Ііі ст. Паславський О. Я. 21 квітня 2016р



Скачати 187.37 Kb.

Дата конвертації07.01.2017
Розмір187.37 Kb.

ВНУТРІШНЬОШКІЛЬНИЙ
КОНТРОЛЬ
ЗА ЯКІСТЮ УРОКІВ
Підготував заступник
директора з НВР
Ралівської СЗШ І
-
ІІІ ст.
Паславський О.Я.
21 квітня 2016р
.

Урок
- це дзеркало загальної і педагогічної культури вчителя, мірило його інтелектуального багатства, показник його кругозору, ерудиції.
Якщо ви хочете, щоб педагогічна праця давала вчителеві радість, щоб повсякденне проведення уроків не перетворилося на нудну, одноманітну повинність, ведіть кожного вчителя на щасливу стежку дослідника.
В.Сухомлинський

Основні призначення
відвідування та аналізу уроків

Об'єктивно оцінювати стан та результативність навчально
- виховної роботи в закладі

Підбивати підсумки роботи за певний період

Прогнозувати успіхи та недоліки в організації навчально
- виховної роботи

Вживати конкретних заходів щодо ліквідації наявних і попередження майбут
- ніх недоліків та підвищення ефективності навчально
- виховного процесу в цілому

Виявляти резерви підвищення результативності уроку

Регулювати та корегувати зміст і хід навчального процесу

Намічати шляхи підвищення рівня навчальних досягнень та оптимізації
розвитку учнів

Надавати допомогу вчителям щодо підвищення рівня їхньої педагогічної
культури, створення мотиваційного поля для професійного росту

Об'єктивно оцінювати навчально
- виховну роботу кожного вчителя, реально визначати його внесок у загальношкільну справу навчання і виховання учнів

Реально співвідносити навчальні досягнення школярів із їхніми навчальними можливостями через призму організації роботи з ними на уроці

Складати реальні плани на майбутнє (корегувати їх) щодо розвитку школи

Визначати ефективність внутрішньошкільного управління


Компетентності.

Об'єктивності оцінювання ефективності та результативності уроку.

Доцільності.

Дотримання єдиних вимог (дидактичних, психологічних, педагогічних, санітарно
- гігієнічних).

Системності.

Конкретності.

Демократичності.

Нейтралітету (невтручання в техніку ведення уроку).

Урахування всіх чинників (професійний статус, стан здоров'я вчителя, особливості класного колективу, рівень мотивації навчальної діяльності учнів, навчально
- матеріальне та навчально
- методичне забезпечення уроку тощо).

Коректності.

Дотримання права вчителя на вільний вибір форм та методів ведення уроку.

Доцільності вимог, які ставляться до уроку зі сторони керівника.

Дієвості.
Принципи, на які має опиратися керівник
під час відвідування та аналізу уроку

Науково обґрунтований аналіз
діяльності вчителя є основою вдосконалення
навчального процесу.
Головна мета аналізу роботи вчителів — побачити зв'язок між діяльністю вчителя й результатами його праці, вираженими в розумовому розвитку учнів, їхній культурі, ерудиції, умінні
застосовувати теорію на практиці
При цьому не можна розривати
єдність змісту діяльності вчителя і його результати
Нерідко увага звертається на нові методи й прийоми, модернізацію минулого досвіду, знахідки вчителя відносно до того, як вони впливають на учнів
Однак, у першу чергу, треба фіксувати результати нововведень — як змінилася працездатність учнів, що вони запам'ятали і яким чином використали знання
Удосконалювання навчального процесу,
підвищення вихованості дітей і майстерності вчителя прийнято вважати
основними показниками
ефективності уроку

Уроком високої ефективності
можна вважати той урок, на якому учні засвоїли знання, набули певних практичних навичок та умінь, у своєму розвитку і
вихованні досягли кращого результату
Про це можна судити в тому випадку, коли система зворотного зв'язку на уроці була забезпечена повною мірою
Якщо тип уроку такий, що про якість його результатів важко судити, то в цьому випадку оцінюється навчально
- виховний процес, тобто дається процесуальна оцінка його науково
- теоретичного та методичного рівня

Підготовка до відвідування уроків

Складання плану
- графіка відвідування уроків (на основі розділу
«Внутрішньошкільний контроль» річного плану роботи закладу).

Визначення мети відвідування.

Вивчення матеріалів, що характеризують роботу вчителя на уроці (записи висновків за матеріалами попередніх вивчень, аналіз стану виконання рекомендацій, даних у ході відвідувань тощо).

Перегляд навчальних програм з предмета, підручника.

Перегляд інструктивних, методичних матеріалів, розпорядчих документів щодо викладання предмета.

Ознайомлення за підручниками з матеріалом.

Вибір типу та виду аналізу уроку.

Ознайомлення з календарним планом (за співбесідою з учителем), з темами уроків, які планується відвідати.

Розробка програми аналізу уроку.

Основні недоліки
відвідування й аналізу уроків

Відвідування носить епізодичний характер, кількість відвіданих уроків
мала і не дає змоги робити висновки про якість уроків, стан
викладання предмета, систему роботи вчителя, про якість навчально
-
виховного процесу в цілому.

Не проводиться якісна всебічна підготовка до відвідування уроку.

Часто не визначається мета відвідування.

Не завжди проводиться аналіз уроку.

Висновки не завжди чи не повністю відповідають меті відвідування.

Висновки неконкретні, скупі, за ними не простежується рівень
професійного зростання вчителя, вдосконалення методики викладання
предмета.

Не враховуються всі чинники, що визначають результативність уроку, а
контроль виключно спрямований на особу вчителя.

За висновками не простежується основного — роботи учнів та
результативності уроку.

Для аналізу уроків використовується єдина (часто неадаптована) схема.

Рекомендації загальні, часом суперечливі, випадкові, неадресні.

Не простежується робота щодо виконання попередніх рекомендацій.

Етапи контролю за якістю уроків
1.
Планування контролю.
2.
Підготовка до відвідування уроку.
3.
Відвідування уроку.
4.
Самоаналіз уроку вчителем.
5.
Аналіз уроку шкільним адміністратором.
6.
Розробка рекомендацій.
7.
Використання вчителем результатів самоаналізу та
аналізу уроку керівником у подальшій роботі.
8.
Контроль з боку адміністрації (самоконтроль
учителем) за виконанням рекомендацій.

Варто чітко виділити
вимоги до аналізу роботи вчителя
По
-
перше,
факти, отримані при аналізі його роботи,
повинні бути осмислені, наведені до певної ідеї, з якої потім випливають рекомендації
По
-
друге,
важливо виявити співвідношення між витраченими педагогічними зусиллями й результатом роботи вчителя
Іноді педагог домагається високих результатів за рахунок додаткових занять,
перевантажень домашніми завданнями,
тобто успіх приходить у
результаті
перенапруження сил учителя й учнів
Високі результати в цьому випадку не можуть бути оцінені позитивно, оскільки досягаються за рахунок зниження якості навчання з інших предметів, це вносить дисгармонію в навчальний процес
По
-
третє,
вивчається виховний вплив учителя, його майстерність
По
-
четверте,
важливо виявити здібності вчителя до аналізу й оцінки спільної діяльності, оскільки від цього залежить ріст його педагогічної майстерності, ставлення до критики, вимогливість до своєї роботи

Умови конструктивного аналізу

По
-
перше, треба заздалегідь сповістити вчителя про час і мету
відвідування;

по
-
друге, уточнити, чи зрозуміла йому ціль відвідування, і, якщо
не зрозуміла, то обов'язково дати відповідні роз'яснення;

по
-
третє, проводити аналіз уроку бажано після закінчення
уроків, у спокійній атмосфері, давши педагогу можливість
упоратися із хвилюванням, що завжди є присутнім при будь
-
якій
перевірці
.
Та й самому перевіряючому необхідно зібратися з думками й
вибрати таку форму бесіди, що відповідає індивідуальним
особливостям учителя, цілям і завданням відвідування уроку
.

Щоб педагог аналізував урок у рамках поставленої вами мети, необхідно відповідним чином підготувати поле діяльності як для себе, так і для нього:
1.
Чітко сформулювати для себе:
- сподобався урок чи ні;
- чи реалізовані мета й завдання вашого відвідування;
- якими критеріями ви керувалися;
- до якого висновку необхідно підвести вчителя в ході аналізу уроку.
2.
Скласти перелік тих моментів уроку, за які потрібно похвалити вчителя.
3.
Скласти перелік таких недоліків учителя, про які не можна не сказати, навіть якщо вони виходять за рамки мети відвідування.
4.
Скласти план розмови так, щоб активна роль належала вчителю, а ви слухали й направляли бесіду в потрібне русло.
5.
Підготувати, якщо необхідно, опитувальник або анкету.
6.
Написати резюме бесіди, що чітко, вимогливо, але коректно відображає вашу думку про урок.

Пам'ятка для самоаналізу уроку
у вигляді переліку питань,
які керівник школи ставить учителеві:

які завдання ви поставили перед уроком;

які завдання вважали особливо важливими та як при цьому враховували особливості класу;

місце уроку серед інших уроків з теми, що вивчається;

чому вибрали саме такі методи, форми та засоби навчання;

яким чином враховували особливості учнів, які відстають у навчанні, та добре підготовлених;

як забезпечували попередження перевантаження учнів домашньою роботою;

як ви самі оцінюєте результати реалізації основних завдань уроку

Мета відвідування може бути такою:

якість і рівень виконання навчальних програм;

перевірка якості навчальних досягнень;

використання активних методів навчання, інноваційних технологій;

організація самостійної роботи учнів;

шляхи та методи формування внутрішньої мотивації навчання;

форми та методи використання засобів навчання;

використання можливостей навчального матеріалу для цілісного

розвитку особистості школяра;

використання внутрішньо предметних і міжпредметних зв’язків;

використання вчителем виховного потенціалу уроку;

формування опорних знань;

формування в учнів загальнонавчальних вмінь і навичок;

робота вчителя з раціонального використання навчального часу;

рівень гуманізації навчання;

рівень самостійної роботи учнів на уроці;

об’єктивність оцінювання знань, умінь і навичок учнів;

практична спрямованість навчання учнів на уроці тощо.

АНАЛІЗ УРОКУ

Аналіз уроку —
розчленування його на окремі частини для отримання
узагальнених висновків про реалізацію конкретної мети, спираючись на
наукові дослідження й вимоги програми.

Аналіз уроку —
основи узагальнення і розповсюдження передового
досвіду.

Аналіз уроку —
інструмент формування переконань учителя у необхід
-
ності перегляду методики своєї праці, відносин з учнями, якщо вони
виявилися непродуктивними. Глибокий і кваліфікований аналіз уроку —
кращий засіб виховання свідомого ставлення вчителя до роботи.

Аналіз уроку —
засіб конструювання єдності педагогічних позицій у
колективі.

Кінцевим результатом уроку є якість знань учнів, уміння їх застосовувати
на практиці, рівень розвитку та вихованості.

Під ефективністю уроку переважно розуміють його процесуальну оцінку,
тобто педагогічну діяльність учителя та навчально
-
пізнавальну
діяльність учнів.

Найпоширеніші типи аналізу уроків
Форма
аналізу
Зміст аналізу
Короткий
(оцінний)
аналіз
Загальна оцінка навчально
-
виховної функції уроку, яка
характеризує рівень досягнення освітньої, виховної та
розвивальної мети й оцінює урок.
Аспектний
аналіз
Розгляд, детальне та всебічне вивчення й оцінка під
певним кутом зору якої
-
небудь сторони або окремої мети
уроку у взаємозв’язку з результатами діяльності учнів.
Комплексний
аналіз
Одночасний аналіз дидактичних, психологічних та інших
основ уроку (найчастіше — системи уроків).
Повний
аналіз
Система аспектних аналізів, тобто оцінка реалізації завдань
уроку, зміст і види навчальної діяльності учнів за такими
характеристиками, як рівні засвоєння учнями знань і
способів розумової діяльності, розвиток учнів, реалізація
дидактичних принципів і результативності уроку.
Системний
аналіз
Розгляд уроку як єдиної системи з погляду розв’язання
головного дидактичного завдання одночасно з
розв’язанням розвивальних завдань уроку, забезпечення
формування знань, умінь і навичок учнів, засвоєння ними
способів навчання.

Вид аналізу
Особливості
Дидактичний
Аналіз реалізації мети, дотримання принципів
дидактики, логіки процесу навчання тощо
Психологічний
Вивчення психологічного клімату в класі, ставлення
учнів до навчання, взаємовідносини між учителем та
учнями
Виховний
Вивчення рівня загального розвитку та вихованості
учнів, використання змісту уроку з метою виховання
в учнів волі, уваги, зосередженості, працездатності
тощо
Методологічний Вивчення діяльності вчителя та учнів, їхньої
взаємодії в основних структурних компонентах уроку
Організаційний
Вивчення прийомів організації уроку, використання
наочності, технічних засобів навчання, дотримання
санітарно
-
гігієнічних норм, раціональність
використання часу
Кожний із аналізів: повний, комплексний, аспектний, короткий
може мати види: дидактичний, психологічний, виховний,
методичний, організаційний.

Комплексний аналіз
1.
Перевірка
знань, умінь,
навичок
Сформованість ЗУН відповідно до вимог програми
Уміння порівнювати, аналізувати, робити висновки
Уміння висловлювати власні думки
Уміння працювати з підручниками та іншою літературою
2.
Організаційний
аспект
Ступінь організаційної підготовки до уроку
Раціональне використання часу на уроці
Виконання санітарно-гігієнічних норм, дотримання т/б
Оснащення уроку наочними посібниками, ТЗН
Організаційна завершеність уроку
Домашнє
завдання
(обсяг,
ступінь
складності,
диференціація, інструктаж)
3.
Дидактичний
аспект
Постановка мети і завдань уроку
Дотримання дидактичних принципів
Використання
різних
форм
і
методів
навчальної
діяльності

3.
Дидактичний
аспект
Активізація пізнавальної діяльності учнів
Організація самостійної роботи учнів
Відповідність перебігу і результату його меті
Реалізація принципів індивідуалізації та диференціації
4.
Методичний
аспект
Діяльність вчителя і учнів
Керівна роль учителя в процесі роботи учнів
Сукупність прийомів, методів для виконання дидактичних
завдань уроку
Оптимальне
поєднання
методів
і
видів
перевірки
учнівських знань
5.
Психологічний
аспект
Ступінь відповідності змісту і структури уроку принципам
розвивального навчання
Врахування вікових особливостей учнів
Ступінь активності учнів
Виконання психологічних вимог до організації уроку
6.
Виховний
аспект
Ступінь виховного та естетичного впливу уроку
Рівень культури учнів
Рівень дисципліни і організованості

Орієнтовна схема повного аналізу уроку
1.
Тип і
структура
уроку
Тип, структура уроку, його місце серед уроків з теми.
Мета уроку, дидактичні завдання окремих етапів.
Витрата часу.
2.
Зміст та
методика
повторення
вивченого
Повнота та глибина перевірки.
Методика повторення, диференціація завдань.
Кількість задіяних перевіркою учнів.
Об'єктивність та аргументація оцінювання.
3.
Вивчення
нового
матеріалу
Вимоги програми.
Науковість, зв'язок із життям, систематичність, доступність, співвідношення у матеріалі головного та другорядного.
Відповідність матеріалу цілям та завданням уроку.
4.
Методи
навчання
Оснащеність наочними посібниками, дидактичними матеріалами.
Обґрунтованість застосованих методів.
Активізація пізнавальної діяльності.
Використання методів проблемного навчання.

4.
Методи
навчання
Поєднання фронтальної, індивідуальної та групової форм роботи.
Самостійна робота учнів.
Методика контролю та обліку знань.
5.
Засвоєння
нового
матеріалу
Добір матеріалу для формування умінь та навичок.
Самостійна робота під час закріплення.
Зворотній зв'язок. Оцінювання відповідей.
6.
Завдання
додому
Обсяг, характер і доступність матеріалу.
Наявність та характер інструктажу.
Наявність диференційованих завдань.
Місце домашнього завдання на уроці.
7.
Характер
діяльності
вчителя
Рівень педагогічних вимог до роботи учнів, розвитку їхніх мови, мислення.
Мова вчителя та загальний стиль його поведінки.
Організаторська, управлінська діяльність вчителя.
Робота з різними групами учнів.
Діяльність вчителя як консультанта та координатора навчання.

8.
Характер
діяльності
учнів
Самостійна робота. Робота в групах.
Диференціація та індивідуалізація.
Активність мислення.
Розвиток психічної сфери учнів.
9.
Результати
уроку:
Підбиття підсумків.
Виконання плану.
Рівень досягнення мети.
Рівень якості знань, умінь, навичок, виявлених на уроці.

Покрокова технологія аналізу
уроку як педагогічної системи
1.
Розгляд уроку як системи, що органічно інтегрує основні підсистеми
(організаційну, дидактичну, психологічну, виховну, санітарно
-
гігієнічну). Отже, щоб оцінити ефективність уроку загалом, необхідно
визначити ступінь реалізації кожної з окреслених підсистем, тобто
мати конкретні цифрові дані щодо їх ефективності.
2.
Ефективність реалізації кожної з основних підсистем уроку
визначають за допомогою технологічних карт:

аналіз ефективності реалізації організаційної підсистеми уроку
(К, еф. о.);

аналіз ефективності реалізації дидактичної підсистеми уроку
(К. еф. д.);

аналіз ефективності реалізації психологічної підсистеми уроку
(К. еф. п.);

аналіз ефективності реалізації виховної підсистеми уроку
(К. еф. в.);

аналіз ефективності реалізації санітарно
-
гігієнічної підсистеми
уроку (К. еф. с.
-
г.).
3.
За цими показниками обчислюють К. еф. у. за формулою:
К. еф. у. = (К. еф. о.+ К. еф. д.+ К. еф. п.+ К. еф. в.+ К. еф. с.
-
г.):5.

У разі необхідності аналізу уроку як педагогічної системи доцільно
використати технологічну карту, яка інтегрує його підсистеми.

Алгоритм дидактичного аналізу уроку
1.
Своєчасність приходу вчителя на урок.
2.
Готовність до початку уроку.
3.
Санітарний стан класу та особиста гігієна учнів.
4.
Організація класу.
5.
Детальний аналіз перевірки домашнього завдання.
6.
Які методи та дидактичні прийоми використовував учитель під час перевірки пройденого матеріалу і їх відповідність поставленій меті.
7.
Дидактична цінність методів і прийомів перевірки завдання, які використовує вчитель, їх виховне значення.
8.
Якість знань учнів.
9.
Як учитель активізував клас під час перевірки знань, умінь і навичок.
10.
Аналіз поведінки учнів на даному етапі.
11.
Реалізація вчителем на уроці принципів дидактики.

12.
Аналіз викладення нового матеріалу або ж закріплення попередньої теми:

ясність і доступність подачі матеріалу вчителем;

методи, що використовуються, та їх відповідність завданням уроку;

засоби навчання, що використовуються, їх доцільність.
13.
Розумові прийоми праці учнів, які використовує вчитель на уроці.
14.
Аналіз останнього етапу уроку: домашнє завдання (як задається, обсяг); своєчасність закінчення уроку.
15.
Реалізація вчителем виховних завдань.
16.
Педагогічна поведінка вчителя на уроці, самовладання, педагогічний такт.
17.
Індивідуальний підхід до учнів, поєднання його з колективною працею в класі.
18.
Уміння організувати клас на навчальну діяльність і підтримання дисципліни.
19.
Володіння голосом, правильність мови, дикції, темп, виразність, жестикуляція.

Алгоритм психологічного аналізу уроку
1.
Загальна психологічна спрямованість уроку:
- мотивація діяльності вчителя й учнів на уроці (за обов'язком, за
інтересом, за традицією спільної діяльності...);
-
інтерес учителя й учня до уроку (до змісту, методів і форм).
2.
Реалізація ідей розвиваючого навчання:
- як здійснювалась робота щодо формування активності, самостійнос
- ті й творчості;
- які засоби використовував учитель для постійного переходу від навчання до самонавчання.
3.
Організація пізнавальної діяльності на уроці:
- чи були установки на сприймання, запам'ятовування і роздуми (що сприйняти, що завчити, що обговорити);
- як учитель домагався цілісного й свідомого, осмисленого сприйняття навчального матеріалу (поставив мету, спрямував усвідомленість в одне русло, застосував цілісний підхід, наочність, образність тощо);
- як організував увагу (як спрямовував, як переключав, що робив під час відволікання, як домагався стійкості);
- як розвивав пам'ять дітей (які види діяльності організовував, як націлював на запам'ятовування, збереження і відтворення, як добирав інформацію для запам'ятовування, скільки і як повторював, як перевіряв);

- як розвивав мислення учнів, використовуючи порівняння, зіставлення, аналіз, синтез, класифікацію, систематизацію;
- як працював із поняттями, аргументами;
- як розвивав творчу уяву.
4.
Формування вмінь і навичок дітей:
- як формував загально навчальні вміння й навички;
- як вироблялися спеціальні вміння й навички;
- які практикував види вправ і як вони сприяли тренуванню умінь і навичок;
- яку роль відіграють вказівки, інструкції, алгоритми, зразки під час формування вмінь і навичок;
- чи раціонально використав час для формування вмінь і навичок.
5.
Розвиток емоційно
-
вольової сфери учнів:
- які емоції дітей переважають на уроці;
- які засоби корекції емоцій використав учитель на уроці;
- чи враховує педагог на уроці індивідуальні особливості й стан дитини;
- що робить для активізації вольової сфери у дітей;
- чи помічає учнів з агресивним і депресивним станом.
6.
Психологічна саморегуляція вчителя на уроці:
- яке творче самопочуття вчителя на уроці;
- який контакт з учнями;
- як реагує вчитель на аналіз уроку.

Алгоритм методичного аналізу уроку
І. Визначення цілей уроку.
II. Структура та зміст уроку:
1)
Визначення етапів уроку, їх послідовність і логічність;
2)
Співвідношення етапів уроку з поставленими цілями;
3)
Аналіз змісту етапів уроку:
А)
Початок уроку:
- аналіз мотиваційного і навчального потенціалу початку уроку;
Б)
Основна частина уроку:
-
аналіз вмотивованості, комунікативної спрямованості уроку та ситуативної забезпеченості іншомовного спілкування учнів;
- визначення відповідності використаних методів, прийомів і режимів роботи поставленим цілям;
- типи використаних вправ та доцільність їх використання для формування умінь і навичок;

- прийоми залучення учнів до активної роботи на уроці;
- доцільність і ефективність використання допоміжних засобів навчання;
- форми контролю на уроці та доцільність їх використання;
- комунікативна поведінка вчителя, його володіння мовою, виразами класного вжитку;
В)
Домашнє завдання:
- готовність учнів до виконання домашнього завдання та його посильність;
Г)
Завершення уроку:
- усвідомлення учнями досягнутого на уроці рівня набутих вмінь та навичок;
- об’єктивність і вмотивованість виставлених учням оцінок;
III. Результативність уроку:
- відповідність досягнутого на уроці рівня сформованості навичок і вмінь поставленим цілям;
- психологічний клімат на уроці, настрій та зацікавленість учнів;
ІV. Рекомендації щодо вдосконалення уроку.

Аналіз виховної спрямованості уроку
1.
Використання виховних можливостей змісту матеріалу.
2.
Доповнення навчального матеріалу історичними фактами.
3.
Формування світогляду на уроці.
4.
Формування моральних якостей особистості.
5.
Виховання в учнів сумлінного ставлення до праці та навчання.
6.
Оцінка виховних можливостей методів і прийомів навчання.
7.
Використання виховних можливостей оцінки праці учнів.
8.
Вплив особистості вчителя.
9.
Характер діяльності та спілкування учнів на уроці.
10.
Резерви підвищення виховних можливостей уроку.

Алгоритм організаційного аналізу уроку
1.
Оцінювання структури уроку:

Відповідність структури уроку його типу, меті та завданням навчання на уроці;

Логічність і послідовність структурних компонентів уроку;

Оптимальність питомої ваги кожної структурної складової уроку;

Педагогічна доцільність корекції структури уроку в процесі навчання;

Оптимальність дозування часу на кожний структурний етап уроку;
2.
Оцінювання організації навчального матеріалу
:

Вибір та реалізація навчального матеріалу відповідно до теми, поставленої мети і завдань навчання на уроці;

Логіко
- структурний аналіз навчального матеріалу, визначеного на даний урок;

Раціональність ранжирування та структурування навчального матеріалу на кожному етапі уроку і на уроці в цілому;

Виділення основного, істотного у навчальному матеріалі, що підлягає обов'язковому засвоєнню учнями;

Визначення описувального, пояснювального, інструктивного навчального матеріалу, який вивчається на уроці;

Зміст та обсяг домашнього завдання;

3.
Оцінювання організації педагогічної діяльності вчителя та
навчально
-
пізнавальної діяльності учнів на уроці:

Мобілізація внутрішніх ресурсів учителя та учнів на спільну навчальну діяльність на уроці;

Раціональна постановка цілей і завдань спільної діяльності вчителя та учнів на уроці;

Концентрація уваги на сприйнятті, осмисленні та запам'ятовуванні навчальної інформації;

Планування, нормування, діагностування і прогнозування діяльності вчителя та навчально
- пізнавальної діяльності учнів;

Озброєння учнів раціональними способами та засобами навчально
- пізнавальної діяльності;

Організація контролю, самоконтролю, взаємоконтролю навчальних досягнень учнів у процесі навчання на уроці;

Обладнання робочих місць учителя та учнів, навчально
- методичне оснащення уроку відповідно до педагогічних, санітарно
- гігієнічних вимог та вимог ергономіки (зручності та швидкодії у використанні);

Організація діяльності громадських лаборантів із числа учнів
(консультанта, демонстратора, оператора та ін.);

4.
Оцінювання організації навчально
-
матеріального забезпечення та
технічного оснащення уроку:

Обладнання уроку навчально
- методичною літературою, приладами,
наочністю;

Забезпечення учнів роздатковим дидактичним матеріалом;

Технічне оснащення уроку необхідними ТЗН (комп'ютерами);

Обладнання та технічне оснащення робочих місць учителя та учнів;

Вибір та реалізація раціонального комплексу засобів навчання відповідно до їх дидактичних функцій;

Формування в учнів умінь користування засобами навчання, ТЗН.
5.
Оцінювання використання часу на уроці:

Своєчасність початку і закінчення уроку;

Оптимальність витрат часу на організаційно
- психологічний настрій учителя та учнів на спільну діяльність на уроці;

Педагогічна доцільність розподілу часу на окремі структурні етапи уроку з урахуванням їх специфіки;

Раціональність розподілу часу на окремі види діяльності вчителя та навчально
- пізнавальної діяльності учнів;

Знання та дотримання норм витрат часу на використання ТЗН з урахуванням санітарно
- гігієнічних норм, педагогічної доцільності;

Виховання в учнів економії часу та раціонального його використання в процесі уроку.

Зразковий короткий алгоритм аналізу уроку
1.
Загальні відомості про урок:
дата, клас, устаткування, ТЗН.
2.
Організація уроку:
початок уроку, підготовленість класу до уроку, уміння
вчителя мобілізувати увагу учнів на навчальну роботу, створення робочої
обстановки в класі.
3.
Тема й основні завдання уроку:
доведення до учнів теми уроку, освітніх,
виховних, розвиваючих завдань уроку.
4.
Організаційні сторони уроку:
структура уроку; відповідність структури уроку
його змісту й цілям; взаємозв'язок етапів уроку, видів навчальної діяльності;
доцільність розподілу часу на уроці; зайнятість учнів на уроці; використання
колективних, групових і індивідуальних форм роботи.
5.
Зміст діяльності вчителя й учнів на уроці:
ефективність використання раніше
набутих знань, умінь і навичок, виховання в процесі навчання, ефективність
використання життєвого досвіду школярів з метою розвитку в них пізнавальної
активності, самостійності.
6.
Відповідність застосованих методів вивчення нового матеріалу цілям,
змісту уроку
,
а також віковим особливостям учнів.
7.
Роль і місце самостійної роботи на уроці:
місце підручника, використання
наочності, характер питань і завдань.
8.
Психологічні основи уроку:
розвиток уваги, пам'яті, мислення, уяви, активності,
сприйняття учнів; ритмічність уроку: чергування легкого матеріалу з важким,
письмових видів діяльності з усними; навантаження протягом уроку.
9.
Доцільність дидактичних завдань, поставлених перед домашнім завданням:
наявність, обсяг, характер домашніх завдань.
10.
Індивідуальний підхід:
стиль роботи вчителя, педагогічний такт, кругозір,
уміння триматися й керувати класом, оцінка знань і діяльності учнів на уроці,
дотримання гігієнічних правил, умов підтримки працездатності учнів на уроці.
11.
Висновки й пропозиції.

Орієнтовна технологія обговорення уроку
1.
Самоаналіз уроку вчителем.
2.
Аналіз уроку керівником (характерних ознак досліджуваної
проблеми — мети відвідування уроку; показ основних
чинників, які мали характерний вплив на реалізацію
досліджуваної проблеми; найбільш характерні позитивні
(чи негативні) якості уроку, які не пов'язані з досліджуваним
питанням; розробка рекомендацій та погодження їх з
виконавцями).
3.
Створення умов для виконання рекомендацій.
4.
Контроль за виконанням рекомендацій.

Основні вимоги до висновку за наслідками
спостереження уроку

Органічний зв'язок з метою відвідування, фіксація ступеня
її реалізації.

Обґрунтованість (характеристика тенденцій до змін, які
відбуваються в діяльності вчителя).

Розкриття причин позитивних результатів та недоліків.

Об'єктивність (вироблення вимог на основі фактичних даних
про рівень навчання і виховання учнів на уроці).

Конкретність (розгляд певних сторін уроку, що впливають на
якість навчально
-
виховного процесу).

Переконливість, чіткість.

Сформованість на наукових засадах (на основі сучасної теорії
навчання і виховання).

Висновки повинні відображати:
1.
Особистість учителя (професійний рівень), ерудицію, педагогічний такт, культуру мови, естетику зовнішнього вигляду тощо.
2.
Організаторські вміння (контакт із класом, вміння організовувати роботу класу, враховувати індивідуальні психологічні особливості учнів, наукова організація праці).
3.
Особливості класу (сильний, середній, слабкий).
4.
Рівень працездатності учнів (стійкість уваги, зацікавленість).
5.
Володіння НОП (уміння раціонально використовувати час, обладнання, робоче місце учня).
6.
Активність учнів на уроці.
7.
Рівень знань, умінь і навичок учнів.
8.
Обладнання уроку: ТЗН, роздавальний матеріал, таблиці, література.
9.
Робоче місце вчителя.
10.
Санітарно
- гігієнічні умови.

Вимоги до рекомендацій,
які даються після відвідування уроків

Відповідність висновкам і меті відвідування.

Орієнтація вчителя на усунення причин, що зумовили
недоліки. Залежно від результатів уроку,конкретні поради
мають бути направлені на поліпшення підготовки вчителя
до уроку, поліпшення вибору методичних прийомів
навчання, удосконалення організаційних форм уроку,
раціональність використання допоміжних засобів навчання,
поліпшення навчальної діяльності учнів тощо.

Реальність (учитель зможе їх виконати, а школа — створити
необхідні умови).

Конкретність.

Передбачення розвитку наявного у вчителя досвіду.

Дійовий характер (передбачення наступного контролю за їх
виконанням).

Рекомендації, які даються за наслідками
відвідування уроку, мають орієнтувати на:

Підвищення рівня навчальних досягнень учнів.

Підвищення мотивації учнів до навчальної праці.

Здійснення ефективної індивідуалізації та диференціації навчальної діяльності учнів.

Ефективне використання наявної навчально
- матеріальної бази.

Удосконалення змісту, структури уроку.

Реалізацію розвивального та виховного потенціалу навчального предмета.

Опрацювання вчителем науково
- методичної літератури, залучення до активної самоосвітньої підготовки.

Вивчення і впровадження вчителем передового педагогічного досвіду,
інноваційних педагогічних та інформаційних технологій.

Пропаганду результативної роботи вчителів серед членів педагогічного колективу.

Залучення до активної співпраці з метою підвищення результативності навчально
- виховної роботи на уроці вчителів, практичного психолога, соціального педагога, бібліотекаря, педагога
- організатора, класних керівників, вихователів груп продовженого дня, органів учнівського та громадського самоврядування школи, батьків.

Дякую за увагу.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал