ІМ. І. Ф. Кураса мовна ситуація в україні: між конфліктом І консенсусом



Pdf просмотр
Сторінка13/38
Дата конвертації01.01.2017
Розмір2.82 Kb.
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   38
135
МОВНА СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ: МІЖ КОНФЛІКТОМ І КОНСЕНСУСОМ

Таблиця 8
Мова, якою респонденти хотіли б читати газети (у %)
Отже, майже кожен третій виявив бажання читати газети тільки російською мовою і тільки менше, ніж кожен п’ятий — тільки українською. Так виглядає картина по всій країні. Але регіони досить чітко відрізняються за своїми мовними вподобаннями. Причому вподобання мешканців західного регіону читати газети тільки українською мовою — 58%, майже дзеркально відбиваються на Півдні бажаннями читати газети тільки російською мовою — 60%. До
Півдня наближається Схід — 54%, а Центр виступає буфером — тут найбільше тих, хто ставиться толерантно до читання газет обома мовами, — 32% опитаних, для 37% це питання немає значення.
Тип населеного пункту, у якому проживають респонденти, також впливає на їх мовні преференції. Так, мешканці сіл є найбільшою групою, яка бажає читати газети тільки українською мовою.
Вона обіймає 30% сільських жителів. А от серед мешканців великих міст тільки українською бажають читати газети всього серед жителів невеликих міста серед киян — 19%. У той же час 45% жителів великих місті жителів малих міст хотіли б читати газети тільки російською мовою. У Києві прихильників читання газет тільки російською налічується 19%, а в селі — 17%.
24% двомовно налаштованих читачів газет (тобто тих, хто хотів би читати газети і українською, і російською мовами) проживають у Києві, 22% — у селах, 21% — у великих містах і 20% у невеликих містах. Серед толерантних читачів, яким все одно,
якою мовою читати газети, на першому місці стоять кияни — далі йдуть сільські мешканці — 30%, потім жителі малих міста замикають цей ряд жителі великих міст — Таким чином, мовні установки на читання газету жителів різних типів населених пунктів є досить різноманітними.
Не меншою є дисперсність в установках намову газети і у представників вікових груп. Від 31% до 35% коливається у всіх вікових
136
ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України
Тільки українською
18,5
Тільки російською українською, i російською однаковою мірою
21
Не має значення українською чи російською
26
Іншою мовою (напишіть)
0,1
Важко відповісти
1
групах кількість бажаючих читати газети тільки російською мовою. Тільки українською бажали б читати газети від 17% до респондентів у всіх вікових групах.
Ще ближчими є показники у молоді, людей середнього віку
і старших людей, які хотіли б читати газети і українською, і російською мовами — у межах від 21% до 22%. У межах є кількість представників усіх вікових груп, для яких немає значення, якою мовою читати газети.
Рівень освіти респондентів також суттєво не впливає на вибірними мови газети. Тільки українською хотіли б читати газети тих, хто має початкову і неповну середню освіту, 21% тих, хто має загальну середню освіту, 18% людей з середньою спеціальною освітою, 14% тиху кого є перший ступінь вищої освіти, і людей з повною вищою освітою. Тільки російською бажають читати газети представники всіх освітніх групу межах 29–34% загальної кількості кожної із них.
І українською, і російською мовами хотіли б читати газети опитаних із загальною середньою освітою, 19% з початковою
і неповною середньою освітою, 22% зі спеціальною середньою освітою, 24% з першим ступенем вищої освіти із повною вищою освітою. Немає значення, якою мовою читати газети, для чверті респондентів з початковою і неповною середньою освітою,
і з спеціальною середньою освітою, для 26% з повною вищою освітою, для 27% з загальною середньою освітою і для 28% з першим ступенем вищої освіти.
Отже, рівень освіти респондентів не детермінує якісь специфічні установки намову читання газет. Скажімо, переважання бажаючих читати газети тільки російською над бажаючими читати тільки українською рівномірно розподілено по всіх освітніх групах.
Найбільш чітко впливає на вибір мови газети етнічне походження респондентів. Аналіз показує, що 75% росіян висловлюють бажання читати газети тільки російською мовою. Ще для з них мова газети немає значення, а 10% хотіли б читати газети
і українською, і російською мовами. Читати газети тільки українською висловили бажання менше 1% росіян.
Серед українців найбільшою групою є та, яка вважає, що для неї немає значення, якою мовою читати газети — 30%. Другою за кількістю групою українців, яка має бажання читати газети
і українською, і російською мовами — 24%. За нею йдуть ті, хто
137
МОВНА СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ: МІЖ КОНФЛІКТОМ І КОНСЕНСУСОМ
хотів би читати газети тільки українською — 23%. Тільки російською бажають читати 21% респондентів українців.
Таким чином, у багатьох групах респондентів — вікових, освітніх, за типом населеного пункту — немає чіткої консолідації щодо мови, якою б вони хотіли читати газети. На вибір респондентом мови газети найбільше впливають регіон його проживання
і етнічне походження.
Читання художньої літератури належить до сфери занять людини у вільний час. Тут вона вибирає для себе рід занять за своїми вподобаннями, смаками, бажаннями. Для жителів України у цій сфері додається ще один ступінь свободи — добре володіючи і українською, і російською мовами, вони можуть ще й обирати мову читання. Мовні преференції респондентів у читанні художньої літератури розкривають дані табл. 9. Найбільшою є група читачів,
що надають перевагу російській мові, другою за кількістю є група респондентів, для якої мова читання художньої літератури немає значення, далі йдуть ті, хто бажає читати і українською, і російською мовами. Найменшою є група опитаних, які хотіли б читати художні твори тільки українською.
Таблиця 9
Мова, якою респонденти хотіли б читати художні книги (у %)
Але за регіонами проживання респондентів картина мовчи тання художньої літератури має інший вигляд. Звертає на себе увагу той факт, що на Сході і Півдні країни практично немає тих,
хто хотів би читати художні книги тільки українською мовою на
Сході таких лише 1% опитаних, а на Півдні — 3%. У той же час на
Заході є лише 7% респондентів, які б хотіли читати белетристику тільки російською мовою. Це свідчить проте, що по всій країні
художні книги різною мірою читають обома мовами, в усякому разі висловлюють таке бажання. Але мовні преференції і в цій сфері
виражені доволі чітко. Схід і Південь віддають перевагу російській мові — 59% і 64% опитаних, відповідно, хотіли б читати ху
138
ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України
Тільки українською
14
Тільки російською українською, i російською однаковою мірою
20
Не має значення українською чи російською
26
Іншою мовою (напишіть)
0,3
Важко відповісти
2,5
дожню література тільки російською, 47% жителів Заходу — тільки українською. Найбільш активно двома мовами хотіли б читати у Центрі країни — тут тих, хто хотів би читати лише українською —
11%, а лише російською — 17%. Інші 68% опитаних хотіли б читати обома мовами. На Заході хотіли б читати і українською, і російською мовами 20%, і для 22% тут немає значення, якою мовою читати, тобто бажаючих читати обома мовами — 42%. На Сході
таких — 38%, а на Півдні — Залежність мовних преференцій респондентів від типу населеного пункту проявляється таким чином. Найбільшою групою є група читачів великих міст, які бажають читати художню літературу тільки російською мовою — 51%. Наступною після неї йде група читачів малих міст, які також хотіли б читати лише російською — Третьою і четвертою групами за кількістю респондентів є, відповідно, групи киян і сільських жителів, яким байдуже, якою мовою читати художні твори — 41% і 30%. Всі інші розпорошені за своїми уподобаннями і складають групи від 7% до 25% респондентів. Серед вікових групу першу чергу помітними є такі тенденції:
серед тих, хто хотів би читати тільки українською мовою, більш представлені люди старшого віку (17%), ніж молодь (13%). І навпаки, серед тих, хто бажав би читати художню літературу тільки російською, більше молоді (42%), ніж людей старшого віку (Загальною тенденцією є те, що більше респондентів у всіх вікових групах хотіли б читати художні книги російською мовою, ніж українською. У той же час групи респондентів, що виявляють бажання читати двома мовами (відповіді хотів би читати і українською, і російською мовами і немає значення, якою мовою, є майже однаковими серед молоді і серед старших людей — 43% і 44%, відповідно,
і більшою серед людей середнього віку — 48%. У освітніх групах проявляється наступна тенденція — читати художні книги тільки українською бажає більше людей з нижчою освітою з початковою і неповною середньою — 19%, із загальною середньою — 18%, зі спеціальною середньою — 14%, з першим ступенем вищої освіти — 9%, з повною вищою освітою — 10%. І навпаки, бажаючих читати тільки російською збільшується у кожній наступній освітній групі з початковою і неповною середньою —
32%, із загальною середньою — 39%, зі спеціальною середньою —
39%, з першим ступенем вищої освіти — 40%, з повною вищою освітою — 36%. Щоправда, незначне відхилення від цієї тенденції
139
МОВНА СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ: МІЖ КОНФЛІКТОМ І КОНСЕНСУСОМ
проявляється між групою із першим ступенем вищої освіти і групою з повною вищою освітою, хоча в цілому воно не порушує тенденцію.
У відповідях людей, які бажають читати художні книги і українською, і російською мовами, якоїсь закономірності не спостерігається, як не спостерігається такої і серед відповідей, які фіксують байдужість умові читання художніх книг. Проте, коли об’єднати ці відповіді (а вони означають схильність до читання обома мовами, то проявляється певна тенденція чим вищий рівень освіти,
тим більше бажаючих читати обома мовами. Таких людей у групі
з початковою і неповною середньою — 43%, із загальною середньою, зі спеціальною середньою — 46%, з першим ступенем вищої освіти — 49%, з повною вищою освітою — Яків інших випадках, мовні преференції чітко проявляються залежно від належності респондентів до певної етнічної групи.
Найбільше зорієнтовані на читанні художньої літератури російською мовою росіяни — 81% з них висловили бажання читати художні книги тільки російською мовою, для 10% мова художніх творів немає значення, а 8% хотіли б читати їх обома мовами.
Проте жоден росіянин не висловив бажання читати книги тільки українською.
В українців преференції щодо мови читання художніх творів мають такий вигляд найбільшою групою є та, для якої мова твору немає значення — 30%, ще 24% хотіли б читати художні книги
і українською, і російською мовами, 25% українців бажають читати художні твори тільки російською, а 18% — тільки українською. Підвищення рівня професійної освіти населення, збільшення кількості років, що затрачають людина отримання професії,
підказують необхідність вивчення питання про уподобання населення у читанні фахової літератури (див. табл. 10).
Таблиця 10
Мова, якою респонденти хотіли б читати наукову літературу,
професійні журнали (у %)
140
ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України
Тільки українською
16 Тільки російською
38
I українською, i російською однаковою мірою
16 Немає значення українською чи російською
22 Іншою мовою (напишіть)
0,2 Важко відповісти
8
Майже вдвічі більше бажаючих читати фахову літературу російською мовою, ніж українською. Приблизно кожен сьомий хотів би читати наукову літературу і українською, і російською мовами,
а для 22% мова фахової літератури немає значення. Цікаво, що, відповідаючи саме на це запитання, найбільшою виявилася частка тих, кому було важко відповісти — близько. Переконливого пояснення цьому факту ми поки що не маємо.
Як можна було й передбачити, уподобання щодо мови читання наукової та фахової літератури значно відрізняються залежно від регіону проживання респондентів. На Заході країни опитаних хотіли б читати наукову літературу тільки українською мовою, на відміну від Сходу і Півдня, де такі бажання висловили лише 2% і 3%, відповідно. У Центрі країни орієнтуються на читання наукової літератури тільки українською 17% респондентів. До речі, у Центрі практично стільки ж бажаючих читати цю літературу тільки російською мовою. Цей регіон найбільшою мірою серед інших зорієнтований нате, щоб читати професійну літературу обома мовами — 23%, а для 35% мова немає значення. Найменше прихильників читати спеціальну літературу двома мовами на Півдні — 11%, а для 12% це питання немає значення. На Сході
хотіли б читати таку літературу і українською, і російською для 19% це немає значення, тобто майже третина населення позитивно ставиться до читання обома мовами. А на Заході навіть більше, ніжна Сході, людей з такими схильностями — 17% хотіли б читати і українською, і російською мовами, а для 19% мова читання немає значення.
Отже, за регіонами проживання респондентів виділяються дві
великі групи, які хотіли б читати професійну літературу або тільки українською — на Заході, або тільки російською — на Південному Сході. Між ними знаходиться також велика група тих респондентів, які позитивно ставляться до читання обома мовами найбільше їх у Центрі країни. Залежно від типу населеного пункту орієнтації опитаних розподіляються так 53% мешканців великих місті мешканців малих міст бажають читати професійну літературу тільки російською мовою. У Києві тільки російською хотіли б читати наукову літературу, а у селах — 19%. Бажаючих читати фахову літературу тільки українською мовою найбільше у селах — 26%, потім йде Київ —
18%. У великих містах таких опитаних лише 9%, а в малих — Всі інші респонденти або висловлюють бажання читати будь якою із
141
МОВНА СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ: МІЖ КОНФЛІКТОМ І КОНСЕНСУСОМ
двох мов, або для них це немає значення. Найбільше тих, кому все одно, якою мовою читати, у Києві — 35%. Ще 17% мешканців столиці заявляють, що хотіли би читати і українською, і російською мовами. Тобто, якщо зіставити мовні уподобання мешканців великих місті киян, то у перших більше половини хотіли б читати фахову літературу тільки російською, а у других більше половини хотіли б читати і українською, і російською або їм байдуже якою.
Досить великою є група респондентів у селі, які або хотіли б читати і українською, і російською, або їм байдуже якою — 45%. Меншими є такі групи респондентів у великих і невеликих містах —
32% і 37%, відповідно.
Серед респондентів різних вікових груп мовні преференції учи танні фахової літератури мають такий вигляд найбільші групи серед всіх вікових категорій становлять ті респонденти, які віддають перевагу читанню спеціальної літератури тільки російською мовою, по 40% респондентів молодшої і середньої вікових групі старших людей. Тільки українською хотіли б читати від 15% до у всіх вікових групах. Такий же точно показник і серед тих, хто хотів би читати наукову літературу і українською, і російською мовами, тобто від 15% до 18% у всіх вікових групах. А ті, кому байдуже,
якою мовою читати цю літературу, зосереджені по 21% у старшій
і молодшій вікових групах, а також 24% у середній віковій групі.
Освітні групи фіксують дві тенденції. Перша — це та, що у всіх освітніх групах більше бажаючих читати літературу зі спеціальності тільки російською мовою, ніж тільки українською. Друга серед усіх освітніх груп другою за кількістю респондентів є та група,
представникам якої немає значення, якою мовою читати — українською чи російською (див. табл. Які у відповідях на інші питання щодо мовних преференцій респондентів найбільш консолідованими є відповіді росіян — з них хотіли б читати професійну літературу тільки російською мовою, 6% хотіли б читати цю літературу і українською, і російською, а ще для 7% респондентів немає значення, якою мовою читати. Проте читати професійну літературу тільки українською не виявив бажання жоден росіянин.
Орієнтації українців намову читання професійної літератури
є диференційованими. Для 27% з них немає значення, якою мовою читати, 26% виявили бажання читати тільки російською, 20% тільки українською, а 19% хотіли б читати і українською, і ро сійською.
142
ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України

Таблиця 11
Мова, якою респонденти різних освітніх груп
хотіли б читати наукову літературу, професійні журнали (у %)
До речі, бажання читати професійну літературу тільки українською корелює із навчанням у школі українською мовою тих, хто навчався у школі тільки українською мовою, бажає читати спеціальну літературу тільки українською мовою. Проте ще вищий рівень кореляції існує між тими, хто навчався у вищому навчальному закладі тільки українською і бажає читати професійну літературу тільки українською — таких 49%. Бажання читати фахову літературу тільки російською притаманне 69% респондентів, що навчалися у школі тільки російською, і 70% тих, хто навчався у вузі тільки російською. Це можна пояснити тим, що засвоєння наукових понять певною мовою школярами, а потім студентами закріплюється з роками у звичку, виявляється у поведінці як жорстка установка утому разі, коли ними неосвоєна на достатньому рівні
наукова термінологія другою мовою. Саме ця причина найчастіше буває бар’єром для вільних переходів особистості з однієї мови спілкування на іншу.
Отже, значна частина населення надає перевагу читанню наукової літератури тільки російською мовою. Особливо це помітно серед молоді, росіян, а також тих, хто навчався в школі і вузі російською мовою. Ті ж, хто навчався у школі і вузі тільки українською мовою,
надають перевагу читанню фахової літератури тільки українською.
Загалом можна зробити такі висновки. Мовні уподобання населення України дуже диференційовані. Найбільш чітко мовні
уподобання опитаних проявляються залежно від регіону проживання і етнічного походження, а також певною мірою — рівня освіти і типу населеного пункту.
143
МОВНА СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ: МІЖ КОНФЛІКТОМ І КОНСЕНСУСОМ
Початк.
і неповна
серед.
Заг.
серед.
Серед.
спеці
альна
Перш.
ступ.
вищ.
Повна
вища
Тільки українською 18 16 12 Тільки російською 41 40 44 37
I укр., i рос. однаковою мірою 10 18 18 Немає значення укр. чи рос 23 22 22 25
Інш. мовою (напишіть 0,45 0
0,58 Важко відповісти 7
4 4
3

1.5.2. Ставлення українських громадян до питання про статус мову державі
Державний статус української мови навіть під час політичних дискусій навколо мовного питання практично не ставиться під сумнів. Тому у більшості випадків соціологів цікавить інше питання про ставлення громадян до державного чи офіційного статусу російської мови або до регіонального статусу російської мови, які до питання про можливість внесення відповідних змін до Конституції України. Для з’ясування цих питань потрібно вивчити різні
аспекти ставлення громадян до статусу мов в Україні, а саме) ставлення громадян до чинного конституційного положення проукраїнську мову як єдину державну за умов гарантування громадянам права на вільне спілкування і розвиток інших мов) ставлення громадян до варіанту, коли всі мовив Україні мають однаковий статусі жодній мові законодавчо не надається статусу державної чи офіційної
3) ставлення громадян до можливості надання російській мові статусу другої державної) ставлення громадян до надання російській мові статусу регіональної в тих регіонах, де цього бажає більшість громадян.
Із табл. 1 випливає, що з усіх варіантів статусу мов в Україні зам якого рейтингового вибору громадян найбільшою підтримкою користується варіант нинішнього статусу мов — тобто, щоб українська мова була єдиною державною за гарантування всім громадянам права на вільне спілкування мовою, якою вони бажають, і її розвиток. Саме цей варіант цілком схвалили більше половини (громадян, а загалом схвалили 72,6%, і не схвалили — Жоден інший варіантне набрав підтримки і половини громадян. З інших варіантів найбільшою підтримкою користується надання російській мові статусу другої державної. За надання російській мові статусу другої державної висловилося 30,8% громадян повністю та 48,7% — повністю чи в основному, а проти цього цілком громадян та 40,0% — цілком чи в основному. Алей це значно менше, ніж підтримка української мови як єдиної
державної з гарантуванням мовних прав російськомовного населення та інших національних меншин.
Не можна проігнорувати той факт, що питання про статус російської мови фактично розколює Україну за регіональною та політичною ознакою. Якщо в цілому надання російській мові статусу
144
ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України
другої державної підтримують тільки 10,3% громадян Західної
України (не підтримують 78,2%), то в Центральній Україні та на
Північному Сході відповідні показники становлять 52,4 та Протилежна ситуація на Півдні та Південному Сході, де за цей варіант 65,2% громадян, а проти — 25,2%, та особливо в Донбасі
і Криму, відповідно, 90,5% та 4,6%. Отже, проведення референдуму щодо державного статусу російської мови неминуче розкололо б Україну на Захід, Центр та Північний Схід, з одного боку,
та Південний Схід у широкому сенсі — з іншого.
Таблиця 1
Ставлення до статусу мов в Україні громадян
різних регіонів України, у %
145
МОВНА СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ: МІЖ КОНФЛІКТОМ І КОНСЕНСУСОМ
Як Виставитеся
до статусу мов
в Україні?
Україна
в
цілому
Регіони України
Західна
Україна
Центральна
Україна та
Північний
Схід
Південь та
Південний
Схід
Донбас та
Крим
1 2
3 4
5 6
1. В Україні українська мова має бути єдиною державною, але всім громадянам має бути гарантовано право на розвиток і вільне спілкування мовою, якою бажають. Цілком схвально 80,2 69,6 42,6 19,0 1.2. В основному схвально 14,3 18,6 21,0 21,2 1.3. В основному несхвально. Зовсім несхвально. Не визначились 2,3 5,3 7,5 13,7 2. В Україні всі мови повинні мати однаковий статусі нема потреби надавати жодній мові статусу державної чи офіційної. Цілком схвально 4,6 10,3 15,4 18,1 2.2. В основному схвально 110,0 16,0 18,4 27,6 2.3. В основному несхвально. Зовсім несхвально. Не визначились 11,5 17,4 17,6 22,4 3. Російській мові треба надати статусу другої державної в Україні як державі. Цілком схвально 5,4 14,3 40,2 67,0 3.2. В основному схвально 4,9 15,9 25,0 23,5

Закінчення табл. 1
Цього не спостерігається в питанні щодо української мови як
єдиної державної за гарантування мовних прав інших мовних груп.
Адже статус української мови як державної підтримують в цілому чи в основному 94,5% громадян Західної України, 88,2% — Центральної України та Північного Сходу, 63,6% — Півдня та Південного Сходу та 40,2% громадян Донбасу і Криму. Тільки водному регіоні — Криму та Донецькій і Луганській областях, де російська етнічна група або переважає, або становить значну частину населення, проти української мови як єдиної державної виступає дещо більше громадян (46,1%), ніж підтримує такий варіант вирішення мовного питання (40,2%). Тобто, з нинішнім конституційним статусом української мови як єдиної державної за гарантування мовних прав російськомовних громадян та національних меншин згодні практично всі регіони України за наявності окремої позиції
населення Криму та Донбасу. Отже, має йтися тільки про корекцію державної мовної політики в цих регіонах у напрямі більш повного задоволення мовних прав місцевого населення.
Практично усі фахівці поділяють думку, що домінування російської мовив окремих регіонах України значною мірою є наслідком історично тривалої політики русифікації. Тому не можна не зрозуміти україномовних українців, з поміж яких переважна більшість (близько 82%) не підтримує надання російській мові
статусу другої державної. Виступи за це певних політиків з посиланням нате, що російськомовні громадяни становлять не менше як половину (близько 53%) населення, є справедливими лише


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   38


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал