Інформації баз даних




Сторінка1/26
Дата конвертації20.06.2017
Розмір3.12 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   26

Люльчак С.Ю.
ПРИНЦИПИ ПОБУДОВИ ТА ЗАХИСТ
ІНФОРМАЦІЇ БАЗ ДАНИХ
навчальний посібник

2
УДК 378.3.091.313.:004.6
ББК 74.464
Л17


Рекомендовано до друку рішенням Вченої ради Інституту магістратури, аспірантури та докторантури Вінницького державного педагогічного університету іменіМихайла Коцюбинського (протокол №10 від 29.06.2016 р.)


Рецензенти:
Петрук В.А.
доктор педагогічних наук, професор Вінницького національного технічного університету
Яровенко А.Г.
кандидат технічних наук, доцент кафедри математики та
інформатики Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського

Люльчак С.Ю
Принципи побудови та захист інформації баз даних
: навчальний посібник / С.Ю Люльчак –

ФОП
Тарнашинський О.В., 2016. – 406 с.

У навчальному посібнику «Принципи побудови та захист інформації баз даних» розглянуто головні концепції та принципи проектування і побудови баз даних, основні моделі баз даних, архітектури СКБД, сучасні напрямки розвитку технологій баз даних, питання, які пов'язані з експлуатацією та захистом інформації баз даних.
Зміст навчально- методичного посібника укладено відповідно до освітньо-професійної програми підготовки фахівців галузі знань 0101 Педагогічна освіта напряму підготовки
6.010104 Професійна освіта. Комп’ютерні технології в управлінні та навчанні.


© С.Ю. Люльчак

3
ЗМІСТ
ЗМІСТ ........................................................................................................................... 3
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ........................................................................ 4
ВСТУП .......................................................................................................................... 5 1. ОСНОВНІ КОНЦЕПЦІЇ ПОБУДОВИ БАЗ ДАНИХ ........................................ 6 1.1. Технології створення інформаційних систем .............................................. 6 1.2. Структурний аналіз та проектування SADT .............................................. 18 1.3. Інфологічне проектування бази даних (БД) ............................................... 30 1.4. Даталогічне проектування БД ..................................................................... 42 1.5. Нормалізація БД ............................................................................................ 70 1.6. Дореляційні МД ............................................................................................ 85 2. БАНК ДАНИХ І ЙОГО МІСЦЕ В АВТОМАТИЗОВАНИХ СИСТЕМАХ 105 2.1. Визначення банку даних (БнД) ................................................................. 105 2.2. Сучасні тенденції розвитку технологій в СКБД ...................................... 117 2.3. Вибір сучасної СКБД ................................................................................. 139 2.4. Фізична організація ІС ............................................................................... 145 2.5. Транзакції ....................................................................................................... 161 2.6. Таблиці та уявлення ...................................................................................... 176 3. ЗАХИСТ ІНФОРМАЦІЇ В СИСТЕМАХ УПРАВЛІННЯ БАЗАМИ ДАНИХ
................................................................................................................................... 236 3.1. Практична реалізація інформаційної системи ........................................... 236 3.2. Проектування користувацького інтерфейсу ............................................... 256 3.3 Розподілені бази даних ................................................................................. 283 3.4 Проблеми захисту та безпеки даних ............................................................ 313
ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ...................................................................................... 340
Вправа 1. Телефонний довідник ......................................................................... 340
Вправа 2. Створення міжтабличних зв'язків ..................................................... 344
Вправа 3. Створення запитів і робота з ними .................................................... 350
Вправа 4. Робота з Майстром форм в MS Access ............................................. 356
Вправа 5. Створення й робота зі звітами. Експортування ............................... 359
Вправа 6. Облік замовлень .................................................................................. 362
ДОВІДНИК .............................................................................................................. 376
СЛОВНИК ТЕРМІНІВ ........................................................................................... 393
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА ........................................................................... 405

4
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ІТ – інформаційні технології,
ІС – інформаційна система,
АС – автоматизована система
АІС – автоматизована інформаційна система
ФІС – файлові інформаційні системи
БнД – банк даних
ПО – предметна область
ІМ – інформаційна модель
SADT – Structured Analysis and Design Technique
МД – моделі даних
МСЗ – Модель «сутність - зв'язок»
КЗ – композиція зв'язків
ОЦ – обмеження цілісності
РІТ – рівні ізольованості транзакцій
СКБД – системи керування базами даних
ФЗ – фізичний захист



5
ВСТУП
Виникнення технологій баз даних припадає на початок 60- х років. Їх швидкому розвитку сприяли потреби в обробці інформації, досягнення в суміжних областях інформаційних технологій таких, як операційні системи, мови програмування, технічне забезпечення. Спочатку зароджувалися певні
ідеї щодо управління ресурсами даних, формувалися основи методології побудови систем баз даних. Із самого початку було зрозуміло, що цей напрям має самостійне значення і буде відігравати одну з ключових ролей у побудові
інформаційних систем різного призначення.
Проектування баз даних є складним творчим процесом, успішне здійснення якого вимагає від виконавця високого рівня сформованості основних прийомів розумової діяльності – аналізу, синтезу, порівняння, абстрагування й узагальнення. Для успішного, свідомого і творчого використання інструментарію, що надається сучасними інформаційними технологіями опрацювання даних, спеціалісту необхідні глибокі знання теоретичних основ, на яких ґрунтуються ці технології, вміння досліджувати предметну галузь і проблемне середовище створюваного банку інформації, а не тільки володіння прийомами роботи з певним програмним засобом. Разом з тим, студенти повинні знати функціональні можливості і призначення певних класів програмних засобів розробки баз даних.
Методологія проектування та розробки баз даних визначає три основних етапи їх створення: концептуальне, логічне та фізичне проектування.
Концептуальне проектування є процедурою конструювання інформаційної моделі певної предметної галузі незалежно від будь-яких фізичних основ реалізації. На етапі логічного проектування вона трансформується в логічну модель відповідно до вимог обраної схеми подання даних. Результатом фізичного проектування є діюча база даних або її прототип.

6
1.

ОСНОВНІ КОНЦЕПЦІЇ ПОБУДОВИ БАЗ ДАНИХ
1.1.

Технології створення інформаційних систем
Інформація (від лат. Informatio - «пояснення») - будь-які відомості про будь-яку подію, сутність, процес тощо, що є об'єктом деяких операцій: сприйняття, передачі, перетворення, зберігання та використання, для яких існує змістовна інтерпретація. Отже, для сприйняття інформації необхідна деяка сприймаюча система, яка може інтерпретувати її, у тому числі перетворювати, визначати відповідність певним правилам і т.п. Інформація використовується у всіх областях людської діяльності, тому будь-який взаємозв'язок і координація дій можливі тільки завдяки інформації.
Дані відносяться до способу подання, зберігання і елементарним операціям обробки інформації. Перш за все, дані - це носій інформації. Образно кажучи, дані - це текст в деякій абетці, а інформація - це розповідь
(повідомлення), що має певний семантичний сенс.
Для визначення поняття даних представимо деяку абстрактну ситуацію:
є деяка система (подія, процес), інформація про яку представляє інтерес;
є спостерігач, здатний сприймати стани системи і в певній формі фіксувати їх у своїй пам'яті.
Тоді кажуть, що в пам'яті спостерігача знаходяться «дані», що описують стан системи. У загальному випадку таким спостерігачем є інформаційна система.
Таким чином, «дані» можна визначити як інформацію, фіксовану у певній формі, придатній для подальшої обробки, зберігання та передачі
інформаційною системою.
Крім інформації та даних існують також «знання». Знання - це така
інформація, до якої застосовуються алгоритми логічного висновку, що дозволяють отримати нову інформацію.

7
Знання повідомляють, що інформація має прагматичний аспект - тобто
існує деяка мета, яка відома системі. В цьому місці з'являється аспект мети.
Система, що побудована на знаннях, має момент ціляспрямування
(телеологічна система). Такі системи менш поширені, тому що несуть деяку відповідальність. Інформаційні системи масові та широкорозповсюджені, тому вважаються менш відповідальними порівняно з експертними системами.
Існують три аспекти роботи з даними: визначення даних; маніпулювання (обробка) даних; керування даними (адміністрування даних).
Під інформаційною технологією (ІТ) будемо розуміти певний процес, який схематично (в нотації міжнародного стандарту IDEF0) можна представити так:
Рис. 1.1. Інформаційна технологія

Тобто як на вході так і на виході ІТ ми маємо не матерію або енергію, а
інформацію. Слово «технологія» походить від грецького «techno» - майстерність, мистецтво.

8
Інформаційна система (ІС) - сукупність організаційних і технічних засобів для збереження та обробки інформації з метою забезпечення
інформаційних потреб користувачів.
Автоматизована система (АС) - система, що складається з персоналу та комплексу засобів автоматизації його діяльності, що реалізує інформаційну технологію виконання установлених функцій.
Автоматизована інформаційна система (АІС) - інформаційна система, в якій уявлення, зберігання і обробка інформації здійснюються за допомогою обчислювальної техніки.
У вже досить довгої історії комп'ютерної індустрії (в 2007р. був 60-річний ювілей) завжди можна було виділити два основних напрямки: обчислення і накопичення/пошук інформації. Як відомо, виникнення комп'ютерів головним чином стимулювалося необхідністю проведення трудомістких розрахунків для створення ядерної зброї і ракетної техніки. Обсяги необхідних обчислень просто не дозволяли провести їх в прийнятний час традиційним колективом розраховувачів. Отже, першими користувачами комп'ютерів і розробниками комп'ютерних програм стали обчислювальні математики. Сьогодні багато представників старшого покоління програмістів воліють називати себе математиками (або прикладними математиками), навіть якщо в останні 20-30 років їм не довелося написати хоча б одну обчислювальну програму, не кажучи вже про розробку методів і алгоритмів комп'ютерних обчислень.
Однак майже відразу на появу комп'ютерів звернули увагу економісти. У поширених видах бізнесу (банківська справа, торгівля, системи резервування квитків або місць у готелях) основною проблемою завжди були обсяги
інформації, які необхідно збирати, зберігати і оперативно обробляти. Поява
інформаційних систем, основним призначенням яких є вирішення цієї проблеми, стало відповіддю комп'ютерної індустрії в основному на вимоги світу бізнесу.

9
Наш курс присвячений саме питанням зберігання, пошуку, організації даних та інформації в автоматизованих інформаційних системах, а не обчислень.
В залежності від конкретної області застосування, інформаційні системи можуть сильно відрізнятися за своїми функціями, архітектурою та реалізацією.
Однак можна виділити властивості, які є загальними для всіх інформаційних систем:
1. Будь-яка інформаційна система призначена для збору, зберігання і обробки інформації. Тому в основі будь-якої інформаційної системи лежить середовище зберігання і доступу до даних. Середовище повинне забезпечувати рівень надійності зберігання та ефективність доступу, відповідні до області застосування
інформаційної системи.
Зауважимо, що вобчислювальних програмних системах наявність такого середовища є не обов'язковим. Основною вимогою до програми, що виконує чисельні розрахунки (якщо говорити про рішення дійсно серйозних завдань), є її швидкодія. Потрібно, щоб програма виконала досить точні обчислення за встановлений час. При вирішенні таких завдань навіть на суперкомп'ютерах цей час може вимірюватися тижнями, а іноді й місяцями. Тому програмісти- обчислювачі завжди дуже скептично ставляться до зберігання даних у зовнішній пам'яті, віддаючи перевагу такій організації програми, щоб протягом якомога довшого часу оброблювані дані містилися в основній пам'яті комп'ютера. Зовнішня пам'ять зазвичай використовується для періодичного збереження проміжних результатів обчислень, щоб у разі збою чи перерви в роботі комп'ютера можна було продовжити роботу програми від збереженої контрольної точки.
2. Інформаційні системи орієнтуються на кінцевого користувача, наприклад банківського клерка. Для нього термінал, персональний комп'ютер або робоча станція являють собою всього лише знаряддя власної професійної діяльності. Тому інформаційна система зобов'язана володіти простим, зручним, легко засвоюваним графічним інтерфейсом, який повинен надати кінцевому

10
користувачеві всі необхідні для його роботи функції, але в той же час не дати йому можливість виконувати будь-які зайві дії. Зараз дуже популярні графічні
інтерфейси, і, багато сучасних засобів розробки інформаційних додатків насамперед орієнтовані на розробку графічних інтерфейсів. Зауважимо, що обчислювальні програмні системи не обов'язково мають розвинені інтерфейси.
Звичайно, це залежить від ступеня відчуждення програмного продукту. Якщо система призначена для продажу, то вона повинна володіти хорошим
інтерфейсом хоча б з метою маркетингу. Але, як правило, серйозні обчислювальні програми практично унікальні. Розрахунки виконуються або розробниками програм, або людьми з того ж оточення. Для них набагато важливіше швидкодія обчислень, ніж зручність запуску програми, а наявність розвиненого інтерфейсу припускає істотну витрату комп'ютерних ресурсів. Як професіонали комп'ютерного світу, ці люди можуть впоратися з деякими незручностями при роботі зі слабким інтерфейсом.
3. ІС створюються колективно, тому що один фахівець в прийнятні терміни не в змозі створити більш-менш велику систему в силу її великого обсягу і в силу того, що вона містить багато проблемних областей, з якими необхідно детально ознайомитися.
4. ІС створюються ітераційно, тобто чергами, спочатку невеликий пусковий комплекс (перша черга), потім нова ітерація - друга черга тощо. Отже,
інформаційна система еволюціонує.
5. ІС експлуатуються довго (часто системи «живуть» 20-30 років) і коштують дорого (вартість розробки + вартість збереженої інформації). Тому проектувати їх треба якісно та ретельно готувати документацію на них. А в процесі експлуатації дотримуватися всіх запобіжних заходів, щоб не зіпсувати і не втратити накопичену інформацію. Для порівняння системи, що призначені для вирішення інженерних задач, можуть слугувати більше за 30 років.
Завдання інформаційних систем:
Перш за все, головним завданням ІС є накопичення, зберігання
інформації, що довго накопичується і втрата якої найчастіше непоправна.

11
Конкретні завдання, які повинні вирішуватися інформаційною системою, залежать від тієї прикладної області, для якої призначена система. Області застосування інформаційних додатків різноманітні: банківська справа, страхування, медицина, транспорт, освіта тощо. Очевидно, що, наприклад, завдання, які вирішуються банківськими інформаційними системами, відрізняються від завдань, для вирішення яких створюються медичні
інформаційні системи.
Наступним завданням ІС, є збереження цілісності інформації та даних.
Під цілісністю будемо розуміти відсутність помилок і протиріч в збережених даних та інформації. В ІС цілісність підтримується шляхом перевірки та контролю деяких правил - обмежень цілісності, властивих даній інформаційній технології, які називаються бізнес-правилами. Є помилки, які ми не можемо усунути, але є помилки, наприклад, «30 лютого», які видаляються самою системою керування базами даних (СКБД). Втарта цілісності може відбуватися
із-за невірного проектування. Особливістю є те, що коли система відмовила, ми це знаємо, а коли система загубила цілісність, про це ми можемо довго не знати.
І, нарешті, ще один клас задач відноситься до забезпечення зручного та відповідного цілям інформаційної системи інтерфейсу користувача. Більш- менш просто з'ясувати функціональні компоненти інтерфейсу, наприклад, якого виду повинні пропонуватися форми і якого виду повинні видаватися звіти.
Побудова інтерфейсу - це творче завдання, при вирішенні якого потрібно враховувати вимоги естетичності та зручності, а також брати до уваги особливості конкретної області застосування інформаційної системи. На перший погляд згадана задача здається не дуже істотною. Можна вважати, що якщо інформаційна система забезпечує повний набір функцій та її інтерфейс забезпечує доступ до будь-якої з цих функцій, тоді кінцеві користувачі повинні бути задоволені. Насправді це не так. Користувачі часто судять про якість системи в цілому, виходячи з якості її графічного інтерфейсу. Більш того, ефективність використання системи залежить від якості інтерфейсу.

12
Історично перші ІС були файлові.
Файл - це будь-який набір даних, що складається з елементів однакової структури - «записів». У свою чергу запис - являє собою структуру, що складається з «полів». Поле - це мінімальна пойменована структура даних.
Рис. 1.2. Запис та поле у файлі
Приклад: файл «Кадри»; запис - «Особиста справа»; поле - «ПІБ».
Фізичний файл - файл, який зберігається на диску. На відміну від логічного файлу, який використовується у проектуванні.
Метод доступу (або спеціальна програма) дозволяє витягувати дані з файлу. Метод доступу визначається операційною системою.
Файлові інформаційні системи (ФІС)
Теоретично можна вирішити завдання ІС шляхом використання декількох файлів зовнішньої пам'яті, кожен з яких зберігає дані з фіксованою структурою.
При використанні такого підходу інформаційна система перевантажується деталями організації сховища даних. При виконанні функцій рівня користувацького інтерфейсу інформаційній системі доводиться самій виконувати вибірку інформації з файлів за заданим критерієм. Деякі системи керування файлами дозволяють вибирати записи по простому критерію, наприклад за заданим значенням ключа запису. Але, по-перше, такі можливості вибірки завжди обмежені, і доведеться винести частину функцій вибірки в код самої ІС. По-друге, наявність декількох файлів даних різної структури передбачає, що інформаційній системі потрібна вибірка узгодженої по заданому критерію інформації з декількох файлів. Такі можливості не підтримуються файловими системами.

13
Саморобні системи керування базами даних - в 70-ті роки XX століття розроблялися повсюдно, практично в кожній комп'ютерній організації.
Розробник СКБД постійно додає в неї нові функції, поки не вирішує створити спільну мову запитів, на якій можна сформулювати будь-який запит до бази даних відповідної ІС.
Рис. 1.3. Саморобна ФІС
Через деякий час у корпорації приймають рішення розробити ще одну
інформаційну систему, структури збережених даних якої, природно, відрізняються від тих, що були в БД першої ІС. Це призводить до того, що розробник СКБД змушений був створити просту (швидше за все, персональну)
СКБД загального призначення, яка може отримати з бази даних інформацію про структуру її файлів (тобто в базі даних зберігаються тепер ще й метадані, що визначають структури звичайних даних, - схема бази даних), а також виконати довільний запит до цієї бази даних. В результаті, навіть якщо вдавалося домогтися працездатності розробленої СКБД, це означало всього лише винахід ще одного велосипеда, оскільки СКБД такого рівня існує велика кількість.
Таким чином, файлові інформаційні системи (ФІС) мали наступні недоліки: програміст працював з даними на рівні фізичного доступу до даних.
Отже, повинен був добре розбиратися в механізмах роботи операційної

14
системи. Це вимагало достатньо високої кваліфікації та знижувало продуктивність праці при розробці ІС; зміни в структурах даних через появу нових завдань призводило до необхідності зміни коду раніше написаних додатків. Таким чином, чим більшою була ФІС, тим більш повільніше вона змінювалась
(еволюціонувала).
Рис. 1.4. Зміна структури запису: звичайний запис (а), збільшений запис (б)
Саме ці причини стримували повсюдне впровадження систем.
Цілком природно з'явилася ідея запропонувати програмістам механізм, що дозволяє їм розробляти доступ до даних не на фізичному рівні, а на логічному, тобто відокремити прикладні програми (додатки) від даних.
Компонента, включена між даними та додатками називається «система керування базами даних» (СКБД). Таким чином, СКБД - це спеціалізована система програмування, що забезпечує всі аспекти роботи з даними
(визначення, маніпулювання, адміністрування) і дозволяє створювати додатки, що працюють з даними в логічному уявленні та зберігати їх у спеціальному, характерним для даної СКБД фізичному форматі (спеціальним чином представлених файлах) - в базі даних. Була в значній мірі забезпечена незалежність програм від даних, проектування та програмування на логічному рівні, забезпечення централізованого зберігання, обробки та захисту даних від ненавмисного і навмисного руйнування.

15
Перехід від ФІС до ІС, створених на базі СКБД привів до повсюдного поширення інформаційних систем.
Рис. 1.5. Робота з даними: до виникнення СКБД (а), після виникнення СКБД (б)
Банк даних (БнД) - це спеціалізована підсистема ІС, що включає до свого складу комплекс спеціальних методів
і засобів
- видів
забезпечення (математичного, інформаційного, програмного, лінгвістичного
(мовного), організаційного, технічного) для підтримки динамічної
інформаційної моделі предметної області з метою забезпечення обробки
інформаційних запитів користувачів. У вузькому сенсі БнД - це система, що включає в себе СКБД та БД; в широкому сенсі БнД - це підсистема автоматизованої системи підприємства, яка включає в себе також всіх осіб, які працюють в системі (розглядається далі, в наступних лекціях).
Предметна область (ПО) - це область застосування конкретного БнД (наприклад, керування підприємством або виробництвом, транспортом, в медицині, наукових дослідженнях тощо).
БнД виступає в ролі

16
спеціальної забезпечуючої підсистеми у складі ІС різного профілю.
Рис. 1.6. Банк даних
Завдання підтримки інформаційної моделі (ІМ) в необхідному стані вимагає, щоб у БнД виконувалися операції зберігання і модифікації (додати, видалити або змінити дані) ІМ відповідно з виникаючими змінами в стані об'єктів ПО. Крім того, з розвитком ІС видозмінюється склад об'єктів ПО і зв'язку з ними, що також повинно знайти відображення у відповідних змінах
ІМ. Організація БнД повинна бути достатньо чіткою, щоб забезпечити використання інформації різних видів і змінити при необхідності структуру, що зберігається. Завдання забезпечення інформаційних запитів користувачів має два аспекти, які необхідно розглядати і враховувати при проектуванні БнД: визначення меж ПО та розробка опису відповідної ІМ. БнД повинен забезпечувати ІС всією необхідною інформацією; розробка БнД, орієнтованого на ефективне обслуговування всіх користувачів (аналіз типів запитів).
Послугами БнД користується зазвичай велике число користувачів. Тому в
БнД передбачається спеціальний засіб приведення всіх запитів до єдиної термінології - словник даних. Зазвичай з боку зовнішніх користувачів формулюються наступні вимоги до БнД: задовольняти актуальним
інформаційним потребам зовнішніх користувачів, забезпечувати можливість зберігання і модифікації великих обсягів багатоаспектної інформації; забезпечувати заданий рівень достовірності інформації, що зберігається; забезпечувати доступ до даних тільки користувачам з відповідними повноваженнями - всі користувачі мають права, які їм надає адміністратор. Сюди можна віднести і захист від несанкціонованого

17
доступу. Адміністратор системи зазвичай може у системі «не все», його права також обмежені; забезпечувати можливість пошуку інформації за довільною групою ознак
- відповідь на питання буде отримана, але не так швидко або в
«незручній» формі; задовольняти заданим вимогам по продуктивності при обробці запитів - чим частіше зустрічається запит, тим більше повинна бути ефективність; мати можливість реорганізації та розширення при зміні кордонів ПО - простота та зручність як при роботі з системою, так і при отриманні
інформації; забезпечувати видачу інформації користувачеві в різній формі; забезпечувати простоту і зручність звернення зовнішніх користувачів за
інформацією; забезпечувати можливість одночасного обслуговування великої кількості зовнішніх користувачів - БД та ІС можуть бути розподіленими. Тобто дані зберігаються у різних вузлах мережі та користувачі працюють в різних географічних точках.
Слід зауважити, що до функцій адміністратора відносяться: забезпечення цілісності даних; забезпечення ефективності роботи с БД.
Виділяють наступні переваги централізації керування даними: скорочення надмірності збережених даних (мінімально необхідних - дублювання даних); усунення суперечливості збережених даних (збережених в різних файлах); багатоаспектне використання даних (принцип однократного введення даних);

18
комплексна оптимізація (наприклад, вибір структури зберігання даних, яка забезпечує найкраще обслуговування в цілому). У максимальній мірі задовольняються суперечливі вимоги; забезпечення можливості стандартизації (спрощення обміну даними, контролю і відновлення даних); забезпечення можливості санкціонованого доступу до даних. Інтеграція даних призводить до того, що дані, які використовуються різними користувачами, можуть перетинатися різним чином. Отже, важлива наявність в цих умовах механізму захисту даних від несанкціонованого доступу до них.
Розглядаючи дані як один з ресурсів АС, можна сказати, що БнД централізовано керує цим ресурсом в інтересах всієї системи. Наявність централізованого керування даними - головна відмінна риса БнД. БнД -
інформаційна підсистема, що реалізує централізоване керування даними в
інтересах всіх користувачів АС (розглядається як засіб інтеграції даних).


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   26


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал