ІМ. І. Ф. Кураса мовна ситуація в україні: між конфліктом І консенсусом



Pdf просмотр
Сторінка6/38
Дата конвертації01.01.2017
Розмір2.82 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   38
56
ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України
Якою мовою думають респонденти
До
30 років
30–55
Старші
55 рок.
Все
насел.
Виключно українською
22 30 34 29 Переважно українською, але зрідка i російською Змішаною мовою, в якій вживаються як українські, так i російські слова
15 15 18 16 Переважно російською, але зрідка i українською Виключно російською
40 36 30 35 Іншою мовою
1

1 0,7
регіоні 14% виключно російською мовою — у центральному регіоні переважно змішаною мовою — на Півдні по 11% переважно російською у центральному регіоні і на Півдні.
Залежно від типу поселення, у якому проживають респонденти,
відповіді на це запитання розподілилися таким чином. Виключно українською мовою думають 53% сільських жителів, 21% мешканців невеликих міст, 16% — мешканців великих місті жителів столиці. Переважно українською думають 16% киян — мешканців великих міст, 8% — жителів невеликих місті 8% селян. Найбільша кількість респондентів із тих, хто думає
змішаною мовою, знаходиться серед 20% жителів невеликих міст. До них примикають 18% мешканців сіл. У великих містах змішаною мовою думають 10% жителів, зокрема у Києві Серед освітніх груп спостерігається зменшення кількості респондентів, що думають виключно українською, помірі зростання рівня освіти. Так, серед тих, хто має початкову і неповну середню освіту, думають виключно українською 39%, загальну середню — 32%, спеціальну середню — 29%, перший ступінь вищої, повну вищу освіту — 27%. Як бачимо, поступове зниження кількості респондентів по цих групах порушують тільки ті, хто має перший ступінь вищої освіти. Але вони не випадають із загальної тенденції. Серед освітніх груп простежується і зворотна тенденція чим вища освіта, тим більше думають російською. У групі респондентів з початковою і неповною середньою освітою виключно російською думають 26%, із загальною середньою — 33%, зі спеціальною середньою — 36%, із першим ступенем вищої освіти — із повною вищою освітою — 44%. Переважно російською думають тих, хто має початкову і неповну середню освіту, 8% загальну середню, спеціальну середню — 13%, перший ступінь вищої — 12%, повну вищу освіту — 12%. Серед тих, хто думає
змішаною мовою, також спостерігається тенденція до зниження кількості респондентів помірі зростання рівня освіти серед осіб
із початковою і неповною середньою освітою їх 19%, з загальною середньою — 16%, з середньою спеціальною — 15%, з першим ступенем вищої — 16%, з повною вищою — Чинник етнічного походження дуже корелює змовою, якою думають росіяни, і слабо корелює серед українців. Тобто вірогідність того, що росіянин думає російською, значно вища, ніж та,
що українець думає українською. Виключно українською думає
57
МОВНА СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ: МІЖ КОНФЛІКТОМ І КОНСЕНСУСОМ
тільки 37% українців іще українців думає переважно українською. Інші українці думають так змішаною мовою — переважно російською — 11%, виключно російською — Серед росіян ситуація має принципово інший характер. Думають виключно російською 83% росіян, переважно російською —
10%, змішаною — 6%, переважно українською і виключно українською менш ніж по Тепер розглянемо один із найважливіших чинників, що визначає рідну мову особистості, — мову, якою розмовляли її батьки.
На запитання Якою мовою всім ї спілкувалися Ваші батьки
(мати або батько, якщо Ви виховувались у неповній сім’ї, чи викладачі, якщо Ви виховувались у дитячому будинку, яке дозволяє глибше проникнути у те мовне середовище, в якому виховувалася людина, відповіді загалом розподілилися так
Таблиця 5
Мова спілкування батьків усім ї
або викладачів у дитячому будинку (у У західному регіоні у 81% респондентів батьки говорили виключно українською, а ще у 6% — переважно українською. Змішаною мовою у цьому регіоні батьки говорили у 6% опитаних.
Переважно російською і виключно російською батьки тут говорили лише у 1% і 4% респондентів, відповідно. А ще у 2% вони говорили іншою мовою. Такої мовної одностайності умові батьків немає
більше в жодному з регіонів країни. У Центрі країни розподіл респондентів замовою батьків такий батьки говорили виключно українською у 40% опитаних, переважно українською — у замішаною мовою — у 24%, переважно російською — 7% і виключно російською мовою — у 14%. На Півдні і Сході ситуація змінюється. Тут у багатьох сім’ях батьки розмовляли російською. Виключно російською на Півдні
58
ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України
Виключно українською
34 Переважно українською, але зрідка i російською
8 Змішаною мовою, в якій вживаються як українські, так i російські
слова
17 Переважно російською, але зрідка i українською
10 Виключно російською
30 Іншою мовою
1
говорили батьки у 51% респондентів, переважно російською у 14%. Ще у 16% опитаних батьки спілкувалися змішаною мовою. А виключно українською вони говорили у 11% і переважно українською — у 6% респондентів. Ще у 2% мешканців цього регіону батьки говорили іншою мовою. На Сході подібна картина.
Виключно російською тут говорили батьки усім ях у 47% опитаних, переважно російською — у 15%, змішаною — у 20%, переважно українською — 6%, виключно українською — Ці ж показники залежно від типу населеного пункту виглядають таким чином. У сільських респондентів батьків, що говорили виключно українською, найбільше — 57%. Переважно українською спілкувалися батьки у 9% опитаних селян, іще у 17% змішаною мовою. Виключно російською говорили батьки у жителів села, а ще у 6% — переважно російською.
У чверті мешканців невеликих міст батьки спілкувалися вдома виключно українською, у 7% — переважно українською. У досить багатьох, а саме — у 23% опитаних, батьки говорили змішаною мовою. Виключно російською говорили батьки у 33% мешканців цього типу населених пунктів, іще переважно російською.
У жителів великих міст значно більша частка батьків говорила російською — у 44% виключно російською і у 12% — переважно російською. Змішаною тут спілкувалися всім ї батьки у респондентів. А виключно українською говорили батьки у опитаних у великих містах, а у 8% — переважно українською. Серед киянці показники виглядають так. Виключно українською батьки говорили у 25% респондентів, переважно українською у 14%, змішаною — у 11%. Переважно російською спілкувалися вдома батьки 14% столичних жителів і у 34% з них виключно російською.
Вивчення відповідей респондентів, згрупованих за віковими когортами, дає наступну картину — чим старша група опитаних,
тим більша частка батьків розмовляла у них вдома українською.
Так, виключно українською спілкувалися 26% батьків у респондентів до 30 років, 33% — до 55 років, 42% — старших 55 років.
Трохи по іншому виглядають відповіді тиху кого батьки говорили переважно українською, — 10% у молоді, 8% — у респондентів середнього віку і 8% — старших 55 років. Але якщо об’єднати відповіді тиху кого батьки говорили виключно українською і переважно українською (тобто україномовних, то згадане співвідношення збережеться.
59
МОВНА СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ: МІЖ КОНФЛІКТОМ І КОНСЕНСУСОМ
Змішаною мовою говорили батьки у 18% молодих респондентів середнього віку, 17% — літніх людей. А виключно російською мовою говорили батьки у 31% респондентів у віці до років, у 32% опитаних середнього віку і 25% респондентів старшого віку переважно російською спілкувалися 15%, і 7% батьків відповідного віку.
В освітніх групах відповіді розподілилися так 44% респондентів, які мають початкову і неповну середню освіту, відповіли, що
їх батьки спілкувалися вдома виключно українською, з загальною середньою — 35%, зі спеціальною середньою — 33%, з першим ступенем вищої — 28%, з повною вищою освітою — Переважно українською говорили батьки у 8% респондентів з початковою і неповною середньою освітою, у 11% — з загальною середньою, у 9% — зі спеціальною середньою, у 8% — з першим ступенем вищої, у 7% — з повною вищою освітою. А змішаною мовою спілкувалися вдома батьки у 19% опитаних з початковою
і неповною середньою освітою, у 19% — з загальною середньою,
у 17% — зі спеціальною середньою, у 18% — з першим ступенем вищої, у 12% — з повною вищою освітою. Переважно російською батьки говорили у 7% респондентів з початковою і неповною середньою, 7% — з загальною середньою — зі спеціальною середньою, 12% — з першим ступенем вищої освіти, 12% — з повною вищою освітою. Тобто, чим вищий ступінь освіти у респондента, тим у більшої кількості із них батьки говорили російською мовою. Ця ж тенденція проявляється і у тиху кого батьки говорили виключно російською у респондентів з початковою і неповною середньою — 21%, із загальною середньою, зі спеціальною середньою — 30%, з першим ступенем вищої освіти — 33%, з повною вищою освітою — Розглянемо також, як співвідносяться етнічне походження респондента і мова спілкування його батьків усім ї. У 43% українців батьки вдома розмовляли виключно українською мовою,
у 10% — переважно українською, а ще у 20% — змішаною мовою. Переважно російською батьки говорили у 9% українців,
а виключно російською — у Щодо росіян, то їх батьки усім ях здебільшого спілкувалися російською. Так, виключно російською говорили батьки у опитаних росіян, переважно російською — 11%, змішаною мовою, переважно українською — 2%, — виключно українською — менше 1%.
60
ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України
Отже, відповіді респондентів на запитання фіксують такі тенденції по перше, мова батьків опитаних також була неоднорідною,
тобто ситуація українсько російської двомовності існує в країні
вже декілька поколінь по друге, регіонально картина мови батьків відрізняється тим, що для західного регіону вона є майже монолітною україномовною, а для інших регіонів різною мірою строкатою по третє, батьки респондентів сільського походження переважно говорили українською, а батьки респондентів, що виростали у великих містах — російською по четверте, чим старша вікова група опитаних, тим більшав ній частка батьків, що говорили українською поп яте, частка батьків респондентів українського походження говорила українською мовою, а частка російською у респондентів же російського походження практично всі батьки говорили російською мовою. Зважаючи на той факт, що мова, якою людина мислить і якою вона спілкується у різноманітних соціальних ситуаціях, залежить не тільки відмовного середовища, у якому вона зростала, а також
і від того, якою мовою вона навчалася у школі, здобувала спеціальність, потрібно з’ясувати мову навчання респондентів у школі і мову навчання в середніх спеціальних та вищих навчальних закладах. Відомості промову навчання у школі дає наступна таблиця.
Таблиця 6
Мова викладання навчальних предметів
у початковій та середній школі (у Як це виглядає по регіонах На Заході 85% респондентів навчалися українською, у центральному регіоні — 64%, на Сході — на Півдні — 18%. Ті, хто навчався спочатку російською, а потім українською, розподілені за регіонами так на Заході — у Центрі країни — 9%, на Півдні — 8%, на Сході — 6%. Іншими мовами навчалися на Заході — 3% опитаних, у всіх інших регіонах таких респондентів знайшлося менше, ніж по одному відсотку. Традиційно навчання українською мовою представлене найбільше на селі. Із сільських мешканців українською навчалися. За сільським населенням за цим показником йдуть жителі
61
МОВНА СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ: МІЖ КОНФЛІКТОМ І КОНСЕНСУСОМ
Українською
46
Росiйською
46 Спочатку — росiйською, потiм — українською
7
Iншою мовою (напишiть)
1
невеликих міст — 42%. Серед киян випускників україномовних шкіл налічується 40%. І найменше навчалося у школі українською мовою жителів великих міст — Відповідно і російською мовою навчалося найбільше респондентів із великих міст — 64%. У невеликих містах російською мовою навчалося 51% опитаних, у Києві — 49%, а на селі — Киян найбільше серед тих, хто у шкільні роки змінив мову навчання з російської на українську — 13%. Досить велика кількість таких людей і в невеликих містах — 7%. Змінювали мову навчання по 6% сільських жителів і мешканців великих містах.
Вікові групи розподілені замовою навчання у школі таким чином 46% молоді навчалися українською, у середній віковій групі цією мовою навчалися 42% опитаних, а у старшій віковій групі — 53%. Найбільше навчалися російською людей із середньої вікової групи — 51%. А от із старшого покоління — а молодшого — 41%. Серед молодіє і найбільше тих, хто спочатку навчався російською мовою, а потім українською — 11%. У цьому,
очевидно, відбилося те, що це покоління потрапило у смугу переводу шкіл із російської мови навчання на українську після проголошення Україною незалежності. Серед представників середнього покоління таких є тільки 6%, а серед старшого ще менше — 4%. Цікаво також подивитись, яка питома вага людей з українською і російською мовами навчання у школі є серед освітніх груп.
Як показав аналіз, тут проявляється тенденція зменшення кількості людей, що навчалися українською мовою, із зростанням рівня освітньої групи. Серед тих, хто має початкову і неповну середню освіту, налічується 57% випускників україномовних класів, загальну середню — 48%, спеціальну середню — 43%, першу ступінь вищої освіти — 43%, повну вищу освіту — 39%. Зворотна тенденція спостерігається щодо випускників російськомовних класів. Серед людей з початковою і неповною середньою освітою
їх налічується 37%, з загальною середньою — 43%, зі спеціальною середньою — 48%, з першою ступеня вищої освіти — з повною вищою освітою — Тепер подивимось, якою мовою навчалися у школі українці
і росіяни. Українською мовою навчалося у школі 59% українців,
російською мовою навчалося 92% росіян, 74% представників
інших національностей навчалося російською, 23% — іншою мовою (їх навчання українською у нашому дослідженні не зафіксовано українців навчалися російською і 3% росіян навчалися
62
ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України
українською. Інші опитані у процесі навчання змінювали мову з російської на українську. Отже, мова шкільного навчання практично всіх росіян російська. А українці замовою шкільного навчання розділені натри сегменти 59% — українською, 34% російською і 7% спочатку російською, а потім українською.
Зрозуміло, що мова шкільного навчання формує мову світоглядного і понятійного апарату особистості, яким вона сприймає
і відображає світ. І у подальшому її мовна поведінка багато у чому залежить саме відмови її шкільного навчання. Але не будемо забувати і проте, що людина може отримувати після школи професійну підготовку іншою мовою, що суттєво впливає на переформування її понятійного апарату. Тому важливо подивитися,
якими мовами здобували професійні знання ті, хто продовжував навчатися і після школи. Дані про це дає наступна таблиця.
Таблиця 7
Мова викладання предметів у вищих
та середніх спеціальних навчальних закладах
Як показують відповіді, у професійних навчальних закладах частка викладання предметів українською мовою є меншою, ніж російською. Так, викладання навчальних предметів велося тільки українською у 22% респондентів, більшість предметів українською,
але окремі російською — у 18%, більшість предметів російською,
але окремі українською — у 18%, тільки російською — у Ще 1% опитаних навчалися у професійних навчальних закладах
іншими мовами.
На Заході країни переважна більшість учнів і студентів навчалися тільки українською мовою або у них більшість предметів викладалась українською, але окремі російською — 53% і відповідно. Ще у 9% опитаних більшість предметів викладалася російською, але окремі українською і у 10% — тільки російською.
Якщо рухатися регіонами країни із заходу на схід і на південь,
то простежується тенденція зростання кількості випускників професійних навчальних закладів, які навчалися російською мовою.
63
МОВНА СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ: МІЖ КОНФЛІКТОМ І КОНСЕНСУСОМ
Тiльки українською
22
Бiльшiсть предметiв українською, але окремi росiйською
18
Бiльшiсть предметiв росiйською, але окремi українською
18
Тiльки росiйською
42
Iншою мовою (напишiть)
1
У центральному регіоні тільки українською навчалися 29% опитаних, більшість предметів викладалась українською, але окремі російською. У 20% опитаних більшість предметів викладалася російською, але окремі українською і у 24% — тільки російською. У південному і східному регіонах картина різко змінюється на користь російської мови. У південному регіоні тільки українською навчалися 6% опитаних, більшість предметів викладалась українською, але окремі російською — у 7%. У 18% опитаних більшість предметів викладалася російською, але окремі українською і у 69% — тільки російською.
На Сході тільки українською викладання велось у 3% опитаних,
більшість предметів викладалась українською, але окремі російською у 10%, більшість предметів викладалася російською, але окремі українською — у 23% і у 63% — тільки російською.
Наступною є картина залежності мови навчання від типу населення. Тільки українською навчалося 37% мешканців сіл ще у 24% з них більшість предметів викладалась українською, але окремі — російською більшість предметів викладалася російською,
але окремі українською — у 13%; і у 25% — тільки російською.
Професійну освіту 18% мешканців невеликих міст здобували тільки українською у 17% більшість предметів викладалась українською, але окремі — російською більшість предметів викладалася російською, але окремі українською — у 19%; і у 46% тільки російською.
У великих містах 15% мешканців здобули знання зі своєї
спеціальності тільки українською, 13% слухали більшість предметів українською, але окремі — російською, 20% більшість предметів вивчали російською, але окремі українською, і 52% — тільки російською. Мова навчання киян у професійних навчальних закладах виглядає так 13% вчилися тільки українською, у більшість предметів викладалась українською, але окремі — російською, більшість предметів викладалася російською, але окремі українською — у 29%, і у 37% — тільки російською.
Вікові групи замовою професійного навчання розрізняються таким чином. Тільки українською навчалися своїй спеціальності молоді. 23% з них слухали більшість предметів українською, але окремі російською, 21% — більшість предметів російською, але окремі українською і 26% вчилися тільки російською.
У середній віковій групі 18% опитаних здобували професійну освіту тільки українською. 17% слухали більшість предметів
64
ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України
українською, але окремі російською, 20% більшість предметів вивчали російською, але окремі українською, і 45% — тільки російською. У старшій віковій групі тільки українською навчалися у професійних навчальних закладах 21% респондентів. 15% з них більшість предметів слухали російською, але окремі українською вивчали більшість предметів українською, але окремі російською. Тільки російською у цій віковій групі навчалося Ми також проаналізували, якими мовами закінчували професійні навчальні заклади представники різних етнічних груп.
Дослідження показало, що 28% українців здобували професію тільки українською мовою, 22% з них слухали більшість предметів українською, але окремі — російською, 20% — більшість предметів російською, але окремі українською і 30% вчилися тільки російською. 81% росіян здобували професійні знання тільки російською мовою, 14% — більшість предметів слухали російською, але окремі українською, ще у 4% більшість предметів викладалась українською, але окремі — російською, і у 1% — тільки українською. Представники інших етносів у більшості професійні
знання здобували російською мовою — 70%. Щез них більшість предметів вивчали російською, але окремі українською,
і також 7% освоювали більшість предметів українською, але окремі російською. Тільки українською представники інших етносів професію не здобували. Але 17% з них навчалися своїй спеціальності іншою мовою.
Отже, найбільша строкатість замовою навчання у професійному закладі характерна для українців. Росіяни і представники інших етнічних груп здобували професію переважно російською мовою.
Звичайно, розуміння, знання мові навіть мислення, тобто той особистісний потенціал, що може бути названий як мовна компетентність, нетотожні практиці використання цих мову повсякденному житті. Адже у різноманітних публічних і непублічних ситуаціях залежно від багатьох політичних, ідеологічних, соціально психологічних, психологічних, соціокультурних факторів людина вибирає ту чи іншу мовну поведінку, утому числі і мову спілкування. Тому розглянемо, як відрізняється картина мовної
компетентності населення від реальної мовної поведінки і наскільки активно в ній (поведінці) використовуються українська
і російська мови (про англійську мову через обмеженість її використання населенням України далі не йтиметься.
65
МОВНА СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ: МІЖ КОНФЛІКТОМ І КОНСЕНСУСОМ
Перш за все проаналізуємо мовне спілкування усім ї. Серед соціолінгвістів це спілкування вважається найбільш вільним,
захищеним від дії зовнішніх соціальних чинників, де їй не треба підлаштовуватися до якихось моделей мовної поведінки, що активно запроваджуються у суспільстві.
Таблиця 8
Мова спілкування усім ї (вдома) (у Із таблиці 8 випливає, що в цілому по країні практично існує
мовний паритет з двадцятивідсотковою проміжною «суржиковою»
групою.
Привертає увагу й те, що відповіді респондентів на запитання щодо мови, якою думає людина, і мови, якою вона спілкується усім ї, дуже наближуються. Можливо, це пов’язано з найвищим рівнем свободи вибору мови. Хоча певні обмеження у виборі мови спілкування усім ї також існують — ця проблема виникає усім ях,у членів яких рідна мова є різною, особливо, коли йдеться про віддалені мови.
Крім цієї загальної картини існує і така, на якій мовні переваги населення по різному розподілені по регіонах, типах поселень,
етнічних, вікових і освітніх групах. Якщо взяти мовне спілкування усім ї по регіонах, полюсами цього розподілення є Захід
і Південь України. На Заході виключно українською говорять вдома опитаних, а на Півдні — лише 3%. Між ними знаходяться Центрі Схід — 6%. Найбільше респондентів говорять вдома переважно українською в центральному регіоні країни —
15%. В усіх інших — від 5 до З російською мовою у цьому плані ситуація має майже дзеркальне відображення. Найбільше говорять вдома виключно російською на Півдні — 54%, а найменше на Заході — 2%. На відміну від тих, хто говорить переважно українською і майже рівномірно розповсюджені по всій Україні, ті, хто говорить переважно
66
ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України
Виключно українською
29 Переважно українською, але зрідка i російською
9 Змішаною мовою, в якій вживаються як українські, так i російські
слова
20 Переважно російською, але зрідка i українською
14 Виключно російською
28 Іншою мовою
1
російською, розподілені по зростаючій від заходу до сходу. На Заході переважно російською говорять 2%, у Центрі — 14%, на Півдні і на Сході — 21%. Тих, хто говорить змішаною мовою, найбільше зосереджено у Центрі країни — 28%. Носіїв «суржика» досить багато на Півдні країни — 20% і на Сході — 22%. Найменше за самооцінками
«суржик» поширений на Заході країни — 6%. Відмінності умовній поведінці вікових групу сім’ї не такі разючі, як за регіонами. У цих групах простежується така тенденція чим старша за віком група, тим більше в ній користуються всім ї українською. Так, виключно українською говорить молоді до 30 років, 28% людей середнього віку і 33% людей старших зароків. Зворотною є тенденція щодо вживання усім ївиключно російської мови. Найбільше її вживає молодь — за нею йде середня вікова когорта — 28% і, нарешті, старша вікова група — 26%. Змішаною мовою говорять приблизно однаково в кожній віковій групі — приблизно кожний п’ятий. Серед типів населених пунктів найбільш україномовним усі мейній комунікації залишається село. Тут говорять виключно українською 51% мешканців. До того ж, тут ще 10% респондентів зазначили, що говорять вдома переважно українською. Найменш україномовними є великі міста. В них говорять виключно українською 15% мешканців іще переважно українською,
тобто україномовне ядро великого міста становить менше чверті
жителів. У невеликих містах україномовних мешканців більше.
Тут виключно українською вдома говорить 23% і переважно українською ще 7%. Кияни, що користуються усім ї виключно українською, становлять 18%. А тих, хто переважно вживає дома українську, налічується 13%. Змішана мова найбільш поширена усім ях мешканців невеликих міст. Про це сповістили 24% респондентів. Трохи менше носіїв суржику у селах — 21%. У Києві і великих містах говорять удома змішаною мовою відповідно 14% і 15% опитаних.
Найчастіше вживана усім ї виключно російська мова увели ких містах — 44%. До того ж, тут говорять переважно російською,
але зрідка й українською ще 18% респондентів. За ними йдуть невеликі міста — тут 31% мешканців говорить виключно російською, а 15% — переважно російською. Для Києва характерним
є вживання вдома переважно російської мови, але зрідка й української. Така якість мовного спілкування притаманна 32% киян.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   38


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал