Ірина Клименко



Скачати 76.81 Kb.
Дата конвертації25.12.2016
Розмір76.81 Kb.
ФОРМУВАННЯ МОВЛЕННЄВОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ СТУДЕНТІВ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ КУРСУ „УКРАЇНСЬКА МОВА (ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ)”

Ірина Клименко

Розвиток мови як засобу спілкування залежить, безумовно, від ставлення до мови в суспільстві, від оволодіння нею всіма членами суспільства. Основним завданням мовної політики в Україні є формування ставлення у кожного її громадянина до української мови як до державної. І це завдання мусять постійно вирішувати всі державні, громадські й освітянські організації.

Стратегічні завдання освіти – відродити пріоритетний розвиток особистості на основі вивчення мови, створити умови для досягнення якісно нового рівня знань державної мови.

У всіх сферах життєдіяльності людини характер мовленнєвої поведінки є найважливішим показником її загальної культури і творчих здібностей.

Підготовці студентів до використання знань з української мови в реальних життєвих ситуаціях сприяє методика комунікативно орієнтованого викладання мови. Ця методика бере свій початок у наукових дослідженнях, що проводилися прикладними лінгвістами британських університетів. Головна ідея цього підходу – щоб стати ефективними користувачами мови, треба не тільки здобувати знання (знати, наприклад, граматичні, лексичні або фонетичні норми), а й розвивати навички та вміння використовувати мовні форми для реальних комунікативних цілей [ 1 ].

При використанні цієї методики стимулюють пізнавальні процеси. Комунікативно орієнтоване навчання мови має на меті не тільки дати практичні знання, а й розвинути розуміння того, як ці знання використовуються для спілкування.

Вищими навчальними закладами України прийнята мовна концепція, яка передбачає глибоке оволодіння основами ділового спілкування, досягнення високого рівня комунікативної компетенції (мовленнєвої, мовної та соціокультурної), запроваджене вивчення курсів „Українська мова (за професійним спрямуванням)” та „Іноземна мова (за професійним спрямуванням)”.

Структурування змісту навчального матеріалу з „Української мови (за професійним спрямуванням)” являє собою взаємозв’язок таких компонентів.

Перший компонент змісту – це науковий аспект, за яким викладач, спираючись на вже засвоєний матеріал, повинен будувати роботу таким чином, щоб забезпечити високий рівень викладання курсу.

Другий компонент змісту – це функціонально-комунікативний (пізнавально-практичний) аспект, що передбачає досконале оволодіння мовою в усіх сферах мовленнєвої діяльності для осмислення практичних умінь і навичок при опрацюванні всіх розділів курсу.

Третій компонент змісту – це професійний аспект, запровадження якого у навчальний процес буде сприяти формуванню у майбутніх спеціалістів відповідних професійних умінь та навичок.

Четвертий компонент змісту – це формування об’єму і ваги самостійної навчальної аудиторної і позааудиторної роботи студентів, яка спрямована на самостійну пізнавальну діяльність студентів.

Саме поєднання вищезазначених компонентів буде сприяти формуванню у спеціалістів більш високого рівня теоретичної, практичної і фахової підготовки з дисципліни.

Вивчення курсу „Українська мова (за професійним спрямуванням)” не повинно зводитися тільки до відшліфування теоретично-практичних знань, умінь і навичок з української мови, які є базовими, а формувати мовленнєво-компетентну особистість, готову до комунікації державною мовою за будь-яких обставин спілкування.

Рівень мовленнєвої компетенції зумовлюється пізнавальною діяльністю особистості. Мовленнєва компетенція є поняттям комплексним. Спираючись на мовну компетенцію, вона охоплює систему мовленнєвих умінь (вести діалог, сприймати, відтворювати і створювати усні й писемні монологічні та діалогічні висловлювання різних видів, типів і жанрів), необхідних особистості у різноманітних життєвих ситуаціях. Мовленнєва компетенція особистості виявляється у сформованості умінь користуватися усною і писемною літературною мовою, багатством її виражальних засобів залежно від цілей і завдань висловлювання та громадського життя.

Проблемі становлення й розвитку мовленнєвої компетенції і мовної особистості приділяли увагу психологи, лінгвісти, методисти. Проте, незважаючи на певні досягнення у дослідженні проблем формування мовленнєвої компетенції, нерозкритим залишається питання про її формування в студентів нефілологічних факультетів вищих навчальних закладів.

Ефективність процесу формування мовленнєвої компетенції залежить від таких умов:


  • усвідомлене розуміння конструктивної і стилістичної ролі мовних одиниць;

  • розширення програми видами робіт з розвитку зв’язного мовлення;

  • послідовне використання на практичних заняттях з ділової української мови форм мовленнєвого етикету;

  • навчання елементів публічних виступів.

Мовленнєва компетенція ґрунтується на системних знаннях з мови, засвоєних у функціональному аспекті, і відповідних практичних уміннях та навичках, а також на загальнокультурному у розвиткові особистості - естетичному, етичному, світоглядному та інтелектуальному.

Сучасні уявлення мовознавців про мовленнєве спілкування, або мовленнєву комунікацію почали формуватися в теорії психології і соціології задовго до появи лінгвістичних праць, у назві яких стояло слово „спілкування”, або „комунікація”.

М.Пентилюк визначає мовленнєву компетенцію як комплексне поняття, яке включає систему мовленнєвих умінь, необхідних для спілкування у різних життєвих ситуаціях.

Значний інтерес для побудови системи навчання, що сприяла б формуванню мовленнєвої компетенції, становить позитивна мотивація у вивченні мови, посилення ролі позитивної оцінки.

Головна увага психолінгвістів зосереджена на розвиткові мотиваційної сфери особистості: визначенні й формуванні світогляду, його впливу на пізнавальну діяльність. Розумовий розвиток студентів полягає не стільки в нагромадженні вмінь і зміні деяких властивостей інтелекту, скільки у формуванні індивідуального стилю розумової діяльності.

Проблема формування мовленнєвої компетенції має як соціологічний, так і особистісний характер, адже особистість значною мірою може повноцінно розвиватися і реалізувати свої здібності лише при достатньо високому рівні мовленнєвого розвитку.

Оскільки курс української мови студенти засвоїли ще в школі, у вищому навчальному закладі більша увага приділяється стилістичному аспекту, культурі мовлення, мовленнєвому етикету, а також удосконаленню мистецтва публічного виступу.

Процес навчання мови й мовлення ґрунтується на інтелектуальному розвитку студентів і одночасно є рушійною силою. Тому для формування мовленнєвої компетенції особливе значення має єдність мови і мислення.

Методика комунікативно орієнтованого навчання передбачає вирішення таких завдань:


  • з’ясування й обґрунтування методичних умов і способів, які сприятимуть формуванню мовленнєвої компетенції студентів нефілологічних факультетів;

  • розробка системи завдань для свідомого засвоєння студентами мовних засобів, необхідних для створення висловлювань;

  • підготовка особистості до активного мовленнєвого спілкування;

  • розвиток елементів ораторського мистецтва, доцільне використання різних форм мовленнєвого етикету.

Мовленнєві вправи включають рецептивну, репродуктивну й продуктивну діяльність, відповідно до якої виділено такі види:

а) рецептивні (загальномовленнєві й стилістичні) вправи, що вимагають від студентів сприймання, усвідомлення і фіксування в пам’яті здобутої інформації, характеристики мовних засобів, групування мовних явищ за вказаними ознаками, знаходження стилістичних невідповідностей у тексті;

б) репродуктивні вправи, які пов’язані з уміннями студентів відтворювати наявні знання (за зразком, схемою, пам’яткою) і потребують добору мовних засобів за певною ознакою;

в) продуктивні вправи передбачають творче застосування знань, зокрема, в новій ситуації, вільне володіння всіма видами мовленнєвої діяльності, необхідними для виконання вправ з трансформації текстів, редагування, написання різних за стилями, типами й жанрами мовлення творів.

Така система вправ дає змогу реалізувати комунікативно-діяльнісний і функціонально-стилістичний підходи до навчання мов.

У процесі свідомого і творчого використання виражальних засобів необхідно розуміти стилістичну роль мовних одиниць, вміти створювати зв’язні тексти (усні й письмові) різної стильової спрямованості, володіти навичками доцільно використовувати різні форми мовленнєвого етикету.

Завдання мають бути спрямовані на спостереження над текстом, його редагування, поширення, скорочення, конструювання елементів висловлювання з урахуванням запропонованої мовленнєвої ситуації.

Сформована мовленнєва компетентність передбачає творення зв’язного тексту у єдності змісту й форми. Саме вивчення теми „Реферат. Правила його оформлення ” передбачає формування таких умінь і навичок:



  • уміння працювати з книгою: уміння виділити головну думку з прочитаного, коротко записувати її, складати план прочитаного з одного чи кількох джерел, конспектувати, писати повідомлення, доповіді, реферати;

  • уміння сприймати чуже мовлення на слух і вести обговорення: оцінювати виступ товариша, ставити запитання для уточнення чи поглиблення фактів, висловлювати своє ставлення до викладених фактів, уміти дискутувати;

  • уміння здійснювати логічні операції: аналіз, синтез, класифікацію, порівняння, зіставлення, робити аналогії, узагальнення тощо.

Робота над рефератом передбачає:

  • пошук, збір і вивчення джерел наукової інформації, які відображають тему дослідження;

  • переосмислення отриманої інформації;

  • розвиток практичних навичок аналізу відповідних мовних фактів, явищ;

  • класифікацію і систематизацію теоретичних положень, висновків, зроблених за темою дослідження;

  • продумування оформлення рефератів пошукової роботи та її захист;

  • розвиток навичок доповідача та його опонента у процесі захисту реферату.

Роботу студента, пов’язану з написанням реферату, умовно поділяють на три етапи: підготовчий (організаційний); творчий (самостійно-пошуковий); заключний (оформлення і захист роботи).

Вимоги до підготовки:



  • ретельна підготовка до виступу на практичному занятті;

  • відбір найбільш переконливих, дохідливих, цікавих фактів для викладу головних положень роботи;

  • повинні бути передбачені можливі контраргументи, готовність до їх спростування.

Методика проведення захисту:

  • захист проводиться (за графіком) під час практичних занять за визначеним розділом;

  • попереднє репрезентування реферату визначеними студентами;

  • на виступ відводиться 10 хвилин;

  • потім виступає рецензент із інформацією про якість виконаної роботи; обговорення змісту реферату;

  • підсумок результатів захисту, виставлення оцінки.

Така методика організації захисту написаних рефератів дає кожному студенту можливість побувати в ролі і доповідача, й опонента, розвиває вміння передавати навчальну інформацію і критично осмислювати, аналізувати її зміст.

У цілому можна зробити висновок про те, що у кінцевому результаті вивчення „Української мови (за професійним спрямуванням)” студенти повинні: уміти вести розгорнутий монолог з фахової проблематики; уміти вести ефективну, конструктивну бесіду на будь-яку тему; володіти полемічним мистецтвом, культурою конструктивного діалогу та полілогу (диспут, полеміка, дискусія).


SUMMARY
The question of language development is becoming of a great importance at the times of new independent state forming, especially when Ukrainian language is spoken in governmental, social and political sphere. This article arises the problem of performance “Ukrainian language” course (under the specialty direction) for nonphilological departments of the Pedagogical University. Here are presented some approaches to the fulfilment of the stated discipline‘s tasks.
список ЛІТЕРАТУРи


  1. Комунікативні методи та матеріали для викладання англійської мови Пер. з англ. –Oxford University Press, 1998.

  2. Навчальний процес у вищій педагогічній школі: Навчальний посібник/ За ред. О.Г.Мороза. – К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2001.

  1. Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті. – К.: Шкільний світ, 2002.


Надійшла до редакції 26 лютого 2004 р.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал