Іншомовна лексика в епістолярії Ольги Кобилянської



Скачати 404.31 Kb.
Сторінка2/2
Дата конвертації01.01.2017
Розмір404.31 Kb.
1   2

4) росіїзми (26):

Таблиця 4


взгляд

зависима

писатель

стишки

волнуватися

май

понимаю

хлопоти

дневник

много

почетний

часть

если б

непреміннно

правительственний

читатель

желання

образовання

прочий

язик

желати

образовати

содержаніє




женщина

особенний

средство



Менше запозичень є з німецької, польської, італійської, старослов’янської зовсім мало – з англійської.

5) лексичні запозичення з німецької мови (16):

Таблиця 5



авторитет

децембер

капіталіст

септембер

граф

інжир

крейцер

шаблоновість

графівна

камрад

публіцист

юлій

гульден

капітал

реферат

январ

6) лексичні запозичення з італійської мови (13):

Таблиця 6


акорд

карикатурний

новелка

фортеп’яно

альт

конто

соната




кар’єра

концерт

сопрано




карикатура

мотто

філіграновий



7) полонізми (13):

Таблиця 7


борзо

здецидуватися

пугарик

шелюг

вінда

матура

фант




дідич

моцно

ферії




дідичка

пєнкний

цвічення



8) старослов’янізми (7):

Таблиця 8


благородний

єсьм

мислителька

суть

глас

завідатель

міродайний



9) з англійської (2):

Таблиця 9


радикал

фільм



















[Додаток Б]

Як було уже сказано вище, О. Кобилянська довгий час навчалася і розмовляла німецькою мовою, отже, і думала нею, тому у її листуванні так часто трапляються слова, вислови, речення, які оформлені засобами німецького алфавіту. Це варваризми. Їх є дуже багато, тому тут подаються ті, які найчастіше вживаються у текстах листів:

1. Morgenseele – поранкова зоря (с. 396).

2. Ein Brief – лист (с. 372).

3. Das ist meine Morgenseele – це моя поранкова зоря (с. 304).

4. Dichterheim – оселя поетів (с. 327).

5. Gut – добре (с. 346).

6. Zu Mutte – на душі (с. 403).

7. Tittelblatt – титульна сторінка (с. 438).

8. O mein Gott! – О мій Боже! (с. 431).

9. Bizarr – химерний (с. 242).

10. Sehr ordentlich – всюди порядок (с. 369).

11. Gerührt – зворушена (с. 275).

12. Der wende Punkt meiner Selle – моє болюче місце (с. 260). (с. 275).

13. Kurz und bündig – коротко і ясно (с. 532).

14. Zum Schlüβ – на закінчення (с. 512).

15. Stark – сильний (с. 508).

16. Das hat mich senr gerührt! – це дуже зворушило (с. 522).

З дослідженого матеріалу видно, що найбільше з погляду походження використано лексики з латинської (понад 100), французької (понад 50) та грецької (понад 40) мов.[Додаток Г]
3.3. Лексико-семантичні групи слів іншомовного походження в епістолярній спадщині О. Ю. Кобилянської
Таке групування дає можливість дати кількісну характеристику репрезентантів загальномовних і термінологічних запозичень в епістолярній спадщині О.Кобилянської.

Серед запозичень загальномовного характеру (144) можна виділити десять тематичних груп, у складі яких є ще підгрупи. Сюди належать:

1. Лексика, пов’язана із суспільним державним ладом (38), об’єднує:

а) назви осіб за спеціальним статусом у суспільстві:

- аристократ, інтелігенція, граф, графівна, барон, мільйонери;

б) назви осіб за їх адміністративними посадами, професією, за характерними ознаками їх діяльності:

- капіталіст, професор, мандатор, фабрикант, орендатор, доктор, конкурент, референт, педант, комерсант, ініціаторка, скептик, філолог, гувернантка, публіцист, дідич, дідичка, декадент, сенаторша, кандидат, психіатр, символістика, комітет, кооперація, інженер, журналіст;

в) інші назви осіб чи груп осіб:

- публіка, лектура, камрат, емігрант, шваґер, колонія, кузина, фігура.

2. Побутова лексика представлена назвами:

а) посуду: пугарик;

б) напоїв: гербата;

в) меблів: софа.

3. Назви ігор: фант.

4. Назви понять, пов’язаних з освітою і наукою:

- диплом, докторат, матура, ферії, стипендія, дисертаційна праця.

5. Назви установ, підприємств, закладів, органів:

- інститут, секція (частина установи), бібліотека, клініка, редакція, інституція, театр, резиденція.

6. Найменування шляхів сполучення: алея.

7. Абстрактна лексика:

- курація, сатисфакція, емансипація, тенденція, шаблоновість, лектура (читання), гарантія, комплімент, метаморфози, тенденція, конкуренція, ідилія, перспектива.

8. Назви мір часу:

- місяці – май, іюль, іюнь, септембер, децембер, январ; дата, термін.

9. Назви грошових одиниць:

- крейцер, марка, франки, шелюг, гульден.

10. Запозичення, які представлені поодинокими словами:

- авантюра, вінда, демон, борзо, інструмент, вілла, конкурс, партер, презент, скандал, реклама, фотографія, кар’єра, калібр, авторитет, автобіографія, модель, нотатки, автопортрет, адреса, телеграма.

Є ряд слів, які уже утворились із запозичень на українському ґрунті:

1) прикметники:


політичний

орфографічний

археологічний

магічний

імпозантний

белетристичний

реальний

евентуальний

коректний

коригований

рекомендований

пєнкний

толерантний

стилістичний

амбітний

комічний

колосальний

альтовий

карикатурний

філіграновий

2) дієслова:



сконстатувала

здецидуватися

презентується

форсувати

нотувати

компонувати

моделювати

імпонувати

3) іменники: цвічення, коригування, сатисфакція, реставрування;

4) прислівники: спеціально, хронологічно.

Термінологічна лексика налічує 50 одиниць і представлена в епістолярії загальнонауковими, галузевими і міжгалузевими термінами.

Загальнонаукові терміни іншомовного походження становлять незначну частину (6): елемент, ідея, енциклопедія, реферат, календар.

Галузева термінологія (10) досить різноманітна за своєю семантикою. Серед соціально-політичних термінів виділено:

- назви політичних напрямків, рухів формацій та їх представників: соціалізм, націоналізм, радикалізм, радикал, політика, патріотизм;

- назви документів: паспорт, документ, патент, проект.

Численною є тематична група, куди входять терміни з різних галузей знань (26):

- назви наук: історія, філософія, фонетика, орнаментика;

- назви-терміни економічні: капітал, кредит, гонорар, премія, фонд, конто, акція;

- психології: істерія, амбіція, меланхолія, фантазія, гонор, фізіономія;

- біологія: інстинкт, рефлекс;

- філософія: містика, містицизм, релігія;

- географія: горизонт;

- медицина: параліч, ревматизм, туберкульоз.

Терміни літературознавства, мовознавства, мистецтвознавства становлять найбільшу групу (понад 30), оскільки тематика листів О.Кобилянської пов’язана з літературою та мистецтвом. Сюди належать терміни:

- літературознавчі: композиція, гумореска, жанр, манускрипт , роман, новелка, новела, поезія, афоризм, темат, епізод, опус, мотто, комбінація романів, ілюстрація, цензура, титул, коментар, карикатура, белетристика, драма, модерністична література, декадентизм, реалізм, натуралізм, журнал;

- лінгвістичні: фраза, дискусія, орфографія, фонетика;

- мистецтвознавчі: література, культура, фільм;

- музичні: фортепіано, резонатор, акорд, сопрано, альт, соната, концерт, опус, ноти;

- скульптури і архітектури: монумент, фрагмент;

- образотворчого мистецтва: ескізи, профіль, орнамент, ґердани.[Додаток В]

В епістолярії О. Кобилянської виділено п’ятнадцять інтернаціоналізмів, тобто слів, що мають однакове значення і певні фонетичні відповідності не менше ніж у трьох неблизькоспоріднених мовах. До цієї групи можна віднести такі слова:


соціалізм

націоналізм

меланхолія

презент

радикал

франк

марка

театр

концерт

монумент

інститут

бібліотека

елемент

документ

новела



Використані О. Кобилянською терміни переважно загальновідомі. Вузькоспеціальні слова вживаються автором рідко.



3.4. Семантична адаптація запозичень
Дослідження адаптації іншомовних слів в епістолярії О. Кобилянської дозволило виділити однозначні та багатозначні запозичення.

Однозначні запозичення загальномовного характеру і терміни використовуються письменницею переважно в прямому значенні. Наприклад:

- презент (фр.) – подарунок, підношення [20 тут і надалі];

„Я вам колись зроблю презент з таким ділом на розвеселення ума”. (Лист до Осипа Маковея від 5 лютого 1898 р. с.319).

- жанр (фр.) – тип мистецького і літературного твору;

„Впрочем, я не знаю, але мені здається, що саме такі критичні або характеризуючи малюнки, а власне, Ваш „жанр”, і що Ви в нім сильні, і що з вас вийшов би з часом такий руський Герман Бар” .(Лист від 21 лютого 1898 р. до Осипа Маковея, с.323);

- гонорар (лат.) – грошова винагорода автора за твори літератури й мистецтва або їх нащадкам за використані твори;

„Мені заплачено за нього гарний гонорар, я думаю, що не повинно станути на заваді друкування його в „Зорі”. (Лист від 11 листопада 1894 р. до Василя Лукича, с.270);

- ідеал (фр.) – взірець досконалості кінцева найвища мета, ідеальний образ, що визначає спосіб мислення й діяльності людини чи суспільного класу;

„Ніколи не бачила в своєму дальшому житті нічого кращого, такого, що подобало майже на святого, поважнішого, достойнішого, як того чоловіка, що й досі стоїть у моїй душі як ідеал духовного отця...” („Про себе саму”, с.230).

- політика (гр.) – цілі й завдання, що їх ставлять суспільні класи в боротьбі за свої інтереси і методи й засоби досягнення цих цілей і завдань, а також діяльність органів державної влади й державного управління, яка відображає суспільний лад і економічну структуру країни;

„В політичному українському житті я ніколи не брала участі і тепер не беру, на політиці мало визнаюся, служу українській культурі по своїй змозі і силі”. (Лист від

9 грудня 1933 р. до Кирила Студинського, с.658).

Переважна більшість багатозначних загальновживаних і термінологічних запозичень функціонує в епістолярії в одному із значень:

- гумореска (лат.) – 1) невеликий віршований або прозовий твір жартівливого характеру; 2) музична п’єска жартівливого змісту;

„Посилаю Вам гумореску у першому тільки значенні”. (Лист від 14 серпня 1895 р. до Осипа Маковея, с.278).

- фотографія (гр.) – 1) спосіб одержання зображень об’єктів на спеціальних світлочутливих матеріалах;

2) знімок (зображення) на таких матеріалах;

3) майстерня, де виробляють такі знімки;

„За фотографії, котрі обіцяєте і мені вислати, дякую Вам якнайсердечніше...” (Лист від 3 жовтня 1893 р. до Франтішека Ржегоржа, с.261-262).

- роман (фр.) – 1) жанр художньої літератури

2) переживання, любовні відносини;

„Я не кажу, щоб Ви зараз засідали за який роман, взагалі не кажу, щоби-сте саме новели писали, як не маєте душевного наказу на те, я лиш кажу, щоби Ви не зарікались від літератури і від писання взагалі – у першому значенні” (Лист від

25 липня 1900 р. до Осипа Маковея, с.453).

Для багатозначних запозичень також характерним є поширення їхньої смислової структури в мові – реципієнті, що призводить до появи лексико-семантичних варіантів. Наприклад:

- фонетика (гр.) – 1) галузь мовознавства. Що вивчає звукову будову мови – способи утворення звуків та їхні акустичні властивості;

2) звукова будова мови як єдність її фізіологічного, акустичного та значеннєвого аспектів;

„Вона заговорила до мене українською мовою, ... навчила фонетикою писати”. („Про саму себе”, с.235).

Письменниця використала метонімістичний перенос: писати фонетикою – писати фонетичним принципом.

- есенція (лат.) – 1) леткі ефірні масла;

2) міцний розчин, витяжка;

„Єсли в ній стільки жизні, стільки есенції, стільки гарячого пульсу, що в Ваших гарних листах, то вона, певно перейде”. (Лист від 24 січня 1901р. до Володимира Гнатюка, с.471) – відбулася метафоризація за схожістю внутрішніх ознак другого значення.

- елегантний (лат.) – вишуканий, витончений, показнй в одязі, манерах;

„В мене є і елегантний папір, але його не люблю, окрім отсего, що на нім пишу, Ви вже прийміть, хоть Ваша педантна душа буде вздрогатися на вид такого паперу та се вже мій гріх, з котрим я вимру”. (Лист від 12 серпня до Осипа Маковея, с.488) – метафоричний епітет за схожістю зовнішніх ознак.

Отже, О.Кобилянська вживає і такі запозичення, які схильні до розвитку своєї семантичної структури в мові – реципієнті. Однак переважна більшість багатозначних загальномовних і термінологічних іншомовних слів функціонує в епістолярії в одному зі значень.

ВИСНОВКИ

Протягом всієї історії української мови, літератури, культури листування відігравало важливу комунікативну роль обміну інформацією, сприяло поширенню прогресивних ідей та певним чином впливало на мовотворчий процес. В епістолярії відбито погляди багатьох культурних діячів, зокрема мовознавців, на перспективи розвитку української літературної мови.

Виокремлення епістолярного стилю з-поміж інших функціональних стилів сучасної української мови ґрунтується на таких ознаках: специфічна сфера використання, функція заочного спілкування, регулювання стосунків між комунікантами відповідно до мети висловлювання та прагматичної настанови автора, жанрова специфіка текстів.

У листах ХІХ – початку ХХ століть висвітлювався ряд важливих лінгвістичних питань, що стосуються розв’язання проблем походження, самобутності української мови, обговорювалися особливості її суспільного функціонування, з’ясовувалися шляхи і перспективи розвитку нової української літературної мови.

Найхарактернішою рисою є те, що в епістолярії відображені факти нормувальної практики. Це засвідчує особливу цінність листів як історичного джерела, що виявляє важливі моменти становлення й утвердження єдиних норм нової української літературної мови.

Епістолярна спадщина Ольги Кобилянської відображає поповнення лексичного фонду української літературної мови іншомовними запозиченнями, дозволяє простежити процес засвоєння розмовно-побутовим мовленням цих поповнень.

Деякі іншомовні слова так адаптувалися в українській мові, підпорядкувавшись її законам, що майже не виказують свого походження.

Дослідивши запозичення з погляду походження, я виявила іншомовні слова з грецької, латинської, французької, німецької, італійської, польської, англійської, російської, старослов’янської мов. Найбільше їх латинського походження (понад 100), а найменше – англійського (2). [Додаток Б]

Аналіз семантики іншомовної лексики за тематичною приналежністю показав, що в епістолярії Ольги Кобилянської вжито 72% загальномовних і

28% термінологічних запозичень. Серед загальномовних запозичень найбільшу групу складає лексика, пов’язана із суспільним державним ладом (18%), а найменшу – ігор (0,6%). Слова, які утворилися уже із запозичень на українському ґрунті, становлять 12%. [Додаток В]

Термінологічна лексика представлена загальнонауковими (4,5%), галузевими (5,5%) і міжгалузевими (34%) термінами.

Інтернаціоналізми становлять 9% від усієї кількості виявлених запозичень.

Дослідження адаптації дало змогу виявити, що однозначні лексеми загальномовного характеру і терміни використовуються письменницею в прямому значенні, а багатозначні функціонують в одному зі значень.

У багатозначних запозиченнях можливі лексико-семантичні варіанти.



Використання письменницею іншомовної лексики у листуванні приводить до висновку про високу освіченість її, про збагачення нею словникового складу української літературної мови доцільними і виправдано вжитими запозиченнями.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


  1. Братаніч О. В. Лінгвостилістика епістолярію Г. Кочура (на матеріалах листування 60 – 80-х р. р. ХХ ст.). – Автореф. дис. канд. філол. наук.–

К., 2004 .– 20 с.

  1. Булах О. Н. Епістолярний стиль чи епістолярний жанр? //  Мовознавство, – 1982. – №1. – С. 66–69.

  2. Василевич Г. Я. Іменники – назви осіб у листах Кобилянської.: Світ ідей Ольги Кобилянської (матеріали Всеукраїнської наукової конференції, присвячені 130-річчю від дня народження Ольги Кобилянської). – Івано-Франківськ,

1993. – С. 136.

  1. Ґрещук В. В. Лінгвістичний аспект листування // Василь Стефаник – художник слова. – Івано-Франківськ: Плай, 1996 .– С. 165–176.

  2. Жовтобрюх М. А. Українська літературна мова. – К.: Наукова

думка, 1984.

  1. Зорина Т. П. К проблемам эпистолярного жанра // Ученые записки МГПУ им. М. Тореза. – М., 1970.– Т.55. – С. 44.

  2. Зубков М. Г. Сучасна українська ділова мова: Підручн. для вищ. та

  3. середн. навч. закладів. – Х.: ФОП Співак Т. К., 2009. – 400с.

  4. Кецба Л. Н. Опыт лингвистической интерпретации литературных писем Т. Манна и Р. М. Рильке. – Автореф. дис. канд. філол. наук. – Тбилиси, 1973. – 19 с.

  5. Кобилянська О. Слово зворушеного серця: Щоденники. Автобіографії. Листи. Статті та спогади. – К., Дніпро, 1982. – С. 360.

  6. Кобилянська О. Твори: в п’яти томах.– К.:Держвидав, 1963. –

С. 225–659.

  1. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства. Підручник. – К.: Академія, 2006. - С. 229-235.

  2. Новий довідник: Українська мова та література. – К.: ТОВ «Казка», 2007. – С. 132-138.

  3. Основні стилі сучасної української мови // Сучасна українська літературна мова. – К.: Вища школа, 1994. – С. 9–13.

  4. Пименський М. М. Мовна норма і стиль. – К.: Наукова думка,

1975 .– С . 107.

  1. Пономарів О. Д. Лексика іншомовного походження в стилістичному плані // Пономарів О. Д. Стилістика сучасної української мови. – К., 1992. –С. 72–79.

  2. Русанівський В. М. Лексика // Русанівський В. М. Українська мова. – К., 1992. – С. 13–35.

  3. Святовець В. Ф. Епістолярна спадщина Лесі Українки. – К.: Вища школа, 1981. – 184 с.

  4. Словник іншомовних слів // За ред. О. С. Мельничука. – К.: УРЕ, 1977.

  5. Словник іншомовних слів // За ред. Н. В. Тучиної. – Х.: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2011. – 786 с.

  6. Словник української мови в одинадцяти томах. – К.: Наукова думка, 1970 – 1980.

  7. Сучасна українська літературна мова: Підручник // За ред. Пономарева О. Д. – К.: Либідь, 1977.

  8. Сучасна українська літературна мова: Лексика і фразеологія // За ред. Білодіда І. К. – К.: Наукова думка, 1999.

  9. Українська мова: підручник для 11 кл. загальноосвітн. навч. закл. з навчанням укр. мовою: академ. рівень, профіл. рівень /С. О. Караман, О. В. Караман, М. Я.Плющ, В. І. Тихоша. – К.: Освіта, 2011. – С. 85-89.

  10. Українська мова: підручник для 10 кл. загальноосвітн. навч. закл. з навчанням укр. мовою: академ. рівень, профіл. рівень / М. Я. Плющ, В. І.Тихоша, С. О. Караман, О. В. Караман. – К.: Освіта, 2010. – С. 194-199.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал