Інститут підвищення кваліфікації керівних кадрів



Pdf просмотр
Сторінка3/7
Дата конвертації25.12.2016
Розмір1.14 Mb.
1   2   3   4   5   6   7
Правило 3. Встановлювати нормальні стосунки з новим співробітником
шляхом бесіди.
Для цього рекомендується встановити правильні стосунки з новим співробітником одразу ж після прийому його на роботу. Рекомендується провести з ним ґрунтовну бесіду незалежно від того, чи розмовляли з ним раніше. Для цього потрібно:
1.
Привітати працівника з початком роботи на новому підприємстві.
2.
Ознайомити його з обстановкою і діючим порядком.
3.
Детально розкрити вимоги, що висуваються до працівника.
4.
Визначити можливі труднощі й ускладнення, що можуть виникнути в процесі його трудової діяльності.
У день, коли працівник розпочне виконувати свої безпосередні обов’язки, з першої ж зустрічі з ним на робочому місці керівник повинен додержуватися правил загальної етики, вимог ввічливого і тактовного ставлення.
Керівник - працівнику:
- має розповісти про підприємство, його історію;
- показати цех, ділянку, місце, де він має працювати;
- познайомити з колегами по роботі;
- пояснити покладені на нього обов’язки, суть майбутньої роботи та її умови;
- пояснити роль і місце працівника при виконанні загальних завдань, покладених на підприємство;
- дати відповіді на питання і неясності, які виникають.
Якщо керівник не може зробити дані заходи самостійно через низку об’єктивних причин, він має доручити їх виконання заступнику. Бажано, щоб керівник знайшов час на переговори з новим працівником, навіть пізніше.
Новому співробітнику мають бути детально викладені вимоги, запро- поновані як виконавцю даної роботи. Найкраще це робити спільно шляхом детального розгляду усіх аспектів роботи, їхніх особливостей і специфіки.
Потрібно визначити коло посадових осіб, які зможуть, у разі виникнення потреби, надавати роз’яснення з даної роботи. Необхідно уточнити специфічні особливості та вимоги щодо роботи, форми і системи звітів.
Нового співробітника потрібно ознайомити з атмосферою, що панує в організації. При цьому викласти реальний стан справ, висвітлити взаємини між співробітниками (а не представляти все в “рожевих відтінках”).
Нового співробітника слід попередити про труднощі, з якими доведеться зустрітися в процесі роботи. Це важливо, особливо якщо співробітник, присту- пивши до роботи на новому підприємстві, частково змінює напрям і рід діяльності.
Керівник має попередити про помилки, які найчастіше виникають, і відзначити, які дії необхідно вжити щодо запобігання їхньому виникненню і за якими ознаками їх можна визначити.

21
У випадку майбутнього контакту працівника з людьми, які мають складний характер, необхідно підказати, як краще з ними порозумітися. Варто розкрити їхні кращі якості, ставлення до роботи, рівень знань і кваліфікацію.
Для створення дружного і працездатного колективу також вико- ристовується метод бесіди. Безпосередні бесіди, що мають особисті-сну спря- мованість, є одним із кращих способів підвищення загальної результативності, ефективності роботи, якості її елементів, удосконалення працівників, створення дружнього і працездатного колективу. Індивідуальні цілеспрямовані бесіди потрібно проводити у відповідності до вищевикладених правил для того, щоб кожен міг чітко визначити своє місце у колективі, можливі перспективи і тощо.
У колективі має бути створена атмосфера доброзичливості, довіри, взаємної поваги, щирого ставлення один до одного, дружби, взаємодопомоги, працездатності. Вирішальним чинником успішної життєдіяльності колективу є здоровий психологічний клімат. Потрібно розвивати атмосферу взаємного розуміння, товариськості, шанобливості, принциповості, відповідальності, високої внутрішньої дисципліни - підвищувати ефективність всієї колективної діяльності.
Не можна ані абсолютизувати, ані ігнорувати міжособистісні, неофіційні, неділові взаємини, симпатії й антипатії. Стосунки колег мають спрямовуватися з дотриманням чіткої субординації - заснованої на заслуженому авторитеті керівника, його високих моральних якостях. Потрібно формувати почуття дружби, чесності, правдивості, здатності до критики і самокритики.
Зазначимо, що егоїзм, як і самовідданість, за визначених обставин - необхідна форма самоствердження індивідів.
Справжні керівники повинні:
- дедалі більше розкривати розумовий потенціал людей-працівників;
- сприяти підвищенню їх активності й ініціативності;
- формувати свідоме, відповідальне ставлення до праці, до стану справ як на рівні підприємства, так і на рівні країни.
Керівник має прагнути постійного гармонійного поєднання інтересів і прав кожної людини з інтересами і правами колективу, суспільства, держави. І це становить сутність одного з найскладніших завдань, яке потрібно вико- нувати для того, щоб кожна людина якнайповніше і з користю змогла б розкритися, виявивши все добре, закладене в ній природою.
Потрібно методично доводити до свідомості співробітників, що успіх кожного на своєму робочому місці забезпечуватиме в кінцевому підсумку успіх всього колективу. Необхідно розвивати справді гармонійні стосунки і домагатися міцної єдності.
Звичайно, існують шляхи вдосконалення методів проведення бесід, які суттєво допомагають у вирішенні проблем управлінської діяльності.
Технічні способи проведення бесід рекомендується детально вивчати й аналізувати з метою подальшого їх удосконалення. Для цього доцільно об’єктивно визначити уміння керівника, як гарного співрозмовника, уважно слухати колегу, творчо обмірковувати конкретні заходи і чітко виражати власні думки. Знання і практичне застосування кращих технічних прийомів проведення ділових бесід нестимуть значну користь при вирішенні будь-яких

22 завдань, пов’язаних з управлінням, допомагатимуть зорганізувати дружній колектив і злагоджену роботу у ньому.
Керівник має чітко визначати, - що являє собою індивід із його психікою в соціальному середовищі. Насамперед, це продукт цього середовища. Воно оточує його з дня його появи на світ і побічно впливає, навіть починаючи ще з раннього періоду, - через організми його батьків. Через виховання воно визначає його практичне пізнавальне ставлення до життя. Положення, яке індивідуум займає у цьому середовищі, обумовлює його матеріальні й ідейні інтереси, дає йому готові форми мислення, як знаряддя й опору в його діяльності.
Найпотужніші і найяскравіші індивідуальності - це ті, в яких поєднуються багато соціальних впливів, що найповніше відображають у собі життя соціального цілого. У них зв’язок індивіда із соціальним середовищем особливо глибокий і тісний. У такий спосіб, індивідуальна психіка, з якої випливають психологічні методи впливу, є раніше виробленою об’єктивним і соціальним середовищем, і залежить від нього як похідна функція.
Визначимо шляхи вдосконалення методів проведення бесід:
1.
Форми і методи проведення бесід потрібно удосконалювати незалежно від того, чи проводяться вони для заслуховування простого усного пові- домлення людини або з метою підбору потрібного, кваліфікованого виконавця певної роботи.
При цьому необхідно враховувати, що кожна вдала бесіда, тобто кожне особисте ефективне спілкування з обміну інформацією, проводиться з дотриманням певних правил.
1.1. Визначення конкретних завдань.
Виходити потрібно з того, що кінцева мета будь-якої бесіди спрямована на одержання інформації, що є основою рішення. Поряд із цим у ході бесіди досягаються і другорядні задачі, що полягають у перевірці того, що співрозмовник може і хоче надати і надає потрібну інформацію. Важливе значення мають цілеспрямованість і правильна послідовність визначення завдань, для чого рекомендується встановити:
- достатність рівня кваліфікації працівника;
- можливість виконання працівником визначеної роботи за наявних умов;
- ймовірність використання праці іншого, здібнішого працівника на даній ділянці - з переліку осіб з якими проводились бесіди.
У випадку, якщо під час бесіди з працівником з’ясувалася недостатня його кваліфікація, - бесіду слід припиняти і не намагатися з’ясувати інші аспекти -дарма не витрачати часу.
1.2. Планування бесіди.
Спочатку має бути складений, уважно проаналізований і осмислений попередній план проведення бесіди. При цьому необхідно враховувати відомі цілі і порядок, якого варто дотримуватись під час бесіди, - відтак, необхідно визначити найприйнятніші методи бесіди і міру використання кожного з них.
Доцільно обрати один із трьох методів проведення бесід, причому найкраще виходити з їхньої прийнятності за конкретних умов, а саме:
1.
метод регламентованої бесіди за визначеним зразком;

23 2.
метод цілеспрямованої бесіди із взаємним обміном інформацією;
3.
метод вільної бесіди.
Метод регламентованої бесіди за визначеним зразком полягає у тому, що бесіда проходить з суворим дотриманням правил. Такий метод дає кращі результати при його використанні як для досягнення першої мети (тобто визначення достатності рівня кваліфікації працівника), так і для одержання від своїх підлеглих поточних результатів, необхідних у повсякденній практиці.
У першому випадку, проведення бесіди рекомендується розпочинати з простого складання переліку питань, що підлягають з’ясуванню. Перевага методу: відповіді і реакцію працівника можна одержати негайно - без відповідної підготовки й осмислення, - та визначити ступінь володіння профе- сійною майстерністю, спеціальністю. Підсумок бесіди має показати, чи розуміється працівник на поставлених запитаннях, чи надає розумні обгрунтовані відповіді, користуючись потрібною термінологією, або ж навпаки.
В іншому випадку, використовуючи цей метод для одержання від своїх підлеглих зведень, необхідних у повсякденній роботі, кращі результати будуть досягнуті за умови використання стандартного контрольного переліку запитань.
Метод цілеспрямованої бесіди із взаємним обміном інформацією є найкращим засобом для досягнення другої мети (тобто визначення можливості виконання працівником визначеної роботи за наявних умов). Він полягає у тому, що претендент готовий працювати, докладаючи зусиль, за існуючих умов навчання та виховання кадрів.
Використовуючи метод цілеспрямованої бесіди, рекомендується аргумен- товувати, логічно обґрунтовувати переконання і роз’яснення, використовувати раціональні логічні доводи з метою подолання суб’єктивної, часом перекрученої чи невірної, концепції співрозмовника з обговорюваного питання. Критику помилкових поглядів, установок і слабостей співрозмовника слід проводити делікатно, тактовно, обережно, доброзичливо, без жодного прояву дискримінації і менторства. Працівнику якнайдетальніше пояснюється характер роботи, повідомляються надані права і блага, якими він користуватиметься, і умови праці.
Також подається сприятлива, оптимістична перспектива, даються конкретні рекомендації, які варто засвоїти і точно їх виконувати.
Для успішного застосування розглянутого методу потрібно розуміння того факту, що працівник у ході бесіди повинен одержати не тільки повні відповіді на усі свої запитання, а й додаткову інформацію щодо майбутнього.
Виходячи з цього, рекомендується заздалегідь підготувати відповіді на всі передбачувані питання щодо роботи та умов праці (наприклад, специфічні особливості роботи, докладний її опис, вимоги, висунуті щодо кваліфікації, особистих якостей, освіти тощо).
Метод вільної бесіди рекомендується використовувати для досягненні третьої мети (тобто визначення ймовірності використання праці іншого, здібнішого працівника на даній ділянці - з переліку осіб з якими проводились бесіди), так і для багатьох випадків повсякденної практики управління, зокрема, коли йдеться про дисципліну або встановлення правильного ставлення до роботи.

24
У першому випадку, для досягнення поставленої мети іноді виявляється недостатньо інформації, одержаної в якості відповідей на поставлені запитання. В такому разі необхідно переконатися в умінні працівника мислити логічно, самостійно і надавати відповіді на запитання ще до того, як вони будуть поставлені. Для цього працівника слід викликати на відвертість і прислухатися до його слів. Його дії, слова, поведінка, жести, інтонації, вираз обличчя або посмішки підкажуть ставлення працівника до даної роботи і дійсні його інтереси.
У другому випадку рекомендується також ретельно продумати запитання
і визначити стиль ведення бесіди, намагаючись передбачати запитання, що можуть бути поставлені співрозмовником, - і заздалегідь, письмово, підготу- ватися до відповідей на них. Потрібно зважати, що зміст отриманої інформації буде залежати від правильності і цілеспрямованості запитань, що ставляться, -
їх завчасна підготовка допоможе уникнути непевності в процесі бесіди, а у моменти продумування і формулювання питань не загрожуватимуть неперед- бачені паузи мовчання.
Бесіду розпочинають з незначних запитань, що формулюють і задають по ходу розмови. Такий метод ведення бесіди доцільно використовувати і з тими працівниками, які звільняються. При цьому можна одержати важливу для управління інформацію, - яку не можна одержати за жодного іншого виду бесіди.
У зв’язку з цим, мета діяльності керівника полягає у вивченні і свідомому застосуванні запитань до будь-яких випадків проведення бесід, що дасть змогу значно підвищити їх ефективність і скоротити час проведення. Завдання поля- гає у тому, щоб заздалегідь визначити і виявити потрібні факти, організувати їх швидко і вміло, оцінити їх за достоїнством і вчасно припинити бесіду після одержання потрібних зведень. Це можливо лише в ході продуманої бесіди.
Професійний підхід до проведення цілеспрямованої бесіди забезпечить одержання необхідних зведень, і з урахуванням всієї сукупності обставин, дозволить відшукати оптимальне рішення.
У підприємницькій діяльності необхідно виходити з того, що ефективна бесіда є випробуваним методом обміну інформацією, необхідною для роботи, і до того ж найпростішим, доступним і результативним з усіх відомих методів. Вона є корисною обом співрозмовникам, допомагає встановити взаємну довіру у будь- якій обстановці, підвищує ділові якості як менеджерів, так і рядових виконавців.
Закордонні фахівці з управління вважають, що бесіду можна визнавати економічно ефективною, якщо вона є засобом одержання, а не видачі
інформації, її перевірки й обміну нею і використовується для розподілу і закріплення обов’язків при виконанні визначених завдань.
2. Робота припускає собою частину загальної процедури планування бесіди, а саме, розподіл часу залежно від значення, яке надається окремим аспектам бесіди. Тому потрібно вивільняти час, необхідний для досягнення мети бесіди.
При цьому необхідно прагнути до того, щоб правильно визначати час, потрібний для досягнення наміченої мети.
Керівник має планувати свій час з метою найоптимальнішого й найефективнішого його використання. Співрозмовнику слід надати таку саму можливість, завчасно повідомивши його щодо мети бесіди. Вірне, точне і чітке

25 визначення мети бесіди, кількості необхідного для цього часу має стати гарною звичкою. Рекомендується паралельно до цього часу спланувати ще якусь важливу роботу. Це дасть змогу використати резерв часу на випадок, якщо бесіда закінчиться раніше планованого терміну, і частина часу залишиться невикористаною, а також якщо працівник, якого запросили до розмови, не з’явиться вчасно. Для визначення часу майбутньої бесіди слід:
- перевірити власний розклад;
- визначити, чи не призначені на цей же час інші зустрічі чи наради у вищого керівництва;
- визначити оптимальність обраного часу і часу працівника. Якщо вбачається, що до кінця робочого часу від моменту початку бесіди залишається
10-15 хв., її не слід розпочинати. Бесіда може не дати потрібних результатів.
Адже у працівника можуть бути свої плани, зустрічі тощо; він буде спізнюватися, нервувати, і визначена мета не буде досягнута. Крім того, позитивно відобразиться на результаті розмови можливість максимально використовувати інтереси та цілі самого працівника.
3. Місце проведення бесіди обирати з урахуванням його впливу на
наслідки.
Для отримання якомога більшої користі від бесіди, потрібно уміло використовувати наявні можливості. Необхідно враховувати, наприклад, якщо йтиметься про найм працівника, кращим місцем для проведення бесіди буде робоче місце керівника. Якщо для бесіди доведеться виїжджати до інших населених пунктів, такі зустрічі можна влаштовувати або скасовувати залежно від наявності належного приміщення; при цьому потрібно прагнути до створення спокійної обстановки, зручної і простої. Також потрібно визначити забезпеченість даної місцевості транспортним сполученням.
Якщо ж потрібно провести звичайну бесіду зі своїм підлеглим - кращим місцем буде знайома обстановка, де можна триматися невимушено. Проте, незалежно від цього, потрібно намагатися передбачити й осмислити психо- логічні моменти майбутньої бесіди.
Обране місце може виявитися не найзручнішим для щирої, відвертої розмови з працівником. Так, робоче місце керівника може асоціюватися у працівника з авторитарними методами управління, навіть якщо керівник ними і не користується. В такій обстановці працівник почуватиметься насторожено, відчуватиме певну напруженість і підсвідомий тиск, що не залишить його до самого завершення бесіди.
Кращим місцем для такої бесіди є робоче місце працівника. Там він стає більше схильним до одкровення, почуває себе впевненіше і майже невимушено.
Керівник має поступатися своїми зручностями заради досягнення значних результатів, одержання необхідної управлінської інформації. Так, якщо співрозмовник працює у великій кімнаті або залі, потрібно йти до його робочого місця, просити висловити свою думку у присутності колег - це зміцнюватиме його авторитет і престиж. Проте у разі, якщо працівник не спрацьовується з колегами, відчуває ворожість, відчуження, - він не вестиме

26 відверту бесіду в присутності “сторонніх осіб”. Ви не досягнете наміченої мети, час буде втрачений, а - даремними.
Працівників потрібно вивчати, і для проведення бесіди правильно обирати місце - з урахуванням впливу на наслідки.
4. Взаємну довіру потрібно оптимізовувати.
Перші хвилини зустрічі задають тон всій подальшій бесіді незалежно від того, робиться це свідомо чи випадково. У зв’язку з цим необхідно обміркувати, як краще використовувати ці хвилини для створення невимушеної обстановки - це дасть змогу значно скоротити час бесіди і підвищити її результативність.
Перш ніж почати бесіду, і керівнику, і працівнику варто трохи
“охолонути” і знайти спільну мову, забезпечити психологічну сумісність. Для початку рекомендується обмінятися кількома люб’язними фразами, навіть якщо співрозмовник - стороння людина. Взагалі слід триматися по-діловому, пунк- туально і дружелюбно. “Хто хоче мати друзів, той і сам повинен бути дружелюбним; і буває друг ближчий за брата”.
Кожного разу при проведенні ділової бесіди рекомендується віднаходити кращий, оригінальніший спосіб початку бесіди - привернути співрозмовника до себе, по-дружньому вітати його. Це дає змогу усунути попередню натягнутість, знизити психологічний бар’єр несумісності. Як свідчить практика, виконання таких дій має важливе і беззаперечне значення. У стосунках потрібно завжди бути природнім і чесним, привітним, ввічливим і доброзичливим.
За будь-яких умов потрібно дотримуватись основного напрямку, який веде до наміченої мети. Початок реалізації планів і дій керівника є наслідком попереднього періоду створення атмосфери взаємної довіри, коли він сам зорієнтувався і підготував до взаємного співробітництва свого співрозмовника.
При виконанні цієї роботи, від початку до кінця бесіди:
- не потрібно зайво витрачати час на виклад один одному прописних
істин;
- не вимовляти жагучих слів про важливість того, що слід зробити, а відразу переходити до справи;
- витримувати послідовність продуманої і наміченої системи дій і порядку;
- не намагатися раптово змінити мету, - продуману і поставлену раніше, - не повідомивши про це співрозмовника;
- слідкувати за логікою заздалегідь осмислених дій;
- переходити до нового (іншого) питання або дії лише після того, як закінчите з попереднім (попередньою);
- максимально використовувати вироблені звички;
- уважно слухати і чітко виражати власні думки.
Завжди потрібно вслухуватися у зміст слів співрозмовника, обмірковувати й аналізувати їх. Адже людина може слухати і не чути того, що говорить її співрозмовник (якщо його думки зайняті іншим). Потрібно розвивати увагу як вибіркову спрямованість і зосередженість психічної

27 діяльності на співрозмовника, його слова, думки, дії. Не допускати жодного упередження щодо інформації, яка повідомляється.
Свідомо і ясно потрібно сприймати лише те, що дійсно є важливим і безпосередньо пов’язаним із зовнішньою або внутрішньою діяльністю. В ході розмови слід налаштовувати себе так, начебто ідеї та думки співрозмовника є самими геніальними, обумовлені всім його розвитком і рівнем кваліфікації, результатом усього його життя, установок, прагнень, досвіду і світогляду.
Прагнучи пізнати і застосувати його думки, дії і вчинки у діяльності під- приємства, колективу, їх слід аналізувати й осмислювати.
Пояснення викладати виразно. Не ускладнювати передачу інформації співрозмовнику заплутаними виразами і формулюваннями. Користуватися чіткими і простими виразами. Враховувати інтенсивність, контрастність і послі- довність впливу на психіку співрозмовника різних виразів, порівнянь. Підви- щувати його пізнавальну діяльність. Домагатися взаєморозуміння. Перекону- ватись, що всі пояснення зрозумілі.
Запитання мають бути сформульовані так, щоб забезпечити одержання додаткової інформації - свіжих, нових ідей і фактів, а не давно відомих істин.
Правильно порушити питання - не менше мистецтво, аніж дати на нього відпо- відь. Намагатися уникати таких запитань, відповіді на які будуть однозначними –
“так” або “ні”. Найкраще починати запитання словами: “як ви думаєте”, “хто”,
“де”, “що”, “коли”, “чому”, “від чого”, “як” тощо. Такі запитання будуть спону- кати співрозмовника висловлювати свою думку, розкриваючи явище, або давати якусь пораду. Вони вимагають фактів, їх осмислення й інтерпретації, забезпечують інтенсивний розумовий процес і відповідну реакцію слухача, забезпечують одержання додаткової інформації.
Такі питання варто ставити лише у випадку впевненості, що співрозмовник зможе на них відповісти; в іншому випадку їх слід уникати. Також слід уникати питань із подвійним змістом. Використовуючи метод навідних запитань, - тобто питань, що підказують бажані відповіді, - потрібно враховувати і пам’ятати про обмеженість одержання належної інформації. Виходити слід із того, що слабкості людей спонукають давати відповіді, яких від них чекають. Одер- жавши самий незначний натяк, вони мобілізують усю свою енергію, щоб відповісти так, як це сподобається.
У процесі бесіди, в ході досягнення певних результатів, слід варіювати запитаннями, прагнучи максимально досягти наміченої мети. При цьому, якщо з’явиться ідея, що є цілком реальною і буде сприяти вирішенню даної проблеми, але необхідно одержати додаткові консультації з даного приводу у висококвалі- фікованого фахівця, бесіду слід розпочинати з постановки загального питання.
Потрібно переконатися у компетенції співрозмовника, - чи він ясно і чітко розуміє окреслену проблему, - а вже потім переходити до конкретних приватних питань. Намагатися у найкоротший час одержати необхідний обсяг потрібної інформації. Обґрунтовувати реальність достатньою кількістю фактів і підтверджень.
Бесіда закінчується постановкою загального питання, що розкриває можливість перевірки і впровадження пропозиції або ідеї.

28
Виконання зазначених дій дозволить одержати в результаті бесіди план вирішення основного завдання від початку і до кінця.
5. Бути завжди на висоті становища.
Завжди потрібно намагатися створити ідеальну атмосферу добро- зичливості і дружелюбності - без усіляких натягнутих моментів, що усклад- нюють її. Для цього слід створювати враження і виробляти стиль дружелюбно налаштованої ділової людини, вбачаючи таке ж прагнення і з боку спів- розмовника. Докладати максимум зусиль, щоб бути приємним, завоювати прихильність співрозмовника, якщо це, звичайно, не суперечить і не заважає досягненню визначених цілей. Але водночас, залишатися реалістом.
5.1. Бути твердим, але завжди справедливим.
Часто, в результаті виконання покладених функцій, керівник повинен бути суворим, іноді обставини можуть змусити бути навіть різким. Якщо підлеглий припуститься помилки і керівник викликатиме його для бесіди, останній не буде очікувати, що вона буде приємною. Адже знатиме, що керівник буде поводитися статично; проте буде сподіватися, що дії і рішення керівництва будуть справедливі. У цих питаннях керівник повинен намагатися бути завжди на висоті становища.
Для проведення такої бесіди заздалегідь мають бути зібрані усі доступні факти про діяльність цього працівника. Інформаційною базою може також виступити думка його безпосереднього керівника.
Потрібно запропонувати працівнику дати пояснення щодо виявлених недоліків; уважно вислухати пояснення причин недостатньо ефективної і якісної роботи. Лише після цього об’єктивно оцінити його діяльність. На підставі одержаної інформації вжити відповідні заходи, розглянувши недогляд у роботі і спрямувавши його на правильний шлях. Отже, з’ясувавши причини незадовільної роботи, вживати заходи щодо її поліпшення і підвищення якості.
5.2. Одержану інформацію слід фіксувати у формі, придатній для
подальшого використання.
Кожна цілеспрямована бесіда може дати зведення, що необхідні для ухвалення рішення і відповідної дії. Завдання цієї роботи полягає у тому, щоб, виявивши факти й оцінивши їхню потребу для подальшої роботи, організувати їх швидкий і вмілий збір і зафіксувати одержану інформацію у придатній для подальшого використання формі. При цьому рекомендується (за наявності можливості) зробити повні записи з метою збереження неперекрученої інформації
і фіксування вражень, отриманих під час бесіди, або ж застосовувати систему символів. І лише у виняткових випадках можна тримати весь перебіг бесіди у голові. При цьому все-таки необхідно відразу ж після бесіди зафіксувати на папері
її зміст, записавши якомога повніше відповіді співрозмовника, і давши оцінку його поведінці під час цих відповідей. Для цього варто запланувати час для підведення підсумків і фіксації отриманої інформації після кожної бесіди.
Досвід показує, що подібна практика допомагає набагато краще розуміти причини незадовільної роботи і вживати відповідні заходи для їх усунення, для цілей раціоналізації й удосконалювання трудового процесу.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал