Інститут педагогіки дидактичні засади диференціації навчання в основній школі монографія




Сторінка13/27
Дата конвертації08.01.2017
Розмір3.78 Kb.
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   27
99
Васьківська Г. О.
знань. Водночас кількість дидактичних одиниць може бути значно зменшена, не перешкоджаючи загальноосвітнім цілям. Суспільство і держава загалом зацікавлені в освіті, максимально орієнтованій на суспільні потреби. Це і має бути основою створення образної мережі змістової структури освіти взагалі. Одним із перших завдань буде видалення непотрібних образних вузлів або, навпаки, їх прирощення.
Головною умовою створення освітнього простору, що сприяє самовизначенню учнів основної школи, є впровадження допрофільної підготовки через організацію курсів за вибором.
Згідно з Концепцією профільного навчання у старшій школі, організація допрофіль- ної підготовки передбачає збільшення годин інваріантного компонента навчального плану у випускному класі основної школи поділ класу на оптимальну кількість груп під час організації обов’язкових занять за вибором використання годин варіативного компонента насамперед для організації допрофільної підготовки.
Як зазначено у Концепції профільного навчання у старшій школі, основна мета курсів за вибором – профорієнтаційна. Тому кількість таких курсів має бути достатньою. Вони мають бути короткотерміновими, чергуватися, тобто становити певні навчальні модулі. Зокрема, ці курси мають упроваджуватися поступово, адже одночасне використання значної їх кількості може спричинити в учня певні труднощі.
Допрофільна підготовка в загальноосвітніх навчальних закладах може здійснюватися за рахунок організації наукових товариств серед учнів х класів проведення психологічних тренінгів організації класів з поглибленим вивченням певного предмета, наприклад, іноземної мови відкриття прогімназійних класів, основна мета діяльності яких – загальнорозвивальна підготовка школярів збільшення кількості годин варіативної складової навчального плану для проведення додаткових занять з учнями х класів упровадження курсів за вибором.
Водночас у багатьох школах допрофільна підготовка трактується як підготовка учнів (подекуди їхніх батьків) до вибору профілю навчання іспити, тестування, бесіди тощо. Тобто здійснюється рання профілізація за майже повної відсутності допрофіль- ної підготовки, що призводить до серйозних помилок, породжує конфлікти. Щоб вибір кожного учня був самостійним, непідвладний модній течії або поверховим знанням, він має отримати якомога більше інформації про свою майбутню професію.
Так, у школах з поглибленим вивченням гуманітарних предметів вчителі української мови, літератури, історії, музики, образотворчого мистецтва можуть створити інтегрований курс Світ людини. Інтеграція цих предметів базується на гуманітарному мисленні, а також сприяє гуманітарному розвитку учнів, що значно підвищує ефективність навчання. Інтегрований курс Світ людини може викладатися у п’ятому класі. Він має бути поділений на п’ять змістових модулів (фольклор, календар, родина, вірування, цивілізація, деякі забезпечуються програмами народна словесність, світ історії, історія музики, історія мови.
Інтеграція предметів здійснюється нарівні мети і завдань, реалізується нарівні змісту і технологій. Це важливо, бо недоліком шкільної практики профільного навчання є нескоординованість цілей, змісту, методів і прийомів викладання окремих предметів,

100
Розділ 4. ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ЗНАНЬ ПРО ЛЮДИНУ В УЧНІВ

ОСНОВНОЇ ШКОЛИ В УМОВАХ ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОГО НАВЧАННЯ
їх змістова неузгодженість і брак наступності, єдності підходів до вивчення культури свого народу.
Завдання вчителя, наприклад, під час вивчення прав людини – не домагатися заучування основних права надавати можливість дітям відчути ідею цих прав, зрозуміти, що вони безпосередньо стосуються їхнього життя. Саме тому вивчення прав людини слід розпочинати з наймолодшого шкільного віку, адже саме в початковій школі дитина набуває необхідних знань і навичок поведінки в колективі. Звісно, слід ураховувати вікові особливості учнів, зокрема їхнє сприйняття гри, що значно підвищить ефективність засвоєння прав людини.
Так, починаючи з го класу, можна виділяти час для проведення уроків з курсу Права людини. Орієнтовна тематика таких уроків. Наприклад, «Я» та різні імена»
(три-чотири години. Мета за допомогою вивчення імені показати індивідуальність, неповторність кожного учня. Завдання ознайомити школярів зі ст. 7 Конвенції про права дитини звернути їхню увагу на розмаїття схожостей і відмінностей між людьми.
«Скажемо ні – нахабству (три години. Мета навчити дітей ставитися одне до одного з повагою, правильно вирішувати конфлікти. Завдання навчити школярів аналізувати свої слова і почуття засвоїти деякі правила виходу з конфліктних ситуацій.
В основній школі узагальнюються знання, здобуті учнями в молодших класах. Тож доцільно ввести курс за вибором Права людини. Цей курс розподіляється за тематикою на всі класи основної школи, утім, не слід допускати дублювання змісту базового курсу. Можна використати такі теми «Толерантність (ті класи (Повага до національних, расових і культурних відмінностей, Заборона дискримінації, Цінність різних культур, Повага до індивідуальних відмінностей між людьми, Інваліди та їх права, Молодь і літні люди «Основні права і свободи (й класи Походження прав людини і закони, Право на життя, Проблема смертної кари. Евтаназія, Недоторканність приватного життя, Свобода думок і слова, Моя родина і Загальна декларація прав людини «Права дитини. Права людини, суспільство
і держава (й клас (Типи державного устрою і політичні режими, Громадянське суспільство як необхідна умова реалізації прав людини, Державні інститути, що покликані захищати права людини, Підліток і правоохоронні органи»).
Ще одним варіантом курсу за вибором, що спрямований на утворення системи знань про людину, може стати курс «Історія людства» (вісім годин, й кл.). Основна функція цього курсу – формування історичного мислення, вироблення розумових стратегій, що дає змогу учням самостійно усвідомлювати факти і події, обґрунто- вувати власні версії певних подій, які відповідають даним історичної науки, вміння аналізувати та описувати події за різними, інколи навіть протилежними, думками. Мета допрофільного курсу розширення й поглиблення знань учнів про виникнення і становлення різних цивілізацій оволодіння методами історичного аналізу (вивчення історичних джерел, гіпотези та ймовірності в історії використання додаткових джерел інформації формування стійкого інтересу в школярів до вивчення історії людства, його культури. Тематика занять Вступ. Археологія, Вивчення письмових джерел. Палеографія, Геральдика, Нумізматика, Генеалогія, Хронологія, Історична метрологія, Топоніміка. Підсумкове заняття».

101
Васьківська Г. О.
Допрофільна підготовка буде ефективною, якщо здійснюватиметься не лише в навчальній, ай у позаурочній діяльності учнів. Такою позаурочною допрофіль- ною підготовкою учнів може бути допрофільна практика, що охоплює різні форми організації позаурочної і позашкільної діяльності дітей (лабораторні роботи, робота в мережі Інтернет, складання і захист бізнес-планів, етнографічні, польові, археологічні експедиції, робота в музеях, архівах, бібліотеках, історичні екскурсії концертна і виставкова діяльність профільні табори предметні тижні науково-дослідна і проектна діяльність учнів тощо.
Спектр подібних форм організації позаурочної допрофільної підготовки може бути найрізноманітнішим фольклорна, діалектологічна практика, розмовна практика, пошукова експедиція, археологічна експедиція, робота шкільного історичного музею тощо. Їх головне призначення – забезпечення глибокого засвоєння змісту профільних програма також внутрішньопрофільна спеціалізація учнів.
До основних напрямів диференціації навчання належать створення на уроках динамічних груп учнів з огляду на їхні індивідуальні особливості та здібності до навчання запровадження профільного навчання в старших класах розвиток мережі загальноосвітніх навчальних закладів і класів з поглибленим вивченням окремих предметів або їхніх циклів курси за вибором учнів, зокрема факультативи з метою задоволення різнобічних навчально-пізнавальних інтересів учнів [29]. Утім, це стосується старшої ланки школи. Щодо основної школи, то тут має йтися про предмети, курси та ін., які спрямовані передусім на розширення світогляду дитини, поглиблене вивчення конкретного навчального предмета. Задовольнити інтереси учнів на цьому етапі мають курси за вибором як одна з ефективних форм диференційованого навчання і важливий засіб подальшого розвитку інтересів учнів до науки [17, с. Факультативи в системі форм диференційованого навчання, особливо в основній школі, також можуть виконувати своєрідну функцію коригування поглибленої підготовки певної частини учнів, які забажали змінити спеціалізацію навчання [41, с. 73–81]. Педагогічні умови ефективного формування професійних інтересів учнів на факультативних заняттях досить ґрунтовно висвітлені А. В. Мордовською [30] та І. М. Скударновою [37]. На нашу думку, на особливу увагу заслуговують такі педагогічні умови здійснення індивідуального диференційованого підходу до формування професійних інтересів учнів активізація всіх структурних компонентів професійного інтересу – пізнавального, емоційного, вольового, споживацького забезпечення стійкості професійного інтересу досягнення взаємозв’язку пізнавальних і навчальних інтересів школярів з професійними.
Система варіативного навчання сприяє формуванню актуальних сьогодні ключових компетентностей, особливо уміння учнів самостійно вчитися. У працях О. Я. Сав- ченко вказано, що вміє вчитися той учень, який асам визначає мету діяльності або приймає поставлену вчителем б) виявляє зацікавленість у навчанні, докладає вольових зусиль в) організує свою працю для досягнення результату г) відбирає або знаходить відповідні знання і способи для розв’язання задачі д) виконує в певній послідовності сенсорні, розумові або практичні дії, прийоми, операції е) усвідомлює

102
Розділ 4. ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ЗНАНЬ ПРО ЛЮДИНУ В УЧНІВ

ОСНОВНОЇ ШКОЛИ В УМОВАХ ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОГО НАВЧАННЯ
свою діяльність і прагне її вдосконалення ж) має вміння й навички самоконтролю та самооцінки [35, с. Для конструювання цілісної освітньої системи, що має інтеграційний зміст, потрібні особливі навчальні предмети або окремі інтегровані курси, які об’єднують розмаїтість освітніх об’єктів. Інтеграція дає змогу учням і вчителеві реалізувати свої можливості забезпечує можливість суб’єктивного різноспрямованого підходу до вивчення єдиних фундаментальних об’єктів; відкриває учням вихід у суміжні теми інших навчальних предметів.
Інтеграція знань – необхідна умова за створення курсів за вибором з людинознавства. Їх актуальність пов’язана передусім зоб єктивними подіями останніх десятиліть у нашій країні, які показали неспроможність системи освіти своєчасно відгукуватися на актуальні проблеми – політичні, економічні, екологічні, моральні тощо. Тож освітній системі як вирішальному чиннику інноваційного розвитку всіх галузей суспільства слід передусім приділити виняткову увагу людинознавства. «Людина-громадянин і, можна сказати, соціальний клієнт – це основа стратегії сучасної держави. Нові цінності тепер мають накопичуватися в людському чиннику – так званому людському капіталі, який, як відомо, володіє необмеженими фізичними, психологічними, інтелектуальними можливостями [18]. Тому вектор розвитку національної освітньої системи має переорієнтуватися з декларованої гуманітарної спрямованості на глибшу фундаменталізацію процесу навчання, стратегія якого – виховання й освіта як загальнолюдська цінність.
Система знань про людину в учнів основної школи може сформуватися за умови, що у навчанні здійснюватиметься інтеграція знань людинознавчого, суспільствознав- чого і природознавчого характеру, яка забезпечуватиме освоєння головних аспектів світоставлення людини людина – людина, людина – суспільство, людина – природа методика викладання курсу за вибором передбачатиме не лише теоретичне, ай духов- но-практичне освоєння змісту навчального матеріалу, що сприятиме перетворенню набутих особистістю знань у систему її внутрішніх переконань здійснюватиметься оптимальне педагогічне управління цим процесом, що допомагатиме формуванню системи знань про людину в учнів основної школи і їхньої світоглядної культури.
З огляду нате, що знання про людину є багатовимірними і складними, виокремлюємо такі аспекти системи знань про людину пізнавальний, оцінно-ціннісний, діяль- нісний. Отже, система знань про людину не може мати універсального критерію. Тож ми пропонуємо визначати рівень сформованості системи знань про людину в учнів основної школи на основі саме цих аспектів.
І. Пізнавальний критерій виявляє наявність і свідоме засвоєння учнем знань про людину, природу, суспільство, світ розуміння різних світоглядних понять, систем відносин людина – природа, людина – людина, людина – суспільство, людина світ, людина – Всесвіт наявність умінь і навичок філософсько витлумачити сутність різних природних і суспільних явищі процесів, зробити узагальнення і власні висновки застосування різних наукових методів пізнання навколишньої реальності розвиток логічного, абстрактного мислення тощо.

103
Васьківська Г. О.
ІІ. Оцінно-ціннісний критерій визначає усвідомлення особистістю школяра ставлення до світоглядного змісту навчального матеріалу до подій і явищ, які відбуваються у суспільстві й у світі загалом ціннісні орієнтації, цінності, ідеали особисті переконання. Оцінно-ціннісний критерій містить такі показники а) узагальнені світоглядні оцінки фактів, явищ, подій, процесів (власні чи запозичені б) погляди особистості на об’єктивний світ, природу, суспільство (сформовані чи аморфні в) розуміння спрямованості власних світоглядних знань (свідоме, недостатньо свідоме, відсутнє г) готовність до засвоєння світоглядних ідей (достатня, низька, відсутня д) переконаність у необхідності вдосконалення і поповнення знань про людину (стійка, нестійка, відсутня е) переконаність у необхідності саморозвитку і самовдосконалення (стійка, нестійка, відсутня ж) вибір конкретних аксіологічних орієнтирів як оптимальних упізнанні навколишнього світу (свідомий чи випадковий з) мотивація використання знань (зовнішня чи внутрішня).
ІІІ. Діяльнісний критерій оцінює готовність особистості до реалізації власних світоглядних переконань у практичній діяльності визначає життєву активність і соціальну позицію учня, його світогляду дії вмотивованість діяльності, його соціальну компетентність. Показниками критерію є а) сформованість умінь пояснювати закономірності й взаємозв’язки в розвитку суспільства, свідомості людини умінь обстоювати й обґрунтовувати власну світоглядну позицію уміння мислити суперечностями б) оволодіння учнем засобами самоаналізу, самооцінки, самовизначення, самореалізації в) повторюваність поглядів особистості в адекватних обставинах (постійна, ситуативна, відсутня г) соціальна компетентність (сформована, несформована, у процесі розвитку, відсутня д) готовність до перенесення світоглядних знань у ситуації діяльності та втілення їх в особистісне ставлення досвіту (стійка, низька, відсутня е) сформованість умінь вибудовувати життєві плани, робити власний життєвий вибір, опановувати мистецтво життєтворчості.
Експериментальні перевірка й аналіз результатів проведеного дослідження дають змогу зробити висновок, що створення інтегрованого курсу Людинознавство є дійовим засобом формування системи знань про людину в учнів основної школи. Він реалізує інтегративні зв’язки різних предметів і сприяє не лише оволодінню та систематизації знань учнів про людину, ай актуалізує особистісні цінності, формує активну життєву і соціальну позицію учнів, виконує функцію допрофільної підготовки.
4.3. Технології формування в учнів системи знань про людину в умовах
диференційованого навчання
Проблемі розроблення та впровадження інноваційних й організаційних форм навчання надається значної уваги. Утім, на сучасному етапі розвитку педагогічної науки і практики доцільніше було б говорити про педагогічні технології, трактування яких багатоаспектне. Педагогічна (освітня) технологія – це система функціонування всіх компонентів педагогічного процесу, побудована на науковій основі, запрограмована у часі та просторі і така, що веде до запланованих результатів [36, с. 24]. За визначенням ЮНЕСКО, педагогічна технологія – це системний метод створення, застосування та визначення всього процесу викладання й засвоєння знань з урахуванням технічних та людських ресурсів і їх взаємодії, який ставить своїм завданням оптимізацію форм освіти [36, с. 24].

104
Розділ 4. ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ЗНАНЬ ПРО ЛЮДИНУ В УЧНІВ

ОСНОВНОЇ ШКОЛИ В УМОВАХ ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОГО НАВЧАННЯ
Відповідно до наявної класифікації педагогічних технологій, виокремлено технології традиційного навчання, ігрові, комп’ютерні та модульні. Якщо ігрові, комп’ютерні й технології традиційного навчання розглядаються досить часто, то технології модульного навчання потребують детальнішого вивчення. Надамо коротку характеристику кожному із зазначених видів. Це зумовлено тим, що за розроблення технології формування системи знань про людину і суспільство використовуються елементи різних видів технологій як її складові.
Технології традиційного навчання. Характерні риси пов’язані зі збиранням, одержанням, переробленням і збереженням інформації. Найчастіше у науковій літературі цей вид технологій асоціюється з вербальними методами навчання.
Аналізуючи різні педагогічні джерелами дійшли висновку про необхідність застосування для учнів основної школи різних видів навчальних занять, що мають своє технологічне забезпечення (урок-лекція, урок-бесіда, урок-дис- кусія, мозковий штурм, урок-консультація, «прес-конференція», тематичне завдання, тематична дискусія тощо).
Для впровадження курсів за вибором оптимальними та найефективнішими є інтерактивні технології навчання. Мета інтерактивної технології – розвиток творчості учнів і самостійності їхнього мислення. Інтерактивна технологія проведення курсів за вибором базується на гуманітарному підході. Послідовники цього підходу обстоюють право учнів самостійно обирати мету, формулювати власні проблеми, заглиблюватися в суб’єктивний досвіді відчувати його результати. У процесі навчання постійно є альтернатива. Учень і вчитель – рівноправні суб’єкти навчання. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, загальне вирішення питань на підставі аналізу обставині ситуації. Сутність використання інтерактивної технології навчання зводиться до накопичення суб’єктивного досвіду.
Основу інтерактивної технології навчання становить активізація пізнавальної діяльності учнів, учнів із педагогами, між собою – для розв’язання спільної проблеми. Інтерактивні технології базуються на постійній активності взаємодії всіх учасників навчального процесу. Це співнавчання, взаємонавчання, тісна взаємодіяв міні-колективі група, ланка, команда, коли й учні, і вчитель є рівноправними суб’єктами навчання. Основою інтерактивної технології є взаємодія учасників процесу навчання (учіння) за допомогою методів, які активізують сам процес спілкування, – діалог.
Педагогічна взаємодія має змістовий і формотворчий аспекти. Змістовий аспект – це сфера самоутвердження і реалізації сутнісних сил особистості, а формотворча, відповідно, – це способи, прийоми здійснення взаємодії – діалогу.
Інтерактивні технології навчання відіграють соціально важливу роль, оскільки виступають як засіб упровадження ідей співпраці у педагогічний процес. Під час їх використання удосконалюються соціальні навички, необхідні для конструювання взаємодії у структурі спільній діяльності, розвиваються емпатійна культура, навички рефлексії і самодіагностики. Сама взаємодія є елементом взаємної діяльності, основа якої – взаємовідповідність кожного з суб’єктів, що виявляється шляхом виокремлення

105
Васьківська Г. О.
в партнерові певних властивостей і перенесення їх на себе. Необхідною детермі- нантою взаємодіяльності є перехід від «моносуб’єктивності індивідуального Я до полісуб’єктивності колективного Мис. Водночас основне джерело навчального пізнання – досвід самого учня, а вчитель є головним помічником у засвоєнні й розширенні цього досвіду, розвитку творчих здібностей. Особистісний досвід поповнюється не тільки в учня, ай у вчителя, оскільки в процесі взаємодії відбувається і його перетворення.
Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, загальне вирішення питань на підставі аналізу обставині ситуацій. Сутність використання інтерактивної навчальної технології зводиться до накопичення суб’єктивного досвіду Методів інтерактивного навчання багато. Це і дискусія, і рольова грай евристична бесіда, і моделювання. Неодмінною умовою інтерактивної технології навчання є наявність проблеми та робота щодо її виконання в групах, прийняття узгодженого рішення й діалог. Усе це реалізується через цікаві форми колективної і групової роботи діалог, синтез думок, спільний проект, пошук інформації, коло ідей. За інтерактивної технології кожен учитель може самостійно вигадувати власні форми роботи в групах, з класом робота в парах, ротаційні (змінні) трійки, карусель, акваріум, незакінчена пропозиція, мозковий штурм, броунівський рух, дерево рішень, суд від свого імені, громадські слухання, «прес-метод», займи позицію тощо. Неодмінну умову інтерактивної технології становить те, що вся діяльність учасників навчального процесу спрямована на пошук спільного рішення та спілкування під час діалогу.
Типовими недоліками інтерактивної технології навчання можна вважати неможливість використовувати цю технологію з першого до останнього заняття (перше заняття обов’язкова розповідь вчителя про мету, завдання, форми й методи проведення факультативів останнє – захист творчих робіт учнів індивідуально, а не в групах, бо кожен повинен отримати залік недостатню підготовку всіх учнів до кожного заняття неготовність і невміння деяких учителів створювати вже на самому початку заняття позитивну психологічну атмосферу, яка сприятиме розвиткові особистості дітей потрібно вразити, здивувати, зацікавити й заінтригувати нерозробленість сучасною дидактикою цієї технології.
Попри ці негативні чинники, останнім часом дедалі більша увага приділяється таким методам навчання, які в основу навчально-виховного процесу ставлять діяльність учня, спрямовують активність і самостійність пізнання, дають широкі можливості для розвитку особистості школяра. Головне завдання інтерактивної технології у процесі викладання курсів за вибором – усебічний розвиток особистості, формування вміння критично мислити й ставитися до інформації.
Застосування інтерактивної моделі навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв’язання проблем. За такої діяльності відбувається обмін знаннями, ідеями, способами діяльності й взаємної підтримки, що дає змогу не лише набувати нових знань, ай формувати їх у систему [33, с. 156].

106
Розділ 4. ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ЗНАНЬ ПРО ЛЮДИНУ В УЧНІВ

ОСНОВНОЇ ШКОЛИ В УМОВАХ ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОГО НАВЧАННЯ
Проаналізуємо найпоширеніші методи інтерактивної технології, які використовуються під час викладання курсів за вибором з людинознавства.
Урок-бесіда проводиться у формі діалогу, ґрунтується на активному залученні учнів до процесу пізнання. Переваги безпосередній контакт учителя з учнями, що дає змогу привернути увагу до важливих питань теми, що вивчається. Розглянемо бесіду як одну з форм проведення курсів за вибором з людинознавства. Щоб організувати й провести на такому занятті бесіду з учнями, необхідно знати рівень і обсяг накопичених знань про людину та вмінь учнів правильно й чітко ставити запитання використовувати якомога більше цікавого ілюстративного матеріалу бути впевненим щодо власної позиції давати можливість учням обстоювати різні думки й погляди пам’ятати, що правильно організована бесіда дає змогу учням відтворити засвоєній щойно набуті знання.
Урок-дискусія під час формування системи знань про людину дає кожному учню можливість обстоювати свої погляди, демонструвати свою громадську позицію. Прийом запитання – відповідь сприяє вільному обміну думками. Це значно активізує пізнавальну діяльність учнів, дає змогу вчителеві формувати колективну думку і спиратися на неї з метою подолання негативних установок і помилкових думок частини учнів. Ефективність організованої дискусії можна забезпечити лише за умови правильного вибору питань з урахуванням принципу доступності.
Уроки, на яких аналізуються та обговорюються певні конкретні ситуації. Організація пізнавальної діяльності учнів, побудована на аналізі конкретних ситуацій, є одним з ефективних способів проведення занять. Опис ситуації може мати різний характер залежно від мети.
На заняттях з людинознавства найчастіше застосовується аналіз мікроситуацій, опис яких має бути лаконічним і відображати суть конфлікту або проблеми. Обговорення мікроситуації сприяє активізації пізнавальної діяльності учнів. Дібраний газетний і журнальний, документальний і художній, інший матеріал може рекомендуватися для самостійного аналізуй обговорення з метою закріплення і поглиблення знань.
Урок із застосуванням елементів мозкового штурму передбачає використання евристичних методів, що стимулюють творчу діяльність. Творчий підхід полягає у висуванні ідей, які містять елементи нового, несподіваного, обґрунтуванні припущення й логічні міркування, що перериваються актом інтуїтивного усвідомлення. Класичний метод мозкового штурму припускає поділ за часом щодо виконавців етапів генерації ідей і їхніх критиків. Серед учасників вибирають генераторів і критиків. Завданням перших є висловлення щонайбільшої кількості ідей без їх критики. Друга група критикує висловлені ідеї й аргументує свої зауваження. Загалом знаходить спільне вирішення. Ефективність організації навчального процесу з використанням мозкового штурму залежить від уміння вчителя викликати творчу активність учнів.
Урок-консультацію проводять, коли тема дуже складна і потрібно визначити труднощі під час її засвоєння. Після короткого викладу матеріалу учні ставлять учителеві запитання. Пошукам відповідей відводиться значна частина навчального часу. Наприкінці занять відбувається невелика дискусія. Після відповідей на запитання вчитель



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   27


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал