I. Впровадження творчих та інноваційних підходів у виховній роботі



Скачати 125.23 Kb.
Дата конвертації13.05.2017
Розмір125.23 Kb.
I.Впровадження творчих та інноваційних

підходів у виховній роботі

Проблема удосконалення виховного процесу у професійно-технічних навчальних закладах актуалізується насамперед у контексті гуманістичної парадигми особистісно-орієнтованого виховання, спрямованого на усвідомлення вихованцем себе як особистості, на його вільне і відповідальне самовираження.

Засобом інтеграції зусиль інженерно-педагогічного колективу щодо гуманізації виховного процесу є створення і розбудова такої виховної системи, яка забезпечувала б формування вільної особистості, що сповідує демократичні, гуманістичні цінності, становлення духовної, громадянської, професійної зрілості учнів, здатних змінювати на краще себе та навколишній світ.

Виховну систему професійно-технічного навчального закладу розглядаємо як цілісний організм, що складається із взаємопов’язаних компонентів: комплексу виховних цілей, суб’єктів виховного процесу (вихователь-вихованець), їхньої діяльності, спілкування, відносини, змісту і методів організації виховання, управління процесом.

Створення такої системи ґрунтується на основних принципах організації виховного процесу в ПТНЗ, що зумовлюють спільну діяльність учнів та інженерно-педагогічних працівників, побудовану на взаємодії соціального досвіду, прагненні до партнерства і комунікації:

принцип творчої діяльності, самостійності учнів, що означає спрямування виховання на розвиток творчих сил, особистості, вільне виявлення свого „Я”, свободи вибору рішень і реалізації ініціативи, перетворення виховання з вербального у виховання дії;







h:\гуртожиток\p1080893.jpg





демократизації як співробітництва інженерно-педагогічних працівників та учнів у розв’язанні завдань їхньої життєдіяльності, усунення авторитарного стилю виховання, утвердження форм, які сприяють демократичній культурі особистості (насамперед, учнівського самоврядування);





гуманізації взаємин інженерно-педагогічних працівників сприйняття вихованця як вищої соціальної цінності, визначення його права на свободу, соціальний захист і вільний розвиток за умови забезпечення єдності вимог і поваги до особистості;

c:\users\w\desktop\dscn6900.jpg

g:\dcim\121nikon\dscn6170.jpg

психологізація виховного процесу, що передбачає вивчення потреб та психологічних особливостей учнів, індивідуальну інтерпретацію поведінки, емпатійне розуміння внутрішнього світу, мотивів вчинків та емоційне вихованців.

g:\dcim\116nikon\dscn4811.jpg

g:\dcim\123___03\img_4345.jpg

Обов’язковою умовою доцільного конструювання виховної системи є педагогічне прогнозування, що водночас є джерелом інформації про реальний та бажаний рівень виховної роботи в ліцеї, якою має володіти заступник директора з виховної роботи. На основі прогностичної інформації визначаються мета, завдання, зміст виховної роботи, здійснюється її проектування та планування, прийняття оптимальних управлінських рішень.

g:\dcim\117nikon\dscn5053.jpg

Педагогічне прогнозування здійснюється на основі діагностики, яка починається з всебічного аналізу стану виховної роботи вивчення специфічного для ПТНЗ контингенту – учнів старшого підліткового та молодшого юнацького віку, для яких характерне, з одного боку, раннє професійне самовизначення, соціальна адаптація і формування життєвої перспективи, прагнення до самостійності, а, з другого, емоційна нестабільність, неадекватна самооцінка, суперечливість психологічних прагнень, ціннісних установок. Врахування цих особливостей дасть можливість конкретизувати завдання виховної роботи, вибрати оптимальні шляхи і засоби їх реалізації; здійснити доцільне закріплення класних керівників, майстрів виробничого навчання, вихователів гуртожитку, керівників виховних підрозділів, розподіл їхніх обов’язків.

Предметом вивчення є:

1. Діагностика особистості учня (виявлення індивідуальних особливостей, рівня вихованості і загального розвитку): потреби, інтереси, ціннісні орієнтації; мотиви вступу та навчання в ліцеї; культура поведінки і спілкування; система стосунків в ліцеї і поза ним; умови сімейного виховання тощо.

2. Виявлення та уточнення списків учнів, які потребують особливої уваги (сироти, з неповних сімей, схильні до девіантної поведінки, перебувають на обліку в службі у справах дітей тощо).

3. Діагностика виховного процесу: рівень вихованості і загального розвитку учнів; система виховної роботи в навчальних групах, зайнятість учнів у різних видах позаурочної виховної діяльності, емоційні реакції учнів на виховні заходи, педагогічні вимоги; характер співробітництва суб’єктів виховання; причини конфліктів, що виникають; ступінь узгодженості виховної роботи ліцею, сім’ї, громадськості.

4. Аналіз якісного складу, професійного рівня педагогічних працівників: рівень знань з проблем сучасного виховання, виховна діяльність; культура педагогічного спілкування; поведінка в складних або конфліктних ситуаціях; авторитет у колег, учнів, їхніх батьків; емпатія, вимогливість тощо.

5. Вивчення можливостей мікрорайону ліцею, залучення батьків, благодійних організацій, спонсорів, освітньо-культурних закладів, правоохоронних органів, служб соціального захисту дітей (служби у справах дітей, центр зайнятості населення, психологічна служба, телефон довіри тощо).



d:\фото\2012-2013 рік\2012-12-19 день св.миколая\dscn6706.jpg






6. Аналіз стану матеріально-технічної бази ліцею для здійснення виховної роботи, перспектив її поповнення.

Прогнозування, таким чином, дає відповіді на питання: „Яку особистість ми хочемо виховати?”, „Якими шляхами та засобами можна досягти кінцевої мети виховання?”. З урахуванням кадрових, соціокультурних, матеріально-технічних умов, вікових, психофізіологічних особливостей учнів воно сприятиме визначенню граней особистості, які мають найбільше шансів для самореалізації в певних умовах, а також допоможе підпорядкувати процес виховання розвитку особистих зусиль, відповідальності учня за свої вчинки і життєдіяльність.

Комплексний підхід у виховній проявляється у єдності впливів на свідомість, почуття, поведінку учня, тобто на всі сторони особистості: інтелектуальну, емоційну, вольову і діяльнісно-практичну. Це можливо при забезпеченні органічної єдності навчальної та позаурочної виховної діяльності учнів, зосереджені зусиль організаторів виховного процесу не на хаотичному нагромадженні виховних заходів, а на тому, щоб знайти, підтримати, розвинути в учневі кращі моральні якості, духовні та громадянські цінності, закласти механізми самореалізації, саморозвитку, адаптації, саморегуляції, самозахисту, самовиховання, необхідні для становлення його особистісного образу та безпечної взаємодії з природним і соціокультурним середовищем.

Реалізувати ці завдання в системі можна через важливі напрями позаурочної виховної діяльності учнів: освітньо-пізнавальну (відвідування факультативів, предметних гуртків,участь у конкурсах професійної майстерності, лекторіях, диспутах, виховних годинах з питань пропаганди знань тощо); громадсько-організаційну (виконання постійного чи тимчасового громадського доручення, шефська роботи, участь в учнівському самоврядуванні); професійно-трудову (профорієнтаційна пропаганда серед учнів загальноосвітніх шкіл, участь в гуртках технічної творчості, ділові ігри, тренінги, конкурси, що допомагають оволодіти елементами підприємництва та маркетингової діяльності, чергування, робота з благоустрою та озеленення тощо); культурно-естетичну (участь у культурно-масових заходах ліцею та групи, в гуртковій роботі, пропаганді мистецтва у різних формах);

спортивну (активність у пропаганді спорту, участь у спортивно-масових змаганнях, спартакіадах, турнірах, пропаганді здорового способу життя).



g:\dcim\118nikon\dscn5306.jpg

d:\фото\2012-2013 рік\2012-12-03 день інваліда\dscn6508.jpg





Відповідно системний підхід до формування особистості знайде відображення у річному плані ліцею в розділі „Організація позаурочної роботи”, де планується зміст заходів, спрямованих на поглиблення професійних знань і вмінь та виховання учнів (наказ Міносвіти України від 30.05.2006 р. №419 „Про затвердження „Положення про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах”), який реалізується через інтегровані напрями виховання, що у своїй єдності мають забезпечити гармонійний розвиток, можливості для активної творчої діяльності та самовиховання учнів, а саме:

громадянське виховання (засвноєння учнями системи загальнолюдських цінностей та духовних надбань українського народу, національної свідомості і громадянської гідності )

духовно-моральне виховання (виховання громадянина, засвоєння загальнолюдських та культурно-національних цінностей, релігійна просвіта, культура спілкування);

трудове виховання і професійне самовизначення (усвідомлення себе в професії, повага до людей праці, розвиток практичних здібностей і навичок);

художньо-естетичне виховання (розвиток художньо-естетичних смаків та уподобань, творчих здібностей і талантів);

правове виховання та профілактика правопорушень (формування поваги до закону і правопорядку, засвоєння норм правової та моральної поведінки);

військово-патріотична робота і фізично-спортивний розвиток (формування національної свідомості, любові до свого народу, бажання працювати задля розвитку держави, готовності її захищати; поєднання фізичного загартування з розвитком пізнавальних інтересів).

Особливістю організації позаурочної виховної діяльності учнів в умовах особистісно-зорієнтованого виховання є пріоритет індивідуальних та групових форм роботи. Індивідуальній виховній роботі відповідатимуть методи, що допомагають реалізувати виховну взаємодію на основі поваги і довіри між суб’єктами виховання, врахування інтересів і можливостей кожного учня, формування в нього відповідальності за свої вчинки і поведінку. Це можуть бути бесіди, індивідуальні заняття, консультації, доручення, наставництво, створення виховних ситуацій і ситуацій виховного вибору поведінки, приклад, переконання тощо.

Сучасний виховний захід не повинен нагадувати урок, в його основі – вільне, невимушене спілкування, атмосфера емоційно-ціннісного сприйняття учнями актуальних і цікавих для них проблем.

Підвищення якості виховної взаємодії „педагог-учень” у значній мірі залежить від професіоналізму організаторів виховного процесу, володіння ними психолого-педагогічними закономірностями виховання, навичками педагогічної комунікації, індивідуалізації виховної роботи тощо.



II. Організація гурткової роботи в ДНЗ «ЧПАЛ»

ДНЗ «Черкаський професійний автодорожній ліцей» особливу увагу приділяє розвитку гуртків художньої самодіяльності та спортивних, що сприяє естетичному вихованню, стимулюванню творчого самовдосконалення учнівської молоді, попередженню правопорушень. Участь в гуртках не тільки дисциплінує учнів, а і піднімає у них почуття гідності, примушує краще вчитися і працювати.

В навчальних закладах профтехосвіти Черкащини вже склалась певна система гурткової роботи, виховне значення якої величезне. Гурткова робота в нашому ліцеї будується на заохоченні і стимулювання учнів до обраного виду діяльності, формування стійкого інтересу у творчій самореалізації. Робота носить добровільний характер і спрямована на задоволення і радість учнів; інтелектуальний, духовний та емоційний розвиток.

До гурткової роботи залучаються всі бажаючі відповідно до їх інтересів. Особлива увага приділяється залученню до гурткової роботи дітей пільгового контингенту та учнів, які перебувають на внутрішньоліцейному обліку та обліку служб у справах дітей. Особливістю гурткової роботи в ліцеї є те, що учасниками гуртків стають діти, які ніколи в житті не співали, не танцювали, на сцені ніколи не стояли. І головною метою гурткової роботи є залучити учнів до світу прекрасного, допомогти їм розкрити в собі таланти, про які вони навіть і не здогадувались, допомогти сформуватися особистостям. Складність для керівників гуртків полягає в тому, що наші діти не мають ніякої підготовки і займаються в гуртках 1-3 роки (в період навчання).

Для того, щоб у учнів ДНЗ «ЧПАЛ» була можливість розвивати свої здібності різнобічно, вимогою до організації гурткової роботи є різноплановість.

Обов’язкові жанри, які за умовами оглядів, мають бути - це вокально-хоровий, хореографічний, інструментальний, театральний. Всього на гурткову роботу виділено 5 керівників гуртків на 3 ставки. Останні розподіляються серед керівників гуртків – сумісників по 0,5 та 0,25 ставок. Так робиться, тому що ставок недостатньо для організації гуртків за різними напрямами, робота яких дала б можливість всебічно розвивати здібності учнів в ліцеї.

З метою активізації гурткової роботи щорічно проводяться огляди художньої самодіяльності. Вони наглядно демонструють наявність і якість гурткової роботи.

Результатом плідної гурткової роботи ДНЗ «ЧПАЛ» є участь наших вихованців у обласних, міських, внутрішньо ліцейних заходах. Через кожні п'ять років проводиться атестація керівників гуртків на відповідність займаній посаді. Під час атестації всі керівники гуртків проходять курси підвищення кваліфікації,розробляють методичні посібники, беруть участь у виставці «Освіта Черкащини», чим підтверджують свою здатність кваліфіковано керувати гуртком. Це робиться для того, щоб адміністрація могла контролювати і направляти роботу гуртків, допомагати підбирати кваліфікованих фахівців для керівництва гуртками.



Інформація

про виховні справи за 2012-2013 н.р.
Гурткова робота в ліцеї будується на заохоченні і стимулюванні учнів до обраного виду діяльності, а також формуванню у них стійкого інтересу і потреби у творчій самореалізлції. Гурткова робота носить добровільний характер і спрямована на задоволення і радість учнів, інтелектуальний, духовний та емоційний розвиток.

Гурткова робота здійснюється згідно плану виховної роботи ліцею , тематичного плану роботи керівників гуртків на 2012-2013 навчальний рік та рекомендацій ОНМЦ.



ДНЗ «Черкаський професійний автодорожній ліцей»



Впровадження творчих та інноваційних підходів у виховній роботі в закладах профтехосвіти




Розробила:

заступник директора

з навчально-виховної роботи

О.В.Журавель



Автор: Журавель О.В., заступник директора з навчально-виховної роботи
Рецензент: Задорожня О.М.головний спеціаліст

відділу вищої, професійнотехнічної освіти

Департаменту освіти і науки

Черкаської ОДА

Методичний посібник містить матеріали з впровадження творчих та інноваційних підходів у виховній роботі в закладах профтехосвіти

Пропонується керівникам та заступникам керівників навчальних закладів профтехосвіти з метою використання в навчально – виховному процесі.


Підготовлено до друку методичною частиною

ДНЗ «Черкаський професійний автодорожній ліцей».

Черкаси, вул. Онопрієнка , 4

Література

1. Освіта (Україна ХХІ століття). Державна національна програма //Освіта 1993.

2. Закон України про освіту, К., 1996.

3. Концепція середньої загальної школи України //Інформаційний збірник МО України. – К., 1992, №4, с. 4-12

4. Положення про середній навчально-виховний заклад /Освіта. – 1993, - 3 вересня.

5. Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті.

5. Алексюк А.М. Педагогіка вищої школи України. Історія. Підручник – К.: Либідь, 1996. – 550с.

6. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. – К.: Либідь, 1997.

7. Касьяненко М.Д. Педагогіка співробітництва. – К., 1993 – Ч.3.

8. Кондрашова Л.В. Сборник педагогических задач. – М., 1987.

9. Подласый В.И. Педагогика. Новый курс. – В 2-х кн. – Кн. 2 “Общие основы. Теория обучения”. – М., 1996.

10. Луговий В.І. Педагогічна освіта в Україні: структура, функціонування, тенденції розвитку /За заг. ред акад. О.Г. Морозова. – К.: МАУП, 1994.

11. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психологічний розвиток особистості. – К., 1981.

12. Діалогічна взаємодія у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи /За ред. Г.О. Балла, О.В. Киричука, Р.М. Шамолашвілі, К.:ІЗМН, 1997.



13. Психологічні аспекти гуманізації освіти /За ред. Г.О. Балла. – К.-Рівне, 1996.

14. Подмазин С.И. Личностно-ориентированное образование: социально-философское исследование. – Запорожье.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал