Інститут педагогіки дидактичні засади диференціації навчання в основній школі монографія




Сторінка9/27
Дата конвертації08.01.2017
Розмір3.78 Kb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   27
67
Липова Л. А.
У процесі засвоєння нового змісту відбуваються розвиток і зміцнення пізнавальних інтересів до певних профільних предметів. Це забезпечується а) вивченням індивіду- ально-психологічних особливостей учнів і врахуванням цих особливостей в організації процесу засвоєння нового навчального змісту б) стимулюванням активної розумової діяльності (використання інтерактивних методів, способів проблемного навчання в) організацією навчального процесу за умови диференціації навчальних можливостей учнів щодо засвоєння змісту г) створенням доброзичливих суб’єктно-суб’єктних стосунків у навчальному процесі д) забезпеченням у процесі засвоєння нового змісту емоційного комфорту е) приділенням додаткової уваги учням з тимчасовими незначними затримками психічного розвитку і створенням системи профілактичної та корекційної роботи з ними щодо засвоєння нової навчальної інформації ж) добором змісту, формі методів навчання відповідно до ґендерного підходу з) організацією контролю і самоконтролю, оцінюванням та самооцінюванням рівня засвоєння навчального змісту завдяки диференціації навчальних здібностей.
Таким чином, реалізація принципу диференціації та індивідуалізації в навчанні передбачає надання допомоги учням у розвитку пізнавальних інтересів до певних предметів, до вибору профілю навчання й орієнтації на певну професію.
Диференціація змісту навчання в основній школі за варіативністю і дозованістю має такі види а) рівнева диференціація, за якої вирізняються рівні засвоєння навчальної інформації б) ґендерна диференціація, за якої враховуються статеві особливості у засвоєнні навчального змісту в) профільна диференціація, яка передбачає спеціалізацію навчального змісту відповідно до галузей знань.
Рівнева диференціація щодо засвоєння навчального змісту може організовуватися на всіх вікових етапах, в усіх класах школи. Проводиться вона через виокремлення гомогенних груп учнів з приблизно однаковим рівнем навчальних можливостей, щоб пропонований для засвоєння матеріал був доступний для кожного. Ці гомогенні групи можуть далі зазнавати ще дрібнішого поділу за здібностями учнів. Винятком диференціації є індивідуалізація навчання, за якої учень працює за особистісною програмою. За такого підходу в зоні первинної уваги перебуває діяльність самого учня. У цьому випадку можна говорити про діяльнісний зміст освіти, яка власне наповнюється змістом у процесі самостійної роботи учнів. Набувається внутрішній зміст освіти як атрибут самої особистості, навчальна діяльність стає змістовою основою освіти. Рівнева диференціація може з успіхом використовуватися і на етапі допрофільної підготовки учнів.
Учителю треба брати до уваги і диференціацію навчання на основі ґендерного підходу, адже спостерігаються особливості засвоєння змісту дівчатами і хлопцями. Психологи і педагоги, що досліджують цю проблему, підкреслюють необхідність добору змісту відповідно до статево-вікових особливостей школярів. Це сприятиме кращій адаптації учнів у стінах школи і полегшить самовизначення і соціалізацію підлітків В основній школі учнів треба готувати до свідомого вибору профілю навчання. Тому період х класів прийнято називати допрофільною підготовкою, для якого також характерна диференціація змісту навчання. На цьому етапі, які на етапі

68
Розділ 3. ДИДАКТИЧНІ ЗАСАДИ ДОПРОФІЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ ШКОЛЯРІВ

ОСНОВНОЇ ШКОЛИ
профільного навчання, передбачається врахування освітніх потреб, нахилів і здібностей учнів. З цією метою створюються умови для вибору профілю навчання, забезпечення певних умов для початкової допрофільної підготовки, виховання особистості, здатної до самовизначення спочатку під час вибору профілю навчання, потім професійного самовизначення, а в подальшому успішної соціалізації. Без диференціації допрофільної підготовки і профільного навчання досягти самореалізації кожного учня неможливо. Звичайно, у масовій державній школі ще не створено всіх необхідних умов для якісної допрофільної і профільної диференціації, але прагнути до цього треба, бо за умов профільної диференціації краще спрацьовує принцип індивідуального підходу, який у колективному навчанні реалізувати завжди складно. Тож необхідність диференціації змісту випливає, з одного боку, з потреб держави у фахівцях, аз другого – із цілей, мотивів і запитів особистості.
В основній школі у підготовці до вибору профілю навчаннями вирізняємо два основних етапи пропедевтичний (й класи) та етап допрофільної підготовки (й класи. На пропедевтичному етапі різких зміну змісті навчальної інформації не спостерігається, відбувається в основному розвиток інтересів до вивчення певних предметів, виявлення здібностей. Діагностуються нахили учнів до певних професій за предметом праці (Є. О. Климов), з’ясовуються психологічні вимоги до професій людина – людина, людина – техніка, людина – знакова система, людина – природа, людина – художній образ. Проводяться екскурсії з метою ознайомлення з професіями, вивчається мотивація учнів щодо вибору профілю навчання, здійснюється попередній орієнтаційний прогноз, відбувається відкриття талантів. Обсяг змісту основних предметів для більшості учнів залишається в межах програми, хоча для окремих захоплених предметом учнів, проводяться індивідуальні консультації, надається допомога в підготовці до предметних олімпіад. Для решти учнів організують гуртки, турніри, конкурси, які сприяють розвиткові інтересів, виявленню природних здібностей, розширенню ерудиції, орієнтації на вибір певного предметного профілю.
На етапі допрофільної підготовки (й класи) диференціація здійснюється переважно за рахунок варіативного компонента змісту освіти факультативних занять, предметних гуртків, МАН, предметних олімпіаді курсів за вибором [7]. Основна функція останніх – профорієнтаційна. Здебільшого курси за вибором з допрофільної підготовки розраховані на 6–17 навчальних годин. Проводяться вони в основній школі з метою зацікавлення дітей певним предметом (або певною проблемою) і полегшення їм вибору профілю навчання. З цією метою можна залучати учнів до відвідування станцій технічної творчості, станцій юних натуралістів і екологів та інших закладів додаткової освіти Відтак поповнюється зміст навчальної інформації, якою оволодіває учень, відбувається подальша його диференціація. Цьому сприяє і використання інтерактивних формі методів навчання конкурсів, наукових експедицій, дослідницького проектування, винахідництва тощо. Завдяки ранньому самовизначенню учнів у виборі профілю навчання відбувається розкриття їхніх здібностей, забезпечується орієнтація на певну сферу професійної діяльності.

69
Липова Л. А.
Серед основних напрямів роботи з допрофільної підготовки виокремлюють а) проф- діагностику б) профконсультаційну діяльність в) роботу з батьками г) підготовку до вибору освітнього профілю в процесі навчання. Перші три пункти стосуються діяльності класних керівників і психологів, останній – вчителів-предметників. На допрофільному етапі за рахунок варіативного компонента в школі організують такі види курсів за вибором пропедевтичні, пробні (предметні або міжпредметні) й орієнтувальні.
Пропедевтичні курси проводяться за рік до початку вивчення певного предмета з метою зацікавлення певною галуззю знань і заохочення до набуття певної інформації. Наприклад, за рік до вивчення хімії як навчального предмета організовують пропедевтичний курс Початкові хімічні уявлення, щоб залучити дітей до вибору хімічного профілю. Так заздалегідь учнів заохочують до вивчення певної навчальної дисципліни.
Метою пробних курсів є поглиблення змісту з певного навчального предмета (чи проблеми – у випадку міжпредметної тематики, зацікавлення учнів і допомоги у свідомому профільному самовизначенні. Уму класі може функціонувати кілька таких курсів за вибором. Наприклад, пробний курс за вибором Хімічний експеримент готує учнів до подальшого навчання на одному з природничих профілів.
Орієнтувальні курси зазвичай надпредметні й розв’язують завдання профілізації та професійної орієнтації. Оскільки ці курси орієнтують вже на певну професію, то вчителі неготові їх проводити. Вести такий курс має відповідний фахівець. Допомогу в організації цих курсів за вибором може надати батьківський актив, представники якого проводять цикл занять з розповіддю про особливості своєї професії, агітуючи учнів за її вибір. Або такі курси можуть функціонувати за допомогою фахівців з підприємстві вищих навчальних закладів регіону.
Отже, пропедевтичні, пробні та орієнтувальні курси за вибором мають велике значення в системі допрофільної підготовки, адже вони поглиблюють і розширюють зміст навчання, здійснюють його диференціацію, сприяють полегшенню вибору учнями профілю навчання. На користь справі працює й організація мережевих курсів за вибором (відкритий доступна відвідування курсів учнями різних шкіл, дистанційне навчання на державних курсах онлайн (система віртуального навчання. Завданням великої педагогічної ваги є створення умов для вільного вибору курсів за вибором учнями, а для цього потрібна надлишкова кількість таких курсів, щоб була можливість вибирати.
3.3. Організаційно-педагогічні умови диференціації допрофільної підготовки
школярів
У процесі допрофільної підготовки ми співпрацювали з батьками в цьому напрямі, бо кожен батько і кожна мати мріють про вдале влаштування дитини вжитті, про становлення у професії. Адже саме від правильного професійного вибору залежить успіх випускників у професійній самореалізації. Професійному ж вибору випускників передує не менш важливий для дитини етап вибору навчального профілю, від якого залежить і вибір майбутньої професії. Чим точнішим буде вибір професії, тим більша ймовірність того, що економіка одержить фахівця високого ґатунку, батьки – влаштовану в професійному плані дитину, асам випускник – задоволення від досягнення мрії професійного самовизначення.

70
Розділ 3. ДИДАКТИЧНІ ЗАСАДИ ДОПРОФІЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ ШКОЛЯРІВ

ОСНОВНОЇ ШКОЛИ
Проте проблема вибору спочатку профілю навчання, а потім і професії виникає почасти стихійно. Нині дедалі більша кількість психологів і педагогів доходить думки, що школярів треба заздалегідь готувати до свідомого визначення профілю навчання і орієнтації на вибір професії. Тож з якого віку це треба робити За аналогією згадується відповідь всесвітньо відомого лікаря Б. Спока на запитання матері немовляти проте, коли треба починати виховання новонародженої дитини Ви вже спізнились. Щодо початку орієнтації на вибір профілю навчання, а потім і професії, також варто відповісти цими словами Б. Спока, оскільки дедалі більше науковців вважають, що дітей треба заздалегідь готувати до свідомого вибору профілю навчання і професії. Ознайомлення з деякими професіями відбувається поступово ще в дошкільному віці. Зокрема, діти дізнаються про професії лікаря, вихователя, а потім, на основі своїх спостережень, граються в лікаря – хворого, вихователя – вихованця тощо Рання диференціація і подальше самовизначення особливо характерні для європейських шкіл. Зокрема, у Фінляндії поділ дітей на потоки за здібностями й інтересами здійснюють ще в початковій школі. І в Україні вже в початкових класах треба проводити екскурсії нарізні підприємства з метою ознайомлення з професіями працівників. Батькам треба частіше розповідати дітям про особливості своєї професії, про вміння цінувати працю, берегти продукти праці. Це сприятиме шанобливому ставленню дітей до різних видів професійної праці як до соціально рівноцінних, формуванню оптимістичного ставлення до свого професійного майбутнього, вихованню інтересів, потреб, мотивів, переконань. Громадянській моральні цінності, засвоєні дитиною, вже з молодших класів справляють позитивний вплив на процес вибору профілю навчання і майбутньої професії.
У школярів х класів спостерігається велика розбіжність уподобань і гнучкість інтересів щодо навчальних предметів і галузей знань. У цьому віці дитина шукає себе і тому відвідує багато гуртків, секцій, курсів за вибором тощо. Дитина більше любить той предмет, який краще знає. А знає той, яким учитель здатний зацікавити і навчити дитину. Тож учитель може допомогти дитині визначитися з пріоритетними для неї предметами і галузями знань.
Батьки також мусять допомогти дитині визначитися хоча б за напрямами професій залежно від предмета праці і порадити обрати факультативи та гуртки за напрямами
1) природа – людина (для тих, хто любить природу 2) людина – техніка (для тих, хто любить конструювати та майструвати 3) людина – людина (для тих, хто любить і вміє спілкуватись 4) людина – знакова система (для тих, хто любить математику, інформатику тощо 5) людина – художній образ (для тих, хто має здібності до музики, малювання тощо. Це допоможе батькам виявити домінуючі інтереси учнів.
Особливої актуальності підготовка до вибору профілю навчання набуває у х класах, адже наприкінці го класу учні вже мають визначитися з напрямом продовження освіти після закінчення основної школи. Необхідність такого вибору зумовлена й внутрішніми причинами особистими потребами знайти гідне місце в суспільстві, набувши престижної професії. Проте учень го класу зазнає великих труднощів

71
Липова Л. А.
у визначенні своїх життєвих цілей і перспектив. У переломному віці ще недосить розвинені особистісні якості, потрібні для вибору профілю готовність до вибору і відповідальність за нього, наявність здібностей, інтересів. До 14–16 років у мозку закінчується процес формування домінантної півкулі і переважання образного чи логічного мислення. Тому батькам і вчителям треба, враховуючи характер мислення підлітка і здібності, зорієнтувати школяра на вибір профілю навчання, а надалі й професії.
Міністерство освіти і науки України пропонує типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів з такими напрямами (2003 р природничо-математич- ний (профілі навчання фізико-математичний, математичний, фізичний, екологічний, біолого-хімічний, біолого-фізичний, біолого-географічний, біотехнологічний, хімі- ко-технологічний, фізико-хімічний, агрохімічний суспільно-гуманітарний (профілі навчання історичний, правовий, філософський, економічний філологічний (профілі навчання української філології, іноземної філології, історико-філологічний); технологічний (профілі навчання технологічний, інформаційно-технологічний); худож- ньо-естетичний (з однойменним профілем навчання спортивний (з однойменним профілем навчання. Отже, вибір профілів достатній, а в разі вибору спецкурсів і факультативів можлива й внутрішньопрофільна спеціалізація на певну професію. Наприклад, у біолого-хімічному профілі за вибором учнів можливі спецкурси Хімія в медицині чи Хімія в сільському господарстві, що націлюють випускника на вибір певної спеціальності.
Таким чином, батьки можуть порадити дитині вибір профілю навчання, пояснити поняття профнепридатність. Зокрема, якщо вони бажають, щоб дитина вибрала медичну професію, а вона втрачає свідомість від вигляду крові, то медичного працівника з неї не вийде. Або випускник хоче стати хіміком, хоча в нього хворі нирки і він має яскраво виражені алергічні реакції. Батьки краще за вчителів знають про здоров`я своїх дітей, тому мусять зважити всі за і «проти».
За спостереженнями вчителів, за ставленням до самовизначення своїх дітей батьків умовно можна поділити на чотири типи 1) тих, які вважають, що їхнього життєвого досвіду достатньо для проектування майбутнього своїх дітей 2) тих, які враховують поради школи щодо самовизначення їхніх дітей 3) тих, що усунулися від практичного вирішення профільного вибору і подальшої професійної долі власних дітей 4) тих, що вважають за потрібне повністю довіряти дітям і обставинам.
Перший та четвертий типи – крайнощі, яких треба уникати, третій тип – батьки не живуть під одним дахом із своєю дитиною, байдужі щодо її подальшої долі. Тож постає необхідність приділення більшої уваги самовизначенню випускників збоку не лише батьків і школи, ай міської влади, роботодавців тощо. Отже, під час допрофільної підготовки важливо поєднати зусилля всіх зацікавлених сторін.
Опитування школярів засвідчили, що самовизначення учнів, на жаль, відбувається під впливом випадкових чинників. На запитання Куди ти плануєш йти вчитися працювати) після школи відповіді були на кшталт А куди мати схоче або Куди у батька вистачить грошей. Самостійна позиція щодо цього зустрічалась дуже рідко.

72
Розділ 3. ДИДАКТИЧНІ ЗАСАДИ ДОПРОФІЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ ШКОЛЯРІВ

ОСНОВНОЇ ШКОЛИ
Цілеспрямована робота з підвищення готовності школярів до професійного вибору має провадитися з урахуванням зміни планів у різних категорій учнів. З цією метою батьки мають а) ознайомитися з узагальненими уявленнями про вибір професій у сучасних умовах б) взяти участь у шкільному анкетуванні за відповідною тематикою в) ознайомитися з літературою за тематикою самовизначення школярів г) вибрати після розмов з дітьми) освітній маршрут для своєї дитини д) ознайомитися із закладом, де планує продовжити навчання або працю син чи донька е) побувати разом з дітьми на Дні відкритих дверей вибраного ВНЗ чи відвідати підприємство або офісна якому планує працювати випускник.
Згідно з Галузевою програмою Міністерства освіти і науки України (2008 р) щодо впровадження профільного навчання перед педагогічною наукою і практикою ставиться завдання вивчити питання про вибір профілів навчання та розробити відповідні
інформаційно-діагностичні матеріали [1, с. 1–13]. Текст діагностичних анкет може бути таким, яку праці Л. В. Турищевої [23, с. Співпраця вчителів і батьків щодо профільного самовизначення учнів має ґрунту- ватися на взаємодопомозі в розв`язанні спільних завдань. Так, допомога батьківського активу можлива у напрямі налагодження співпраці з місцевими центрами зайнятості населення щодо надання профконсультаційних послуг з метою виявлення домінуючих професійних рис особистості, у пошуку шляхів інтеграції профільного та професійного навчання, організації спільної роботи із службами зайнятості. Проте слід пам’ятати, що школа є епіцентром такої діяльності. Спільне розв’язання проблем педагогічним колективом школи та ініціативним батьківським активом дає позитивний результат, який ми спостерігали на прикладі гімназії № 290 м. Києва. Серед батьків є багато освічених спеціалістів, які згодні безоплатно вести у х класах орієнтувальні курси, розповідаючи про свої професії. Крім того, батьки беруть участь разом з дітьми в екскурсіях на підприємства, конкурсах Кращий за професією, для хлопців – це Домашній майстер, для дівчат – Смак, організовують змагання Світ професій. Переможцям в конкурсах і змаганнях видаються премії з батьківського благодійного фонду Наше джерело».
План роботи батьківської ради школи має корелювати з планом роботи педагогічного колективу, зокрема, у вирішенні питання самовизначення учнів. У гімназії організовано батьківський лікнеп, де з лекціями виступають психологи, лікарі, вчителі, які розповідають про цілі і шляхи самовизначення учнів, результати роботи з профільного навчання і профорієнтації.
Разом учителі й батьки аналізують працевлаштування і вступ до ВНЗ випускників минулих трьох років і роблять висновки щодо вдосконалення роботи гімназії в напрямі самовизначення учнів. Батьки беруть участь у відповідних рейдах-перевірках.
Координуюча роль належить психологу гімназії. Така взаємодія сприяє виявленню оптимальних форм організації допрофільної підготовки, профільного навчання і про- форієнтації, допомагає налагоджувати зв’язки між загальною середньою та професійною (середньою й вищою) освітою.

73
Липова Л. А.
Вільне самовизначення учнів можливе лише за умови консолідації зусиль педагогів, батьків, учнів, наявності учнівського самоврядування, створення освітньо-вихов- ного середовища, яке супроводжує індивідуальний розвиток. Цей супровід позитивно впливає на дитину в її життєвому і професійному самовизначенні [12]. Для здійснення координації психолог старших класів є водночас головним профорієнтатором, учителем з професії в умовах вибору, наставником із варіантів життєвих планів.
В аспекті самовизначення та профорієнтації заслуговує на увагу співпраця школи з навчально-виробничими комбінатами (НВК), з навчання групи учнів деяких видів ремесла «Розкрій та пошиття одягу (для дівчат, Домашній ремонтник (для хлопців).
Після завершення курсів у НВК на батьківських зборах учні демонструють професійні уміння й навички та готові вироби – продукти своєї праці, відповідають на питання про технологію їх створення. Виставки робіт підвищують мотивацію до профільного і професійного навчання. Інші групи учнів співпрацюють зі станцією технічної творчості, центром туризму та екскурсій тощо. Для учнів основної школи батьки ведуть гуртки за інтересами фотогурток, гурток з плетіння тощо. Головне в діяльності батьківської громади – активно сприяти розв’язанню шкільних проблем. Плідна співпраця батьків і педагогів з ознайомлення учнів з деякими ремеслами допомагає їм набути перших професійних навичок. До того жне всі випускники навчатимуться у ВНЗ (із 70 % бажаючих вступає лише 7 %), то набуті знання стануть у нагоді при влаштування на роботу після закінчення школи. Таким чином, учні, вчителі, батьки сприймаються як одна велика сім`я мікрорайону. Педагоги і батьки прагнуть у співпраці створити для учнів атмосферу взаємної поваги.
Як відомо, соціальна ситуація розвитку підлітка особливо залежить від стосунків усім ї. Тому особливе значеннями надаємо різним формам нашого спілкування з батьками. Зокрема, нетрадиційним формам взаємонавчанню батьків, проведення міні-тренінгів Конфлікти всім ї і діти, «Батьки-друзі і батьки-утримувачі», шкільному телефону довіри, дискусійному клубу Хто має рацію, круглим столам Наше самоврядування, Право і обов’язок». За телефоном довіри батьки можуть зателефонувати голові батьківської ради і розповісти про виниклі в школі конфліктні ситуації. Потім їх обговорюють разом з учителями і знаходять порозуміння, а підліток, який ще не адаптувався до умов нового колективу, активно набуває соціального досвіду, утверджується в колективі.
На засіданнях дискусійного клубу розглядаються не лише реальні, ай імовірні ситуації обструкції, коли деякі учні звинувачують вчителя в несправедливості. Якщо батьки, не замислюючись, займають «антивчительську» оборону, то учні це відчувають, хоч якби батьки не намагались приховати це від дітей. Зрідка трапляється й навпаки, коли деякі педагоги, безпорадні у своїх виховних методах, займають «антибать- ківську» позицію, критикуючи батьків за сімейне виховання. Співбесіди психологів, батьків, учителів та учнів разом і наодинці допомагають вирішити виниклі проблеми, спонукають батьків переглянути свої методи виховання, а учня – замислитися над власною поведінкою і зробити адекватні ситуації висновки. Педагоги, у свою чергу,

74
Розділ 3. ДИДАКТИЧНІ ЗАСАДИ ДОПРОФІЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ ШКОЛЯРІВ

ОСНОВНОЇ ШКОЛИ
шукають нових шляхів до організації навчання батьків (і навіть дідусів і бабусь, бо батьки працюють) і порозуміння з учнями, спираючись на нове педагогічне мислення. На уроках взаємонавчання батьки діляться досвідом виховання підлітків, разом з дітьми з важких сімей відзначають родинні свята, проводять екскурсії з учнями щодо ознайомлення з професіями.
Батьки разом з дітьми і вчителями беруть активну участь у загальношкільних акціях Допоможемо сільській школі, Поділися своєю усмішкою (допомога сиротам із дитячого будинку. Крім орієнтувальних курсів за вибором Твоя майбутня професія, батьки беруть участь у проведені виховних годину класах, де вчаться їхні діти. Батьки, розповідаючи про свої професії, торкаються поняття профнепридатність. Зокрема, розповідають, що шкідливі звички (паління, алкоголь, наркотики) не лише стануть перепоною для вибору багатьох професій (водій, механік з ремонту точної техніки, електрик, пожежник тощо, ай завдадуть шкоду здоров`ю. Адже відомо, що
40 % зареєстрованих в Україні алкоголіків почали вживати спиртне ще в шкільному віці. Тобто разом з учителями батьки проводять виховну роботу серед підлітків.
Освітня програма гімназії – це програма спільної діяльності адміністрації школи, вчителів, батьків та учнів. Ключовим є слово взаємодія. За фінансуванням піклувальної радив гімназії створено центр з допрофільної підготовки, профільного навчання і профорієнтації, який допомагає учням у самовизначенні, надає консультації батькам щодо професійної орієнтації їхніх дітей. Деякі батьки, викладачі ВНЗ, на громадських засадах проводять заняття зі спецкурсів (Досвід проектної діяльності, Інформаційна культура учнів, Підготовка до професійного вибору) у старших класах.
Перед профільною школою постають завдання завершувати профільне самовизначення старшокласників, формувати їхні здібності й компетентності, необхідні для вибору майбутньої професії. Зазвичай соціологи виокремлюють три основних чинники успішного вибору професії а) правильна самооцінка нахилів, здібностей, інтересів, прагнень, можливостей і обмежень б) знання того, що потрібне для успішної діяльності за кожною з вибраних професій (професійні вимоги в) уміння співвідносити результати самооцінки із знаннями вимог професії.
Загалом школа і сім’я мають взяти відповідальність за процес професійного самовизначення учнів. У продуктивному співробітництві батьків і вчителів мають домінувати форми соціального партнерства, інтерактивного і ділового спілкування. У школі має панувати атмосфера взаємоповаги, довіри й підтримки. Це стає необхідною умовою соціально-професійного самовизначення учнів. Лише в такому випадку можливі успішна соціалізація випускників і їхня активна адаптація на ринку праці.
Донедавна педагогічна громадськість вважала, що перехідна профільне навчання відбудеться сам по собі ідо цього не треба докладати особливих зусиль, а дехто взагалі відкидав його необхідність. Проте сьогодні вжене потрібно нікого переконувати в актуальності профільного навчання. Водночас є потреба в доведенні необхідності цілеспрямованої, системної і поетапної профорієнтаційної роботи в школі.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   27


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал