І. Є. Ярова економічний аналіз навчальний посібник



Сторінка6/24
Дата конвертації05.01.2017
Розмір4.12 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   24


Розрахунок

1. Визначимо характер функціонального взаємозв’язку між показниками:



2. Виявимо зміну узагальнювального показника при впливі змінних часткових показників

- усі часткові показники є плановими:

- замінюємо обсяг планового виробництва на фактичне значення показника:



- замінюємо планові поточні витрати на фактичне значення показника:



- усі показники є фактичними:



3. Визначимо вплив окремих чинників на узагальнювальний показник:

- за рахунок зміни обсягу виробництва:

- за рахунок зміни поточних витрат:



;

- за рахунок зміни ціни однієї тонни каталізатора:









Висновки:

- економія (17,3 тис. грн) – результат невиконання обсягів виробництва;

- економія (4,5 тис. грн) свідчить про високий професіоналізм технологів. Згідно із законодавством 50 % економії спрямовується на преміювання працівників.

Необхідно зауважити, що у зв'язку з економією погіршується робота служби маркетингу, що дає змогу постачальникам диктувати ціни на каталізатори 151:142 = 108,9 %.


Для виявлення впливу окремих чинників на узагальнювальний показник використовують спрощений метод ланцюгових підстановок – метод абсолютних різниць:








Приклад 9

Визначити вплив чинників на випуск продукції. Знайти результативний показник і кількісний вплив чинників на нього способом абсолютних різниць, якщо відомі такі дані в табл. 2.6.



Таблиця 2.6 – Дані для факторного аналізу обсягу виробництва

Показник

План

Факт

Відхилення

Чисельність робітників, чол. (Ч)

121

120

-1

Кількість відпрацьованих днів, дн. (Д)

295

279

-16

Тривалість робочого дня, год. (Тр)

8

7,5

-0,5

Продуктивність праці середньо-годинна, грн. (ПП)

4,7

5,9

+1,2


Розрахунок

Результативним показником є випуск продукції (ВП).

Випуск продукції за планом становить 1342,13 тис. грн.., а по факту 1481,49 тис. грн.

Визначимо абсолютне відхилення у випуску продукції:

ΔТП = ТПф – ТПпл = 1481,49 – 1342, 13 = 139, 36 (тис. грн.).

Складемо ланцюговий ряд:

ВП = Ч ∙ Д ∙ Тр ∙ ПП.

Знайдемо вплив кожного із чинників на випуск продукції:

ВПч = ΔЧ ∙ До ∙ Тро ∙ ППо;

ВПд = Ч1 ∙ ΔД ∙ Тро ∙ ППо;

ВПтр = Ч1 ∙ Д1 ∙ ΔТр ∙ ППо;

ВПпп = Ч1 ∙ Д1 ∙ Пр1 ∙ ΔПП;

ΔВПч = (-1) ∙ 295 ∙ 8 ∙ 4,7 = -11,092 тис. грн.

ΔВПд = 120∙ (-16) ∙8∙ 4,7 = -72,192 тис. грн.

ΔВПтр = 120 ∙ 278 ∙ (-0,5) ∙ 4,7= –78,678 тис. грн.

ΔВПпп = 120 ∙ 278 ∙ 7,5 ∙ (+1,2) = 301,302 тис. грн.

Загальна сума впливу чинників дорівнює алгебраїчній сумі впливу окремих показників (-11,092; - 2,192; -78,678; + 301,302)= 139, 358 тис. грн.

Висновок. Таким чином, за рахунок чисельності робітників втрати у випуску продукції становили 11,092 тис. грн, за рахунок цілоденних втрат робочого часу зниження у випуску становило 72,192 тис. грн. Проте зростання продуктивності праці збільшило випуск продукції на 301,302 тис. грн і перекрило негативний вплив попередніх чинників. Доведення чисельності робітників, кількості відпрацьованих днів і тривалості робочого дня до базисного рівня є резервом зростання випуску продукції і становить 161, 962 тис. грн. (-11,092; -72,192; -78,678).
Спосіб відносних різниць, так само, як і спосіб абсолютних, застосовується для мультиплікативних моделей та моделей змішаного типу .

Розглянемо методику розрахунку впливу факторів для мультиплікативних моделей типу



Перший етап. Для застосування способу відносних різниць необхідно формулу розрахунку результативного показника подати у тій послідовності, яка відповідає черговості замін, і визначити базисний рівень результативного показника:

(2.30)

Другий етап. Розраховують відносні відхилення кожного факторного показника:

;

( 2.31)



Третій етап. Визначають відхилення результативного показника за рахунок зміни кожного фактора таким чином:

(2.32)

Для розрахунку впливу першого фактора необхідно базисне значення результативного показника помножити на відносний приріст першого фактора, що виражений у відсотках, і результат поділити на 100:



(2.33)

Для того щоб розрахувати вплив другого фактора, необхідно до базисної величини результативного показника додати (відняти) зміну його за рахунок першого фактора, а потім отриману суму помножити на відносний приріст другого фактора у відсотках і результат поділити на 100:



(2.34)

Для визначення впливу третього фактора (і всіх наступних) виконують аналогічні процедури: до базисної величини результативного показника необхідно додати його приріст (зменшення) за рахунок першого та другого факторів і отриману суму помножити на відносний приріст третього фактора.



Четвертий етап. Перевіряють правильність проведених розрахунків – баланс відхилень:

Y1 - Y0 = Yа + Yb + Yс. (2.35)

При застосуванні способу відносних різниць може виникнути незбіг загальної суми відхилень, пов’язане з відхиленнями, що з’являються при розрахунку відсотка показників. Але це не може вплинути на обґрунтованість висновків для прийняття управлінських рішень.

Розглянемо приклад застосування способу відносних різниць.
Приклад 10

Результативний показник - валова продукція. Ставиться мета дослідити зміну цього показника під впливом відхилень від базового рівня ряду факторів: чисельності робітників, кількості відпрацьованих днів, тривалості робочого дня, середньогодинного виробітку.



Таблиця 2.7 – Дані для факторного аналізу обсягу валової продукції

пор.




Показник



Од. ви-міру



Умовне позначення



Базисний період



Звітний період



Відхилення

Абсо-лютне, (+/-)

Від-носне,

%


1

Валова продукція

тис грн.

ВП

2000

2845,44

+845,44

42

2

Середньоспискова чисельність робітників

чол.

ЧП

100

120,00

+20,00

20

3

Кількість відпрацьованих днів одним робітником

дні

Д

250

260,00

+ 10,00

4

4

Середня тривалість робочого дня

год

Т

8

7,60

-0,40

-5

5

Середньогодинний виробіток

грн

ГВ

10

12,0

+2.00

20


Розрахунок

Визначимо характер функціонального взаємозв’язку між показниками:


ВП = ЧП ∙ Д ∙ Т ∙ ГВ
Розглянемо порядок застосування способу відносних різниць, використовуючи вихідні дані табл.. .

тис. грн;

тис. грн;

тис. грн;


У факторному аналізі в адитивних моделях комбінованого (змішаного) типу може використовуватися спосіб пропорційного ділення. Алгоритм розрахунку впливу факторів на зміни результативного показникам для адитивної моделі типу буде таким:

; ( 2.36)

; (2.37)

. (2.38)
Приклад 11

Визначити вплив зміни основного та оборотного капіталів на рівень рентабельності капіталу. Рівень рентабельності капіталу знизився на 10 % у зв’язку зі збільшенням капіталу підприємства на 1,5 млн грн. При цьому вартість основного капіталу зросла на 2,5 млн грн, а оборотного зменшилася на 1,0 млн грн.



Розрахунок



Отже, за рахунок першого фактора рівень рентабельності знизився, а за рахунок другого підвищився.


Індексний спосіб. Його застосовують для вивчення економічних явищ, які формуються під впливом кількох факторів, кожен із яких схильний до динамічних змін. Класичним прикладом такого об'єкта аналізу є обсяг реалізації (продажу) товарів, що формується під впливом певного фізичного обсягу товарів і цін на них. Відомо, що в кожного підприємства (промислового, торговельного) обсяг продажу окремих товарів із року в рік, із місяця в місяць змінюється так само, як і ринкові ціни на ці товари. За таких умов загальні (групові) індекси обсягу реалізації (продажу) товарів у вигляді

, (2.39)

де q0 , q1 – базисні й звітні обсяги реалізованих товарів, p0 , p1 – базисні й звітні ціни на них, що характеризують динаміку загальної виручки від реалізації, але не відповідають на запитання, як змінився обсяг продажу товарів (тому що до чисельника і знаменника даної функції входять непорівнянні величини) чи як у середньому змінилися ціни на реалізовані товари. Загальний індекс не дає змоги виділити окремо вплив факторів обсягу продажу (кількісного фактора) і цін (якісного фактора) на кінцевий результат – виручку від реалізації.

Індексний метод аналізу дає змогу розв’язати ці задачі за допомогою побудови агрегатних індексів.

Агрегатні індекси – це загальні індекси (які, як уже зазначалося, характеризують явища, що визначаються сукупністю безпосередньо непорівнянних елементів), що в них з метою елімінування впливу окремих елементів (факторів) на індекс відбувається фіксування інших елементів на незмінному (базовому або звітному) рівні. Форми агрегатних індексів для загального індексу обсягу реалізації продукції мають такий вигляд:

а) агрегатний індекс фізичного обсягу реалізації продукції:



; (2.40)

б) агрегатний індекс цін на продукцію підприємств:



. (2.41)

У загальній теорії статистики використовується таке правило побудови агрегатних індексів: якісні (інтенсивні) елементи (фактори), що входять до формули, фіксуються на рівні базового періоду, кількісні елементи – на рівні звітного. Різниця між чисельником і знаменником агрегатного індексу показує, який вплив на загальний результат зробив той чи інший конкретний фактор.

Розглянемо методику застосування індексного методу на цифровому прикладі.
Приклад 12

Визначити вплив на приріст продукції зміни фізичного її обсягу та ціни одиниці продукції.


Таблиця 2.8 – Динаміка випуску продукції за кварталами у 2011 та 2012 роках

Період (квартал)





2011 рік

2012 рік

Кількість випущеної продукції, шт.

Ціна одиниці продукції, грн

Вартість випущеної продукції, тис. грн

Кількість випущеної продукції, шт.

Ціна одиниці продукції, грн

Вартість випущеної продукції, тис. грн

1

2

3

4 = 2x3

5

6

7 = 5x6

І кв.

1000

340

340,0

1250

370

462,5

ІІ кв.

1200

350

420,0

1400

375

525

IІІ кв.

1300

365

474,5

1300

380

494

IV кв.

1280

370

473,6

1450

400

580

Усього за рік

4780

357,3

1708,1

5400

381,6

2061,5

Згідно з формулою загального індексу, а також із вищенаведеними формулами маємо

1) загальний індекс вартості випущеної продукції за 2012 рік порівняно з 2011 роком

або 120,69 %;

2) агрегатний індекс обсягу випуску продукції в натуральному виразі:

або 112,76 %

3) агрегатний індекс середньо квартальної ціни одиниці виробу:

або 107,04 % .

Отже, загальний приріст вартості випущеної продукції в 2012 році проти 2011 року становив (2061,5 - 1708,1) тис. грн, або 20,69 %. Цей приріст за рахунок зміни фізичного обсягу випуску продукції в натуральному виразі становить 217,9 тис. грн, (1926 - 1708,1), або 12,76 % [(217,9 : 1708,1) 100 %], а за рахунок зміни середньоквартальної ціни одиниці продукції - 135,5 тис. грн (2061,5 - 1926), або 7,93 % [(135,5 : 1708,1) 100 %].

Баланс факторів: за абсолютними величинами –353,4 тис. грн (217,9 + 135,5), у відсотках - 20,69 % (12,76 %+7,93 %).


В економічному аналізі часто доводиться користуватися властивістю взаємозв’язку агрегатних індексів із загальним індексом. Вона полягає в тому, що добуток агрегатних індексів дорівнює загальному індексу. Для наведеного вище прикладу 11 маємо: 1,1276 × 1,0704 =
= 1,2069.

Інтегральний спосіб. Цей спосіб дозволяє уникнути недоліків, властивих способу ланцюгових підстановок, і не вимагає застосування прийомів з розподілу залишку, що не розкладається, за факторами. Це пов’язано з дією логарифмічного закону перерозподілу факторних навантажень. Інтегральний спосіб дає можливість досягнути повного розкладання відхилення результативного показника за факторами і має універсальний характер, тобто застосовується до мультиплікативних, кратних і змішаних моделей.

Розглянемо алгоритм розрахунку впливу факторів для різних моделей:

1. Вид факторної моделі: f = xy, (2.42)

, або; (2.43)

, або (2.44)

2. Вид факторної моделі: f = xyz; (2.45)



; (2.46)

; (2.47)

(2.48)

Для розрахунку впливу факторів у кратних і змішаних моделях використовують такі алгоритми.



  1. Вид факторної моделі: ; (2.49)

;. (2.50)

  1. Вид факторної моделі: , (2.51)

; (2.52)

; (2.53)

(2.54)

Функції цього виду застосовуються для аналізу рентабельності виробництва.

Якщо в знаменнику більше двох факторів, то процедуру продовжують. Отже, застосування інтегрального методу не потребує знання всіх процесів інтегрування. Достатньо у ці готові робочі формули підставити необхідні числові дані й зробити не дуже складні обчислення за допомогою калькулятора або іншої обчислювальної техніки.
Приклад 13

За даними табл. 2.9 розрахувати вплив окремих чинників (факторів) на ефективність роботи підприємства (рентабельність підприємства).



Таблиця 2.9 – Дані для проведення факторного аналізу

Показник, тис. грн


Плано-вий

Фактичний

+/- Відхи-лення

Умовні позначення

Прибуток

5300

5500

+ 200

X

Середньорічна вартість основних фондів (ОФ)

153500

173700

+ 20200

Y

Середньорічна вартість нормованих обігових засобів (ОБЗ)

20900

21500

+ 600000

Z

Розрахунок

  1. Визначимо рентабельність підприємства за формулою

.

  1. Обчислимо загальне відхилення фактичної рентабельності від планової:

пункту.

  1. Розрахуємо відхилення від планового рівня рентабельності :

а) за рахунок зміни прибутку:

пункту;

б) за рахунок зміни вартості основних фондів:



;



  1. Складемо баланс впливу чинників:



Висновки:

- збільшення прибутку істотно не впливає на збільшення рентабельності підприємства;

- зменшення рентабельності є наслідком різкого збільшення обсягів основних фондів (+20200). Це мало б зумовити збільшення обсягів виробництва, а отже й прибутку. У зв’язку зі зменшенням рентабельності внаслідок дії цього чинника (-0,198) потрібно провести додатковий аналіз для обґрунтування доцільності основних фондів і виявлення причин їх неефективного використання.
Метод логарифмування застосовують для виміру впливу факторів у мультиплікативних моделях. Як і при інтегруванні тут теж результат розрахунку не залежить від розміщення факторів у моделі і порівняно з інтегральним методом забезпечується більш висока точність розрахунків. Якщо при інтегруванні додатковий приріст від взаємодії факторів розподіляється порівно між ними, то за допомогою логарифмування результат сумісної дії факторів розподіляють пропорційно до частки ізольованого впливу кожного фактора на рівень результативного фактора. У цьому його перевага, а недолік – в обмеженості сфери його застосування.

На відміну від інтегрального методу при логарифмуванні цим способом використовують не абсолютні прирости показників, а індекси їхнього зростання (зниження).

Припустимо, що результативний показник можна подати як добуток трьох факторів: f = xyz. Вплив цих факторів визначають у такий спосіб:
; (2.55)

; (2.56)

. (2.57)
Із формул випливає, що загальний приріст результативного показника розподіляється за факторами пропорційних відношень логарифмів факторних індексів до логарифму індексу результативного показника. І не має значення, який логарифм використовують – натуральний чи десятковий. Перевага способу логарифмування полягає у відносній простоті обчислень і підвищенні точності розрахунків.
Приклад 14

Використовуючи наведені дані табл. 2.10, розрахувати приріст валової продукції за рахунок чисельності працівників (ЧП), кількості відпрацьованих одним працівником днів за рік (Д) та середньоденного виробітку одного працівника (В).


Таблиця 2.10

Показники

План

Факт

Відхилення

Виконання плану, %

Валова продукція, млн. умовних од. (ВП)

160000

240000

+80

150

Середньорічна чисельність працівників, чол.(Ч)

1000

1200

+200

120

Середньоденний виробіток продукції одного працівника, тис. ум. од.(ВД)

640

781,25

+141,25

122,1

Кількість відпрацьованих днів одним працівником (Д)

250

256

+6

102,4


ВП = ЧП∙Д∙ВД,






ΔВП заг = ΔВПчп+ΔВПд+ΔВПвд = 35973 + 4680 + + 39347 =

= 80 000 млн ум. од.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   24


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал