«інформаційно-комунікаційні технології навчання: психолого- педагогічні та дидактичні аспекти впровадження»




Сторінка4/8
Дата конвертації22.12.2016
Розмір0.92 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8
ЛІТЕРАТУРА
1.
Антонова Т., Харитонов А. Мультимедийный учебник. Поиски жанра /
Т.Антонова, А.Харитонов // Компьютер-пресс. – 1999. – №9. – С.26-31.

32 2.
Торопцов В.С., Григорович Д.Б. Применение компьютерных технологий для создания электронных учебников для системы дистанционного обучения //
Тезисы докладов Международной конференции «Современные компьютерные технологии в экономике, науке и образовании». – Ташкент, 2000. – 314с.


О.П. Зеленяк,
вчитель математики та інформатики НВК
―Олександрійський колегіум – спеціалізована школа‖ Олександрійської міської ради Кіровоградської області, кандидат педагогічниз наук

ЗАСТОСУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРОГРАМНИХ ЗАСОБІВ
І ДОСЛІДНИЦЬКОГО ПІДХОДУ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) вже застосовуються в освіті. Навчально-виховний процес передбачає обов’язкове оволодіння ними.
Але зараз важливо від захоплення презентаціями перейти до упровадження ІКТ
– використання новітніх технологій як інструменту для проведення досліджень, реалізації міжпредметних зв’язків. Презентації – апофеоз і адвокат користувацького ухилу [7], серйозна підстава для підвищення кваліфікаційної категорії вчителя (навіть, якщо створені ними слайди містять граматичні помилки), на жаль, тематичний матеріал, для ―сучасних‖ підручників з
інформатики і т.п.
Через актуальність і значущість дослідження проблеми упровадження сучасних ІКТ в освіту Постановою президії ВАК України 28.04.2009 року затверджений паспорт нової спеціальності в галузі педагогічних наук [1, c.16].
Наведено перелік напрямків дисертаційних досліджень. Четвертий напрям сформульовано так: прогностичні дослідження розвитку психолого-педагогічних засад і методів навчання на основі інформаційно-комунікаційних технологій. Він найближчий до нашої роботи по застосуванню ППЗ у процесі навчання математики та інформатики учнів класів з поглибленим вивченням математики.
Отже, сучасні методичні системи навчання математики мають втілювати
ідеї комп’ютерної підтримки навчального процесу. Програми з математики містять перелік тем, під час вивчення яких доцільно використовувати ППЗ.
Cередовища GRAN, DG, Geometr’s Sketchpad [2], GeoGebra [3] та інші поєднують високі моделюючі й обчислювальні можливості з унаочненням результатів. У процесі поглибленого вивчення математики суттєво організовувати самостійні творчі навчальні дослідження учнів, а використання
ППЗ доповнити моделюванням, побудовою алгоритмів та програмуванням [8-11].
―Методом набуття математичних компетентностей є дослідницький підхід у навчанні математики ...‖ [4, с.18]. Відповідна організація навчального процесу спрямовує його на вирішення нагальних проблем: задоволення особистісної потреби у творчій самореалізації учня, прикладної спрямованості курсу математики, неізольованого вивчення розділу ―Основи алгоритмізації та програмування‖ на уроках інформатики.

33
Традиції фундаментальності в освіті – стійкі. Поєднання науковості та доступності навчання – одна із основних проблем побудови шкільних курсів.
Відомо, що багато наукових відкриттів зроблені видатними вченими без строгого їхнього обґрунтування. Враховуючи такий досвід і психологію творчої діяльності, багато методистів і вчених різко критикують прагнення викладача бути ―цілком дедуктивним‖ у процесі навчання.
М.Громов звертає увагу на широкий клас задач, що приходять звичайно з експериментальних наук (біологія, геофізика, медицина), де доводиться мати справу із великою кількістю вільно структурованих даних. Він вважає, що для досягнення прогресу в розв'язанні таких задач необхідні радикальні теоретичні
ідеї і нові шляхи поєднання математики з комп'ютерами. ―Треба покращити методи викладання та обміну ідеями‖ [5, c.5]. В.Садовничий зауважує, що
―питання обчислень відігравали в математиці підпорядковану роль. Але тепер вони отримали суттєве, у ряді випадків вирішальне значення … З появою комп’ютерів світ математики, безперечно, став змінюватися. Змінюються не лише математичне мислення, математичні методи, але й науковий світогляд у цілому‖. Ф.Броудер: ―Одним з основних зовнішніх впливів на математику є, звичайно, вплив комп’ютерної науки. Все, що пов’язане з цією областю, буде являти центральне значення для математики на протязі майбутнього століття або всього розвитку нашої цивілізації на її сучасній траєкторії – що означає стільки, скільки вона існуватиме!‖ [6, с.5].
Але шкільний курс математики (програми, підручники) традиційно і стійко залишається ―безмашинним‖. Необхідна скоординована робота вчителів
інформатики і математики, термінова і якісна підготовка останніх до використання сучасних ППЗ. Міжпредметні зв’язки курсів можуть здійснюватись у формі інтегрованих уроків, методу проектів тощо. Для їх реалізації потрібні відповідні практичні матеріали [8-11].
Досвід функціонування спеціалізованих класів із поглибленим вивченням математики та інформатики переконує в тому, що розвитку стійких пізнавальних інтересів і здібностей учнів сприяють міжпредметні задачі в рамках змісту шкільної програми з достатнім евристичним навантаженням.
Переходячи до конкретних аспектів впровадження комп’ютера на уроках математики, наведемо створений нами набір взаємозв’язаних міжпредметних
задач, розв’язування яких вимагає інтегрованого застосування знань з геометрії, алгебри і математичного аналізу, інформатики та знайомить учнів з елементами дослідницького підходу.
У процесі розв’язування досліджуються і застосовуються властивості важливої конфігурації геометричних фігур – рівнобічної трапеції та кола [12].
Ця планіметрична конфігурація часто зустрічається і при розв’язуванні стерео- метричних задач: в осьових перерізах повного і зрізаного конусів, піраміди, тіл обертання, в основах і перерізах многогранників тощо. Конфігурацію дуже важливо і цікаво досліджувати в динаміці, зафіксувавши, наприклад, коло та розглядаючи при цьому множину трапецій, простежуючи співвідношення між величинами, положення центра описаного кола, перетини відрізків, траєкторії,
‖розщеплення‖ [13] чи ―злиття‖ окремих точок, обчислюючи величини кутів, довжини відрізків, периметри, площі тощо.

34
Рівнобічна трапеція ABCD (AD > BC) описана навколо круга з центром I та радіусом IK (K AB). O – центр описаного навколо трапеції кола, BH – висота трапеції.
Задача 1 (чотирикутник OWQF). W = OB IK, Q = BH IK, F = BH
OE, E – середина AB, IK = 1. Доведіть, що S
OWQF

, якщо
0, де – гострий кут трапеції. Знайдіть наближене значення , при якому S( ) 2011.
Знайдіть наближене значення S( ), якщо 0, 088 .
Задача 2 (чотирикутник OWQH). W = OB IK, Q = BH IK. BC : AD =
2 : 3. Доведіть, що: 1) IW : WQ : QK = 1 : 4 : 1. 2) Площа чотирикутника OWQH
набуває найбільшого значення. Обчисліть це значення.
Задача 3 (незамкнена ламана). 24 перпендикуляри (IE MN, IK AB і т.д.), побудовані почергово до бічної сторони трапеції і прямої MN, так, що утворюють незамкнену ламану із 24 ланок. Яким має бути гострий кут трапеції, щоб кінець останньої ланки співпав з вершиною B?.
Задача 4 (трикутник UVW). U = AC IK, V = AC OB, W = OB IK.
Доведіть, що S
UVW
< 0,01 S, де S площа вписаного круга.
ЛІТЕРАТУРА
1.
Спірін О.М. Основні напрями і тематика дисертаційних досліджень з
інформаційно-комунікаційних технологій в освіті / О.М.Спірін // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2011. – №1. – С.15-18.
2.
GeoGebra. Режим доступу:
http://www.geogebra.org
3.
Раков С.А. Дослідницький підхід у математичній освіті, пакети динамічної геометрії та динамічні опорні конспекти / С.А. Раков // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2005. – №8. – С.18-23.
4.
Громов М. Можливі напрямки розвитку математики в наступних десятиліттях / М.Громов // У світі математики. – 2001. – №1. – С. 3-5.
5.
Броудер Ф. Роздуми про майбутнє математики / Ф.Броудер // У світі математики. – 2003. – №2. – С. 1-7.
6.
Зеленяк О.П. Користувацький ухил затягнувся недозволено довго /
О.П. Зеленяк // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2010. – №2. – С.7-10.
7.
Зеленяк О.П. Математичне моделювання та обчислювальний експеримент у школі // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2001. – №2.– С.16-18.
8.
Зеленяк О.П. Моделирование геометрических мест точек в планиметрии / О.П.Зеленяк // Информатика и образование. – 2007. – №5. –
С.40-50, №6. – С.114-119, №7. – С.47-55.
9.
Зеленяк О.П. Iнтегровані уроки з математики та інформатики в класах з поглибленим вивченням цих предметів/ О.П.Зеленяк // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2006. – №4. – С.16-18, №5. – С.12-15.
10.
Зеленяк О.П. Решение задач по планиметрии. Технология алгоритмического подхода на основе задач-теорем. Моделирование в среде
Turbo Pascal. // О.П.Зеленяк. – СПб.: ООО ―ДиаСофтЮП‖, 2008. – 330 с.
11.
Зеленяк О.П. Розв'язування стереометричних задач: cпільна конфігурація // Математика в школах України. – 2010. – №4 (268). – С. 10-16.

35 12.
Ковдриш В.В., Сумарюк М.І. Розщеплення центра симетрії рівностороннього трикутника / В.В.Ковдриш, М.І.Сумарюк. // У світі математики. – 2010. Том 16, випуск 4. – С. 5-14.

С.М.Бірець,
заступник директора з навчально-виховної роботи Михайлівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Олександрівської районної державної адміністрації, вчитель хімії та біології, спеціаліст вищої категорії, старший вчитель

ДИДАКТИЧНІ АСПЕКТИ ВПРОВАДЖЕННЯ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ
ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ

Дидактичний аспект уроку включає основні компоненти: зміст освіти та навчання, закономірності та принципи навчання, методи та засоби навчання, форми організації навчально-пізнавальної діяльності учнів та передбачає синтез оцінок вибору та реалізації змісту, принципів, методів, і засобів навчання, форм організації навчально-пізнавальної діяльності учнів у їх взаємозв’язку та взаємозумовленості.
Зміст освіти детермінується навчальними планами та програмами, рекомендованими Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України, і реалізується безпосередньо в навчально-виховному процесі через підручники, посібники, інші дидактичні матеріали.
Принципи навчання – це положення, на основі яких здійснюється процес навчання. Вони відображають загальні вимоги до змісту й організації навчально-виховного процесу, вибору та реалізації методів і засобів навчання, форм організації навчально-пізнавальної діяльності учнів.
Застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у навчання – одна з найбільш важливих і стійких тенденцій розвитку освітнього процесу.
Завдяки ІКТ на якісно новому рівні реалізується принцип наочності навчання, який спирається на діалектико-матеріалістичну теорію пізнання, сутність якої полягає у сходженні до абстрактного мислення, а від нього до практики.
Головним питанням сьогодення в системі нової освіти є опанування учнями вмінь і навичок саморозвитку особистості, що значною мірою досягається шляхом впровадження інноваційних технологій, організації процесу навчання [7].
Використання ІКТ навчання реалізує дидактичний принцип наочності, який в свою чергу зумовлює вибір педагогічно доцільного комплексу наочних посібників, сучасних технічних засобів.
Важливість застосування мультимедія полягає в наданні уроку специфічної новизни, яка за своїм змістом і формою викладання має можливість відтворити за короткий час значний за обсягом матеріал, а також подати його в незвичному аспекті, викликати в учнів нові образи, деталізувати нечітко сформовані уявлення, поглибити здобуті знання [5].

36
Дидактична роль мультимедійних засобів у процесі навчання дуже різноманітна й залежить від того, чи вона вже відома учням, чи вперше вони ознайомлюються з цим засобом навчання. Під час повторного використання застосована програма допомагає не лише відтворити навчальний матеріал, а й систематизувати його, поглибити та узагальнити. Якщо використовується вперше, то матеріал подається в новому висвітленні, доповнюється вже відоме новими фактами [3].
Саме новітні розробки в навчанні із застосуванням комп’ютерних технологій і методів у сукупності називають мультимедія. Арсенал мультимедія-технологій складає анімаційну графіку, відеофільми, звук,
інтерактивні можливості, використання віддаленого доступу і зовнішніх ресурсів, роботу з базами даних тощо.
Метою застосування відеоматеріалів та інших мультимедійних засобів є ліквідація прогалин у наочності викладання хімії, фізики, біології та ін.
Крім цього, маючи такі засоби навчання, можна проводити повноцінні уроки і заняття з хімії поза кабінетом хімії або в кабінетах без спеціального обладнання: витяжної шафи, демонстраційного стола, водопроводу тощо, що дає змогу розширити можливості під час проведення уроків хімії в інших навчальних кабінетах, забезпечуючи «мобільність» [7].
У побудові навчального матеріалу величезне значення має створення моделей реальних об’єктів, які дозволяють віртуально потрапити всередину об’єкта, зрозуміти основи та сутність процесів, що відбуваються в ньому, розкрити внутрішні закономірності.
Наприклад: рух електронів, утворення сигма та пі зв’язку.
Рис. 1. Рух електронів у атомі карбону (відеофрагмент).










Рис. 2-3. Природа утворення подвійного зв’язку (відеофрагмент).
Відеодемонстрації та інші мультимедійні засоби не можуть замінити справжній, «живий» хімічний експеримент. Але у випадках, коли на уроці справжній експеримент неможливий, можна скористатися відеодемонстрацією, яка стає новою складовою частиною засобів наочності й доповнення в системі навчального експерименту.


Рис. 1
Рис. 2
Рис. 3

37








Рис. 4 Взаємодія натрію з водою
(дослід заборонений для проведення на уроці, у зв’язку з вибухонебезпечністю)
Відповідно до різноманітних навчальних завдань, змісту та мети, мультимедійні засоби можуть бути використані як під час пояснення матеріалу з елементами поточного повторення, так і під час окремих уроків повторення як наочна опора, посібник до самостійної роботи або ілюстрація до повторення чи як засіб повторення, узагальнення та систематизації знань. Відповідно до цього змінюється місце мультимедійної інформації на уроці та методичні прийоми її застосування [5].
ЛІТЕРАТУРА
1.
Гузеев В.В. Организационные формы обучения и уроков / В.В.Гузеев
// Химия в школе. – 2002. – №4. – С. 22-28.
2.
Гузеев В.В. Просто и технологично о методах обучения / В.В.Гузеев //
Химия в школе. – 2001. – №10. – С. 16-22.
3.
Кузнецова Н.Е., Герус С.А. Формирование обобщѐнных умений на основе алгоритмизации и компьютеризации обучения / Н.Е.Кузнецова,
С.А.Герус // Химия в школе. – 2002. – №5. – С.16-20.
4.
Стратегия модернизации содержания общего образования. Материалы для разработки документов по обновлению общего образования. – М., 2001. –
С. 12-13.
5.
Стратегія реформування освіти в Україні: рекомендації з освітньої політики. – К.: Вид-во «К.І.С.», 2003. – С. 25-26.
6.
Хуторской А. Практикум по дидактике и современным методикам обучения / А.Хуторской. – Санкт-Петербург, 2004. – 539 с.
7.
Островерхова Н. Аналіз дидактичного аспекту уроку. Режим доступу: http:osvita.ua/school/techno/767.


О.О.Богуцька,
вчитель інформатики Маловисківської гімназії Маловисківської районної ради
Кіровоградської області
ВИКОРИСТАННЯ КОМП’ЮТЕРНОГО ТЕСТУВАННЯ

Останнім часом спостерігається зменшення кількості годин у програмах з різних навчальних дисциплін, що призводить до дефіциту навчального часу.
Тому виникає потреба у підвищенні ефективності навчального процесу, зокрема, якості та технологічності педагогічного контролю. Одним із найбільш
Малюнок
№4
Рис. 4

38 технологічних засобів діагностики та оцінювання навчальних досягнень учнів є тестування, яке необхідно використовувати у поєднанні з традиційними засобами педагогічного контролю.
Певної досконалості тестовий метод набуває у вигляді комп’ютерного тестового контролю результатів навчальних досягнень учнів. Комп’ютерний тестовий контроль є важливою складовою інформаційних технологій навчання, які поступово втілюються в педагогічну практику і зараз є символом прогресу в ній.
У Національній доктрині розвитку освіти підкреслено, що «якість освіти є національним пріоритетом, передумовою національної безпеки держави, додержанням міжнародних норм і вимог законодавства України щодо реалізації права громадян на освіту».
У зв’язку з прийняттям в Україні Державного стандарту базової середньої освіти та впровадження моделі незалежного зовнішнього оцінювання навчальних досягнень учнів з’явились умови для відпрацювання системи об’єктивного оцінювання рівнів успішності школярів за допомогою тестових технологій та забезпечення рівного доступу до вищої освіти. Тестування – це, з одного боку, сучасна парадигма об’єктивного оцінювання навчальних досягнень учня, з другого – це метод вимірювання певних якостей індивіда за допомогою тесту.
Якісно підготовлений тест сприяє одержанню надійної інформації, яка відповідає реальному стану справ. Тестові методи мають деякі переваги порівняно з іншими методами педагогічної діагностики: наукова обґрунтованість самих тестів, яка дозволяє одержати об’єктивні результати про рівні навчальних досягнень учнів; технологічність методів, точність вимірювань; наявність однакових для всіх учасників опитування правил здійснення педагогічного контролю та адекватної інтерпретації тестових результатів.
Вважаємо, що тестування на даний момент є одним з найбільш технологічних засобів діагностики й оцінювання навчальних досягнень учнів.
Тестування може проводитися як у бланковій, так і в комп’ютерній формах. Проведення комп’ютерного тестування потребує наявності банку завдань, що вимагає від учителя достатнього рівня методичної компетентності.
Комп'ютерна форма тестування має низку переваг. Наприклад, учитель отримує можливість здійснювати різні види контролю (попередній, поточний, тематичний, підсумковий), економити час, одночасно залучати до роботи весь клас й оперативно обробляти результати з метою аналізу якості навчального процесу та виявлення прогалин у знаннях, а учень негайно отримує результат і об’єктивну оцінку, може неодноразово проходити тестування з однієї теми.
Доступність комп’ютерів, стрімке збільшення їх швидкодії, постійне зниження вартості, поява потужних засобів програмування – все це зумовило виникнення широкого класу програмного забезпечення орієнтованого саме на автоматизацію перевірки знань та вмінь учнів. Останнім часом розроблено багато тестів із різних предметів, але таких, що перевіряють рівень компетентності учнів, у тому числі їх навчальні досягнення на високому рівні, поки що недостатня

39 кількість, тому актуальним є створення тестових завдань самими вчителями, враховуючи психолого–педагогічні аспекти тестового контролю.
Але слід пам’ятати, що не доцільно проводити комп’ютерне оцінювання без попереднього тренінгу учнів. Досвід свідчить, що результати тестування у цьому випадку не відповідатимуть дійсності. Оскільки заміна звичайних формулювань умов завдань, збільшення кількості логічних операцій під час їх рішення, незвичне середовище і таймер часу обумовлюють зменшення кількості школярів, які успішно виконають завдання.
Саме тому тестування потрібно проводити не лише на етапі перевірки знань, а й на етапі актуалізації опорних знань учнів
ЛІТЕРАТУРА
1.
Непомнящая С. Компьютерное тестирование: плюсы и минусы (к вопросу о методике использовании в учебном процессе) / С.Непомнящая,
Т.Хохлова, Е.Абалихина// Alma mater. – 2006. – №6. – С. 14-18.
2.
Тестова перевірка знань учнів. / За ред. Н.М.Розенберга. – К.: Рад. школа, 1973.
3.
Богуцька О.О. Тести своїми руками /О.О. Богуцька. – Мала Виска, 2011.
– 37 с.


І.Ю.Бондар, вчитель інформатики Маловисківської загальноосвітньої школи №3 І-ІІІ ступенів
Маловисківської районної ради
Кіровоградської області
ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ДИДАКТИЧНИХ ЗАСОБІВ У
НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
За допомогою комп'ютера, як засобу, навчання, можна реалізувати проблемне навчання. Засіб використовують для навчального моделювання об'єктів і процесів. Використання комп'ютера в процесі навчання сприяє також підвищенню інтересу і загальної мотивації навчання завдяки новим формам роботи і причетності до пріоритетного напряму науково-технічного прогресу; активізації навчання завдяки використанню привабливих і швидкозмінних форм подання інформації, індивідуалізації навчання – кожен працює у режимі, який його задовольняє; розширенню інформаційного і тестового «репертуарів», доступу учнів до «банків інформації», можливості оперативно отримувати необхідні дані в достатньому обсязі; об'єктивності перевірки й оцінювання знань, умінь і навичок учнів.
Водночас педагоги повинні враховувати й негативні моменти використання сучасних технічних засобів, передусім робота швидко стомлює учнів, може погано впливати на зір. Комп'ютеризоване навчання не розвиває здатності учнів чітко й образно висловлювати свої думки, істотно обмежує можливості усного мовлення, формуючи логіку мислення на шкоду збагаченню емоційної сфери. В умовах автоматизованого навчання швидко формуються

40 егоїстичні нахили людини, загострюється індивідуалізм, розширюється конкурентність, сповільнюється виховання колективізму, взаємодопомоги.
Здебільшого інтерес до програми з обмеженою інформативністю швидко згасає. Оскільки діалог з комп’ютером синтаксично збіднений, учень нерідко почувається «дурнішим» за комп'ютер, що згодом може стати причиною стійкого негативізму до комп'ютера.
Дидактичними можливостями інформаційно-комунікаційних технологій є:
-
індивідуалізація навчального процесу;
-високий ступінь наочності під час вивчення нової теми з будь-якого предмету;
- пошук необхідних ресурсів для занять (Інтернет, сканування фото з журналів, книг тощо);
- можливість моделювання природних процесів та явищ;
- організація групової роботи;
- забезпечення зворотнього зв’язку у процесі навчання;
- контроль та перевірка знань з навчального предмету.
У процесі навчання вибір способів використання ІКТ залежить від поставлених учителем дидактичних завдань. Комп’ютери у навчанні варто використовувати лише тоді, коли вони забезпечують здобуття знань учнями, які неможливо або достатньо складно отримати за умови використання традиційного навчання. Дуже важливо навчальний процес організувати таким чином, щоб учень розумів, що завдання вирішує він, а не комп’ютер, що лише він несе відповідальність за наслідки прийнятого рішення. Школярі втрачають
інтерес до роботи, якщо результати їхньої праці не реалізуються в подальшому, тому необхідно використовувати виконану роботу на уроках у процесі створення програмного забезпечення або при розробленні методичних матеріалів.
Найбільш цінними у навчальному процесі може бути програмне забезпечення, яке надає учню свободу вибору під час вивчення навчального матеріалу раціонального рівня складності, самостійного визначення форми допомоги за умови виникнення утруднень.
Вирішальне слово на уроках, де застосовується навчальне забезпечення, все ж за вчителем. Тільки він, ураховуючи зміст супроводу, визначає дидактичні можливості, методичні особливості поєднання власного слова з наочно-словесним змістом програми, можливі методичні варіанти оптимального використання мультимедійних засобів у певних навчальних ситуаціях під час розв'язання різноманітних пізнавальних завдань [1].
Вже давно доведено, що кожен учень по-різному освоює нові знання.
Раніше вчителям важко було знайти індивідуальний підхід до кожного учня, тепер же, з використанням комп'ютерних мереж і онлайнових засобів, вчитель отримав можливість подавати нову інформацію таким чином, щоб задовольнити індивідуальних запитів кожного учня.
Необхідно навчити кожну дитину за короткий проміжок часу освоювати, перетворювати і використовувати в практичній діяльності величезні масиви
інформації. Дуже важливо організувати процес навчання так, щоб дитина активно, з цікавістю і захопленням працювала на уроці, бачила плоди своєї праці і могла їх оцінити. Допомогти вчителю у вирішенні цього непростого

41 завдання може поєднання традиційних методів навчання та сучасних
інформаційних технологій, у тому числі і комп'ютерних. Адже використання комп'ютера на уроці дозволяє зробити процес навчання мобільним, строго диференційованим та індивідуальним [2].
Сьогодні дуже важливо навчити учня працювати з інформацією
(знаходити, опрацьовувати, подавати тощо). Якщо вчителі-предметники використовують на своїх уроках презентації для пояснення нового матеріалу, то учень бачить зразок оформлення й подання інформації у різних стилях. На основі побаченого й усвідомленого у дитини виробляється власний смак стилю, вона знатиме як виступати. А для набуття практики, потрібно впроваджувати самостійно-пошукову діяльність учнів, тобто, задавати різні завдання на пошук
інформації, оформлення її у вигляді презентації, подання у вигляді захисту своєї роботи. Цим самим, ми навчаємо учнів правильно, грамотно, цікаво говорити, висловлювати свої думки та захищати їх. Для цього можна використовувати мультимедійні презентації на будь-якому етапі уроку:
- актуалізація опорних знань (на слайдах можуть з’являтися незакінчені речення, схеми, рівняння, вирази з помилками і т.д.);
- подання нової теми;
- закріплення знань з нової теми (на слайдах можуть бути різні завдання).
Якщо вчителі-предметники використовують різні дидактичні засоби навчання, виготовленні у програмах MS Word, MS Publisher (картки, схеми, опорні конспекти тощо), то учень розширює свої знання про можливості даної програми, він бачить різний стиль оформлення і подання інформації. Якщо поставити перед учнем завдання: «Оформити будь-яку тему у вигляді схеми, плакату, брошури, бюлетеня», то учень буде знати сутність поставленого завдання і як його розв’язати на основі вчительського досвіду.
Електронні дидактичні засоби, виготовленні у програмі MS Excel
(заготовки різних таблиць), посідають важливе місце у формуванні в учнів об’єктивної оцінки певного явища. Наприклад, учні у готову таблицю вносять числову (статистичну) інформацію, яку знаходять у підручнику за вказівкою вчителя і будують діаграми, графіки. На основі цього роблять свої висновки, рекомендації.
Якщо учень буде працювати з комп’ютером за вказівкою вчителя іншого фаху (а не тільки вчителя інформатики) по темі, знатиме мету, завдання та шляхи його вирішення, то в нього сформується уміння правильно, раціонально використовувати комп’ютер для розв’язання різних завдань. А це дуже важливо для сучасної молоді, яка проводить свій вільний час в комп’ютерних іграх, у різних безкорисливих чатах, і т.д.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал