Інститут інформаційних технологій І засобів навчання напн україни Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського Інститут магістратури, аспірантури, докторантури



Pdf просмотр
Сторінка1/29
Дата конвертації11.05.2017
Розмір4.37 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   29

Інститут інформаційних технологій і засобів навчання
НАПН України
Вінницький державний педагогічний університет
імені Михайла Коцюбинського
Інститут магістратури, аспірантури, докторантури


Формування освітнього
інформаційного середовища для
підготовки кваліфікованих робітників у
професійно-технічних навчальних
закладах


монографія








Вінниця 2015


УДК 377.3:004
ББК 74.56с51
Ф79

Рекомендовано до друку вченою радою Інституту інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України (протокол № 6 від «25» червня 2015 року).


Рецензенти:
Ничкало Нелля Григорівна – доктор педагогічних наук, професор, дійсний член
НАПН України;
Лазарєв Микола Іванович – доктор педагогічних наук, професор, проректор із наукової работи Української інженерно-педагогічної академії;
Пінчук Ольга Павлівна – кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник; завідувач відділу технологій відкритого навчального середовища Інституту
інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України;
Бадюк Володимир Васильович – директор навчально-методичного центру професійно-технічної освіти у Вінницькій області.


Ф79
Формування освітнього інформаційного середовища для підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах [монографія] / за заг. ред.
доктора педагогічних наук, професора,
члена-кореспондента НАПН України
Р. С. Гуревича. — Вінниця : ТОВ фірма «Планер», 2015. — 425 с.

У монографії, підготовленій колективом кафедри інноваційних та інформаційних технологій в освіті Вінницького державного педагогічного університету імні Михайла
Коцюбинського, відповідно до угоди про діяльність спільної науково-дослідної лабораторії з
Інститутом інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України, досліджено теоретико-методологічні та методичні засади організації навчання в інформаційному освітньому середовищі професійно-технічних навчальних закладів (ПТНЗ). Розглянуто цілеутворення змісту освіти і навчання в ПТНЗ, схарактеризовано навчальний процес, визначено можливості застосування засобів інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі
ПТНЗ, опрацьовано
інформаційно-предметне забезпечення навчального процесу в інформаційному освітньому середовищі, обґрунтовано впровадження
інформаційно-комунікаційних та
інноваційних технологій у підготовку висококваліфікованих робітників і молодших спеціалістів, розроблено методику проведення лабораторного практикуму з використанням засобів мультимедіа, використання комп’ютерно орієнтованих засобів для відображення та контролю навчальних досягнень, технології мейндмеппінгу в професійній підготовці майбутніх кваліфікованих робітників.
Для науково-педагогічних і наукових працівників, викладачів, майстрів виробничого навчання, керівників ПТНЗ, слухачів курсів післядипломної освіти, докторантів, аспірантів і студентів педагогічних та інженерно-педагогічних ВНЗ.
© Р.С. Гуревич, 2015
© М.Ю. Кадемія, 2015
© С.С. Кізім, 2015
© А.П. Кобися, 2015
© В.М. Кобися, 2015
© Н. Ю. Коломійчук, 015
© Л.Л. Коношевський,
© Л. В. Куцак, 2015
© В.О. Уманець, 2015
© Л.С. Шевченко, 2015


ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА .................................................................................................... 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА НАВЧАННЯ В ПРОФЕСІЙНО-
ТЕХНІЧНИХ ЗАКЛАДАХ ......................................................................................... 6
Роман Гуревич
1.1 Цілеутворення змісту освіти в професійно-технічних навчальних закладах ........................................................................................................................ 6
Роман Гуревич
1.2 Навчальний процес у професійно-технічних навчальних закладах .... 28
Майя Кадемія, Людмила Шевченко
1.3 Досвід застосування засобів ІКТ у навчальному процесі ПТНЗ .......... 62
РОЗДІЛ 2. РОЛЬ І МІСЦЕ ІНФОРМАЦІЙНОГО ОСВІТНЬОГО
СЕРЕДОВИЩА У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ ПТНЗ ................ 110
Леонід Коношевський
2.1 Концепція інформаційного освітнього середовища ............................ 110
Володимир Уманець, Людмила Шевченко
2.2 Організація та наповнення контентом інформаційного освітнього середовища ............................................................................................................... 118
Майя Кадемія, Алла Кобися
2.3 Організація навчально-виховного процесу в ПТНЗ із застосуванням
інформаційного освітнього середовища ............................................................... 150
РОЗДІЛ
3.
ІНФОРМАЦІЙНО-ПРЕДМЕТНЕ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ................................................................................. 209
Роман Гуревич, Світлана Люльчак
3.1 Використання інформаційного освітнього середовища для фор- мування професійних знань та вмінь майбутніх кваліфікованих робітників ... 209
Майя Кадемія, Світлана Кізім
3.2 Методика проведення лабораторного практикуму з використанням засобів мультимедіа ................................................................................................ 250
Роман Гуревич, Володимир Кобися
3.3 Використання комп’ютерно орієнтованих засобів для відображення та контролю навчальних досягнень ........................................................................... 300
РОЗДІЛ 4. УПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ІНФОРМАЦІЙНО-
КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС…………..325
4.1
Людмила Шевченко, Лариса Куцак
Організація навчання учнів ПТНЗ на основі засобів мережних комунікацій .............................................................................................................. 325
Майя Кадемія, Наталя Коломійчук
4.2 Інноваційні технології навчання та особливості їх використання в навчальному процесі професійно-технічних навчальних закладів .................... 348
Алла Кобися, Володимир Кобися
4.3 Використання технології мейндмеппінгу у професійній підготовці майбутніх кваліфікованих робітників ................................................................... 372

ПЕРЕДМОВА
Професійно-технічна освіта має тривалу історію. В своєму розвиткові вона пройшла шлях від наслідування дітьми трудових дій дорослих у первісному суспільстві, крізь учнівство в майстернях і середньовічних ремісничих цехах, фабрично-заводські школи раннього капіталізму до сучасних освітніх центрів, здатних формувати в людей високу професійну культуру на основі використання досягнень значної кількості наук про людину, суспільство, природу і техніку.
На початку ХХІ століття професійно-технічна освіта перетворилася в один
із найважливіших соціальних інститутів суспільства. Сама категорія
«професійно-технічна освіта» набула доволі складну структуру. Вона одночасно відображає систему закладів, що забезпечують і надають певних освітніх послуг (професійно-технічні училища, професійні ліцеї, вищі професійні училища, училища-агрофірми, училища-заводи тощо), науково- дослідний інститут, методична служба, видавництва, органи управління і т. ін., а також результат оволодіння новою професією з присвоєнням кваліфікації, сам процес або технології навчання. Складність цієї категорії визначається ще й тим, що вона охоплює величезну кількість і різноманіття видів людської діяльності, що складають сукупну суспільну працю, котра по мірі розвитку суспільства набуває більш складного, комплексного і наукомісткого характеру.
Професійна компетентність людей стала нині вирішальною передумовою виробництва високоякісних товарів і надання сучасних послуг. Високий рівень професійної освіти населення є найважливішим чинником стимулювання економічного розвитку та забезпечення конкурентоздатності економіки в міжнародному вимірі.
Економічний розвиток України, як і будь-якої іншої держави, нині значною мірою залежить від якості підготовки робітничих кадрів. Це зумовлене впровадженням у виробництво новітніх технологій, модернізацією матеріальної бази і т. д. Саме тому в розвинутих країнах світу (Великобританія, Німеччина,
Корея, США, Франція, Японія та ін.) значна увага приділяється підготовці кадрів високої кваліфікації, створенню ефективної системи їхнього навчання, залученню перспективних технологій тощо.
У нашій країні, як відомо, історично склалася досить потужна система професійно-технічної освіти, що ефективно вирішувала проблеми підготовки молоді до професійної діяльності на виробництві та її виховання. Нині ситуація значно змінилася. Насамперед, Україна як незалежна держава самостійно вирішує проблему створення національної системи підготовки кваліфікованих робітничих кадрів. По-друге, принципово змінилися стан і потреби суспільства, яке стало на шлях розвитку ринкової економіки. Нарешті, змінилися концептуальні погляди на сутність і роль управління, стосунки між суб’єктами навчання, навчальними закладами та державою, зміст і форми підготовки, пріоритети в освіті тощо.
Зміни, що відбуваються нині в Україні, визначають створення адекватних цим процесам соціально-педагогічних умов, і тим самим зумовлюють необхідність розумного реформування, проектування і впровадження нової
моделі професійно-технічної освіти. В цих умовах, успішне розв’язання навчально-виховних задач визначається відповідним рівнем професійної та педагогічної культури викладачів і майстрів виробничого навчання і рівнем технологій навчання.
Нині пріоритетом для розвитку системи освіти є впровадження сучасних
інформаційно-комунікаційних технологій, що забезпечують доступ до мережі високоякісних баз даних, розширюють можливості користувачів до сприймання складної інформації. Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій здійснюється шляхом створення індивідуальних модульних навчальних програм різних рівнів складності в залежності від конкретних потреб, використання можливостей Інтернет, впровадження гнучких технологій дистанційної освіти, видання електронних підручників тощо. Держава всебічно підтримує використання комп’ютерних технологій у системі оцінки знань, дистанційної освіти, сприяє забезпеченню навчальних закладів комп’ютерами, побудові міжвузівських інформаційно-освітніх мереж і т.д.
Інформаційне освітнє середовище поєднує широкий вибір навчального програмного забезпечення та мережних технологій, включаючи електронну пошту, форуми, програмне забезпечення колективного використання, чати, відеоконференції, записи аудіо- та відео, та широке коло навчальних
інструментів, що базуються на використання веб-технологій.
Ця тема висвітлена у багатьох працях і дослідженнях. Особливо активно нині вивчаються аспекти, зосереджені на підходах до навчальних структур, що дозволяють безперешкодно забезпечити кожного користувача навчальним матеріалом за допомогою мережі, що створює нові можливості для подальшого трансформування традиційних форм освіти, на новий якісний рівень.
Книга розрахована на читачів, які вивчають проблеми організації та змісту професійно-технічної освіти, розробляють організаційні та технологічні питання підготовки кваліфікованих фахівців у інформаційному освітньому середовищі ПТНЗ, здійснюють її у відповідних навчальних закладах.
Автори


РОЗДІЛ 1
ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА НАВЧАННЯ В ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИХ
ЗАКЛАДАХ
Роман Гуревич
1.1 Цілеутворення змісту освіти в професійно-технічних навчальних
закладах
Основні категорії педагогічної системи та їх аналіз
Перш, ніж формувати уявлення про зміст освіти та його структуру в
ПТНЗ, звернімося до аналізу елементів педагогічної системи будь-якої освітньої організації. У спрощеному вигляді вона має таку структуру.
Цілі та
завдання
навчання
Зміст
навчання
Методи
навчання
Прийоми
та засоби
навчання
Організаційні
форми
навчання
Результати
навчання
Відомо, що педагогічна система складається з декількох елементів, які формулюють дидактичне завдання та описують дидактичні процеси як засіб розв’язків у цьому завданні. Через це Д.В. Чернилевський [1, с.19] подає цю структуру в дещо іншому плані (рис.1.1).
Рис. 1.1. Структурна схема професійної системи

Розгляньмо цю схему докладніше.
Дидактичне завдання. Його формулювання здійснюється шляхом розкриття змісту трьох елементів педагогічної системи: учень, цілі навчання
(освіти), структура змісту навчання (освіти).
Стосовно учнів, то зрозуміло, що для успішного входження і перебування в певній педагогічній системі їхні особистісні якості мають відповідати певним вимогам (вихідний рівень освіти; наявність інтелектуальної, моральної, соціальної, фізичної, естетичної підготовки; мотивованість навчання у відповідному навчальному закладі; матеріальне забезпечення тощо).
Важливо пам’ятати, що в центрі будь-якої педагогічної системи завжди повинна бути людина, в нашому випадку – учень, який є не тільки об’єктом цілеспрямованих педагогічних впливів, а й суб’єктом свого становлення як різнобічно і гармонійно розвиненої особистості. Тому, прогнозуючи зміст професійно-технічної освіти, намагаючись максимально можливою мірою адаптувати документацію з планувань навчального процесу та навчальну літературу до вимог виробництва. Слід тим часом пам’ятати і про суперзавдання – необхідність адаптації змісту освіти до інтересів і потреб особистості учнів з урахуванням індивідуальних особливостей, мотивів і ціннісних орієнтацій кожного з них. Зрозуміло, що це завдання виходить за межі, власне, змісту навчання, його успішне розв’язання можливе лише в самому навчально-виховному процесові, в різноманітній позаурочній діяльності учнів, у суспільно корисній, продуктивній праці – в системі багатопланових міжособистісних стосунків.
Для визначення змісту навчання (освіти) потрібно передусім мати чітко визначені його цілі. Виконання цього аксіоматичного положення на практиці пов’язане з чималими труднощами, оскільки цілі навчання вельми чисельні, різноманітні та перебувають у певній ієрархічній підпорядкованості одна щодо
іншої. Тому завдання полягає в тому, щоб довести їх до такого ступеня конкретності, при якому вони починають ефективно «працювати» на реальний навчально-виховний процес.
Педагогічна категорія «цілі навчання» досить тісно пов’язана з категорією «зміст навчання (освіти)», оскільки саме у змісті освіти – зрештою навчально-виховної діяльності інженерно-педагогічних працівників та учнів
ПТНЗ – знаходять своє узагальнене відображення суспільно-виробничі вимоги до особистісних і професійних якостей майбутніх кваліфікованих робітників.
Нині з певною мірою впевненості можна сказати, що філософами, педагогами, методистами та іншими вже розроблено наукові засади формування змісту освіти. Їхні праці регламентують зміст та структуру освіти, причому йдеться не тільки про так звану макроструктуру (цикли навчальних предметів та зміст їх окремих складових), а й про мікроструктуру, тобто визначаються компоненти змісту на рівні його мікроелементів.
Відомо, що структура змісту освіти характеризується насамперед її ціннісними компонентами – навчальними предметами та їх взаємозв’язками, структурою навчальних предметів та їх окремих розділів, розподілом
навчального матеріалу за роками навчання тощо. Зміст професійно-технічної освіти треба розглядати в його цілісності – як систему. Можна аналізувати й окремі його сторони. При цьому лише у першому випадку – розглядаючи зміст як систему – можна виокремити його загальну структуру, тобто таку, елементи якої є відносно самостійними, і, що особливо важливо, у сукупності охоплюють зміст професійно-технічної освіти в цілому. З цієї причини структура змісту освіти у навчальних закладах профтехосвіти, елементами якої є зміст окремих навчальних предметів, і постає як загальна – так звана макроструктура.
Зміст освіти у ПТНЗ в його цілісності характеризується кількома рівнями організації, тобто має ієрархічну будову.
Першим рівнем організації змісту є цикли навчальних предметів. Вони можуть бути виокремлені залежно від найрізноманітніших критеріїв і внаслідок цієї умовності, а також у силу їх перетинання вони не характеризують зміст освіти в його цілісності.
Навчальні предмети – другий рівень організації – найважливіші структурні елементи змісту освіти. Вони в сукупності охоплюють всю обов’язкову освіту. Відповідно до елементів цього рівня здійснюється також і головна градація навчально-виховного процесу. Навчальним предметам, як правило, відповідають і головні профілі підготовки викладачів, що й дає змогу говорити про ці елементи як про головні структурні одиниці і освіти, і навчального процесу.
Щоправда, тут є певні термінологічні труднощі, зумовлені наявною нерозрізненістю понять «предмет освіти» і «предмет вивчення». Як уже зазначалося раніше, кожна цілісна у предметному відношенні частина освіти має свій предмет освіти, що не збігається з іншими щодо внеску в розвиток особистості. І якщо називати розглядувані елементи другого рівня організації навчальними предметами, то це неминуче призведе до невдалих у термінологічному відношенні висловлювань, наприклад, таких: «Предметом вивчення навчального предмету «Фізика» є речовина і поле». У зв’язку з цим у тих випадках, коли необхідно розмежувати поняття предмета освіти та предмета вивчення, замість терміна «навчальний предмет» будемо використовувати інші терміни, наприклад: «навчальна дисципліна», «курс»,
«навчальний курс» тощо.
Отже, навчальні предмети, в свою чергу, мають складну структуру і поділяються на окремі навчальні дисципліни (курси) наступного ієрархічного рівня, які є вже елементами наступного (третього) рівня організації змісту освіти в ПТНЗ. Так, у природничо-математичному циклі «Хімія» як навчальний предмет поділяється на дві дисципліни: «неорганічну хімію» та «органічну хімію»; у загальнотехнічному циклі «Електротехніка з основами промислової електроніки» відповідно поділяються на «електротехніку» та «промислову електроніку». Перелік таких прикладів можна продовжити.
Компоненти цього ієрархічного рівня організації також мають складну структуру, оскільки поділяються ще, як правило, на розділи й теми, тобто можна виокремити ще декілька рівнів організації змісту і дійти до тих елементів, які є так званими «цеглинками» змісту. Нині у дидактиці, в тому
числі в дидактиці професійно-технічної освіти, набула поширення запропонована І.Я. Лернером теоретична концепція про чотирикомпонентну структуру змісту освіти [2, с.102-103]. Відповідно до цієї концепції зміст освіти в цілому містить такі взаємопов’язані компоненти:
– систему знань, засвоєння яких забезпечує формування у свідомості учнів адекватної діалектичної картини світу та озброює їх правильним методологічним підходом до пізнавальної та практичної діяльності;
– систему загальних інтелектуальних і практичних умінь та навичок, що покладені в основу множини конкретних діяльностей;
– головні риси творчої діяльності, що забезпечують готовність до пошуку розв’язання нових проблем, творчого перетворення дійсності;
– систему норм ставлення людей до світу та одного до іншого, тобто систему світоглядних і поведінкових якостей особистості, які є засадою гуманістичних переконань і ідеалів.
Безумовна перевага цього підходу полягає в тому, що до змісту навчання, поряд з традиційними компонентами (знання, вміння та навички), включені компоненти, які мають реалізувати найважливіше завдання сучасної освіти на будь-якому ступені – виховання та розвиток учнів.
Отже, дотримуючись розглядуваної теоретичної концепції, можна сформулювати робоче визначення поняття «зміст професійної освіти» стосовно професійно-технічної підготовки кваліфікованих робітників: під змістом
професійної освіти слід розуміти систему знань, умінь, навичок, рис
творчої діяльності, світоглядних і поведінкових якостей особистості, що
зумовлені вимогами суспільства до робітників відповідної кваліфікації та
профілю і на досягнення яких мають бути спрямовані зусилля як
педагогів, так і учнів у навчальних закладах, що забезпечують одержання
професійної освіти відповідного рівня.
У педагогічній літературі поняття «зміст освіти» та «зміст навчання» часто-густо не розрізняють. Тим часом, методологічно важливо це зробити.
Ґрунтовний аналіз таких відмінностей стосовно системи професійно-технічної підготовки кваліфікованих робітників здійснив М.І. Думченко [3]. На його думку, зміст навчання, сформульований у навчально-програмній документації, а також у знаннях, уміннях та навичках викладачів і реалізований ними за допомогою дидактичних засобів, набуває у процесі навчання нової якості – стає змістом освіти, профіль і рівень якої визначаються директивними органами.
У цьому твердженні привертають увагу такі цікаві моменти: а) посилання на те, що зміст навчання знаходить відображення в навчально-програмній документації; б) йдеться про первинну фіксацію змісту навчання в знаннях, уміннях і навичках педагогів (а не учнів, як це зазвичай вважають); в) положення, що тільки в процесі навчання, як його результат зміст навчання набуває нової якості, стає змістом освіти; г) важливий висновок про те, що лише рівень і профіль освіти визначаються директивними органами, а зміст освіти і супутній йому зміст
навчання мають бути обґрунтовані власне педагогічним і дидактичним шляхами.
Таке тлумачення сутності поняття «зміст навчання» є, на нашу думку, плідним, оскільки дає змогу чіткіше осягнути не тільки відмінності між розглядуваними поняттями, а й головні етапи наукового обґрунтування як змісту освіти, так і змісту навчання.
Ураховуючи специфіку професійно-технічної підготовки майбутніх робітників і беручи до уваги наведені міркування, сформулюємо визначення:
під змістом професійного навчання слід розуміти педагогічно
обґрунтовану, логічно упорядковану та текстуально зафіксовану в
навчальних програмах наукову й технічну інформацію про навчальний
матеріал, що має професійну спрямованість, представлений у згорнутому
вигляді та визначає зміст навчальної діяльності педагогів і пізнавальної
діяльності учнів для оволодіння усіма компонентами змісту професійної
освіти відповідного рівня і профілю.
Повертаючись до проблеми обґрунтування цілей навчання, варто зауважити, що вони визначаються всіма структурними компонентами змісту професійної освіти робітників певної кваліфікації та профілю. Однак і сам зміст освіти є похідним від тих вимог, які висуває суспільство і зокрема відповідна галузь господарства, до робітничих кадрів. Інакше кажучи, зміст освіти є вторинним щодо змісту трудової та суспільної діяльності робітників. Слід підкреслити, що йдеться, по суті, про діяльність майбутніх робітників, тобто про нинішніх учнів ПТНЗ.
Отже, на першому етапі визначення змісту освіти, що має прогностичний характер, має бути одержана інформація про характер і умови майбутньої трудової діяльності кваліфікованих робітників і про зміст професійної підготовки, необхідної для успішного виконання цієї діяльності. Результати дослідження, природно, знайдуть своє відображення у відповідному документі. Таким документом у сучасній педагогічній літературі вважають прогностичну професійну модель кваліфікованого робітника.
Під


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   29


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал