Імені павла тичини



Сторінка3/3
Дата конвертації25.12.2016
Розмір0.5 Mb.
ТипПрограма
1   2   3

Інформаційні ресурси

  1. www.nbuv.gov.ua – Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського.

  2. http://www.library.edu-ua.net/id/485/ – Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського НАПН України.

  3. http://vognutyi.ru/lib/ – колекція електронних книг.

  4. http://www.mon.gov.ua/ – Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України – офіційний сайт.

  5. http://enc-dic.com/biography – бібліографічний словник.

  6. http://enc-dic.com/pedagogics – педагогічний словник.

  7. http://uk.wikipedia.org/wiki – Вікіпедія, вільна енциклопедія.

  8. www.klex.ru/books/age_psychology/diary.rar – електронна бібліотека праць класиків педагогіки.

  9. http://www.rsu.edu.ru/files/e-learning/Shetinina_History/ 10.htm – електронний навчально-методичний посібник з історії педагогіки



ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ПИТАННЯ

  1. Педагогіка як галузь наукового знання. Педагогіка в системі наук про людину. Об‘єкт і предмет педагогіки. Основні галузі педагогіки. Педагогічна наука і освітня практика.

  2. Методологія і методика педагогічних досліджень. Методи науково-педагогічного дослідження, класифікація методів дослідження, застосовуваних у педагогіці.

  3. Система освіти і виховання в Україні.

  4. Загальні закономірності розвитку людини. Фактори розвитку особистості. Соціальне становлення особистості з точки зору педагогіки. Джерела і рушійні сили соціального розвитку особистості.

  5. Освітнє середовище як фактор розвитку особистості. Загальна характеристика поняття освітнє середовище. Основні теоретичні моделі освітнього середовища. Освітнє середовище у загальнокультурному контексті.

  6. Сутність виховання, його місце у структурі цілісного педагогічного процесу. Проблема мети виховання в сучасному суспільстві.

  7. Закономірності та принципи виховання.

  8. Суб’єкти виховання. Громада як чинник виховання. Виховний потенціал сучасної сім'ї.

  9. Характеристика основних теорій виховання. Сучасні підходи до визначення суті виховання.

  10. Проблема змісту виховання школярів у сучасних умовах.

  11. Методи виховання. Класифікація методів виховання.

  12. Національне виховання, його суть і зміст. Концепція національного виховання.

  13. Поняття «група» і «колектив». Загальне та особливе. Структура колективу і етапи розвитку колективу. Етапи формування колективу. Роль А.Макаренка та В.Сухомлинського у розвиток теорії колективу.

  14. Моральне виховання особистості. Мета і завдання морального виховання особистості. Зміст, форми і методи морального виховання в умовах сучасного освітнього середовища.

  15. Естетичне виховання і художній розвиток особистості. Мета і завдання естетичного виховання особистості. Мета і завдання художнього виховання. Зміст, форми і методи естетичного та художнього виховання особистості.

  16. Мета і завдання трудового виховання особистості в сучасних умовах. Зміст, форми і методи трудового виховання особистості в сучасній освітньому середовищі. Вибір професії і проблеми становлення професійної ідентичності.

  17. Теорія і практика громадянського виховання в сучасних умовах. Мета і завдання громадянського виховання. Зміст, форми і методи громадянського виховання.

  18. Позакласна і позашкільна виховна робота.

  19. Походження, еволюція та значення поняття «дидактика». Предмет і завдання дидактики. Основні поняття дидактики.

  20. Сутність процесу навчання, його завдання, структура. Функції процесу навчання, закономірності та принципи.

  21. Проблема структурування змісту освіти. Основні концептуальні підходи до розробки змісту освіти. Освітні стандарти. Навчальний план. Навчальні програми. Навчальна література; завдання, структура, функції.

  22. Системи навчання та їх історичний розвиток. Форми організації освітньої діяльності. Традиційні форми організації навчальної діяльності. Альтернативні форми організації навчальної діяльності.

  23. Диференціація та індивідуалізація навчання. Види диференціації навчання. Форми диференціації навчання. Рівні диференціації навчання.

  24. Стимули і мотиви у навчальній діяльності.

  25. Позаурочні форми організації пізнавальної діяльності.

  26. Навчальна діяльність, її структура та особливості.

  27. Форми організації навчального процесу у школі.

  28. Методи навчання. Класифікація методів навчання..

  29. Поняття і функції дидактичних засобів. Класифікація дидактичних засобів. Традиційні та інноваційні засоби навчання.

  30. Освітні технології: поняття, класифікації.

  31. Цілі, завдання, функції діагностики освітніх досягнень учнів. Умови ефективності контролю і оцінки результатів навчання.

  32. Теоретичні основи управління освітніми системами. Сутність понять «управління», «керівництво», «менеджмент» в освіті. Практика управління системою освіти.

  33. Освітня установа як об‘єкт управління. Види, форми і методи внутрішкільного контролю.

  34. Підвищення кваліфікації та атестація педагогічних кадрів.

  35. Загальна характеристика педагогічної діяльності: особливості, закономірності, форми, характеристики, зміст, стилі педагогічної діяльності. Мотивація педагогічної діяльності.

  36. Учитель як суб‘єкт педагогічної діяльності. Професійна компетентність педагога і її структура. Професійний стандарт педагога.

  37. Методична робота в школі. Передовий педагогічний досвід.

  38. Історія педагогіки – складова частина духовної культури; її предмет та джерела.

  39. Педагогічна система Я. А. Коменського, її значення у розробці науково-теоретичних засад педагогіки.

  40. Теорія елементарної освіти та розвиваючого шкільного навчання Й. Г. Песталоцці, її актуальність у сучасних умовах.

  41. Педагогічні принципи А. Дістервега.

  42. Виникнення і розвиток ідеї всебічного та гармонійного розвитку особистості в зарубіжній педагогіці.

  43. Розвиток принципів природовідповідності та культуровідповідності виховання в західноєвропейській педагогіці ХVІІ–ХІХ ст.

  44. Проблеми формування особистості у зарубіжній педагогіці ХVІІ–ХІХ ст.

  45. Проблеми трудового виховання та зв’язку навчання з продуктивною працею в західноєвропейській педагогічній теорії та практиці.

  46. Історико-педагогічний аналіз ідей реформаторської педагогіки в Західній Європі і США кінця ХІХ – початку ХХ ст. (Г. Кершенштейнер, А. Лай, Р. Штайнер, Дж. Дьюї, С. Френе.)

  47. Традиції вальдорфської школи Р.  Штайнера і їхнє сучасне продовження.

  48. Педагогічні погляди Дж. Дьюї та їх вплив на українську школу.

  49. Теорія “нових шкіл”.

  50. Характеристика моделей європейської школи.

  51. Особливості реформування середньої освіти в розвинених країнах світу. Приватні загальноосвітні заклади в сучасних освітніх системах Заходу. Диференціація освіти в провідних розвинутих країнах.

  52. Розвиток форм навчання в історії зарубіжної педагогіки.

  53. Форми й методи соціалізації дитини в освіті зарубіжжя.

  54. Альтернативні навчально-виховні заклади у країнах Заходу в XX ст.

  55. Сучасний стан та перспективи розвитку освіти у провідних розвинутих країнах та Україні (США, Велика Британія, Німеччина, Франція, Японія).

  56. Загальні тенденції реформування сучасних світових освітніх систем.

  57. Виховання та навчання в Київській Русі.

  58. Демократичні та гуманістичні засади слов’янської етнопедагогіки.

  59. Соціально-педагогічна та загальнокультурна діяльність братських шкіл України ХVІ–ХVІІ ст.

  60. Вплив Києво-Могилянської академії на розвиток просвіти, школи та педагогіки слов’янських народів.

  61. Гуманістична спрямованість педагогічної теорії та практики Г. С. Сковороди. Ідея «спорідненої праці».

  62. Вчення К. Д. Ушинського про народність у громадському вихованні та його реалізація в умовах сучасної України.

  63. Дидактична система К. Д. Ушинського.

  64. Українська педагогіка другої половина ХІХ – початку ХХ століття про взаємодію національного та загальнолюдського у формуванні особистості.

  65. Проблеми формування особистості у педагогічній теорії та практиці М. І. Пирогова, К. Д. Ушинського, Л. М. Толстого.

  66. Педагогічні погляди Т. Шевченка, М. Костомарова, П. Куліша.

  67. Українська школа і педагогічна думка в період визвольних змагань українського народу (1917–20 pp.).

  68. Роль суспільно-громадської і педагогічної діяльності та теоретичної спадщини професора І. Огієнка у становленні національної освіти України.

  69. Вклад Софії Русової у розвиток української педагогіки.

  70. Науково-практична діяльність відомих українських педагогів (Я. Чепіга, О. Музиченко, І. Соколянський, О. Залужний).

  71. Національно-культурні засади навчально-виховної роботи у школах України у 1917–1931 рр.

  72. Життя, педагогічна і літературно-публіцистична діяльність А. С. Макаренка.

  73. Життя та педагогічна діяльність В. О. Сухомлинського.

  74. Питання морального, естетичного, трудового та громадського виховання у педагогічній теорії та практиці А. С. Макаренка та В. О. Сухомлинського.

  75. Сучасні документи про вдосконалення навчально-виховної діяльності загальноосвітньої школи та системи позашкільної освіти і виховання.


КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

Оцінюючи рівень засвоєння знань здобувача із теорії та історії педагогіки враховують:

– системність знань;

– необхідний обсяг і зміст понятійного апарату;

– засвоєння й усвідомлення провідних педагогічних ідей;

– цілісність осягнення знань історії педагогіки;

– якість і правильність знань;

– особистісну переконаність в істинності тих чи інших науково- педагогічних положень;

– уміння аргументовано обґрунтовувати власну педагогічну позицію й відстоювати її.
Оцінка «Відмінно»

Вступник продемонстрував глибокі, системні знання, досконале володіння понятійним апаратом, розуміння змісту педагогічних теорій, уміння відтворювати ознаки тих чи інших історико-педагогічних явищ та встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між ними, наявність пізнавального інтересу до історико-педагогічних та порівняльних проблем, сформованість власних оцінок історико-педагогічних та порівняльних процесів.



Оцінка «Добре»

Вступник продемонстрував належний рівень володіння понятійним апаратом, розуміння змісту провідних історико-педагогічних ідей, власні узагальнені оцінки педагогічних фактів, явищ, процесів. Проте у відповіді мають місце окремі неточності та огріхи, недостатність уміння виявляти і пояснювати закономірності і взаємозв’язки у історико-педагогічних системах.



Оцінка «Задовільно»

Вступник виявив поверхові, фрагментарні знання, недостатнє володіння понятійним апаратом, відсутність цілісності знань історі педагогіки, невміння порівнювати, класифікувати, концентрувати теоретичні знання. Для відповіді характерні суттєві помилки в оцінці історико-педагогічних явищ, фактів, несформованість власних поглядів з порівняльної педагогіки.



Оцінка «Незадовільно»

Відповідь вступника свідчить про низький рівень володіння обсягом і змістом понятійного апарату, нерозуміння змісту теорії та історії педагогіки, фрагментарність знань з порівняльної педагогіки. Вступник допускає суттєві помилки в характеристиці педагогічних явищ, фактів, демонструє аморфність поглядів на історію педагогіки та порівняльну педагогіку.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал