ІМ. І. Ф. Кураса мовна ситуація в україні: між конфліктом І консенсусом




Сторінка7/38
Дата конвертації01.01.2017
Розмір2.82 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   38
67
МОВНА СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ: МІЖ КОНФЛІКТОМ І КОНСЕНСУСОМ
А майже чверть (24%) столичних мешканців спілкується виключно російською мовою. У селах 10% спілкуються всім ї виключно російською, а ще 7% говорять переважно російською.
Аналіз користування мовою вдома через призму етнічних груп показує, що виключно українською говорить лише 37% українців з них говорить переважно українською, але інколи й російською. Проте 16% українців говорить виключно російською,
а ще 14% переважно російською. Суржиком спілкуються вдома українців.
Росіяни переважно говорять російською. Так, виключно російською всім ї говорять 73% росіян іще переважно російською.
У цій етнічній групі менш поширений суржик — ним розмовляють лише 10% опитаних. Але росіян, які б говорили вдома виключно українською, не набралося і одного відсотка, а таких, що говорять переважно українською з вживанням російських слів, — 1%. Люди інших національностей у домашньому спілкуванні широко користуються російською мовою. 49% з них говорить усім ївиключно російською, а ще 13% — переважно російською. Втім опитаних людей інших національностей говорять виключно українською і стільки ж — переважно українською.
Освітні групи також виявляють відмінності у користуванні
мовами всім ї. Серед респондентів з початковою і неповною середньою освітою 38% говорить виключно українською і 8% переважно українською. Із підвищенням рівня освіти кількість опитаних, що говорять виключно українською, зменшується — у тих,
хто має повну середню освіту, — 32%, середню спеціальну —
29%, повну вищу — 24%. У тих, хто має перший ступінь вищої
освіти, цей показник дорівнює 19%. У тих, хто говорить виключно російською мовою, проявляється зворотна тенденція — чим вищий рівень освіти, тим більше серед них говорять всім ї російською з початковою і неповною освітою — 22%, з повною середньою — 27%, зі спеціальною середньою, з першим ступенем вищої освіти — 31%, з повною вищою освітою — Отже, картина мовного спілкування усім їв Україні дуже строката. Перевага певній мові надається залежно від регіону проживання, вікової групи, типу поселення, освітньої групи, етнічного походження сім’ї.
Важливо розглянути мову спілкування не лише усім їде людина вживає її найбільш вільно, алей в інших сферах життя, де на
68
ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України
мовну поведінку особистості впливає низка суспільних чинників.
Для ілюстрації можна взяти відповіді тих, хто має оплачувану роботу чи навчається в вищих та професійних навчальних закладах.
Таблиця 9
Мова спілкування з колегами на роботі
чи в навчальних закладах (у Спілкування з колегами значною мірою залежить від регіону проживання, де існують певні традиції користування тією чи іншою мовою. На Заході країни 69% респондентів спілкується з колегами виключно і 18% переважно українською мовою. У Центрі України спілкуються з колегами виключно українською 24% опитаних тут користується переважно українською. На Півдні
і Сході у спілкуванні в колективах української майже не вживають і 2% опитаних користуються виключно українською мовою. Переважно українською тут також мало користуються по 5% в кожному із цих регіонів. З російською мовою як мовою спілкування колег на роботі
і навчанні картина наступна. У західному регіоні нею практично не користуються виключно російською з колегами спілкуються респондентів і переважно цією мовою — 3%. У Центрі виключно російською спілкуються з колегами 9% опитаних, а переважно російською — 19%. У східному регіоні вже зовсім інша ситуація.
Тут виключно російською говорять з колегами 51% респондентів,
а переважно російською — ще 24%. На Півдні виключно російською спілкуються з товаришами на роботі і навчанні ще більше,
ніж на Сході, — 59%. А переважно російською говорять з товаришами опитаних. Змішаною мовою з колегами розмовляють на Заході 8%, у Центрі, на Сході — 17%, на Півдні — 14% респондентів.
Вікові групи мало відрізняються одна від одної замовою спілкування з колегами. Найбільш помітно вирізняється молодь у віці
69
МОВНА СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ: МІЖ КОНФЛІКТОМ І КОНСЕНСУСОМ
Виключно українською
22 Переважно українською, але зрідка i російською
12 Змішаною мовою, в якій вживаються як українські, так i російські
слова
17 Переважно російською, але зрідка i українською
18 Виключно російською
30 Іншою мовою
0,5
до 30 років, оскільки серед членів цієї групи говорять з колегами виключно українською лише 17%, у той час, коли у середній віковій групі таких 25%, а в старшій — 22%. Переважно українською з колегами на роботі і навчанні спілкуються від 11% до в усіх вікових групах. Змішаною мовою говорять 17–18%. Виключно російською — від 28% до 31%. Переважно російською у межах Серед освітніх груп характер мовного спілкування з колегами на роботі і навчанні є диференційованим. Так, виключно українською говорять 19% людей з першим ступенем вищої освіти, з середньою спеціальною освітою, 24% з початковою і неповною середньою освітою, і поз середньою загальною і повною вищою освітою. Переважно українською з колегами на роботі і навчанні розмовляють 5% людей з початковою і неповною середньою — з повною середньою, поз середньою спеціальною і першим ступенем вищої освіти, а також 14% з повною вищою освітою. Виключно російською мовою спілкуються з колегами на роботі
і навчанні 35% респондентів із загальною середньою освітою, з середньою спеціальною, 30% з повною вищою освітою, з початковою і неповною середньою освітою, 26% з першим ступенем вищої освіти.
Найбільше говорять з колегами на роботі і навчанні тільки російською мовою представники групи з першим ступенем вищої
освіти — 23%. Поряд з ними стоять представники групи з повною вищою освітою — 22%. Потім йдуть респонденти з середньою спеціальною освітою — 16%, з початковою і неповною середньою освітою — 13% і, нарешті, з середньою загальною — Використання суржику у спілкуванні з колегами має тенденцію до зменшення у міру зростання освіти респондентів. Так,
найбільше користуються у спілкуванні з колегами змішаною мовою люди з початковою і неповною середньою освітою — потім йде група осіб, що мають загальну середню освіту — з першим ступенем вищої освіти — 18%, з середньою спеціальною, повною вищою — 8%. Помітно корелюються мова спілкування з колегами і тип населеного пункту, в якому проживають респонденти. Так, виключно українською мовою найбільше людей розмовляє у селі — У невеликих містах нею спілкуються 19% опитаних, а в Києві
і великих містах лише по 11%. У столиці багато людей спілкується переважно українською, але зрідка і російською — 27%.
70
ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України
В усіх інших типах населених пунктів переважно українською з колегами говорять 11–12% респондентів.
Спілкування з колегами російською мовою поширене у містах. Найбільше виключно російською мовою спілкуються з колегами у великих і невеликих містах — 45% і 32%, відповідно,
у столиці — 11%, а в селах навіть трохи більше, ніжу столиці —
12%. Певна тенденція спостерігається у тих, хто говорить з колегами переважно російською, але з вживанням української — вона знижується від столиці до села у Києві — 42%, у великих містах —
19%, у невеликих містах — 17%, у селах — 12%. А от щодо використання суржику у спілкуванні з колегами, то тут діє протилежна тенденція. У Києві використовують змішану мову — 7%, увели ких містах — 13%, у невеликих містах — 22%, у селах — А як впливає етнічне походження людини на спілкування з колегами українців говорить з колегами на роботі і навчанні
виключно українською, переважно українською — 15%, виключно російською — 20%, переважно російською — 18%, а змішаною —
19%. Росіяни говорять з колегами по іншому. Лише 3% з них говорить виключно або переважно українською. Виключно ж російською, переважно російською — 16%, а змішаною — Отже, в трудових і навчальних колективах широко вживаються як українська, такі російська мови, хоча переважне використання тієї чи іншої мови залежить від регіону проживання,
типу населеного пункту, вікової і освітньої групи, а також від етнічного походження респондентів.
Цікаво подивитися на мовну ситуацію у сфері повсякденного спілкування, що лежить поза сім’єю і поза роботою та навчанням,
тобто у середовищі проживання. Ця сфера передає інтеґративні
настрої населення щодо вживання певної мови.
Таблиця 10
Мова спілкування на вулицях, в магазинах
та в громадських місцях (у %)
71
МОВНА СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ: МІЖ КОНФЛІКТОМ І КОНСЕНСУСОМ
Виключно українською
24 Переважно українською, але зрідка i російською
12 Змішаною мовою, в якій вживаються як українські, так i російські
слова
18 Переважно російською, але зрідка i українською
16 Виключно російською
31 Іншою мовою
0,1
За регіонами особливості спілкування у громадських місцях
є такими. Західний регіон виглядає суто україномовним. Там в громадських місцях говорять виключно українською 70% опитаних
і ще 17% переважно українською. Суржиком спілкуються, а виключно російською і переважно російською лише по Зате Схід і Південь здебільшого російськомовні. Виключно російською у громадських місцях на Півдні говорять 58%, а на Сході респондентів, до них додаються ще 19% на Півдні і 22% на
Сході тих, хто говорить переважно російською. Змішаною мовою на Півдні у магазинах та на вулиці говорять 15%, а на Сході Українською ж у громадських місцях тут говорять рідко. Виключно українською спілкуються на Півдні 2%, на Сході — 3%, переважно українською — на Півдні 6%, а на Сході — У населених пунктах різних типів у громадських місцях користуються мовою по різному. Найбільше в громадських місцях українська мова вживається в селах. Тут виключно українською говорять 44% опитаних. Ще 14% говорять в селах переважно українською. У містах ситуація складається не так. У Києві говорять у транспортів магазинах виключно українською 6% і переважно українською — 21%. У великих містах, відповідно, по У невеликих містах виключно українською в громадських місцях спілкуються 20%, а переважно українською — 9%. У великих містах користуються здебільшого російською мовою.
В них виключно російську мову вживають у транспортів магазинах, в громадських місцях 50% респондентів. Іще жителів великих міст користується переважно російською. У невеликих містах у транспортів магазинах виключно російською мовою користуються опитаних, а 17% говорять переважно російською.
У столиці в громадських місцях кожний четвертий говорить виключно російською, а ще 40% вживають переважно російську мову.
Змішаною мовою користуються в громадських місцях респондентів у невеликих містах, 21% — у селах, 12% — увели ких містах і 8% — Києві.
Вікові групи також відрізняються рівнем вживання у громадських місцях тієї чи тієї мови. Це стає помітно, коли ми об’єднуємо частку тих, хто говорить виключно українською мовою і переважно українською мовою. Так, говорять виключно українською людей старшої вікової групи, переважно українською — Серед людей середнього віку вживають виключно українську на вулицях і в транспорті 23%, а переважно українську — 12%. Мо
72
ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України
лодь користується українською у громадських місцях ще менше частка респондентів цієї вікової групи, які говорять виключно українською, дорівнює 18%, а тих, хто переважно українською —
12%. А от російська мова є найбільш вживаною мовою в громадських місцях саме молоддю. Виключно російською говорять 36% опитаних із цієї вікової групи, а 19% — переважно російською. Серед людей середнього покоління частка тих, хто говорить виключно російською, становить 31%, а тих, хто спілкується переважно російською, — 16%. У старшій віковій групі тих, хто говорить виключно російською мовою у магазинах, у транспорті тощо, налічується 26%, іще тих, хто спілкується переважно російською. Змішана мова найбільш вживана серед 15% молоді, 18% респондентів середньої вікової групи і 20% старших людей.
У мовній поведінці на вулицях, у транспорті і в громадських місцях помітна загальна тенденція до збільшення використання російської мови із зростанням рівня освіти. Про це свідчить ситуація в окремих освітніх групах. Виключно українською говорять людей з початковою і неповною середньою освітою, 31% з загальною середньою освітою, 23% — зі спеціальною середньою освітою, 15% — з першим ступенем вищої освіти, із повною вищою освітою. Переважно українською спілкуються 10% людей з початковою і неповною середньою освітою, 9% — з загальною середньою освітою, 13% з спеціальною середньою освітою, 12% з першим ступенем вищої освіти, із повною вищою освітою. Виключно російською мовою спілкуються у громадських місцях респондентів з початковою і неповною середньою освітою — із загальною середньою освітою, 32% — із спеціальною середньою освітою, 32% — із першим ступенем вищої освіти — з повною вищою освітою. Переважно російською говорять на вулицях і в транспорті 7% людей з початковою і неповною середньою освітою, 14% — із загальною середньою освітою, 16% з спеціальною середньою освітою, 22% — з першим ступенем вищої освіти, 20% — з повною вищою освітою.
Змішаною мовою говорять 24% респондентів з початковою
і неповною середньою освітою, поз загальною середньою
і середньою спеціальною освітою, 20% — з першим ступенем вищої освіти із повною вищою освітою.
Аналіз вживання мову громадських місцях українцями і росіянами показує, що мовна поведінка українців дуже диференційована, а росіян — мономовна. До україномовних українців
73
МОВНА СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ: МІЖ КОНФЛІКТОМ І КОНСЕНСУСОМ
впевнено можна віднести тих, хто говорить виключно українською
і переважно українською. Таких, відповідно, 31 і 15%, тобто Ще 20% українців говорить змішаною мовою. А 34% із них можуть бути віднесені до російськомовних, при цьому 19% говорить виключно російською мовою, а 15% — переважно російською.
У росіян немає такої різноманітності у використанні мов. з них говорить у громадських місцях виключно російською іще переважно російською. Решта 10% розподіляється так говорить змішаною мовою і 1% переважно українською та виключно українською.
На основі аналізу відповідей респондентів можна зробити такі висновки по перше, в українському суспільстві існує розвинений українсько російський білінгвізм — 71% опитаних вільно володіє українською мовою із них вільно володіють російською мовою по друге, 29% респондентів думає виключно українською мовою, а 35% — виключно російською по третє, у сімейному спілкуванні 29% населення користується виключно українською мовою, а 28% — російською по четверте, громадян спілкуються виключно українською мовою з колегами на роботі і навчанні, а також у громадських місцях, аз них виключно російською поп яте, від 30% до 40% опитаних становить група людей, яка у повсякденному житті використовує (думає,
спілкується усім ї, на роботів громадських місцях почергово або одночасно) і українську і російську мови. Все це свідчить про ук раїнсько російський мовний баланс, що склався у суспільстві в цілому. Проте у регіональному, поселенському, віковому, освітньому
і етнічному зрізах існує асиметрія у використанні мов. Емпіричне соціологічне дослідження Етнічні групи України під керівництвом доктора соціологічних наук О.І.Вишняка і члена кореспондента НАН України В.Б.Євтуха було проведено в грудні 2003 року на основі
цільової вибірки по семи етнічних спільнотах України. Вибіркою було охоплено чоловік.
74
ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України

1.2.3. Динаміка мовної ситуації в Україні
Виявлені протягом моніторингових досліджень 1994–2006 рр.
особливості мовних практик громадян різних регіональних, етнічних та поселенських груп фіксують сучасний стан мовної ситуації в країні та серед окремих груп громадян. Для розуміння динаміки ситуації потрібні дані про зміни у функціонуванні української та російської мовив останні кілька десятиліть, у т. ч. зароки незалежності України.
Частково відповідь на це запитання дають моніторингові загальнонаціональні дослідження мовної ситуації (але за дуже обмеженим колом показників, які стосуються часів після проголошення незалежності, оскільки в радянський період такі дослідження практично були відсутні, а частково — біографічні та когортні
методи аналізу результатів сучасних досліджень.
Аналіз динаміки мовної ситуації всім ях громадян України впродовж 1994–2007 р. (див. табл. 1), хай методично і не уповні
коректний, показує, що в 90 х роках минулого століття (коли в моніторингу використовувалася шкала тільки українською, тільки російською, по різному залежно від обставин, «іншою»)
мовна ситуація всім ях практично не змінювалася (принаймні в рр.), а після зміни шкали вчив році частка
«двомовних» (білінгвів) суттєво скоротилася з 27–34% уроках до 22–23% у 2005–2007 рр., але співвідношення між україномовними та російськомовними громадянами (переважно, а не виключно) зароки незалежності України фактично не змінилося, хоча за цей період на 2–5% зросла частка україномовних та на 4–7% російськомовних. Хоча це, можливо, зумовлено зміною шкали вимірювання мовних практику сім’ях громадян.
Таблиця 1
Динаміка мови спілкування всім ях громадян в 1994–2007 рр, у %
(за даними моніторингових щорічних
досліджень Інституту соціології НАНУ)*
75
МОВНА СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ: МІЖ КОНФЛІКТОМ І КОНСЕНСУСОМ
Роки
дослі
джень
Якою мовою Ви переважно спілкуєтеся всім ї (вдома
Переваж
но укра
їнською
Переваж
но ро
сійською
І українською, і ро
сійською (залежно
від обставин)
Ін
шою
Не від
повіли
1 2
3 4
5 6
1. 1994 36,7 32,4 29,4 0,7 0,2

Закінчення табл. 1
Джерела:
* Українське суспільство 1992–2006. Соціологічний моніторинг / За ред. д.е.н. В.Ворони, д.соц.н. М.Шульги. — К, 2006. — С. 482.
** При цьому потрібно зазначити, що в опитуваннях 2003–2006 років використовувалася шкала переважно українською, переважно російською Див. також Українське суспільство. Соціологічний моніторинг. — К, 2005. — С. 68; Українське суспільство соціологічний моніторинг. 1994–2003. — К, 2005. — С. 46. Однак уроці (Див Є.І.Головаха, Н.Паніна. Тенденції розвитку українського суспільства (1994–1997 рр.). Соціологічні показники (таблиці,
ілюстрації, коментар. — К, 1998. — С. 83), а швидше і в 1994–1996 роках використовувалася шкала тільки українською, тільки російською»,
«по різному, залежно від обставин, ця ж шкала використовувалася і в роках (Див Українське суспільство (1994–1999 рр.). Інформаційно аналітичні матеріали / За ред. В.М.Ворони, А.О.Ручки. — К, 1999. С. 225; у 2000 р. (Див Українське суспільство моніторинг — 2000 р. Інформаційно аналітичні матеріали / За ред. В.М.Ворони, А.О.Ручки. — К. — С. 386); у 2001 р. (Див Українське суспільство десять років незалежності (Соціологічний моніторинг та коментар науковців) / За ред. В.М.Во
рони
, М.О.Шульги. — К, 2001. — С. 656). Швидше за все, шкала була змінена у 2002 р, коли було суттєво розширено систему показників ідо розробки інструментарію було залучено широке коло керівників відділів (Див.:
Українське суспільство. 1992–2002. Соціологічний моніторинг / За ред.
Н.В.Паніної
. — К, 2002. — С. 5, 63). Хоча в інших виданнях цього ж року
(Див.: Україна — 2002. Моніторинг соціальних змін / За ред. В.М.Ворони,
76
ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України
1 2
3 4
5 6
2. 1995 31,9 32,8 34,5 0,9 0,0 3. 1996 36,9 33,1 29,6 0,4 0,0 4. 1997***
38,2 34,5 26,8 0,6 0,0 5. 1998 37,6 33,4 28,4 0,5 0,1 6. 1999 36,3 33,6 29,0 1,1 0,0 7. 2000***
39,1 36,0 24,8 0,2 0,0 8. 2001**
36,9 36,7 25,8 0,6 0,1 9. 2002***
38,2 33,2 28,0 0,5 0,1 10. 2003**
38,1 36,0 25,2 0,7 0,1 11. 2004**
38,4 34,3 26,3 0,9 0,1 12. 2005**
41,8 36,4 21,6 0,2 0,0 13. 2006**
38,0 39,2 22,6 0,3 0,0 14. 2007**

М.О.Шульги
. — К, 2002. — С. 613; Украинское общество: от выборов до виборов. Социологический мониторинг 1994, 1998, 2002. — К, 2002. С. 55.) — шкала тільки українською та тільки російською. А ця зміна шкали суттєво впливає на коректність порівняння даних цих досліджень * Зберігаючи загальний балансу сімейних мовних практиках
(принаймні виміряних за недостатньо диференційованою і збалансованою шкалою, яка дещо змінилася вході моніторингу, міжрегіональна диференціація мовних практик зароки незалежності
України продовжувала зростати (див. табл. У Західній Україні впродовж останнього десятиріччя частка громадян, які всім ях спілкуються українською мовою, зросла на, на Північному Сході (Житомирська, Полтавська, Сумська,
Чернігівська області) — на 10,2%, у Центрі (Вінниця, Київська,
Кіровоградська, Хмельницька та Черкаська області і м. Київ) на 4,6%, тоді як на Південному Сході (Дніпропетровська, Запорізька, Харківська області) частка переважно україномовних зменшилася усім ях на 3,6%, в Донбасі — на Тобто, в переважно україномовних регіонах на момент проголошення незалежності України востаннє десятиліття відбувалося деяке збільшення україномовних практику сім’ях громадян,
тоді як в переважно російськомовних відбулось їхнє подальше незначне скорочення.
Унаслідок цих процесів змінилося співвідношення між сім’ями з різними мовами спілкування. Якщо в 1994–1977 рр. у Західній
Україні було на 76,1% більше тих, хто всім ях спілкується українською, аніж в Донбасі, то в 2002–2005 роках — уже на В 1994–1997 рр. на Північному Сході було на 35,4% більше україномовних, аніж на Південному Сході (без Донбасу, а уроках на 49,2% більше.
У цей же часу Західній Україні та на Північному Сході частка російськомовних громадян скоротилася на 1–2%, а в Донбасі вона зросла на 5,2%, на Південному Сході — нащо теж, можливо, було зумовлено зміною шкали вимірювання).
Таким чином, і в роки незалежності України в Донбасі та напів денному сході України відбувається процес поширеного відтворення російської мови як засобу сімейного спілкування. Внаслідок цих тенденцій диференціація за часткою російськомовних сімей між
Західною Україною і Донбасом зросла з 69,8% в 1994–1997 роках
77
МОВНА СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ: МІЖ КОНФЛІКТОМ І КОНСЕНСУСОМ
до 76,2% в 2002–2005 рр., а різниця між областями Північного Сходу та Південного Сходу зросла за цей період з 28,4% до 34,7%.
Таблиця 2
Динаміка мови спілкування всім ях окремих регіонів України
в 1994–2005 роках, у %
Отже, зароки незалежності не відбулося поширення україномовних практика міжрегіональна диференціація не тільки не зменшилася всім ях, але і дещо зросла. Щоправда, моніторингові
опитування за останні 10–15 років не дають відповіді на запитання щодо того, як змінилися тенденції мовної ситуації в Україні
в порівнянні з попередніми десятиліттями часів СРСР, і не змогли виявити динаміку мовних практик не тільки всім ях, ай у інших сферах функціонування мову країні.
Розуміння динаміки мовної ситуації дещо полегшується застосуванням біографічного методу та когортного (поколінного) аналізу.
78
ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України
Мова
спілкування
у Вашій сім’ї
(вдома)?
Регіони України
Захід
на
Украї
на
Цент
ральна
Україна
Пів
нічний
Схід
Пів
денний
Схід
Дон
бас
Пів
день
Макси
мальна
різниця
між ре
гіонами
1. Тільки українською
1.1. 1994–1997 79,8 40,5 52,1 16,7 3,7 18,7 76,1 1.2. 1998–2001 82,6 40,7 59,1 15,6 3,6 20,6 79,0 1.3. 2002–2005 87,3 45,1 62,3 13,1 2,4 20,5 84,9
2. Тільки російською
2.1. 1994–1997 4,6 27,6 1,6 40,0 74,4 43,3 69,8 2.2. 1998–2001 3,8 33,1 9,8 43,3 77,8 39,9 74,0 2.3. 2002–2005 3,4 31,3 9,8 44,5 79,6 40,7 76,2
3. І українською, і російською (залежно від обставин)
3.1. 1994–1997 14,7 31,1 36,3 43,0 21,4 36,8 28,3 3.2. 1998–2001 12,1 25,8 30,9 41,0 17,5 39,4 28,9 3.3. 2002–2005 7,4 23,2 27,8 42,8 17,3 38,3 35,0
4. Іншою
4.1. 1994–1997 0,9 0,7 0,0 0,4 0,5 1,2 1,2 4.2. 1998–2001 1,5 0,4 0,1 0,2 1,0 0,1 1,4 4.3. 2002–2005 1,9 0,4 0,1 0,1 0,7 0,1 1,8

Сім’я відіграє ключову роль умовній соціалізації підростаючих поколінь, атому дуже важливо враховувати, в якому напрямі змінюються мовні практики в українському суспільстві в різних поколіннях українців — від батьків до дітей.
Аналіз результатів травневого 2007 року загальнонаціонального опитування мовної ситуації та мовних преференцій громадян (див. табл. 3.) показує, що
1) в поколінні нинішніх громадян України у порівнянні з їхніми батьками на 5,2% скоротилася частка тих, хто в своїх сім’ях розмовляє виключно українською мовою, та на 4,9% скоротилася частка тих, хто розмовляє виключно чи переважно українською) водночас за зміни поколінь на 2,4% зросла частка тих, хто розмовляє змішаною мовою, на 1,5% тих, хто розмовляє виключно російською, та на 4,6% тих, хто розмовляє переважно російською.
Таблиця 3


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   38


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал