Інститут педагогіки дидактичні засади диференціації навчання в основній школі монографія




Сторінка4/27
Дата конвертації08.01.2017
Розмір3.78 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   27
Загальнодидактичні принципи:
• гуманізації – орієнтування змісту, формі методів навчання на особистість дитини, гармонізація її розвитку, визнання її активності, внутрішньої свободи, духовності;
• гуманітаризації, яка означає, що у фундамент формування особистості мають бути покладені знання про людину і людяність, які використовуються на її благо ознаками гуманітаризації навчання є фундаментальність – забезпечення глибоких і міцних знань
розвиток особистісних якостей учня – здібностей, інтересів, мислення, мовлення, збагачення знань, умінь і навичок ціннісним смислом діалогічність – взаємодія, партнерські стосунки між учасниками освітнього процесу інтегративність – формування цілісного уявлення про навколишній світ екзистенціальність – розвиток інтуїції, творчої уяви, емоцій, почуттів [15, с. науковості, системності й послідовності, доступності та свідомості, зв’язку теорії з практикою, с. 713–714].
Спеціальні принципи:
• варіативності, який передбачає врахування реального рівня навчальних можливостей кожного школяра;
• забезпечення формування освітньої опори кожного школяра – всі учні повинні засвоїти обов’язковий мінімум знань, встановлений основними нормативними документами в галузі загальної середньої освіти;
• динамічно-типологічне групування учнів (вони мають можливість переходити до іншої типологічної групи);
• добір засобів і способів таким чином, щоб учень міг виявити вибірковість щодо предметного матеріалу, його видів і форм;
• визначення й відкрите висунення всім школярам рівневих вимог до результатів навчання;
• навчання на високому рівні трудності, але з урахуванням рівня навчальних можливостей учнів;
• відповідність змісту, засобів контролюй оцінювання знань рівневому підходу, згідно з яким контроль має передбачати перевірку в усіх учнів досягнення рівня обов’язкової підготовки.

26
Розділ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ НАВЧАННЯ

В ОСНОВНІЙ ШКОЛІ
Ми розробили технологію диференційованого навчання як його інтегративну модель, спроектовану на чітке визначення і досягнення цілей, виділення окремих компонентів, з діагностикою поточних і кінцевих результатів в умовах оперативного зворотного зв’язку. Її складові визначені відповідно до розроблених у педагогічній теорії вимог, які ставляться до педагогічних технологій (таких як концептуальність, системність, керованість, ефективність, відтворюваність) взагалі й до рівневої організації навчальної діяльності школярів зокрема.
Пропонуємо організовувати навчальну діяльність учнів з різним рівнем знань, умінь і здібностей з додержанням визначених принципів за такими етапами. Визначення чіткої системи цілей навчання. Встановлення вихідного стану навчальних можливостей учнів, виокремлення типологічних груп. Конструювання навчального циклу, створення програми впливів з урахуванням перехідних станів учнів кожної типологічної групи. Реалізація запланованих завдань, організація навчальної діяльності школярів. Одержання інформації про перебіг діяльності, оцінювання поточних результатів. Уточнення цілей навчання, внесення необхідних коректив. Підсумкове оцінювання результатів навчання. Повторне відтворення циклу без змін або з корекцією.
Кожний з етапів підлягає певному технологічному опису. Так, постановка мети і завдань навчання має спрямовувати школярів нате головне, що їм необхідно засвоїти у процесі вивчення певної теми або розділу. Наприклад, у х класах загальноосвітніх навчальних закладів необхідно забезпечити оволодіння програмовим матеріалом кожним учнем нарівні, що відповідає його здібностям, але не менше того, що вимагає програма. У спеціалізованих навчальних закладах окремі предмети вивчаються поглиблено.
Типологічні групи виокремлюють після ознайомлення учнів з новим матеріалом, первинного його закріплення за результатами виконання короткочасних контрольних робіт. Цей розподіл є умовним, школярам не повідомляється, до якої групи вони належать. Крім того, передбачається рух учнів з однієї групи до другої.
Програми впливів на учнів кожної типологічної групи визначаються з урахуванням таких вимог знання мають засвоюватися школярами в чіткій послідовності передбачаються труднощі, які можуть виникати у дітей під час виконання певного завдання створюються умови для активного, самостійного, творчого опанування знань, умінь і навичок, для розвитку кожного школяра організовується спілкування і співробітництво між дітьми забезпечуються необхідні педагогічні умови (наявність дидактичних матеріалів, посібників, ТЗН, шкільного обладнання тощо).
Для учнів кожної типологічної групи визначаються 1) комплекси завдань, які забезпечуватимуть послідовне, систематичне засвоєння навчального матеріалу, певний його темп, передбачатимуть поступове зростання рівня його складності, творче оволодіння знаннями 2) форми організації роботи (фронтальна, групова, парна, індивідуальна) та їх поєднання 3) обсяг і характер педагогічної допомоги під час виконання того чи іншого завдання.

27
Кизенко В. І, Васьківська ГО, Корсакова О. К.
Навчальний матеріал розподіляється на окремі частини, добираються, розробляються дидактичні матеріали, визначаються способи контролю та корекції діяльності учнів різних типологічних груп.
Інформацію про перебіг навчання вчитель отримує за допомогою зворотного зв’яз- ку. Засобами його є запитання вчителя до учнів і школярів до вчителя, завдання для перевірки тощо. За результатами зворотного зв’язку після вивчення певної частини матеріалу визначають способи подальшої організації навчальної діяльності учнів кожної типологічної групи.
Завдання корекційної роботи під час рівневої організації навчальної діяльності учнів зменшення обсягу навчального завдання, скорочення його умов, їх спрощення збільшення або зменшення часу на виконання, заміна парної форми організації навчальної діяльності фронтальною або індивідуальної – груповою чи парною для виконання завдань високого рівня складності введення додаткових або вилучення завдань певного типу збільшення обсягу допомоги під час переходу до розв’язання завдань вищого рівня складності визначення нових видів допомоги тощо.
Основними способами запобігання прогалинам у знаннях є повторне пояснення навчального матеріалу у максимально роздрібненому вигляді постановка запитань про суттєве в навчальному матеріалі, який вивчається обговорення плану відповіді виконання однотипних завдань з постійним звертанням до правил, формул повторний аналіз схем, таблиць, графіків з поясненням, наведенням прикладів показ усіх можливих варіантів виконання завдання включення до пояснень методологічних знань (аналіз, синтез, порівняння тощо запитання про досягнення і невдачі учнів, спонукання до вдосконалення знань, пошуку сфер застосування набутих знань, умінь і навичок, виправлення помилок використання цікавих матеріалів хронометраж, регулювання темпу роботи для навчання автоматичного виконання дій тощо.
Розгляньмо, як можна застосувати розроблені підходи на прикладі вивчення теми
«Прикметник» (українська мова, й клас).
Мета керування діяльністю школярів під час вивчення навчального матеріалу в 6-му класі полягає в забезпеченні засвоєння єдиного програмового матеріалу кожним з них нарівні, що відповідає його навчальним можливостям, але не менше того, що вимагає програма. Спочатку всі діти повинні отримати певні відомості з будь-якої теми, здійснити первинне закріплення матеріалу. Найкраще це відбувається в умовах спілкування школярів з учителем та однокласниками, подальше опрацювання триває у диференційованих режимах. Тому диференційований підхід застосовують поетапно І етап (орієнтовний) – ознайомлення учнів з навчальним матеріалом, первинне його закріплення ІІ етап (матеріалізованої диференціації) – формування вмінь і навичок, застосування знань і вмінь.
З визначенням прикметника, його морфологічними ознаками учні ознайомилися в курсі української мови початкової школи. Уму класі знання систематизуються, поглиблюються та розширюються. Морфологічні ознаки прикметника, правила правопису пропонуємо вивчати з використанням великих блоків інформації. Теоретичний матеріал подається на окремих уроках, а далі на практичних заняттях здійснюється його опрацювання.

28
Розділ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ НАВЧАННЯ

В ОСНОВНІЙ ШКОЛІ
На першому уроці у фронтальній формі учні ознайомлюються з основними поняттями теми. Вчитель на дошці, а учні у зошитах складають схему Прикметник як частина мови. Особлива увага звертається на взаємозв’язок понять.
Починаючи з першого заняття, використовуються пам’ятки з поняттями і правилами. Пам’ятки містять визначення основних понять, формулювання правил, приклади до них. Вони надають можливість дозувати допомогу учням під час виконання завдань.
Пам’ятки друкують на окремих аркушах і видають школярам на уроці. Робота з ними під час вивчення певної теми або розділу може організовуватися за такими етапами:
І етап – знаходження у пам’ятці правила (поняття, необхідного для пояснення правильно виконаного завдання;
ІІ етап – розв’язання завдання із застосуванням пам’яток з поняттями і правилами;
ІІІ етап – розв’язання завдання без застосування пам’яток.
Наприклад, школярі спочатку одержують завдання, в яких необхідно знайти правило, яке пояснює правопис правильно написаного слова або поставленого розділового знака в реченні. Далі шестикласники вставляють пропущені літери або розділові знаки, користуючись пам’ятками. Нарешті, дітям потрібно вставити пропущені літери у словах або розділові знаки у реченнях без використання пам’яток. Додержання визначених етапів у роботі з пам’ятками дає учням змогу засвоювати поняття і правила без спеціального їх запам’ятовування. Слабкі учні проходять усі три етапи, середні – другий і третій, сильні звертаються до пам’яток у разі необхідності.
На другому і третьому уроках учитель спочатку ознайомлює учнів з основними правилами правопису прикметників. Далі школярі, користуючись пам’ятками, повторюють їх формулювання, наводять приклади, фронтально виконують завдання на відтворення знань.
Четверте заняття починається з актуалізації знань і вмінь. Учні відповідають на запитання, у фронтальній формі виконують завдання репродуктивного та частково-пошукового характеру. Наприкінці уроку проводиться короткочасна контрольна робота, за результатами якої діти розподіляються за типологічними групами за визначеними критеріями.
Починаючи з наступного заняття, школярі працюють у типологічних групах. Для кожної групи створюються програми впливів, у яких визначаються 1) завдання, різні за ступенем складності 2) форми організації навчальної діяльності (фронтальна, групова, парна, індивідуальна 3) обсягу педагогічної допомоги (максимальна, часткова, мінімальна).
Слабкі учні у фронтальній формі виконують на цьому уроці завдання першого ступеня складності (припис здійснити дію, вказівка на об’єкт дії, відношення між ними виражаються у прямій формі. Школярі оперують невеликою кількістю понять і правил, користуються пам’ятками, їм надається необхідна допомога збоку вчителя та однокласників. Вони виконують такі завдання.
• Випишіть з віршованого уривка виділені прикметники разом з іменниками, до яких вони відносяться.

29
Кизенко В. І, Васьківська ГО, Корсакова О. К.
З разок метелик (який?) білий – наз. відм.
Хлоп’я у полі стежкою прошкує.
Метелик білий в маки залетів.
Чорненький котик в снопиках мишкує,
Вони такі під сонцем золоті.
Він ловить шурхіт, шелест, шарудіння,
Хапає снопик лапками двома.
А миша знає слово чародійне,
І він її ніколи не спійма. (Л. Костенко)
Друге завдання для учнів цієї типологічної групи призначається лише після перевірки першого. Далі вони знову розв’язують завдання першого та другого ступеня складності (припис здійснити дію, відношення між приписом здійснити дію та об’єк- том мають конкретне значення, вказівка на об’єкт подається в узагальненій формі. Ці діти можуть працювати у парі із середніми учнями.
• Запишіть словосполучення, визначте групу прикметників зазначенням. Складіть два-три речення з будь-якими з них.
Лівий берег, синє небо, дерев’яні сходи, солодкий пиріг, вчорашня розмова, яблуневий цвіт, вовчі зуби, темний вечір, золоті руки, кам’яне серце, кам’яний будинок.
Учні з середнім рівнем навчальних можливостей одержують завдання другого ступеня складності. Вони спочатку працюють у групах, потім – у парах.
Кожна група одержує письмові або усні рекомендації щодо організації роботи Виконайте подані нижче завдання, у разі необхідності звертайтеся за допомогою до вчителя, до своїх товаришів. Підготуйтеся до перевірки виконаної роботи оберіть представника своєї групи, який звітуватиме про її результати. Третє завдання є додатковим, виконуйте його тільки після перевірки розв’язання попередніх. Під час надання звіту вкажіть, хто з учнів виконав його».
• Запишіть вірш, вставте пропущені літери. Визначте рід, відмінок, групу прикметників зазначенням, їх синтаксичну роль.
Де живе літо
У павука – х..тинка Тоненька павутинка,
У коника в..селого Між травами оселя,
У ластівки швидкої Під нашим підвіконням.
А тепле ніжне літо
В..лошками повите,
Посріблене дощами,
Живе в очах умами. (А. Костецький)
• Визначте, до якої групи зазначенням належать подані нижче прикметники, доберіть до них синоніми і запишіть.

30
Розділ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ НАВЧАННЯ

В ОСНОВНІЙ ШКОЛІ
Залізна воля – залізні грати, вовчий хвіст – вовчий апетит, солов’їний голос – солов’їний спів.
• (Додатково) Доберіть і запишіть потри словосполучення з якісними, відносними та присвійними прикметниками. Складіть з ними по два речення.
• Обговоріть у парах результати виконання попередніх завдань чи правильно вони були розв’язані, як ви виконували завдання – якими були ваші дії, чи були труднощі, як ви їх долали тощо. Вживайте прикметники під час обговорення.
Сильні учні розв’язують завдання другого та третього ступенів складності (припис здійснити певну дію дається у прямій формі, вказівка на об’єкт, відношення між вказівкою на об’єкт та приписом – в узагальненій формі. Школярі працюють в індивідуальній формі, у разі необхідності звертаються до пам’яток, за допомогою до вчителя.
• Доведіть, що одне зі слів у поданих словосполученнях є прикметником. Запишіть свої міркування.
Ранній сніг, безкраї степи, подвійний удар.
• До поданих прикметників доберіть і запишіть синоніми. Прикметники якої групи не утворюють синонімічні ряди Відповідь обґрунтуйте.
Бадьорий… Сміливий… Жовтий…
Осінній… Гомінкий… Залізний…
• До незмінюваних прикметників беж, бордо, електрик, маренго доберіть з поданих нижче складні прикметники, які пояснювали б їх значення, у разі необхідності звертайтесь до тлумачного словника. Запишіть з ними словосполучення.
«Зелено-коричневий», чорний із сірим відтінком, «голубувато-синій», світ- ло-коричневий», «світло-коричневий із жовтим або сірим відтінком, темно-червоний Сильні учні можуть виконувати роль консультантів у групах школярів із середнім і низьким рівнем навчальних можливостей.
Наприкінці уроку група середніх учнів звітує про виконану роботу. Деякі завдання школярі можуть звірити із записаними на дошці. Розбираються одне-два завдання, розв’язані сильними учнями. Підбиваються підсумки роботи.
На наступному занятті слабкі школярі одержують завдання другого ступеня складності й окремі завдання третього ступеня складності. Робота виконується у парі з сильним однокласником.
Далі сильні учнів індивідуальній формі з мінімальною допомогою та самостійно виконують завдання третього та четвертого ступеня складності (припис здійснити дію, вказівка на об’єкт, відношення між ними даються в узагальненій формі, необхідно самостійно вибрати об’єкти, зробити спостереження, узагальнення, визначити певну закономірність тощо).
• Замініть виділені частини речення прикметником з не і складіть з ними речення. Мрія, яка не може здійснитися. 2. Людина, яка не втомлюється. 3. Країна, яку не можна перемогти.
• Складіть невелике (п’ять-шість речень) висловлювання Витвір народного мистецтва, вживаючи різні зазначенням прикметники, усно поясніть їх правопис.

31
Кизенко В. І, Васьківська ГО, Корсакова О. К.
• Складіть діалог У музеї, вживаючи різні зазначенням прикметники. Розіграйте його перед однокласниками і обговоріть.
• Складіть і запишіть чотири-п’ять завдань з теми «Прикметник».
Учням мають змогу самі вибирати завдання відповідного рівня складності, а також самостійно оцінювати рівень своїх можливостей, що стимулюватиме їхнє просування вперед у процесі засвоєння знань, формування вмінь і навичок. Наприклад, такі:
• Які із запропонованих завдань вам більше подобаються а) готові, підказки б) необхідність самому знайти і вибрати правильну відповідь?
• Які запитання виявилися для вас а) легкими б) середніми в) складними?
• Як ви оцінюєте можливість переходу до виконання завдань вищого рівня складності?
• Чи можете вина основі складних завдань скласти простіші завдання?
• Чи готові вина наступному уроці виконувати складніші завдання атак б) можливо, готовий, проте боюся невдачі в) ні, поки що неготовий Якби вам запропонувати вибрати завдання з двох рівнів (складніший, простіший, якому би варіанту роботи ви надали перевагу З чим ви пов’язуєте такий вибір аз достатньою недостатньою) впевненістю у собі, у своїх знаннях б) з бажанням випробувати себе на складних завданнях в) інше (вкажіть, з чим саме)?
• Чи можете виза зразками скласти свої тексти завдань (Якщо так, то наведіть приклад, складіть завдання.)
• Якщо вам запропонують завжди виконувати завдання на найскладнішому рівні, яким буде ваш вибір а) погоджуся б) погоджуся, але за умовив разі випадкової невдачі переписати роботу в) ні, поки що я до цього неготовий Такі завдання дають змогу відстежувати динаміку мотивації навчальної діяльності, розвитку комунікативних, рефлексивних умінь і навичок.
Наприкінці цього уроку проводиться діагностична контрольна робота. Її результати є підставою для визначення способів організації навчальної діяльності учнів кожної типологічної групи на наступних уроках. Навчальний цикл відтворюється без змін, якщо контрольна робота містила помилки, із корекцією (наприклад, підвищується ступінь складності завдання, зменшується обсяг допомоги, якщо школярі успішно впоралися із завданнями. Учні мають змогу перейти до іншої типологічної групи.
Наприкінці вивчення теми спеціальний урок відводиться на повторення навчального матеріалу. Оскільки пізнавальна діяльність учнів усіх типологічних груп спрямована на засвоєння єдиного програмового матеріалу, на початку заняття у фронтальній формі повторюються основні поняття та правила теми. Це можна зробити у формі дидактичної гри Хто скоріше назве правило чи поняття Вчитель читає формулювання визначення поняття або записані на дошці слова з пропущеними буквами, діти називають поняття, формулюють правила, які пояснюють правопис слів. Хто скоріше?
Потім у фронтальній формі діти розв’язують одне-два завдання, запропоновані вчителем або складені сильними учнями на попередніх уроках. Після перевірки цієї роботи школярі одержують диференційовані завдання.
Далі шестикласники пишуть попереджувальний диктант, роблять морфологічний розбір прикметників. На останньому уроці проводиться контрольна робота.
Успішність засвоєння навчального матеріалу оцінюється за тими самими критеріями, що й розподіл учнів за типологічними групами.

32
Розділ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ НАВЧАННЯ

В ОСНОВНІЙ ШКОЛІ
Розгляньмо, як можна реалізувати розроблені підходи під час вивчення мовної теми Вставні слова і словосполучення (українська мова, й клас. Пропонуємо організувати її засвоєння з урахуванням сучасних тенденцій у конструюванні змісту шкільної освіти За допомогою основних складових структури діяльності, структури особистості й структури процесу соціалізації (яка відбувається утрьох сферах – діяльності, спілкуванні, самосвідомості) нами були визначені такі компоненти змісту шкільної освіти
інформаційно-діяльнісний (його складові – пізнавальна, ціннісна, технологічна, розвивальна, комунікативний, рефлексивний. Функції цих компонентів у кожній освітній галузі й навчальному предметі реалізуються як провідні та допоміжні. Провідними в освітній галузі Мови і літератури є функції комунікативного компонента і ціннісної складової інформаційно-діяльнісного компонента. Пріоритетним під час вивчення навчального матеріалу змови є формування комунікативних умінь і навичок на основі набутих лінгвістичних знань і вмінь Спочатку визначається мета вивчення теми Вставні слова і словосполучення сформувати в учнів уміння та навички використання вставних слів і словосполучень у власному усному і писемному мовленні, які дають можливість не тільки передавати певний зміст, ай точно, образно висловити своє ставлення до того, про що повідомляється. Для досягнення цієї мети школярі мають засвоїти поняття вставних слів, знати їх основні модально-семантичні групи, вміти правильно ставити розділові знаки у реченнях з цими синтаксичними конструкціями.
Оволодіння лінгвістичними знаннями, вміннями, навичками.
Учні повинні знати відомості про вставні слова, їх групи зазначенням місце у реченні й роль вставних слів у мовленні.
Учні повинні вміти знаходити у реченнях і текстах вставні слова правильно вживати розділові знаки при вставних словах.
Формування комунікативних умінь і навичок.
Учні повинні вміти виразно читати речення зі вставними словами списувати речення і тексти з постановкою розділових знаків при вставних словах складати парні приклади з використанням даних слів у ролі вставних або інших членів речення включати у речення вставні слова з різними значеннями самостійно складати висловлювання з вставними словами.
Формування рефлексивних умінь і навичок.
Учні повинні усвідомлювати роль вставних слів у власному мовленні послідовність операцій під час порівняння вставних слів і схожих на них членів речення правильність або неправильність виконання завдань зі вставними словами.
Формування ціннісних орієнтацій.
Учні мають розуміти моральну сторону культури мовлення під час створення висловлювань зі вставними словами – їх коректність, тактовність, доброзичливість, відвертість розширити свій досвіду сфері почуттів опановувати екологічні моральні закони (відповідно до культурологічної змістової лінії програми).

33
Кизенко В. І, Васьківська ГО, Корсакова О. К.
Засвоєння цієї теми відбувається за вказаними етапами рівневої організації навчальної діяльності. Спочатку школярі повторюють теоретичні відомості про вставні слова, ознайомлюються з їх групами зазначенням, з особливостями інтонування речень з цими синтаксичними конструкціями. Далі у типологічних групах виконують диференційовані завдання і вправи у різних формах організації навчальної діяльності, в оптимальному темпі, з наданням необхідної допомоги. Для проведення цієї роботи виокремлюємо такі види диференційованих завдань і вправ.
Визначення комунікативної мети, поставленої за допомогою вставних слів.
Розпізнавання вставних слів
• Прочитайте речення. Визначте, які додаткові значення надають їм вставні слова (впевненість, невпевненість тощо).
Тобі, звісно, подобається читати фантастичні твори?
Тобі, здається, подобається читати фантастичні твори?
Тобі, по-моєму, подобається читати фантастичні твори?
• Прочитайте речення, дотримуючись правильної інтонації. Користуючись таблицею у підручнику, визначте групу вставних слів зазначенням. Як ви це робили Запишіть, поясніть розділові знаки. Під ногами була безодня, та, на щастя, Соломія вхопилася за кущ очерету.
2. По цих непролазних пущах, певно, ніколи не ступала людська нога (М. Коцю-
бинський). 3. Мабуть, тільки значна, небуденна особистість може дозволити собі розкіш розмовляти з людьми своїм природним голосом – голосом правди, пристрасті, чистої, непідробної любові (О. Гончар). 4. Тяжко діставався хлібна- сущний у давнину. Може, тому в народі до нього ставилися з такою пошаною, передавали цю любов своїм дітям і онукам. 5. Кажуть, мудрість приходить з роками. 6. Теплий кожух, тільки, шкода, не на мене шитий. 7. Соломія ж, навпаки, доводила, що їм слід іти ліворуч (М. Коцюбинський).
Ці завдання виконуються фронтально. У сильному класі діти можуть розглянути цей матеріалу парах або групах.
Наступне завдання можна запропонувати сильним учням розв’язати самостійно, а потім розказати про перебіг його виконання перед класом.
• Прочитайте. З’ясуйте, яке слово у реченні водному випадку є вставним, а в якому – членом речення. Чому ви так вважаєте Яке значення вносять у речення вставні слова Чим буде відрізнятися пунктуація Запишіть, поставивши, де потрібно, розділові знаки. Вечір здається буде теплим. – Ця справа здається не такою вже і важкою.
2. Правда у вогні не горить і у воді не тоне. – Це правда змусило його відступити. Вони може з дитинства знайомі. – Зустріч із старим другом може викликати спогади про далекі часи дитинства. 4. За повідомленнями синоптиків ми зрозуміли, що погода буде гарною. – За повідомленнями синоптиків завтра буде сонячний день.
Розв’язання цих завдань організується у групах. У разі необхідності учні можуть звертатися за допомогою до вчителя.
• Знайдіть зайве слово в кожному рядку. Чому ви так вважаєте Поясніть, як виміркували. У яких випадках вживаються ці вставні слова?



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   27


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал