І. Є. Ярова економічний аналіз навчальний посібник



Сторінка9/24
Дата конвертації05.01.2017
Розмір4.12 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   24

4.5. Аналіз реалізації продукції і виконання договірних зобов'язань

Основні завдання цього напряму економічного аналізу містять:

1) визначення рівня виконання плану з реалізації продукції;

2) виявлення і вимірювання чинників, що впливають на зміну обсягу реалізації;

3) оцінку виконання договірних зобов'язань.

Аналіз виконання плану з реалізації продукції здійснюється методом порівняння. Оцінюється вплив цін і фізичного обсягу реалізації на динаміку виручки від реалізації.

При аналізі чинників, що впливають на зміну обсягу реалізації досліджується структура реалізованої продукції. Визначається питома вага основної (профільної) продукції підприємства, продукції непромислових господарств. Якщо частка основної продукції невисока, це свідчить про необхідність переходу на випуск нової продукції, перепрофілювання підприємства.

Оцінка впливу чинників на зміну обсягу реалізації порівняно з планом або з яким-небудь періодом здійснюється з використанням методу балансової ув'язки. При цьому приріст реалізованої продукції подають у вигляді функції таких чинників:



, (4.8)

де – зміна виробництва товарної продукції, грн;



– зміна залишків готової продукції на складі відповідно на початок і кінець аналізованого періоду, грн;

– зміна залишків продукції відвантаженою, але неоплаченою (дебіторської заборгованості) відповідно на початок і кінець аналізованого періоду, грн.

Для зіставлення всі чинники моделі перераховують у відпускних цінах. Оскільки в бухгалтерському обліку готова (товарна) і відвантажена продукція показується за собівартістю, для їх переведення в базові ціни використовують коефіцієнт перерахунку – Кпер, що розраховується як відношення виручки від реалізації продукції у відпускних цінах до собівартості реалізованої продукції.

Після визначення приросту вищеназваних чинників експерт повинен визначити причини, що викликали динаміку цих чинників. При цьому потрібно розглянути принаймні три групи причин:


  • пов'язані з виробництвом (визначають);

  • пов'язані зі збутом (визначають );

  • пов'язані з платоспроможним попитом (визначають ).


Приклад 5

Оцінити виконання плану реалізації продукції.



Таблиця 4.6 – Дані для формування балансу продукції

Показник

Плано-вий

Фактич-ний

Відхи-лення

Вплив на обсяг реалізації продукції

1

2

3

4

5

Залишки нереалізованої продукції (НРП) на початок планового періоду (НПП):

- на складі;

- відвантаженої

110


230

140


250

+30


+20

+30


+20

Разом

340

390

+50

+50

Випуск товарної продукції

1450

1475

+25

+25

Реалізація товарної продукції

1240

1233

-7

-

Залишки НРП на кінець планового періоду (КПП):

- на складі;

- відвантаженої


100


240

140


260

+40


+20

-40


-20

Разом

340

400

+60

-60

Зміна залишків НРП за звітний період (4-1)

0

+10

+10

-10



Обсяг нереалізованої продукції

(250– 1475 – 260 = 1465)

Залишки НРП, відвантаженої на ППП (250)

Обсяг відвантаженої продукції (1475+140– – 140) = 1475

Залишки НРП, відвантаженої на КПП (260)

Залишки НРП на складі ППП (140)

Обсяг виготовлення товарної продукції (1475)

Залишки НРП на складі КПП (140)

Рисунок 4.1 – Зв'язки між показниками товарної відвантаженої та реалізованої продукції

Отже, абсолютне відхилення реалізації становить: (+ 30 + 20) + 25 + (- 40 - 20) = 15000 грн.

+ 25 + (-10) = 15 тис. грн.
Зв'язки між показниками товарної відвантаженої та реалізованої продукції подані на рис. 4.1.

Як бачимо, обсяг реалізації виконано на 15 тис. грн.

Оцінка виконання договірних зобов'язань з постачань продукції (%) обчислюється за формулою 4.9.

, (4.9)

де – плановий обсяг продукції для укладення договорів, тис. грн;



– недопостачання продукції за договорами, тис. грн.

Аналіз виконання договірних зобов'язань здійснюють працівники відділу збуту підприємства. Він повинен бути організований у розрізі окремих договорів, видів продукції, термінів поставки. При цьому проводять оцінку виконання договірних зобов'язань наростаючим підсумком з початку року.

Причини невиконання договірних зобов'язань діляться на:

- залежні від підприємства (невідповідність обсягу випуску обсягу постачань, низька ритмічність виробництва та ін.);

- не залежні від підприємства (зрив постачань матеріально-технічних ресурсів, збої в транспортному забезпеченні і т. д.).
Приклад 6

У процесі аналізу визначити виконання плану поставок за місяць з наростаючим підсумком у цілому по підприємству, у розрізі окремих споживачів і видів продукції, з'ясувати причини недовиконання плану і виробити коригувальні заходи для виконання договірних зобов'язань (табл. 4.7).


Таблиця 4.7 – Аналіз виконання договірних зобов'язань з відвантаження продукції за березень, тис. грн

Виріб

Поку-пець

План поставки за договором

Фактично відвантажено

Недопос-тачання продукції

Заліковий обсяг у межах плану

А

1

2

3



800

800


600

850

750


700

-50

800

750


600

В

і т. д.


1

2


500

1200


500

1050


-150

500

1050


Разом




8000

8500

-800

7200

Відсоток виконання договірних зобов'язань розраховують діленням різниці між плановим обсягом відвантаження за договірними зобов'язаннями (ОППЛ) і його недовиконанням (ОПН) на плановий обсяг (ОППЛ):



, або 90 %.

Із табл. 4.7 цього прикладу бачимо, що за звітний місяць недопоставлено продукції за договорами на суму 800 тис. грн, або на 10 %, а в цілому за рік – на 5 % (табл. 4.8).

Недопостачання продукції негативно впливає не лише на підсумки діяльності цього підприємства, а й на роботу торгових організацій, підприємств-суміжників, транспортних організацій тощо. В аналізі реалізації особливу увагу потрібно звертати на виконання зобов'язань із держзамовлень, кооперованих поставок і з експорту продукції.
У табл. 4.8. наведено приклад аналізу виконання договірних зобов’язань.
Таблиця 4.8 – Аналіз виконання договірних зобов'язань за рік, тис. грн

Місяць

План постачання продукції

Недопостачання продукції

Виконання, %

за місяць

з початку року

за місяць

з почат-ку року

за місяць

з почат-ку року

Січень

Лютий Березень

Грудень


7500

7800


8000

9500


7 500

15 300


23 300

95 850


-300

-100


-800

-


-300

-400


-1200

-4800


96,0

98,7


90,0

100,0


96,0

97,4


94,8

95,0



4.6. Аналіз якості продукції

Важливим показником діяльності підприємств є якість продукції. Вітчизняний підхід до системи якості визначається наявністю двох чинників: з одного боку, постійно ростуть вимоги замовників до якості продукції, з іншого – відбувається переоснащення підприємств сучасною технікою. Таким чином, проблема забезпечення оптимального рівня якості продукції повинна вирішуватися на основі науково обґрунтованого підходу до оцінки цієї якості.

Під якістю продукції розуміють сукупність властивостей продукції, що обумовлюють її придатність задовольняти певні потреби відповідно до її призначення. Аналіз якості продукції здійснюється за такою схемою (рис. 4.2). Основним показником якості продукції є питома вага експортної продукції, що визначається відношенням обсягу продукції на експорт до загального обсягу товарної продукції. При аналізі підраховується кількість типів, марок, видів, назв виробів, що відповідають вимогам світової якості у загальному обсязі реалізації. Порівняння цих показників із плановими (базовими) дозволяє оцінити рівень виконання плану якості продукції, встановити рівень впливу якості продукції на її виробництво та реалізацію.
Аналіз якості продукції та робіт

Аналіз заходів щодо підви-щення якості та оновлення продукції


Аналіз продукції категоріями якості
Аналіз оновлення продукції

Аналіз технічного рівня продукції

Аналіз показників якості та конку-рентоспромож-ності продукції

Аналіз показників технологічності

продукції

Аналіз якості продукції та виконаних робіт

Аналіз рекламацій та браку продукції

Рисунок 4.2 – Схема аналізу якості продукції

Якість продукції – один із основних чинників, що сприяють зростанню реалізації продукції і які визначають конкурентоспроможність продукції, що випускається, і підприємства. Проте підвищення якості продукції, як правило, вимагає додаткових витрат і збільшення собівартості одиниці продукції.

Розрізняють узагальнені, індивідуальні та непрямі показники якості продукції. Показники якості характеризують параметричні, споживчі, технологічні, дизайнерські властивості виробу, рівень його стандартизації та уніфікації, надійність і довговічність.

Узагальнені показники характеризують якість усієї виробленої продукції незалежно від її вигляду і призначення, наприклад питома вага:



  • нової продукції в загальному її випуску;

  • сертифікованої і несертифікованої продукції.

  • продукції, що відповідає світовим стандартам та ін.

Індивідуальні (одиничні) показники якості продукції характеризують одну з її властивостей:

- корисність;

- надійність;

- естетичність виробу.

Непрямі показники – штрафи за неякісну продукцію, питому вагу забракованої продукції, питому вагу зарекламованої продукції, втрати від браку та ін.

У процесі аналізу якості вирішуються такі завдання:



  • оцінюється технічний рівень продукції;

  • виявляються відхилення технічного рівня окремих виробів порівняно з базовим рівнем і теоретично можливим;

  • аналізується структура випуску продукції за параметрами, що характеризують якість її виготовлення і постачання;

  • виявляються чинники, що стримують зростання технічного рівня продукції;

  • обґрунтовуються можливості підвищення якості.

Для оцінки виконання плану за якістю використовуються два методи.

    1. Визначається середньозважений бал якості продукції і шляхом порівняння фактичного і планового його рівнів знаходиться відсоток виконання плану за якістю (бальний метод).

    2. За продукцією, якість якої характеризується сортом або кондицією, розраховують частку продукції кожного сорту в загальному обсязі виробництва, середній коефіцієнт сортності, середньозважену ціну виробу в зіставних умовах.

Частку кожного сорту в загальному обсязі продукції порівнюють із планом, а для вивчення динаміки якості – з даними минулих років.

. (4.10)
Приклад 7

Визначити коефіцієнт сортності.

Середній коефіцієнт сортності можна визначити як:


  • відношення кількості продукції першого сорту до загальної кількості;

  • відношення вартості всіх сортів до можливої вартості продукції за ціною першого сорту:

Таблиця 4.9 – Аналіз якості продукції

Сорт про-дукції


Ціна за 1 туб, грн

Випуск продукції, туб

Вартість випуску, тис. грн

tо


t1


tо


t1


За ціною І сорту

tо

t1

І

II

III



6 000

5 000


2 500

2 880

1 728


1 152

3 528

1 008


504

17 280

8 640


2 880

21 168

5 040


1 260

17 280

10 368


6 912

21 168

6 048


3 024

Разом

5 000

5 760

5 040

28 800

27 468

34 560

30 240

Звідси коефіцієнт сортності:

• у базисному періоді – 0,833 (28 800 : 34 560)

•у звітному періоді – 0,908 (27 468 : 30 240).
Оцінка виконання плану за якістю продукції проводиться також за питомою вагою сертифікованих виробів у питомій вазі бракованої та зарекламованої продукції.

Розрахунок впливу якості продукції на вартісні показники роботи підприємства – випуск товарної продукції (), виручку від реалізації (ΔNp) і прибуток (ΔП) - виконують так:



, (4.11)

, (4.12)

, (4.13)

де Ц0 і Ц1 – відповідно ціна виробу до і після зміни якості;

с0 і с1 – рівень собівартості виробу до і після підвищення якості;

– кількість виготовленої продукції підвищеної якості;

Nр.я обсяг реалізації продукції підвищеної якості.

Якщо підприємство випускає продукцію за сортами і відбулася зміна сортового складу, то спочатку необхідно розрахувати, як зміняться середньозважена ціна і середньозважена собівартість одиниці продукції, а потім за наведеними вище алгоритмами розрахувати вплив сортового складу на випуск товарної продукції, виручку і прибуток від її реалізації.


ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Які завдання необхідно вирішувати в процесі аналізу виробництва та якості продукції?

2. Сукупність яких вартісних показників використовують у процесі аналізу виробництва та реалізації продукції?

3. Сутність структури та асортименту продукції. Які чинники впливають на план їх виконання?

4. Що розуміють під рівнем ритмічності виробництва? Як оцінюють рівень ритмічності виробництва?

5. Які завдання вирішуються при аналізі якості продукції?

6. Яка послідовність аналізу виконання плану з комплектності продукції?

7. Яка мета аналізу виконання договірних зобов’язань?

8. Яку інформацію використовують для реалізації продукції?
Практичні ситуаційні завдання
Завдання 1

За даними, що наведені нижче у таблиці, потрібно проаналізувати та визначити:

• виконання плану випуску продукції в цілому за рік, у тому числі – за декадами;

• зміни, що відбулися в частці випуску продукції за декадами;



• коефіцієнт ритмічності та зниження випуску продукції за рахунок порушення графіка виробництва.

Таблиця 4.10 – Вихідні дані для аналізу ритмічності, тис. грн

Показник

Випуск продукції

За планом

Фактично

І

3453

3035

II

3455

3460

III

3453

4010

Разом

?

?

Розрахунок

Таблиця 4.11

Декади

Випуск продукції за декадами, тис. грн

Частка, %

Фактичний випуск у межах плану

За планом

Фактично

За планом

Фактично

І

3 453

3 085

33,3

29,2

3 085

II

3 455

3 460

33,4

32,8

3 455

III

3 453

4 010

33,3

38,0

3 453

Разом

10 361

10 555

100 %

100 %

9 993

ІСритм = (9993 :10 361) 100 % = 96,4 %.

Зниження випуску продукції за рахунок порушення графіка виробництва: 10 361 (0,964 - 1) = 372,99 тис. грн.



Висновок

Підприємство у звітному періоді працювало неритмічно. Так, у І декаді недовипущено продукції на 4,1 % (29,2 – 33,3), у II декаді - на 0,6 % (32,8 - 33,4), а у III декаді збільшено випуск продукції на 4,7 % (38,0 - 33,3). Коефіцієнт ритмічності при цьому становить 96,4 %. Унаслідок порушення графіка ритмічності підприємство зазнало втрат на суму 372,99 тис. грн.


Завдання 2

За даними, що наведені нижче, проведіть аналітичне дослідження та прийміть оптимальне для підприємства рішення щодо обсягів випуску та реалізації продукції. Поясніть свій вибір відповідними розрахунками та висновками з них.



Вихідні дані

За виробничою програмою підприємство випускає 1000 одиниць виробів за ціною 250 грн; передбачений прибуток – 65 тис. грн. Собівартість на одиницю виробу визначається такими параметрами:

1) змінні прямі витрати: матеріали – 20 грн; заробітна плата - 50 грн;

2) накладні змінні витрати –15 грн;

3) накладні постійні витрати – 100 тис. грн.

За результатами маркетингових досліджень з приводу зниження попиту на певний вид продукції підприємству запропоновано скоротити обсяги виробництва на 20 %, а також запропонована можливість додаткової реалізації 150 виробів цього виду продукції за нижчою ціною – 180 грн. Потрібно зробити розрахунок і висновки про доцільність та можливість запропонованих маркетологами кроків. Аналітичні розрахунки доцільно здійснювати за допомогою таблиці, що наведена нижче.



Таблиця 4.12 – Вибір оптимального варіанта отримання прибутку за різними обсягами реалізації продукції

Показники

Варіант І (за планом)

Варіант II (при скороченні виробництва до 80 %)

Варіант III (при продажі на рівні 80 % і додатковому обсягу реалізації)

Продаж










Собівартість:










• змінні прямі витрати:










матеріали;










заробітна плата;










• накладні змінні витрати;










• накладні постійні витрати










Разом собівартість










Прибуток










Розрахунок

На рік підприємство планувало обсяг випуску продукції у розмірі 1000 одиниць за ціною 250 грн. Передбачений прибуток становить 65 тис. грн.

Собівартість усієї продукції визначаємо таким чином:

• матеріали (20 грн) – (20 ·1000) 20 тис. грн;

• заробітна плата (50 грн) – (50 · 1000)50 тис. грн;

• накладні змінні витрати (15 грн) – (15•1000) 15 тис. грн;

• накладні постійні витрати 100 тис. грн;



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   24


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал