Інформації в Україні про цей курс



Скачати 488.15 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації16.01.2017
Розмір488.15 Kb.
ТипІнформації
  1   2   3

  1. ОН-ЛАЙН КУРС

«Правові основи діяльності місцевих друкованих засобів масової інформації в Україні»

ПРО ЦЕЙ КУРС

Цей курс розрахований на широке коло редакторів та журналістів місцевих друкованих засобів масової інформації: як на тих, хто працює в журналістиці, і тих, хто лише планує зареєструвати газету, так і на тих, хто хоче отримати знання у цій сфері.

Наш курс є своєрідною квінтесенцією правових знань, необхідних для будь-кого, хто має сміливість і може ризикнути заснувати та видавати газету на місцевому рівні. Враховуючи значну кількість різних нормативно-правових актів – законів України, постанов Кабінету Міністрів України, указів Президента України тощо, що тим чи іншим чином можуть стосуватись діяльності преси, а також особливої ролі та статусу мас-медіа в Україні, непідготовленому спеціалісту досить складно прийняти оптимальне рішення, правильно тлумачити норми законодавства і, що в результаті може суттєво ускладнити мас-медійну реальність.

Цей курс розроблено в рамках проекту «Підтримка реформування комунальних друкованих засобів масової інформації місцевої сфери розповсюдження"», який впроваджується Національною спілкою журналістів України.

Метою проекту є сприяння комунальним друкованим ЗМІ у підвищенні кваліфікації, зміцнення сталості та впровадження інновацій у процесі підготовки до реформування (роздержавлення і демонополізації); супроводу зареєстрованого у ВРУ проекту закону про реформування та розробку проектів законів і підзаконних актів, необхідних для початку процесу реформування.

Проект “Підтримка реформування комунальних друкованих засобів масової інформації місцевої сфери розповсюдження" впроваджується за фінансування Європейського Союзу та Ради Європи в рамках спільної програми "Зміцнення інформаційного суспільства в Україні". Програма має на меті зміцнення захисту прав людини та основоположних свобод шляхом забезпечення більшої свободи, різноманітності та плюралізму в ЗМІ; відкритого, всебічного, сталого та орієнтованого на громадян підходу до Інтернету на засадах прав людини та ефективної системи захисту громадян з огляду на право на приватне життя і право на контроль над власними персональними даними. Детальніша інформація про проект - http://www.coe.int/uk/web/kyiv/41.

Метою цього курсу є формування у слухачів розуміння, що усі юридичні формальності та вимоги не повинні відлякувати від діяльності у сфері місцевої преси, а є лише певними «правилами гри» для редакторів та журналістів, знання яких значно полегшить задачу щодо успішної діяльності редакції.



ПРОГРАМА КУРСУ

  1. ЗАКОН і ПРЕСА! З’ясуємо, які обмеження накладає вітчизняне законодавство на діяльність друкованих засобів масової інформації. Розглянемо базові законодавчі акти, які регулюють діяльність преси в Україні.



  1. ДЕСЯТЬ суб’єктів діяльності друкованих засобів масової інформації. Опрацюємо, які права та обов’язки визначає законодавство для цих суб’єктів. З’ясуємо, що таке установчий договір? Як закон захищає редактора газети? Яка відповідальність співзасновника? тощо.

3. Порядок реєстрації та перереєстрації місцевого друкованого засобу масової інформації. Зупинимось на тому коли, кому та які документи слід подати, як правильно їх оформити, як спростити для процедури пов’язані із реєстрацією свого видання. Чим відрізняється реєстрації редакції та реєстрації друкованого засобу масової інформації? Які видання можна розповсюджувати без державної реєстрації?

4. Договірна діяльність. Розглянемо питання щодо обов’язкових договорів та про те, які аспекти повинні обов’язково зазначатись, як гарантувати редакційну незалежність від втручання співзасновників тощо.

5. ОСОБЛИВОСТІ трудового права в журналістиці. Поговоримо про трудові права журналістів про специфічні риси та умови журналістської діяльності. Порядок відрядження журналістів у місця надзвичайних подій та умови їх діяльності в цих відрядженнях. Чи існують особливості щодо пенсійного забезпечення журналіста.

6. Порядок перевірок редакції. Зупинимось на діях основних контролюючих органів, їх повноваженнях, розповімо, що дозволено і що недозволено робити при перевірці, порадимо як їх уникнути чи недопустити осіб до перевірки.

7. Відповідальність редакції та умови звільнення від відповідальності. Обговоримо питання про те як закон захищає редакцію та які гарантії законодавство створює для газет та журналістів.

8. Взаємодія редакції та журналіста з правоохоронними органами, державними влади, депутатами. З’ясуємо наші права!

9. Як закон захищає журналіста! Відповідальність за перешкоджання законній професійній діяльності журналістів
10. ЧИ МАЄ ГАЗЕТА право на одержання державної підтримки? Які є види державної підтримки та механізми?

ВИКЛАДАЧІ:

БУХТАТИЙ Олександр + фото

Секретар Національної спілки журналістів.

В журналістику прийшов після закінчення Української академії друкарства (м. Львів), коли під час роботи в друкарні зареєстрував газету «Близнюківський тижневик», а через рік був обраний на посаду редактора громадсько-політичної районної газети «Нове життя» (Харківська обл.).

В Головному департаменті інформаційної політики Адміністрації Президента України здійснює експертизу законів України з питань розвитку інформаційних відносин, бере участь у розробленні та опрацювання проектів Законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України щодо розвитку засобів масової інформації, доступу до інформації, реклами.

Ініціатор запровадження системи аналізу, моніторингу стану дотримання в Україні законодавства про інформацію, підготовки інформаційно-аналітичних матеріалів щодо стану розвитку галузей засобів масової інформації.

Кандидат наук з державного управління (дисертація на тему: «Взаємодія органів державної влади та засобів масової інформації в умовах демократичного державотворення»). Викладає на кафедрі інформаційної політики та електронного урядування Національної академії державного управління при Президентові України.



КОТЮЖИНСЬКА Тетяна + фото

……………………………

____________

ТЕОРІЯ
Друкований засіб масової інформації може видаватися тільки після його державної реєстрації.
Преса є вільною, але газети не можуть бути використані для:


  • закликів до захоплення влади, насильницької зміни конституційного ладу або територіальної цілісності України;

  • пропаганди війни, насильства та жорстокості;

  • розпалювання расової, національної, релігійної ворожнечі;

  • розповсюдження порнографії, а також з метою вчинення терористичних актів та інших кримінально караних діянь;

  • пропаганди комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки;

  • втручання в особисте і сімейне життя особи, крім випадків, передбачених законом;

  • завдання шкоди честі і гідності особи;

  • розголошення будь-якої інформації, яка може призвести до вказання на особу неповнолітнього правопорушника без його згоди і згоди його представника [Error: Reference source not found].

Крім того, варто пам’ятати, що Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» зобов'язує редакцію використовувати авторські матеріали, твори літератури, науки і мистецтва з дотриманням законодавства з питань інтелектуальної власності.

Пам’ятайте: Не можна порівнювати редакцію газети з іншими будь-яким муніципальним (комунальним) підприємством! Редакція – не хімчистка!!!
В Україні законна діяльність преси – це збирання, творення, редагування, підготовка інформації до друку та видання друкованих засобів масової інформації з метою її поширення серед читачів.

Крім того, метою цієї діяльності є отримання прибутку, що є чіткою характеристикою підприємницької діяльності.

Загалом діяльність преси в Україні здійснюється на основі:

по-перше, Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»;

по-друге, Закону України "Про підприємництво" та інших актів чинного законодавства України.

по-третє, у сфері виробництва та розповсюдження реклами здійснюється відповідно до Закону України "Про рекламу";

по-четверте, діяльність пов'язана з передвиборною агітацією чи політичною рекламою під час виборчого процесу або процесу референдуму, провадиться з урахуванням вимог законодавства про вибори та референдуми;

по-п’яте, законодавчим ме6ханізмом захисту редакцій комунальних видань є Закон України «Про мораторій на відчуження від редакцій державних та комунальних засобів масової інформації приміщень та майна».

В Законі України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» під поняттям преса розуміються періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію.

Додатки до друкованих засобів масової інформації у вигляді видань газетного та журнального типу є окремими періодичними і такими, що продовжуються, друкованими виданнями і підлягають реєстрації на загальних підставах.

Друковані видання можуть включати до свого складу інші носії інформації, розповсюдження яких не заборонено чинним законодавством України.

Друкований засіб масової інформації вважається виданим, якщо він підписаний до виходу в світ і видрукований будь-яким тиражем. Сфера розповсюдження друкованого засобу масової інформації не обмежується.

Зазначимо, що нормативно-правову базу діяльності друкованих ЗМІ в Україні складають спеціальні Закони України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", "Про державну підтримку засобів масової інформації і соціальний захист журналістів", "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади і органів місцевого самоврядування засобами масової інформації в Україні", «Про місцеве самоврядування», «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», постанови Кабінету Міністрів України та інші акти.


суб'єкти діяльності друкованих засобів масової інформації
Право на заснування друкованого засобу масової інформації належить:

  • громадянам України, громадянам інших держав та особам без громадянства, не обмеженим у цивільній правоздатності та цивільній дієздатності;

  • юридичним особам України та інших держав;

  • трудовим колективам підприємств, установ і організацій на підставі відповідного рішення загальних зборів (конференції).

Особа, яка заснувала друкований засіб масової інформації, є його засновником. Особи, які об'єдналися з метою спільного заснування видання, вважаються його співзасновниками. Законодавство України визначає ДЕСЯТЬ суб'єктів діяльності друкованих засобів масової інформації, до яких належать:


  1. засновник (співзасновники) друкованого засобу масової інформації;

  2. редактор (головний редактор);

  3. редакційна колегія;

  4. редакція;

  5. трудовий колектив редакції;

  6. журналістський колектив;

  7. журналіст;

  8. автор;

  9. видавець;

  10. розповсюджувач.

Діяльність друкованих засобів масової інформації забезпечується самостійністю її суб'єктів у всіх видах відносин, пов'язаних із здійсненням їх прав і обов'язків. Втручання в діяльність друкованих засобів масової інформації поза межами, визначеними Законом України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", забороняється.



ХТО ТАКИЙ ЗАСНОВНИК? ХТО ТАКІ СПІВЗАСНОВНИКИ? ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ
Засновник (співзасновники) може об'єднувати в одній особі редакцію, видавця, розповсюджувача.

Стаття 7 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування мають право засновувати або бути співзасновниками друкованих засобів масової інформації в порядку, встановленому законодавством України, і в межах коштів, що виділяються з державного чи місцевих бюджетів на висвітлення їх діяльності, або за рахунок перерозподілу коштів, що виділяються на забезпечення функціонування цих органів.

Засновнику (співзасновникам) після сплати ним реєстраційного збору видається Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації.

Засновник (співзасновники) зберігає право розпочати випуск друкованого засобу масової інформації протягом одного року з дня одержання свідоцтва. Дублікат свідоцтва видається на підставі письмової заяви засновника (співзасновників) до реєструючого органу.

Засновником (співзасновниками) до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації друкованих засобів масової інформації подаються заяви про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації.

Відносини між співзасновниками друкованого засобу масової інформації, а також співзасновниками-підприємцями щодо його заснування та діяльності визначаються установчим договором, який укладається між ними відповідно до чинного законодавства України.


Установчим договором передбачається розподіл між співзасновниками обов'язків щодо виробничого, фінансового та матеріально-технічного забезпечення діяльності створюваного ними друкованого засобу масової інформації.

Якщо одним із співзасновників є фізична особа, установчий договір засвідчується в нотаріальному порядку.

Спори, що виникають між співзасновниками друкованого засобу масової інформації при укладанні, виконанні та розірванні установчого договору, вирішуються в порядку, встановленому чинним законодавством України.
Фізична або юридична особа не може бути засновником (співзасновником) чи контролювати більше 5 відсотків таких видань. Здійснення контролю передбачає безпосереднє або через пов'язаних осіб володіння частками (паями, акціями), що забезпечує досягнення 50 і більше відсотків голосів у вищому органі юридичної особи, яка є засновником (співзасновником) друкованого засобу масової інформації.

Контроль за додержанням цих вимог покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації друкованих засобів масової інформації – Міністерство юстиції України.



Виробничі, майнові та фінансові відносини засновника (співзасновників), редакції, видавця, розповсюджувача друкованого засобу масової інформації будуються на основі чинного законодавства і договору.
Обов’язкові складові установчого договору!

Договором обов’язково визначаються:

  • кошти на утримання редакції;

  • частини доходу (прибутку) від діяльності редакції, що розподіляються і надходять у розпорядження засновника (співзасновників), редакції, видавця та розповсюджувача;

  • зобов'язання засновника і видавця щодо забезпечення виробничих та соціально-побутових умов життя та праці співробітників редакції відповідно до вимог, передбачених чинним законодавством;

  • інші положення.


Відповідальність засновника!

Законодавство України встановлює відповідальність засновника
За такі порушення законодавства про друковані засоби масової інформації:

  • незаконне вилучення або знищення тиражу чи його частини;

  • порушення прав журналіста, встановлених цим Законом;

  • порушення положень статті 3 цього Закону;

  • зловживання правами журналіста;

  • одержання свідоцтва про державну реєстрацію шляхом обману;

  • виготовлення, випуск або розповсюдження друкованого засобу масової інформації без його реєстрації або після припинення його діяльності, ухилення від перереєстрації чи від повідомлення реєструючому органу про зміну виду видання, юридичної адреси засновника (співзасновників), місцезнаходження редакції;

  • порушення порядку вміщення даних, надсилання контрольних примірників;

  • порушення права вимоги щодо публікації спростування та порядку його публікації, передбачених статтею 37 цього Закону;

  • порушення законодавства з питань інтелектуальної власності.


Засновники (співзасновники) державних та комунальних засобів масової інформації для виконання журналістами службових обов'язків забезпечують за свій рахунок їх безплатний проїзд міським та приміським транспортом (крім таксі).

Власником (засновником, співзасновниками) засобу масової інформації в разі смерті журналіста його сім'ї подається матеріальна допомога та допомога в організації похорону. Витрати на похорон журналіста, який загинув при виконанні службових обов'язків, ритуальні послуги, спорудження надгробка повністю здійснюються за рахунок власника (засновника, співзасновників) засобу масової інформації.
Крім того, потрібно наголосити, що засновник має право безоплатно отримувати від редакції контрольні примірники газети після надрукування.

За рішенням засновника (співзасновників) може бути припинено випуск друкованого засобу масової інформації, але виключно у порядку, передбачених установчим договором або статутом редакції чи іншим договором, укладеним між засновником (співзасновниками) і редакцією.

Законодавство встановлює, що на підставі письмового повідомлення засновника (співзасновників), погодженого з редакцією, або рішення суду про припинення випуску друкованого засобу масової інформації реєструючий орган визнає свідоцтво про його державну реєстрацію недійсним.

Зауважимо, що зміна засновника (складу співзасновників) повинна оформлятися угодою між засновником (співзасновниками) і його правонаступником, укладеною відповідно до вимог цивільного законодавства України. Ця угода є підставою для подання правонаступником заяви про перереєстрацію. Спори щодо зміни засновника (складу співзасновників) вирішуються судом в порядку, передбаченому цивільним процесуальним законодавством України.

У разі зміни виду видання, юридичної адреси засновника (співзасновників), місцезнаходження редакції засновник (співзасновники) друкованого засобу масової інформації зобов'язаний (зобов'язані) у місячний термін повідомити реєструючий орган.

За рахунок власників (співзасновників) засобів масової інформації журналісти мають право на санаторно-курортне лікування та щорічну відпустку тривалістю 36 календарних днів. Відшкодування, заохочення і пільги журналістам, які виконують (виконували) службові обов'язки в небезпечних для життя та здоров'я умовах, забезпечуються власниками (співзасновниками) засобу масової інформації.

Законодавство України визначає особливості майнових відносин щодо комунальних ЗМІ, а саме Законом України «Про мораторій на відчуження від редакцій державних та комунальних засобів масової інформації приміщень та майна» визначається, що тимчасово, до набрання чинності законом про реформування державних та комунальних засобів масової інформації, встановлюється мораторій на відчуження приміщень та майна редакцій державних та комунальних засобів масової інформації. Крім того, тимчасово, до набрання чинності законом про реформування державних та комунальних засобів масової інформації, встановлюється мораторій на передачу зазначених приміщень та майна в оренду чи інше користування фізичним і юридичним особам.

Крім того, Законом України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» встановлено, що за несплату редакцією державного або комунального друкованого засобу масової інформації орендної плати та плати за комунальні послуги відповідальність бере на себе орган державної влади або місцевого самоврядування - засновник (співзасновник) цього засобу масової інформації, який може:



  • сплатити заборгованість самостійно чи спільно з іншими співзасновниками та редакцією;

  • передати відповідно до визначеного законодавством порядку приватизації у власність трудового колективу редакції за його згодою займані нею приміщення, наявне обладнання і технічні засоби.

Варто звернути увагу на правову колізію в українському законодавстві. Так, відповідно до статей 26 та 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради, сільської, селищної, міської ради вирішуються питання заснування засобів масової інформації відповідної ради, призначення і звільнення їх керівників.

Водночас, у Законі України «Про місцеві державні адміністрації» (1999 р.) взагалі не врегульовується питання щодо їх участі у діяльності редакцій засобів масової інформації.
редактор (головний редактор) ГАЗЕТИ
Редактор (головний редактор) друкованого засобу масової інформації є керівником редакції, уповноваженим на те засновником (співзасновниками).

Редактор (головний редактор) призначається (обирається) на посаду і звільняється з посади в порядку, встановленому засновником (співзасновниками) у статуті редакції відповідно до чинного законодавства України про працю.


УВАГА! Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в України» регламентує, що редактор (головний редактор), обраний на посаду трудовим колективом редакції, не може бути звільнений з посади без згоди трудового колективу редакції.
Редактор (головний редактор) керує діяльністю редакції в межах повноважень, визначених її статутом, представляє редакцію у відносинах із засновником (співзасновниками), видавцем, авторами, державними органами, об'єднаннями громадян і окремими громадянами, а також у суді і третейському суді та несе відповідальність за виконання вимог, що ставляться до діяльності друкованого засобу масової інформації, його редакції відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України.

Редактор затверджує рішення редакційної колегії.



Редактор (головний редактор) за зловживання свободою діяльності друкованих засобів масової інформації нарівні з авторами інформаційних матеріалів, що порушують законодавство, притягається до відповідальності.

ПРО редакційнУ колегіЮ та редакцію
Редакційна колегія – дорадчий орган управління діяльністю редакції друкованого засобу масової інформації – створюється, діє та припиняє свою діяльність відповідно до статуту редакції і очолюється її редактором (головним редактором).

Рішення редакційної колегії набирає чинності після його затвердження редактором (головним редактором).

ПРО редакціЮ
Редакція здійснює підготовку та випуск у світ друкованого засобу масової інформації за дорученням засновника (співзасновників).

Редакція має право виступати засновником (співзасновником), видавцем, розповсюджувачем.

Редакція діє на підставі свого статуту та реалізує програму друкованого засобу масової інформації, затверджену засновником (співзасновниками).

Редакція друкованого засобу масової інформації набуває статусу юридичної особи з дня державної реєстрації, яка здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

Редакціям друкованих засобів масової інформації у встановленому порядку передаються у безстрокову оренду приміщення загальнодержавної і комунальної власності, якими вони користуються для здійснення виробничої діяльності.

Редакція зобов'язана використовувати авторські матеріали, твори літератури, науки і мистецтва з дотриманням законодавства з питань інтелектуальної власності. Редакція не зобов'язана відповідати на листи чи пересилати їх до інших інстанцій.

Ніхто не має права зобов'язати редакцію опублікувати відхилений нею твір, лист, інший матеріал або повідомлення, якщо інше не передбачено Законом або статутом редакції.

Крім того, законом визначено, що редакція відмовляє в публікації спростування, якщо спростування:



1) порушує положення статті 3 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»;

2) суперечить рішенню або вироку суду, які набрали чинності;

3) є анонімним.
А також, редакція може відмовити в публікації спростування, якщо спростування:

1) стосується відомостей, які нею вже спростовано;

2) надійшло з вимогою заявника опублікувати його пізніше, ніж через рік з дня публікації відомостей, що спростовуються.
Редакція зобов'язана в строк, що не перевищує одного місяця з дня надходження вимоги, опублікувати спростування, і письмово повідомити заявника про строк і час публікації спростування у разі затримки або про відмову в його публікації, зазначивши підстави відмови.

Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал