Інститут педагогіки дидактичні засади диференціації навчання в основній школі монографія




Сторінка6/27
Дата конвертації08.01.2017
Розмір3.78 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   27
42
Розділ 2. ФАКУЛЬТАТИВИ ЯК ФОРМА ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ НАВЧАННЯ

В ОСНОВНІЙ ШКОЛІ
Наукові знання про суспільство також відображають удвох курсах 1. Твоя професія. Які народи живуть на Землі».
Дані про людину розкрито у групі факультативних курсів 1. Пізнай і зрозумій себе, 2. Як стати товариською людиною, 3. Тобі, дівчинко, 4. Тобі, хлопчику».
Інформація про матеріальну й духовну культуру, яка доступна, цікава учням цього вікуй особливо потрібна в період самовизначення особистості, розкривається в банку факультативів найповніше, висвітлюючи всі основні її сфери матеріальне виробництво, техніку, науку, літературу, мистецтво, спорт тощо. Водночас навчальні предмети не дублюються. До певної міри цим завданням відповідають факультативні курси
1. Які бувають машини, 2. Скільки всього наук, 3. Що читати, 4. Види спорту. У світі прекрасного, 6. Барви українських обрядів, 7. З бабусиної скрині, з дідусевої майстерні».
Щоб досягти спільної розвивальної мети цих факультативних курсів доцільно передбачити певні спільні складові змісту:
• значення проблеми для людства (чи особистості);
• історичний розвиток проблеми;
• сучасний стан та перспективи;
• досягнення у вирішенні цієї проблеми в Україні;
• характеристика можливих способів участі учнів у її розв’язанні.
Зважаючи на вікові особливості середніх підлітків, їхнього намагання реалізувати себе в конкретній діяльності, доцільно створити для учнів го класу факультативні курси як теоретичного змісту, що стосуються сфер діяльності, такі практичного спрямування, пов’язані з основними групами професій (орієнтовно п’ять-сім назв. Наприклад, практикум може містити такі практичні заняття визначення учнями сфери свого інтересу (до груп професій за предметами праці предмета свого інтересу професії схильностей до умов праці, характерних для різних груп професій.
Для самовизначення учнів х класів, їхньої професійної орієнтації зміст факультативних курсів має також відображати на відповідному теоретичному рівні всі зазначені сфери дійсності, але головно – різні види професійної діяльності.
Такий підхід до педагогічних функцій та змісту факультативного навчання в основній школі забезпечує їх раціональне узгодження зі змістом загальноосвітніх навчальних предметів і курсів за вибором, сприяє повноцінному розвиткові особистості.
2.2. Форми і методи факультативного навчання
Навчально-виховна робота в школі та урок як її основна організаційна форма [13, с. 471] розвиваються відповідно до а) змін в суспільстві, які зумовлюють соціально-культурні умови становлення освітньої сфери б) суспільного замовлення навчальним закладам на підготовку майбутніх громадян в) державних стандартів і програм г) сучасних педагогічних концепцій з їх цілями, принципами, технологіями навчання тощо. На результативність уроку як складову класно-урочної системи навчання впливають рівень фахової підготовки вчителя, ступінь володіння ним методичними прийомами та вміннями зважати під час управління навчальною діяльністю на психологічні особливості кожного учня, стиль спілкування з учнями [35].

43
Кизенко В. І.
У минулому столітті педагогічна спільнота доклала значних зусиль до розв’язання проблеми перевантаження навчального змісту, створення на його базі ефективних методик навчання.
Вважалося, що вивірено напрям удосконалення методики навчання на базі рун- товних знань формуватиметься досконала особистість. Однак перші побіжні результати спростували сподівання педагогів [37, с. На засадах творення сучасного уроку визначаються вимоги до організації факультативних занять у школі. Підготовча робота вчителя до проведення факультативних занять, як, власне, ідо уроку, передбачає керівництво принципами дидактики [5]: а) за вибору цілей (спрямованість навчання на всебічний і гармонійний розвиток особистості школяра якнайвищої цінності суспільства б) за відбору змісту факультативних занять (науковість, систематичність й послідовність, зв’язок навчання з практикою, відповідність навчання реальним можливостям учнів і педагогів в) за вибору форм оптимальне поєднання загальношкільних, групових та індивідуальних форм навчання г) за вибору методів навчання (оптимальне поєднання методів – словесних і наочних, репродуктивних і пошукових, методів контролю і самоконтролю, мотивація учіння); д) за аналізу результатів (міцність, усвідомлення і дієвість знань, єдність освітніх і виховних результатів факультативного навчання).
Для оптимального проектування факультативних занять дотримуються передусім таких умов [3, с. 7]: а) визначення для кожного заняття основної групи завдань, які будуть успішно виконані учнями передбачення близьких, середніх і далеких перспектив виконання завдань у процесі подальших занять б) конкретизація завдань з огляду на особливості учнів тієї чи тієї групи в) раціональний підхід до оцінювання можливостей кожного методу, добір відповідних методів.
Використання на факультативних заняттях принципу оптимізації навчання потребує планувати виконання учнями комплексу завдань [4, с. 54–55]: а) у навчанні – засвоєння учнями основ сучасної науки (поняття, закони, теорії, факти, формування загальнонавчаль- них умінь і навичок, вироблення специфічних умінь і навичок для кожного навчального предмета (планування роботи, користування книжкою, таблицями і довідниками, високий темп читання і письма, самоконтроль в учінні тощо б) у вихованні – засвоєння принципів наукового, діалектико-матеріалістичного світогляду, ідейне, морально-етичне, правове, естетичне, фізичне виховання школярів в) для становлення особистості учня – розвиток інтелекту, емоційної сфери, формування усвідомлених мотивів і потреб тощо. Розвиток пізнавальних інтересів і здібностей, творчих можливостей учнів – головна вимога, яка висувається до факультативних занять.
До відмітних ознак факультативних занять, які уроків х років (за ЮК. Бабан- ським) [1], залічуємо спрямованість на істотне звернення до особистості учня, зважання на особливості кожного учнівського колективу високі вимоги до умову яких відбуваються заняття – навчально-матеріальних, гігієнічних, морально-психологічних.
Аналіз психолого-педагогічної літератури дав нам змогу виокремити найважливіші компоненти роботи вчителя з підготовки до факультативних занять аналіз навчального матеріалу, вибір типу і структури занять, наочного приладдя і технічних засобів, добір методів навчання. Висвітлимо глибше їх зміст.

44
Розділ 2. ФАКУЛЬТАТИВИ ЯК ФОРМА ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ НАВЧАННЯ

В ОСНОВНІЙ ШКОЛІ
В основі підготовки вчителя до факультативних занять лежить навчальна програма, яка передбачає наявність обов’язкового обсягу знань і визначає спрямованість факультативного курсу. Тож підготовка до занять розпочинається з усебічного аналізу навчального матеріалу. Від рівня цього аналізу, викладу основних цілей і завдань факультативних занять залежатиме успішність їх проведення.
У педагогічній літературі, зокрема у працях МІ. Махмутова, виокремлено елементи аналізу навчального матеріалу понятійний, психологічний, логічний, виховної значущості, дидактичний [24, с. На кожному факультативному курсі учні засвоюють сукупність понять, що характеризують предмети реального світу. Підсумковим результатом навчання має бути засвоєння системи понять з факультативного курсу. Наразі кожна тема курсу має підсистему понять. Зважаючи на це, вчитель планує процес формування кожного поняття елемента системи понять) відповідно до конкретних цілей теми таз огляду на всю сукупність понять з факультативного курсу, тобто їх систему.
Формалізм знань, зауважує Г. Г. Граник, полягає втому, що школярі намагаються оперувати поняттями, не розуміючи їхнього змісту, міркувати про явища, не осягаючи їх смислу. Одна з причин формалізму знань зумовлена тим, що автори підручників і вчителі недостатньо роз’яснюють учням значення понять [14, с. Аналіз навчального матеріалу допомагає вчителеві з’ясувати, якими видами знань збагатяться учні внаслідок його засвоєння. Зокрема, беруться до уваги закономірності й наукові факти, без знання яких важко зрозуміти закони природи і суспільні закони, формувати переконання, доводити й обстоювати ідеї, виявляти зв’язки і співвідношення між об’єктами і явищами навколишньої дійсності, засвоювати методологічні знання про способи діяльності, методи пізнання тощо.
Психологічний аналіз полягає у з’ясуванні суті запланованого навчального матеріалу з метою підготовки до проведення занять з певною групою учнів, окремими школярами. Таке моделювання занять допомагає вчителеві підвищити їх результативність.
Логічний аналіз навчального матеріалу дає змогу виявляти послідовність введення понять, планувати види занять задля правильної організації процесу їх засвоєння.
Під час аналізу виховної значущості навчального матеріалу виокремлюються поняття, які допомагають формувати науковий світогляд, ідейні, моральні, естетичні погляди і переконання учнів, пов’язувати навчальний матеріал з фактами і явищами навколишньої дійсності.
Наостанок проводиться дидактичний аналіз за результатами понятійного, логічного, психологічного аналізуй аналізу виховної значущості навчального матеріалу формується дидактична мета факультативного заняття і складається його план У розробленій В. О. Онищуком класифікації уроків виокремлено шість типів уроків) засвоєння нових знань 2) засвоєння навичок і вмінь 3) застосування знань, навичок і вмінь 4) узагальнення та систематизація знань 5) контролю і корекції знань і вмінь 6) комбінований урок Факультативні заняття, які урок, можуть бути різних типів і мати свою структуру. Наразі у педагогічній практиці зазвичай домінують комбіновані факультативні заняття, що не завжди виправдано (не беремо до уваги заняття зі складання заліків).

45
Кизенко В. І.
Чільне місце належить факультативним заняттям, присвяченим узагальненню і систематизації знань, тобто приведенню розрізнених понять, закономірностей і законів у певну систему.
Структура уроку не може бути аморфною і випадковою, наголошував ММ. Скат- кін. Кожний урок має свою внутрішню логіку, яка визначається дидактичними цілями, змістом, засобами, методами і прийомами навчання. В умовах, коли метою навчання є засвоєння знань як інструменту пізнання діяльності, оволодіння методами науки і способами вирішення завдань, навичками і вміннями пошукової роботи, універсалізація зовнішньої структури є вкрай шкідливою [32]. Це також стосується факультативних занять. Тому навіть найдоцільніша структура факультативного заняття не може бути узвичаєною у педагогічній практиці.
Важливу роль відіграє педагогічно обґрунтований добір методів факультативного навчання. Аналіз літератури з проблеми дослідження методів навчання (праці А. М. Алексюка, ЮК. Бабанського, В. І. Бондаря, С. П. Бондар, І. Д. Звєрева, Г. І. Ки- рилової, І. Я. Лернера, В. А. Охотіної, ММ. Скаткіна та ін.) показав, що неможливо виокремити будь-який з них як універсальний. Звідси – і важлива вимога дидактів: раціонально поєднувати методи в навчально-виховній роботі з учнями.
Добір методів навчання, що застосовуються на факультативних заняттях, зумовлюється передусім їх метою, функціями та завданнями. Оскільки факультативне навчання підпорядковане загальній меті й завданням шкільної освіти, його мета полягає в забезпеченні разом з обов’язковим навчанням повноцінного розвитку особистості, створенні сприятливих умов для її самовизначення, підготовки до самореалізації в суспільстві. Загальні функції факультативного навчання також збігаються з функціями обов’язкового навчання розвивальною, освітньою, виховною.
На факультативних заняттях, які на обов’язкових навчальних, добір методів навчання зумовлений також низкою інших загальнодидактичних чинників дидактичними та виховними цілями заняття змістом і характером навчального матеріалу станом підготовки учнів, їхнім навантаженням рівнем опанування вчителем методики проведення різних за формою занять узгодженням занять у розкладі шкільним середовищем формою заняття.
Сутність кожного з цих чинників очевидна, тому розкривати їхній зміст немає потреби.
Крім того, факультативним заняттям притаманній деякі специфічні чинники, які істотно впливають на вибір методів навчання. Це запитий побажання учнів, їхні індивідуальні особливості, а також мотиви, які спонукали учнів до факультативного навчання (на обов’язкових заняттях немає можливості враховувати достатньою мірою ці чинники).
Серед різних форм занять, розроблених у дидактиці, меті та завданням факультативних занять найбільше відповідають диспути, конференції, практичні заняття, екскурсії, дидактичні ігри. Вони сприяють активізації особистості, виявленню її індивідуальних особливостей, нахилів і здібностей, задоволенню пізнавальних інтересів. Учні мають обов’язково брати участь у виборі форм факультативних занять та в їх

46
Розділ 2. ФАКУЛЬТАТИВИ ЯК ФОРМА ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ НАВЧАННЯ

В ОСНОВНІЙ ШКОЛІ
безпосередній підготовці. За цієї умови вони не сприйматимуть майбутню роботу як нав’язану вчителем. Адже її змісті методи визначалися в результаті співпраці всіх учасників навчально-виховного процесу. Тобто під час обговорення передбачуваної організації заняття, методики його проведення та видів діяльності учнів забезпечується внутрішнє сприйняття цієї діяльності, що позитивно позначається на її здійсненні.
Урахування індивідуальних особливостей учнів під час добору методів факультативного навчання полягає в наданні їм можливості вибирати ті методи навчання, що якнайповніше забезпечують розвиток школярів відповідно до їхніх навчальних можливостей.
Важливо також брати до уваги мотиви, керуючись якими учні вибрали певний факультатив. За цією ознакою можна виокремити такі групи школярів) учні, у яких пізнавальні інтереси безпосередньо пов’язані зі змістом певного факультативу) учні з вираженою професійною спрямованістю, якій відповідає зміст факультативу) учні без чітко визначеного пізнавального інтересу, проте цікавляться різноманітними галузями знань) учні, які відвідують факультативні заняття, керуючись симпатією до вчителя, що проводить ці заняття Корисним орієнтиром у доборі методів навчання на факультативних заняттях є порівняльна характеристика ефективності методів навчання щодо їх можливостей розв’язування конкретних навчально-виховних завдань, здійснена І. П. Підласим [28]
(табл. 2.1, 2.2).
Таблиця 2.1
Методи навчання, що сприяють розв’язуванню завдань розвитку особистості
Метод
Розвиток
мислення пізнавального інтересу зацікавленості памятіво лі
уміння висловлювати думку з книжкою
+
+
Демонстрація
+
+
Ілюстрація
+
+
Пізнавальна гра
+
+
+
+
+
+
+
Методи програмованого навчання
+
+
Ситуативний контроль
+
+
+
+

47
Кизенко В. І.
Таблиця 2.2
Методи навчання, що справляють спонукальний вплив на особистість
Метод
Спонукає до
про дук тивног о мислення застосування набутих знань, умінь виявлення ініціативи, самостійності зм агання колективного співробітництва метод
+
+
+
Пізнавальна гра
+
+
+
+
+
Методи програмованого навчання
+
+
+
Ситуативний контроль
+
+
+
Щодо формування світогляду школярів найефективнішими визнано розповідь, бесіду, лекцію, ситуативний контроль. Поглиблювати теоретичні знання школярів найдоцільніше за допомогою бесіди, лекції, вправ, пізнавальної гри, методів програмованого навчання, ситуативного контролю, а набути практичних трудових умінь школярам допоможуть вправи із застосуванням лабораторного методу, практичні методи, пізнавальні ігри, методи програмованого навчання.
Уміння здобувати, систематизувати і застосовувати знання найкраще формуються у процесі виконання вправ, лабораторних робіт, програмованого навчання уміння вчитися, навички самоосвіти ефективно формуються на основі вправ, практичного методу.
На основі проведеного І. П. Підласим аналізу ефективності методів навчання можна дібрати ті з них, щонайбільше відповідають завданням розвитку особистості (продуктивності мислення, пізнавального інтересу, ініціативи, самостійності, емоційної сфери, комунікативності особистості) і для розв’язування яких факультативи мають більше потенційних можливостей порівняно з обов’язковими заняттями.
Згідно з концепцією ММ. Данилова, цілісність процесу факультативного навчання забезпечується через взаємозв’язок викладання і учіння, їх органічну єдність. Педагогічна наука зосереджує увагу на тому, що резонанс між діяльністю вчителя і діяльністю учня можливий за адекватності методів викладання і методів учіння, зіставлення за- гальнопедагогічних й окремих методичних прийомів [23]. Сучасні вимоги до методів навчання як сукупності викладання й учіння наявні в їх визначенні методи навчання упорядковані способи взаємопов’язаної діяльності вчителя і учнів, спрямованої на вирішення навчально-виховних завдань [15, с. Для підвищення ефективності та якості навчання, зауважував ЮК. Бабанський, педагогам треба здійснювати науково обґрунтований вибір оптимальних варіантів побудови навчально-виховного процесу на відміну від стратегічного, інтуїтивного, асоціативного або пробного підходу [2, с. 5].

48
Розділ 2. ФАКУЛЬТАТИВИ ЯК ФОРМА ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ НАВЧАННЯ

В ОСНОВНІЙ ШКОЛІ
Дослідження проблеми методів навчання дало нам змогу дійти певних висновків. Якщо метою факультативного навчання є засвоєння учнями готових знань і зразків діяльності, то головне завдання вчителя – роз’яснити сутність явищі способів діяльності задля зрозуміння їх школярами. Вчитель пояснює новий матеріалі підводить учнів до готових висновків, використовує різноманітні засоби наочності й цим досягає усвідомленого засвоєння. Такий метод викладання можна назвати пояснювально-ілю- стративним. Завдання учня – запам’ятати і відтворити засвоєне, застосувати знання за зразком. Учні усвідомлено засвоюють знання згідно з логікою викладу матеріалу вчителем прослуховують, спостерігають, запам’ятовують і відтворюють знання та вміння. Це відтворювальний (репродуктивний) метод учіння. Отже, метод навчання, який відображає сутність викладання й учіння, є пояснювально-репродуктивним.
Найефективнішим варіантом повідомлення готових знань є проблемний виклад матеріалу учні отримують інформацію і відтворюють її. Проблемний виклад матеріалу найбільш доказовий, навчає науково мислити, є для учнів зразком творчого пошуку, підвищує їхній інтерес до знань. Якщо ставиться мета залучити учнів до активної самостійної роботи, аби розвивати їхнє мислення, то вчитель застосовуватиме інформаційно-спонукальний метод викладання. Наразі він переважно керує навчальним процесом на уроці, організує пізнавальну діяльність учнів і лише частково пояснює новий матеріал. Активність учнів виявляється у покроковому пошуку розв’язків проблемного завдання. Отже, певний обсяг знань учні набувають під час самостійної роботи під керівництвом учителя. Такий метод учіння називають пошуковим. У цьому разі говоримо про інформаційно-пошуковий метод навчання.
Під час використання цього методу навчання найефективнішим прийомом викладання вважається евристична бесіда. Це спланована вчителем система запитань, у якій кожне наступне запитання випливає з попереднього і його місце у бесіді є мотивованим. Усі запитання та відповіді на них сукупно розв’язують певну проблему. Головне, щоб загал запитань становили прості запитання, відповіді на які допоможуть учням розв’язати проблему [21, с. 39].
3. Якщо вчитель домагається такого рівня діяльності учнів, коли вони самостійно вирішують цілісні проблемні завдання, то такий метод викладання називають спонукальним, а метод учіння – дослідницьким. За використання цього методу учіння досягається найвищий рівень пізнавальної самостійності учнів. Принагідно зауважимо коли дослідницьке завдання пропонується після вивчення теми, то учні постають перед необхідністю застосовувати знання в новій ситуації коли це завдання пропонується до вивчення нового матеріалу, то через самостійне застосування засвоєних знань учні набувають нових знань, важливі для розуміння наступної теми [22, с. 134]. Отже, найбільшу активність пізнавальної діяльності учнів забезпечує спонукально- дослідницький метод навчання.
Кожний наступний з наведених методів навчання складом знань і способів впливу на учня зумовлює вищий рівень його пізнавальної самостійності.

49
Кизенко В. І.
У підготовці до факультативних занять важливим є раціональний добір наочного приладдя і технічних засобів навчання. Дослідник Л. М. Фрідман звертає увагу вчителів на необхідність чітко уявляти, які знання усвідомлять школярі за допомогою навчальних засобів, як ці засоби активізують їхню розумову або практичну діяльність, с. Учитель має зважати на головну умову відбору та використання наочного приладдя і засобів наочності у навчанні з’ясувати, 1) яку конкретну роль мають відігравати наочне приладдя і засоби наочності у вирішенні навчальних завдань, 2) які дії викличуть в учнів наочне приладдя і засоби наочності, 3) як співвідносяться дії учнів, зумовлені використанням наочного приладдя і засобів наочності з діями, які мають виконувати школярі для вирішення навчальних завдань [34, с. 74–75]. Якщо ці дії не співвідносяться між собою, то наочне приладдя і засоби наочності не сприятимуть досягненню мети факультативного заняття.
Наочний матеріал, що реалізує ілюстративну функцію, може виконувати також пояснювальну функцію, тобто не лише ілюструвати зміст знань, ай інтерпретувати, показувати спосіб дії з матеріалом. Усі види наочності, використовувані у школі, І. С. Якиманська зводить до кількох типів за їх змістом і функціями [38, с. 33–34]:
1) натуральні, речовинні моделі (муляжі, геометричні тіла, макети різних предметів, технічні зразки, їхні перспективні зображення (фотографії, художні репродукції
2) умовні графічні зображення, що різняться формами і змістом (рисунки, наочні зображення у системі аксонометричних, ізотермічних проекцій, розрізи, ескізи, різні технічній технологічні схеми тощо 3) знакові моделі (графіки, діаграми, формули, рівняння, окремі математичні вирази і символи).
Для формування у школярів знань про властивості конкретних об’єктів ефективно застосовувати наочні зображення або моделі, які подібні до реальних об’єктів і є простими їх замінниками. Для засвоєння прихованих від безпосереднього сприймання властивостей і співвідношень, що не випливають із самого існування предметів, застосовують графічні зображення. Наразі беруть до уваги два основних моменти
1) яку конкретну роль виконує наочний матеріалу засвоєнні об’єкта; 2) у якому співвідношенні перебувають предметний змісті спосіб його наочного вираження стосовно об’єкта, що вивчається.
У практиці навчання неповно використовуються психологічні відмінності видів наочності. Дидактичний принцип наочності зосереджує увагу лишена доступності, виразності, ілюстративності зображень. Усе це, звичайно, необхідно, але цього недостатньо. Щоб вирішити питання, який вид наочності найоптимальніший, треба всебічно проаналізувати змісті структуру знань з огляду на функцію, яку наочний засіб повинен виконати. Так, за доброї нагоди наочність може супроводжувати пояснення нового матеріалу чи бути засобом вирішення завдань, або випереджати виконання практичних робіт – вимірювальних, лабораторних, виробничих тощо, чи виконувати функцію самостійного об’єкта аналізу і перетворення [38, с. 40–41].

50
Розділ 2. ФАКУЛЬТАТИВИ ЯК ФОРМА ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ НАВЧАННЯ

В ОСНОВНІЙ ШКОЛІ
Загальновідома роль технічних засобів навчання у підвищенні пізнавальної активності учнів, ефективності і якості заняття. Цьому сприяв випуск великої кількості діапозитивів і діафільмів для середньої загальноосвітньої школи. Однак педагогічна і методична література застерігає від використання технічних засобів навчання як самоцілі. Їх треба органічно поєднувати з наочним приладдям, керуючись триєдністю необхідність – доцільність – психолого-педагогічна обґрунтованість.
Щоб ефективно застосувати технічні засоби навчання, вчитель повинен 1) знати їхні можливості у викладанні певного навчального предмета 2) уміти застосовувати технічні засоби навчання у тих навчальних ситуаціях, де це необхідно 3) знати фонд технічних засобів навчання, розкладі зміст навчальних теле- і радіопередач зі свого предмета [36, с. 21, Як слушно зауважує ММ. Шахмаєв, застосування технічних або інших засобів залежить від рівня підготовки вчителя та вибраної ним методики викладання. Учитель має узгодити методику свого пояснення навчального матеріалу з методикою, яка узвичаєна у кінофільмі, звукозапису, теле- і радіопередачі тощо [36, с. 16]. Під час використання наочного приладдя, засобів наочності й технічних засобів навчання потрібно зважати на віковій індивідуальні особливості учнів, специфіку змісту навчального матеріалу, а також свої особистісні якості (один учитель краще володіє мовою, інший – винахідливіший у конструюванні приладів тощо) [34, с. Отже, планування факультативних занять із застосуванням наочного приладдя і технічних засобів навчання передбачає виокремлення навчального матеріалу, для вивчення якого потрібно застосовувати наочні або технічні засоби, та визначення педагогічних цілей їх застосування відбір наочного приладдя і технічних засобів, придатних для вирішення поставленого завдання ознайомлення з наочним приладдям і технічними засобами, конкретизацію, уточнення завдання їх застосування визначення місця відібраного приладдя або технічного засобу у процесі заняття з’ясування методики роботи з наочним приладдям, технічними засобами на заняттях.
Комп’ютеризація освітніх закладів нині є неодмінною умовою розвитку країни. Мультимедійні технології роблять урок і факультативне заняття наочнішими, жвавішими, цікавішими, сучаснішими. Використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) перетворює вчителя з авторитарного транслятора готових ідейна натхненника, здатного розбурхати інтелектуальний і творчий потенціал учня.
Демонстраційні матеріали розробок мають містити відео, аудіо, фотоінформацію, анімацію, ілюстрації, які допоможуть дитині засвоїти урок. Серед найкращих елементів інтерактивні таблиці, моделі, мультимедійні тренажери, ігри. Такі розробки дуже важливі для вивчення природничих наук, зазвичай на практичних заняттях. Адже не завжди на уроці є можливість самостійно провести потрібний дослід Реалізація національного проекту Відкритий світна першому етапі, що триватиме чотири роки, дасть змогу забезпечити учнів х класів, а це більш як 1,5 млн дітей, доступом до навчання з використанням новітніх технологій, які охоплюватимуть високу інтерактивність, повномасштабну мультимедійність, імітаційне моделювання, здатність до модифікації і творчості. Проект має наметі забезпечити введення в системі освіти п’яти нових педагогічних інструментів інтерактиву, мультимедійності, моделінгу, комунікативності й креативності учня.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   27


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал