єктних відносин, розрізняємо функції педагога і студента. Педагог виконує, передусім, спонукально-організаційну функцію, а студент – функцію пізнавальної діяльності із засвоєння знань, умінь і навичок [2,8]. Отже, методологічна спрямованість навчання органічно пов’язана з впровадженням сучасних освітніх технологій – істотною складовою освітнього процесу у професійній підготовці майбутнього фахівця.

Мета статті – розкрити особливості формування інформаційної компетентності студентів при викладанні навчальної дисципліни «Мікробіологія, вірусологія та імунологія» в медичних вишах України в аспекті сучасних вимог наукового простору.

Під час формування інформативних компетентностей студентів при вивченні дисципліни «Мікробіологія, вірусологія та імунологія» необхідно переглянути і дидактичні компоненти процесу навчання: мету, зміст, методи, засоби й організаційні форми, а також власні методичні матеріали (мультимедійні лекції, навчальні відеофільми, завдання для самостійної роботи тощо) з поданням теоретичного матеріалу (використовуючи кілька підручників і посібників) і добором диференційованих практичних завдань (з урахуванням специфіки майбутньої професійної діяльності).

Удосконалення навчального процесу та підвищення якості підготовки студентів є пріоритетним завданням кафедри мікробіології, вірусології та імунології. Вдале поєднання традиційних методик викладання навчального матеріалу з мікробіології, вірусології та імунологіїу медичних вишах з ефективнішим використанням комп’ютерно-орієнтованих засобів навчання, підвищує інтерес цієї дисципліни, збільшує інтенсивність і активізує навчально-пізнавальну діяльність. Враховуючи сучасні вимоги, що висуваються до навчального процесу у виші, співробітники кафедри активно використовують нові технології викладання, зокрема ІКТ.

Мікробіологія, вірусологія та імунологія є однією з найважливіших фундаментальних дисциплін у системі медичної освіти і покликана забезпечити формування у студентів базових знань. У процесі цієї роботи студенти вивчають біологічні властивості патогенних і непатогенних мікроорганізмів і вірусів, засвоюють закономірності їхньої взаємодії з макроорганізмом, з популяцією макроорганізмів і зовнішнім середовищем, розуміють основні механізми формування імунної відповіді організму людини, формують практичні навички фарбування препаратів-мазків і техніки приготування імунобіологічних препаратів, що використовують для діагностики, лікування та специфічної профілактики інфекційних захворювань.

Оптимізація викладання цього предмета має велике значення для освітнього процесу в медичному виші.

Останнім часом інноваційна діяльність співробітників кафедри мікробіології, вірусології та імунології ЗДМУ була спрямована на розробку навчально-методичних матеріалів, створення мультимедійних лекцій-презентацій, впровадження активних форм і методів навчання на практичних заняттях, організації самостійної роботи студентів (СРС) і тестового контролю знань з урахуванням психолого-педагогічних аспектів при впровадженні інформаційних технологій.

Перевагами сучасних лекцій-презентацій є уніфікація викладання, підтримання постійної уваги студентів до матеріалів лекції, можливість сприйняття студентами більшого обсягу матеріалу. Підвищення наочності за допомогою мультимедійного супроводу лекцій і практичних занять особливо важливе для такої дисципліни, як мікробіологія. Комп’ютерні технології дозволяють визначити і продемонструвати морфологічні особливості досліджуваних груп мікроорганізмів, процеси їхньої життєдіяльності як у навколишньому середовищі, так і в макроорганізмі, а також показати розвиток інфекційного процесу, викликаного патогенними формами бактерій тощо.

Презентація також дає викладачеві можливість самостійно скомпонувати навчальний матеріал з конкретної теми дисципліни, а отже створити умови для максимального засвоєння навчального матеріалу. Використання мультимедіа дозволяє активізувати і когнітивні процеси, від яких значнозалежать і якість навчання, і виконання програмного навчального матеріалу, наголошуючи на його опорні елементи й концентруючи увагу студентів.

Завданням навчання є не тільки повідомлення студентам певної суми знань, але і розвиток пізнавальних інтересів, творчого ставлення до справи, прагнення до самостійного отримання і розширення знань і умінь, застосування їх у практичній діяльності. Унікальність мультимедійної презентації полягає ще й в універсальності, адже її можна використовувати на заняттях різних типів. Так, на заняттях, присвячених викладунового матеріалу, мультимедійна презентація може стати незамінним помічником викладача: найголовніші аспекти навчального матеріалу в доступній формі наведено на слайді, залишається тільки прокоментувати його. Мультимедійні презентації допомагають за короткий термін донести інформацію до аудиторії, наочно показати об’єкти в тривимірному зображенні.

Для викладачів кафедри використання мультимедійних презентацій найактуальнішим є для подання ілюстративного матеріалу до лекцій і практичних занять.

У процесі освіти сучасний студент повинен не тільки акумулювати багаж знань, але і сформувати здатність самостійно шукати і продукувати засоби та способи вирішення проблем, тобто він має бути самостійним і ініціативним. У зв’язку з цим, головною особливістю освіти у вищому медичному навчальному закладі є забезпечення доступності навчального матеріалу для самостійного й аудиторного розгляду, і саме візуалізація процесу навчання за допомогою застосування технічних засобів забезпечує якісне засвоєння матеріалу. Слід також зазначити, що застосування цієї технології створює можливості не тільки для «передавання» певної інформації від викладача до студента, але й активізує аудиторну і самостійну роботу з використанням інших сучасних освітніх технологій.

Наприклад, на практичних заняттях з мікробіології використовується ігрове моделювання як один із методів проблемно-орієнтованого навчання з використанням комп’ютерних технологій. У межах методики відбувається відбір проблемного змісту і подальше його відтворення студентами у різних ситуаційних завданнях з мікробіологічної діагностики окремої інфекційної хвороби після перегляду навчальних тематичних відеофільмів, ілюстрацій електронних підручників або з використанням мультимедійних презентацій. Побудова навчальних моделей і організація роботи студентів дають можливість актуалізувати у навчальному процесі різні види професійного контексту і формувати професійний досвід.

Аналіз мікробіологічної ситуації передбачає детальне дослідження конкретного нозологічного захворювання, складання схеми й алгоритму лабораторної діагностики віртуального пацієнта. Цей метод розвиває аналітичне мислення студентів, системний підхід до вирішення проблеми, дозволяє визначати варіанти правильних і помилкових рішень, обирати критерії вибору оптимального рішення.

Висновки. Перехід до сучасних інформаційно-комунікативних технологій навчання, створення умов для їх впровадження, розумне поєднання нових інформаційних технологій навчання з традиційними, формування інформаційної компетентності студентів – складне педагогічне завдання, що потребує розв’язання цілого комплексу психолого-педагогічних, навчально-методичних та організаційних завдань, основними з яких є розробка науково-методичного забезпечення навчально-виховного процесу, інформаційна грамотність викладачів і студентів (уміння орієнтуватись в інформаційному просторі для отримання й оперування інформацією), поширення використання сучасних інформаційних технологій навчання під час викладання мікробіології, вірусології та імунологія. Виокремлення інформаційної компетентності як однієї зі складових професійної компетентності майбутніх фахівців зумовлено активним використання ІКТ в освіті.
Література

1. Закон України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007–2015 роки»// Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2007. – № 12. – С. 102–109.

2. Инновационные методы обучения в системе преподавания классических дисциплин /В.В. Зинчук и др.// Современные образовательные технологии и методическое обеспечение в высшей медицинской школе: Материалы Республиканской конференции с международным участием. – Гродно, 2010. – С. 104-107.

3. ЖалдакМ.І.Комп’ютерно-орієнтовані засоби навчання математики, фізики, інформатики: Посібник для вчителів / ЖалдакМ.І., Лапінський В.В, Шут М.І. – К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2004. – С. 6–11.

4. Проблеми освіти[Текст]: наук.-метод. зб.: Вип.44/ М-во освіти і науки України, наук.-метод. центр вищ. освіти; ред. кол.: В.Г. Кремень (голов. ред.) [та ін.].–К.,2008. – 132с.

5. Гуржій А. Методологічні засади оцінювання та прогнозування розвитку вищої освіти в Україні/ А. Гуржій, В. Гапон // Вища освіта України. – 2006. – №1. – С.23–31.

6. Національна доктрина розвитку освіти України. – К., 2008.

7. Олексенко В.М. Інноваційні заходи щодо підготовки фахівців / Олексенко В.М. – К.: НМЦВО, 2006. – Вип.44. – С.37–43.

8. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / Під заг. ред. О.В. Овчарук. – К.: «К.І.С.», 2004. – 112 с.
ФОРМИРОВАНИЕ ИНФОРМАЦИОННОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ СТУДЕНТОВ НА КАФЕДРЕ МИКРОБИОЛОГИИ,

ВИРУСОЛОГИИ И ИММУНОЛОГИИ

Камышный А.М., Топол И.А., Деген А.С., Полищук Н.Н.

Аннотация. В статье акцентировано внимание на особенностях формирования информационной компетенции студентов в процессе преподавания микробиологии в медицинских университетах как одной из составляющих профессиональной компетентности будущих специалистов.

Ключевые слова: медицинский университет, преподавание микробиологии, информационная компетентность студентов, информационно-коммуникативные технологии (ИКТ).
THEFORMATION OF INFORMATION COMPETENCE OF STUDENTS IN THE DEPARTMENT OF MICROBIOLOGY, VIROLOGY AND IMMUNOLOGY

Kamyshny A.M., Topol I.A., Degen A.S., Polishchuk N.M.


Abstract. In article we discusses someaspects of microbiology teaching inmedical high school. It covers the formation ofthe information competenceof students in education. It is one of the components of professional competence of future specialists.

Keywords: medical high school, teaching of microbiology, information competence of students, information and communication technologies (ICT).

УДК 618.177-089.888.11:002.6:681.31:007:001.57


ФОРМАЛЬНИЙ ОПИС ПРОЦЕСІВ ЕКСТРАКОРПОРАЛЬНОГО ЗАПЛІДНЕННЯ НА ОСНОВІ МЕДИЧНОЇ ОНТОЛОГІЧНОЇ МОДЕЛІ

С. В. Денисенко



Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика
Ключові слова: онтологія медичних знань, концептуалізація знань, екстракорпоральне запліднення, інформаційні онтології, критерії інформаційних технологій.
Онтології забезпечують ефективне управління декларативними знаннями. Проблеми полягають у складній побудові знань, що описує, наприклад, розвиток процесів у часі, або взаємодію різних типів причинно-наслідкових відносин.

Основні ідеї створення онтологій полягають у тому, щоб дозволити інтелектуальним системам обмінюватися між собою закладеними в них знаннями про завдання. Якщо всередині інтелектуальної системи певні знання можуть бути закодовані як завгодно, то для обміну цими знаннями з іншою інтелектуальною системою необхідно надати опис цих знань. Такий опис має бути достатньою мірою формальним, щоб бути зрозумілим іншій системі, а також повинна бути відома мова цього опису. Крім того, опис має бути зрозумілим також і людині.



Раніше було запропоновано описувати знання двома способами: в канонічній формі, що представляє собою опис знань на мові логіки предикатів, і в формі онтологій, котра представляє собою безліч класів, пов’язаних між собою ставленням узагальнення. Важливо підкреслити, що не існує єдиного «правильного» способу чи методології розроблення онтологій.

Мета доповіді – проаналізувати можливість створення нового класу цілеорієнтованих онтологій.

Відомо, що онтологія разом із безліччю індивідуальних примірників класів складають базу знань. У свою чергу, база знань про захворювання повинна включати в себе: знання про захворювання та тривалість їх періодів розвитку (клас захворювання); знання про можливі причини безпліддя (етіології); знання про причино-наслідкові зв'язки між захворюваннями та спостереженнями (особливості клінічних проявів); знання про особливості клінічних проявів.

Кожне клінічне спостереження, що належить до класу захворювання, включало 11 кластерів атрибутів. Як приклад наведемо перші три кластери.

Перший кластер – «загальні відомості», діагноз захворювання (ім’я), етіологія, фактори ризику процесу, інші відомості.

Другий кластер містить дані про дослідження: виділено 6 підкласів першого рівня: скарги, анамнез життя для чоловіків (медичний анамнез) - 18 підкласів: вік, статура, індекс маси тіла, вторинні статеві ознаки, супутні захворювання, захворювання центральної і периферичної нервової системи, захворювання серцево-судинної системи, захворювання дихальних шляхів, травми, травми мошонки, травми спинного мозку, цукровий діабет, кількість шлюбів, діти в попередніх шлюбах, професійні шкідливості, шкідливі звички, варіанти шкідливих звичок, дія токсичних / тератогенних факторів.

У свою чергу скарги, наприклад містили 4 підкласи другого рівня: ненастання вагітності, урологічний характер, сексологічний характер, пов’язані з екстрагенітальною патологією.

Третій кластер узагальнює дані обстеження цитогенетичними і молекулярними методами. В ньому міститься 8 підкласів: цитогенетичний аналіз, аномалії статевих хромосом, варіанти чисельних аномалій і структурних перебудов статевих хромосом, варіанти аномалій ауто сом, генетичне тестування, молекулярний аналіз, генетичний аналіз синдромів, пов'язаних із порушенням вироблення та функціонування сперми. Зауважимо, що 4 із перерахованих підкласу в свою чергу включають у себе підкласи другого рівня. Так, варіанти аномалій аутосом містить 4 згаданих підкласа другого рівня: реципрокні транс локації, робертсонівські транс локації, складні структурні перебудови, інверсії, додаткові маркерні хромосоми тощо, мозаїцизм по трисомії хромосоми 21 - 5.

Зрозуміло, настільки складну будову бази знань ускладнює зорове сприйняття можливих зв’язків симптомів і симптомокомплексів. Проте, істотно спрощується можливість комп'ютерного зіставлення клінічного перебігу захворювання в різних хворих.

Розглядається можливість створення багаторівневих цілеорієнтованих онтологій. Для формального рівня опису створена система, що складається з безлічі термінів, тверджень про поняття, на основі яких побудовані класи, об'єкти, зв'язки, функції та теорії. Комп'ютерна онтологія екстракорпорального запліднення як предметної дисципліни розглядається як відкрита, така, що постійно поповнюється, база інформаційних джерел формування знань. Онтологічний підхід забезпечує ефективне проектування компонентів знання орієнтованої інформаційної системи. Відмінністю пропонованої нами схеми є поділ інформації на кілька рівнів залежно від клінічних завдань.

У конкретному випадку розробки онтології для допоміжних репродуктивних технологій застосована п'ятирівнева схема. Перший рівень відведено для базової інформації, де використані всі теоретично можливі терміни та поняття. Більше того їх відносини формуються з акумульованого досвіду. Другий рівень призначений для вирішення діагностичних завдань. Природно, за обсягом інформації він перевищує 20% даних першого рівня.

Значно більш об'ємний третій рівень (більше 50% базового рівня), призначений для забезпечення лікувальних процедур. Очевидно, що і коефіцієнт постійного поповнення даних істотно вище.

Четвертий рівень служить для вирішення завдань управління діагностичним і лікувальним процесами, за обсягом інформації також невеликий (до 30% базисного обсягу). Освітні завдання забезпечуються п’ятим рівнем - 25-30% базових відомостей.



Інтерес представляло співвідношення використовуваних і невикористовуваних на практиці знань. Воно безперервно змінюється, але, в середньому, становить 60-70%. Щорічне оновлення бази знань в останні 5 років досить високе nf перевищує 15%. Отже, протягом 7-8 років відбувається практично повне оновлення знань.

Висновки. 1. Запропоновано створення багаторівневих цілеорієнтованих онтологій для узагальнення знань із екстракорпорального запліднення та забезпечення дистанційного навчання.

2. При розробці онтології для узагальнення знань із допоміжних репродуктивних технологій застосована п'ятирівнева схема. Перший рівень відведено для базової інформації, де використані всі теоретично можливі терміни та поняття, другий - призначено для вирішення діагностичних завдань, третій - для вирішення лікувальних; четвертий - управління лікувальним процесом і п'ятий - освітніх технологій.

3. Запропоновано схему кластеризації даних обстежень пацієнтів, які потребують застосування допоміжних репродуктивних технологій, що містить 11 кластерів атрибутів.

УДК 378.12:378.1-057.875

Роль міжособистісних взаємовідносин викладача і студента у вищому навчальному закладі

Бутко Л.А.

Національний медичний університет імені О.О.Богомольця

Ключові слова: кредитно-модульна система, Болонська декларація, компетентність, методи навчання, ефективність навчання


Мета дослідження: дослідити міжособистісні взаємовідносини викладача і студента у вищому навчальному закладі, а також значення методів навчання у підготовці спеціалістів фармацевтичної галузі.

Прискорений науково-технічний прогрес, впровадження у вищих навчальних закладах кредитно-модульної системи на засадах Болонської декларації ставлять нові вимоги до організації та забезпечення навчального процесу.

При організації освіти провізора велика увага приділяється єдності мотиваційно-когнітивних і поведінкових компонентів. Оптимальний вибір методів навчання впливає на ефективність педагогічної взаємодії в системі «викладач-студент». Аналіз конкретних ситуацій, які можуть бути в фармацевтичній галузі, проблемні лекції, групові дискусії на заняттях, наукові конференції сприяють підвищенню інтенсифікації, ефективності якості та результативності процесу навчання. Великий вплив на студента має викладач, саме від їхньої взаємодії залежить яким студент вийде з університету. Викладач повинен бути не тільки провідником знань і інформації, але і педагогом, психологом, психотерапевтом. Морально-психологічний клімат на кафедрі також забезпечує сприятливу атмосферу спілкування між викладачем та студентом.

Викладач активно впливає на засвоєння студентами певного рівня компетенції, здатність використовувати набуті знання, вміння і навички в умовах виникнення складних непередбачуваних ситуацій. Інтерактивне навчання сприяє системі відкритого діалогу між викладачем та студентом.

Кредитно-модульна система навчання активізує навчальну діяльність майбутніх спеціалістів, підвищує їх відповідальність, сприяє стабільності знань та мотивує до їх поглиблення. В умовах інтенсифікації навчально-педагогічного процесу особливе значення має удосконалення форм контролю за теоретичною та практичною підготовкою студента. На практичних заняттях нами використовуються різні форми контролю (проміжний, поточний, підсумковий), тести та задачі різного рівня складності. Сучасні технічні засоби (комп’ютери та відеосистеми), які задіяні в навчальному процесі дозволяють швидше та легше оволодіти навчальним матеріалом, окрім цього технологія активує навчальний процес, завдяки чому різні за рівнем засвоєння знань студенти можуть виконувати на комп’ютері персональні навчальні завдання.

Для формування компетентності спеціаліста необхідно застосовувати активні методи навчання та технології, що розвивають пізнавальну зацікавленість студентів. Майбутній провізор в процесі навчання у вищому навчальному закладі отримує три компоненти компетентності, це зокрема:



  • знання, отримані на лекціях, семінарах, практичних заняттях та в процесі самостійної підготовки до занять;

  • особиста мотивація;

  • вміння на практиці застосовувати теоретичні знання.

Як відомо, творче мислення студентів розвивається завдяки системному застосуванню інноваційних педагогічних технологій та методів навчання. Якість фармацевтичної освіти орієнтована на забезпечення кінцевого результату – випуску висококваліфікованих спеціалістів, конкурентоспроможних на ринку праці, які вільно використовують свої професійні знання та орієнтуються в суміжних областях діяльності.

Таким чином, використання компетентнісного підходу посилить ефективність навчання, зорієнтує сутність навчання на укріплення взаємозв’язку між мотиваційною і ціннісно-орієнтаційною сферами особистості.

Вища освіта потребує пошуку нових, ефективних шляхів, засобів і педагогічних технологій, які б забезпечували якісну підготовку фахівців відповідно до вимог суспільства.

УДК 378.147

Использование систем управление обучением (LMS) как способ оптимизации нагрузки преподавателя в ВУЗе

Строгонова Т.В., Кирсанова Е.В.

Ключевые слова: дистанционное обучение, нагрузка преподавателя, системы управления обучением LMS

Одной из тенденций развития современной высшей школы есть формирование новой − инновационно-предпринимательской модели университета, в которой последний превращается в научно-образовательно-промышленный комплекс, а преподаватели университетов в ученых, работающих над решением актуальных проблем общества. В то же время, существует негативная корреляция между временем преподавателя, которое он тратит на обучение студентов и занятием научной работой.

Внедрение информационных технологий может стать фактором, который позволит сократить часть аудиторной нагрузки, а, следовательно, высвободить ресурсы времени для занятий научной работой. Например, на кафедрах медицинской информатики и общей гигиены и экологии ЗГМУ для самостоятельной подготовки студентов, обучающихся на английском языке, создан полный курс лекций в виде мультимедийных презентаций, что позволяет оптимизировать время подготовки студентов к лекциям.

Одним из эффективных способов организации процесса обучения дневных студентов может быть использование систем управления обучением (LMS), в которых интегрированы инструменты управления педагогической деятельностью преподавателя: создание учебных материалов, оценка учебной деятельности, мотивирование студентов, управление траекторией обучения студента.

Преподавателями кафедр медицинской информатики и общей гигиены ЗГМУ ведется работа по подготовке практических занятий студентов, обучающихся на английском языке, в LMS Moodle, что будет способствовать повышению качества обучения и изменению структуры нагрузки преподавателя.

УДК 614.212:616.31]:004 - наш журнал

ВОЗМОЖНОСТЬ ВНЕДРЕНИЯ АИС В ПРАКТИКУ СТОМАТОЛОГИЧЕСКОЙ ПОЛИКЛИНИКИ
Возная И.В.

Запорожский Государственный Медицинский Университет

voznyy.1965@mail.ru

Стоматологія. Кадровий потенціал. Автоматизовані інформаційні системи.

Стоматология. Кадровый потенциал. Автоматизированные информационные системы.

Dentistry. Personnel potential. Automated information system.


Решение задачи рациональной организации стоматологической помощи на современном этапе реформирования системы муниципального здравоохранения невозможно без проведения углубленного анализа реального состояния, потенциальных возможностей, резервов и проблем кадрового состава стоматологической службы [2, 3].

Современные компьютерные информационные технологии позволяют в значительной степени модернизировать региональное здравоохранение, включая и кадровую службу [1, 4], обеспечивают дополнительные возможности управления ресурсами, включая кадровый потенциал [5].

Для оценки кадрового обеспечения стоматологической службы создана автоматизированная информационная система (АИС) «Оценка кадрового потенциала по основным стоматологическим специальностям», разработанная с помощью среды программирования Delphi 6.0 на языке Object Pascal. Программа занимает 1,04 Мб свободного пространства жесткого диска. Система управления базами данных выбрана Paradox 7.0, в связи с небольшим количеством записей и работой только на локальном компьютере. Структура базы данных заложена с помощью стандартной утилиты Database Desktop 7.0.

В структуре программы заложено несколько режимов работы: ввод данных и расчет статистических показателей.

Первая часть представляет собой панель для навигации по базе данных.

Вторая часть предназначена для непосредственного ввода личных данных конкретного специалиста, которые используются для оценки кадрового потенциала конкретного ЛПУ, района и области в целом.

Рассчитываются следующие основные показатели кадрового потенциала: соотношение зубных техников и стоматологов-ортопедов, количественная характеристика полового состава, формируется список специалистов со стажем до 5 и более 20 лет с последующей конвертацией данных в Excel, процент аттестованных, процентное соотношение наличия категорий в виде круговой диаграммы (рис. 1).

Рис 1. Интерфейс расчетного режима программы


Программа позволяет выявить специалистов, у которых прошло 4 и более года после последнего повышения квалификации по специальности (рис. 2).

Рис. 2 Интерфейс уведомление об окончании срока повышения квалификации

При анализе кадрового потенциала учитывается соотношение количества должностей, необходимых в ЛПУ данного района из расчета на 10000 населения и количества существующих должностей в том же учреждении (рис.3).

Рис. 3 Интерфейс расчета количества должностей


Таким образом, предложенная АИС «Оценка кадрового потенциала по основным стоматологическим специальностям» обеспечивает всесторонний анализ кадрового потенциала стоматологической службы по территориям и отдельным ЛПУ, обеспечивает принятие управленческого решения в отношении формирования потоков специалистов, нуждающихся в повышении квалификации или переподготовки, присвоении (подтверждение) категории, рационального использования возможностей штатного расписания и позволит уменьшить трудозатраты на оценку текущего состояния кадрового потенциала и спланировать мероприятия по его укреплению.
Анотація. У статті представлена АІС, яка дозволяє проводити поглиблений концептуальний аналіз реального стану, потенційних можливостей, резервів і проблем кадрового складу стоматологічної служби.

Аннотация. В статье представлена АИС, позволяющая проводить углубленный концептуальный анализ реального состояния, потенциальных возможностей, резервов и проблем кадрового состава стоматологической службы.

Annotation. The article presents the AIS, which allows for a deeper conceptual analysis of the actual, potential reserves and problems of the personnel composition of the dental service.
Литература

  1. Бреусов А. В. Перспективы использования автоматизированных информационных систем в управлении многопрофильным стационаром / А. В. Бреусов, Р. А. Бреусов, О. Ю. Новоселов // Вестник новых медицинских технологий. – 2004. – № 3. – С. 101-102.

  2. Вагнер В. Д. Пути совершенствования стоматологической службы / В. Д. Вагнер, Б. Ц. Нимаев, Е. А. Ахметов // Стоматология для всех. – 2006. - № 1. – С. 4-5.

  3. Возный А. В. Перспективы использования автоматизированных информационных систем в стоматологии / А. В. Возный // Вестник Волгоградского государственного медицинского университета. – 2008. - № 2. – С. 59-61.

  4. Гасников, В. К. Комплексный подход к развитию компьютерных технологий информатизации в управлении здравоохранением на региональном уровне / В. К. Гасников // Информационные технологии в здравоохранении. – 2002. - № 2. – С. 4-5.

  5. Проблемы и решения в системе непрерывного профессионального образования медицинского персонала ЛПУ / В. Г. Кудрина [и др.] // Развитие информационных технологий и проблемы управления здоровьем и здравоохранением: сб. науч. тр. – Ижевск, 2006. – С. 232-236.



ПЕРШИЙ ДОСВІД ПРОВЕДЕННЯ ЗАХОДУ «НАШ ПЕРШИЙ КУРС» В АСПЕКТАХ ПРОГРАМИ «СОЦІО+»

В.П.Яценко, О.В.Яценко, магістр Н.Волосина



Навчально – науковий медико-інженерний центр НТУУ «КПІ»

Валентин Алена Яценко

Ключові слова: студент, анкетування, програма «Соціо+13», системний аналіз .

З урахуванням сучасного розвитку суспільства показана загальна світова закономірність - вже друге покоління всесвіту мешкає в інформаційному оточующому середовищі. З урахуванням соціального статусу кожної держави такий стан являє собою стресогенний фактор, особливо в умовах зміни соціального положення людини і, зокрема, для студентів першого курсу ВНЗ.

Актуальність даної проблеми понукає керівництво вузів до розробки системних заходів задля полегшення адаптації першокурсників до нових умов існування з урахуванням як індивідуальних психо- ємоційних особливостей студента, так і реального різноманіття групових, кафедральних, факультетських та загальновузівських особливостей з точки зору умов та мотивації навчання, комунікабельності у відношеннях та рівня виховного потенціалу особистого та колективного рівня.

За дорученням адміністрації НТУУ «КПІ» колектив ННМІЦ розробив систему моніторингової програми «Наш перший курс», яка містить наступні етапи:



  1. Розробка анкети «Соціо+ 13» та проведення відкритого анкетування студентів першого курсу ( на початковому кроці це були практично всі першокурсники Факультету біомедичної інженерії НТУУ «КПІ» - всього 156 осіб).

  2. Проведення статистичної обробки отриманих даних та порівняльного системного аналізу для груп випускових кафедр (4) факультету.

  3. Оформлення статистично - ілюстративного матеріалу для кураторів навчальних груп, завідувачів кафедрами, декану факультету та адміністрації університету.

  4. Розробка програми антистресової спрямованості для полегшення негативного впливу факторів адаптації на основі технологій когнитивної кібернетики та психотерапії.

Розроблена анкета має наступну структуру:

Дорогий першокурснику!

Поздоровляємо з початком першого для Вас учбового року на ФБМІ НТУУ „КПІ”.



Ваше навчання – це передусім самовдосконалення і розвиток особистості в нових умовах. Група соціального супроводження Навчально-наукового медико – інженерного Центру НТУУ «КПІ» надасть Вам максимальну допомогу.

Пропонуємо заповнити анкету з питань організації, вдосконалення та персоніфікації усіх сфер Вашого життя на факультеті (навчання, наука, креативний розвиток, організація дозвілля, здоровий спосіб життя тощо).

  1. _________________________________________________ ______________ _______

П.І.П. дата народження група

  1. Рівень комп’ютерної компетентності: О - Чайник; О - Звичайний користувач;

О - Володію засобами програмування, створюю WEB сайти ________________________ .

  1. Рівень знань іноземної мови (англ.,нім.,фран., італ. інша) ________________________

О - читаю і перекладаю з словником; О – середній рівень; О – вільно (розмовна, діловодство, кореспонденція)

  1. Захоплення______________________________________________________

музика, народна творчість, поезія тощо

  1. Творчі здобутки __________________________________________________

наявність наукових розробок, участь у наукових заходах тощо

6. Чи займаєтесь Ви спортом ? О – нерегулярно; О – регулярно (зарядка тощо);

О - секційна форма __________________________________

вид спорту, досягнення (розряд тощо)

7. Соціальна сфера:



    1. Чи палите Ви? О – так; О – ні.

    2. Якщо так, то скільки років: О – 1 рік; О - більше 2-х років

    3. Чи є бажання кинути палити? О – так; О – ні.

    4. Якщо так, то яка допомога Вам потрібна __________________________

    5. Якщо ні, то чому Вам це подобається ____________________________

8. Ваше ставлення до пива : О – не вживаю; О – вживаю, як харчовий продукт;

О – вживаю значно частіше.

Ви заповнили анкету та маєте всі можливості досягти успіхів у Вашому студентському житті в Національному Технічному Університеті України „КПІ”.

Ми завжди поруч з Вами!

Клуб «Здоровий спосіб життя НТУУ «КПІ»»

Керівник проф. Яценко Валентин Порфирович

Тел.: (+38-044) 406-84-75; +38067-406-82-88

valentinyatsenko@ukr.net

В даному повідомленні представлені вибіркові результати по розділу «Комп’ютерна компетентність ( див. нижченаведені малюнки):



Отже, як свідчать попередні отримані дані, лише за одним показником необхідно вжити певних заходів щодо організації навчального процесу в цьому напрямку, що й складає наступні завдання для різних ланок управління навчальним процесом.

Що стосується загальних результатів проведеного системного аналізу програми «Наш перший курс», то вони будуть представлені в окремому повідомленні. Між тим, вже на цьому етапі відкриваються реальні можливості сумісних межуніверситетських програмах співробітництва в зазначеному напрямку.

УДК: 378.091.33:615:004



Основные направления использования современных информационных технологий в товароведческом документообороте

Самко А.В.

Запорожский государственный медицинский университет

Ключевые слова: современные информационные технологии, документооборот

Среди основных направлений развития современных информационных технологий в обеспечении развития фармации можно выделить следующие: автоматизация документооборота, управление технологией фармацевтического производства, автоматизация бухгалтерского учета и планирования, разработка систем принятия решений, автоматизация банковских операций, создание автоматизированных рабочих мест.



ЦЕЛЬ РАБОТЫ. Внедрение систем автоматизации документооборота (текстовые процессоры и пр.) с возникновением концепции «электронного документа» и «безбумажной технологии».

Такие электронные документы существуют только в электронном виде, создаются, обрабатываются и пересылаются с помощью компьютерных систем. «Безбумажная технология» предполагает вести полную обработку документов в электронном виде, т.е. полностью отказаться от использования таких физических носителей информации, как бумага. Ведение документации по этой схеме предоставляет следующие преимущества: минимальные расходы на канцелярские средства; отсутствие необходимости в дорогих средствах защиты от несанкционированного доступа (сейфы и т.п.), так как предоставить доступ к документу можно только ограниченному кругу лиц с помощью паролей и т.п.; отсутствие необходимости в выделении специальных помещений (архивов) и специальной мебели, громоздких папок; ускоряется процесс поиска нужного документа, т.к. сам процесс поиска переходит в качественно новую плоскость (поиск по ключевым словам, поиск среди нескольких документов); появляется возможность организовать совместную работу нескольких лиц или даже отделов над одним документом, ускоряется процесс создания документов за счет возможности включения в него фрагментов из других документов и возможности правки уже существующего текста. Авторизация электронных документов представляет основную проблему перехода на «безбумажную технологию». Для авторизации бумажных документов в настоящее время используются печати организации и подписи должностных лиц, однозначно определяющих принадлежность документа. Электронные документы, принадлежность которых идентифицировать сложно вследствие возможности воспроизведения копии, не отличающейся от оригинала, в настоящее время в качестве отчетных, финансовых документов не используются. Для обеспечения конфиденциальности, электронные документы могут быть зашифрованы. Это исключает возможность получения информации, составляющей производственную или интеллектуальную собственность.



ВЫВОД

Внедрение современных информационных технологий позволяет сократить время, требуемое на подготовку конкретных документов, уменьшить непроизводительные затраты при их реализации, исключить возможность появления ошибок в подготовке бухгалтерской, технологической и других видов документации.

УДК 004:[378.096:615]:[615.31:547]
СУЧАСНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У СИСТЕМІ ВИЩОЇ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ОСВІТИ ЯК ІНСТРУМЕНТАРІЙ ВИВЧЕННЯ ХІМІЧНОЇ БУДОВИ ОРГАНІЧНИХ ЛІКАРСЬКИХ РЕЧОВИН

О.Ю. Воскобойнік, Д.Ю. Скорина



Запорізький державний медичний університет

Ключові слова: органічні лікарські речовини, будова, 3D-молекулярне моделювання


Лікарські засоби органічного походження складають переважну більшість сучасних фармацевтичних препаратів. Особливості хімічної структури лікарських речовин органічної природи визначають їх властивості та впливають на прояв біологічної активності. Підготовка майбутніх провізорів передбачає розгляд будови органічних лікарських речовин як при вивченні базових (органічна хімія), так і професійно-орієнтованих (фармацевтична хімія) хімічних дисциплін.

Мета роботи – проведення порівняльного аналізу та визначення ролі програмних продуктів із 3D-молекулярного моделювання органічних речовин у хімічній підготовці провізорів.

Серед програмного забезпечення, що дозволяє здійснювати 3D-візуалізацію молекулярної будови речовин органічної природи, слід відзначити Chem 3D (Chem Office) та Hyperchem. Однак, ці програми є комерційними та високовартісними. На безоплатній основі поширюється програмний комплекс Avogadro, який має зручний та зрозумілий інтерфейс та практично не поступається за функціональністю. Зазначені програми дозволяють створювати тривимірні моделі органічних сполук, проводити оптимізацію геометрії їх молекул та деякі розрахункові операції. Використання таких програм у навчальному процесі можливе на етапі пояснення нового матеріалу викладачем (лектором), а також за умов індивідуальної чи групової роботи студентів при виконанні завдань дослідницького характеру. Особливого значення набуває застосування зазначених програмних продуктів у підготовці студентів заочної форми навчання та у системі дистанційної освіти.

Висновок. Комп’ютерне моделювання при вивченні хімічної будови органічних лікарських речовин є дієвим та важливим інструментом підготовки провізорів.

УДК 811.111:143.14:51

ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА ЗАНЯТТЯХ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ МОЛОДШОГО МЕДИЧНОГО СПЕЦІАЛІСТА

Страшко О.В.

КВНЗ «Запорізький медичний коледж» Запорізької обласної ради

Ключові слова: сучасні інформаційні технології (СІТ), технічні засоби навчання, професійна діяльність, комунікативна діяльність

Основною метою курсу іноземної мови за професійним спрямуванням є формування вмінь практичного володіння медичною англійською мовою з переважним використанням професійних термінів, зміцнення мотивації самостійного вивчення мови, оволодіння навичками перекладу професійно-орієнтованих текстів, тобто практичне володіння іноземною мовою у професійній діяльності. Досягненню цих цілей найкраще сприяє використання інформаційних технологій на занятті іноземної мови. І це не тільки сучасні технічні засоби, але й нові форми викладання, новий підхід до процесу навчання. В методиці викладання іноземних мов відомі різноманітні засоби розвитку комунікативних здібностей. Наш досвід пов'язаний із застосуванням сучасних інформаційних технологій.



МЕТА РОБОТИ

Запровадити в заняття англійської мови нові технологічні засоби оптимально і органічно, не порушуючи при цьому його логічну структуру.

У своїй дослідно-пошуковій роботі ми виходили з того, що у разі використання різних варіантів поєднання СІТ як способу вирішення комунікативних завдань можна досягти оптимізації навчального процесу, результатом якого буде оволодіння студентами навичками усного мовлення, активізації і стимулювання їх пізнавальної діяльності та підвищення якості успішності.

Було розроблено і апробовано декілька типів занять, в основу класифікації яких заклали такі принципи:

- принцип «від простого до складного»: поступового ускладнення використовуваних елементів інформаційно-комунікаційних технологій;

- принцип урахування рівня володіння студентами мовними засобами;

- принцип індивідуалізації та диференціації навчання.

Перший тип – «традиційне заняття» з використанням комп’ютеру або ноутбуку в демонстраційному режимі. Комп'ютерні презентації можуть бути включені в заняття на всіх етапах роботи з навчальним матеріалом. Другий тип – заняття з використанням електронних підручників, енциклопедій і комп'ютерних програм. Третій тип – заняття з використанням інформаційних технологій, що включає роботу в мережі Інтернет. Тут треба підкреслити важливість поєднання проектної методики з використанням ресурсів мережі Інтернет. Четвертий тип – «комбіноване заняття» з комплексним використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Наприклад, створення мультимедійних проектів в рамках кожного розділу навчальної програми із застосуванням електронних підручників, комп'ютерних програм і ресурсів мережі Інтернет. Серед головних дидактичних функцій, що можуть бути реалізовані за допомогою інформаційних технологій, треба зазначити такі: пізнавальна, розвиваюча, тренувальна, діагностична та комунікативна функції.



ВИСНОВКИ

Таким чином, впровадження та застосування інформаційних технологій на заняттях англійської мови може виступати як: 1) ефективний допоміжний технічний наочно-слуховий засіб; 2) допоміжний засіб навчально-пізнавальної діяльності студентів; 3) засіб підвищення мотивації та бажання студентів вивчати англійську мову; 4) швидкий та ефективний засіб оцінювання та контролю знань, вмінь та навичок студентів; 5) засіб підвищення інтерактивної та комунікативної діяльності.



УДК: 378.091.33:615:004

ІнФОРМаційні технології НАВЧАННЯ у міждисциплінарній інтеграції медичної хімії та фармакології як приклад кластерної моделі підготовки спеціаліста

Трінкаль Є.В., Варванський П.А., Толмосова Н.М., Галиця В.В.

КВНЗ «Запорізький медичний коледж» Запорізької обласної ради

Ключові слова: інформаційні технології, інтеграція, кластерна модель.

Фундаментальна проблема співвідношення біологічної активності та структури хімічних сполук має принципове значення для сучасної фармакології та медичної хімії, як при викладанні вищенаведених дисциплін у медичних закладах та їх інтеграції, так і безпосередньо при синтезі та дослідженні потенційних лікарських засобів.



Мета роботи

Довести необхідність інноваційних технологій навчання у міждисциплінарній інтеграції медичної хімії та фармакології як кластерної моделі при підготовці спеціаліста.



На сьогодні відомо більш ніж 34 млн. хімічних сполук, виявлено близько 6000 видів рецепторів та іонних каналів, майже 4700 видів ензимів та 7500 видів біологічної активності. Особливої уваги при цьому заслуговує інтегративний підхід з використанням інформаційних технологій при викладанні фундаментальних дисциплін, який дозволяє якісно підготовити майбутнього спеціаліста. При викладанні медичної хімії та фармакології доцільним є використання тих самих підходів, які застосовуються при пошуку фармакологічно активних речовин – нейрохімічні, біофізичні, біохімічні, класичний QSAR, математичне моделювання фізіологічних процесів. Отже, викладання медичної хімії з елементами інноваційних технологій, а саме, використання програм CHEMIX, Lab3D, ChemBioOffice, QSAR, PASS C&T дозволяє моделювати хімічні та біохімічні процеси в біологічних системах, демонструє найбільш популярні види біологічної активності та інтегративний характер з фармакологією. Інтегративний підхід є необхідною компонентою, яка формує кластерну модель підготовки майбутнього спеціаліста, розширюючи уявлення про взаємодію біологічно активних речовин з живими системами та відкриває додаткові можливості побудови нових концепцій, моделей, підходів, які можуть бути використані для розв’язання та розуміння задач, зв’язаних з проблемою «структура – активність». Комплексний підхід до прогнозу та його складові від теоретичної концепції є методологічною основою для створення нових методів, які дозволяють прогнозувати та демонструвати біологічну активність хімічних сполук, їх фармакодинамічні та фармакокінетичні властивості. Особливістю інтегративного підходу є застосування інформаційних технологій для виконання прогнозу наявності та рівня різних видів фармакологічної активності структурно-різнорідних та структурно-подібних сполук різних хімічних класів. Застосування інформаційних технологій при підготовці спеціалістів є науковою основою при вирішенні фундаментальної проблеми співвідношення хімічної структури та біологічної активності на основі комплексного підходу до прогнозування фармакологічної активності хімічних сполук, забезпечуючи тим самим принцип зворотного зв’язку між медичною хімією та фармакологією. Впроваджено принципово новий інтегративний підхід при викладанні, заснований на сумісному використанні різних за фізико-хімічним змістом засобах описання хімічної структури з її фармакологічною активністю.

ВИСНОВКИ

Впровадження інформаційних технологій прогнозування та демонстрації біологічної активності хімічних сполук та моделювання взаємозв’язку «структура – біологічна активність» при викладанні медичної хімії та фармакології носить інтегративний характер при підготовці спеціаліста, є основною складовою кластерної моделі, перспективним пріоритетним напрямком сучасної науки та має високий ступінь актуальності.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал