І. Є. Ярова економічний аналіз навчальний посібник



Сторінка7/24
Дата конвертації05.01.2017
Розмір4.12 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   24

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Сутність методу та процесу економічного аналізу

2. Що таке методика економічного аналізу? Які її особливості?

3. Наведіть коротку характеристику традиційних методів економічного аналізу.

4. Які ви знаєте види групувань?

5. З якою метою використовують балансовий метод?

6. Яка мета моделювання факторних систем?

7. Як у розгорнутому вигляді можна подати загальний індекс?

8. Розкрийте особливості використання методу ланцюгових підстановок

9. Як визначається кількісна оцінка впливу окремих чинників на узагальнювальний показник?

10. Порівняйте метод ланцюгових підстановок та метод логарифмування.
ТЕСТИ

1. До методів елімінування належать:

1) статистичний;

2) математичний;

3) абсолютних різниць;

4) вибірковий;

5) відносних різниць;

6) ланцюгових підстановок;

7) ваш варіант.



2. Вплив кількісного фактора на узагальнювальний показник при застосуванні методу абсолютних різниць визначається так (у загальному вигляді):

1)

2)

3)

4)

5)

6) ваш варіант.

(У, X, а — відповідно узагальнюючий показник, кількісний та якісний фактори.)



3. Методи економічного аналізу прийнято поділяти на:

1) комплексні, результативні, системні;

2) технічні, наукові, пошукові;

3) логічні, математичні, евристичні (психологічні);

4) комплексні, наукові, пошукові?

5) технічні, результативні, системні;

6) ваш варіант.

4. Які показники можна віднести до якісних:

1) обсяг реалізації продукції;

2) кваліфікація працівників;

3) середньооблікова чисельність працівників;

4) обсяг виробництва продукції?

5. До абсолютних показників належать:

1) темп зростання чисельності працівників;

2) рентабельність;

3) обсяг реалізованої продукції;

4) індекс цін.

6. В економічному аналізі балансовий метод використовується для:

1) узагальнення показників, що характеризують об'єкт аналізу;

2) дослідження динаміки об'єкта аналізу;

3) дослідження структури, пропорцій співвідношень об'єкта аналізу та їх окремих елементів;

4) дослідження динаміки господарських процесів.

7. Структуру об'єкта аналізу характеризує:

1) питома вага;

2) індекс зростання;

3) фондовіддача;

4) темп приросту.

8. В економічному аналізі індексний спосіб використовується для:

1) оцінювання обсягу реалізації продукції;

2) розрахунку операційного прибутку;

3) оцінювання зміни рівня явища стосовно іншого рівня того самого явища, що прийнятий за базу порівняння;

4) розрахунку середніх і відносних показників.

9. Необхідною умовою порівняння є:

1) наявність необхідної інформації;

2) порівнянність об'єктів, що досліджують;

3) попереднє розроблення системи показників;

4) використання інтегральних показників.

10. Які показники можна віднести до кількісних:

1) показники кваліфікації працівників;

2) показники обсягу реалізації продукції;

3) показники прогресивності технологій;

4) показники сортності продукції?

11. Методика економічного аналізу — це:

1) сукупність засобів та прийомів виконання конкретної аналітичної роботи;

2) відповідні аналітичні розрахунки економічних показників;

3) шляхи вивчення результатів діяльності підприємства;

4) діалектичний підхід до вивчення господарських процесів у їх становленні та розвитку.

12. Який фактор є зовнішнім стосовно підприємства:

1) господарська кон'юнктура;

2) торговельна площа;

3) чисельність працівників;

4) товарні запаси?

13. Які фактори є внутрішніми стосовно підприємства:

1) політичні;

2) демографічні;

3) ресурси підприємства;

4) економічні фактори?

14. За якими показниками можна побудувати факторну модель фонду заробітної плати:

1) чисельність працівників і середня заробітна плата одного працівника;

2) обсяг товарообороту і продуктивність праці;

3) продуктивність праці і середня заробітна плата одного працівника;

4) чисельність працівників і продуктивність праці?
ЧАСТИНА ІІ

УПРАВЛІНСЬКИЙ АНАЛІЗ
РОЗДІЛ 3

АНАЛІЗ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТЕХНІЧНОГО РІВНЯ ВИРОБНИЦТВА


3.1. Сутність та завдання аналізу організаційно-технічного рівня виробництва.

3.2. Аналіз рівня техніки, технологій та організації виробництва.

3.3. Аналіз рівня управління.
3.1. Сутність та завдання аналізу організаційно-технічного рівня виробництва

Організаційно-технічний рівень виробництва характеризується ступенем досконалості використовуваних на підприємстві машин і устаткування, рівнем технологічних процесів, станом організації праці та виробництва, рівнем ефективності методів управління, що приймаються, використанням у виробництві досягнень науки, техніки, рівнем якості продукції, що випускається.

Удосконалення організаційно-технічного рівня господарської діяльності – це комплексний безперервний процес її раціоналізації, що охоплює НТП і науково-технічний рівень виробництва продукції, структуру господарської системи і методи господарювання.

Методика аналізу організаційно-технічного рівня ґрунтується на застосуванні двох груп аналітичних показників: станів організаційно-технічного рівня виробництва й економічної ефективності його вдосконалення. Перша група показників характеризує якість і прогресивність продукції, стан техніки і технології, організації виробництва, праці та управління. Друга група показників (продуктивність праці, фондовіддача, матеріаловіддача, рентабельність) дає комплексну характеристику економічного рівня виробництва й економічної ефективності підвищення організаційно-технічного рівня виробництва.

Підвищення організаційно-технічного рівня виробництва у будь-якій галузі матеріального виробництва врешті-решт виявляється в рівні використання трьох елементів виробничого процесу: праці, засобів і предметів праці. Якісні показники використання виробничих ресурсів – продуктивність праці, фондовіддача, матеріаломісткість, оборотність оборотних коштів, що відображають інтенсивність використання ресурсів, є одночасно і показниками економічної ефективності підвищення організаційно-технічного рівня.

До завдань аналізу організаційно-технічного рівня належать: оцінка стану організаційно-технічного рівня; встановлення його впливу на ефективність господарювання.

Джерелами аналізу організаційно-технічного рівня виробництва разом з річним звітом є дані статистичної звітності, матеріали виробничо-технічних служб підприємств (паспортні дані машин і устаткування, проектно-кошторисна документація, звіти про роботу устаткування і т. д).

Склад аналітичних завдань організаційно-технічного рівня й розвитку виробництва містить:

• рівень техніки (джерело інформації: звіт про рух, стан і використання основних виробничих фондів);

• рівень застосовуваної технології (карти технологічних процесів);

• стан організації виробництва (оперативний облік ритмічності);

• рівень організації праці (форма звітності з праці, фотографії робочого дня);

• якість управління виробництвом (штатний розклад, форми статистичної звітності);

• узагальнювальні показники виконання плану по підприємству:

а) зростання продуктивності праці – звіт з праці;

б) зниження собівартості (звіт за витратами на виробництво (собівартість), калькуляції найважливіших виробів);

в) зростання фондовіддачі;

г) підвищення ефективності виробництва, поліпшення фінансового стану підприємства.

У процесі проведення аналізу організаційно-технічного рівня й розвитку виробництва необхідно дотримуватися такої послідовності й етапності проведення:

- визначити експлуатаційні показники технічного рівня (показники призначення і показники надійності);

- виробничо-технологічні (показники технологізації);

- економічні.

• Показники технічного рівня містять:

- технічні показники;

- тривалість робочого часу;

- споживану потужність;

- продуктивність;

- ступінь автоматизації;

- коефіцієнт корисної дії;

- довгочасність;

- ремонтопридатність;

- збережуваність;

- ергономічні, естетичні й екологічні показники;

- патенто-правові.

• Виробничо-технологічні показники – це:

- трудомісткість;

- матеріаломісткість;

- енергомісткість;

- блоковість (збірність);

- інші показники технологічності.

• Економічні показники:

- капіталовкладення експлуатаційників у машину;

- капіталовкладення у виробництво машин;

- собівартість одиниці продукції або послуг, що виконуються за допомогою машин;

- собівартість машини;

- інші економічні показники експлуатації машини;

- лімітна вартість машини;

- економічна ефективність.


3.2. Аналіз рівня техніки, технологій та організації виробництва

Оціночні показники організаційно-технічного рівня виробництва характеризують:

 рівень техніки:

а) питому вагу прогресивного устаткування;

б) питому вагу морально застарілого устаткування (порівнюється до загальної кількості устаткування);

в) питому вагу устаткування з різними строками експлуатації (до 5 років; від 5 до 10; від 10 до 20 і 20 і більше);

г) коефіцієнт вибуття устаткування:

(3.1)

де Ув – кількість устаткування, що вибуло в період, який аналізується, шт.;

Упр – кількість устаткування на початок року, шт.

є) коефіцієнт використання устаткування, яке вводиться в дію:



(3.2)

д) коефіцієнт інтенсивного використання устаткування;

е) коефіцієнт екстенсивного використання устаткування:

; (3.3)

де Ткуст – календарний фонд часу устаткування; Тфв — фактично відпрацьований час.

ж) фондовіддача ТП/Фсер; фондорентабельність Пр/Фсер.

• рівень технології:

а) питома вага прогресивних технологічних процесів, прогресивного устаткування, типових технологічних процесів;

б) ступінь охоплення робітників механізованою працею:

чмзаг,; (3.4)
в) наявність механізованих (автоматичних) ліній у загальній кількості ліній: Па/Пз;

• рівень організації виробництва:

а) рівень спеціалізації виробництва
Qс/ Qт, (3.5)
де Qс – обсяг спеціалізованої продукції;
б) коефіцієнт ритмічності;

г) коефіцієнт змінності роботи устаткування.

• рівень організації праці:

а) коефіцієнт використання робочого часу;

б) коефіцієнт організації робочих місць;

в) коефіцієнт використання кваліфікації робітників;

г) питома вага робітників, охоплених бригадною формою оплати праці (за кінцевим результатом).

• показники, що характеризують рівень використання предметів праці:

а) питома вага прогресивних матеріалів Кв.м = = МІІр / Мзаг;

б) кількість використаних матеріалів (металу, деревини тощо);

в) коефіцієнт обороту нормованих оборотних коштів: Ор / SЗК,де Qр – обсяг реалізованої продукції,SЗК – середній залишок нормованих оборотних коштів.

У процесі аналізу за допомогою рекомендованих прийомів визначають рівень виконання, абсолютні відхилення і з’ясовують причини невиконання. На основі результатів аналізу розробляються заходи підвищення ефективності організаційно-технічного рівня і розвитку виробництва.


3.3 Аналіз рівня управління

Рівень управління характеризує відповідність системи, що управляє, об’єкта управління, здатність вибору обґрунтованих управлінських рішень.

Аналіз рівня управління здійснюється за трьома напрямами:


  • аналіз організаційної структури управління:

  • аналіз технічної оснащеності та методів управління;

  • аналіз складу організації працівників управління (рис. 3.1).

Завдання аналізу організаційної структури управління полягають у виявленні відповідності між виробничою й організаційною структурами, відповідності управлінських штатів характеру і змісту функцій управління. Для цього проводяться аналіз виробничої структури підприємства, аналіз структури органів управління, аналіз чисельності апарату управління, аналіз спеціалізації і централізації управлінських функцій.

АНАЛІЗ РІВНЯ УПРАВЛІННЯ

Аналіз організаційної структури управління

Аналіз технічного забезпечення та методів управління

Аналіз структури та організації праці робітників управління


Рисунок 3.1. – Аналіз рівня управління
До аналітичних показників, що характеризують стан органів управління, належать:

а) питома вага працівників управління в загальній кількості промислово-виробничого персоналу;

б) технічна оснащеність управлінської праці: Фупу; Руп – середньооблікова кількість працівників управління);

в) коефіцієнт ефективності управління: 3/упр/ТП.; Прупр.

Аналіз технічної оснащеності й методів управління характеризує широту використання в управлінській діяльності досягнень НТП, нових методів управління, рівень самостійності підрозділів.

Технічна оснащеність управлінських підрозділів визначається за допомогою показників, що характеризують:



  • управлінську техніку та її частку в загальній вартості основних виробничих фондів; частку прогресивної обчислювальної техніки у загальній вартості ОТ;

  • механізацію та автоматизацію управлінської праці (технічна озброєність працівників апарату управління);

  • ступінь механізації управлінської праці;

  • розділення функцій управління;

  • ступінь реалізації наданих прав;

  • методи управління виробництвом (ступінь самостійності низових господарських ланок у вирішенні поточних завдань).

Аналіз складу та організації праці працівників управління передбачає:

  • оцінку кваліфікаційного складу працівників управління;

  • характеристику процесів управління, функцій управління, документів, схем документообігу.

Визначають також завантаженість та умови праці працівників апарату управління.
ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Яка мета та напрямки аналізу організаційно-технічного рівня виробництва?

2. Наведіть послідовність та етапність аналізу організаційно-технічного рівня виробництва.

3. Наведіть оціночні показники, що характеризують технічний рівень виробництва.

4. Наведіть оціночні показники, що характеризують технологічний рівень виробництва.

5. Наведіть оціночні показники, що характеризують рівень організації праці.

6. Наведіть оціночні показники, що характеризують рівень організації управління.
Практичне ситуаційне завдання

Завдання 1

Провести аналіз показників, що характеризують результативність використання витрат на утримання та експлуатацію устаткування згідно з даними умовами прикладу. Зробити висновок.

Рівень використання устаткування на підприємстві відіграє важливе значення в підприємницькій діяльності. Витрати на утримання устаткування належать до непрямих витрат і вони не є у прямій залежності з обсягом виробництва продукції. Тому для того, щоб зменшити її питому вагу в собівартості продукції, необхідно раціонально використовувати устаткування, оптимально використовувати виробничу потужність. Для цього у виробництві переходять на двозмінну, а то й тризмінну роботу.

Щоб визначити раціональність використання устаткування, витрати з утримання устаткування звітного періоду, необхідно порівнювати з проектними, плановими, а також з витратами попереднього періоду, знаходити відхилення і розкривати суть цих причин.

Визначаємо відхилення за обсягами у цілому, так і на одиницю виготовленої продукції.

Розрахунок

Порівнюючи витрати на утримання й експлуатацію устаткування, проводимо розрахунок і результати зводимо до таблиці:



Таблиця 3.1

Найменування

показників



Товарна продукція

Витрати на утримання обладнання

Питома вага витрат на утримання устаткування

Фактичні витрати по плано-

вих нормативах, тис. грн.




Відхилення факт., витрат

від перерах. планових на

факт., обсяг продукції


план., факт.



факт.



факт.

план., факт.



факт.



факт.

план., факт.



факт.



факт.







план.

%


план.

%

план.

%







По підпри-ємству в цілому










600

720

120

14,26

17,36

121,7

591,6

+ 128,4

В тому числі: Виріб № 1










120

140

116,7

13,1

17,39

132,7

105,5

+ 34,5

Виріб № 2










100

160

160,0

11,02

15,38

139,6

114,6

+ 45,4

Виріб № 3










120

100

83,3

14,8

9,61

64,9

154,0

- 54,0

Виріб № 4










140

160

114,3

14,81

15,87

107,2

93,3

+ 66,7

Виріб № 5










120

160

133,3

18,97

25,30

133,4

120,0

+ 40,0

Аналіз: Як бачимо із результатів розрахунку, допущені значні перевитрати з витрат на утримання устаткування. Сума перевитрат становить 128,4 тис. грн (відносні), абсолютні перевитрати 120 тис. грн найбільші перевитрати по виробу № 2, виробах № 4 і № 5.

Таблиця 3.2

Найменування показників

Витрати на утримання обладнання

Питома вага витрат на утримання устаткування

Фактичні витрати з планових нормативів, тис. грн


Відхилення факт., витрат від перерах. планових на факт., обсяг продукції

план., факт.



факт.



факт.

план., факт.



факт.



факт.







план.

%

план.

%







По підприємству в цілому

600

720

120

14,26

17,36

121,7

591,6

+ 128,4

У тому числі: Виріб № 1

120

140

116,7

13,1

17,39

132,7

105,5

+ 34,5

Виріб № 2

100

160

160,0

11,02

15,38

139,6

114,6

+ 45,4

Виріб № 3

120

100

83,3

14,8

9,61

64,9

154,0

- 54,0

Виріб № 4

140

160

114,3

14,81

15,87

107,2

93,3

+ 66,7

Виріб № 5

120

160

133,3

18,97

25,30

133,4

120,0

+ 40,0

Висновки:

Необхідно повніше використовувати потужності, що дасть змогу зменшити питому вагу витрат на одиницю продукції, для цього потрібно цілеспрямувати внутрішній економічний механізм підприємства на поліпшення використання виробничої потужності й основних виробничих фондів.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   24


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал