ІМ. І. Ф. Кураса мовна ситуація в україні: між конфліктом І консенсусом




Сторінка22/38
Дата конвертації01.01.2017
Розмір2.82 Kb.
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   ...   38
229
МОВНА СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ: МІЖ КОНФЛІКТОМ І КОНСЕНСУСОМ
Історично розвиток мовної сфери України визначався політичними та ідеологічними імперативами правлячих режимів. Недивно, що ця зв’язка перекочувала у незалежну Україну і знайшла своє продовження у діях влади, політичних сил, громадських рухів. Навряд чи найближчим часом відбудеться деідеологізація та деполітизація мовної проблеми і вона набуде того змісту, що має
бути їй притаманним, — змісту суто культурологічного. Наразі
значно актуальнішим залишається вибір ідеології мовної політики держави. Вибір відбувається у гострій полеміці між адептами різних, багато у чому несумісних моделей мовної сфери, чим утворюється для політиків широкий простір для маніпулювання настроями різних мовних група також їх мобілізації на свою підтримку.
Відповідно, край ідеологізації та політизації мовної проблеми та політичним провокаціям на мовному ґрунті може покласти тільки консенсус політиків щодо ідеології державної політики у сфері мови та моделі співіснування найбільш поширених у країні мов. Парадокс ситуації, отже, утому, що мовна проблема може бути звільнена від своєї ідеологічної та політичної складової за допомогою
ідеологічних та політичних аргументів.
1
Мишловська О.
Парадокси мовної політики//Українська правда. —
2007. — 12 липня//http://www.pravda.com.ua/archive_day/20070712.htm
2
Там само.
3
Там само.
4
Лановенко О.
Медовий місяць незалежності давно вже минув Віче. —
1998. — №12//http://www.niisp.gov.ua/act_problems.php?razdel=lan4 Обережно — мова Матеріали парламентських слухань у Верховній
Раді України 12 березня 2003 року. — К, 2003. — С. 16, 18.
6
Двуязычие в Украине безперспективно ua.com/ukrai ne/2006/03/21/103909.html
7
Погрібний А.
Про стратегію державобудування та сутність мовних тор жищ у сучасній Україні http://www.ualogos.kiev.ua/text.html?id=130&ca tegory=23 Там само.
9
Старцев В.
Язик мій, чий ти ворог // Дзеркало тижня. — 2003. — №8. —
1–7 березня.
10
Пасько В.
Мова і нація//Дзеркало тижня. — 2004. — №45. — 6–12 лис топада.
11
Герасимчук В.
Чи існує мовна проблема в Україні?//Політика. —
2006. — 3 червня 12
Лубківський О.
Особистий сайт 13
http://pavlogradruth.narod.ru/HTML/Default/vidpovid.html
230
ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України

14
Лозинський Р.
Хто такі галичани і чому вони стають сепаратистами Ї — 2001. — №23// http://www.ji.lviv.ua/n23texts/lozynskyj.htm
15
Медвідь Л, Возницький Б.
Камо грядеши... українська мова на українському овиді?//Дзеркало тижня. — 2004. — №6. — 14–20 лютого.
16
Щоткіна К.
До мови мовчазної більшості // Дзеркало тижня. — 2001. —
№48. — 8–14 грудня. Відкритий лист дванадцяти аполітичних літераторів//Персональний сайт В.Ющенка. — 2004. — 18 жовтня.
18
Відкритий лист//День. — 2005. — 29 січня.
19
Білецький М.
«Міністерство дерусифікації»//День. — 2005. — 12 лю того.
20
Русский язык на Украине — проблема государственной безопасности
//http://www/nr2.ru/crimea/83524.html
21
Зуев В.
Скажи мне — кто твой друг http://www.left.ru/2007/5/zu Виступ Голови Комітету Верховної Ради України з питань культури
і духовності Танюка Л.С. на парламентських слуханнях 12.03.2003 року,
присвячених функціонуванню української мовив Україні http://www.no vamova.com.ua/htm/03/taniuk.htm; Обережно — мова — С. Ющенко Я належу до тих людей, які вважають себе європейцями»//
Критика. — 2004. — 12 cічня// http://www.yuschenko.com.ua/ukr/pre sent/Mass_media/455/
24
Ципко А.
«Мовне» прикриття // День. — 2005. — 12 лютого.
25
Дзюба І.
Сучасна мовна ситуація в Україні. До змісту книги Чи має
українська нація перспективу. До розділу Просвіта http://ukr Диву Панчук МІ. Мовно культурні проблеми у висвітленні регіональної преси // Регіональні версії української національної ідеї Спільне
і відмінне. — К, 2005. — С. 143. Борис Бахтєєв для Української правди. 05.06.2006// http://www.prav da.com.ua/news/2006/6/5/42497.htm
28
http/://www.hw.net.ua/art.php?id=13412 29
Лановенко О.П., Швалб Ю.М., Кубеліус О.А.
Актуальні гуманітарні
проблеми сучасної України http://3c.vox.com.ua/publ/other/Ad min/20.html
30
Заявление Русского движения Украины об антидемократических действиях правительства Украины в культурно языковой сфере. Принято
Координационным советом Русского движения Украины 9 июля 2000 г.,
г. Киев// http://rdu old.narod.ru/doca.htm
31
Обращение участников Международной научно практической конфе ренции «Русский язык в поликультурном мире» к лидеру Партии регионов,
Премьер министру Украины Януковичу В.Ф., г. Ялта, 8 июня 2007 г.//
http://www.rdu.org.ua/news.php?content=1181329260&path=docs
231
МОВНА СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ: МІЖ КОНФЛІКТОМ І КОНСЕНСУСОМ

32
Резолюция международной конференции «Русский язык в поликультур ном мире», г.Ялта, 8 июня 2007 г http://www.rdu.org.ua/news.php?con tent=1181329140&path=docs
33
Іван Дзюба
: Сьогодні основним гальмом на шляху демократичного
і національно культурного розвитку України є Верховна Рада»
//http://www.universum.org.ua/journal/2007/dzub_3.html
34
Дзюба І.
Сучасна мовна ситуація в Україні.
35
Свита І.
Українське небажання українського//Днепровская правда. —
2007. — 17 серпня 36
Боришевський М.
Про політичну зумовленість мовних проблем в українському суспільстві Там само.
38
Радчук В.
Поверніть народові вкрадену мову va.com.ua/tum/lang_conf_13.htm
39
Іван Дзюба
: Сьогодні основним гальмом на шляху демократичного
і національно культурного розвитку України є Верховна Рада».
40
Дзюба І.
Сучасна мовна ситуація в Україні.
41
Там само.
42
Там само.
43
Ющенко: Я належу до тих людей, які вважають себе європейцями. Там само.
45
Відкритий лист дванадцяти аполітичних літераторів.
46
Лінчевський В.
Чергова зрада зріє в
Раді// http://ukrgaze ta.plus.org.ua/article.php?ida=1360 47
Рябоконь Л.
За що воюємо?//День. — 2005. — 8 лютого Червак Б.
Інформація про круглий стіл в Національній Спілці письменників//
http://www.novamova.com.ua/htm/05/chervak_01.htm
48
Див. у Майборода ОМ, Рафальський О.О. Загальнонаціональні та регіональні інтереси в сучасній Україні // Регіональні версії української
національної ідеї. Спільне і відмінне. — С. 87. Офіційна заява Багаторічне порушення праві свобод людини в Харкові. Автори Громадський Комітет Захисту Прав Людини Дослідницький
Центр Всестороннього Вивчення Життєдіяльності Людини та Суспільств//
http://www.holocaust1.netfirms.com/pcdhr/statement_10.htm
50
Лубківський І.
Вказ. праця.
51
Боришевський М.
Вказ. праця.
52
Обращение. Президенту Украины Л.Д.Кучме. Принято Межнацио нальным Форумом Украины Інформаційний збірник з міжнаціональних проблем. Спеціальний випуск. — 2000. — №2 (8). — С. Відкритий лист//День. — 2005. — 29 січня.
54
Жулинський М.
Уявна загроза//День. — 2005. — 29 січня.
232
ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України

55
Резолюция круглого стола «языковая политика в Украине: модели демократического развития»// http://www.rdu.org.ua/news.php?con tent=1159432620&path=docs
56
Бохно И.
Русский язык на Украине: мостили ров? Часть 4: Политми фология//http://www.nr2.ru/crimea/82686.html
57
Лановенко О.П., Швалб Ю.М., Кубеліус О.А.
Вказ. праця.
58
Армянська А.
Державна мова під загрозою?//Своя газета. — 2006. —
27 февраля.
59
Малиновська Д.
Партія регіонів Не можна ділити Україну на «Нашу»
і Не нашу»//Одесские известия. — 2006. — 18 марта.
60
Крым игнорирует проведение референдума о русском языке
//http://obkom.net.ua/news/2006 03 07/0920.shtml
61
Ірина Фаріон
: Мова створила нашу державу //http://www.tiahny bok.info/inshi_dopysy/dokument000441.html
62
Постсовєтська шизофренія. Інтерв’ю з публіцистом Миколою Рябчу ком http://nslowo.free.ngo.pl/rozmova/postsovet_shizo.htm
63
Шумлянський С.
«Мовні» дії влади безпорадність чи. стратегія?//
http://www2.pravda.com.ua/news/2006/5/23/42012.htm
64
Панченко В.
Русифікація від Олександра Мороза//День. — 2005. —
21 квітня.
65
Борис Бахтєєв
. Вказ. праця
66
Касьяненко М.
Що ж насправді вирішив кримський парламент День. — 2006. — 21 жовтня.
67
Дроздовський Д.
Нації вмирають невід інфаркту, спочатку в них відбирають мову. Рефлексії навколо непросвіченої двомовності // Віче. —
2006. — №13 // http://viche.info/index.php?action=archive&id=274 68
Золотарев В.
Язык мой — враг мой//Киевский телеграфъ. — 2001. —
28 мая — 3 июня; його ж. Суббота для человечества//Киевский телеграфъ. —
2002. — 8–14 апреля.
69
Надоша О, Гонський В.
Мова як чинник формування людини і нації Українська правда. — 2007. — 16 березня http://www.prav da.com.ua/news/2007/3/16/55834.htm
70
Шевчук Ю.
Мовне питання та українська еліта//Телекритика. —
2006. — 13 квітня//http://www.telekritika.kiev.ua/articles/176/0/7115/
71
Там само.
72
Там само.
73
Литвин В.М.
Вступне слово на відкритті парламентських слухань
«Про функціонування української мовив Україні 12 березня 2003 р 03 2003.htm
74
Романчук О.
Мова як визначальний культурно політичний фактор
інформаційної безпеки держави http://www.universum.org.ua/jour nal/2004/rom_05.html
75
Романчук О.
Чи потрібна Україні українізація http://www.best loads.ho.com.ua/art_ukraine_need_ukrainization_2.htm
233
МОВНА СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ: МІЖ КОНФЛІКТОМ І КОНСЕНСУСОМ
Проблема державної мовив сучасному суспільстві http://ko nus.in.ua/content/view/79/41/
77
Ткаченко О.
Проблема мовної стійкості та її джерела http://www.best loads.ho.com.ua/art_ukraine_need_ukrainization_2.htm
78
Надоша О, Гонський В.
Вказ. праця.
79
Пасько В.
Вказ. праця.
80
Дроздовський В.
Вказ. праця.
81
Свіржецький К.
Мови в Україні. 2. Захистимо російську мову //
http://exlibris.org.ua/swirz/r02.html
82
Обращение Русского блока и Русского движения Украины к премьер министру А.К.Кинаху и министру образования и науки В.Г.Кременю
14.10.2002 г http://www.whiteworld.ru/rubriki/000109/001/02101502.htm
83
Обращение Русского движения Украины к общественным и политичес ким организациям, депутатам советов всех уровней, гражданам Украины.
9 июля 2000 г http://www.whiteworld.ru/rubriki/000109/001/02101502.htm
84
Железный А.
Происхождение русско украинского двуязычия в Укра ине. — К, 1998. — С. В Донецке решили, что Украине действительно нужен один государствен ный язык — русский Диву Майборода ОМ, Рафальський О.О. Вказ. праця. — С. 86–87.
87
Андрухович Ю.
(У)мовний вопріс//Дзеркало тижня. — 2005. — №3. —
29 січня — 4 лютого.
234
ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України

3.2. Механізми політичної мобілізації
мовних груп антрепренери, гасла, заходи
Захист культурної різноманітності є етичним імперативом, невіддільним від шанування гідності людської особистості. Відповідно, це вимагає поваги доправ і основних свобод людини, особливо до осіб, які належать до меншин. Однією з найбільш виражених ознак культурної різноманітності є наявність унікальних мовних груп, що
історично склалися і становлять основу культурних традицій тієї чи
іншої етнічної групи. Прискіплива увага до питань впливу мовної
багатоманітності на процеси стабільності та сталого розвитку цілком обґрунтована. Важливими є й проблеми, пов’язані зі становленням носіїв мови до свого статусу, належністю до політичної системи,
соціальної структури країни, до етносу та рідної мови, оскільки світогляд та самосвідомість народу значною мірою зумовлені мовою.
Мова відіграє свою роль і у формуванні громадянської ідентичності. З одного боку, мовна гомогенізація залишається одним з основних механізмів, який впроваджує держава для поширення та розвитку колективної громадянської ідентичності на своїй території серед населення, оскільки спільну мову можна сприймати як основу, щонайкращим чином забезпечує базу для створення громадянської ідентичності. З іншого боку, в сучасних суспільствах такий підхід, як гомогенізація мовного середовища, уніфікація засобів комунікації і проведення мовної політики, спрямованої на зміцнення статусу державотворчої мови за рахунок численних мов меншин, що проживають на території держави, не може бути адекватним в умовах тенденцій диверсифікації, розвитку мовного розмаїття та захисту малих мов. До того ж, політика практично будь якої держави тією чи іншою мірою полягає у використанні мови як ефективного ресурсу мобілізації населення (за слушним визначенням М. Губогло мобілізований лінгвіцизм»), а часто й як дієвий
інструмент у галузі міжнародно політичних відносин.
Але які в багатьох інших випадках, традиційний (і в першу чергу зарубіжний) підхідне може бути використаний повною мірою у випадку з Україною. Мовна ситуація в сучасній Україні ускладнюється трьома базовими особливостями поділ населення напри наймні дві мовні групи — російськомовну та україномовну, які
є приблизно рівними за кількісним складом і не збігаються з групами етнічними територіальна та соціально територіальна поляризація мовних переваг громадян формальний та контроверсійний
235
МОВНА СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ: МІЖ КОНФЛІКТОМ І КОНСЕНСУСОМ
характер українського мовного законодавства. Як для русофо нів, такі для українофонів мовний вибір є символом їх самоідентифікації, а складність ситуації зумовлюється різноманітністю поелементного поля етнічної самоідентифікації. До того ж надзвичайно важливою є проблема збереження та розвитку саме української мови — мови титульної нації в державі, яка є не поліетнічною,
а державою з поліетнічним складом населення. Починаючи з 1989 р, коли в Україні був прийнятий закон
«Про мовив Українській РСР, тривають дебати щодо надання російській мові статусу державної. Значна частина українського суспільства вважає, що російська мова має набути статусу державної чи офіційної, водночас як не менш значна частина бачить
існування української держави з однією, українською, державною мовою, залишаючи за російською статус мови національної меншини. Це протиріччя, з нашого погляду, лежить принаймні вдвох площинах по перше — у площині міжособистісного зіткнення
індивідів, протилежно орієнтованих умовному плані по друге нарівні суспільства — неприйняття частиною суспільства адміністративно директивної українізації. Аргументація основних політичних акторів з цього приводу наступна:
Pro
А. Значна частина громадян України підтримує підвищення статусу російської мови. Демократія передбачає врахування думки меншості, яка має бути процесуально оформленою у правові рішення, що приймаються вищим законодавчим органом держави.
Б. Російськомовні громадяни обмежені вправі користуватися державними послугами, оскільки мовою судочинства та юридичних звернень є українська мова.
В. Історично всі східні і південні регіони України, де сьогодні
кількісно переважають русофони, формувалися в умовах безумовного панування впливу російської мови і культури.
Г. Міжнародний досвід свідчить, що невирішені проблеми в мовній сфері можуть викликати відцентрові тенденції в державі
(як, наприклад, у Фландрії чи Квебеку, а наявність офіційного статусу двох чи більше мов є поширеною практикою в сучасному світі (Швейцарія, Фінляндія).
Д. Вирішення мовного питання буде запорукою подолання розколу, який існує сьогодні в українському суспільстві, а українізація, що проходить у державі, може призвести до ескалації конфлікту на мовному ґрунті.
236
ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України

Contra:
А. Мова є головним фактором національної самоідентифікації, головною ознакою етнічності.
Б. В Україні відсутні будь які проблеми з використанням російської мови.
В. Усі громадяни України мають володіти українською мовою,
а у разі надання російській мові статусу державної значна частина громадян буде ігнорувати українську мову, оскільки вона втратить практичне значення. Російська мова, як більш потужна мова, практично витіснить українську.
Г. Більшість населення держави належить до українського етносу, тому й єдиною державною мовою має бути українська
Д. Російська мова є засобом впливу та тиску на Україну збоку Росії.
Е. Надання статусу державної російській мові буде сприяти сепаратистським тенденціям у східних та південних регіонах Ук раїни.
У цій аргументації основних політичних акторів немає нічого нового. В Україні російська мова (точніше, питання про її статус)
неодноразово використовувалася як один з інструментів у політичній боротьбі. Мова спілкування також має значний вплив на електоральну поведінку громадян, особливо великою роль мовного фактора була під час президентських кампаній 1994 та 2004 рр.,
парламентської 2006 р. (для справедливості треба зазначити, що артикуляція мовного фактора під час позачергових парламентських виборів 2007 р. збоку основних політичних гравців була зведена до мінімуму, і цей ресурс було віддано на поталу маргіналам).
У той же час, Партія регіонів, Комуністична і певним чином Соціалістична партії, в гаслах яких присутнє домагання надання державного або офіційного статусу російській мові, не намагаються пришвидшити цей процес, можливо, залишаючи мобілізований лінгвіцизм» на майбутні виборчі перегони. Блоки ж національно демократичного спектра — НУНС та БЮТ — категоричні супротивники підвищення статусу російської мови. В черговий раз це озвучив Президент України В. Ющенко, який 31 грудня 2006 р.
під час свого новорічному телезвернення заявив необхідно усвідомити, що Україна — це держава з однією державною мовою».
Натомість, не забарився з відповіддю й прем’єр міністр В. Януко вич. 9 лютого 2007 р. він виступив із заявою Будемо вводити регіональний статус російської мови, а надалі подумаємо над наданням
237
МОВНА СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ: МІЖ КОНФЛІКТОМ І КОНСЕНСУСОМ
їй статусу державної. Ця мета прописана в основних завданнях
Кабінету Міністрів. У Швейцарії три державні мови, і ніхто не воює,
всіх це влаштовує. А в нас російська мова стала фактором розколу.
Так це все штучна, надумана проблема. А 23 березня 2007 р.
В.Янукович пов’язав розв’язання мовної проблеми зі створенням нової парламентської коаліції з конституційною більшістю Коли буде створена коаліція в 300 голосів, будуть розглядатися будь які питання, втому числі і мовні. Але відразу після парламентських виборів 2006 р. почався парад мовних суверенітетів».
Упадає у вічі, що цей парад проходив саме в тих регіонах, де вплив Партії регіонів є найбільш потужним. І проходив він зви користанням цілком очевидної технології, а саме з використанням ратифікованої Україною Європейської хартії регіональних мов або мов меншин. Не можна обділити увагою ще одну деталь. Оскільки політичні актори розуміють, що за сучасних обставин внести зміни до
Конституції нереально, пропонується, поряд з уже зазначеною регіоналізацією мов, ще один легітимний інструмент, а саме розробка і ухвалення законом Концепції державної мовної політики та Концепції державної етнонаціональної політики в Україні. Фахівцям добревідома сумна і багатостраждальна доля обох Концепцій. Але нині прихильниками надання російській мові статусу державної пропонується кардинальна зміна самої ідеології Концепції. На їхню думку, в ній мають бути присутні, поряд з іншими,
принаймні два базові положення Визначення етнічних груп,
що проживають в Україні, за культурно мовним критерієм, а не за критерієм біологічного походження Визнання російської
етнічної спільноти в Україні як державотворчої поряд з українською. Не будемо аналізувати ці положення, зазначимо тільки, що це є черговим намаганням створити механізм політизації мовних груп в Україні.
Вищезазначене (регіоналізація мов, намагання створити законодавчу базу і, як квінтесенція, — провести зміни до Конституції) можна визначити як верхній рівень забезпечення політичної мобілізації мовних груп в Україні. Існує, з нашого погляду,
і нижній, або базовий рівень політизації, яка здійснюється через практичну діяльність як основних політичних гравців, такі через громадські організації, національно культурні товариства, ЗМІ тощо. Політична мобілізація мовних груп відбувається досить успішно, оскільки, як слушно зазначає О.Міхєєва: Сьогодні в Україні
238
ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України
не запропоновано вирішення мовної проблеми, яка б влаштовувала всіх, і саме тому вона стає зручним інструментом впливу на потенційний електорат. Ця думка кореспондується з точкою зору
Я.Грицака, який справедливо вважає, що гострота ситуації викликана тим, що українські інтелектуали в більшості випадків виступають прибічниками мовної, а неполітичної українізації,
що виявляється неприйнятним для російськомовних громадян сходу і півдня України в цілому»
5
Якщо говорити про використання мовного фактора в політичній мобілізації, то ситуація єна нашу думку, більш ніж парадоксальною. Адже воно одночасно відображує і намагання основних акторів втиснути в його зміст ідеологію, теорію та практику різноманітних форм самовизначення і самоствердження мовних
і національних групі легітимну та самопроголошену діяльність реальних або ефемерних лідерів щодо створення асоціацій, рухів,
земляцтв, конгресів, з’їздів народів, общин, форумів для вирішення різноманітних завдань — від економічних до мовних, від культурних до політичних. І все це під яскравими гаслами рівно прав’я, справедливості, демократії та національного відродження. Але попри всю свою парадоксальність, мовна карта стає
вагомим фактором у технологіях політичної боротьби і суттєво впливає на результати виборчих перегонів. Колими говоримо про політичну мобілізацію мовних (як, до речі, і етнічних) груп, слід визначити основні етапи та форми мобілізації. Першим етапом можна було б визначити етап «розставлення прикордонних стовпів. На цьому етапі знаходяться і виокремлюються певні маркери, які, з одного боку, виділяють групу з поміж
інших, роблять міжгрупові кордони непрозорими, аз другого,
посилюють внутрішньогрупову солідарність, об’єднують групу навколо загальних ознак. Свій простір (як територія, такі дискурс) звужується в умовах розсіяного проживання до розмірів сімейно побутової сфери і, навпаки, розширюється за умов компактного проживання. Другим етапом є маргіналізація групи за принципом як багато ми втратили. На цьому етапі відбувається тотальне формування комплексу групової неповноцінності стосовно попередніх етапів історичного і культурного розвитку групи за принципами мій народ втрачає мову, мій народ втрачає
свою культуру і т. п. Наступний етап — артикуляція мети та обраних засобів для зміни існуючого становища. Цей етап супроводжується розширенням визнаних кордонів і експансією на
239
МОВНА СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ: МІЖ КОНФЛІКТОМ І КОНСЕНСУСОМ
чужі символічні території. Останнім часом в Україні відбуваються досить різкі змінив так званому феномені сусідства. Порушується принцип невтручання. Причому під втручанням чи невтручанням розуміється не тільки і не стільки фізичне вторгнення в інший простір, скільки вторгнення в інше символічне поле. Відбувається порушення символічної рівноваги, коли сусідство замінюється прикордонним становищем, за яким той, хто живе поруч,
сприймається не як продовження спільноти, що склалася, а як
«чужий», якому ми повинні протистояти. І, нарешті, етап безпосередньої мобілізації для спільних дій. Якщо попередні етапи вели до посилення групової солідарності, емансипації групи, розширення символічного простору, то на цьому етапі відбуваються безпосередні дії.
За формою політична мобілізація може бути як легітимною
(статутна діяльність політичних партій, суспільних організацій та рухів, такі нелегітимною, що відбувається за межами правового поля. Взагалі ж ідеальна логіка мобілізації потребує наявності
багатьох факторів — це і конструювання мовної проблематики,
і боротьба за домінування мовних проблем над іншими (соціальними чи економічними, і наявність певної групи інтелектуалів,
що займаються її формулюванням, та інституціоналізованих організацій, і певний тип лідера — від просвітника до політика, що закликає до активних дій.
Повертаючись до базового рівня політизації, який здійснюється через практичні дії як політичних гравців, такі через діяльність громадських організацій та національно культурних товариств,
слід зазначити, що якщо діяльність провідних політичних партій певним чином обмежена міркуваннями як політичної кон’юнк тури, такі дуже обережним ставленням до можливого впливу на електоральну поведінку, то діям громадських організацій, рухів,
фронтів відведено роль локомотиву політичної мобілізації. Серед основних громадських організацій та рухів, що в своїй діяльності
використовують питання підвищення статусу російської мови як політичної мобілізації, слід визначити наступні Русское движение
Украины, Русское движение Крыма, Русская община Украины,
Русская община Крыма, Русский блок Крыма, Русский народный
Союз, Русский совет Украины, Союз русского народа, Конгресс русских организаций Украины, ЗУБР, Русское собрание, Наслед ники Богдана Хмельницкого, Русич, Русь, Севастополь Крым
Россия та інші. До цього переліку можна додати проросійські


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   ...   38


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал