Інформаційне повідомлення



Скачати 76.43 Kb.
Дата конвертації08.01.2017
Розмір76.43 Kb.
Проблеми взаємодії “учитель-учень”, "учень-учень".
Мета: ознайомити вчителів з основними операціями взаємодії в системі “вчитель-учень”, "учень-учень" розглянути різні типи конфліктних особистостей та риси їхнього характеру, закріпити навички запобігання конфліктам і їх конструктивного розв'язання.


  1. Інформаційне повідомлення.

Конфлікти супроводжують нас у всіх сферах життя. І школа - не виняток. Конфлікти тут виникають між різними групами: учень-учитель; учень-учень; учитель-учитель; учитель-адміністрація; колектив-адміністрація; учителі-батьки; адміністрація-батьки тощо.

Розгляньмо лише ті конфлікти, що виникають під час взаємодії учня-підлітка та вчителя.

Учитель, як і будь-який керівник, має керувати не окремим учнем, а групою (класом). Учитель змушений брати до уваги норми й цінності, характерні для даної групи, без знання яких він не зможе првильно визначити стратегію керування стосовно окремого учня й цілого класу. Вчитель має постійно контролювати розвиток колективу, впливати на процес прийняття або зміни норм і цінностей, щоб вони ен суперечили загальноприйнятим і сприяли позитивному розвитку особистості кожного учня.

Соціально-педагогічний процес – цілеспрямована діяльність, спрямована на соціалізацію особистості. Він містить у собі всі аспекти виховання і навчання людини. Основним ипротиріччями і джерелами конфліктів у цьому процесі були і є проблеми, чого вчити і як.

Уведено нові програми й курси, упроваджено нові технології навчання, а проблема як існувала, так і існує. Так само не доходять згоди прихильники традиційних і сучасних форм навчання, сперечаються й експериментують, забуваючи про те, що здійснюють експерименти на живих людях, на дітях і вчителях. Нові ідеї часто-густо не перевірені й не апробовані перед упровадженням, а наслідки їх невідомі й непередбачувані.

Конфлікти між учителями та підлітками можна вважати організаційно-управлінськими, тому що клас є колективом і виконавцем, а вчитель – організатором і керівником навчально-виховної діяльності.


  1. Вправа “Основні причини конфлікту в системі “учитель-учень”.


Завдання: об'єднати вчителів у дві групи. Протягом 2 хвилин визначити причини конфліктів між учителями та учнями, між учнями. Перша група розглядає конфлікти у системі "учитель-учень", друга – "учень-учень". Результати презентують і обговорюють.

Основні причини конфліктів в системі “вчитель-учень”:

  • з погляду вчителя: порушення дисципліни на уроці; погане виконання домашнього завдання; нездорові стосунки між учнями;

  • з погляду учнів: образи з боку вчителя; брутальність, нестриманість, наказовий тон; необє’ктивне оцінювання знань; небажання бачити в учневі союзника й партнера в спільній діяльності.

У розв’язанні конфліктів у системі “вчитель-підліток” переважають такі способи врегулювання: 66,7% - учитель припиняє конфлікт з учнем, накладаючи на нього різні санкції; 50% - здійснюється індивідуальна робота з учнем; 19,4% - учитель враховує індивідуальні й вікові особливотсі в роботі з підлітками; 11,1% - вчителі намагаються не помічати наявності конфліктної ситуації.

Основні причини, що призводять до конструктивних конфліктів у школі:



  1. Недостатнє розуміння навчального матеріалу внаслідок поганого пояснення або його відсутності.

  2. Немотивованість оцінювання навчальної діяльності.

  3. Некоректне, нешанобливе ставлення до учнів.

  4. Немотивовано завищена вимогливість.

  5. Невідповідність прав та обов’язків учня.

  6. Неритмічність роботи.

  7. Низький рівень дисципліни.

  8. Неузгодженість дій і вимог до учнів.


Основні причини конфліктів в системі “учень-учень:

Конфлікти в системі «учень - учень». Напевно, найпоширеніша система конфліктів серед дітей, так як основну частину свого часу вони проводять зі своїми однолітками, починаючи від навчання в школі і закінчуючи проведенням часу на вулиці.

Найбільш поширені серед учнів конфлікти лідерства, в яких відбивається боротьба двох-трьох лідерів і їх угрупувань за першість у класі. У середніх класах часто конфліктують група хлопчиків і група дівчаток. Може позначитися конфлікт трьох-чотирьох підлітків з цілим класом або спалахнути конфліктне протистояння одного школяра і класу. За спостереженнями психологів (О. Сітковська, О. Михайлова) шлях до лідерства, особливо в підлітковому середовищі, пов'язаний з демонстрацією переваги, цинізму, жорстокості, безжалісності. Дитяча жорстокість - явище загальновідоме. Один з парадоксів світової педагогіки полягає в тому, що дитина набагато більше дорослого схильний спокусі стадності, невмотивованої жорстокості, цькування собі подібних (1, с. 378).

Генезис агресивної поведінки школярів пов'язаний з дефектами соціалізації особистості. Так, виявлений позитивний зв'язок між кількістю агресивних дій у дошкільнят і частотою їх покарання, вживаного батьками (Р. Сіре). Крім того, було підтверджено, що конфліктні хлопчики виховувалися, як правило, батьками, що застосовували стосовно них фізичне насильство (А. Бандура). Тому ряд дослідників вважають покарання моделлю конфліктного поведінки особистості (Л. Джавін, С. Ларсенс).

На ранніх етапах соціалізації агресія може виникати і випадково, але при успішному досягненні мети агресивним способом може з'явитися прагнення знову використовувати її для виходу з різних важких ситуацій. За наявності відповідної особистостей основи важливим стає агресія - спосіб досягнення, а агресія - самоціль, вона стає самостійним мотивом поведінки, обумовлюючи ворожість по відношенню до інших при низькому рівні самоконтролю.

Крім того, конфлікти підлітка у відносинах з однокласниками обумовлені важливою особливістю віку - формуванням морально-етичних критеріїв оцінки однолітка і пов'язаних з цим вимог до його поведінки

До того ж в останні часом загострилися так звані економічні конфлікти між школярами на грунті матеріального благополуччя, виражені найчастіше в різних формах агресії: від вербальної до фізичної, що характерно для всієї групи конфліктів «учень - учень».

Повністю зжити конфлікти підлітків у середній школі практично неможливо. Залежно від того наскільки успішно здійснюється в школі соціалізація особистості дитини, в першу чергу засвоєння духовних, моральних цінностей, змінюється інтенсивність конфліктів між школярами. Духовність багато в чому визначає діяльність і поведінку людей.




  1. Вправа “Типи конфліктних особистостей”.




  1. Демонстративна особистість. Якості демонстартивної особистості дуже часто виявляються в підлітків, особливо в тих, які не можуть чи не хочуть виявити себе в начанні або громадському житті. Чим більше виражений демонстративний компонент у поведінці особистості, тим вищий рівень її конфліктності.

Прагнення бути в центрі уваги може виявлятися в неадекватній поведінці на уроці або на перерві, в брутальності, різкості й нестриманості стосовно інших людей, маніпулюванні становищем і можливостями батьків, перебільшенні своїх фізичних можливостей і спроб силового тиску тощо. Природно, що подібні дії викликають опір з боку оточення й створюють конофліктну ситуацію. Серйозні конфлікти виникають між учителем та учнем, коли учні намагаються тиснути на вчителя матерільними обо іншими можливостями своїх батьків, виявляючи при цьому зневажливе ставлення до школи,вчителів, предметів і знань загалом.

  1. Ригідна особистість. Ригідні особистості складні в пілкуванні і часто бувають причиною конфліктів. “Ригідний” – значить непластичний, що не вміє перелаштовуватися, тобто враховувати у своїй поведінці зміни ситуації та обставин. А ще ригідний – це марнославна людина, яка має потребу в постійному підтвердженні своєї значущості, це людина із завищеною самооцінкою. Подібні якості приводять до того, що в ситуації конфлікту ригідна особистість виявляє гостру вразливість, підозріливість, підвищену чутливість до несправедливості.

Ригідний учитель – це людина, котра не припускає навіть думки про те, що є ще чиясь думка, крім її особистої. Вона ігнорує бажання інших людей, заперечує прогресивні нововведення, не бере до уваги ніяких пояснень і причин. Переконати таку людину практично неможливо. Невміння обо небажання зрозуміти учня призводить до постійних і серйозних проблем та конфліктів. Складний у спілкуванні й ригідний підліток. Це дитина, яку неможливо переконати.

Конфлікти, що виникають із такими людьми, складні й тривалі. Вони рідко вичерпуються, частіше переходять з одного в інший. І, мабуть, єдиний спосіб уникнути конфліктів з такими людьми – це не вступати в полеміку з ними, а дати кожному змогу залишитися при своїй думці.



  1. Некерована особистість. Некерованість підлітків теж може бути причиною конфліктів. Відсутність самоконтролю й непродуманість вчинків – досить серйозний привід для виникнення непорозумінь і проблем, які виникають як під час уроків, так і в позакласний час.

  2. Педантична особистість. Надточність і педантизм учителя можуть призвести до бурхливих обурень і невдоволення підлітків, коли за, здавалося б, незначну помилку або неточність у виконанні роботи помітно знижують бал.

  3. Раціональна особистість. Якщо більшість людей намагається уникнути конфліктів, то раціоналісти готові вступити в конфлікт у будь-який момент, аби він допоміг у досягненні їхніх намірів. Це люди, котрі “підуть по трупах”, не зважатимуть ні на вік ні на заслуги.

  4. Безвладна особистість. Не менше невдоволення й конфлктів викликають безвладні люди. На уроках у такого вчителя немає дисципліни. У учня – почуття “стадності”.




  1. Вправа “Колаж”.


Час – 10-15 хвилин.

Завдання: об'єднатися у три групи. За допомогою вирізок із журналів, газет, малюнків створити колаж “Риси конфліктної особистості”. Результат роботи презентує кожна група.
Ситуативні вправи.

  1. Дзвінок на урок. Учитель фізики заходить до класу й спостерігає наступне: по класу літає горобець, учні намагаються його спіймати…

  2. Учителька біології прийшла на урок в 10 клас. Підготовлений плакат висів на дошці вверх ногами. Всі чекали реакції вчителя…



Педагогічні правила


для конструктивного вирішення конфліктних педагогічних ситуацій.
Правило 1. Не намагайтеся за кожним негативним вчинком учня побачити лише негативні мотиви.

Правило 2. Сумлінно готуйтесь до уроку, не допускайне ні найменшої некомпетентності у викладанні свого предмету.

Правило 3. Учні схильні краще виконувати розпорядження вчителів при опосередкованому способі впливу.

Правило 4. Учня можна змінити на краще за допомогою спеціальних засобів оцінювання його особистості.

Правило 5. Спільна діяльність зближує людей і підвищує їхній авторитет.

Правило 6. Передбачливість і коректність поведінки учителя знижують напруження в спілкуванні.


Підказки





  1. Дві збуджених людини не в змозі прийти до згоди” (Дейл Карнегі).

  2. Затримайте реакцію”.

  3. Переведіть реакцію!”

  4. Будьте раціоналізатором!”

  5. Будьте парадоксальним!”


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал