Імені івана франка




Сторінка9/9
Дата конвертації12.12.2016
Розмір5.05 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9
Саморегуляція

процес управління людиною власними психологічними і фізіологічними станами, а також вчинками в конфліктних ситуаціях.
Співпереживання

уподібнення емоційного стану суб'єкта стану іншого.
Співпраця

найефективніша, кооперативна стратегія поведінки учасників конфлікту, що полягає в орієнтації на координацію зусиль в рішенні проблеми й пошук варіанту рішення, яке задовольняє
інтереси всіх учасників, сторін конфлікту.
Співробітництво

кооперативна стратегія поведінки опонента у конфлікті, що міститься в орієнтації на сумісний пошук рішення, яке задовольняє інтереси усіх сторін.
Спілкування

багатоплановий процес розвитку контактів між людьми, що завжди породжується потребами у спільній діяльності.
Спонтанний
мимовільний, той, що виникає без зовнішньої дії.
Сприйняття конфліктної ситуації, конфлікту

цілісне віддзеркалювання суб'єктом конфліктної ситуації, що виникає як при безпосередній участі в конфлікті, так і при знаходженні «ззовні» конфлікту. В зв'язку з більш яскравим оцінним і ціннісним забарвленням, залежністю ціннісного компоненту від мотиваційно
- смислової структури суб'єкта, є майже завжди спотвореним, неадекватним.
Стереотип соціальний
(< грец. stereos

твердий + typos

відбиток) —
відносно стійкий і спрощений образ соціального об'єкту, що складається в умовах дефіциту інформації як результат узагальнення особистого досвіду індивіда і нерідко упереджених уявлень, прийнятих в суспільстві.
Стратегія поведінки в конфлікті
(< грец. strategia: stratos

військо + ago

веду) —
загальна орієнтація і лінія поведінки особистості або групи в конфлікті.
Стрес

стан, викликаний надмірною психічною й фізичною напругою або діями травмуючих подразників. Стрес може надавати як позитивне, мо
- билизующее, так і негативний вплив на діяльність
(дистресс) аж до її повної дезорганізації.


108
Структура конфлікту
(< лат. structura

будова, порядок) —
сукупність стійких зв'язків конфлікту, які забезпечують його цілісність, тотожність, відмінність від інших явищ соціального життя.
Сублімація
(< лат. sublimare

підносити) —
один з механізмів психологічного захисту, що знімає напругу в ситуації конфлікту шляхом трансформації інстинктивних форм психіки в більш прийнятні для індивіда і суспільства.
Суб’єкти конфлікту

частина учасників конфліктної взаємодії,
інтереси, яких зачеплені.
Сумісність групова
соціально
- психологічний показник згуртованості групи, що відображає можливість безконфліктного спілкування та узгодженості дій її членів в умовах спільної діяльності.
Сумісність міжособистісна

взаємне ухвалення партнерів із спілкування і спільної діяльності, засноване на оптимальному поєднанні ціннісних орієнтацій, потреб, характерів та інших значущих для міжособистісної взаємодії
індивідуально
- психологічних характеристик.
Суперечність

взаємодія антагонізму протилежних сторін об'єкту або системи, що включає відмінності, поляризацію, зіткнення.
Суперництво

стратегія поведінки учасника конфлікту, що полягає в орієнтації на свої інтереси, нав'язуванні іншій стороні важливого для себе рішення, відкритій боротьбі з реалізації власних
інтересів.
Тактика поведінки у конфлікті
(< грец. tactika om

вибудовувати війська) —
сукупність способів і прийомів дій на учасника конфлікту, за допомогою яких реалізується стратегія поведінки для досягнення мети в конфлікті.
Тест
стандартизоване, найчастіше обмежене в часі випробування, що призначене для встановлення кількісних і якісних
індивідуально
- психологічних відмінностей.
Тиск на учасника конфлікту
вплив на опонента для того, щоб примусити його відмовитися від реалізації намічених цілей, змінити свою позицію, піти на певні поступки та ін.
Толерантність

відсутність або послаблення реагування на будь
- який конфліктогенний чинник.


109
Тривожність

відносно стійка особистіша властивість та
індивідуальна характеристика, що виявляється у підвищеному переживанні тривоги за умов явної, мінімальної або уявної загрози.
Уникання

одна з основних стратегій, тактик поведінки в конфлікті, що припускає ухилення від боротьби, підтримку нейтралітета за всяку ціну, відсутність прагнення учасника відстоювати свої права, не співробітничати ні з ким для пошуку або вироблення способу рішення проблеми.
Управління конфліктом
цілеспрямований зумовлений об’єктивними законами вплив на динаміку конфлікту в інтересах розвитку або руйнування тієї соціальної системи, до якої має відношення даний конфлікт.
Установка на опонента
готовність або схильність суб'єкта, що виникає за умов передбачення ним певної конфліктної поведінки опонента і забезпечує цілеспрямований характер поведінки по відношенню до нього.
Учасник суперечки, конфліктної ситуації, конфлікту,
переговорів
суб'єкт (особистість, група, організація, держава), що безпосередньо залучена у всі фази суперечки, конфліктної ситуації, конфлікту, переговорів.
Фрустрація
психологічний стан зростаючої емоційно
- вольової напруги, що виникає у конфліктних ситуаціях, та заважає досягненню мети або задоволенню потреб і бажань, загрожує людині або його престижу, людській гідності.
Човникова дипломатія

засіб організації діяльності посередника з регулювання комункацій між опонентами; засіб організації посередником конфлікту зустрічей послідовно з кожним із учасників (сторін конфлікту).

Я
-
концепція

уявлення особистості про саму себе, що вважається початковим у самосприйнятті та поведінці.
Я
-
образ

переконання особистості в тому, як її уявляють
(сприймають) інші, засіб бачити себе очима іншої людини, знання про те, яких саме дій чекають від неї інші.





110
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ТА ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.
Андреев В.И. Конфликтология (искусство спора, ведения переговоров, технология разрешения). –
М.:МГУ,
1995.

С. 10
-103.
2.
Антонова Л.В., Довгань Л.Є. Конспект лекцій з курсу „Основи конфліктології‖. –
К.:МАУП, 1995. –
19 с.
3.
Антонова
-
Турченко О.І. Як вижити серед конфліктів. –
К.: „Знання‖,
1992. -
65с.
4.
Антонова
-
Турченко О.
Г.
Поведінка людей у конфліктних ситуаціях //
Завуч. –
2002.

№ 19. –
32 с.
5.
Антонечко І. Психологія міжособистісних взаємин // Психолог. –
2005. -
№28. –
С.42 –
47.
6.
Анцупов А.Я., Баклановский С.В. Конфликтология в схемах и коментариях. –
СПб.: Питер, 2005. –
288 с.
7.
Анцупов А.Я., Шипилов
А.И. Конфликтология: Учеб. для вузов. –
СПб.:
Питер, 2007. –
496 с.
8.
Бандура А.М., Друзь В.А. Конфліктологія. –
Харків:Фоліо, 1997. –
335с.
9.
Баранова Н. Психокорекція агресивності та конфліктності у підлітків //
Психолог. –
2005.

№ 36. –
С. 13
-18.
10.
Бараш Б.А. Психотерапевтическая помощь студентам вузов в кризисных ситуациях // Физические и психосоциальные особенности студентов:
Сб. науч. трудов. –
Таллин: ТГУ
, 1986.

С. 133
-141.
11.
Білоусова З.І., Бойко В.Є., Приходько В.І. Сім’я. –
Школа. –
Конфлікт. –
Запорожжя, 1995. –
140 с.
12.
Бодрик Н. Тренінг комунікативних умінь для підлітків // Психолог. –
2007. -
№ 25
-27.

С. 33 –
41.
13.
Бородкин Ф.М., Коряк Н.М. Внимание: конфлікт! –
Новосибирск: Наука,
1989.

190 с.
14.
Ващенко И.В. Общая конфликтология: Учеб. пособие. –
Харьков: ХГУ,
2000.

512 с.
15.
Вернер
-
Войденфельд Х.С. Конструктивные конфликты: воспитание толерантности как основы демократии // Перспективы. –
2003.

№1. –
С. 109
-116.
16.
Вікова та педагогічна психологія: навч. посіб. / О.В. Скрипченко, Л.В.
Долинська та ін.

К.: Просвіта, 2001. –
416 с.
17.
Войцихова А. Природа та соціальна роль конфлікту. Психологія конфлікту та шляхи його розв’язання // Психологічна газета. –
2006.

№ 15. –
С.
5-9.
18.
Горова О. Профілактика конфліктів у підлітковому середовищі //
Психолог. –
2006.

№ 34. –
32 с.
19.
Гришина Н.В. К вопросу о предрасположености к конфликтному поведению. Психические состояния. –
Л.:Прогресс, 1981.
-
161с.
20.
Гришина Н.В. Психология конфликта. –
СПб.: Питер, 2000. –
464 с.
21.
Грицюк К. Чому виникають конфлікти? // Психолог. –
2007. -
№ 25
-27. -
С. 78
-79.
22.
Донченко Е.А., Титаренко Т.М. Личность. Конфликт. Гармония. –
К.:


111
Знание, 1989. –
156с.
23.
Дунай П. Конфлікти та шляхи їх подолання // Директор школи. –
2001.

№ 13. –
С. 21
-28 24.
Егидес А.П. Психологическая коррекция конфликтного общения //
Психол. журнал. –
1984.

Т. 5. –
№ 5. –
С. 52
-62.
25.
Емельянов С.М. Практикум по конфликтологии. –
СПб.: Питер, 2000. –
400 с.
26.
Кон И.С. Психология юношеского возраста. –
М.:Просвещение,
1979.

175 с.
27.
Конфликтология./ Под. ред. А.С.Кармина.
-
СПб.: Лань, 1999. –
448 с.
28.
Корекційно
- тренінгова програма „Самовдосконалення‖ // Практична психологія та соціальна робота. –
2003. -
№4
-5.
–С.23
-27.
29.
Корнелиус Х., Фэйр Ш. Выиграть может каждый: как разрешать конфликты.
-
М.: Стрингер, 1992. –
212 с.
30.
Кошенко Н.В. Тренінг „Молодь вибирає конструктивний конфлікт‖ //
Практична психологія та соціальна робота. –
2005.

№ 7
-11. -
С.21
-26.
31.
Лебедева М. Конфликт? Это нормально // Диалог, 1991.
-
№ 11. –
С.56
-
61.
32.
Ложкін
Г.В., Пов’якель Н.І. Психологія конфлікту: теорія і сучасна практика. –
К.:МАУП, 2007. –
435 с.
33.
Ложкін Г.В., Юрківський Є.В., Моначин І.Л. Практикум з конфліктології.

Тернопіль: „Воля‖, 2005. –
168 с.
34.
Москаленко В.В. Конфлікт // Практична психологія та соціальна робота.

2005.

№ 5. –
С. 13
-15.
35.
Мотиваційний тренінг // Практична психологія та соціальна робота. –
2002. -
№ 8.
36.
Нагаєв В.М. Конфліктологія: Навчальний посібник. –
К.: Центр навчальної літератури, 2004. –
198 с.
37.
Петровская Л.А. О понятийной схеме социально
- психологического анализа конфликта // Теоретико
- методологические проблемы социальной психологии. –
М.: Изд
- во МГУ, 1977. –
С.
126-143.
38.
Пірен М.І.
Конфліктологія: Підручник. –
К.: МАУП, 2003. –
360 с.
39.
Психокорекційна програма „Я бажаю змінитися‖ // Психолог. –
2005. -
№ 10.
40.
Уткин Э.А. Профилактика конфликтов // Современное управление. –
2002.

№ 2. –
С. 19
-28.
41.
Фріаф В. Зміна поведінки через зміну переконань // Психолог. –
2003.
-
№41. –
С. 20
- 22.
42.
Хасан Б.И. Конструктивная психология конфликта. –
СПб.: Питер,
2003.

287 с.
43.
Эриксон Э. Идентичность: юность и кризис. –
М.:Мысль
, 1996.

344 с.




112
Навчальне видання





КОТЛОВА Людмила Олександрівна






ПСИХОЛОГІЯ КОНФЛІКТУ:

КУРС ЛЕКЦІЙ










Надруковано з оригінал
- макета автора

Підписано до друку
11.02.13
. Формат 60х90/16. Папір офсетний
Гарнітура
Arial.
Друк різографічний.
Ум. друк. арк. 6.5. Обл. вид. арк. 5.0. Наклад 300. Зам.
33.
Видавництво Житомирського державного університету імені Івана Франка м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 40
Свідоцтво про державну реєстрацію
: серія ЖТ №10 від 07.12.04 р.
електронна пошта (E
-mail): zu@zu.edu.ua



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал