Ігри з піском як інтерактивний метод розвитку комунікативно-мовленнєвої компетентності дітей дошкільного віку



Скачати 229.48 Kb.
Дата конвертації13.01.2017
Розмір229.48 Kb.
Навчально-методичний центр відділу освіти

Слов’янської міської ради

Психологічна служба

Дошкільний навчальний заклад № 3


Ігри з піском

як інтерактивний метод розвитку

комунікативно-мовленнєвої

компетентності

дітей дошкільного віку
Слов’янськ 2012 р.

Укладач:


Курбанова Н. Ю. практичний психолог

11 кваліфікаційної категорії

ДНЗ №3 м. Слов’янськ

Рецензент :

Ткачук Є. В. практичний психолог

ДНЗ НМЦ


У посібнику представлене теоретичне обґрунтування проблеми формування комунікативно-мовленнєвої компетентності дітей дошкільного віку, надані практичні поради щодо її розвитку засобам пісочної терапії.

ЗМІСТ
Передмова …………………………………………4
Розділ 1. Проблема комунікативно-мовленнєвої компетентності дітей дошкільного віку: методологія та теоретичні засади……………………………….6
Розділ 2.Діагностика комунікативно-мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку…………………13
Розділ 3.Пісочна терапія як засіб формування комунікативно-мовленнєвої компетентності дітей дошкільного віку………………………................21
Розділ 4. Практичні розробки з комунікативно-мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку засобами пісочної терапії…………………………25
Література………………………………………….37

Передмова

В дитячому садку дитина постійно спілкується зі своїми ровесниками і дорослими. Таке спілкування для неї життєво необхідне. Граючись і навчаючись, розважаючись і працюючи, обмінюючись думками і обговорюючи свої справи, сперечаючись і поступаючись, радіючи і співчуваючи, дитина водночас набуває навичок людських взаємин. І від того, в якій формі вона встановлює контакти з дітьми та дорослими, залежить її комунікабельність, вміння взаємодіяти із соціумом.

У цілісній та багатогранній освітній системі згідно сучасної програми розвитку дитини « Я у Світі» велику роль відіграє комунікативно-мовленнєва компетентність дитини, яка являє собою унікальний комплекс індивідуальних властивостей і особливостей, пов’язаних з мовленнєвою, комунікативною, інтелектуальною, емоційною, творчою сферами особистості. Якщо дитина ізольована від повноцінного мовленнєвого спілкування у дошкільні роки, це негативно позначається на її подальшому і розумовому, і мовному розвиткові. Це також може спричинити ускладнення існування дитини у соціумі. Тому дуже важливо вивчати та розвивати комунікативно-мовленнєві навички та вміння з раннього віку.

У базовій програмі представлено кінцеві вимоги

до культури мовленнєвого спілкування, передбачено

вимоги до організації предметного середовища і навчально – виховного процесу щодо ефективності комунікативно-мовленнєвого розвитку дітей.

Пошук ефективних методів розвитку комунікативно-мовленнєвої компетентності дітей дошкільного віку привів нас до нетрадиційних технологій, а саме використання пісочної терапії в роботі з дітьми. Бо працюючи з піском, можна створити стимулююче середовище. В пісочних іграх діти отримують досвід самостійного вирішення конфліктів, разом долають труднощі, вчаться розуміти себе та ближнього, засвоюють досвід людського спілкування.

Розділ 1. Проблема комунікативно - мовленнєвої компетентності дітей дошкільного віку: методологія та теоретичні засади.

Ознакою будь – якої держави та її нації є рідна мова. Рівень розвитку рідної мови відображує рівень культури та духовного розвитку нації. Рідна мова є загальною основою навчання і виховання дітей у дошкільному закладі. Оволодіння нею як засобом пізнання і способом людського спілкування є найвагомішим досягненням дошкільного дитинства. Адже психофізіологами доведено, що саме дошкільний вік (до 6-7 років) є найсприятливішим для цього.

Специфіка мовленнєвого спілкування виявляється в характері дій, завдяки яким воно здійснюється, а саме: мовленнєвих операцій, мовленнєвих і комунікативно - мовленнєвих умінь. Володіння цими уміннями дає можливість правильно обирати стиль

мовлення, підпорядковувати форму мовленнєвого висловлювання завданням спілкування,

використовувати найефективніші (для цієї мети і за цих умов) мовні і немовні засоби.

Комунікативно – мовленнєва діяльність включає процеси цілеспрямованого й різнобічного використання дітьми мовлення в міжособистісних контактах із дорослими й однолітками (діалогічне мовленнєве спілкування), продукування власних мовних текстів (монологічне мовлення), процеси сприймання – розуміння – передавання змісту мовних текстів (зв’язного мовлення тих, хто оточує, художніх творів, пізнавальних розповідей під час безпосереднього контакту й опосередкованого – через засоби інформації), які відбуваються в контексті особливостей становлення комунікативної діяльності дітей.

Комунікативно – мовленнєві дії дітей обумовлені конкретною ситуацією спілкування, що сприяє виникненню ситуативної мотивації: потреби у

здійсненні конкретного мовленнєвого вчинку і внутрішньої комунікативної мотивації (основою якої є сформованість потреби у мовленнєвому спілкуванні). Завдяки цим діям дитина задовольняє власні комунікативні й комунікативно – пізнавальні потреби (І.Зимня). Особливість комунікативно – мовленнєвої діяльності полягає в тому, що це власна діяльність дитини, яка породжується життєвими потребами й запитами дитинства, тому її розвиток не повинен бути відірваним від життя дитини, а навпаки, вбирати в себе всі реалії спілкування з дорослими й однолітками.

Комунікативна компетенція дошкільників є предметом дослідження зарубіжних (К. Менг,

К. Крафт) і вітчизняних авторів (А. Богуш,

О. Соботович, Т. Піроженко). А. Богуш розглядає поняття комунікативної компетентності дошкільника у контексті культури мовленнєвого спілкування, формування якої передбачає вирішення таких завдань: 1) розвиток комунікативних здібностей

дітей відповідно до кожного вікового періоду –

емоційне спілкування з дорослими, спілкування з однолітками, ініціативне спілкування зі співрозмовником; 2) засвоєння ввічливих форм спілкування, розвиток мовленнєвого етикету; 3) формування мовлення; 4) формування культури спілкування.

Під мовленнєвою компетентністю розуміють вільне вираження своїх бажань, намірів, а також пояснення своїх дій та їх змісту за допомогою мовних і „немовних” (жестових, мімічних, пантомімічних) засобів. Показником мовленнєвої компетентності є здатність дитини будувати своє мовне спілкування з іншими людьми, з огляду на мовні канони фонетики, спілкування, етично цінні зразки поведінки, семантики, граматики, а в немовних формах – загальнолюдські способи виразної поведінки. (Т.Піроженко).

Комунікативно – мовленнєвий розвиток дітей

дошкільного віку досліджувала Т.О.Піроженко. На основі експериментального вивчення особливостей комунікативно – мовленнєвого розвитку дошкільників нею були виділені рівні

соціальної,когнітивної і мовленнєвої компетенції дітей третього – сьомого років життя.

Ознаками такого розвитку є:



  1. Комунікативні властивості мовлення (спрямованість на партнера, настанова на реакцію у відповідь; різноманітність і виразність, активне використання невербальних засобів спілкування; наявність контакто - встановлювальних засобів у спілкуванні).

  2. Когнітивні властивості мовлення (розуміння дитиною просторово – часових характеристик ситуації спілкування; розуміння емоційного змісту ситуації, спілкування через емоційні стани дійових осіб; розуміння характеру дійових осіб).

3.Мовні (лінгвістичні) властивості мовлення

(словникове багатство; граматична правильність, відмінювання й узгодження слів у фразі відповідно до мовних норм).

4.Довільність мовлення (прагнення до розгорнутості, логічності, зв’язності, забезпечення розуміння свого мовлення; керування мовленням, його зміна у разі потреби; характер тексту).

5.Особистісні якості, що виявляються в мовленнєвій комунікації (прояв самооцінки у спілкуванні з людьми; риси характеру, що забезпечують успішність взаємодії; ціннісні орієнтації, пов’язані з людиною; широта й дієвість мотивів спілкування).

У дітей старшого дошкільного віку було виявлено прогресивну якісну зміну в мовній поведінці. Вона пов’язана, на думку Т.Піроженко, зі змінами комунікативного характеру, розвитком комунікативних потреб, форм спілкування.

Комунікативно - мовний розвиток дитини й аналіз

його рівня передбачає інтерес не тільки до проблеми розуміння дошкільником ситуації спілкування і користування мовними висловленнями, адекватними їй. У розвитку мовного спілкування підкреслюється значимість такого психічного новотвору як наявність установки на відповідну реакцію, орієнтації дитини на комуніканта, співрозмовника. Для мовного взаєморозуміння і взаємодії важливе уміння бачити, чути, розуміти, враховувати у своїй мові того, до кого адресоване висловлення.

В аналізі комунікативно – мовленнєвого розвитку дитини дошкільного віку необхідно також врахувати, що комунікативні властивості мовних висловлень припускають широке використання як мовних (вербальних) засобів, так і невербальних (емоційно – мімічних засобів спілкування: контакт очей, виразність міміки, посмішка, користування жестами, наявність відповідних рухів стосовно співрозмовника). Перераховані комунікативні характеристики відбиті також інтонацією, виразністю і навіть іноді дикцією. Таким чином, у методиці обстеження рівня комунікативно – мовленнєвого розвитку дитини дошкільного віку виділені показники, що дозволяють аналізувати (і навчати) не тільки формальні показники „успішності” засвоєння мови. Важливо розвивати комплексну навичку, що визначає успішність мовної взаємодії, розвиненість комунікативної компетентності, здатність застосувати мову з метою пізнання і спілкування з навколишнім світом.

На основі аналізу дослідження вітчизняних і зарубіжних психологів і педагогів, ми дійшли висновку, що комунікативно – мовленнєвий розвиток дітей дошкільного віку – це складна, динамічна структура, на формування якої впливають різноманітні фактори: інші люди, оточуюче середовище, власний індивідуальний досвід, культура.
Розділ 2. Діагностика комунікативно-мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку.

При розробці методики обстеження ми виходили із завдання забезпечення комплексного підходу при визначенні ознаків комунікативно – мовленнєвого розвитку.

Ми використовували такі методи:


  • анкетування батьків та вихователів;

  • спостереження за дітьми;

  • творчі завдання;

  • бесіди;

  • тестування;

  • метод експертної оцінки.

Були використані такі методики:

  1. Методика обстеження мовної готовності дітей до шкільного навчання українською мовою.

  2. „Профіль соціального розвитку дитини”.

  3. Методика „Сходи” В.Г.Щур.

Ми хочемо підкреслити, що спостереження є основним методом дитячої психології. Свою особливу першорядність спостереження здобуває в характеристиці досягнень комунікативно – мовленнєвого розвитку дитини, оскільки її здатність до спілкування повинна бути представлена як відкрита система. Діагностика рівня комунікативно – мовленнєвого розвитку дітей дозволяє зробити зріз поточного стану, тому будь – які зміни в мотивації, потребі, умовах навчання, спрямованих на зміни характеру відносин між учасниками комунікації, а також на процес удосконалювання ознак, що складає її комплексний зміст, спричиняють зміни комунікативно – мовленнєвих досягнень.

Оскільки емоційні прояви спілкування ми назвали психодіагностичним індикатором мовленнєвого росту дитини необхідно поглибити діагностичну інформацію про рівень розвитку невербальної поведінки. Отриманий матеріал дає характеристику форми взаємин між дитиною і дорослим і часто ставить проблему оптимізації міжособистісних відносин у системі „дитина – дорослий”. Саме розвиненість експресивно – мімічних засобів у мовній поведінці свідчить про становлення близьких довірливих форм контакту маляти з оточуючими, розвитку емоційно – особистісної форми спілкування. Одночасно відповіді дорослих щодо оцінки невербальної поведінки дітей дозволяють виділити індивідуальні риси мовної поведінки дошкільняти, допомагають визначити комунікативну спрямованість і готовність дитини до комунікації.

Використання анкети „Оцінка дорослими невербальної поведінки дитини” може служити „візитною карткою” дитини як суб’єкта спілкування, тому що дозволяє визначити труднощі взаємодії дитини з оточуючими. Отримані дані про невербальну поведінку дитини можуть бути основою для визначення стратегії виховної і корекційної роботи з дитиною.

Аналіз анкет, проведений з педагогами і батьками дітей дошкільного віку, показав, що позитивні значення відповідей (завжди і часто) складають 47% у батьків і 41% у вихователів, тобто меншу половину з числа всіх опитаних. Цей факт доводить проблему формування емоційно – особистісної форми спілкування дитини з дорослими, без якої неможливий розвиток експресивно – мімічних засобів спілкування, що забезпечують взаєморозуміння дитиною оточуючих людей і удосконалювання мовних засобів.

Додатково до спостережень за невербальною поведінкою дитини в реальних ситуаціях взаємодії з однолітками і дорослими в діагностиці мовного розвитку ми використовували „Методику обстеження мовної готовності дітей до шкільного навчання українською мовою”. Ця методика допомагає визначити комунікативні, когнітивні, лінгвістичні особливості мовлення дошкільняти та рівень довільності мовлення. За результатами діагностики діти здебільшого виявили середній (46%) та низький (39%) рівень мовленнєвого розвитку.

Показники соціальної зрілості дитини ми визначали за допомогою методу експертної оцінки. Педагогам і батькам пропонували заповнити бланк „Профіль соціального розвитку дитини”, де вони дають оцінку розвитку соціальних та комунікативних якостей дитини, виходячи зі своїх повсякденних спостережень за нею.

З метою визначення самооцінки дитини, її самопізнання та усвідомлення свого місця в системі зв’язків ми використовували методику В.Г.Щур „Сходи”. Багато дітей виявили низьку самооцінку, що характеризує наявність внутрішніх та міжособистісних конфліктів у дитини.

На підставі всіх проведених досліджень ми змогли визначити якісні характеристики рівнів комунікативно – мовленнєвого розвитку дітей середнього та старшого дошкільного віку.

Так діти з високим рівнем досягнень комунікативно – мовленнєвого розвитку ініціюють відкритість контактам, відповідають на ініціативу інших, виразно повідомляють словами і мімікою свою готовність спілкуватися. Вміють обмінюватися інформацією, вислуховувати іншого, налагоджувати спільну взаємодію. Правильно і чітко вимовляють усі звуки рідної мови, помічають помилки звуковимови. Кількісна та якісна характеристика словника сягає вікової норми. Володіють прийомами словозміни та словотворення. Правильно вживають граматичні категорії, будують різні типи простих і складних речень. Мають навички корекції та самокорекції мовлення, усвідомлюють, що це допомагає порозумітися. Володіють розмовною мовою. Підтримують розмову відповідно до ситуації, зрозумілості теми та зацікавленості. Доречно застосовують мовленнєві й не мовленнєві засоби. Вміють регулювати силу голосу, темп мовлення, використовувати засоби інтонаційної виразності. Володіють формулами мовленнєвого етикету та монологічним мовленням. Легко й невимушено вступають у спілкування з дорослими та дітьми. Дотримуються правил і норм спілкування.

Мовленнєву поведінку та прояви комунікативної активності дітей, що мають середній рівень комунікативно – мовленнєвого розвитку, можна описати в оцінках загальної непевності, скутості спілкування. У взаємодії з партнерами їм не вдається вийти за межі звичайної ситуації. Вони демонструють „занурення” у ситуацію, залежність від неї. Соціальні мотиви взаємодії (особистісні, ділові, пізнавальні) ще не стали механізмом регуляції власної поведінки. Активність дітей найчастіше залежить від зовнішніх стимулів. Якість мовних показників недостатня, трапляються помилки в звуковимові та граматичні. Недостатньо розвинуті контрольно – оцінювальні дії. Діти стежать за своєю мовою лише після нагадування дорослого, за допомогою підказки помічають помилки в мовленні товаришів.

Діти з низьким рівнем комунікативно – мовленнєвого розвитку уникають контакту та важко встановлюють дружні стосунки з однолітками та дорослими. Спілкування таких дітей невільне, сковане. Невпевненість і незнання себе доповнюються відсутністю знань „про інших”, що обмежує їхню активність у спілкуванні й готовність звернутися по допомогу до оточуючих. Не вміють конструктивно розв’язувати конфлікти з однолітками та дорослими. Не вміють стримуватися, контролювати свою поведінку. Така дитина при негативному домінуванні в мовленнєвому спілкуванні часто нападає на інших, змушує, наказує, обвинувачує, а у випадку підпорядкування – терпить, переживає, підкоряється, поступається. Виявляють незадовільну мовну активність, у мовленні багато помилок. Відсутні контрольно – оцінювальні дії.

Застосування комплексної методики діагностики дозволило нам отримати необхідну інформацію щодо комунікативно-мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку.



Розділ 3.Пісочна терапія як засіб формування

комунікативно-мовленнєвої компетентності дітей дошкільного віку.

Пошук ефективних методів розвитку комунікативно-мовленнєвої компетентності дітей дошкільного віку привів нас до нетрадиційних технологій, а саме використання пісочної терапії. Принцип «терапії піском» був запропонований

К. Юнгом, засновником аналітичної терапії. Ігри на піску – одна з форм природної діяльності дитини. Особливо потрібні ці ігри дітям з проблемами в психічному розвитку, труднощами у спілкуванні, агресивним, конфліктним тощо. Пісочниця виступає посередником у встановленні контактів з такими дітьми. « Пісочна терапія» - одна з тих технік, що дозволяє розкрити індивідуальність кожної дитини, роз’язати її психологічні проблеми, розвинути здатність усвідомлювати свої бажання і знаходити можливості їх реалізації. У Базовій програмі « Я у Світі» забезпечення балансу між дитячими фондами «можу» і « хочу» визначено як одне з найважливіших освітніх завдань.

Взаємодія з піском стабілізує емоційний стан дитини. Поряд з розвитком тактильно-кінестетичної чутливості та дрібної моторики, дитина вчиться прислуховуватися до себе та промовляти свої відчуття. А це, в свою чергу, сприяє розвитку мови, довільної уваги, пам’яті. Але головне-дошкільник отримує перший досвід рефлексії(самоаналізу). Вчиться розуміти себе та інших. Так закладається база для подальшого формування навичок позитивної комунікації.

Завдяки іграм із піском дитина осмисленіше та швидше опановує норми і правила поведінки та спілкування у соціумі. У неї формується культура людського спілкування, розвиваються почуття делікатності, ввічливості, товариськості. Через гру в піску у дитини з’являється або посилюється почуття довіри, прийняття та успішності. Заняття та ігри з піском піднімають настрій у дітей, викликають емоції радості, спонукають до діяльності.

Ігри-заняття та ігри-казки сприяють формуванню у дітей навичок спілкування та розвитку емоційного світу дошкільнят. Основним у іграх є набуття досвіду в розв’язанні проблемних ситуацій між героями казки. Діти розмірковують, розвиваються всебічно, набувають позитивних рис характеру, вчаться належно поводитися і спілкуватися, спочатку наслідуючи героїв казки, а потім і в реальному житті.

Використання ігор, що містять елементи навчання дітей сприяє розвитку фонематичного слуху, корекції звуковимови, навчанню читання та письма. Діти вчаться чути й виокремлювати певні звуки, що є основою формування правильної звуковимови. Вони не лише навчаються зорово запам’ятовувати букви, а й, графічно відображаючи їх на піску, залучають тілесну пам’ять. Головне, що дітям не страшно помилитися: це не папір, і легко можна виправити помилку.

Ми пропонуємо використовувати ігри з піском як інтерактивний метод розвитку комунікативно-мовленнєвої компетентності дошкільників. Бо пісок дає дитині більше свободи, вона не боїться щось змінювати, будувати нове і ламати старе. Застосування піску в групі сприяє створенню атмосфери довірливих стосунків та ефективного спілкування. В пісочниці створюється додатковий акцент на тактильну чутливість, формується «мануальний інтелект» дитини. Тому перенесення традиційних навчальних і розвивальних завдань у пісочницю створює додатковий ефект. З одного боку, суттєво підвищується мотивація дитини до занять, а з іншого – більш інтенсивно і гармонійно відбувається її всебічний розвиток.




Розділ 4. Практичні розробки з комунікативно-мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку засобами пісочної терапії.

У процесі корекційно – розвивальної роботи з піском дошкільники мають можливість опанувати певні навички та вміння щодо:

- налагодження партнерських стосунків з однолітками та дорослими;

- мовленнєвого розвитку;

- розвитку свого внутрішнього емоційного світу і вміння володіти власними емоціями та поведінкою.

Мета:


  • навчання формам взаємодії з однолітками та дорослими за допомогою елементів пісочної терапії;

  • розвиток мовлення, розширення словникового запасу;

  • розвиток комунікативних навичок дітей через ознайомлення їх з правилами і нормами поведінки в колективі однолітків і залучення до спільних видів діяльності;

  • розвиток емпатійних здібностей, навчити співвідносити їх з відповідною ситуацією;

  • розвиток вміння розпізнавати і передавати різні емоційні стани;

  • ознайомлення з різними формами поведінки в певних ситуаціях, навчити адекватно оцінювати власну поведінку;

  • прищеплення базових навичок соціального спілкування;

  • створення умов для психоемоційного розслаблення і зняття нервово – психічного напруження.

Форми і методи роботи.

1. Творчі ігри з казками.

2. Ігри – драматизації.

3.Етюди


4.Рольове програвання ситуацій.

5.Вправи на розвиток мови.

6.Вправи на самопізнання.

7.Психомоторні вправи та рухливі ігри.

8.Тематичні бесіди.

9.Психогімнастика.



Критерії ефективності роботи

  • Прагнення до комунікації з дорослими і дітьми.

  • Розширення комунікативних засобів (вербальних та невербальних).

  • Розвиток мовленнєвих здібностей.

  • Позитивне ставлення дітей до однолітків, дружні стосунки між ними.

- Розуміння свого емоційного стану та інших людей.
Творчі ігри з казками.

Створення казки «Червона шапочка» (по – новому).

Мета: учити дітей виявляти ініціативу і творчість у викладі змісту добре знайомої казки, вправляти в логічному її викладі; викликати почуття радості і гордості від процесу творчості.

План – конспект заняття.

Провести невелику вікторину «Вгадай казку». Останній уривок прочитати з казки «Червона шапочка». Запитати: «Що відбулося б з казкою, якби в ній з’явилися нові герої, наприклад: лисиця, ведмідь або заєць, а бабуся була чарівницею?»

Запропонувати скласти казку «Червона шапочка» по – новому, розіграти її в пісочниці.

Створення казки з використанням прийому поєднання сюжетів двох добре знайомих казок.

Мета: вчити дітей розв’язувати складні мовні завдання творчого характеру, зберігати у своєму творі основну структуру сюжету.

План – конспект заняття

Запропонувати дітям назвати свої улюблені казки. Визначити, чим відрізняються казкові події від реальних.

Викликати в дітей бажання скласти нові казки. Розділити групу на дві підгрупи. Першій запропонувати подумати, що буде, якщо дві казки («Снігуронька» і «Сніжна королева») об’єднати в одну, а другій – скласти нову казку, об’єднавши казки «Івасик – Телесик» і «Гуси – лебеді».

Діти обговорюють зміст нових казок, розігрують їх у пісочницях.


Колективне створення дітьми своєї казки із самостійно вигаданими героями й сюжетом.

Мета: викликати в дітей інтерес до словесної та

мовної творчості, активізувати самостійне

мислення. Розвивати зв’язне мовлення.

План – конспект заняття.

Запропонувати дітям разом скласти зовсім нову казку про героїв, яких вони придумають самі. Запитати, про кого б діти хотіли скласти казку, якими за характером будуть їхні герої, і, з огляду на це, придумати їм імена. Далі вся група дітей обговорює сюжет, вирішує, де відбуватиметься історія, з чого починається казка (слід згадати, з яких слів зазвичай починаються казки), що відбудеться з головним героєм, хто прийде йому на допомогу, чим закінчиться казка.( казка розігрується у пісочниці).



Конспект інтегрованого заняття в середній

групі « Подорож піщаною країною»

Бінарне заняття практичного психолога ДНЗ № 3

Курбанової Н.Ю.

вихователя Ушаткіної О. Ю.



Програмовий зміст: формувати життєву компетентність дітей, процеси саморегулювання, розвивати здатність дітей до самовираження, розвивати пізнавальні здібності, уміння аналізувати, узагальнювати, встановлювати прості зв’язки між явищами; сприяти розвитку монологічного мовлення та словесної творчості в ігровій і пізнавальній діяльності через опис, міркування, коментар; зміцнювати психофізичне здоров’я дітей у процесі роботи з піском; закріпити вміння дітей відтворювати зображення за допомогою різних технік роботи з піском ( пісочна анімація, малювання по мокрому піску, малювання піском за допомогою трафарету, пісочна аплікація); розвивати почуття прекрасного, творчі здібності, дрібну моторику, естетичний смак.

Обладнання: повітряні кульки, басейн з піском, коробки з піском, іграшки, мікрофон, скло та дзеркала для малювання, клей ПВА, пензлі, шаблони, магніти, кошик з бананами, зображення тварин, хмари.

Перша частина.

Вправа « Давай привітаємось». (діти різними способами словами та жестами вітаються з гостями).



Сюрпризний момент. Під музика вітру прилітає Снігуронька(практичний психолог) на хмарі (повітряні кульки).

  • Ой, ой. Все вітре. припини. Добрий день малята і дорослі, впізнали? Так, я Снігуронька. Прилетіла до вас на хмаринці, а холодні вітри мені допомогли. В своїй зимовій країні почула я про літо, але так і не зрозуміла чого його всі так чекають і люблять, яким воно буває. Ось і прилетіла до вас, щоб ви розповіли мені, що таке ваше літо.

Вихователь

  • Діти, давайте розкажемо Снігурочці яке літо буває. Що влітку можна робити. Д/гра «Розкажи про літо».

Снігуронька

  • Як цікаво. А в мене зима зовсім інша. А давайте порівняємо ваше літо з моєю зимою.

Лексична гра « Передзвін»

- Взимку люди вдягають теплі куртки , шуби, шапки,а влітку..?(сарафани,шорти, майки, панами) .

- Взимку на землі сніг, замети, кучугури, а влітку..?(трава, квіти).

- Взимку з неба падає сніг, а влітку..?(теплий дощик).

- Взимку мороз, холод, завірюха, а влітку..?(спека, вітерець).

- Взимку діти катаються на санчатах, ковзанах, лижах, грають у сніжки, а влітку..?(катаються на велосипеді, самокаті, гойдалці, грають у футбол).

- Взимку - синичка, горобець, снігур, а влітку..?(ластівка, лелека, жайворон, зозуля).

- Дякую вам, діти. Тепер я зрозуміла, що таке літо і яким воно буває. Але ж мені так хотілося б його побачити.



Вихователь

  • Як нам тобі допомогти? Діти, а де завжди літо?(в Африці). Давайте туди відправимось.

Снігуронька

  • А подорожувати ми можемо на моїй хмаринці. Тільки спочатку треба відгадати на що схожі її подружки, що пливуть по небу. Подивіться на них уважно, що вони вам нагадують? Вправа «На що схожа хмаринка». Молодці, тримайте кожен собі хмаринку(повітряну кульку) і вирушаємо в дорогу. Ану, вітре, допоможи нам.

Звучить музика вітру.

Друга частина.

Група перетворюється на Африку. Танок місцевих мешканців « Пісня Африка».



Вихователь

  • Яка красива музика. Ось так диво Африка, як тут радісно і тепло. І мешканці привітні. А ці мешканці вміють не тільки танцювати, але й весело грати та мавпу годувати. Д/гра « Який банан?» (жовтий, соковитий, ароматний…). Які веселі мавпенята, а подивіться тут ще якісь звірі заховалися. Скажіть, які звірі мешкають в Африці. Вправа «Яка тварина заховалася ?»

Снігуронька

- Погляньте, в Африці ще багато піску(відкриваю басейн із піском). Давайте з ним пограємось. А чи можемо ми тут зараз гратися? ( в піску – цвяхи, булавки, скріпки). Що тут лежить? Яку небезпеку становлять ці предмети? Що нам допоможе швидко та безпечно все зібрати? (магніт). Експериментальна діяльність. Діти за допомогою магнітів прибирають залізні предмети з піску.



- Ось тепер ми можемо привітатися з пісочком. Вправа «Здрастуй, пісочку!». Давайте привітаємось спочатку одним пальчиком, потім однією долонькою, а тепер двома долоньками. Що ви відчуваєте, пісок який? (прохолодний, гладенький, м’який). Наберіть пісок у кулачок, міцно стисніть і поступово розжимайте . На що це схоже? (дощ, водоспад, душ, пісочний годинник). А в Африці живуть павуки? Давайте пальчиками покажемо як бігають павуки. А змії живуть? Одним пальчиком покажіть як повзають змії. Знаєте як змії згортаються у клубок? Покажіть однією рукою, двома руками одразу. Зануріть руки глибоко у пісок(знаходять маленькі мушлі). Вправа «Розкажи мушля»(метод багатоканальної діяльності).

Вихователь

  • Які мушлі на дотик?(гладенькі, прохолодні). Як ви гадаєте звідки ці мушлі?(з океану). Тож давайте їх туди і віднесемо. Сідайте на березі океану, покладіть свої мушлі біля великих. А що могла бачити ця мушля?(мешканців океану, птахів, пальми). Чим вона може пахнути?(океаном, сіллю, водоростями). А що вона могла чути?(плескіт хвиль, гомін птахів, як трубить слон). А чи знаєте ви, що відбудеться,коли прикласти мушлю до вушка?(можна почути шум моря чи океану). Давайте з вами перевіримо чи дійсно це так. Релаксація ( діти прикладають мушлі до вух,лунає аудіозапис «Шум моря»). Давайте дамо гостям послухати мушлі та подаруємо їм на згадку про нашу подорож.

(На воді з’являється корабель з тваринами).

Снігуронька

  • Подивіться, діти, хтось загубився в океані. Які тут звірі, назвіть(жираф, носоріг,леопард, зебра, слон, бегемот). Може ми їх врятуємо, перенесемо на сушу, у пісок. Вправа « Африка в пісочниці»(діти розташовують звірів, будують їм домівки, грають). Тепер я зрозуміла і побачила яке воно справжнє літо. Дякую вам, але мені вже час повертатися. Вітер, допоможи.(звучить вітер, Снігуронька відлітає).

Вихователь

  • А нам з вами треба повертатися до дитячого садку. Беріть свої хмаринки і полетіли. Ось ми і вдома. Тепер я вам пропоную все, що вам сподобалося, що ви бачили відобразити у своїх роботах, а допоможе вам в цьому пісок.(варіативне малювання на вологому, сухому піску, на дзеркалі, на склі та кольоровим піском з трафаретами).



Література


  1. Богуш А.М., Гавриш Н.В. Дошкільна лінгводидактика: Теорія і методика навчання дітей рідної мови. – К.: Вища шк., 2007.

  2. Бодрик Н. Конструктивні форми взаємодії у міжособистісному спілкуванні // Психолог. – 2008. - № 5.

  3. Гавриш Н. Методика розвитку зв’язного мовлення дітей дошкільного віку. – Луганськ, 2004.

  4. Грабенко Т., Зінкевич-Євстигнєєва Т. Чудеса на піску. – К., 2004.

  5. Гречишкіна А., Коваленко Н. Мандри в пісочному царстві // Дошкільне виховання. – 2010. - № 7.

  6. Гречишкіна А., Коваленко Н. Пісочна психотерапія // Палітра педагога. – 2010. - № 5.

  7. Гречишкіна А., Коваленко Н. Сендплей – гра з піском // Палітра педагога. – 2010. - № 4.

  8. Дворнікова А. Ігри з піском: розвиваємо творчість дошкільників // Психолог дошкілля . – 2010. № 4.

  9. Карабаєва І. Пісок як матеріал для розвитку творчості та навчання дітей // Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2010. - № 5.

  10. Конспекти корекційно – відновлювальних і розвивальних занять з дітьми 5-7 років // Психолог. – 2005. - № 23 – 24.

11.Кулачковская С.Е., Ладывир С.А.,

Пироженко Т. А. Учите малыша общаться с

детьми и взрослыми. – К., 1995.

12.Лютова Е., Монина Г. Тренинг эффективного взаимодействия с детьми. – СПб.; М., 2000.

13.Марінушкіна О.Є. Корекційні програми на допомогу практичному психологу ДНЗ. – Х.: «Основа», 2008.

14. Марінушкіна О.Є. Порадник практичного психолога. – Х.: «Основа», 2007.

15. Михайленко М. У згоді зі світом і з собою. Розвиток соціальної впевненості дітей старшого дошкільного вік // Психолог. – 2008. - № 3.

16.Окерешко О. Піскова терапія // Психолог дошкілля. – 2011. - № 3.

17. Піроженко Т.О. Мовлення дитини: Психологія мовленнєвих досягнень дитини. – К.: Главник, 2005.

18.Половецька С. Пісочниця – наш світ, а іграшки в ній – люди. // Вихователь-методист. – 2010. - №5.

19. Психологічні заняття з дошкільнятами / Упоряд. Т.Червонна. – К.: Шк.світ, 2008.

20. Розвиваємо мовлення. Дидактичні матеріали / Упоряд. Н.С.Клунська. – Х., 2007.

21. Формування життєвої компетентності дітей дошкільного віку. – Донецьк: ІППО, 2005.

22. Хлевицька О.Л. Програма дошкільного курсу розвитку усного мовлення і підготовки до навчання грамоти дітей 5 – річного віку // БВДС. – 2004. - № 23-24.

23. Чернецкая Л.В. Развитие коммуникативных способностей у дошкольников: практическое руководство для педагогов и психологов дошкольных образовательных учреждений. – Ростов н /Д .: Феникс, 2005.

24. Чистякова М.И. Психогимнастика. – М., 1990.



25. Юрченко Н. Ф. Розвивальні ігри з водою та піском. – Х.: « Основа», 2010.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал