Інститут педагогіки дидактичні засади диференціації навчання в основній школі монографія




Сторінка10/27
Дата конвертації08.01.2017
Розмір3.78 Kb.
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   27
75
Липова Л. А.
Кожна сучасна школа вирішує це питання по-своєму, розробляє свій комплекс заходів, зважаючи на місцеві умови. У випускних класах основної і старшої школи, коли постає питання вибору профілю навчання (уму класі) або професії (у випускному класі школи, ми нерідко спостерігаємо розгубленість учнів і батьків, бо зробити вибір складна проблема. Вибір професії (а ще раніше – профілю навчання) належить до категорії одноразових рішень, тому помилки в професійному самовизначенні дорого коштують і суспільству, і самій людині. Тому й зростає роль школи у формуванні й корекції професійних планів молоді.
Аналіз проблем школярів щодо вибору профілю навчання засвідчив, що половина дев’ятикласників не може зорієнтуватися у виборі профілю. Навіть вибравши напрям профілізації, випускники основної школи не знають, чи буде обрана професія потрібна на ринку праці. Аналогічна картина спостерігається й серед випускників школи.
Лише 11 % випускників основної і 25 % – старшої школи мають чітке уявлення про професії і спеціальності, яких вони хотіли б набути. Решта випускників погано або зовсім не орієнтується у виборі професії, вимогах до претендентів на неї тощо. Вони не мають чіткого уявлення проте, якими психологічними та інтелектуальними якостями треба володіти для набуття певної професії.
З метою допомоги учням і батькам у професійному самовизначенні в школі було оформлено кабінет допрофільної підготовки, профільного навчання і профорієнтації та організовано в ньому роботу однойменного шкільного центру, в якому постійно чергують психологи і педагоги, надаючи відповідні консультації учням і батькам. Паралельно було укладено угоду про співпрацю з Центром зайнятості населення в регіоні, адже ця установа має повну інформацію про стан ринку праці, про професії, що користуються попитом, про можливість працевлаштування. Одержана в Центрі зайнятості інформація зіставлялася із ситуацією на ринку освітніх послуг регіону і повідомлялася учням.
У шкільному центрі допрофільної підготовки, профільного навчання і профорієн- тації (далі – шкільний центр) здійснювалася робота за такими етапами: пропедевтика допрофільної підготовки (підготовчий етап, допрофільна підготовка, профільне навчання і за напрямами: профінформація, профпропаганда, профагітація, соціаль- но-професійна адаптація, професійне виховання (почуття обов’язку, відповідальності, професійної честі. Проводилася діяльність утрьох основних аспектах: психолого- педагогічному (діагностика і консультування, медичному (відповідність здоров’я вимогам омріяної професії, довідково-інформаційному (відомості про здобуття фахової освіти, тобто деяку якому закладі, за які кошти, у який термін, за яких умов можна набути певної професії).
Укладалася угода з вищими навчальними закладами для досягнення творчих зв’яз- ків школа – ВНЗ. Особливо плідна робота відбувалася з університетом Україна, який готує спеціалістів із 46 спеціальностей. У програмі роботи цього університету визначено завдання шукати нові форми і методи профорієнтаційної роботи [18]. Щоб поповнити університетську сім’ю за рахунок випускників гімназії викладачі університету вели спецкурси (наприклад, Мій науковий дебют, предметні курси за вибором (наприклад, Мій улюблений предмет, виступали з профорієнтаційними

76
Розділ 3. ДИДАКТИЧНІ ЗАСАДИ ДОПРОФІЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ ШКОЛЯРІВ

ОСНОВНОЇ ШКОЛИ
бесідами на батьківських зборах. На такі збори запрошувалися і представники Центру зайнятості, які ознайомлювали слухачів з базою даних про найбільш потрібні, сучасні професії і спеціальності. Така база даних дублювалася і розміщувалася на стендах шкільного центру та на сайті школи. На цьому ж стенді наводилася інформація про географічне розміщення відповідних ВНЗ, їх адреси, транспортний зв’язок з ними тощо. Нижче показано фрагмент таблиці для професії педагог (табл. 3.1).
Таблиця 3.1
Вимоги до професії, відповідні навчальні заклади та потреба у спеціалістах
Професія
Вимоги, необхідні
до претендента на професію
(якості характеру)
Навчальні заклади регіону
Перспективи пра-
цевлаштування
Педагог
Любов до дітей, психологічна стабільність, співчуття, творчий підхід
Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Київський педагогічний університет імені Бориса Грінченка Київський національний лінгвістичний університет
Постійна потреба в кваліфікованих психологах, учителях з різних предметів особливо інформатики, української та іноземної мов) Аналогічно для учнів основної школи, які ще сумніваються у виборі профілю навчання, вчителі й психологи на основі тривалого моніторингу за учнями умовно поділяли їх на групи за інтересами таза предметом праці. При цьому зазначалися не лише професії, ай спрямування діяльності щодо вказаної професії та риси характеру, які повинен мати претендент на цю професію, щоб учні могли визначитись, чи володіють вони відповідними рисами, чиїм треба обирати інший напрям діяльності [23]. Наводимо фрагмент такої інформації, з якою постійно і вільно ознайомлюються учні (табл. 3.2).
Таблиця 3.2
Поділ професій за предметом праці (за Є. О. Климовим)
Показники
«Людина – техніка Людина – природа»
Професії
Інженер, конструктор, проектувальник, наладчик, верстатник, ремонтник техніки тощо
Агроном, зоотехнік, ветеринар, землероб, садівник, лісник, генетик, еколог, метеоролог
Спрямування діяльності
Створення і монтаж технічних пристроїв, їх регулювання, експлуатація і ремонт тощо
Спрямування на об’єкти живої природи рослини, тварини, на погодні умови тощо
Якості, риси характеру
Точне зорове, слухове, вібраційне сприйняття, досконала координація рухів, розвинене творче і технічне мислення, уява, спостережливість, уміння швидко концентрувати й переключати увагу, технічне мислення
Спостережливість, гарна зорова і слухова пам’ять, розвинена уява, наочно- образне мислення, здатність передбачати та оцінювати мінливі природні чинники, терпіння, наполегливість Аналогічно подається інформація й щодо інших напрямів профілізації навчання і поширених професій.

77
Липова Л. А.
Уперше ознайомившись із змістом такого стенда підліток часто запитує, чи може він вступити, наприклад, до НТУУ КПІ, якщо немає розвиненої просторової уяви. У такому випадку ми відповідаємо, що вступити до цього ВНЗ у майбутньому можна, але чи вийде з нього хороший фахівець – невідомо. Тому треба або розвивати просторову уяву, або вибирати інший напрям профільного навчання.
Організації шкільного центру передувала тісна співпраця класних керівників, учи- телів-предметників і психологічної служби гімназії. Всі учні обов’язково проходили психологічне тестування на предмет виявлення домінуючого професійного інтересу, якостей характеру, темпераменту, особливостей розумової діяльності тощо. Не завжди учень погоджувався з висновками психологів, особливо, якщо вони свідчили про негативні риси особистості, обстоював власну думку. У процесі групових та індивідуальних бесід психолог указував на типові помилки щодо вибору профілю навчання і націлювання на вибір професії в основній школі, а також у професійному самовизначенні випускників школи.
До відома учнів доводили, щодо типових помилок при виборі професії належать а) захоплення зовнішньою характеристикою професії, коли учні враховують лише її переваги і не беруть до уваги її недоліки б) помилкове уявлення про зміст деяких професій (наприклад, вважають, що кінолог – працівник кіноіндустрії в) вибір професій за компанію під впливом друзів г) ототожнення улюбленого навчального предмета з професією д) хибне уявлення про творчі можливості професії – немає нетворчих професій, а є нетворче ставлення людей до роботи е) помилкове уявлення про престижність професії, яке є причиною зневаги до людей фізичної праці, забуваючи, що не посада прикрашає людину, а навпаки. Стенд з типовими помилками учнів щодо орієнтації на вибір професії також є у шкільному центрі, постійно нагадуючи учням, щоб вони не схибили у професійному самовизначенні.
У кабінеті шкільного центру розміщено стенд «Взаємозв’язок бажань, потреб, можливостей і фізичного стану учня, який оптимально сприяє самовизначенню особистості, адже такий підхідна думку БА. Щербатюк, дає змогу врахувати цілі, прагнення, бажання – хочу, потенційні можливості й здібності – можу, наявні стійкі фізичні та психічні якості – маю та вимоги суспільства до суб’єкта самовизначення – вимагають, треба [24]. Тому в центрі цього стенду розміщений квадрат, різні сторони якого позначені словами хочу, можу, треба, маю. Ці слова засвідчують необхідність формування всіх чотирьох аспектів проблеми. Зокрема, складова хочу стосується інтересів, нахилів, планів, прагнень, професійних намірів особистості. Компонент треба визначається потребами суспільства в кадрах, ситуацією на ринках праці, можливостями знайти роботу з обраної спеціальності за місцем проживання. Сторона квадрата можу відображає рівень знань особистості, наявність умінь, навичок раціонального виконання завдання, елемент маю – об’єктивну картину стану здоров’я, здібностей, обдарувань. Лише за наявності прямих кутів і однакової довжини сторін квадрата можливе правильне і збалансоване врахування всіх аспектів проблеми професійного самовизначення гімназистів, успіху досягненні професійних цілей, а порушення позначеного квадрата веде до переважання певного з компонентів і нерівномірності розвитку особистості (рис. 3.1).

78
Розділ 3. ДИДАКТИЧНІ ЗАСАДИ ДОПРОФІЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ ШКОЛЯРІВ

ОСНОВНОЇ ШКОЛИ
Рис. 3.1. Взаємозв’язок бажань, потреб, можливостей і фізичного стану учня
Подібні шкільні центри функціонують і в експериментальних школах Путивльського району Сумської області. Вони також успішно працюють у напрямі професійного самовизначення школярів, як на етапі допрофільної підготовки, такі в старших класах загальноосвітніх навчальних закладів. У деяких школах пункти можу і маю поєднують, тоді квадрат набуває вигляду рівностороннього трикутника.
У шкільних центрах демонструється також стенд, що відображає зв’язок із закладами додаткової освіти, де наводиться інформація, які гуртки, секції, клуби, станції можуть відвідувати учні з метою професійного самовизначення. Основним координатором діяльності педагогічного колективу з допрофільної підготовки, профільного навчання і профорієнтації є шкільна психологічна служба. Психологічне забезпечення профілізації в цілому передбачає розроблення завдань психологічного супроводу процесу навчання
(з’ясовує психофізіологічні особливості підлітків у зв’язку з проблемою вибору майбутньої професії, визначає види психологічного супроводу (залежно від вікових особливостей в контексті професійного самовизначення, дає модель професійного самовизначення відповідно до алгоритму вибору професії. Все зазначене вище відображено на стендах для вільного ознайомлення учнів. Зокрема, за алгоритмом вибору професії наводять сім кроків до зваженого рішення. Поетапно це має такий вигляд. Складіть перелік професій, що вам підходять (подобаються, цікаві, плануєте працювати за однією з них).

79
Липова Л. А.
2. Сформуйте перелік вимог до професії, яку ви хочете вибрати а) моя професія і майбутній рід занять б) моя професія і життєві цінності в) моя професія і життєві цілі г) моя професія і гарячі проблеми сьогодення д) моя професія і реальне працевлаштування за нею е) моя професія і мої схильності та здібності ж) бажаний рівень професійної підготовки, бажаний зміст, характері умови праці. З’ясуйте для себе значущість кожної вимоги. Визначте свою відповідність кожній з професій, які вам підходять. Підрахуйте і проаналізуйте результати (яка з вибраних вами професій найбільше підходить вам за всіма пунктами. Перевірте результати (обговоріть своє рішення з батьками, вчителями, друзями, психологами, щоб переконатися у правильності ваших роздумів. Визначте основні практичні кроки до успіху (де і як здобути професійну освіту, як розвинути професійно важливі якості, як отримати практичний досвід роботи за вибраною спеціальністю, як підвищити свою конкурентоспроможність на ринку праці. Текст алгоритму вибору професії постійно вивішений на стенді та є в електронному варіантів комп’ютері, тож вони можуть ним скористатись.
Доробком психологічної служби гімназії є також підготовка стендів, що засвідчують взаємозв’язок типів професій і особливостей мисленнєвої діяльності особистості (за Н. Херманном). Зокрема, для типу професій бухгалтер, економіст, науковець, інженер, програміст характерне вміння аналізувати, мислити логічно, розподіляти гроші й доцільно їх використовувати, надавати перевагу цифрам, знати функціональні особливості речей, реалістично та критично оцінювати факти і явища з мінімумом емоцій, робити завершені висновки, давати всебічну технічну оцінку, вирішувати складні завдання.
Для професійна зразок менеджер, адміністратор, фінансовий директор, офісний працівник, державний службовець особливостями мисленнєвої діяльності є вміння планувати, враховувати всі деталі, мати організаційні здібності, вживати превентивні заходи, забезпечувати перебіг роботи, встановлювати процедуру і механізм її виконання, діяти послідовно і пунктуально.
Аналогічно складено тексти на стендах (і в комп’ютерному варіанті) й для інших типів професій. Спільними зусиллями педагогічного колективу визначено основні етапи профілізації: підготовчий (й кл.), допрофільної підготовки (й кл.), профільного навчання (й кл.) і постшкільний (один – два роки після виходу випускників зі школи, тобто початок етапу соціалізації і професійного самовизначення. На кожному етапі є свої особливості психологічної і педагогічної діяльності вчителів, у цілому гімназія плідно працює в напрямі професійного самовизначення учнів. На всіх етапах проводиться профдіагностика професійної спрямованості учнів, даються поради батькам, розробляються і реалізуються заходи з профілізації і професійного самовизначення школярів. Зокрема, здійснюють екскурсії на підприємства Дарницький хімфармзавод, ТЕЦ, цукеркову фабрику, завод безалкогольних напоїв Оболонь тощо, тижні профорієнтації, презентації нових для суспільства професій дизайнер, маркетолог, візажист, конкурси (наприклад, кухарів, тематичні виховні заходи з виступами батьків та колишніх випускників з розповідями про професії.

80
Розділ 3. ДИДАКТИЧНІ ЗАСАДИ ДОПРОФІЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ ШКОЛЯРІВ

ОСНОВНОЇ ШКОЛИ
У гімназії є актив центру (учні основної і старшої школи. Учні основної школи складають словники професій, старшокласники пишуть твори Професії моїх батьків, Усі професії важливі, влаштовують ігри Ланцюжок професій. Результати екскурсій та творчі роботи оформляються у вигляді альбомів, фотомонтажів, відеоматеріалів, зокрема демонструються засоби виробництва та їх продукти. Уся інформація розміщується на стендах та папках у шкільному центрі, якими можуть скористатися усі бажаючі. У шкільному центрі встановлено також великий стенд, на якому висвітлюються всі шість напрямів профільного навчання (природничо-математичний, гуманітарний, філологічний, технологічний, спортивний, художньо-естетичний) з 21 профілями ідо кожного профілю визначено профільні предмети із зазначенням кількості тижневих годин, щоб учні знали, яким саме предметам для вибору профілю і майбутньої професії їм належить надавати перевагу.
Зазначено також кількість годин спецкурсів із шкільного компонента змісту навчання, визначено тематику деяких з них. З такою інформацією учні та їхні батьки можуть ознайомитись також за матеріалами відповідного стенда або за допомогою комп’ютера. І учням, і батькам у шкільному центрі постійно надаються консультації щодо створення умов для визначення здібностей і захоплень учнів основної школи. На підставі психічної діагностики провідного професійного інтересу випускникам надаються поради щодо професійного самовизначення.
Ефективність роботи гімназії в напрямі допрофільної підготовки і професійного самовизначення випускників посилюється завдяки інформації про здібності, успіхи учня, яку надають класні керівники і вчителі-предметники Отже, головним у роботі шкільного центру допрофільної підготовки, профільного навчання і профорієнтації є створення системи роботи в цьому напрямі, починаючи з початкової школи (створення умов для прояву задатків) ідо закінчення гімназії. До системи роботи входить обробка психолого-педагогічних, інформаційних матеріалів, які в поєднанні надають інформацію, необхідну випускникові для правильного вибору життєвого шляху і здобуття подальшої освіти, яка не завершується закінченням ВНЗ, а триває впродовж усього життя у вигляді подальшого професійного самовдосконалення, щоб не відставати від розвитку сучасної науки, техніки й технології. Адже внаслідок їх швидкого оновлення виникає необхідність формувати в учнів потребу в безупинному самостійному оволодінні професійними знаннями, у творчому підході до знань протягом усього активного життя людини.
Входження України до європейського освітнього простору передбачає модернізацію освітньої політики, зокрема в галузі загальної середньої освіти. Сучасна модель школи має бути інноваційною, враховувати нові підходи до системи загальної середньої освіти. Ці вимоги відображено в основних документах про школу Національній доктрині розвитку освіти (2002 р, Законі України Про загальну середню освіту
(1999 р, Концепції загальної середньої освіти (річна школа) (2002 р) та Концепції профільного навчання в старшій школі (2009 р) [9; 10; 13; 17]. Згідно з останнім документом, допрофільна підготовка та профільне навчання можуть забезпечити рівний доступ до здобуття якісної освіти, забезпечити допрофесійну підготовку, виховати людину, здатну адаптуватись до сучасних економічних і соціальних обставин життя.

81
Липова Л. А.
Профільна диференціація передбачає створення умов для максимально можливого розвитку освітніх потреб, навчальних можливостей, нахилів і здібностей кожного учня, урахування його прагнень до професійного самовизначення. Профільному навчанню передує не менш важливий для підлітка етапу житті – допрофільна підготовка, яка здійснюється у х класах з метою професійної орієнтації учнів, сприяння вибору ними напряму профільного навчання у старшій школі. Ухвалення рішення про вибір профілю навчання, які вибір професії, належить до категорії разових рішень. Це – важливий і серйозний кроку житті учня, який потребує поради й допомоги збоку школи. До завдань допрофільної підготовки можна віднести а) виявлення природних нахилів, інтересів, здібностей та навчальних можливостей школярів і формування практичного досвіду орієнтованого на вибір профілю навчання в старшій школі б) надання психолого-педагогічної допомоги у набутті знань та умінь, пов’язаних з професійним становленням в) розвиток сфери пізнавальних і професійних інтересів, практичних знань і умінь, що сприяють успіху в майбутній професійній діяльності г) формування здатності адекватного самооцінювання і прийняття правильного рішення про вибір напряму подальшої освіти й набуття професії.
Отже, пріоритетними завданнями сучасної школи є навчити учня правильно вибирати для себе профіль навчання, здійснювати (переважно за допомоги варіативного компонента змісту навчання) – внутрішньопрофільну диференціацію, тобто визначати орієнтири майбутньої професії і професійної кар’єри. Ідея вибору спочатку профілю навчання, а потім орієнтації на вибір професій певної групи, або, ще краще, конкретної професії полягає втому, щоб а) у змісті навчання були відомості професійного спрямування б) у підлітків формувалися інтереси до різних видів діяльності з метою полегшення вибору до тієї з них, до якої лежить душа в) у процесі екскурсій, експедицій учнів знайомили зі світом професій і спеціальностей.
З цією метою й створюються нові підручники і дидактичні матеріали, які здатні забезпечити формування в учнів досвіду професійного самовизначення. Проте, якщо така робота буде проводитися лише у х класах (офіційно визначеному в Концепції профільного навчання етапі допрофільної підготовки, то, на нашу думку, не будуть винятком помилки у виборі профілю навчання, бо у річному віці це вже запізно робити. Адже підготовка учнів до вибору профілю професійного самовизначення – тривалий, багатоетапний процес [22, с. 46]. Ми пропонуємо таку роботу розпочинати з першого класу, з урахуванням вікових особливостей, досвіду практичної діяльності, інтересів і потреб учнів. Цей етап (1-ші – мі кл.) ми визначаємо як пропедевтичний, або підготовчий до допрофільної підготовки. Адже відомо, що ще дошкільного віку діти ознайомлюються з деякими поширеними професіями лікар, вчитель, продавець тощо. Тож на підготовчому етапі з урахуванням вікових особливостей дітей доцільно проводити діагностування учнів за інтересам й нахилами, розвивати здібності, спостерігати за діяльністю дітей з метою визначення домінуючих сфер діяльності, які є улюбленими в того чи іншого учня (одні діти полюбляють ліпити, майструвати руками, конструювати, другі – вивчати біологічні об’єкти, треті – рахувати й обчислювати тощо. Тому в цей період визначаються мотиви вибору улюблених предметів.

82
Розділ 3. ДИДАКТИЧНІ ЗАСАДИ ДОПРОФІЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ ШКОЛЯРІВ

ОСНОВНОЇ ШКОЛИ
Відтак завданням учителя є створення ситуації успіху, заохочення до виконання того виду навчальної діяльності, яку дитина полюбляє і якій вона надає перевагу, а отже, чекає схвалення за вдале виконання.
У х класах підліток шукає себе, «примірює» різні види діяльності, відвідує багато гуртків, секцій тощо. Але поступово одні з них полишає, а іншим надає перевагу. Іноді в цей період відбувається різка зміна захоплень, видів навчальних діяльностей. Тому завданням учителя є вивчення особливостей характеру, інтересів, якостей особистості та розвиток відповідних задатків, що врешті-решт приведе до концентрації інтересів і сфер навчальної діяльності. Це полегшить у х класах вибір профілю навчання. Отже, основним завданням на підготовчому етапі є створення умов для вільного розвитку здібностей та інтересів, їх перетворення з аморфних на концентровані, формування мотивів до вивчення певних навчальних предметів, певних видів навчальної діяльності. Вважаємо цей етапне менш важливим, аніж етап допрофільної підготовки.
Допрофільну підготовку можна умовно поділити на два важливих етапи професіональне орієнтування і професійне консультування учнів. Перше характеризується тим, що в цей період вчитель стає помічником, тьютором, консультантом у виборі учнем профілю навчання, він створює умови для професійного самовизначення.
Профконсультування щодо вибору профілю навчання – це спільна діяльність учня і вчителя, який керує цим вибором. Отже, у такому разі передбачається активність учня, який звертається до вчителя за консультацією. Щоб вона була результативною, створюють справжнє чи штучне середовище (за рахунок рольової чи імітаційної грив якому учень міг би ознайомитися з особливостями умов, спробувати себе в тій чи іншій діяльності. Крім того, школи та заклади додаткової освіти регіону мають запропонувати короткочасні курси за вибором, семінари, конкурси, тобто заходи, що ознайомлюють з асортиментом профілів і професій. І, нарешті, підготувати педагогічні кадри для сприяння та допомоги учневі у виборі профілю, а потім і професії.
Відтак робити вибірне просте вміння. Його формування пов’язане зі специфічними умовами, специфічною організацією, формами і методами навчання. Вибирати легше, коли є великий вибір і навіть, якщо він спочатку помилковий, це краще ніж відсутність вибору. Здатність вибирати змінюється протягом життя. До шести років дитина часто робить несвідомий вибір (наприклад, за яскравістю іграшки, наявністю кольорових малюнків у книжці тощо. У передшкільному віці дитина вже здійснює свідомий вибір в ігровій чи побутовій ситуації. Але поступово, вже в школі, через її уніфікацію (сталий режим, зарегламентованість заходів тощо) здатність до вибору поступово зменшується, бо ситуацій для вибору стає дедалі менше. Тому учень не бачить сенсу в здійсненні формального вибору. Можливість робити вибір ставить учня перед необхідністю приймати відповідальне рішення, будувати адекватний образ майбутньої професії [6, с. Вагома і суттєва ситуація відповідального вибору постає перед учнем на етапі до- профільної підготовки або іноді навіть на підготовчому до неї етапі. У цей період він перебуває в умовах невизначеності щодо вибору профілю навчання. У нього обмежені



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   27


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал