«інформаційно-комунікаційні технології навчання: психолого- педагогічні та дидактичні аспекти впровадження»




Сторінка2/8
Дата конвертації22.12.2016
Розмір0.92 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8


Г.О.Лазарчук, вчитель математики та інформатики
Володимирівської загальноосвітньої школи
І-ІІІ ступенів Петрівської районної ради
Кіровоградської області
ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ЇХ РОЛЬ В
ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ
Потужний потік нової інформації, реклами, застосування інформаційних технологій на телебаченні, розповсюдження ігрових приставок, електронних
іграшок і комп'ютерів надають велику увагу на виховання дитини і його сприйняття навколишнього світу. Мозок дитини, налаштований на отримання знань у формі розважальних програм по телебаченню, набагато легше сприйме запропоновану на уроці інформацію за допомогою медіа засобів.
Поєднуючи в собі можливості телевізора, відеомагнітофона, книги, калькулятора, будучи універсальною іграшкою, здатною імітувати інші іграшки
і самі різні ігри, сучасний комп'ютер разом з тим є для дитини рівноправним партнером, здатним дуже тонко реагувати на його дії і запити, якого йому так часом не вистачає.
Будь-яка педагогічна технологія – це інформаційна технологія, оскільки основу технологічного процесу навчання складає отримання і перетворення
інформації.
При підготовці до уроку з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), вчитель не повинен забувати, що це УРОК, а значить складає план уроку виходячи з його цілей, при відборі навчального матеріалу він повинен дотримуватися основних дидактичних принципів: систематичності та послідовності, доступності, науковості та ін. При цьому комп'ютер не замінює вчителя, а тільки доповнює його.
Такому уроку властиві:

12
-
Принцип адаптивності: пристосування комп'ютера до індивідуальних особливостей дитини;
-
Керованість: у будь-який момент можлива корекція вчителем процесу навчання;
-
Інтерактивність і діалоговий характер навчання: ІКТ мають здатність "відгукуватися" на дії учня і вчителя, "вступати" з ними в діалог, що і становить головну особливість методик комп'ютерного навчання;
-
Оптимальне поєднання індивідуальної та групової роботи: підтримка в учня стану психологічного комфорту при спілкуванні з комп'ютером;
-
Необмежене навчання: зміст, його інтерпретації і додатки.
Комп'ютер може використовуватися на всіх етапах як підготовки уроку, так і в процесі навчання: при поясненні нового матеріалу, закріпленні, повторенні, контролі.
Під час проектування уроку вчитель може використовувати різні програмні продукти:
1. Мови програмування – за їх допомогою вчитель може скласти авторське програмне забезпечення, яке можна використовувати на різних етапах уроку, але його створення для вчителя-предметника занадто складне питання. Розробка такого забезпечення за допомогою мови програмування вимагає від вчителя спеціальних знань і навичок та великої витрати часу.
2. Можливе при підготовці та проведенні уроку використання готових педагогічних програмних засобів (енциклопедій, навчальних програм й ін.).
3. Велику допомогу при підготовці та проведенні уроків надає вчителю пакет Microsoft Office, який включає в себе крім відомого всім текстового процесора Word, ще й систему баз даних Access і мультимедійні презентації
PowerPoint та ін. Система баз даних передбачає велику підготовчу роботу при складанні уроку, але в підсумку можна отримати ефективну і універсальну систему навчання та перевірки знань. Текстовий редактор Word дозволяє підготувати роздатковий та дидактичний матеріал. Мультимедійні презентації дають можливість вчителю при мінімальній підготовці і незначних витратах часу підготувати наочність до уроку.
Переваги використання ІКТ:
-
індивідуалізація навчання;
-
інтенсифікація самостійної роботи учнів;
- зростання обсягу виконаних на уроці завдань;
- розширення інформаційних потоків при використанні Internet;
Інтегрування звичайного уроку з комп'ютером дозволяє вчителю перекласти частину своєї роботи на засіб, роблячи при цьому процес навчання більш цікавим, різноманітним, інтенсивним. Зокрема, стає більш швидким процес запису визначень, теорем та інших важливих частин матеріалу, тому що вчителю не доводиться повторювати текст кілька разів (він вивів його на екран), учневі не доводиться чекати, поки вчитель повторить саме потрібний йому фрагмент.
На уроках, інтегрованих з інформатикою, учні оволодівають комп'ютерною грамотністю і вчаться використовувати в роботі з матеріалом

13 різних предметів один з найбільш потужних сучасних універсальних
інструментів - комп'ютер, з його допомогою вони розв’язують рівняння, будують графіки, готують тексти, малюнки для своїх робіт. Це - можливість для учнів проявити свої творчі здібності.
Останнім часом в українських школах почали з'являтись інтерактивні дошки з мультимедійними проекторами. Такі дошки супроводжуються програмним забезпеченням, створеним спеціально для навчання, однак багато вчителів все ще не наважуються працювати з ними. Але, поряд з плюсами, виникають різні проблеми як при підготовці до таких уроків, так і під час їх проведення.
Існуючі недоліки та проблеми застосування ІКТ:
- відсутність комп'ютера в домашньому користуванні багатьох учнів і вчителів;
- час самостійних занять у комп'ютерних класах відведено далеко не у всіх школах;
- у вчителів недостатньо часу для підготовки до уроку, на якому використовуються комп'ютери;
- недостатня комп'ютерна грамотність вчителя;
- відсутність контакту з учителем інформатики;
- у робочому графіку вчителів не відведено час для дослідження можливостей Інтернет;
- складно інтегрувати комп'ютер у поурочну структуру занять;
- не вистачає комп'ютерного часу на всіх;
- у шкільному розкладі не передбачено час для використання Інтернет на уроках;
- при недостатній мотивації до роботи, учні часто відволікаються на ігри, музику, перевірку характеристик ПК і т.п;
-
існує ймовірність, що захопившись застосуванням ІКТ на уроках, учитель перейде від розвивального навчання до наочно-ілюстративного.
Сучасний темп життя вимагає поєднання традиційних методів навчання природничих дисциплін з новими, заснованими на більшій інформативності, наочності, з використанням ІКТ. Разом з тим, необхідно знайти оптимальні підходи до здійснення розвитку учня, залучити його до творчості, оволодіння традиційними і сучасними методами дослідження.

ЛІТЕРАТУРА
1.
Газнюк Ю.Ю. Комп'ютер і сучасна проекційна техніка / Ю.Ю.Газнюк //
Комп'ютер у школі та сім'ї. – 1998. – № 1.
2.
Крымова (Барнаул) Л.Н. Интерактивная доска на уроках математики /
Л.Н. Крымова (Барнаул) //Математика в школе. – 2008. – №10. – С.31-39.
3.
Михайлова Н.И. Microsoft Power Point / Н.И.Михайлова // Информатика и образование. – 1997. – №1.

14
О.М.Рустамян, практичний психолог Олександрівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2
Олександрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області
ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВПРОВАДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-
КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ
ПРОЦЕСІ
Сучасний темп розвитку суспільства надзвичайно високий. Щоб встигати за змінами, людина повинна опрацьовувати величезну кількість інформації.
Тому інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) мають сьогодні пріоритетне значення в усіх сферах діяльності й визначають розвиток суспільства завтрашнього дня.
Використання ІКТ в освіті, безперечно, пов’язане з тим, що сучасний комп’ютер являє собою ефективний засіб оптимізації умов розумової праці.
Нові умови породжують і нові вимоги до процесу навчання і, звичайно, до педагога. Щоб відповідати сучасним критеріям, вчителю необхідно знати і використовувати інформаційно-комунікаційні технології.
Сутність питання полягає не в підвищенні рівня знань спеціаліста, а в розвитку здатностей знаходити потрібну інформацію, аналізувати її та впроваджувати у практичну діяльність, оперативно реагувати на інноваційний досвід, а також проектувати, створювати, експериментально апробовувати
інновації, уміти їх цілеспрямовано розповсюджувати. Тому, основним пріоритетом розвитку сучасної освіти є впровадження сучасних інформаційно- комунікаційних технологій, що забезпечує подальше вдосконалення освітнього процесу, доступність та ефективність освіти, підготовку молодого покоління до життєдіяльності в інформаційному суспільстві.
У галузі освіти зазначені технології знаходять застосування у багатьох напрямках діяльності, зокрема, оновлюється зміст освіти, започатковується дистанційне навчання, впроваджуються нові форми спілкування: електронна пошта, відеоконференції, участь у роботі Інтернет-форумів та ін. А це все потребує вищого рівня і якості підготовки учнів у школі.
ІКТ сприяють активізації навчальної діяльності учнів. Саме завдяки їм відкриваються нові можливості для творчості та розвитку не тільки дітей, але й усіх учасників навчально-виховного процесу. Комп’ютери дозволяють
індивідуалізувати навчання не тільки за темпом вивчення матеріалу, але й за логікою та типом його сприйняття. Вони багатократно підвищують швидкість та точність збору й обробки інформації, дозволяють вести корекцію. За комп’ютерами – майбутнє у пошуку необхідної інформації. Можливості комп’ютерних і мережевих технологій активізують уяву. Тому впровадження цих технологій у сучасний навчальний процес є абсолютно природним явищем.
Кроком на шляху організаційно-педагогічного забезпечення використання комп’ютерної техніки як засобу підвищення ефективності навчально-виховного та управлінського процесу стало створення шкільних баз

15 даних учнів та вчителів школи, створення технологій, орієнтованих на розв’язання адміністративних проблем, які є специфічними саме для освітнього закладу: систематизація і обробка, за допомогою комп’ютера, всієї шкільної документації, створення аналітичної бази діяльності навчального закладу
(графіки, діаграми, таблиці тощо). Так, проводячи діагностування, з метою дослідження зацікавленості дітей у шкільному навчанні, проводиться обробка результатів, заноситься у таблицю, а потім у вигляді діаграм та схем, які подаються у розгорнутому форматі, представляються на батьківських зборах для обговорення. Цей метод зручний, оскільки на екрані не виводиться
інформація про дітей, а тільки виділяються основні дані, на які потрібно звертати увагу батьків. Працювати в такому форматі і цікаво і корисно одночасно, ми здійснюємо співпрацю з батьками, оскільки вони автоматично стають співрозмовниками, коментуючи результати, а не просто слухають лекцію, яку їм готує вчитель чи психолог.
Крім того, корекційно-розвивальні заходи, які розробляються спеціально для учнів, з метою розвитку пізнавальних процесів, також спонукає дітей на активну участь у роботі, орієнтуючи їх, як на індивідуальну, самостійну роботу, так і на роботу в групах.
ІКТ надають доступ до великої кількості діагностичних матеріалів, створених за допомогою комп’ютера, що служить базою для організації в школі інформаційно-аналітичного центру навчально-виховної роботи, в якому зібрані матеріали всіх напрямків роботи школи, які подані у вигляді таблиць, діаграм, графіків, схем тощо. Працювати з такою базою легко, оскільки дані зберігаються в електронному виді, що дає можливість у будь-який момент, отримати потрібну інформацію.
Впровадження ІКТ – позитивний крок у майбутнє.


О.І.Таровик,
вчитель математики та інформатики
Новоукраїнської загальноосвітньої школи
І-ІІІ ступенів № 8 Новоукраїнської районної державної адміністрації
Кіровоградської області

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ ВПРОВАДЖЕННЯ
ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ОСВІТІ
Потужний потік нової інформації впливає на сприйняття навколишнього світу дитиною. Раніше інформацію з будь-якої теми учень міг отримати за різними каналами: підручник, довідкова література, лекція вчителя, конспект уроку. Сьогодні, з огляду на сучасні реалії, вчитель повинен вносити в навчальний процес нові методи подачі інформації. Дослідження психологів показали, що старший школяр може, читаючи зором, запам’ятати 10%
інформації, слухаючи – 26%, розглядаючи – 30%, слухаючи і розглядаючи –
50%, обговорюючи – 70%, особистий досвід – 80%, спільна діяльність з

16 обговоренням – 90%, навчання інших – 95%, а діти початкової ланки 80 % знань, вмінь та навичок здобувають через ігри, а запам'ятовують лише 10% того, що читають, 20 % того, що чують, 30% того, що бачать, 50% того, що бачать і чують одночасно, 70% того, що говорять, 90% того, що роблять і говорять одночасно.
Отже, мозок дитини, налаштований на отримання знань у формі розважальних програм по телебаченню, ігор у мобільних телефонах, набагато легше сприйме запропоновану на уроці інформацію за допомогою медіа засобів. Вже давно доведено, що кожен учень по-різному засвоює нові знання. З використанням комп’ютерів, комп'ютерних мереж і онлайнових засобів, школи отримали можливість подавати нову інформацію таким чином, щоб задовольнити індивідуальний запит кожного учня. Головне завдання вчителя – навчити кожну дитину за короткий проміжок часу з великої кількості отриманої
інформації сприйняти, осмислити і застосувати в практичній діяльності саме ту, яка допоможе йому в формуванні життєвих компетенцій. Дуже важливо організувати процес навчання так, щоб дитина активно, з цікавістю і захопленням працювала на уроці, бачила плоди своєї праці, могла їх оцінити та бачила практичне їх застосування.
Сьогодні «наші учні – діти вже нового інформаційного суспільства, на відміну від більшості вчителів. Учні цілком виправдано вважають своїх учителів не здатними дати їм те, чого вони потребують, уроки в школі нудними, а знання, які вони отримають на уроках, непотрібними» [1, с. 6]. Тому допомогти вчителю у вирішенні цього непростого завдання може поєднання традиційних методів навчання та сучасних інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). Роль комп’ютера на уроці – це допомага вчителю зробити урок динамічним, цільовим, насиченим, яскравим, таким, що запам’ятовується надовго:
Комп’ютер - це засіб нового виміру у просторі навчання. Необхідний помічник учителя, інструмент для досягнення педагогічних цілей, але не панацея від усіх освітніх проблем.
Комп’ютер ні в якому разі не замінить традиційного підручника, живого спілкування з учителем, впливу особистості вчителя на учнів.
Комп’ютер – це засіб, який дозволяє оптимізувати навчальний процес, але спочатку вчителеві треба докласти чимало зусиль для опанування зазначеним засобом. Разом з тим, педагог підбирає матеріал до уроків, удосконалює методику викладання з точки зору застосування на уроці комп’ютерної техніки.
Важливого значення набуває підготовка викладача до використання ІКТ.
Вона передбачає оволодіння вчителем певними уміннями та навичками, які свідчать про його досконале володіння комп’ютером на рівні середнього рівня досвідченого користувача. А саме, підготувати комп’ютер до роботи, завантажити необхідну програму на виконання, вміти зберегти інформацію, скористатись принтером. На превеликий жаль, більшість вчителів не готова до застосування ІКТ саме з цієї причини [2].
Перед учителем постає завдання: сприймати свій урок не тільки як навчально-виховну проблему, а й окреслювати шляхи вирішення цієї проблеми

17 стосовно кожної дитини. Диференційований підхід є важливим на всіх етапах засвоєння знань і вмінь.
Необхідно переосмислити процес навчання, вийти за межі традиційного уявлення про урок. У першу чергу, звернімо увагу на характер взаємодії «учень
– учитель». Педагог тепер не тільки «головний герой», а й часто непомітний помічник учня, коли необхідно лише спрямувати хід думки, а не «давати готове». Знання, набуті у результаті самостійних зусиль, запам’ятовуються краще. Ця особливість впливає на відбір та організацію змісту навчання, на визначення методів і форм. Навчання з ІКТ стає каталізатором актуальної педагогічної думки, орієнтованої на розвиток особистості учня, для підвищення його творчої активності.
Комп'ютер може використовуватися на всіх етапах уроку, при цьому комп'ютер може виконувати функції вчителя: джерело навчальної інформації; наочний посібник; тренажер; засіб діагностики і контролю.
У процесі проектування уроку з ІКТ вчитель може використовувати:
1. Мови програмування. За їх допомогою вчитель може скласти різні програмні продукти, які можна використовувати на різних етапах уроку, але їх використання для викладача-предметника складне.
2. Використання готового програмного забезпечення (енциклопедій, навчальних програм і т.п.). Використання комп'ютерних технологій під час вивчення хімії відкриває широкі можливості для створення та використання складного наочно-демонстраційного супроводу на уроці або при виконанні лабораторної роботи. Крім того, під час повторення пройденого матеріалу учень самостійно відтворює всі демонстраційні експерименти, які вчитель демонстрував на уроці. При цьому він може зупинити експеримент чи повторити ту необхідну частину. Такий підхід розвиває ініціативу і сприяє підвищенню інтересу учнів до досліджуваного предмета.
3. Пакет Microsoft Office, який включає в себе крім відомого всім текстового процесора MS Word і мультимедійні презентації MS PowerPoint.
Текстовий редактор Word дозволяє підготувати роздатковий та дидактичний матеріал.
Мультимедійні презентації дають можливість вчителю при незначних витратах часу підготувати наочність до уроку.
Переваги використання ІКТ
-
Індивідуалізація навчання.
-
Інтенсифікація самостійної роботи учнів.
-
Зростання обсягу виконаних завдань на уроці.
-
Розширення інформаційних потоків при використанні мережі Internet.
-
Підвищення мотивації та пізнавальної активності за рахунок різноманітності форм організації роботи на уроці.
Але, поряд з перевагами, виникають різні проблеми як у процесі підготовки до уроку, так і під час його проведення, а саме:
- відсутність вдома відповідного технічного та програмного забезпечення в учнів та вчителів;
- недостатня комп'ютерна грамотність вчителя;

18
- відсутність контакту з учителем інформатики та ін.
Існує ймовірність, що, захопившись застосуванням ІКТ на уроках, учитель перейде від розвивального навчання до наочно-ілюстративних методів.
Від того, наскільки досконало учень володіє комп’ютером на рівні користувача залежить, чи досягне праця вчителя успіху.
ЛІТЕРАТУРА
1.
Носкова М.В. Проблема мотивації педагогів до використання
інформаційно-комуні-каційних тех-нологій у навчальному процесі
/М.В.Носкова // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2009. – №1. – С. 6 – 10.
2.
Рибянцева К. А. Передумови та проблеми використання ІКТ. Режим доступу: http://klasnaocin-ka.com.ua/ blog-13/ribyantsevak/
3.
Дишлєва С. Інформаційно-комунікаційні технології та їх роль в освітньому процесі / За матеріалами: Освіта.ua. Режим доступу: http://osvita.ua/school/technol/6804


Т.В.Черниш,
заступник директора НВО «Олександрійська гімназія ім.Т.Г.Шевченка – ЗНЗ І-ІІ ст. – школа мистецтв», психолог, голова
Товариства психологів м.Олександрії
ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ УСПІШНОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ
ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ДІЯЛЬНІСТЬ
ВЧИТЕЛЯ
Впровадження
інформаційно-комунікаційних технологій вимагає перебудови психолого-педагогічної структури діяльності вчителя, який їх застосовує. Така перебудова пов'язана із загальним переструктуруванням ментальної моделі світу людини, причому не тільки в професійному аспекті.
Нетривіальність цього процесу провокує неоднозначне ставлення освітян до нових інформаційно-комунікаційних технологій, як і до будь-яких педагогічних
інновацій. Цей консерватизм має певну захисну функцію, оберігаючи систему освіти від необґрунтованих втручань і збуджуючих впливів. Проте, серйозний психологічний супровід процесу впровадження інновації може допомогти системі зняти „психологічний захист‖ і відкритися для сприйняття нового.
Інновація ж, у свою чергу, має бути науково обґрунтованою, методологічно і методично забезпеченою і зрозумілою для вчителів, без активного сприяння яких жодне нововведення в освітньому просторі не є можливим.
Створення освітнього середовища – шлях впровадження новітніх технологій.
Запровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освіті, як і будь-які інші інновації, проходять, так званий, 5-етапний процес прийняття:
Пізнання (вчитель постає перед фактом існування даної інновації і отримує певне уявлення про її функції).

19
Переконування (вчитель формує у собі сприятливе або несприятливе ставлення до інновації).
Рішення (вчитель розпочинає діяльність, що веде до прийняття або
ігнорування інновації).
Впровадження (вчитель розпочинає застосування інновації).
Підтвердження (вчитель шукає підкріплення для зробленого вибору або переглядає попереднє рішення про прийняття або ігнорування інновації в разі отримання суперечливої інформації щодо неї).
Досвід показує, що успішно долається цей поетапний шлях у тому разі, якщо впровадження інновацій відбувається у відповідному навчальному середовищі. Тобто в штучно створеній системі навчання, яка породжує постійний (безперервний) потік навчальних впливів на противагу так званим
―дотиковим‖ навчальним впливам, які не є постійними і здійснюються, з різними, інколи досить великими, часовими розривами. Вважається, що дотикові навчальні впливи не сприяють глибокому «зануренню» учня в навчальний процес з певного навчального предмета або освітньої галузі на відміну від використання середовища, в якому підтримується постійний емоційний та інтелектуальний зв’язок між вчителем і учнем, або, найчастіше, групою учнів. Прихильники такого підходу посилаються на широко відоме висловлювання К. Роджерса про те, що: «Не можна нікого нічого навчити, а можна лише створити середовище».
З філософської точки зору поняття про середовище пов’язано з уявленням про систему, а саме, коли ми виділяємо для розгляду певну систему, все, що до неї не відноситься стає її зовнішнім середовищем, а те, що відноситься, – внутрішнім. Природа є середовищем існування організму, а для людини середовищем є її психічне, духовне, соціальне, культурне оточення.
Освітнє середовище як простір розвитку.
Поняття освітнє середовище відображує екологічний підхід до освіти.
Внутрішнє середовище певної освітньої системи (школи, вищого навчального закладу) є зовнішнім середовищем для будь-якої особистості, яка в ній розвивається. Саме воно й зветься освітнім середовищем. Екологічним такий підхід названий тому, що створення навчальних середовищ має певне відношення до психології середовища, яка вивчає перш за все взаємини між людиною і його повсякденним просторово-предметним середовищем.
Невідповідність організації просторово-предметного середовища людини його природі, як відомо, деструктивно впливає на різні структури людської психіки, а загалом деформує і руйнує особистість.
Самостійне проектування і конструювання учнем власного навчального середовища.
У сучасних дослідженнях навколишнє середовище розглядається як таке, що конструюється людиною самостійно. Чинниками навчального середовища звичайно вважають соціальне, культурне, професійне і фізичне оточення, а його
інтегральними характеристиками – динаміку середовища як міру його змінності, а також міру визначеності – невизначеності ситуації для конкретної

20 людини. Динамічність факторів середовища, їх інтенсивність і суб’єктивна значущість для людини викликає динаміку психічної діяльності, змінює її стани та функціональні системи, що є передумовою загальних змін.
Особливості віртуального навчального середовища. Суб’єктність людини забезпечує її здатність бути підґрунтям власного екологічного світу і самого себе. Оскільки в основі екологічного світу людини лежить сукупність її властивостей, а всі люди мають різні властивості, то виходить, що кожна людина живе у власному екологічному світі, який визначається її властивостями. В концепції екологічного світу саму людину та її середовище розуміють як нероздільну єдність: будь-яка зміна середовища приводить до змін у людині, і в той же час будь-яка зміна в людині приводить до змін у середовищі. Останнє є принциповим для навчальних середовищ, зокрема віртуальних, – вони тільки тоді психологічно обґрунтовані, коли інтерактивні, динамічні, нероздільні з кожним із своїх суб’єктів.
Підвищення кваліфікації сучасного вчителя передбачає активне реконструювання свого професійного середовища, суб’єктну позицію щодо власної трудової діяльності. Це, в свою чергу, є неможливим без вільного володіння потенціалом нових технологій навчання, серед яких провідною є створення навчальних середовищ різного типу.
Інформатизація освіти як процес створення розвиненого інформаційно- освітнього середовища.
В контексті створення сучасних систем навчання та освіти як конструювання відповідних середовищ, інформатизація освіти може розглядатися як процес створення розвиненого інформаційно-освітнього середовища. Цей процес пов’язаний не стільки з розвитком відповідної матеріально-технічної бази, скільки з формуванням принципово нової культури педагогічної праці в умовах нового інформаційно-освітнього середовища, зокрема, з застосуванням і подальшим розвитком дистанційних освітніх технологій.
Використання можливостей інформаційних і комунікаційних технологій з метою інтенсифікації навчання змінює характер розвитку, набуття і розповсюдження знань; відкриває можливості для оновлення змісту навчання і методів викладання; розширює доступ до загальної та професійної освіти; якісно змінює роль вчителя у навчальному процесі (він веде з учнем/учнями постійний діалог, який перетворює інформацію на знання та розуміння, створює разом з учнем на ґрунті сучасних технологій відповідне навчальне середовище й існує в ньому, впливаючи на його розвиток і збагачення).


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал