Інформація про міжнародну науково практичну конференцію Публікації Центру Тема номеру: Концептуальні засади судової політики Вісник Центру суддівських студій / №11 / 2008 2 Судова реформа



Pdf просмотр
Сторінка1/7
Дата конвертації15.06.2017
Розмір0.82 Mb.
ТипІнформація
  1   2   3   4   5   6   7

ВІСНИК
Ц е н трусу д дівсь к и х студій інформаційний бюлетень
­За­фінан­со­вої­під­трим­ки
Швейцарської агенції з розвитку та співробітництва
Судова реформа
Круглий стіл Концептуальні засади судової політики”
Стенограма круглого столу
Заходи Центру суддівських студій
Впровадження нового Цивільного кодексу в Україні
Інформація про міжнародну науково-
практичну конференцію
Публікації Центру
Тема номеру:
Концептуальні засади судової політики
Вісник Центру суддівських студій / №11 / 2008 Судова реформа Круглий стіл Концептуальні засади судової політики
Стенограма круглого столу
Заходи Центру суддівських студій Впровадження нового Цивільного кодексу в Україні
Інформація про міжнародну науково-
практичну конференцію
Публікації Центру
Тема номе ру:
ВІСНИК
Ц е н трусу д дівсь к и х студій інформаційний бюлетень Концептуальні засади судової політики 33 34
Вісник Центру суддівських студій / №11 / 2008 3
—”ƒŒ¬¿ –≈‘Œ–ÿ
Останні 2-3 роки різними суб’єктами законодавчої ініціативи пропонуються до розгляду Верховної Ради України багато законопроектів щодо реформування національного правосуддя. Існує затверджена Президентом України Концепція вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів. В рамках діяльності Національної комісії зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права здійснюється опрацювання пропозицій щодо змін до розділу VIII Правосуддя Конституції України. Практично на сьогодні йде мова про формування нової судової політики держави.
При цьому всі ці процеси об’єднує одна важлива особливість – недостатнє представлення професійної позиції суддів щодо напрямків та шляхів реформування судової влади, хоча існуючі міжнародні стандарти незалежності суддів чітко визначають обов’язковість консультацій з суддями щодо проектів змін в статусі суддів.
6 березня 2008 року
в м. Києві відбувся круглий стіл з обговорення концептуальних засад судової політики України та позиції судової влади та органів суддівського самоврядування в її формуванні та реалізації. Під час круглого столу були обговорені наступні питання:
1.
Реформування системи органів судової влади в рамках комплексної реформи правової системи.
2.
Функції судової влади як окремої підсистеми державної влади.
3.
Взаємодія судової влади з іншими підсистемами державної влади задля досягнення ефективності правосуддя
4.
Право законодавчої ініціативи Верховного Суду України.
5.
Система судів загальної юрисдикції в аспекті доступності правосуддя.
6.
Участь судової влади та органів суддівського самоврядування в формуванні та реалізації судової політики.
Учасникам круглого столу було також презентовано збірку Міжнародні стандарти незалежності суддів, в якій представлено тексти міжнародних документів, що містять рекомендації стосовно формування незалежної судової влади та забезпечення незалежності суддів.
Круглий стіл організував Центр суддівських студій за сприяння Верховного Суду України та Ради суддів України в рамках проекту Підтримка судової реформи в Україні. Сприяння зміцненню незалежності суддів, що фінансується Швейцарською агенцією з розвитку та співробітництва. Пропонуємо увазі читачів стенограму круглого столу.
“Концептуальні засади судової політики.
Позиція судової влади та органів
суддівського самоврядування”
Голова Верховного Суду України Онопенко Василь Васильович,
професор Луць Людмила Андріївна
Вісник Центру суддівських студій / №11 / 2008 4
—”ƒŒ¬¿ –≈‘Œ–ÿ
ВЕРЕЩІНСЬКА Н.О. Доброго ранку, вельмишановне товариство, Ваша честь, шановний Голово Верховного Суду України Дозвольте мені привітати вас і розпочати наш круглий стіл.
У заході беруть участь голови Судових палат та судді Верховного Суду України, судді вищих спеціалізованих судів, голови апеляційних судів з областей України, громадськість. Ми дуже вдячні всім, хто виявив бажання взяти участь у нашому обгово- ренні.
Дозвольте також представити наших гостей Директор Бюро співробітництва Швейцарії в Україні пан Уелі Мюллер; відповідальний за співпрацю з Україною представник Бернського офісу Агенції співробітництва Швейцарії пан Крістіан
Дійслер, і координатор проектів бюро Андрій
Кавакін.
Круглий стіл по обговоренню концептуальних засад судової політики та позиції судової влади та органів суддівського самоврядуваннями проводимо в рамках українсько-швейцарського проекту Підтримка судової реформи в Україні. Сприяння зміцненню незалежності суддів спільно з Верховним Судом України. Центр суддівських студії вжене вперше піднімає це питання два роки тому відбувся круглий стіл, який був присвячений проблемам єдності судової практики, права законодавчої ініціативи Верховного Суду України, перспективам запровадження судового прецеденту в Україні. Питання становлення незалежної судової влади є актуальними особливо сьогодні, коли в Україні відбувається політико-правова криза і продовжується намагання представників збоку органів виконавчої та законодавчої влади здійснювати тиск на судову владу, використати її в своїх інтересах. Мета нашого заходу – звернути увагу на необхідність судової влади як незалежної самостійної гілки влади мати власну ідеологію та в рамках єдиної державної політики конкретизувати свої, втому числі політичні, цілі та задачі. Проведення судової політики дозволить їй мати власну, незалежну, як зовнішню, по відношенню до інших гілок влади, такі внутрішню організаційно-структурну політику.
Інша наша мета – це сприяти, відповідно домети українсько-швейцарського проекту, активізації участі органів суддівського самоврядування у зміцненні незалежності судової влади та незалежного статусу суддів.
Ще одна мета – презентувати вам збірку, яка має назву Міжнародні стандарти незалежності суддів і в якій представлено тексти міжнародних документів, що містять рекомендації стосовно реформування незалежної судової влади та забезпечення незалежності суддів. Таке видання публікується вперше в Україні. Ми здійснили переклад цих матеріалів за сприяння Всеукраїнської незалежної суддівської асоціації і також дуже вдячні нашим партнерам з проекту "USAID – Україна верховенство права, які люб’язно надали для включення у збірку переклад висновку Консультативної ради європейських суд- дів.
Дуже вдячна усім присутнім за участь у цьому заході і дозвольте надати слово вельмишановному Голові Верховного Суду України Онопенку Василю
Васильовичу.
ОНОПЕНКО ВВ. Дякую, пані Наталю!
Я в свою чергу хочу привітати вас на цьому важливому заході – проведенні круглого столу, привітати моїх колег, які беруть участь у ньому. В залі є не тільки один Голова Верховного Суду України, я бачу Бойка Віталія Федоровича – колишнього Голову Верховного Суду, який також переймається цими проблемами. Хочу подякувати, пані Наталія, Центру суддівських студій за проведення не тільки цього круглого столу. Наскільки мені відомо, випрацюєте десь з кінцях років, провели більше 200 семінарів, конференцій, втому числі навчань з питань вивчення Європейської конвенції з прав людини, я вжене кажу про круглі столи. Це величезна робота, яка дає нам можливість подумати над незалежністю судової системи, над її реформуванням, хоча в Україні цей процес дещо затягнувся.
Хочу подякувати швейцарській стороні, яка сприяє цьому процесу. Виходячи з кола тих осіб, які беруть участь у заході, хто буде доповідачами, модераторами на круглому столі, я переконаний, що цей захід пройде досить активно і принесе певні успіхи.
Тепер дозвольте поділитись певними своїми враженнями, міркуваннями щодо питань, які сьогодні мають обговорюватись учасниками круглого столу.
Перш за все, на мій погляд, судова реформа
– це є об’єктивна суспільна потреба. Мета судової реформи – зробити суд більш доступним для людей, підвищити оперативність розгляду судових справ, утвердити в Україні безсторонній і незалежний суд, який би забезпечував справедливе правосуддя. Чи готова судова влада до таких змін На мій погляд – готова Судді очікують позитивних зміну судоустрої, судочинстві не менше, ніж громадяни, які звертаються до суду за вирішенням спорів і захисту своїх праві інтересів. Судова реформа має здійснюватись на таких засадах вона має бути суспільно вмотивованою. Іншими словами, судова реформа не може здійсню-
“Концептуальні засади судової політики. Позиція судової
влади та органів суддівського самоврядування”
СТЕНОГРАМА
к р у г логос толу Вісник Центру суддівських студій / №11 / 2008 5
—”ƒŒ¬¿ –≈‘Œ–ÿ
ватись під конкретну особу, вона повинна здійснюватись у суспільних інтересах.
У практичній діяльності цей принцип часто порушується. По-перше, існуюча судова система значною мірою створювалась з пріоритетом особистих та корпоративних інтересів. Зокрема, це виявилось при формуванні спеціалізованих судів.
По-друге, судячи із законодавчих ініціатив які ми бачимо і в нинішньому парламенті багато кому майбутня судова система вбачається вотчиною, а суд – знаряддям для вирішення своїх питань.
Судова реформа має мінімізувати вплив політичних суб’єктів на формування та функціонування судової влади. Передбачений чинним законодавством порядок формування суддівського корпусу, призначення, звільнення суддів, притягнення їх до відповідальності є заполітизованим. Йдеться, зокрема, про участь у цьому процесі такого політичного суб’єкта як парламент. Ці функції мав би виконувати незалежний орган, яким може бути, скажімо, Вища рада юстиції, сформована за іншими принципами, власне кажучи, яку багатьох інших країнах, де панує принцип верховенства права.
Відповідний законопроект Верховний Суд України напрацював. Ми передбачаємо, що у Вищій раді юстиції 50 відсотків + 1 становитимуть судді і деякі інші засади, проте я думаю, що цей законопроект буде дуже важко проходити і прийматися як закон якраз через те, що Верховна Рада України є заполітизованим органом.
Реформа має забезпечити єдність та цілісність судової системи. Судова влада має бутив Україні єдиною. Не може бути їх дві, три і більше – тоді це буде просто правовий хаос. Ми це бачимо сьогодні існує окрема система (чи ланка) господарських судів за цим принципом розбудовується окрема система адміністративних судів, окремі кваліфікаційні комісії, різні підходи, різна дисциплінарна практика. Питань виникає надзвичайно багато.
На жаль, сьогодні є намагання зробити таку судову систему, щоб була більша можливість впливу на її складові. Автономізація окремих судових систем немає нічого спільного із запровадженням спеціалізації розгляду судових справ, із розвитком спеціалізованих юрисдикцій.
За державницького і відповідального підходу можна широко запровадити різні спеціалізації. Дуже часто Верховному Суду України і керівництву Верховного Суду дорікають, що ви нібито проти спеціалізації. Мине проти спеціалізації Але треба робити спеціалізації не руйнуючи єдиної судової системи, не нагромаджуючи систему чисельними надбудовами, ефективно використовуючи існую- чий реляційний, кадровий, матеріально-технічний потенціал. Відверто кажучи, ми ефективно все це ще не використовуємо. І завеликим рахунком, питання навіть не в трьохланковості чи чотирьохланковості судової системи, варіанти можуть бути різні.
Хоча органічніше, на мій погляд, природнішим та історично притаманним для України видається трьохланкова система, щодо якої, до речі, висловився з'їзд суддів України в минулому році. Питання в змістовному наповненні системи, оптимальності судового процесу, у його функціональності. Із цієї засади випливає наступна простота і оперативність судового процесу.
Суть правосуддя у процесі і проблеми у значній мірі сьогодні також у процесі. Досвіді практика засвідчують основні зусилля по удосконаленню сфери правосуддя необхідно зосередити на удосконаленні саме правил розгляду судових справ. Це зробило б діяльність суду більш ефективною, процес більш зрозумілим, простим, оперативним, менш затратним, необтяжливим для людей і для суддів. Процес не може перетворюватись у мордування і людей і самих суддів – те, що ми бачимо сьогодні.
Наведу приклад, про який я говорив ще на з'їзді. Звертається зацікавлена особа чи юридична особа до господарського суду. Питання про порушення розгляду справи. Виносить суд ухвалу чи постанову, йде оскарження, і аж до Верховного Суду України доходить. Верховний Суд приймає рішення, що треба все ж таки прийняти і розглянути. І визнаєте, коли ми зробили короткий такий аналіз, десятки справ потрапили в поле нашого зору на мільйонні суми гривень, і так роками ці документи знизу доверху то піднімаються, то опускаються. І це називається правосуддям Тому потрібно виправляти цю ситуацію. Я вважаю, що процес не може існувати заради процесу. Його мета – забезпечити, в першу чергу, правове і справедливе рішення.
Добре це розуміючи, Верховний Суд України на підставі узагальнення судової практики підготував низку пропозицій по удосконаленню процесуального законодавства з розв’язання найнагальніших процесуальних проблем від удосконалення касаційного і апеляційного розгляду справ до порядку вручення судових повісток.
Ми десь більше десяти законопроектів підготували, є домовленість з Президентом України проте, що він внесе їх як першочергові. І я думаю, якщо ці законопроекти будуть розглянуті Верховною Радою України, це принесе велику користь для ефективного правосуддя і для надійного захисту праві свобод громадян.
Нам часто дорікають, що напрацювання законопроектів це не функція Верховного Суду України. Вчора я був на засіданні комітету з питань правосуддя Верховної Ради України і знову пан Кармазін почав дорікати, що це не функція Верховного Суду. Так, це не є функцією Верховного Суду, але хто краще суддів знає проблеми, що виникають у процесі застосування процесуального і матеріального права Тому наше завдання - допомогти напрацювати майбутні закони, прийняти їх Верховною Радою України, і щоб вони давали найбільший ефект.
У зв’язку з цим ми зміцнили наше правове управління, робимо висновки щодо тих законопроектів, які надходять з Верховної Ради від комітетів.
­ОНОПЕНКО­
Василь­
Васильович,
Голова Верховного Суду
України
Вісник Центру суддівських студій / №11 / 2008 6
—”ƒŒ¬¿ –≈‘Œ–ÿ
Це колосальна робота. До роботи підключаються і судді відповідних палаті правове управління, і управління узагальнення. Ми працюємо, – це сотні висновків на законопроекти. Я скажу, що важко, але потрібно це робити. І ми бачимо вже зворотний ефект. Якщо раніше депутати, голови комітетів звертались до суддів інколи, то зараз йде потік законопроектів, і ми вже думаємо, як з цим великим навантаженням впоратись.
Наступна засада, щодо якої я хотів би сказати,
- це доступність правосуддя. Ми повинні розуміти, що суд існує для людини. У людей неповинно виникати труднощів у зверненні до суду як взяти участь у судовому засіданні, чи отримали вони повідомлення, і будь-які інші питання.
До мене часто приходять люди з транспарантами, десятки, ми їх приймаємо, вислуховуємо. Люди кажуть Пане Онопенку, нам однаково в який суд звертатись, ми хочемо заплатити мито, і ми хочемо, щоб об’єктивно, справедливо ця справа була розглянута!”
А щодо тих питань, які виникли, скажімо, з розмежуванням господарської і адміністративної юрисдикції, люди кажуть Ми ж прийшли по одній юрисдикції до вищого спеціалізованого суду, а там кажуть, що ні, треба в іншому спеціалізованому суді розглядати цей спір. І праві ж люди!
Ми зробили узагальнення по корпоративним спорам, ви вже читали, воно нещодавно було опубліковано. Я думаю, що ви оцінили його високий інтелектуальний рівень, бо ми оновили склад нашої
Науково-консультативної ради та залучаємо її членів до цієї роботи. Ми будемо і надалі працювати над цими питаннями, тому готуємо постанову Пленуму Верховного Суду України, яка в якійсь мірі поставить всі крапки над “і”.
На завершення. Я розумію, шановні колеги, що в мене часу небагато, але скажу одну крамольну річ, для преси теж. От ми говоримо, і сьогодні будемо говорити про реформування судової системи, судочинства. Знаєте, за тих умов, за яких це відбувається, я і мої колеги побоюємось, щоб зберегти те, що маємо. Просто зберегти, вдосконалити і зберегти. Це не означає, що відмовитись від реформи, від удосконалення питань судоустрою, питань процесу, але хоча б зберегти.
Нещодавно на Верховній Раді України розглядався законопроект про внесення змін до
Господарсько-процесуального кодексу. Ви ж пам’ятаєте, 2 депутатські голоси не вистачило, щоб позбавити Верховний Суд України функції контролю за розглядом спорів Вищим господарським судом України.
Я ціную і розумію значення Вищого господарського суду, але статистика говорить ось про що із 100 відсотків прийнятих, я підкреслюю, прийнятих до розгляду Судовою палатою у господарських справах Верховного Суду України справ приблизно відсотків скасовується і направляється на новий розгляд. Якби ми цього не робили, скажіть, будь-ласка, де б були ці справи Я думаю, що в Європейському суді. Але таке намагання було, і досить серйозне.
Я розумію, повторна касація – це недобре, це нонсенс. І будемо думати разом з вами, і мета цього круглого столу, щоб разом якось з цим розібратись, як кажуть на Україні, гуртом.
Тому я бажаю нашому круглому столу плідної роботи, успішної роботи, певних позитивних напрацювань, і обіцяю, що всі ваші пропозиції будуть ретельно вивчені нашими відповідними управліннями, керівництвом Верховного Суду України, і осмислені з точки зору позитивних змін до нашого чинного законодавства.
Дякую вам за увагу!
ВЕРЕЩІНСЬКА Н.О. Дуже дякую, Ваша честь.
Дозвольте передати слово для привітання Директору Бюро співробітництва Швейцарії в Україні пану Уелі Мюллеру.
УЕЛІ МЮЛЛЕР. Дуже дякую, шановні пані та панове, шановний пан Онопенко, я дуже радий бути разом з вами сьогодні вранці в цьому залі, але вибачте, будь- ласка, українською мовою дуже погано розмовляю, тому буду виступати російською, якщо ви не проти.
Я действительно очень рад, что я сегодня здесь. Это не первый раз, всегда в этом зале очень высокий уровень, здесь находятся люди, которые делают работу, которая для Украины, я думаю, очень важна.
Уже почти 10 лет, как
Министерство юстиции Украины и Министерство юстиции Швейцарии начали проект совместно с Центром судейских судей, почти
10 лет мы здесь работаем и очень рады, что этот проект так долго работает, потому что швейцарец любит долго начинать, но любит потом видеть результаты.
Я думаю, что результаты мы видим, потому что этот круглый стол не состоялся бы, если бы мы так долго совместно не работали. Вы сделали очень большие шаги в прошлом, и я думаю, что вы и в будущем будете проводить много реформ. Я думаю, что вы уже взяли многие европейские стандарты. У вас уже есть Всеукраинская незави- симая судейская ассоциация. У вас очень быстро и довольно эффективно ведутся солидные дела, я видел как работают в других областях. Я очень рад, хочу еще раз подчеркнуть, что Швейцария поддер- живает ваш процесс судебной реформы.
Хочу сказать большое спасибо Центру судейских студий и Всеукраинской независимой судейской ассоциации, что они разработали такую важную книгу. Я хочу вам пожелать всего доброго, очень интересной и глубокой дискуссии, и на деюсь, что ваш круглый стол будет плодотворным и результаты будут действительно важными для вас, что будут, как господин Онопенко сказал, ваши суды все боль- ше и больше доступны для людей.
Спасибо за внимание.
­Уелі­МЮЛЛЕР,
Директор Бюро співробітництва Швейцарії в Україні
Вісник Центру суддівських студій / №11 / 2008 7
—”ƒŒ¬¿ –≈‘Œ–ÿ
ВЕРЕЩІНСЬКА Н.О. Дуже дякую.
Наразі будемо переходити до робочої частини нашого круглого столу. Перед тим я хочу повідомити, що під час нашого круглого столу ведеться записі тому прохання всім виступаючим говорити в мікрофон. Матеріали круглого столу будуть опубліковані в бюлетені, будуть розповсюджені по усім судам в Україні, ми також направимо їх представникам виконавчої та законодавчої влади, щоб оприлюднити думку та позицію суддів, суддівського співтовариства, а також вчених, яких ми запросили до такого важливого обговорення.
На порядок денний нашого круглого столу ми винесли три виступи.
Перший виступ – Судова політика – основа формування та функціонування системи органів судової влади - нам представить професор Луць Людмила Андріївна.
Другий виступ – Доступність і ефективність правосуддя – основа судової політики - нам презентує Савенко Микола Дмитрович – суддя Конституційного Суду у відставці.
І третя тема, яку ми будемо обговорювати - Реалізація демократичних принципів правосуддя як стратегічний напрямок правової політики в сфері юстиції - і яку нам представить Сірий Микола Іванович – кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник Інституту держави і права імені В.Корецького НАН України.
Після кожної теми ми будемо мати дискусію за допомогою ведучих, тому запрошую активно взяти участь в обговоренні, висловити свої власні позиції, які ми потім опрацюємо і у вигляді рекомендацій направимо до органів судової, виконавчої і законодавчої влади.
Дуже дякую заувагу, і надаю слово першому нашому доповідачу – Луць Людмилі Андріївні.
ЛУЦЬ Л.А. Я хочу привітати учасників нашого зібрання та звернути увагу нате, що уході проведення низки семінарів щодо тих чи інших проблем формування сучасної судової влади ми сьогодні підійшли до розгляду такого актуального питання як судова політика.
На попередніх наших семінарах та конференціях також розглядалися важливі проблеми, зокрема, попереднє зібрання було присвячене принципу незалежності суддів і дало змогу прийти до висновку, що можна говорити безмежно про принцип судової незалежності чи незалежність суддів, про гарантії незалежності зафіксовані в діючій системі законодавства, але ми ніколи не досягнемо реальної незалежності, якщо вже сьогодні не поставимо питання про судову політику.
Перш ніж обговорювати проблеми формування та реалізації судової політики, необхідно з’ясувати, що ми будемо розуміти під нею.
Судова політика – це категорія, яка доповнює категорію судова влада. Вони не існують одна без
іншої.
Якщо судова владає легітимною, самостійною, незалежною, то це дозволить реалізувати відповідну ідеологію в межах судової політики. Разом з тим потрібно звернути увагу нате, що судова політика реалізується суддями, судовими органами та установами, діяльність яких повинна здійснюватись у межах відповідних конституційних принципів.
Судова влада відповідно до теорії розподілу влади є самостійною та незалежною сферою публічної влади. Формою організації судової влади є система судових органів та установ.
Разом з тим, лише суди здійснюють повноваження щодо розгляду та вирішення кримінальних, цивільних та інших справ. Принципи організації та діяльності органів судової влади зафіксовані у міжнародних та національних правових стандартах вільний доступ до правосуддя публічність, гласність, доступність судочинства рівність сторін, змагальність процесу та інші.
Система органів судової влади, з одного боку, розглядається як сукупність судів, що наділені виключними повноваженнями щодо здійснення правосуддя, з іншого – як складова частина апарату демократичної держави, незалежна від інших гілок влади, що формується на основі системи стримувань та противаг за принципом розподілу влади. Такий принцип організації та здійснення державної влади разом з іншими) забезпечує ефективну діяльність апарату сучасної демократичної держави. Для судової влади визначальною властивістю є об’єктивність правосуддя. Таку властивість судова влада набуває за відповідних умову конкретному суспільстві. Ці умови мали б виникати в процесі судового реформування. Таке реформування, зокрема, в Україні не зачепило, на жаль, базові ознаки судової системи і це пов’язано з тим, що в основі цих процесів мала б бути ідея відповідності сучасним реаліям та особливостям правової системи суспільства, а не ілюзорна ідея демократичного правосуддя».
При цьому в процесі реформування необхідно враховувати, що неадекватність цих процесів може посилити неефективність правосуддя, яке, в свою чергу, може стати джерелом соціальної напруги, а також перешкодою розвитку суспільства. Ці та інші аспекти необхідно враховувати при формуванні концепції судової політики.
Судова політика є різновидом правової політики. У літературі виокремлюють такі властивості судової політики, як
- зв’язаність судової політики із судовою владою як гілкою державної влади, без якої неможлива її реалізація- судова політика здійснюється спеціалізованими суб’єктами державної влади (судами та суддями) в процесі судочинства- органи судової влади мають діяти лише у межах збалансованої, відлагодженої системи правових засобів, щоб уникати судових помилок, досягати найбільш ефективного правового врегулювання суспільних відносин;
ЛУЦЬ
Людмила­
Андріївна,
доктор юридичних наук, професор Львівського національного університету ім. І.Франка
Вісник Центру суддівських студій / №11 / 2008 8


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал