«Інтерактивні форми роботи з батьками, спрямовані на співпрацю педагога з родиною»



Скачати 207.36 Kb.
Дата конвертації27.01.2017
Розмір207.36 Kb.



«Інтерактивні форми роботи з батьками,

спрямовані на співпрацю педагога

з родиною»



Підготувала

класний керівник 6 класу

НВК «Білашівська ЗОШ І-ІІІ ст. – дитячий садок»

Шевчук Наталія Миколаївна




«... Батьки завжди є вихователями своїх дітей і кладуть перші зерна майбутніх успіхів чи не успіхів виховання. Зрозуміло без пояснень, як важливо для них у цьому випадку набути педагогічних знань».

К. Ушинський

Одним із важливих завдань освіти є взаємодія школи й родини.

Робота педагогічних колективів загальноосвітніх навчальних закладів має спрямовуватися на активне залучення сім’ї до навчально-виховного процесу, на гуманізацію відносин між членами родини та педагогами школи.

Як відомо, інструментом створення якісної співпраці з батьками, педагогізації знань батьків є уміння цікаво організовувати той чи інший аспект діяльності. Формальні, нецікаві батьківські класні чи шкільні збори, виклик батьків до школи не стільки з метою об’єднати зусилля, скільки полаяти батьків – усе це має серйозні наслідки – батьки не мають бажання бувати в школі. Уміння в кожному учневі побачити щось позитивне, помітити успіх, доповісти про це батькам, залучити батьків до загальношкільних справ – усе це сприяє авторитету школи. Тому важливим є виявлення нових творчих можливостей класних керівників та й усього педагогічного колективу для налагодження якісної співпраці з батьками. Використання новітніх інтерактивних технологій у навчальній та виховній діяльності педагогів,що спрямоване саме на учнів, безумовно є важливим та цікавим процесом. Не менш важливим є використання інтерактивних технологій у роботі з батьками.

«Інтерактивність» означає: здатність взаємодіяти в процесі бесіди, діалогу з чимось (комп’ютер) або з кимось (людина). Отже, інтерактивне виховання та навчання – це насамперед діалогове виховання та навчання, в процесі якого здійснюється взаємодія вчителя та батьків. Інтерактивні технології можна представити як різновид активних методів навчання та виховання. Та передусім – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності. Вона передбачає конкретні завдання. Одне з них : створення комфортних умов навчання та виховання, за яких кожен учасник процесу відчуває свою інтелектуальну спроможність. Це робить продуктивним і сам процес педагогізації батьків, готує їх до використання аналогічних форм у вихованні та навчанні дітей. Суть інтерактивних технологій полягає в тому, що навчання відбувається шляхом взаємодії всіх тих, хто навчається. Тому доцільним є проведення спільних заходів для батьків, дітей, педагогів, де використовуватимуться інтерактивні форми роботи. Використання інтерактивних технологій – не самоціль. Це лише засіб для досягнення такої атмосфери у спілкуванні з батьками, яка найкраще сприяє співробітництву, порозумінню і доброзичливості, дає змогу вирішити певні проблеми та розв’язати певні завдання.

Інтерактивні технології у роботі з батьками, так як і з учнями, варто застосовувати поступово. Класному керівнику потрібно провести грунтовну підготовчу роботу, можливо, скласти план їхнього запровадження. Крім того, до використання інтерактивних технологій потрібно підготувати батьків. Для цього варто спочатку використовувати прості інтерактивні форми роботи: вправи «Клубок», «Малюнок удвох», «Мозковий штурм». Ефективним у підготовці батьків є відвідування ними уроків, годин спілкування, на яких використовуються інтерактивні форми навчання, виховання. Саме там вони зможуть спостерігати за використанням технологій, згодом ставати учасниками години спілкування за участю батьків, родинно-шкільних свят .

Для ефективного застосування інтерактивних технологій у роботі з батьками учителю ( класному керівнику) варто дотримуватись певних вимог:

- провести попередню підготовчу роботу з батьками: анкетування, тестування, опитування, надання певної літератури для опрацювання тощо;

- глибоко вивчити та продумати матеріал: тексти, ситуації, завдання для груп тощо;

- старанно спланувати і розробити заняття: визначити хронометраж, ролі учасників, підготувати запитання і можливі відповіді;

- ретельно продумати відбір таких інтерактивних форм роботи,які б дали батькам «ключ» до освоєння теми;

- під час виконання інтерактивних вправ дати батькам час подумати над завданням, при потребі консультувати учасників;

- на одному занятті варто використовувати одну – дві інтерактивні вправи;

- дуже важливо провести спокійне, глибоке обговорення за підсумками інтерактивної вправи;

- коригування неточних відповідей та дій проводити лише у формі пропозиції;

- використовувати матеріали, отримані під час використання інтерактивних форм роботи, для створення системи у подальшій роботі з батьками класу, школи.
Інтерактивна форма роботи з батьками – це форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету – створити комфортні умови спілкування та навчання батьків, за яких кожен учасник відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність, є рівноправним, рівнозначним суб’єктом.

Варто зазначити, що організація інтерактивного навчання батьків передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації.

Інтерактивна взаємодія виключає як домінування одного учасника над іншими, так і однієї думки над іншими.

Під час інтерактивного навчання батьки вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими, критично мислити, приймати продумані рішення.

Доцільно наголосити, що досить продуктивною інтерактивною формою роботи з батьками є робота в групах.

Роботу в групах варто організовувати для вирішення складних проблем, що потребують колективного обговорення.

Залежно від змісту та мети педагогізації батьківської громадськості можливі різні варіанти організації роботи груп.

Пометун О.І., Пироженко Л.В. у науково-методичному посібнику “Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання” пропонують такі форми інтерактивної роботи як:

Діалог”

Суть його полягає в спільному пошуку групами узгодженого рішення. Це знаходить своє відображення у кінцевому тексті, переліку ознак, схемі тощо. Діалог виключає протистояння, критику позиції тієї чи іншої групи. Всю увагу зосереджено на сильних моментах у позиції інших.

Створюється 5-6 робочих груп і група експертів. Робочі групи отримують 5-10 хвилин для виконання завдання. Група експертів складає свій варіант виконання завдання, стежить за роботою груп і контролює час. По завершенні роботи представники від кожної робочої групи на дошці або на аркушах паперу роблять підсумковий запис. Потім, по черзі, надається слово одному доповідачеві від кожної групи. Експерти фіксують спільні погляди, а на завершення пропонують узагальнену відповідь на завдання. Групи обговорюють і доповнюють її. Занотовується кінцевий варіант.

Синтез думок”

Дуже схожий за метою та початковою фазою на попередній варіант групової роботи. Але після об’єднання в групи і виконання завдання учасники не роблять записів на дошці, а передають свій варіант іншим групам, які доповнюють його своїми думками, підкреслюють те, з чим не погоджуються. Опрацьовані результати передаються експертам, які знову ж таки зіставляють написане з власним варіантом, роблять загальний звіт, який обговорює весь колектив.

Спільний проект”

Має таку саму мету та об'єднання в групи, що й діалог. Але завдання, які отримують групи, різного змісту та висвітлюють проблему з різних сторін. По завершенні роботи кожна група звітує і записує на дошці певні положення. В результаті з відповідей представників груп складається спільний проект, який рецензується та доповнюється групою експертів.

Коло ідей”

Метою “Кола ідей” є вирішення гострих суперечливих питань, створення списку ідей та залучення всіх учасників до обговорення поставленого питання. Технологія застосовується, коли всі групи мають виконувати одне і те саме завдання, яке складається з декількох питань (позицій), які групи представляють по черзі.

Коли малі групи завершують виконувати завдання і готові подати інформацію, кожна з них по черзі озвучує лише один аспект проблеми, що обговорювалась. Продовжуючи по колу, вчитель (психолог) запитує всі групи по черзі, поки не вичерпаються ідеї. Це дасть можливість кожній групі розповісти про результати своєї роботи, уникаючи ситуації, коли перша група, що виступає, подає всю інформацію.

Акваріум”

Варіант навчання, що є формою діяльності учасників у малих групах, ефективний для розвитку навичок спілкування в малій групі, вдосконалення вміння дискутувати та аргументувати свою думку. Може бути запропонований тільки за умови, якщо учасники вже мають добрі навички роботи в групах.



Організація роботи

Учитель (психолог) об’єднує батьків у групи по 4-6 осіб і пропонує їм ознайомитися із завданням.

Одна з груп сідає в центр приміщення. Це необхідно для того, щоб відокремити діючу групу від слухачів певною відстанню.

Ця група отримує завдання для проведення групової дискусії, сформульоване приблизно так:

- прочитайте завдання вголос;

- обговоріть його в групі;

- за 3-5 хвилин дійдіть спільного рішення або підсумуйте дискусію.

Поки діюча група займає місце в центрі, вчитель (психолог) знайомить решту учасників із завданням і нагадує правила дискусії у малих групах. Кожній групі пропонується вголос протягом 3-5 хвилин обговорити можливі варіанти розв’язання проблемної ситуації. Учасники, що знаходяться у зовнішньому колі, слухають, не втручаючись у хід обговорення.

По закінченні відведеного для дискусії часу, група повертається на свої місця, а вчитель (психолог) ставить до всіх такі запитання:

- Чи погоджуєтесь ви з думкою групи?

- Чи була ця думка достатньо аргументованою, доведеною?

- Який з аргументів ви вважаєте найбільш переконливим?

На таку бесіду відводиться не більше 2-3 хвилин. Після цього місце в “Акваріумі” займає друга група й обговорює наступну ситуацію.

Наприкінці вчитель (психолог) повинен обговорити з учасниками хід групової роботи, прокоментувати ступінь володіння навичками дискусії у малих групах і звернути увагу на необхідність та напрями подальшого вдосконалення таких навичок.

Варто зазначити, що до інтерактивних форм роботи з батьками також можна віднести: батьківські тренінги, батьківські ринги, читання, вечори тощо.

Батьківські тренінги

Батьківські тренінги – це досить ефективна активна форма роботи з батьками, які усвідомлюють наявні проблеми родини, прагнуть змінити стиль взаємодії, зробити її більш відкритою і розуміють необхідність набуття нових знань і вмінь у вихованні власної дитини.

Величезне значення мають тренінги, що тільки-но почали набувати досвіду у вихованні дитини.

Бажано, щоб у батьківських тренінгах брали участь обоє батьків. Від цього ефективність тренінгу підвищується, і результати не змусять на себе чекати.

Батьківські тренінги будуть результативними за умови активності та регулярності. Тренінг проводиться з групою у складі 12-15 осіб. Щоб тренінг мав кінцевий позитивний результат, він повинен містити п’ять-вісім занять. Зазвичай він проводиться шкільним психологом або вчителем, який володіє тренінговою методикою.

Рекомендуємо використовувати у практиці роботи з батьками програму педагогічного тренінгу для батьків “Культура взаємин батьків і дітей” (автор
І.Л. Сіданич – старший викладач кафедри теорії та методики початкової освіти Київського міського педагогічного університету ім. Б.Д. Грінченка).

Пояснювальна записка

Педагогічний тренінг для батьків “Культура взаємин батьків і дітей” – комплексно-інтегрований курс, заняття якого спрямовані на підвищення культури взаємин батьків і дітей молодшого шкільного віку, вдосконалення умінь та навичок культури спілкування.

Зміст програми тренінгу складають завдання на формування в дорослих членів сім’ї потреби створювати та будувати авторську модель “щасливих батьківсько-дитячих взаємин”, за яких панують злагода, взаємоповага, щирість, поступливість, утверджується гуманна моральна сімейна атмосфера.

Головна мета тренінгу – забезпечити поетапне набуття батьками знань про основні правила та принципи культури міжособистісних взаємин у сім’ї, розвинути практичні вміння реалізації культури взаємин з дитиною молодшого шкільного віку.

Основні завдання тренінгу: поглиблення знань батьків про особливості розвитку дитини молодшого шкільного віку, формування гуманних моральних якостей особистості дитини; набуття практичних умінь і навичок застосовувати гуманні методи сімейного виховання.

За особистісно орієнтованого підходу до роботи з батьками молодших учнів варіюється час на опанування батьками тренінгового матеріалу, враховується рівень готовності батьків до культури взаємин з дитиною, створюються оптимальні умови їх міжособистісних взаємин.

Заняття з підготовки батьків до виховання культури взаємин з дітьми спрямовані на вивчення сімейного кодексу; вдосконалення системи виховання в учнів молодшого шкільного віку доброзичливості, чуйності, щирості як основи реалізації культури взаємин між дорослими і дітьми.

Застосування різних форм і методів організації тренінгу (лекція-діалог, розповідь-діалог, лекція-дискусія, “круглі столи”, ділові та рольові ігри, інсценізації тощо) забезпечує системність і безперервність активізації процесу виховання культури взаємин батьків і дітей в сім’ї.

Зміст програми

Тема 1. Дитина – дзеркало життя своїх батьків.

Лекція-діалог “Сім’я в житті молодшого учня”. Ознайомлення з поняттями “культура взаємин”, “культура спілкування”, “культура поведінки”. Укладання словника батьківської педагогіки. Опрацювання правил культури міжособистісних взаємин у сім’ї і початковій школі. Написання творів “Моя дитина”, “Я-вихователь”, “Моя сім’я”.



Тема 2. Батьківська позиція-розуміння, визнання, прийняття дитини.

Бесіда “Особисті якості батьків у вихованні культури взаємин з дитиною”. Дискусія “Визнання дитини. Право дитини бути індивідуальністю”. Вправи на виявлення безкорисливих спонукань до взаєморозуміння і взаємодопомоги в сім'ї. Круглий стіл “Типи батьківської турботи про дитину, форми прояву”.



Тема 3. Батьки очима своїх дітей.

Лекція-діалог “Сім’я як гарант безпеки дитини”. Чинники впливу батьків на молодшого учня. Добір характерних умінь і навичок дитини для реалізації культури взаємин з батьками. Ознайомлення батьків із творами дітей на тему “Я і мій тато”, “Моя мама”, “Я і мої рідні”. Інсценування найтиповіших ситуацій спілкування дітей і батьків.



Тема 4. Сімейний кодекс культури взаємин батьків і дітей.

Розповідь-діалог “Виховний ідеал української сім’ї – людина високої культури”. Складання характеристики ідеалу сучасної сім’ї (цінності, правила і норми культури поведінки, спілкування, культури взаємин батьків і дітей). Педагогічні заповіді сімейного кодексу. Розробка пам’ятки заповідей. Конкурс сімейних педагогічних кредо у вихованні культури взаємин батьків і дітей у сім’ї. Обговорення книжки В.Сухомлинського “Батьківська педагогіка”. Написання листа дитині (за зразком твору В.О.Сухомлинського “Листи до сина”.



Тема 5. Культура взаємин батьків і дітей молодшого шкільного віку.

Бесіда “Етнопедагогіка про культуру батьківсько-дитячих взаємин”.

Дискусія “Національні традиції культури спілкування батьків з дітьми”. Складання історичної карти-характеристики культури міжособистісних взаємин за географічним, урбаністичним, культурно-релігійним, юридичним принципами: місто, село, регіон, область, традиції, обряди. Виставка педагогічної і методичної літератури за темою. Обмін досвідом у вихованні. Складання порад батькам і дітям.

Тема 6. Сім’я на планеті Земля.

Лекція-дискусія “Українська сім’я у європейському і світовому просторі” Обговорення пріоритетів розвитку інституту сім’ї різних країн і народів. Огляд нормативно-правових документів, програм, сучасних концепцій сімейного виховання. Концепція про права дитини. Декларація прав дитини тощо.

Складання пам’ятки “Суспільство про законний статус дитини”.

Батьківські ринги

Крім тренінгів з учнями та їхніми батьками корисною формою просвіти батьків вважаємо батьківські ринги.



Батьківські ринги – одна з дискусійних форм спілкування батьків і формування батьківського колективу. Проведення батьківських рингів у школі є навіть необхідним. Багато батьків від самого початку виявляють категоричність суджень з багатьох питань виховання дітей, абсолютно не беручи до уваги можливості та здібності своєї дитини, реальний рівень її навчального потенціалу. Дехто вважає, що методи виховання в родині не підлягають обговоренню та коригуванню з боку педагога. Батьківський ринг проводиться насамперед для того, щоб батьки мали змогу впевнитися в правильності своїх методів виховання або провести “ревізію” свого педагогічного арсеналу.

Батьківський ринг готується у формі відповідей на найбільш актуальні питання педагогічної та психологічної наук. Питання батьки обирають самостійно – від самого початку навчального року. Перелік проблемних питань для участі в ринзі батьки одержують на перших батьківських зборах. Під час проведення рингу з одного й того ж питання полемізують дві або більше родин, можливо, навіть знаходячись на різних позиціях. Решта аудиторії реагує на полеміку родин лише оплесками. Експертами в батьківських рингах можуть виступати молоді педагоги, які працюють у школі, а також діти-старшокласники.

Останнє слово в ході рингу залишається за фахівцями, запрошеними для участі в зустрічі, або за класним керівником, який може навести вагомі докази з життя класного колективу на захист певної позиції.

Корисність таких зустрічей полягає ще й у тому, що вони дозволяють припинити будь-які приватні суперечки між батьками з питань організації освітнього простору їхніх дітей, змісту навчального й виховного процесу.

Орієнтовна тематика батьківських рингів:


  • Погані звички – спадковість чи вплив соціуму?

  • Що ви робите, якщо маєте проблеми з дисципліною вашої дитини?

  • Чи можна карати дитину ?

  • Що робити, якщо тато не цікавиться вихованням власної дитини?

  • Як навчити дитину завжди та скрізь бути людиною?

Пропоную розробку батьківських зборів, проведених у формі батьківського рингу.

Тема: Проблеми підліткового віку. Шляхи вирішення.

Мета: вивчення точок зору батьків у вирішенні проблемних життєвих ситуацій, що пов’язані з вихованням підлітків в родині. Форма проведення: батьківський ринг. Завдання:

1 Обговорити життєві ситуації у вихованні дітей підліткового віку, шляхи вирішення конфліктних ситуацій (за участю шкільного психолога).

2. Розвивати зацікавленість до співпраці з психолого-педагогічним центром школи у вирішенні проблем, що виникають у вихованні дітей.

Хід проведення:


  1. Вступ

Класний керівник оголошує тему і завдання рингу. На дошці записано вислови видатних педагогів за темою.

Батькам пропонується висловити свою думку і своє відношення до поданих висловів. Необхідно висловити свою точку зору, “за” і “проти”. Всі пропозиції батьків записуються на двох аркушах ватману: 1-“за”, 2-“проти”.



2.Ситуації для обговорення за темою: “Що робити якщо...”

Батькам пропонується об'єднатися у 5-7 груп, кожна група отримує завдання, обговорює, намагаючись знайти шляхи вирішення проблеми. Результати роботи кожної групи обговорюються, доповнюються, вивішуються на дошці. Після виступу кожної групи шкільний психолог дає практичні поради.



Ситуація 1

В останній час дитина дуже змінилася, мало спілкується з близькими людьми, мовчить, довго сидить і про щось думає. Намагається уникнути запитань.

Батьки бачать, що дитина страждає, але як вчинити не знають...

Ситуація 2

Ваша дитина вже достатньо доросла, навчається в міру своїх можливостей, але проблема в тому, що не хоче займатися хатньою роботою. Що робити, щоб залучити дитину до роботи та виконання своїх обов’язків у сім’ї.



Ситуація 3

Протягом семестру ви вважали, що у вашої дитини в школі все добре. В щоденнику ви бачили, що результати навчання достатньо успішні. Ви цілком довіряєте своїй дитині. Але в кінці семестру вас викликають до школи. Ви дізнаєтеся, що результати навчання вкрай незадовільні, і дитина говорила не правду.



Ситуація 4

Сором’язливість і невпевненість в собі характерні риси вашої дитини. Це накладає серйозні відбитки на його (її) манеру спілкування з однолітками, результати навчання погіршуються. Дитина страждає від цього.



Ситуація 5

Ваша дитина змінилася. Стала агресивною, жорстокою. Про це зауважують сторонні люди. Прояв цих рис ви вже бачите і відчуваєте на собі.



Ситуація 6

Дитина виросла. Все частіше зникає з дому, невідомо де затримується. Хоча всі свої обов’язки виконує, але ви відчуваєте, що дитина живе своїм життям, яке його цікавить більше. Ви все частіше залишаєтесь поза дитячою увагою.



Ситуація 7

Ваша дитина відвідувала танцювальний гурток і покинула. Потім вирішила ходити у вокальну студію і теж покинула. Потім зацікавилася волейболом і знову покинула. Всі свої дії син чи дочка пояснює тим, що стало нецікаво. Вона просить оплатити заняття в художній школі. Як ви вчините у даній ситуації.



3. Практичні поради психолога у вирішенні ситуацій.

Розв’язання ситуації №1

У підлітковому віці діти намагаються віддалитися від батьків і стверджувати свою незалежність, хочуть звільнитися від стереотипу дитячо-батьківських відносин. В різних випадках підтримуйте дитину, цікавтеся її шкільним життям, друзями. Знайдіть можливість розпочати бесіду про людські відносини, стан душі. Наведіть приклади зі свого життєвого досвіду. Ні в якому разі не можна кричати на дитину і нагадувати про те, що вона замкнута. Це погіршить стан дитини.



Розв’язання ситуації №2

Поговоріть з дитиною про можливість захворювання, яке виникає, якщо не дотримуватися правил гігієни. Поясніть дитині, що ви потребуєте її допомоги. В будь-якому випадку наголосіть на тому, що дитина вже доросла і повинна нести відповідальність за порядок у своїй кімнаті.



Розв’язання ситуації №3

Без криків та насильства поговоріть та виявіть причини обману. Поясніть, що освіта необхідна в сучасному житті. Наголосіть на тому, що він поставив вас у незручне становище перед педагогічним колективом школи.



Розв’язання ситуації №4

Сором’язливість супроводжується негативними переживаннями, самотністю, тривогою, депресивним станом. Морально підтримуйте дитину, зміцнюйте її впевненість у собі, у власних силах. Залучайте дитину до виконання різних доручень, пов’язаних зі спілкуванням з іншими людьми. Запропонуйте дитині відвідувати гурток або спортивну секцію.



Розв’язання ситуації №5

Обмежте дитину в перегляді відеофільмів та комп’ютерних ігор зі сценами насильства. Намагайтеся спрямувати енергію підлітка у заняття спортом, різними гуртками. Ні в якому разі не застосовуйте фізичних покарань, приділяйте дитині більше уваги, любові.



Розв'язання ситуації №6

Поспостерігайте, чим почала цікавитися ваша дитина (журнали, ігри, фільми). Чи з’явилися у неї нові друзі, чим вони займаються, куди ходять, як проводять час. Домовтеся про тривалість прогулянки і час повернення додому.



Розв’язання ситуації №7

Саме в цьому віці підлітки починають планувати своє майбутнє. Вони вибирають, що їм саме найцікавіше, знаходяться в пошуку, роблять вибір. З дитиною необхідно обговорити, що було найцікавішого в тих гуртках і секціях, які вже відвідувала дитина. Обговоріть, чому ваша дитина зацікавилася навчанням в художній школі. Допоможіть їй зробити правильний вибір.



4. Рубрика “Поради батькам”.

Батьківський ринг закінчується тим, що психолог роздає батькам пам’ятку з порадами “Як любити дитину”.



Батьківські читання

Батьківські читання - дуже своєрідна форма роботи з батьками, що дає можливість не тільки слухати педагогів, а й самим вивчати літературу з проблеми. Батьківські читання допомагають батькам переглянути свої погляди на виховання, познайомитись з традиціями виховання дітей в інших родинах, по-іншому подивитись на свою дитину та своє ставлення до неї.

Батьківські читання можна організовувати вже на перших у році зборах. Батьки визначають питання педагогіки і психології, що їх найбільше хвилюють. Учитель збирає інформацію та аналізує її. За допомогою шкільного бібліотекаря визначає книги, у яких можна отримати відповідь на поставлене батьками запитання. Батьки читають книги і через певний проміжок часу беруть участь у батьківських читаннях за книгами, які прочитали . Особливістю таких заходів є те, що , аналізуючи педагогічну проблему, батьки можуть висловлювати власне розуміння питання, полемізувати з іншими батьками з питань, відстоювати власні переконання.

Батьківські читання допомагають багатьом батькам переглянути свої погляди на виховання, ознайомитися з традиціями виховання дітей в інших сім’ях, інакше поглянути на свою дитину і своє ставлення до неї.

Батьківські читання – це можливість ознайомлення батьків із цікавою дитячою літературою, новинами.

Орієнтовні теми батьківських читань:

Тема: Як формувати і розвивати вольові зусилля дитини?

Література: У. Джемс “Психологія в бесідах з вчителями”

Тема: Як навчити дитину бути самостійною?

Література: М. Коляда “Шпаргалка для батьків”

Батьківські вечори

Батьківські вечори – форма роботи, яка чудово згуртовує батьківський колектив: такі вечори проводяться в класі 1-2 рази на рік в присутності дітей або без них. Батьківський вечір - це хороша нагода для класного керівника знайти однодумців і помічників у вихованні дітей та у формуванні класного колективу.

Пропонуємо орієнтовні теми батьківських вечорів:



  • Про цікаві ідеї у вихованні дітей (зі сторінок батьківського щоденника).

  • Родинні ігри. Сучасні ігри та іграшки.

  • Яким ми бачимо майбутнє своїх дітей.

  • Святі обереги нашої сім’ї.

  • Друзі нашої родини.

  • Літопис родин.

  • Май добру звичку – звертайся в родинну скарбничку.

  • Взаємини поколінь у родині: приклад для наслідування.

  • Моральні уроки нашої родини Мистецтво виховання.

  • Сімейні діалоги тощо.

Батьківські консультації

Індивідуальна консультація - одна з найважливіших форм взаємодії класного керівника з сім’єю. Індивідуальна консультація має бути навчальною і сприяти створенню контакту між батьками і вчителем. У спілкуванні з батьками педагог повинен проявити максимум тактовності.

Принципи успішного консультування – довірливі стосунки, взаємоповага, зацікавленість, компетентність.

В індивідуальній консультації можуть брати участь не тільки педагоги, а й психолог, соціальний педагог, представник шкільної адміністрації. Консультація є корисною лише тоді, якщо вона допомагає розв’язати проблему, є своєрідним моментом істини в житті сім’ї та дитини.

Якщо в дитячому колективі є проблеми, що стосуються декількох сімей, то можна провести тематичну консультації. Тематична консультація вимагає серйозної підготовки класного керівника і тих фахівців, які в ній братимуть участь.

Орієнтовні теми консультацій для батьків:


  • Дитяча агресивність та її причини.

  • Самостійність дитини під час виконання домашніх завдань. Як її розвивати?

  • Фантазування і брехня дитини. Думка фахівців.

  • Друзі в житті дитини.

  • Причини дитячої самотності.

  • Дитячий егоїзм. Як його подолати?

Перелік тем для проведення консультацій можна продовжувати, але потрібно пам’ятати, що тематична консультація є корисною лише тоді, коли батьки усвідомлюють проблему, через яку їх запросили. Якщо особиста зацікавленість батьків відсутня, то консультація може зашкодити дитині, призвести до сумних наслідків.

Переваги використання інтерактивних технологій у роботі з батьками:



  • створення атмосфери співробітництва, творчої взаємодії;

  • вивчення суперечливих питань за допомогою критичного аналізу різних поглядів;

  • моделювання реальних життєвих ситуацій, спільне вирішення проблем виховання та навчання дітей;

  • формування в батьків певних педагогічних умінь та навичок;

  • забезпечення глибокого вивчення особливостей навчання та виховання школярів;

  • сприяння усвідомленню великої відповідальності батьків щодо становлення особистості дитини;

  • надання можливості батькам бути безпосередніми учасниками планування, організації та проведення навчально-виховного процесу.

Використання інтерактивних форм та методів роботи з батьками у школі проходить через весь навчально-виховний процес.

Однак під час використання інтерактивних технологій слід пам’ятати:

- інтерактивні форми роботи повинні використовуватись поряд із традиційними;

- не варто перенасичувати процес педагогізації батьків використанням інтерактивних форм, методів роботи;



- якщо застосування інтерактивних технологій з певним контингентом батьків не дає очікуваних результатів, варто переглянути стратегію їхнього використання.
Пам’ятка для вчителя в роботі з батьками:

  1. Залучайте батьків до шкільного життя, запрошуйте їх до співпраці, на уроки, влаштовуйте з ними зустрічі.

  2. Дякуйте батькам за все, навіть за найменші дрібниці.

  3. Ніколи не докоряйте батькам, які не відвідують батьківських зборів – це не сприятиме їхньому бажанню зустрітися з вами частіше.

  4. Називайте батьків по іменах та по батькові, не вживайте поширених фраз “мама Петра Іванчука”.

  5. На батьківських зборах наголошуйте на проблемі, а не на конкретній дитині. Водночас хваліть учнів персонально й обов’язково всіх. Знайдіть кілька теплих слів для кожної дитини.

  6. Аналізуйте досягнення дитини з часу останньої зустрічі з батьками.




Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал