І. Є. Ярова економічний аналіз навчальний посібник



Сторінка22/24
Дата конвертації05.01.2017
Розмір4.12 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   24

Після цього переходять до аналізу відповідних сум у динаміці, вивчають склад і структуру окремих видів заборгованості, проводять групування на поточну і не сплачену в строк. Наявність додаткової бухгалтерської інформації дає змогу також провести вивчення сум заборгованості за строками утворення (до місяця, від 1 до 3 міс., від 3 міс. до 1 року, більше ніж 1 рік).

Оскільки жодне підприємство не може працювати без позикових коштів, нагальним завданням є збільшення частки довгострокових джерел формування, зокрема залучених через реалізацію власних акцій.

Завершуючи аналіз бухгалтерського балансу, необхідно побудувати порівняльний аналітичний баланс (табл. 10.5), який дає змогу комплексно сприйняти всі головні тенденції змін фінансових ресурсів і фінансового стану в цілому.



У звітному році валюта балансу збільшилася на 5,9 %, однак темпи зростання окремих статей балансу були неоднакові. Виробничі запаси, наприклад, майже подвоїлись, а основні засоби зменшилися на 7 %. Джерела формування коштів залишилися відносно сталими, проте темпи зростання залучених коштів (14,8 %) значно вищі, ніж джерел власних та прирівняних до них коштів (2,8 %). Нарешті, у звітному періоді поліпшилася структура активів підприємства, унаслідок чого сума основних засобів зменшилася на 4270 тис. грн і відповідно збільшилися обігові кошти. Крім того, збільшення власних коштів на 3660 тис. грн було повністю спрямовано на поповнення обігових коштів. Отже, підприємство докорінно поліпшило стан справ із поновлення втрачених у попередні роки оборотних коштів.

Таблиця 10.5 – Порівняльний аналітичний баланс




Абсолютні суми, тис. грн

Частка, %

Зміна

на поча-ток року

на кі-нець року

на поча-ток року

на кі-нець року

в абсолютних сумах

частки

в % до сум на поча-ток року

в % до зміни підсумку балансу

АКТИВ

























І. Основні засоби

130221

125951

82,1

75,1

-4270

-7,0

+3,3

-46,0

II. Запаси і витрати

12625

24452

8,0

14,5

+11827

+6,5

+93,7

+127,5

у тому числі виробничі запаси

10438

20381

6,6

12,1

+9943

+5,5

+95,3

+107,7

III. Грошові кошти, розрахунки та інші активи

15644

17366

9,9

10,4

+1722

+0,5

+11,0

+18,5

Баланс

158490

167769

100,0

100,0

+9279



+5,9

100,0

ПАСИВ

























І. Джерела власних та прирівняних до них коштів

127258

130918

80,3

78,0

+3660

-2,3

+2,8

39,4

II. Довгострокові пасиви



1000



0,6

+1000

+0,6



10,8

III. Розрахунки та інші короткострокові пасиви

31232

35851

19,7

21,4

+4619

+1,7

+14,8

49,8

Баланс

158490

167769

100,0

100,0

+9279



+5,9

100,0


10.5. Аналіз кредитоспроможності підприємства
Аналіз фінансового стану підприємства включає також питання кредитоспроможності, оскільки банк не видасть кредиту, якщо не буде впевнений, що гроші повернуться своєчасно.

Банк перш ніж надати кредит вивчає умови діяльності підприємства, а саме:

- чи розрахувалося підприємство за раніше отриманий кредит;

- можливість підприємства випускати конкурентоспроможну продукцію;

- доходи підприємства;

- співвідношення між власними і позиченими коштами;

- мета використання одержаних ресурсів;

- можливість погашення кредиту;

- забезпеченість кредиту в питаннях застави тощо.

Для аналізу кредитоспроможності підприємства визначають і аналізують два показники: норму прибутку і ліквідності.

Економічний аналіз господарської діяльності підприємства

Норма прибутку на вкладений капітал визначається за формулою

Р = П : ∑(К), (10.11)

де Р – норма прибутку;

П – сума прибутку за звітний рік;

(К) – загальна сума капіталу (пасив балансу).

Для визначення ліквідності підприємства складається баланс ліквідності, що і є підставою для надання кредитів.

Залежно від величини коефіцієнта ліквідності банк поділяє підприємства на 3 групи:

1) кредитоспроможні, якщо Кл> 1,5;

2) обмежено-кредитоспроможні Кл від 1 до 1,5;

3) некредитоспроможні, якщо Кл < 1,0.

Ліквідність підприємства характеризується коефіцієнтами фінансової стійкості і залучення засобів, що відображає ступінь фінансової незалежності підприємства від позикових джерел. Чим нижчий цей коефіцієнт, тим вища кредитоспроможність підприємства. Він визначається за формулою

Кпс = З : А, (10.12)

де Кпс – коефіцієнт залучення коштів; З – заборгованість; А – поточні активи.


10.6 Аналіз оборотності обігових коштів
Оборотні кошти становлять значну частину виробничих ресурсів підприємства. Тому раціональному використанню необхідно приділяти велику увагу. Методика аналізу оборотності обігових коштів полягає у порівнянні показників оборотності обігових коштів і підприємства за поточний рік з аналогічними показниками за минулий рік. Таким чином, виявляються тенденції поліпшення або погіршення. Ця інформація корисна для акціонерів, можливих інвесторів, потенціальних покупців, постачальників та ін.

Узагальнювальним показником обігових коштів є їх оборотність, прискорення якої сприяє економії суспільного часу та вивільненню коштів з обороту.

Завдання аналізу оборотності обігових коштів – пошуки резервів поліпшення їх використання. Інформацією для аналізу є дані форми: ф-1; ф-2 – "Баланс" і "Звіт про фінансові результати і їх використання".

Для вимірювання оборотності обігових коштів використовуються такі показники:



- тривалість одного обороту у днях (Од):



, (10.13)

Р – сума реалізованої продукції за досліджуваний період;

Д – кількість днів у періоді (за рік – 360; квартал – 90; місяць - 30);

С0 – середній залишок обігових коштів.

Середній залишок обігових коштів обчислюється за формулою середньої хронологічної. Для цього беруть залишки II і III розділів активу балансу;

- коефіцієнт оборотності, що характеризує кількість оборотів, яку здійснюють оборотні кошти (Коб):



; (10.14)

- коефіцієнт закріплення або завантаження коштів показує суму оборотних коштів, яка припадає на 1 грн реалізованої продукції (Кз):

(10.15)

Чим менший коефіцієнт завантаження коштів, тим ефективніше використовуються обігові кошти.

Аналіз оборотності обігових коштів підприємства можна звести у наступну таблицю, що складається за даними форми 1 та форми 2.

При аналізі показники оборотності обігових коштів, як правило, вивчаються за кілька періодів як у цілому, так і в розрізі окремих їх видів. У результаті роблять висновок стосовно прискорення оборотності коштів або, навпаки, уповільнення їх руху.

Зміна швидкості обороту обігових коштів може спричинити відповідну зміну потреби в них. Розрізняють абсолютне та відносне вивільнення (додаткове залучення) обігових коштів. Розрахунок останнього показника здійснюється за допомогою такої формули:

(10.16)

де , – тривалість одного обороту коштів у днях відповідно у звітному і минулому періодах;

Р1 / Д – сума одноденної реалізації у звітному періоді.

Виконаємо розрахунки показників оборотності обігових коштів (табл. 10.6).


Приклад 2

Таблиця 10.6 – Розрахунок показників оборотності обігових коштів

Показник

Минулий рік

Звітний рік

1. Реалізація продукції, тис. грн

42 260

37 800

2. Середньорічна сума обігових коштів, тис. грн

33 808

31 080

3. Одноденна реалізація (рядок 1 : 360), тис. грн

117,38

105

4. Оборотність обігових коштів, днів

288

296

5. Додатково залучено (+) обігових коштів внаслідок зміни їх оборотності у звітному році порівняно з попереднім роком,

(+8 • 105) тис. грн



X

+840

Як видно з даних табл. 10.6, оборотність обігових коштів у звітному році уповільнилася на 8 днів, що призведе до додаткового залучення обігових коштів на суму 840 тис. грн. Після цього обов'язково потрібно з'ясувати, які чинники вплинули на зміну швидкості їх руху.

Завершуючи аналіз фінансового стану, слід дати йому розгорнуту оцінку, зазначити найбільш важливі обставини і чинники, які його сформували, а також вказати на наявні резерви і потрібні заходи для їх реалізації.
ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
1. Суть аналізу фінансового стану підприємства і завдання аналізу.

2. Внутрішній і зовнішній аналіз фінансового стану.

3. Джерела аналізу фінансового стану;

4. Сутність і завдання аналізу фінансової стійкості підприємства.

5. Сутність і завдання аналізу дебіторської і кредиторської заборгованості.

6. Сутність і завдання аналізу платоспроможності підприємства.

7. Сутність і завдання аналізу оборотних фондів.

8. Роль і завдання синтезу в процесі аналізу і оцінки фінансового стану підприємства.


ПРАКТИЧНІ СИТУАЦІЙНІ ЗАВДАННЯ
Завдання 1

Проаналізуйте ефективність використання власного капіталу підприємства на підставі даних фінансової звітності та зробіть факторний аналіз рентабельності власного капіталу за такими факторами: зміна рентабельності продажу та зміна коефіцієнта оборотності власного капіталу. Зробіть висновки щодо підвищення ефективності використання капіталу підприємства. Аналіз пропонується здійснити за допомогою табл. 10.7.



Таблиця 10.7 – Показники ефективності використання власного капіталу

Показник

На початок року

На кінець року

Відхилення

(+,–)


1

2

3

4

1. Чистий прибуток, тис. грн

248

284

+36

2. Загальна сума власного капіталу, тис. грн

1550

1577

+27

3. Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції, тис. грн

1320

1243

-77

Продовження табл. 10.7

1

2

3

4

4. Рентабельність власного капіталу, %

16

18,01

+2,01

5. Коефіцієнт оборотності власного капіталу

85,16

78,82

-6,34

6. Рентабельність продажу, %

18,79,

22,85

+4.06

Рентабельність власного капіталу на кінець року становила 18,01 % і була більша порівняно із початком року на 2,01 %. Зміна цього показника є результатом дії двох факторів, %:

1) зміни оборотності власного капіталу: 

–6,34 – 18,79 : 100 = –1,19;

2) зміни рентабельності продажу:

+4,06 · 78,82 : 100 = +3,20.

Разом: +2,01.

Таким чином, підвищення рентабельності власного капіталу пояснюється виключно зростанням рентабельності продажу. Оборотність власного капіталу значно знизилась, унаслідок чого його рентабельність зменшилася на 1,19 %. Таким чином, підвищення ефективності використання власного капіталу, зростання його оборотності є резервом підвищення показника прибутковості власного капіталу – його рентабельності.


Приклад 2

Необхідно провести аналіз обігових коштів підприємства згідно із табл. 10.8.



Таблиця 10.8 – Аналіз оборотності обігових коштів за звітний період

Показник

Минулий рік

Звітний рік

Звітний рік/ Минулий рік

Абсолютні відхилення

1

2

3

4

5

Виручка від реалізації, тис. грн

4800

5300

110,4

+500

Кількість днів періоду, що аналізується

360

360

100

0

Одноденна виручка, тис. грн

13,3

14,7

110,5

+1,4

Середній залишок оборотних коштів, тис. грн

389

402

103,3

+13

Оборотність обігових коштів, днів

29,2

27,3

93,5

-1,9


Продовження табл. 10.8

1

2

3

4

5

Коефіцієнт оборотності обігових коштів, кількість оборотів

12,3

13,2

107,3

0,9

Коефіцієнт завантаження коштів в обороті, % або коп. на 1 грн реал.

8,10

7,58

93,6

-0,52

Як видно із табл. 10.8:



  • оборотність обігових коштів за рік прискорилася на 1,9 дня;

Це привело до збільшення:

  • коефіцієнта оборотності обігових коштів на 0,9 обороту;

  • до зниження коефіцієнта завантаження засобів в обороті на 0,52 коп.;

Прискорення оборотності дало змогу вивільнити обігові кошти на суму: 5300:12,3-402 = 28,9 тис.грн.

Тобто знаходимо, скільки треба було б мати обігових коштів при величині коефіцієнта оборотності минулого періоду (12,3), і визначимо різницю між ними:

5300 : 12,3 = 430,9 тис. грн;

430,9 – 402 = 28,9 тис. грн.

Шляхи прискорення оборотності:

1. Збільшення реалізації продукції при менших обсягах обігових коштів.

2. При аналізі використання обігових коштів варто зіставити темпи збільшення обсягу реалізації з темпами зростання середніх залишків обігових коштів – виробничих запасів.

3.У нашому випадку темп збільшення виручки реалізації перевищує темп збільшення середнього залишку обігових коштів на 7,1 процентних пункта (110,4 %, 103,3 %).




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   24


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал