Інтерактивне навчання у моїй педагогічній діяльності



Скачати 100.9 Kb.
Дата конвертації09.05.2017
Розмір100.9 Kb.
Інтерактивне навчання у моїй педагогічній діяльності

Суть інтерактивного навчання у тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної,активної взаємодії всіх учнів. Це спів навчання, взаємонавчання (колективне,групове,навчання у співпраці),де і учень,і вчитель є рівноправними,рівнозначними суб’єктами навчання,розуміють,що вони роблять,рефлесують з приводу того,що вони знають,вміють і здійснюють. Організація мною інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій,використання рольових ігор,спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно,на мою думку,сприяє формуванню навичок і вмінь,виробленню цінностей,створенню атмосфери співробітництва,взаємодії,дає змогу мені стати справжнім лідером дитячого колективу.

Перші розробки інтерактивних занять вже знаходжу в працях В.Сухомлинського,в працях вчителів-новаторів70-80-х років( Ш.Амонашвілі, В.Шаталова, Є.Ільїна та ін.) .Впроваджуючи інтерактивне навчання у власній педагогічній практиці,я виокремлюю характерні ознаки інтерактивну і форми роботи на уроці, стратегію взаємодії на кожен урок,підбираю потрібні методи реалізації залежно від типу уроку та етапу.Більше схиляюся до класифікації уроків за класифікацією В.А. Онищука:


  • урок засвоєння нових знань;

  • урок засвоєння навичок й умінь;

  • урок застосування знань, навичок й умінь;

  • урок узагальнення й систематизації;

  • урок перевірки й корекції знань, навичок й умінь;

  • комбінований урок.

Інтерактивні методи навчання сьогодні можуть вирішити проблему підвищення ефективності уроку літератури, ставлячи учнів перед необхідністю мислити, самостійно шукати шляхивирішення навчальних завдань, долати труднощі, творчо підходити до розв'язання проблем, розвивати творче мислення,уяву . Конфуцій писав: «Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу й чую, я трохи пам'ятаю. Те, що я чую, бачу й обговорюю — я починаю розуміти. Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю — я набуваю знань. Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром».

Я вважаю, що суть інтерактивного навчання - це організація навчального процесу таким чином, що практично всі учасники виявляються залученими до процесу пізнання, мають можливість розуміти та рефлектувати з приводу того, що вони знають та думають. Самостійна діяльність учнів у процесі пізнання, засвоєння навчального матеріалу передбачає, що кожен вносить в нього свій особливий індивідуальний внесок, йде обмін знаннями, ідеями, способами діяльності.

У ході діалогового навчання принципово змінюється позиція учителя. У традиційному навчанні педагог виконує роль «фільтра», що прокачує через себе і дозує навчальну інформацію, а в інтерактивному – роль помічника в роботі, консультанта-фасилітатора, одного з багатьох інформаційних джерел. Активна участь у процесі навчання, у пошуку і обговоренні власних рішень закономірно призводить до того, що кожен учасник відчуває власну значущість у загальній роботі, переживає моменти задоволення від процесу навчання. Як наслідок, виникає досить сильна мотивація до подальшої пізнавальної діяльності, до відтворення засвоєних знань та навичок в інших, позанавчальних ситуаціях.

У практиці інтерактивного навчання використовую різні форми та методичні прийоми. Назву деякі з них із них .Це «велике коло», «карусель», «акваріум», «мозкова атака», «дебати», «дискусійні гойдалки», «сократівські бесіди», «інтелектуальний хокей», «прес-конференції», педагогічні та психологічні студії, проекти, різноманітні «стратегії запитань» та інші.На уроці української мови і літератури це дуже доречно.

Пропоную низку рекомендацій щодо формування комунікативних умінь учнів:уміння слухати, сприймати і відтворювати інформацію;  вести діалог; брати участь у дискусіях; вести переговори; уміння переконувати і відстоювати свою точку зору, тобто спілкуватися.

«Кольорова стрічка»

Кожна група отримує картки. З одного боку вони кольорові, а з іншого містять слово. Учитель задає питання. Відповідь знаходиться на картках. Завдання учнів знайти слово-відповідь і прикріпити картку на дошці так, щоб видимою частиною була кольорова сторона картки. Перевірити правильність відповідей можна за кольоровим рядом, що утворився на дошці. Наприклад, перевірка знань з теорії літератури.



«Дерево знань»

Перед учнями знаходиться «дерево знань» (гілочка). На ньому висять плоди – запитання. Запитання різної складності. Кожна група по черзі зриває і дає відповіді на дане запитання. Перед цим учні можуть порадитися з представниками своєї групи.

Приклади запитань:


  • Що називається іменником? (приклад)

  • Які іменники пишуться з великої літери, а які з маленької?

  • Як називаються іменники, що відповідають на питання Хто?, на питання Що?

  • Як змінюються іменники?

  • Іменник має роди. Назвіть їх?

  • Чим виступає в реченні іменник?

«Анаграми»

Муамся тиам ньенка

Нямума тумася сенькамаму

Прочитайте слова про себе. Прочитали слова всі вголос. Як ми можемо назвати ці слова? (синоніми, ласкаві слова). А тепер подивіться на дошку. Утворіть словосполучення іменника з прикметником і запишіть їх в зошит.

Мати (яка?)

Матуся (яка?)

Ненька (яка?)


  1. З останнім словосполученням складіть речення. Краще речення запишемо в зошиті й на дошці. Пропоную дітям відрізнити іменник серед інших частин мови. У даному реченні прочитати слова, поставити до них питання і назвати частини мови.

  2. Підкреслити головні й другорядні члени речення. Чим виступає в реченні іменник?

«Кола на воді»          

Клас об’єднується у 5 груп. Кожна група вибирає картку зі словом (стіна, квітка, сонце, місяць, папір), записують на аркуші стовпчиком. На кожну букву добираються інші слова, до слів – речення. На основі отриманих результатів складають оповідання, історію, казку, вірш. На проведення даної гри відводиться 10 хвилин. По закінченні представник групи презентує результат роботи.

Наприклад:

С – сніжок – настав ранок – прокинулась сніжинка.

Т – танок – закружляла у веселому танку.

І – іній – іній укрив усе навкруги.

Н – небо – небо посилало сонячне проміння.

А – акація – сніжинка сіла на акацію перепочити.

         Під час вивчення розділу "Повторення, узагальнення та поглиблення вивченого в 5 класі" шестикласники повинні пригадати, а інколи і вивчити будову словосполучення, речення, будувати речення зі звертаннями, вставними словами, однорідними членами речення, із простого речення будувати складне. Щоб учні виявили бажання це все знати і розуміти, на допомогу приходять саме інтерактивні методи , коли слабші учні стараються, працюючи в групах, не підвести своїх одногрупників.

Прийоми інтерактивного навчання здатні оптимізувати будь-який навчально-виховний процес, але найбільший ефект від їх використання буде, якщо їх використання підпорядковане цілям тієї чи іншої освітньої технології, спрямованої на формування певних особистісних новоутворень.

Стрижневим завданням креативного педагогічного процесу є створення соціальної ситуації розвитку, яка актуалізує творчі здібності учасників. Нині існує безліч педагогічних технологій. Хотілося б зупинитися на декількох технологіях інтерактивного навчання в контексті нестандартних уроків.

1.2Нестандартні уроки.

Кожен учитель замислюється над проблемою: яким має бути сучасний урок, як організувати і провести його, щоб отримати максимальну віддачу?Актуалізація проблеми нестандартних уроків та їхнього впливу на всебічний розвиток дитини пов'язана насамперед із загальновизнаним фактом низького рівня об'єктивної та суб'єктивної готовності дітей до життя за межами школи. У посібнику І. П. Підласого перелічується 36 типів нестандартних занять (урок-гра, урок-рольова гра, урок-діалог, бінарний урок та ін..). В. А. Щеньов пропонує класифікувати нестандартні уроки, доповнивши типологію «класичного» уроку. Наприклад, уроки- вікторини, захист проектів тощо відносять до групи уроків контролю знань, а уроки-конференції – до уроків формування нових знань. С. В. Кульневич та Т. П. Лакоценіна виділяють такі групи нестандартних уроків:

1. Уроки зі зміненим способом організації (лекції, захист ідей, урок взаємоконтролю).

2. Уроки, пов’язані з фантазією (урок-казка, театралізований урок).

3. Уроки, що імітують які-небудь види діяльності (урок-екскурсія, урок-експедиція).

4. Уроки з ігровою змагальною основою (вікторина, КВК).

5. Уроки з трансформацією стандартних способів організації (семінар, залік, урок-моделювання).

6. Уроки з оригінальною організацією (урок- взаємонавчання, урок-монолог).

7. Уроки – аналогії певних дій (урок-суд, урок-аукціон).

8. Уроки – аналогії з відомими формами й методами діяльності (урок-диспут, урок-дослідження).

При виборі типу уроку важливо враховувати вікові особливості учнів, їх бажання і вміння, а також той фактичний матеріал, який вивчатиметься на даному уроці. Нестандартний урок – імпровізоване навчальне заняття, що не має традиційної структури. Учитель не дотримується чітких етапів навчального процесу, традиційних методів, видів роботи.

Наприклад, мій урок української мови типу КВК – своєрідна гра-змагання, що розвертається на уроці.

Характерна ознака такого уроку – його насиченість позитивними емоціями. А урок, повний емоцій, надовго збережеться у пам’яті учнів. До того ж, він сприяє засвоєнню знань, розвиває активність, спостережливість, дотепність.

Урок- КВК має певні особливості. Необхідно організувати мінімум дві команди, які повинні знайти собі цікаві назви і обрати капітанів.

Ініціативу до створення команд повинні виявити учні, але вчитель має скоректувати цей процес, щоб утворені команди були рівносильними.

Необхідна наявність журі, яке оцінюватиме гру команд.

Дуже важливим є вибір теми і змісту для КВК.

Урок повинен містити такі конкурси, які б мали триєдину мету і за тривалістю вмістилися б у відведений для уроку час. Варто не забувати, що це урок, а не виховний захід, тому необхідно дотримуватися всіх функцій і завдань навчального заняття. Але саме формулювання завдань-конкурсів повинно бути нестандартним, цікавим, веселим. Цьому сприятиме використання жартів, загадок, уривків пісень, фрагментів казок, кінофільмів і т.д.

Необхідно спрямовувати роботу вчителів на розвиток соціально-психологічної готовності дитини до життя, що передбачає вміння:

 приймати рішення та робити вибір; бути свідомим громадянином своєї держави;

 почуватися громадянином цілого світу; співпрацювати з іншими людьми;

 завжди працювати якісно; виявляти ініціативу; працювати з великим обсягом різноманітної інформації, самостійно здійснювати її пошук, обробку,

 аналіз і зберігання; бути свідомим того, що існують різні цінності.

Цих якостей майбутнім громадянам можна набути шляхом використання та запровадження в школі нетрадиційних уроків. Зазначу, що й досі не існує загальноприйнятої типології

нестандартних уроків. Усі наявні класифікації можна назвати умовними.

Однією з найдосконаліших, на думку фахівців, є така класифікація нестандартних уроків .На уроці намагаюся створювати позитивний настрій, відповідну мотивацію, ситуацію успіху, взаємопідтримку, переважають діалогічні форми спілкування, індивідуальна, парна та групова робота. Обов`язковим елементом є рефлексія учня над власною діяльністю: доцільність обраного шляху вирішення поставлених завдань, форм і методів роботи, досягнення чи не досягнення цілей.Оцінювання школяра я проводжу в порівнянні з його попередніми успіхами.Сучасна методика нагромадила багатий арсенал прийомів інтерактивного навчання від найпростіших («Робота в парах», «Ротаційні (змінні) трійки», «Карусель», «Мікрофон») до складних («Мозковий штурм», «Мозаїка», «Аналіз ситуації»), а також імітаційні ігри, дискусії, дебати.(Див. схему 3Використання інтерактивних технологій не самоціль, а засоби створення атмосфери доброзичливості й порозуміння, зняття з душі дитини почуття страху, зробити її розкутою, навіяти впевненість у своїх силах, налаштувати на успіх, виявити здібність до творчості.)Систематичне засвоєння інноваційних форм роботи дає мені змогу успішно розв`язати порушені проблеми.

На мою думку, є такі переваги інтерактивних технологій навчання над традиційними:

 інтерактивні технології допомагають забезпечити глибину вивчення

змісту. Учні освоюють усі рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінка);

 учитель отримує можливість диференційованого підходу до учнів із спеціальними потребами — особистісними та інтелектуальними;

 змінюється роль учнів: вони приймають важливі рішення щодо процесу навчання, розвивають комунікативні вміння й навички, організаційні здібності; основним джерелом мотивації навчання стає інтерес самого учня (відбувається перехід від зовнішньої мотивації (оцінки) до внутрішньої (потреба знань); значно підвищується роль особистості педагога: він менше часу витрачає на розв'язання проблем з дисципліною, педагог більше розкривається перед учнями як лідер, організатор; учні, які отримують особистий досвід учителювання, з нової точки зору дивляться на навчально-виховний процес, на роль учителя та учня в ньому.

Отож,бажаю успіхів,колеги,у підкоренні нових вершин педагогічної майстерності.

Список використаної літератури

1. Глинський Я.М. Практикум з української мови.- Львів: Підприємство Деол, 1998.- 168 с.

2. Коцюбинский А.О., Грошев С.В. Інтернет з використанням інтерактивних методів роботи на уроці. — М.: Триумф, 1997.- 400 с.

3. Миллер М. Использование Windows 98: Пер. с англ.- К.; М.; СПб.: Издат. дом «Вильямс», 1998.- 336 с.

4. Інтерактив на уроці.Що це?// Chip, №5-6, 1996, с. 70-73.

5. Internet для «чайников». К.: Диалектика, 1996.- 288 с.

6. Журнал «Компютер + Интерактив», 1998-2000 р.р.

87. Журнал «Дивослово», № 2 ,2000 р.

8.Газета «Просвіта»,№ 7, 2009 р.

Лушня Світлана Павлівна,учитель української мови і літератури Конотопської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 11 Конотопської міської ради



Сумської області

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал