Інститут підвищення кваліфікації керівних кадрів




Сторінка5/7
Дата конвертації25.12.2016
Розмір1.14 Mb.
1   2   3   4   5   6   7
Ситуація 3: Заохочення.
Позитивні підкріплення (винагороди, заохочення) в управлінській практиці мають велике значення. Однак і заохочення вимагає дотримання певних правил етикету.
1.
Щоб винагорода досягла своєї мети, вона має бути конкретною.
2.
Заохочення має йти безпосередньо за успішно завершеною роботою, яка заслуговує бути відзначеним.
3.
Хороший керівник помітить і відзначить будь-які успіхи підлеглих, незалежно від ступеня їх значущості.
4.
Важливе значення має форма вираження визнання успіху підлеглого, правильно і вчасно знайдене слово.
5.
Публічне заохочення у присутності колег, повага яких для людини особливо важливе, часом виявляється більш цінним, ніж матеріальна винагорода, виплачене у віконці каси.
Ситуація 4: Звернення.
Культура внутрішньо організаційних відносин державних службовців проявляється у формі звернення, яка встановилася між керівником і підлеглими.
Досить поширене в практиці службових відносин панськи поблажливе звернення начальника до підлеглих на “ти” демонструє зневажливе зарозумілість і неповага до особистості співробітника, який в силу субординації не може відповісти тим же. Ця несиметричність звернення служить ґрунтом для створення нездорової атмосфери в колективі, виключає довірчість відносин і взаємна повага.
Етикет міжособистісних відносин завжди вимагав особливої делікатності в переході з офіційного “ви” до простого і дружньому “ти”. Ми і сьогодні не- рідко чуємо з вуст деяких керівників це нібито демократичне, а на ділі пані- братське одностороннє звернення “ти” до підлеглих. Цей знак вираження довіри і близькості у відношенні до вартим на більш низькому щаблі службової драбини перетворюється в демонстрацію безцеремонності і грубості, засвід- чуючи про відсутність належної культури.
Вимога службового етикету, що стосується симетричності звернення, важливо пам’ятати не тільки керівнику, але і підлеглому. Трапляється, що людей, які займають сьогодні різні щаблі службової драбини, пов’язують неформальні відносини, що склалися в період спільного навчання або роботи на

38 колишньому місці, тому звернення “ти” для них звично і природно. Однак таке звернення підлеглого до керівника в очах товаришів по службі може бути сприйнято як фамільярність, а керівника до одного з підлеглих - як прояв неоднакового до всіх відносини, виділення “своїх”, “любимчиків”, “протеже”, вираз особливої прихильності до “обраним”, “наближеним”. Тому однакове звернення до всіх співробітників на службі “ви” є не тільки виразом вихованості і тактовності керівника, але і важливим інструментом збереження службової дистанції та підтримки дисципліни в колективі.
Ситуація 5: Спілкування з підлеглим.
Дотримання правил службового етикету в спілкуванні керівника з підлеглими не тільки полегшує відносини між ними, але і служить вірним засобом створення сприятливих умов для ефективної праці державного службовця.
Приводи для спілкування керівника з співробітниками можуть бути різними.
1. Бесіда керівника з підлеглим може ініціюватися керівником і стосува- тися оцінки результатів роботи останнього. У цьому випадку важливе значення має вибір місця і дати її проведення. Місце бесіди повинно розташовувати до спокійного, тривалість розмови, який не повинен перериватися телефонними дзвінками і вторгненнями інших співробітників “у терміновій справі”.
Дату проведення такої розмови також слід визначити заздалегідь, щоб обидві сторони як слід підготувалися до неї, проаналізували прорахунки і упущення і викликали їх причини.
Успіх бесіди багато в чому визначається умінням керівника з самого початку створити невимушену атмосферу, яка зняла б скутість і напруга, проявити доброзичливість, щирість, прагнення зрозуміти стан співрозмовника і в ненав’язливій, необразливій формі допомогти йому усвідомити свої помилки, не позбавляючи його при цьому почуття самоповаги і впевненості у своїх силах.
Згадуючи про недоліки в роботі підлеглого, слід оцінити і всю його роботу в цілому, нагадавши про успіхи.
Не слід поспішати з висловленням своєї оцінки роботи підлеглого. Краще підвести його питаннями до того, щоб він сам дав собі оцінку.
Стриманість, тактовність і делікатність - найкращі помічники керівника в досягненні позитивного виховного ефекту подібної бесіди.
2. Ініціатором зустрічі з керівником може бути підлеглий. У багатьох організаціях введена практика прийому співробітників з особистих питань.
Поведінка керівника в цій ситуації також вимагає прямування певним правилам службового етикету (див. додаток 3).
Ситуація 6: Нарада.
Демократизація всіх сфер управлінської діяльності актуалізує таку форму ділового спілкування, як нараду. Провідна роль у його проведенні належить керівникові. Загальний настрій, діловитість і конструктивний характер робочої наради визначаються не тільки організаційними вміннями керівника, але і його культурою, тактом, готовністю до співпраці, знанням правил поведінки в ситуа- ції наради (див. додаток 4).

39
Вимоги етикету поширюються і на співробітників, що беруть участь у нараді (див. додаток.5).
Золоті правила наради:

ніколи не сперечатися один з одним;

кожен повинен звертатися тільки до голови.
Ситуація 7: Звільнення з державної служби.
Процедура звільнення - одна з найболючіших не лише для звільнених, але
і для всього колективу, чим би воно не було викликано: скороченням штатів, реорганізацією установи або власним бажанням. Не випадково самий сильний стрес керівники відчувають тоді, коли їм доводиться повідомляти працівникові про його звільнення. При цьому вони переживають докори сумління, гостре відчуття провини і навіть певну дою солідарності з звільняються.
Фахівці, які займаються проблемою звільнення, стверджують, що в ситуації звільнення не слід імпровізувати. На цей рахунок розроблені та апробовані конкретні рекомендації, проходження яким допомагає значно знизити нервову напругу кожної зі сторін і застерегти від можливих помилок
(див. додаток 6).
Ситуація 8: Межі лояльності державного службовця по відношенню
до керівника або установи
Нерідко виникають питання: чи може державний службовець вступити в передвиборну боротьбу зі своїм керівником, виступати в засобах масової
інформації з думкою, яке принципово відрізняється від позиції державного органу, на службі в якому він перебуває?
Звичайно, закон не забороняє державному службовцю брати участь у передвиборчій боротьбі нарівні зі своїм керівником, однак службовий етикет рекомендує, перш ніж починати таку боротьбу, піти із займаної посади, особливо якщо його передвиборча кампанія включає різку критику і компромат щодо діяльності та особистості цього керівника.
Точно так само етикет не рекомендує державному службовцю виступати у пресі, по радіо чи телебаченню із заявами, що суперечать політиці держави або державного органу, інтереси якого він представляє як посадова особа. Якщо державний службовець не розділяє і не підтримує цю політику, він повинен покинути державну службу.
Таким чином, у всіх ситуаціях, що виникають у процесі службової діяльності, стрижень поведінки керівника повинні складати ввічливість, довіра до підлеглих і повагу їх особистої гідності, щирість і доброзичливість. Але і підлеглі повинні засвоїти основні правила службового спілкування: бути ввічливими, витриманими, готовими надати послугу.

40
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ
1. Етика – це … а) правила поведінки; б) система знань про добро та зло; в) наука про добро.
2. Етикет – це … а) сукупність правил поведінки; б) форма звертання; в) сукупність правил поведінки, які регулюють зовнішні прояви людських стосунків.
3. Назва Декларації Ко: а) “Основи етики”; б) “Принципи бізнесу”; в) “Етика бізнесу”.
4. Етика ділових відносин – це… а) моральні принципи ділового спілкування; б) знання про моральні аспекти ділових стосунків; в) рекомендації для успішного вирішення ділових проблем.
5. Етика ділових відносин є складовою: а) менеджменту організації; б) психології управління; в) етики ділового спілкування.
6. Діловий етикет – це … а) форма ділового звертання та представлення; б) сукупність правил поведінки, які регулюють зовнішні прояви людських стосунків; в) норми, які регулюють стиль роботи, поведінки та спілкування при вирішенні ділових проблем.
7. Діловий протокол – це … а) правила, що регламентують порядок ділових зустрічей і переговорів та ділових стосунків в цілому; б) правила оформлення документів; в) сукупність правил, традицій, яких дотримуються в міжнародних стосунках.
8. На думку А. Моріти, найвище завдання японського менеджера полягає в необхідності… а) бути професіоналом в сфері виробництва; б) сформувати у працівників ставлення до корпорації як до рідної сім’ї; в) набуття навичок стратегічного планування.

41 9. Встановлення дострокових, конструктивних взаємин, це завдання… а) торговельного маркетингу; б) відділу стимулювання збуту; в) маркетингу стосунків.
10. За оцінками американських спеціалістів причиною поразок у бізнесі є неправильна взаємодія з клієнтами: а) у 60 % випадків; б) у 20 % випадків; в) у 40 % випадків.
11. При спілкуванні втрачається інформації: а) приблизно 10 %; б) приблизно 30 %; в) приблизно 50 %.
12. Вислів “Говори, аби я міг тебе пізнати” належить: а) Платону; б) Арістотелю; в) Сократу.
13. Золоте правило моральності: а) десять заповідей Іісуса; б) поводься стосовно інших людей так, як ти хотів би, щоб вони поводилися стосовно тебе; в) вчиняй так, щоб максима твоєї волі одночасно мала силу принципу загального законодавства.
14. Яка з наведених трансакцій веде до конфлікту у ділових стосунках: а) “батько – дитина”; б) “дорослий – дорослий”; в) “батько – батько”.
15. Стиль спілкування (керівництва), який формує відповідальність та
ініціативність: а) ліберальний; б) демократичний; в) авторитарний.
16. За допомогою невербальних засобів передається інформації: а) приблизно 30 %; б) приблизно 60 %; в) приблизно 80 %.

42 17. Праксодика відноситься до засобів невербальної комунікації: а) акустичних; б) тактильно-кінетичних; в) темпоральних.
18. До оптичних засобів невербальної комунікації відноситься: а) екстралінгвістика; б) проксеміка; в) праксодика.
19. Кінетика відноситься до засобів невербальної комунікації: а) оптичних; б) акустичних; в) ольфакторних.
20. До якої просторової зони організації простору при спілкуванні відноситься зона від 120 до 360 см: а) особиста; б) громадська; в) соціальна.
21. Гарне враження справляє оратор, а) який почувається вільно і спокійно; б) який нервово потирає руки; в) який крутить в руках ручку чи окуляри.
22. Які з названих деталей свідчать про увагу слухачів до оратора: а) погляди слухачів спрямовані вбік; б) нахил слухачів в бік оратора; в) закинута нога на ногу, тіло нахилене назад.
23. Яке розташування оратора в аудиторії є найбільш вдалим: а) оратор ходить по аудиторії під час виступу; б) оратор сидить перед слухачами; в) оратор стоїть перед слухачами.
24. Тропи – це … а) різноманітні способи вживання слів у переносному значенні; б) варіанти композицій риторичного тексту; в) трансформації структур речень з метою створення експресивності, динамічності висловлювань.
25. Яка з названих рекомендацій є хибною: а) у висновках недоречно ще раз наголошувати на головних моментах виступу; б) не треба нічого згадувати додатково після того, як ви зробили висновок;

43 в) не потрібно вибачатися: Я, очевидно, стомив вас... Мені не все добре вдалося... і т. ін.
26. До рівнів взаєморозуміння відносяться: а) компроміс; б) співпереживання; в) дружба.
27. Серед механізмів взаєморозуміння виділяють: а) емпатію; б) осмислення; в) згоду.
28. Основою для вирішення конфлікту є: а) компроміс; б) співробітництво; в) згода.
29. Асертивність – це… а) неконфліктна поведінка; б) уміння знаходити компроміс; в) уміння перемагати в конфлікті.
30. Об’єктивні причини управлінського конфлікту: а) прийняття керівниками необґрунтованих, помилкових рішень; б) низький авторитет конкретного управлінця; в) непідготовленість спеціаліста до конкретної управлінської діяльності.
31. Одним з елементів системи підготовки до переговорів є опції, під якими розуміють: а) підготовку різних варіантів договору; б) пошук зовнішніх стандартів, які ми можемо використовувати для пере- конання інших; в) необхідність брати на себе такі зобов’язання, які ми можемо виконати.
32. До стратегічних підходів до ведення переговорів відносять: а) компромісний; б) стандартний; в) жорсткий.
33. Вчені Гарвардського університету розробили метод ведення переговорів: а) принциповий; б) м’який; в) ефективний.

44 34. Друге правило Гарвардського методу ведення переговорів: а) ведіть переговори на основі співробітництва; б) концентруйтесь на інтересах, а не на позиціях; в) не дозволяйте маніпулювати собою.
35. Салямі як тактичний прийом ведення переговорів означає: а) демонстрація партнеру зацікавленості у вирішенні якогось питання, яке насправді є другорядним; б) відмежування учасників переговорів від проблеми; в) надання інформації про свої інтереси маленькими порціями.
36. Яким має бути розмір візитної картки для чоловіків? а) 90×50; б) 80×40; в) 80×50.
37. Якими символами позначається подяка на візитній картці? а) P.R.; б) P.C.; в) P.F.C.
38. Які подарунки ми можемо дарувати в діловій сфері? а) сорочку; б) парфуми; в) краватку.
39. Що потрібно робити при прийомі подарунків? а) розгорнути його в присутності особи, яка його подарувала і подякувати; б) неввічливо розгортати його в присутності особи, яка його подарувала; б) не розгортати подарунок, але подякувати.
40. Кому не рекомендується дарувати яскраво-червоні квіти (особливо троянди)? а) чоловікам; б) дівчаткам, які не досягли 18 років; в) заміжнім жінкам.
41. Головне правило підбору ділового костюма: а) стильність; б) охайність; в) відповідність ціни костюма соціальному статусу людини, яка його одягає.
42. Скільки кольорів може одночасно поєднуватися в діловому костюмі: а) не більше чотирьох; б) не більше трьох; в) не більше двох.

45 43. Імідж людини – це… а) уміння спілкуватися; б) уміння впливати на людей; в) уміння керувати враженням.
44. Стиль чоловічого костюма під час ділової зустрічі: а) повинен відповідати стилю інших учасників зустрічі; б) повинен бути індивідуальним, що дасть можливість впливати на формування
іміджу; в) вибір стилю не регламентується.
45. Під час ділових зустрічей жінці рекомендується: а) одягати міні-спідниці; б) одяг яскравих кольорів; в) одяг, який не буде відволікати співрозмовника від ділової розмови.
46. До денних прийомів відносяться: а) “фуршет”; б) “обід”; в) “келих вина”.
47. Діловий прийом “обід” розпочинається: а) о 12.00; б) о 20.00; в) о 14.00.
48. Діловий прийом “жур-фікс”: а) для чоловіків; б) для молоді; в) для жінок.
49. На діловий прийом з розміщенням: а) потрібно приходити раніше визначеного часу; б) приходити у визначений час; в) порядок не регламентований.
50. Кому належить ініціатива залишення прийому? а) правила це не регламентують; б) головному гостю; в) за вказівкою господаря.

Правильні відповіді:
1 – б; 2 – в; 3 – б; 4 – б; 5 – а; 6 – в; 7 – а; 8 – б; 9 – в; 10 – а; 11 – в; 12 – в; 13 – б; 14 – а;
15 – б; 16 – в; 17 – а; 18 – б; 19 – а; 20 – в; 21 – а; 22 – б; 23 – в; 24 – а; 25 – а; 26 – б; 27
– а; 28 – б; 29 – а; 30 – в; 31 – а; 32 – в; 33 – а; 34 – б; 35 – в; 36 – а; 37 – а; 38 – в; 39 – а; 40 – в; 41 – б; 42 – б; 43 – в; 44 – а; 45 – в; 46 – в; 47 – б; 48 – в; 49 – б; 50 – б.

46
ВИСНОВКИ
Навчально-методичні матеріали присвячені однієї з актуальних і недостатньо розроблених тем - морально-психологічного компоненту управлінської діяльності керівника. Сама структура управлінської діяльності, яка передбачає обов’язкову взаємодію з людьми на основі владних повноважень, таїть у собі необхідність виділяти моральні підстави діяльності управлінців. Проблема стає все більш актуальною на сучасному етапі розвитку України, коли багатьма дослідниками відзначається моральна криза на рівні суспільства.
Психологічні аспекти морального компонента управлінської діяльності
ґрунтуються на чотирьох рівнях функціонування моральної свідомості: на рівні суспільства, ділового середовища, організації та особистості керівника.
Центральною ланкою реалізації морального компонента в управлінській діяльності є поведінка керівника в морально-забарвлених ділових ситуаціях, основою якого є моральна спрямованість керівника. Нормальне функціо- нування морального компонента управлінської діяльності забезпечує: на рівні суспільства - соціальну відповідальність, у тому числі формування моральних норм ділової комунікації, прийняття відповідальності перед суспільством; на рівні ділового середовища - формування моральних стандартів ділової взаємодії як елементів ділової культури; на рівні організації - формування моральних цінностей корпоративної культури, внутрішніх стандартів, що забезпечують безпеку і позитивну репутацію державної установи, лояльність персоналу; на рівні особистості керівника - моральну надійність, забезпечує особистий авторитет і довіру до керівника, професійне здоров’я, а також відсутність професійного маргіналізму.

47
ДОДАТКИ
Додаток 1
Правила службового етикету при накладанні стягнень



Правила

етикету

1.
Критика або покарання підлеглого ніколи не повинні
ґрунтуватися на неперевірених даних або підозрах
2.
У
разі
незадоволення якістю виконаної
роботи керівник повинен
, насамперед
, з

ясувати
, хто доручив цьому співробітникові
виконання завдання
, з
яким він не впорався
, хто
і
як його при цьому
інструктував
і
який був контроль за цією роботою
Тільки після цього може бути встановлено ступінь вини підлеглого в
тому
, що робота виконана неякісно
3.
Якщо прорахунки в
роботі
сталися частково з
вини керівника
, необхідно негайно
і
відкрито визнати це
, не намагаючись перекласти всю провину на підлеглого
: така поведінка керівника тільки зміцнить його авторитет в
колективі
4.
Перш ніж визначити форму впливу на підлеглого
, слід постаратися об

єктивно оцінити вчинок
і
мотивацію його дій
Дію
, яка сприйнята на перший погляд як проступок
, що вимагає
покарання
, за об

єктивної
та неупередженої
оцінки виявляється гідною заохочення
5.
Незадоволеність керівника якістю роботи або вчинком підлеглого може бути виражена у
формі
критики
Однак будь
- яка критика повинна бути справедливою
, об

єктивною
, доброзичливою
і
коректної
за формою
Вміти знайти правильний тон для зауваження та критики
- мистецтво керівника
, а
також вимога етикету
6.
Покарання має
відповідати ступеню тяжкості
проступку співробітника
, щоб не викликати у
нього озлоблення
і
почуття несправедливості
7.
Особливий такт потрібно при винесенні
стягнення новому працівнику
Перше зауваження підлеглому краще завжди робити наодинці
, попередньо з

ясувавши обставини справи та намагаючись разом знайти спосіб розв

язання ситуації
Найбільше поважають тих керівників
, які
хвалять на людях
, а
критикують віч на віч
Суворе покарання за першу помилку зазвичай не досягає
мети
Воно змушує
підлеглого встати в
позу захисту
, може викликати озлоблення або підірвати впевненість у
своїх силах
8.
Найбрутальніше порушення службового етикету в
ситуації
накладення стягнення
- публічний рознос в
присутності
підлеглих
і
колег
Це створює
нездоланний психологічний бар

єр у
подальших взаєминах керівника
і
підлеглого
9.
Правила службового етикету не дозволяють керівнику скаржитися на своїх підлеглих
Поведінка подібного роду в
діловому світі
завжди викликає
осуд
10.
Дисциплінарні
стягнення не повинні
повторюватися занадто часто
В
іншому випадку вони втрачають сенс
,
і
позбавляють винних стимулу до роботи
11.
Важливий аспект етикету взаємин керівника
і
підлеглих
-
єдність вимог до всіх співробітників
Неприпустимо до одних проявляти поблажливість
, до
інших
- байдужість або
, навпаки
, підвищені
вимоги
, тим більше прискіпливість
12.
Щоб покарання не носило деструктивного характеру
, а
природні
в цій ситуації
негативні
емоції
підлеглого були спрямовані
на свій проступок
, а
не на керівника
, слід дотримуватися певної
тактики ведення розмови з
ним
(
див додаток
2).
Перш ніж говорити про проступок
, слід згадати про успіхи підлеглого
, його здобутки
, а
закінчуючи бесіду
, зупинитися на тих позитивних його якостях
, які
можуть вселити впевненість в
успіх роботи в
майбутньому

48
Додаток 2
Шість правил коригуючої поведінки керівника

1.
Забезпечте правильне ставлення
Іншими словами
, заспокойтеся
, візьміть себе в
руки
, по можливості
почекайте
, коли вляжеться роздратування
, викликане якимось вчинком вашого підлеглого
А
потім вже приступайте до розмови з
ним
2.
Правильно вибирайте місце
Критикувати людини слід в
приватній обстановці
, за відсутності
сторонніх осіб
Якщо робити це публічно
, критикованого можуть підтримати товариші
по колективу
У
результаті
керівник ризикує
втягнутися у
внутрішньогрупової
конфлікт
У
приватній же обстановці
, розмовляючи з
людиною віч
- на
- віч
, ви як керівник можете досить впевнено контролювати ситуацію
, свої
емоції
(
що вельми важко робити

на публіці
”).
До того ж
подібна обстановка дає
можливість підлеглому

зберегти обличчя

3.
Правильно вибирайте час
Вважається
, що розмовляти з
підлеглим з
приводу того чи
іншого проступку слід негайно після його вчинення
, а
не по тому
, припустимо
, півроку
, коли провина почасти забутий
,
і
, можливо
, ще щось скоїлося
, словом
, ефект свого роду новизни давно втрачений
4.
Викладіть зміст проступку
, підтвердить його фактами
Підлеглий повинен знати
, чим конкретно незадоволений керівник
Бажано вислухати доводи підлеглого
, щоб краще усвідомити причини його поведінки
5.
Критикуйте людину тільки за проступок
Керівнику слід пам

ятати
: у
жодному разі
не можна зачіпати особистість підлеглого
, принижувати гідність
Раз мова йде про те чи
іншому його проступок
, критикувати слід тільки його провина
6.
Поясніть
, наскільки важливо змінити поведінку
Мається на увазі
, що керівник повинен пояснити співробітнику
, наскільки важливо для нього особисто
і
для колективу в
цілому надалі
не порушувати встановлених правил поведінки
Додаток 3
Правила службової поведінки при прийомі з особистих питань


Правила

поведінки

1.
На відведені
для прийому співробітників з
особистих питань години не рекомендується призначати ніяких
інших справ
, які
могли б
відволікти керівника
і
змусити нудитися очікуванням співробітників
2.
Телефон на цей час краще перемкнути на секретаря
, відклавши всі
телефонні
розмови на пізніший термін
3.
Не слід ділити справи
і
питання
, з
якими приходять на прийом співробітники
, на серйозні
і
дріб

язкові
: для службовця проблема
, з
якою він прийшов до вас
, завжди найважливіша
4.
Перш ніж вислухати людину
, запропонуйте йому сісти
: цим ви покажете
, що не поспішаєте
і
готові
витратити на обговорення його проблеми стільки часу
, скільки буде потрібно для того
, щоб знайти шляхи
її
вирішення
5.
Називайте своїх співробітників на
ім

я та по батькові
Якщо ви
їх не пам

ятаєте
, попросіть секретаря перед початком прийому підготувати список всіх хто записалися
Таке звернення налаштовує
на довірливість
і
відвертість та знімає
напруженість
6.
Постарайтеся
, щоб бесіда проходила в
спокійній
, доброзичливій обстановці
Нервозність
, дратівливість
, яка може проявитися у
поведінці
співробітника
, не повинна провокувати вас на відповідну реакцію
7.
Всіх відвідувачів слід приймати з
однаковою увагою
і
повагою
, не виділяючи

любимчиків

і
не демонструючи своєї
неприязні
до тих
, з
ким у
вас не склалися стосунки
8.
Під час прийому співробітників не слід переглядати папери
, що не відносяться до обговорюваного питання
, поглядати на годинник
, нетерпляче або роздратовано переривати мовця
, барабанити пальцями по столу

49 9.
Щоб делікатно показати
, що проблема вичерпана
і
бесіда закінчена
, досить дати це зрозуміти
, піднявшись зі
стільця
10.
Навіть у
разі
відмови в
проханні
співробітника або незгоди з
його позицією постарайтеся зробити це в
м

якій формі
, щоб людина зрозуміла причину відмови
і
переконалася у
вашій об

єктивності
11.
Якщо керівник встав
, підлеглий повинен зробити те ж
саме
, навіть якщо йому здається
, що розмова ще не закінчена
12.
Ніколи не слід приймати одночасно кілька працівників
: вони могли прийти до вас з
питаннями
, що потребують приватного обговорення
,
і
мають право розраховувати на довірливий характер розмови віч
- на
- віч
13.
Найважливіша вимога службового етикету в
цій ситуації
- вміння слухати співрозмовника
З
усіх умінь
, що визначають спілкування
, воно найнеобхідніше


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал