«інформаційно-комунікаційні технології навчання: психолого- педагогічні та дидактичні аспекти впровадження»




Сторінка3/8
Дата конвертації22.12.2016
Розмір0.92 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8
ЛІТЕРАТУРА
1.
Бейтсон Г. Экология разума. Избранные статьи по антропологии, психиатрии и эпистемологии / Пер. с англ. – М.: Смысл, 2000.
2.
Генисаретский О.И. Деятельность проектирования // Теоретические и методологические исследования в дизайне / О.И. Генисаретский. – М., 1990. – с.114.
3.
Дьяченко М.И., Кандыбович Л.А., Пономаренко В.А. Готовность к деятельности в напряженных ситуациях: психологический аспект /

21
М.И.Дьяченко, Л.А.Кандыбович, В.А.Пономаренко. – Минск: Изд-во
―Университетское‖, 1985.
4.
Щедровицкий Г.П., Розин В.М., Алексеев Н.Г., Непомнящая Н.И.
Педагогика и логика / Г.П.Щедровицкий, В.М.Розин, Н.Г.Алексеев,
Н.И.Непомнящая. – М.: «КАСТАЛЬ», 1993.

І.А.Алєйніков, вчитель історії і права комунального закладу «Навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІ ступенів №34 – економіко-правовий ліцей «Сучасник» -
Дитячо-юнацький центр Кіровоградської міської ради Кіровоградської області»
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ
МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ І ПРАВА
Суспільство і час ставлять перед школою завдання, вирішення яких вимага пошуку нових підходів до навчання. Змінюються навчальні програми, з’являються підручники, технології, моделі навчання, що пред’являють до вчителя вимоги з оволодіння та застосування в своїй практиці інновацій.
Появу понять „інформаційне суспільство‖ та „інформаційний простір‖ пов’язують, здебільшого, з новим суспільним станом, який склався внаслідок розповсюдження комп’ютерів та всесвітньої мережі Internet. Основою освітньої системи є високоякісне і високотехнологічне інформаційно-освітнє середовище. Його створення і розвиток – технічно складне завдання. Але саме воно дозволяє системі освіти докорінно модернізувати свою технологічну базу, перейти до освітньої технології у широкому значенні цього слова і здійснити прорив до відкритої освітньої системи, що відповідає сучасним вимогам.
Розробка такої системи є не просто данина моді, а складний методичний процес, в якому повинні бути враховані новітні дані педагогіки і психології, адже без них технології можуть перетворитися замість інтерактивного дійства в малосприйнятний і нудний ілюстративний процес, або процес завантаження непотрібною інформацією.
В комунальному закладі "Навчально-виховний комплекс загальноосвітня школа I-II ступенів №34 - економіко-правовий ліцей "Сучасник" – дитячо- юнацький центр Кіровоградської міської ради Кіровоградської області" - одним з пріоритетних завдань є побудова навчального процесу як системи взаємодії вчителя, учня на основі інформаційних технологій. Перехід до школи нового типу поставив завдання створити для учнів інформаційне середовище. Зокрема на базі кабінету історії і права створено такий навчально-технічний комплекс, що дозволяє, використовуючи мультимедійні технології, поглибити знання учнів, заохотити їх до навчання та й зробити сам процес навчання цікавим та насиченим.
Викладаючи історію та право у класі економіко-правового профілю,

22 переходимо на застосування мультимедійних технологій навчання учнів.
Обираючи технологію, необхідно дати відповідь на питання: «Яка мета використання на уроці мультимедійних технологій?» Від постановки мети і завдань залежить ефективність подальшої роботи з учнями. Для себе можна вирішити це питання, спираючись на данні сучасних педагогічних досліджень.
Мультимедійні технології необхідні, оскільки дозволяють:

ілюструвати навчльний матеріал;

естетично оформляти візуальну інформацію;

створювати відповідний емоційний фон уроку;

перевірити знання матеріалу учнями;

організувати інтерактивність. [1]
Використовувати такі технології на уроці треба з урахуванням психологічних особливостей учнів. Адже у кожному віці превалюють певні психологічні особливості сприйняття і мотивації. Саме тому, необхідно притримуватися певних правил для різних вікових категорій дітей. Наприклад:
5 клас.
Психологічні особливості учнів:

превалює зорове, конкретне сприйняття, висока емоційність.
Мета застосування мультимедійних технологій:

зацікавити предметом, пробудити інтерес, створити сприятливий емоційний фон.
Форма використання:

Урок-ілюстрація.
6-8 класи
Психологічні особливості учнів:

З'являються елементи абстрагування, на перший план виходить розумова мотивація
Мета застосування мультимедійних технологій:

зацікавити предметом, пробудити інтерес, створити сприятливий емоційний фон, закласти розуміння основ історичних процесів,
поняття про суспільство, державу.
Форма використання:

Схематично-ілюстративний урок.
9-11 класи
Психологічні особливості учнів:

Високий рівень абстрактного мислення
Мета застосування мультимедійних технологій:

пробудити інтерес, створити сприятливий емоційний фон, закласти розуміння основ історичних процесів, поняття про суспільство,
державу, механізм суспільних процесів.
Форма використання:

Абстрактно-ілюстративний урок [3].
Виходячи і з вищезазначеного можна скласти певний перелік методів, що використовуються на таких уроках:
-
ілюстрація;
- текстовий матеріал;
- карта;

23
- схема;
- аудіовізуальна ілюстрація;
- перевірка знань.
Розглянемо кожен метод.
Ілюстрація.
Естетичне оформлення уроку дуже важливе для створення відповідного емоційного фону, який в свою чергу допомагає учневі швидше засвоїти необхідну інформацію. Намагаючись ретельно підходити до створення мультимедійних презентацій, які містять
ілюстрований матеріал, використовуючи такі кольорові гамми, шрифти, композиції і анімаційні ефекти, які навантажують образне сприйняття, запам’ятовуються, а згодом зможуть легко відтворитися учнем.
Текстовий матеріал.
Коли образ поєднаний з мінімумом тексту, що логічно доповнює
ілюстративний матеріал, поряд із образним запам’ятовуванням у учня формується і логічне. Іноді текст просто необхідно поєднати на екрані із тематичною ілюстрацією, інакше сам по собі він може стати «непідйомним» для засвоєння, особливо для того учня, що має певні проблеми із запам’ятовуванням.
Карта.
Прикладом є анімовані карти, на яких учень може побачити процес розгортання битви, прослідкувати причинно-наслідкові зв’язки того чи іншого явища. Інший приклад – інтерактивні карти, що містять певну кількість заздалегідь запрограмованих активних елементів. Показуючи той чи інший об’єкт на карті за завданням вчителя, учень отримує при вірному виборі додаткову інформацію про об’єкт, що перетворює процес навчання чи перевірки знань на своєрідну гру.
Схема.
Схема – поєднує образне сприйняття із формуванням логічних зв’язків між її окремими елементами. «Краще один раз побачити», - не тільки народна мудрість. Будь-який опис бажано поєднувати із схематичним образом, що наочно демонструє наявність зв’язків між основними частинами наданої
інформації. Учень привчається виділяти головне і другорядне, бачити причину і наслідок. Відтворення схематичного образу у пам’яті займає значно менше часу, ніж відтворення аналогічної текстової інформації. Звичайно ж треба враховувати, що логічні схеми краще сприймаються учнями старших класів в силу вже розвинутого абстрактного мислення.
Аудіовізуальна ілюстрація.
Безперечно, застосування відео в якості ілюстративного матеріалу на уроках історії викликає найбільшу зацікавленість в учнів. Всі відеоматеріали, що використовуються на уроках, можна поділити на кілька груп:
- документальні;
- художні;
-
інформаційно-аналітичні.
В залежності від виду і внутрішнього змісту, вчитель може запропонувати учневі проаналізувати побачений або почутий аудіо-відео документ,

24 проілюструвати історичний матеріал яскравим епізодом художнього фільму або прослухати аналіз подій чи явищ наданий пізнавальною телепрограмою.
Перевірка знань.
Перевірка знань учнів з використанням мультимедійних технологій – це широке поле для діяльності вчителя. Тут і інтерактивні проекти самих учнів, мультимедійні кросворди або анімовані тексти, картинки-загадки тощо.
Апробація мультимедійних технологій сприяла створенню повного мультимедійного курсу історії держави і права України для 9-х ліцейних класів з правовим профілем навчання. Цей курс поглиблює знання учнів з історії
України, одночасно зупиняючись на особливостях розвитку держав, що
існували на її території в різні часи, та особливостях їх правових систем.
Мета курсу: на прикладах розвитку держави і права на території України поглибити знання учнів з правознавства, закріпити вивчення правової термінології, розвивати розуміння взаємозв’язку суспільно-історичних явищ; розширити знання з історії українського народу, виховувати патріотизм та чітку громадянську позицію.
Курс охоплює весь період історії України. Кожен урок курсу розроблений автором як комп’ютерна презентація, що містить ілюстрації, схематичну і текстову інформацію, відеоматеріали.
В цілому, мультимедійні технології стали незамінним фактором оптимізації навчального процесу. Вони стимулюють творчий потенціал учнів, про що говорять результати учнівських наукових та творчих робіт, написання яких стало обов’язковим для кожного учня середніх та старших класів нашого навчального закладу.
ЛІТЕРАТУРА
1.
Мокрогуз О. До питання методики застосування мультимедійної презентації POWER POINT на уроках історії / О.Мокрогуз // Історія України.
Шкільний світ. – 2010. – №11.
2.
Худобець О.А. Активізація інтересу учнів до історії за допомогою комп'ютерних ігор/ О.А.Худобець // Історія в середніх і вищих навчальних закладах України. – 2005. – №2.
3.
Худобець О.А., Чебослаєв Ю.Н. Використання технології презентацій в практичній роботі шкільного вчителя історії / О.А.Худобець, Ю.Н.Чебослоєв
// Історія та правознавство. – 2005. – № 25.
4.
Худобець О.А. Доповнити, а не підмінити : з досвіду роботи щодо застосування презентаційних технологій при проведенні уроків історії /
О.А.Худобець // Історія в школах України. – 2005. – №3.
5.
Худобець О.А. З досвіду роботи із застосування презентаційних технологій під час проведення уроків історії / О.А.Худобець // Комп'ютер у школі та сім'ї. – 2005. – №2.






25
СЕКЦІЯ 2
ДИДАКТИЧНІ АСПЕКТИ ВПРОВАДЖЕННЯ
ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЇ В ОСВІТІ

О.Е. Жосан,
старший викладач кафедри педагогіки і психології КОІППО імені Василя
Сухомлинського, кандидат педагогічних наук
ДИДАКТИЧНІ МОЖЛИВОСТІ МУЛЬТИМЕДІЙНОГО
НАВЧАЛЬНО-ІГРОВОГО ПОСІБНИКА

Постановка проблеми. Створення і використання в навчально- виховному процесі електронних посібників – одна із актуальних проблем сучасної освіти, якою займаються вітчизняні та зарубіжні педагоги.
Універсальність комп'ютерних засобів визначається тим, що вони можуть бути застосовані як засіб розширення можливостей навчально-виховного процесу всіх навчальних закладів: від дитячого садка до середньої школи і вищої освіти.
Сьогодні немає єдиної точки зору на роль і місце електронних засобів навчання в педагогіці, зокрема у дидактиці. Без сумніву, електронні посібники мають свою специфіку й особливе становище в системі засобів навчання.
Проте, на мою думку, ця специфіка не є настільки значною, щоб бути підставою для їх відокремлення від системи шкільної навчальної літератури, що склалася й функціонує в нашій країні. Більше того, уважне вивчення усіх властивостей електронних посібників дозволяє стверджувати, що на них поширюється переважна більшість вимог, які висуваються до сучасної навчальної літератури на паперовому носії. Отже, проблеми створення, експертизи та застосування електронних посібників доречно віднести до кола проблем сучасного підручникознавства.
Сучасні електронні посібники розробляються за допомогою технології мультимедіа, що виникла на початку 90-х рр. ХХ ст. на стику багатьох галузей знань. Сьогодні все більшого поширення набувають мультимедійні ігрові програми, або мультимедійні дидактичні комплекси з елементами гри, або мультимедійні навчально-ігрові посібники (МНП).
Виклад основного матеріалу. У світі спостерігається тенденція до більш широкого використання комп’ютерних технологій для навчання та розвитку як учнів загальноосвітніх навчальних закладів, так і дітей дошкільного віку. При цьому велику увагу, на думку вчених, слід приділяти проектуванню
інтерфейсів, створенню інтегрованого розвивального предметного середовища, де МНП найбільш природно поєднуються з іншими дидактичними засобами та методами. Потрібно також розуміти особливості психології розроблення дитячих навчальних програм та їх відмінність від комерційних комп’ютерних
ігор [7; 10]. Підкреслюється, що методично правильне використання комп’ютерних технологій позитивно впливає на загальний рівень педагогічного процесу та рівень розвитку учнів [1; 2; 8].

26
Важливим є те, що комп'ютерні ігри не замінюють, а доповнюють усі традиційні форми ігор і занять, природним шляхом залучають дітей до набуття початкових навичок роботи з інформаційними технологіями, до оперування знаковими формами мислення, якщо вони органічно включені у гру [3; 8].
МНП – це програмний засіб, що надає можливість спрямувати діяльність дитини на досягнення певної дидактичної мети в ігровій формі. Особливістю навчальних комп'ютерних ігор є те, що в ролі одного з гравців виступає комп'ютерна програма. Мета у навчальній грі має подвійний зміст: 1) ігровий – одержання учнем винагороди; 2) навчальний – придбання знань та формування й розвиток умінь у процесі діяльності за заданими правилами.
Результати комплексних досліджень [1–5; 9] стали науковою основою для створення в Україні МНП, які умовно можна розподілити на три групи:
1) навчальні посібники з елементами гри, що сприяють засвоєнню матеріалу програми; 2) розвивальні посібники, що сприяють пізнавальному розвиткові учнів і спонукають їх до самостійної творчої діяльності; 3) посібники з діагностичними іграми, що застосовуються для виявлення рівня розвитку в учнів розумових здібностей, пам'яті, уваги, які в основному використовуються фахівцями для рішення специфічних задач, зокрема в процесі роботи з обдарованими учнями та у корекційній педагогіці.
Формулюючи дидактичні можливості мультимедійного навчально-
ігрового посібника, слід зазначити, що можливості використовувати гіпертекст, анімацію, аудіо-візуальні матеріали створили принципово нові підходи до побудови структури й змісту електронного посібника та до методики його застосування у навчально-виховному процесі [6, с. 90]. Останнім часом з'явилося нове покоління навчальних комп'ютерних ігор, розроблених спільно програмістами, педагогами і психологами, що враховують вікові особливості дітей, закономірності їх розвитку, виховання і навчання. Такі комп'ютерні ігри- заняття складаються з пояснення (визначенні мети та установки на гру), гри на комп'ютері (основна частина), аналізу гри, оцінки результатів і способів їх досягнення, зняття напруги (заключна частина).
Вчені вважають, що кожний електронний посібник незалежно від його змістового наповнення й типології повинен відповідати певним вимогам, а саме: оптимальному забезпеченню взаємодії оператора з комп’ютером; досягненню мети і завдань навчання; адаптації до індивідуальних особливостей суб’єктів навчання; проблемному поданню матеріалу завдань; спрямованості на
інтенсивне керування процесом пізнання. Крім того, при застосуванні МНП необхідно враховувати такі чинники: ступінь відповідності інформаційного і технологічного забезпечення посібника навчальній програмі з даного предмета; позитивність впливу мотиваційних орієнтацій на формування в дітей знань та вмінь більш високого рівня; варіативність
індивідуалізованих
і диференційованих навчальних завдань;
інтенсивність використання
інноваційних методів навчання [7].
Сьогодні існують, принаймні, три підходи до застосування комп'ютера в дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах, а саме: 1) формування у дітей певних навичок роботи з ним; 2) застосування комп'ютера як засобу

27 навчання; 3) використання комп'ютера як засобу розвитку пізнавальних процесів (мислення, уява, пам’ять, мовлення) [3; 9].
Можна сформулювати такі дидактичні вимоги до МНП, що використовуються в навчально-виховному процесі:
1. Відповідність основним дидактичним принципам: системності,
індивідуалізації, доступності та наочності.
2. Відповідність віковим та психофізіологічним особливостям учнів.
3. Спрямованість на формування й розвиток умінь самостійно здобувати
інформацію та працювати з нею.
4. Наявність різних видів інформації, що підлягає засвоєнню.
5. Спрямованість на формування й розвиток в учнів образного, логічного та критичного мислення.
6. Організація постійного зворотного зв’язку в процесі виконання завдань: реагування програми на відповіді учня (повідомлення про правильність (неправильність) відповіді, підказка, тренування тощо).
7. Чітко визначений тип програми за відповідними показниками (ігрова, навчальна, навчально-ігрова, контрольна та ін.).
8. Наявність адаптованої до віку учнів системи контролю знань.
Мінімальні системні вимоги до комп’ютера для використання МНП такі: операційна система Windows XP / 2003 /; процесор частотою 1000 MHz; оперативна пам'ять: не менше 512 МБ; клавіатура, мишка [2].
Впровадження НМК у навчально-виховний процес доцільно проводити у три етапи, кожен з яких (стимулюючо-підготовчий, настановно-дослідницький, самостійно-дослідницький) має своє завдання, мету і відповідну структуру [10].
Не можемо не погодитися також із дослідниками [3; 9], які рекомендують
із гігієнічної та дидактичної точок зору обмежувати дидактичні можливості
МНП використанням їх, головним чином, на етапах повторення, систематизації, узагальнення матеріалу, поглиблення і розширення знань.
Висновки. Розроблені останніми роками мультимедійні навчальні технології, побудовані на іграх або у яких використовуються елементи ігри, впевнено займають свою нішу в навчально-виховному процесі.
Мультимедійні навчально-ігрові посібники відрізняються між собою за змістом і структурою, але мають спільні риси: вони включають як віртуальний світ, в якому є місце дитині з різноманітними сюжетними схемами поведінки, так і певний набір завдань, вправ або тестів. У процесі використання МНП в учнів у тій чи іншій мірі задіяна значна кількість аналізаторів (зоровий, слуховий, руховий, тактильний).
Впровадження МНП має відбуватися поетапно, з дотриманням певних методичних умов та передбачає творче застосування різноманітних форм і методів навчання. Крім того, МНП може бути лише доповненням до інших засобів навчання, а вчитель має залишатися центральною фігурою в організації навчально-виховного процесу як на уроці, так і в позакласній, зокрема самостійній, роботі учнів.
ЛІТЕРАТУРА
1. Биков В.Ю. Підвищення значущості інформаційно-комунікаційних технологій в освіті України / В.Ю.Биков // Педагогіка і психологія. – 2009. –

28
№ 1. – С. 28–33.
2. Бігич О.Б. Результати апробації мультимедійного електронного посібника «Планування уроку англійської мови в початковій школі»
[Електронний ресурс] / Бігич О.Б. – Режим доступу : http://www.rusnauka.com/20.
3. Волинський В.П. Інформаційні функції, роль і призначення електронних підручників / Волинський В.П., Красовський О.С. // Проблеми сучасного підручника : зб. наук. праць. – Вип. 10. – К. : Ін-т педагогіки НАПН
України, 2010. – С. 113–120.
4. Гриценчук О.О. Електронний підручник і його роль у процесі
інформатизації освіти / О.О.Гриценчук // Інформаційні технології і засоби навчання. – К. : Ін-т засобів навчання АПН України, 2005. – С. 255–261.
5. Дудка В. Електронний підручник: становлення феномену та проблема типологізації понять / В.Дудка, Л.Дудка // Історія в школах України. – 2009. –
№ 6. – С. 43–46.
6. Жук Ю.О. Шкільні підручники на електронних носіях: логіка апаратних засобів і логіка педагогічних способів / Ю.О.Жук // Проблеми сучасного підручника : зб. наук. праць. – Вип. 10. – К. : Ін-т педагогіки НАПН
України, 2010. – С. 86–92.
7. Іванова С.М. Вплив комп’ютерних ігор на формування елементів логічного мислення у дітей старшого дошкільного віку [Електронний режим] /
С.М.Іванова

Режим доступу
: http://www.nbuv.gov.ua/e- journals/ITZN/em2/content/07ismaps.html.
8. Кузбит І.М. Створення та використання електронних посібників у навчальному процесі / І.М.Кузбит // Комп'ютер у школі та сім'ї. – 2009. –
№ 1. – С. 18–20.
9. Мадзігон В.М. Дидактичні вимоги до електронних підручників /
В.М.Мадзігон // Проблеми сучасного підручника : зб. наук. праць. – Вип. 10. –
К. : Ін-т педагогіки НАПН України, 2010. – С. 4–7.
10. Новикова Н.В. Дослідно-експериментальна робота із впровадження методики формування пізнавального інтересу підлітків на уроках музичного мистецтва засобами мультимедійних технологій [Електронний режим] /
Н.В.Новикова. – Режим доступу : http://www.narodnaosvita.kiev.ua/vupysku/12/ statti/novikova.htm.


О.В.Литвиненко, завідувач лабораторії інформаційних технологій освіти КОІППО імені Василя
Сухомлинського

ДИДАКТИЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННОГО
ПІДРУЧНИКА
В інформаційному суспільстві одним із основних знарядь праці стає комп’ютер як своєрідне ядро інформаційно-комунікаційних технологій, а
інформатика – як наукова галузь, як індустрія і як навчальна дисципліна – є основою інформатизації суспільства. Сучасній молоді вкрай важливо навчитися

29 правильно відбирати, адаптувати та технологічно грамотно опрацьовувати
інформацію відповідно до власних потреб і посталих завдань. Саме тому, навчання інформаційним технологіям не повинно стати самоціллю, а має ефективно задовольняти різноманітні потреби життєдіяльності людини у сучасному інформатизованому суспільстві.
Зазначене вимагає конструювання такого навчального процесу, кінцевим результатом якого мають бути ІКТ-компетенції щодо побудови і реалізації сучасних технологій ефективного розв’язання різноманітних завдань життєдіяльності людини за допомогою комп’ютера. За таких умов питання формування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у навчально- пізнавальній і продуктивній діяльності стають особливо актуальними.
Формувати інформаційну культуру учнів повинен кожен вчитель, а не лише вчитель інформатики, адже успіхи учнів безпосередньо залежать від якісної підготовки вчителів.
Сьогодні освітня технологія – це система засобів, форм і способів організації освітньої взаємодії вчителя і учнів, що спрямована на досягнення результату. А інформаційно-комунікаційні технології дають змогу отримувати якомога більше інформації за допомогою цифрових навчальних засобів.
До сучасних інформаційно-комунікаційних технологій відносяться:
Інтернет – технології це технології створення і підтримки різних
інформаційних ресурсів в комп'ютерній мережі Інтернет: сайтів, блогів, форумів, чатів, електронних бібліотек та енциклопедій.
Мультимедійні програмні засоби – педагогічні програмні засоби загального призначення.
Офісне та спеціалізоване програмне забезпечення – програми для роботи з тестовим редактором, електронними таблицями, програми для обробки фото та відео файлів, тощо.
Електронні підручники та посібники - це текстова та графічна інформація, яка поширюється засобами Інтернет та за допомогою e-Book Reader.
Електронні книги дозволяють заощадити час і отримати актуальну
інформацію, і не потрібно нехтувати цим. Часто в електронних книгах можна знайти більш сконцентровану і корисну інформацію, у такому випадку виправданою буде і ціна. Здавалося б, вартість електронної книги може перевищувати вартість паперових книг, але паперового аналога Ви можете просто не знайти, або знайти, але не зовсім те, що потрібно. Тому, електронні книги можуть стати важливим джерелом інформації.
Що ж таке «електронний підручник»? Який зміст цього поняття? На нашу думку, це електронні програмні засоби навчального призначення, що дають змогу самостійно або за допомогою вчителя, викладача, методиста отримати потрібну інформацію про явища і процеси, що вивчаються. Крім того, зазначені програмні засоби можуть надавати потрібні пояснення, здійснювати керівництво пізнавальною діяльністю у процесі освоєння змісту, виконання поставлених завдань. У зв'язку з вищенаведеним електронний підручник, як правило, містить три взаємопов'язані основні елементи, які відрізняються між

30 собою чітко визначеними змістовними
і операційно-діяльнісними призначеннями. Перший призначений для подачі навчально-наукової
інформації про явища і процеси, що вивчаються. Другий призначений для формування умінь та навичок використовувати здобуті знання у практичній діяльності. Третій призначений для діагностики і контролю знань. При цьому усі вищезазначені елементи містять організаційну інформацію для керівництва пізнавальною діяльністю тих, хто навчається. Зокрема, використовується
інтерактивний інтерфейс як аналізатор запитань та відповідей, система збору і обробки статистичної інформації. Узагальнюючи вищенаведені призначення електронного підручника, можна відзначити, що його функції не обмежуються подачею певного обсягу інформації про явища і процеси, які вивчаються. Його функції набагато ширші, а саме: текст, малюнки, позначення і та ін. повинні науково пояснювати, узагальнювати і систематизувати факти, явища, події тощо; виділяти головне і другорядне, порівнювати їх та формулювати відповідні висновки [1].
Отримання інформації з електронного підручника є нетрадиційним способом її подачі користувачу для сприймання та усвідомлення.
Використовуючи електронний підручник користувач, як правило, отримує «віртуальну інформацію» про явища і процеси, що вивчаються, а у практичній діяльності він на 90 відсотків має справу з інформацією, яка отримується при безпосередньому спостереженні; оперуванні реальними явищами і процесами.
Тому основні методологічні особливості використання навчальної
інформації, поданої за допомогою електронного підручника та сприймання її користувачем, показують, що хоч він за змістом та призначенням є автономним електронним навчальним продуктом, його зміст, структурна будова відповідає ряду дидактичних принципів організації навчання, добору і використання навчальної інформації, що включається у його зміст.
До основних із них можна віднести:

науковість змісту і його відповідність навчальній програмі з можливостями реалізації
інваріантних та варіативних пізнавально-
інформаційних і операційно-діяльнісних компонентів;

наявність керівної і пізнавальної інформації для забезпечення появи та стимулювання пізнавального інтересу користувача до опрацювання змісту електронного підручника, виконання поставлених завдань;

наявність «вхідної інформації», опрацювання якої забезпечує реалізацію процесу діагностики користувача та можливість успішного формування пропонованих знань, умінь та навичок, їх використання у практичній діяльності. При цьому «вхідна інформація» забезпечує діагностику можливостей користувача, успішно використовувати пропоновані методи, форми, способи, прийоми опрацювання інформації, виконання поставлених завдань, вправ тощо;

забезпечення виконання принципу поетапності формування користувачем знань, умінь, навичок, їх застосування у практичній діяльності;

31

реалізацію принципів відкритості і варіативності навчання, які, з одного боку, забезпечують можливості застосування різних способів, методів, прийомів організації навчання та засвоєння системи знань, умінь і навичок; з другого, створюють сприятливі умови для реалізації можливостей
індивідуалізації навчання відповідно до бажань, потреб того, хто навчається, його інтелектуальних здібностей; з третього боку, забезпечують учня навчально-науковою інформацією про найближчі та віддалено-перспективні цілі, мету, завдання навчання, формування мотиваційного аспекту діяльності на основі спрямування у досягненні поставлених цілей, їх практичної значимості 2];

креативності подачі та пояснення навчально-наукової інформації, яка забезпечує у процесі здійснення учнем пізнавальної діяльності реалізацію логічно-системного мислення. Тобто, бажано, щоб зворотні зв'язки не тільки реалізовували принципи креативності, відкритості змісту електронного підручника, але й створювали сприятливі передумови надання розвиненої і динаміко-орієнтованої на особистість системи багаторівневої, педагогічно- обґрунтованої допомоги процесу навчання, забезпечували поетапне та успішне виконання прогностично визначених завдань, вирішення проблем, досягнення проміжних і кінцевих цілей, мети;

мобільність і оперативність користування інформацією. Це один із специфічних та визначальних принципів побудови змісту електронного підручника, який передбачає виконання ряду системно-взаємопов'язаних вимог.
Зокрема: наявність «інтелектуального ядра» у формі сукупності методів, способів, прийомів обробки даних, які використовуються у побудові експертних систем і засобів штучного інтелекту; можливість приймати варіативні рішення, визначати стратегію організації навчання (темп подачі і пояснення навчально-наукової інформації);

можливість повернення до раніше вивченого та застосування поетапного засвоєння знань і вільного «виходу» з процесу навчання у будь-який момент на визначений час без порушення закономірностей освоєння змісту електронного підручника; можливість встановлення двостороннього діалогу між змістом електронного підручника і учнем за допомогою інтерфейсу комп'ютера з комплексним використанням подачі інформації різними і найбільш зрозумілими для учня способами (текстовий, звуковий, екранний, екранно- звуковий, анімаційний, графічний, гіпертекстовий, поетапно-сторінковий
«назад-вперед»);

документування усього ходу та результатів навчальної роботи учня з електронного підручника за змістом програмних модулів збору, обробки
інформації відповідно до системи керівництва навчальними закладами, педагогічними програмами навчання, дидактичними закономірностями функціонування процесу навчання.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал