І. Є. Ярова економічний аналіз навчальний посібник



Сторінка4/24
Дата конвертації05.01.2017
Розмір4.12 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   24

2.2. Методи обробки економічної інформації в економічному аналізі

Серед традиційних методів економічного аналізу можна виділити способи, які найбільш широко застосовують для обробки й вивчення інформації, – це порівняння, балансовий, групування, графічні прийоми, евристичні способи.



Порівняння – це метод, за допомогою якого предмет (явище), що вивчається, характеризується через співвідношення, вимірювання, зіставлення з іншими одноякісними предметами або явищами. Звичайно порівняння проводять з відомими предметами, що виконують роль еталонів певних властивостей або ознак. Такими еталонами можуть бути норми, нормативи, планові показники, ціни, середні дані тощо.

У практиці економічного аналізу використовують різні види порівнянь. Найчастіше застосовують порівняння з поточними і перспективними планами, з фактичними показниками за минулий період, із показниками споріднених підприємств, з найвищими показниками в галузі, із середніми показниками, із показниками підприємств інших країн тощо, порівняння може проводитися за абсолютними, відносними і середніми величинами.

Цей метод також використовується для перевірки обґрунтованості планових показників, виявлення резервів виробництва. Якщо план невиконаний, то його можна розглядати як невикористаний резерв.
Приклад 1

За даними табл. 2.1 потрібно визначити абсолютні та відносні показники, зробити висновки.


Таблиця 2.1 – Обсяг реалізованої продукції за планом та фактичний

Умова

Розв'язок

Показник

Плано-вий

Фактич-ний

Відхилення

+ /- Абсо-лютне

Віднос-не, %

Обсяг реалізованої продукції, тис. грн

1560,00

1025,00

-535,00

65,71

Висновки: абсолютне відхилення становить – 535 тис. грн, тобто обсяг реалізованої продукції зменшився на 535 тис. грн, відносне, у свою чергу, – 65,71 % (або недовиконання плану на 34,29 % ). Таке відхилення свідчить про невиконання плану з реалізації продукції. Для обґрунтування відповідних причин скорочення реалізації продукції потрібно проводити додаткові аналітичні дослідження.
Вибір об'єкта для порівняння дуже впливає на кінцеві оцінки. Тому для зіставлення потрібно брати такі об'єкти, які дали б змогу зробити глибоку і зважену оцінку предмета або явища, що вивчається.

Порівняння може дати позитивні наслідки ще й у тому разі, якщо порівнюються предмети, явища, показники, які можна зіставити. Тому порівнюваність – одна із істотних проблем економічного аналізу. Із цією метою застосовують ряд допоміжних прийомів:



1. Нейтралізація цінового чинника (перерахунок показників обсягу в однакову оцінку).

2. Нейтралізація можливих кількісних відмінностей (різні обсяги виробництва).

3. Нейтралізація відмінностей у структурі (наприклад, розрахунок індексів фіксованого складу).

4. Використання при порівняннях однакових періодів часу.

5. Перерахунок показників, що порівнюються, відповідно до єдиної методики.

6. Виключення інших відмінностей в умовах роботи підприємств, що порівнюються.

Групуванняприйом аналізу, що полягає у формуванні з масиву даних, що аналізуються, класифікаційних груп за ознаками, істотними з точки зору розв'язання конкретних аналітичних завдань. Групування передбачає визначену класифікацію явищ та процесів, а також причин та факторів, які їх обумовлюють. Воно дозволяє вивчити економічні явища у їх взаємозв'язку та взаємозалежності, визначити вплив найбільш істотних факторів, виявити закономірності та тенденції, властиві цим явищам і процесам, визначити середні величини та їх зміст.

Групування поділяють на типологічні, структурні, аналітичні та факторні.



Типологічні групування призначені для розчленування всієї сукупності первинних даних суцільного або вибіркового спостереження на одноякісні групи або класи. Прикладом типологічних групувань можуть бути групи населення за видом діяльності, групи підприємств за формами власності. Прикладом такого групування на промислових підприємствах є розчленування всього промислово-виробничого персоналу на категорії. Це дає можливість вивчити співвідношення окремих груп персоналу: між основними і допоміжними робітниками; інженерно-технічними працівниками і робітниками тощо.

Для досягнення бажаного результату при складанні типологічних групувань необхідно забезпечити економічно обґрунтоване виділення груп, за якими класифікують досліджувані економічні явища.



Структурні групування використовують для подальшого вивчення внутрішньої будови досліджуваної сукупності, наприклад – розчленування всіх основних робітників підприємства на групи залежно від освіти, стажу роботи, віку та інших ознак; структури випущеної продукції; класифікації устаткування за терміном експлуатації.
Приклад 2

У табл. 2.2 подане групування устаткування за терміном експлуатації, яке уможливлює визначення питомої ваги обладнання, що фізично застаріло. За характером ознак, на яких базуються аналітичні групування, вони можуть бути якісними (коли ознака не має кількісного виразу) або кількісними.



Таблиця 2.2 – Групування металорізального устаткування підприємства за терміном його експлуатації

Види обладнання

до 5 років

5–

9,9


10–14,9

15–19,9

Понад 20 років

Разом

Токарні верстати

12

32

30

8

1

83

Фрезерувальні верстати

3

8

5

1

-

17

Стругальні верстати

-

2

4

2

2

10

Шліфувальні верстати

6

15

11

4

-

36

Ковальські преси

1

-

-

2

2

5

Разом

22

57

50

17

5

151

У цьому прикладі найбільш застарілими є ковальські преси та стругальні верстати. Порівняння з аналогічним групуванням за попередній період показує ступінь модернізації обладнання.


Приклад 3

Прикладом аналітичного групування можуть бути дані щодо залежності рівня плинності робочої сили на промислових підприємствах від рівня середньомісячної заробітної плати одного працівника (табл. 2.3).



Таблиця 2.3 – Групування промислових підприємств за рівнем середньомісячної заробітної плати одного працівника

№ гру-пи

Групи підприємств за рівнем середньомісячної заробітної плати одного працівника, грн

Кількість підприємств у групі

Коефіцієнт плинності робочої сили, %

1

2

3

4

1

100–150

8

25,2

2

151–200

14

19,0

Продовження табл. 2.3

1

2

3

4

3

201–250

32

14,4

4

251–300

17

9,8

5

301–350

8

5,6

6

351–400

14

3,0

7

Понад 400

7

1.8




Разом

100

12,0

Таке групування дає можливість не лише встановити, що тенденція плинності робочої сили на підприємствах залежить від розміру середньої заробітної плати, а й конкретно визначити ступінь цієї залежності для кожної групи.

За допомогою факторних групувань можна встановити причинно-наслідкові зв'язки між досліджуваними ознаками явищ та фактори, що впливають на їх зміну. Прикладом такого групування є вивчення залежності середньогодинного заробітку робітника від стажу роботи. При цьому можна не лише встановити, що розмір заробітної плати робітника обчислюється залежно від стажу роботи, а й визначити конкретно ступінь цієї залежності.

Балансовий метод набув поширення як науковий у бухгалтерському обліку. Потім його поступово стали застосовувати в інших науках. Наприклад, у колишньому СРСР балансовий метод був головним у плануванні.

Використання балансового методу ґрунтується на обмеженості, кінцевості величини матеріальних ресурсів і жорстких взаємозв'язках між окремими елементами сукупності, які у зв'язку з цим виникають.

У процесі аналізу в цьому курсі вивчають баланс товарної продукції, різні баланси окремих відхилень, узгодженість дії факторів.

Розглянемо застосування балансового методу для складання товарного балансу, формула якого має вигляд



, (2.1)

– залишок продукції на початок періоду;

– надходження готової продукції з виробництва;

– обсяг реалізованої продукції;

– залишок продукції на кінець періоду.

Виходячи з формули товарного балансу, обсяг реалізованої продукції () визначатиметься за формулою



, (2.2)

Покажемо це на прикладі (див. табл. 2.4).


Приклад 4

Визначити вплив елементів товарного балансу на обсяг реалізованої продукції.



Таблиця 2.4 – Вплив різних елементів товарного балансу на обсяг реалізованої продукції

Показник

Базисний період, тис. грн

Звітний період,

тис. грн


Абсолютне відхилення

Вплив фактора

Залишок готової продукції на складі на початок періоду

86 000

88 000

+2000

+ 2000

Надходження готової продукції на склад

105 000

123 000

+18 000

+18 000

Залишок готової продукції на кінець періоду

88 000

96 000

+ 8 000

-8000

Реалізовано продукції

103 000

115 000

+12 000

+12 000

Особливу увагу тут потрібно звернути на знаки. Так, збільшення залишку готової продукції на кінець періоду негативно вплинуло на обсяг реалізованої продукції, хоча математично знак визначається як додатний (+), тому що з більшої величини віднімається менша.



Графічні прийоми використовуються для кращого сприйняття та розуміння економічних явищ і процесів, а також тенденцій і закономірностей їх зміни та розвитку. Графіки (діаграми) – це наочне зображення даних за допомогою геометричних знаків, рисунків та інших графічних засобів, які умовно виражають числові показники та співвідношення між ними.

Графіки застосовуються для відображення даних з різною метою:



1) характеристики розвитку явища в часі (порівняння у часі);

2) характеристики розвитку явища у просторі (порівняння у просторі);

3) встановлення ступеня виконання планів;

4) характеристики структури явищ на певний момент змін її в часі;

5) вивчення залежності та змінності (варіації) ознак явищ;

6) економіко-географічної характеристики явищ;

7) швидкого знаходження значення функції за відповідним значенням аргументу, а також наочного зображення функціональних залежностей тощо.

Графіки, які використовуються в економічному аналізі, можна розділити на дві групи:

- ілюстративні;

- розрахункові (аналітичні).

Ілюстративні графіки використовуються для порівнювання результатів економічного аналізу, які одержують за допомогою інших аналітичних прийомів, а також для ілюстрації найважливіших результатів аналізу в процесі прийняття рішень управлінським персоналом, для уточнення доповідей і повідомлень на нарадах, засіданнях, зборах.

Застосування евристичних прийомів пов'язане з тим, що багато процесів і явищ знаходять логічну оцінку з використанням досвіду спеціалістів і експертів. Це дозволяє підвищити ефективність аналітичного процесу і дати оцінку без спеціальної обробки економічної інформації.

До евристичних прийомів відносять: прийом колективної експертної оцінки, прийом аналогії, прийом інверсії, прийом мозкового штурму, морфологічний аналіз, прийом контрольних питань, прийом колективного блокнота.

Найбільш поширеним є прийом колективної експертної оцінки. Його суть полягає в аналітичному дослідженні, де використовуються спеціальні анкети, в яких експерти дають незалежну характеристику економічних явищ і процесів. Прийом аналогії полягає в тому, що аналітичний результат оцінки економічних явищ і процесів проводиться за аналогічними економічними випадками минулих ситуацій.

Прийом інверсії полягає у дослідженні тісноти зв'язку за допомогою оцінки від супротивного.

Прийом мозкового штурму полягає в тому, що реальні оцінки отримують під час створення нестандартної ситуації, при якій оцінки не можуть корегуватися шляхом їх осмислення і рішення приймається дуже швидко.

Морфологічний аналіз полягає у визначенні суті зміни економічних явищ і процесів, які описують істотні й неістотні зв'язки, всі реальні та теоретично можливі та надумані ситуації.

Прийом контрольних питань полягає в тому, що реальність зв'язку зміни явищ і процесів може бути встановлена, якщо у ході збору інформації застосувати додаткові навідні питання.

Прийом колективного блокнота передбачає групування незалежних суджень усіма учасниками експертної групи; із цих суджень вибирають ті, які отримують найбільше схвалення або не викликають суперечок.



2.3. Методи факторного аналізу

Під факторним аналізом розуміють методику комплексного і системного вивчення та виміру виливу факторів на величину результативних показників.

Розрізняють такі типи факторного аналізу:

- детермінований (функціональний) і стохастичний (кореляційний);

- прямий (дедуктивний) і зворотний (індуктивний);

- одноступеневий і багатоступеневий;

- статичний і динамічний;

- ретроспективний і перспективний (прогнозний).

Детермінований факторний аналіз становить методику дослідження впливу факторів, зв'язок яких з результативним показником має функціональний характер, тобто результативний показник можна подати як добуток, частку або алгебраїчну суму факторів.

Стохастичний аналіз – це методика дослідження факторів, зв'язок яких із результативним показником, на відміну від функціональної, є неповним, імовірнісним (кореляційним). Якщо при функціональній (повній) залежності зі зміною аргументу завжди відбувається відповідна зміна функції, то при стохастичному зв'язку зміна аргументу може дати кілька значень приросту функції залежно від поєднання інших факторів, що визначають цей показник. Наприклад, продуктивність праці при одному й тому самому рівні забезпечення фондами може бути не однаковою на різних підприємствах. Це залежить від оптимальності поєднання інших факторів, що формують цей показник.

Прямий факторний аналіз передбачає дослідження за дедуктивним методом – від загального до окремого. Його проводять з метою комплексного дослідження внутрішніх і зовнішніх, об'єктивних і суб'єктивних факторів, що формують величину результативного показника.

Вдаючись до зворотного факторного аналізу, проводять дослідження причинно-наслідкових зв'язків за методом логічної індукції – від окремих факторів до узагальнювальних, від причин до наслідків з метою визначення чутливості змін багатьох результативних показників до змін досліджуваного фактора.



Рисунок 2.2.Види факторного аналізу

Факторний аналіз

Статичний

Прямий (дедуктивний))

Багатоступеневий

Динамічний

Зворотний (індуктивний)

Одноступе-невий

Використовується під час дослідження впливу факторів на результативні показники на відповідну дату

Методика дослідження причинно-наслідкових зв’язків у динаміці

Дослідження проводиться дедуктивним способом – від загального до часткового

Вивчення причинно-наслідкових зв’язків виконується способом логічної індукції – від часткових, окремих факторів до узагальнювальних

Використовується для дослідження факторів лише одного рівня підпорядкування без їх деталізації на складові частини

Проводиться деталізація факторів на складові елементи з метою вивчення їх поведінки

Детермінований (функціональний)

Стохастичний (кореляційний)

Перспективний (прогнозний)

Ретроспективний (подальший)
Факторний аналіз може бути однорівневим і багаторівневим. Однорівневий факторний аналіз використовують для дослідження факторів лише одного рівня підпорядкування без деталізації їх на складові. Наприклад, у = а b. При багатоступеневому факторному аналізі проводять деталізацію факторів а і b на складові елементи з метою вивчення їх сутності. Деталізацію факторів може бути продовжено. У такому разі вивчають вплив факторів різноманітних рівнів співпідпоряд-кованості.

Необхідно розрізняти також статичний і динамічний факторний аналіз. Статичний факторний аналіз застосовують для вивчення впливу факторів на результативні показники до відповідної дати. Динамічний факторний аналіз становить методику дослідження причинно-наслідкових зв'язків у динаміці.

І нарешті, факторний аналіз може бути ретроспективним, що вивчає причини змін результатів господарської діяльності за минулі періоди, і перспективним, що досліджує поведінку факторів і результативних показників на перспективу.

Основні етапи проведення факторного аналізу такі:

1. Вибір факторів, що здійснюють впливають на досліджувані результативні показники; їх класифікація і систематизація з метою забезпечення можливостей системного підходу. Здійснюється на підставі набутих теоретичних знань і практичних навичок. Зазвичай виходять із принципу: чим більший комплекс факторів досліджується, тим точнішими будуть результати аналізу. Разом з тим необхідно пам'ятати, що якщо цей комплекс факторів розглядається як механічна сума, без урахування їх взаємодії, визначення головних і визначальних факторів, то ці висновки можуть бути помилковими.

2. Визначення форми залежності між факторами та результативним показником на підставі набутого досвіду, за допомогою спеціальних способів і прийомів.

3. Моделювання взаємозв'язків між результативними та факторними показниками. Побудова економічно обґрунтованої (з позицій факторного аналізу) факторної моделі.

4. Розрахунок впливу факторів та оцінка ролі кожного з них у зміні величини результативного показника. Проводяться вибір прийому аналізу і підготовка умов для його виконання, реалізація розрахункових процедур. Характерною особливістю методу економічного аналізу є виявлення і вимірювання взаємозв'язку та взаємозалежності між показниками економічної системи – суб'єкта господарювання. Кожен показник залежить від ряду факторів-причин, кожний з яких, у свою чергу, визначений сукупністю інших причин-факторів. Виникає певний ланцюг залежності одного показника від іншого, де кожен показник-фактор має своє значення. У ході проведення аналізу важливо не порушити послідовності розгляду факторів, оскільки це може призвести до неточних, неправильних висновків та оцінок.

5. Формування висновків за результатами проведених досліджень, підготовка відповідних управлінських рішень.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   24


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал