Інститут народознавства Національної академії наук України



Скачати 22.38 Kb.

Сторінка1/19
Дата конвертації05.04.2017
Розмір22.38 Kb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   19
Інститут народознавства
Національної академії наук України
Центр культурно- антропологічних студій Представництво Фонду
ім. Гайнріха Бьолля в Україні

Гендер
для медій
Підручник із гендерної теорії для журналістики та інших соціогуманітарних спеціальностей
З а редакції
Марії Маєрчик (голова редколегії),
Ольги Плахотнік, Галини Ярманової
Видання третє,
виправлене та доповнене Критика
Київ 2017
Гендер для медій”, що виходить у світ уже третім виданням, є новим сучасним підручником із гендерної теорії. Його створено для старших курсів бакалаврського рівня навчання. Ви знайдете в ньому чимало історичних екскурсів, карикатур, графіків, таблиць, схем, кросвордів, інформації про цікаві фільми та книжки, якими проілюстровано окремі розділи і теми. Підручник буде корисним і для факультетів журналістики, і для інших гуманітарних та соціальних спеціальностей філософії, філології, культурології, соціології, педагогіки, історії тощо.
С пів автор к и:
Марія Маєрчик (розділи 1, 2, 3, 4, 9, 12)
Людмила Малес (розділ 11)
Тамара Марценюк (розділ 5)
Ольга Плахотнік (розділи 2, 4, 5, 8, 9)
Олена Приходько (розділ 13)
Олена Синчак (розділи 7, 10)
Світлана Шимко (розділ Підручник зрецензували канд. іст. наук Оксана Годованська,
д. іст. наук Гелінада Грінченко, канд. пед. наук Олег Марущенко
Рекомендовано до друку Вченою радою
Інституту народознавства НАН України
Згідно з рішенням редколегії, у цьому підручнику вжито чинного правопису в редакції 1993–2015 років
Графіка Анатолія Бєлова й Оксани Брюховецької
Дизайн Майї Притикіної та Ярослава Гаврилюка
Усі права застережено. Відтворювати будь­яку частину цього видання убудь якій формі та в будь­який спосіб без письмової згоди осіб,
що володіють правовласністю, заборонено Колектив авторок, 2013, 2014, 2017
© Представництво Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні, 2013, 2014, 2017
ISBN 978-966-2789-06-5
УДК 316.346.2:070](075)
ББК 60.5я7+76.0я7
Г34

З міст bПереднє слово до третього видання ........................................ Вступ ............................................................................................ 7
ЧАСТИНА
1

Гендер, стать і влада
Розділ 1. ГЕНДЕРІ СТАТЬ від бінарності до багатоманіття ........................................................... Розділ 2. ГЕНДЕРОВАНІ ВЛАДИ про теорію дискурсивних влад ................................................... Розділ 3. РОЗВИТОК ТЕОРІЙ ГЕНДЕРУ І СТАТІ ................ 41
ЧАСТИНА
2

Гендеровані знання,
соціальні інститути та взаємодії
Розділ 4. ГЕНДЕРОВАНА БІОЛОГІЯ наукові факти і політичні інтерпретації ......................................... Розділ 5. ГЕНДЕРОВАНА РОБОТА як ринок праці та хатня робота конструюють гендер .................... Розділ 6. ГЕНДЕРОВАНИЙ СПОРТ встановлення гендерного режиму через культуру тренування тілі спортивних змагань ......................................... Розділ 7. ГЕНДЕРОВАНА МОВА вектори влади і впливу ...................................................................... Розділ 8. ГЕНДЕРОВАНА ОСВІТА як навчальні заклади перетворюють дітей у дівчаті хлопців .................. 135 6
Розділ 9. ГЕНДЕРОВАНЕ НАСИЛЬСТВО між звичаєм і злочином ................................................................. Розділ 10. ЧИСЛОВІ ДАНІ як створення гендерних дискусій та дискурсів .............................................. 165
ЧАСТИНА
3

Гендерна політика
Розділ 11. ФЕМІНІСТИЧНА ПОЛІТИЧНА ТЕОРІЯ як основа гендерної політики .................................. Розділ 12. ГЕНДЕРНА ПОЛІТИКА від громадських рухів до державних стратегій ............................................187
Довідковий апарат
Література ................................................................................... Покажчик ..................................................................................... Список ілюстрацій ......................................................................215

Переднє слово
до третього видання
Робота над цим підручником тривала понад три роки (з го по 2012 рік. Ціла когорта людей – авторки, редакторки, художниці, активістки, студентки й учасниці численних наших семінарів і тренінгів – доклалися до його підготування. Перш ніж створити підручник, мив перебігу феміністичного активізму та під час академічних лекцій, семінарів і тренінгів випрацьовували підходи, схеми і способи пояснень. Згодом чимало консультувалися, радилися й обговорювали нашу позиціональність на групових робочих дискусіях, а вже наприкінці роботи провели фокус-групу серед потенційної студентської аудиторії, аби пересвідчитися, що підручник зрозумілий і читається гладко. Ми цінуємо співпрацю всіх на-
ших численних соратниць і вдячні за всі відгуки, міркування, рефлексії та реко-
мендації, що їх діставали нарізних етапах роботи над підручником.
Перші два видання підручника були схвально сприйняті аудиторією, з’явилося кілька академічних рецензій. На основі підручника відбулися дві інтенсивні літні навчальні сесії для активісток і викладачок університетів, його використовують для університетських навчальних курсів, ним цікавляться низові феміністичні групи.
1
Годованська О. Гендер для медій” (рецензія на підручник із гендерної теорії для журналістики та інших соціогуманітарних спеціальностей) // Гендерна парадигма освітнього простору / Під ред. Т. Дороніної. – Кривий Ріг ВЦ КПІ ДВНЗ “КНУ”, 2015. – Вип. 1. – С. 144–
145; Сорока Ю. Гендер для медій” Рецензія // Критика. – ч. 9–10 (191–192). – 2013. – С. 1;
Годованська О. Гендер для медій”. Підручник з гендерної теорії для факультетів журналістики та інших соціогуманітарних спеціальностей Рецензія // Гендерний журнал Я.
Ґендер і медіа. – № 3 (31). – 2012. – С. 22–23.
2
Перший інтенсивний навчальний курс Гендерна теорія для соціогуманітарних факультетів професійно, цікаво, доступно відбувся 10–15 липня 2014 року в Ужгороді. Вдруге навчальна сесія під назвою Гендерний університет відбулася в Ужгороді 15–25 серпня 2015 року. Обидві сесії зорганізувала програма Гендерна демократія Представництва Фонду
ім. Гайнріха Бьолля в Україні.
3
Переднє слово до третього видання
У підручнику ми зреалізували кілька нових ідей. По-перше, експериментували змовою це перше велике видання, що послідовно дотримується неандроцен- тричної мови. Ми воліли не захаращувати текст задужкованими чи слешованими закінченнями, атому, де можливо, вибудовували речення так, аби уникати ген- дерованої мови взагалі, а де неможливо – вживали і жіночий, і чоловічий рід у повному написанні слів. А оскільки андроцентризм мови – явище багаторівневе, тобто не зводиться тільки до граматичних закінчень (див. схему 7.1), томи пильнували і решту механізмів конструювання андроцентризму в мові.
По-друге, в підручнику ми робимо спробу критично переосмислити доволі поширену біофундаменталістську версію гендерної теорії (систему гендер/стать), а натомість пропонуємо фукіанську теорію влади й узасаджений на ній постструк- туралістський інституційний підхід, тобто розглядаємо, як суб’єкти постають продуктом панівних дискурсів та ідеологій. Конструкціоністські епістемології дають змогу критично переосмислити категорію статі, гендеру, сексуальності та раси і деконструюють натуралізовані форми влад та бінарні судження. Ці підходи водночас пропонують нову оптику і засоби аналізу ліберальних гендерних політик, заснованих на ідеях ліберального фемінізму другої хвилі та сучасній ідеології неолібералізму, що на час написання підручника були єдино представлені в українській державній гендерній політиці, академічних дослідженнях та діяльності гендерних громадських організацій. Третім новаторським елементом є наші спроби – визнаємо, надто обережній недостатні – говорити про сексуальність як невилучну частину гендерної теорії. У підручнику ми, хоч і дуже стисло, розглядаємо питання інтерсексності, трансген- дерності, зачіпаємо тему гетеронормативності, а також пропонуємо схему так званої гетеросексуальної матриці (схема 3.2; у підручнику її розглянуто як теорію двох гендерних шухляд, що її обґрунтувала Джудит Батлер у класичній праці Гендерний неспокій фемінізм та підрив ідентичності (1990).
Позатим, минуло чотири роки після завершення роботи над підручником. У це оновлене третє виданнями внесли кілька змін осучаснили термінологію (як-от трансгендерність чи інтерсексність тощо, поповнили список літератури найновішими виданнями, що з’явилися після виходу підручника в світа також виправили деякі хибодруки та написання власних імен. І хоч усі розділи зберегли свою актуальність, ми усвідомлюємо критичний браку підручникові деяких нових тем. Щораз чіткіше постає нагальність розділів про взаємодію гендеру та раси, гендеру та війни, а також широкого розгляду питань сексуальності, гетеронормативності, феміністичної інтерсекційності, феміністичної критики міграцій та громадянства, інституалізованого насильства та інших тем, пов’язаних із подіями української історії останніх років за обставин мілітарних інтервенцій в Україну, масової внутрішньої міграції, переосмислення громадянства, розвитку нових низових ініціатив. Можливо, сьогодні ми посіли би
4
Переднє слово до третього видання критичнішу позицію щодо стратегії гендерного мейнстримінгу та неоліберальних політик управління розмаїттям. Також було б важливо приділити більше уваги різним активістським тактикам і досвідам, практикам інтерсекційної та транснаціональної солідарності.
Обговорення соціальних проблемна які звертає увагу феміністична критика, також поширюються в нашому суспільстві. Тема мовного сексизму, яка не викликала публічного інтересу в часи, коли створювався підручник, тепер активно дебатується, а деякі медії намагаються дотримуватися політики гендерно чутливого мовлення. Вперше в Україні з’явилися низові феміністичні організації від київських Феміністичної Офензиви та Фемен (приблизно 2010–2013) до таких малих феміністичних і транс*активістських ініціатив та арт-проектів як Лавандова загроза, “Иная”, Мене бісить, “Пва-пва”, Феміністична майстерня, “Фрау”,
“FemSolution” та інші, що виникають в різних містах – Дніпрі, Львові, Києві, Харкові, Херсоні. З 2011 року у Києві систематично відбуваються феміністичні марші, а восени 2015 та 2016 років феміністичні маніфестації проти культури зґвалтуван- ня вперше солідарно пройшли водночас у Дніпрі, Львові, Маріуполі, Чернівцях та Херсоні. 22 жовтня 2016 року в рамках Міжнародного дня дій, спрямованих на депатологізацію трансгендерності, відбувся перший марш проти трансфобії зви- могою депатологізувати трансгендерність в Україні. Низовий феміністичний і транс*активізм сприяє виробленню нових субвер- сивних ідей, нюансованих місць критики й уможливлює появу нових дискурсів. Усі вони також свідчать про новий етап феміністичного активізму в Україні. Окрім наших соратниць і товаришок, ми хотіли би згадати тут добрим словом також дві інституції.
Як авторський колектив, ми отримали чималу підтримку від видавництва Критика, що сприяло нам у виданні підручника. Дякуємо колективу Критики за солідарність і співпрацю. Також дякуємо Представництву Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні, яке підтримувало проектна всіх стадіях його здійснення – від ідеї до перевидань, – а також за піклування про підручник і поширення його в українських вишах та серед активістських ініціативі груп.
21 листопада 2016 року
Ми раді запропонувати вашій увазі Гендер для медій: підручник із гендерної теорії для журналістики та інших соціогумані- тарних спеціальностей, що є результатом трирічної співпраці колективу авторок із різних галузей гуманітарних та суспільних наук.
Підручник виконано в межах наукової програми Інституту народознавства НАН України та громадської організації Центр культурно-антропологічних студій за фінансової та координаційної підтримки Представництва Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні. Усім, хто рецензували підручник, консультували та підтримували наспід час його розробки і написаннями висловлюємо щиру вдячність. Підручник створено для старших курсів бакалаврського рівня навчання (3-4 року навчання. Він однаково буде корисним і для факультетів журналістики, і для інших гуманітарних та соціальних спеціальностей філософії, філології, культурології, соціології, педагогіки, історії тощо. Ми намагались написати підручник, що був би максимально сучасним, інформативним, доступним за рівнем складності та цікавим водночас. Ви знайдете в ньому чимало історичних екскурсів, карикатур, графіків, таблиць, схем, кросвордів, інформації про цікаві фільми та книжки, якими проілюстровано окремі розділи і теми. У підручнику є сюрпризи й несподіванки, що відкриватимуться читачці і читачеві не відразу, а у процесі прочитання та опанування матеріалу. Підручник складається з трьох частин. Перша частина присвячена розгляду теоретичних положень гендерної теорії та її
Вступ
6

Вступ
8
розвитку за останнє півстоліття. У другій частині об’єднано розділи, у яких застосовано гендерний аналіз до різних аспектів соціального життя – науки, медій, мови, освіти, ринку праці, насильства, спорту. Третю частину підручника присвячено гендерній політиці – новому напряму сучасної політичної думки, що активно розвивається в Україні та у світі. Ми сподіваємось, що цей підручник допоможе читачкам та читачам вибудувати аргументовану, методологічно послідовну власну позицію в полеміках на гендерну тематику.

Ч ас тин а 1
Гендер,
стать
і влада

ГЕНДЕР І СТАТЬ:
від бінарності
до багатоманіття
Коли і чому з’явився термін гендер?
Про конструйованість гендеру
Гендерна поляризація
Чи є подібності між жінками і чоловіками?
Твердження про полярність гендерів є оманливим
про різницю всередині груп жінок і чоловіків
Усереднені відмінності приховують подібності
Розуміння жінок і чоловіків як полярних істот

є невипадковим різні, бо нерівні
Гендерний режим
Культурна конструйованість статі
Чи у всіх культурах людей поділяють на жінок
і чоловіків?
Від статевого диморфізму до статевого континууму
1
Р о з діл Розділ Гендері стать від бінарності до багатоманіття
12
Погляньмо на сатиричний малюнок
1.1, який уперше було опубліковано в галицькій газеті 1882 року порядний, поважний юнак-семінарист шукає наречену, але кандидатка, молода освічена дівчина, викликає в семінариста скептичну недовіру. Героїня на малюнку має ознаки демонічності, вона негармонійна й хаотична, розпатлане волосся, розвалилася в кріслі, задерла ноги, обабіч розкидані книжки. Вона нежіночна, вона – своєрідний антипод образу скромної, порядної і приязної дівчини. Карикатура іронізує над жіночою освітою, мовляв, ось що трапляється від надмірного захоплення книжками, певна річ, бо освіта неприродна для жінок, чудо природи. На карикатурі освіченість постає як щось зайве, як вада, відхилення, недолік. Освіта начебто перетворює дівчину, майбутню господиню, у мегеру, невиховану, ажіотажну, антижіночну – ось що повідав своїм сучасницям карикатурист. Та минуло яких сто з лишком років. Нинішні норми успішної жіночності не тільки сумісні з освітою, алей вимагають її. Нині освіта є обов’язковою складовою зростання, вона перестала бути чимось унікальним, рідкісним, доступним лиш певним соціальним групам, або чимось таким, задля чого треба долати суспільний осуд, кидати виклик, йти наперекір традиції. Жіноча освіта – поняття вже звичне, традиційне. Вираз освічена жінка став повсякденним. Подібних зміну житті і жінок, і чоловіків за останнє сторіччя сталось чимало. Пекучі колись, тривожні перестороги, що жінці неприродно носити штани, абощо жінці шкідливо їздити на велосипеді, бо це погано впливає на її здатність народжувати дітей, сьогодні мало хто сприйме серйозно. Водночас і в
Після ознайомлення з цим розділом ви зможете:
1) зрозуміти і проілюструвати на прикладах, що таке гендер;
2) перелічити три фактори, що свідчать про культурну зумовленість (констру йо­
ваність) гендеру;
3) навести приклади, як тлумачиться фемінність й маскулінність у різних народів;
4) назвати приклади поляризації гендеру, виявляти поляризацію в медійних текстах,
відеосюжетах, рекламних зображеннях і роликах та інтерпретувати її;
5) витлумачити, як конструйованість гендеру й статі пов’язана з нерівністю;
6) пояснити, що саме і яким чином приховують усереднені цифри про стать;
7) пояснити, чому, незважаючи на покращення умов життя жінок упродовж
останнього століттями продовжуємо говорити про гендерну нерівність;
8) пояснити, у чому проблематичність твердження, що стать є біологічною, бінарною
і незмінною.
Розділ Гендері стать від бінарності до багатоманіття
13
наші дні виникають подібні занепокоєння, наприклад, що для чоловіка неприродно доглядати за шкірою і нігтями, бо він втратить свою мужність. Норми жіночої і чоловічої поведінки, форми одягу та зачісок, заняття та види робіт, що їх виконують жінки або чоловіки, з часом змінюються. Отакі змінні, варіативні, зумовлені культурою норми жіночості та чоловічості назвали гендером.
Коли і чому з’явився термін
гендер?
Про те, що в різних спільнотах побутують дуже різні уявлення про жіночу і чоловічу поведінку, мова в культурній антропології зайшла вже здавна. У різних культурах одна і та ж риса може вважатись то жіночою, то чоловічою. Відома культурна антропологиня Мар-
ґарет Мід, чиї праці сприяли розвитку гендерної теорії, ще наприкінці 1940- х років звернула на це увагу:
То хлопчиків вважали вкрай вразливими і тому робили їх об’єктами безугавної опіки, то дівчаток. Одні народи вважають жінок надто слабкими для роботи поза домом, інші ж доручають їм переносити ваговиті вантажі, бо голова у них міцніша, ніжу чоловіків. Подекуди жінок
1.1. На карикатурі
1882 року мати
вихваляє доньку:
– Яне жаловала
грошей на виховання
своєї доньки,
тому вона сіяє всіма
мудрощами світа.
Подумайте! Она учи­
лась, окрім звичайних
відомостей: психоло­
гії, метафізики, гео­
логії, геогнозії, сфе­
ричної тригонометрії і
навіть астрономії
– а Дарвіна то просто
наізусть знає.
На що гість­семі­
на рист відповідає
вголос:
– Чудо природи
А про себе Не хотів
би я того борщу їсти,
що вона зварить.
Розділ Гендері стать від бінарності до багатоманіття
14
порівнюють із ситом, яке нездатне утримати найпотаємніше, а в інших культурах славу найбільших пліткарів мають чоловіки. Незалежно від сфери, від того, дрібниці це чи щонайсерйозніші речі, від захцянок щодо прикрас чи косметики до священних предметів, що символізують місце людини у Всесвіті, ми знаходимо чимало дуже суперечливих і непослідовних способів розподілу статевих ролей (Мид 2004, 29). Подібні непослідовності можна помітити і на прикладі нашої культури. Скажімо, впритул до кінця ХІХ століття вчителювання у школі вважали типово чоловічою професією, бо чоловіки від природи мудріші, ніж жінки, а у наш час ця ж професія є типово жіночою, бо жінки від природи краще піклуються про дітей.
Об’єднує всі ці культурні традиції переконання, що розподіл статевих ролей є наслідком природних особливостей жінок та чоловіків, що такий розподіл облаштовано самою природою. Та вже з першої половини ХХ століття для вчених щораз очевиднішими ставали суперечності між біологічними природними) поясненнями статевої поведінки і даними культурної антропології. Адже природними факторами обґрун товували взаємовиключні твердження, наприклад, і жіночу силу, і жіночу слабкість. В іншому випадку, природними схильностями чи біологією пояснювали і вчителювання чоловіків, і вчителювання жінок. Схоже, що пояснювальна сила біологічних аргументів, коли їх залучено до аналізу фактів культури надзвичайно низька, вона радше підпорядкована логіці як є, такі має бути, аніж справді інтерпретує їх. Біологічні аргументи не дають відповіді на питання, скажімо, чому в різних культурах існують протилежні уявлення про жіночу і про чоловічу роботу чи поведінку, або чому ці норми змінюються з часом.
Термін гендер виник наприкінці х років завдяки спробам подолати означені суперечності і знайти послідовніші інтерпретації норм культури. Розрізнення статі і гендеру означало перехід від традиції пояснювати культурну різницю між жінками і чоловіками біологічними чинниками до можливості пояснювати цю різницю соціальними й культурними чинниками.
До х років в англійській мові термін гендер вживали здебільшого в лінгвістиці на позначення граматичного роду
‒ жіночого, чоловічого та середнього. В українську мову термін увійшов доволі стрімко у науковому, академічному словнику він з’явився в х роках, а в 2005-му термін було зафіксовано в Законі України Проза- безпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Спочатку слово
гендер видавалось неоковирним і чужим українській мові, однак згодом, коли його почали активно вживати в науці й політиці, відбулось звикання до нового слова. Тепер його вжиток рідко викликає здивування.
Про конструйованість гендеру
Кожна культура має свої стандарти фе- мінності (жіночності) й маскулінності
(чоловічості), ці стандарти ще нази-
Розділ Гендері стать від бінарності до багатоманіття
15
вають гендерними нормами. Гендерні норми можуть бути різними у віддалених географічно чи за часом культурах. Тобто вони можуть змінюватись (а) від культури до культури і (б) від епохи до епохи. Існує також третій варіант, (вколи різні стандарти фемінності й мас- кулінності співіснують у тій самій культурі в один і той самий час. Уявіть собі багатодітну жінку з невеличкого містечка й молоду жінку зі столиці, яка свідомо вирішила не народжувати дітей і присвятити своє життя літературі. Хіба не різними будуть їх уявлення проте, що значить бути жінкою Або річного сільського фермера на Закарпатті і молодого банкіра з Харкова. Хіба не відрізнятимуться їх розуміння того, що значить бути чоловіком Отож, водночас у тій самій культурі фемінність і маскулінність різнитиметься серед людей різних класів, різних релігійних уподобань, різного віку, серед людей, що замешкують у селі і в місті.
У кожен історичний період існує не одна стабільна й незмінна фемінність, і не одна застигла маскулінність, а багато їх варіантів. У кожній культурі існують різні фемінності й різні маскулінності, які залежать або тісно взаємодіють з іншими соціальними характеристиками класом, віком, сексуальною орієнтацією, місцем проживання. І понад це, фемінність чи маскулінність кожної людини може мінятися, залежно від додаткових обставин. Так, спортсмен-
Так, спортсмен- ка-важкоатлетка, плавчиня, бігунка тощо може поводитись значно менш фемінно під час змагань, ніж під час відпочинку у вечірньому клубі. Оскільки гендерні норми нестабільній незмінні, а, навпаки, різній варіативні, вчені говорять, що гендер є культурно зумовленим або культурно конструйованим.


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   19


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал