І. В. Корнейко, О. Б. Петрова, Н. О. Попова




Сторінка7/8
Дата конвертації08.12.2016
Розмір5.14 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8
4.3. Типологія вправ у рамках жанрового підходу
Вправи, які ми вживаємо для засвоєння комунікативних жанрів у галузі медицини, можна розділити на такі групи:
- вправи на відповідність обраного жанру комунікативній меті у певній ситуації
1.You want to know the meaning of a new term. Where will you look it
up: in a research article, a textbook, encyclopedia?;
2. Read the questions. Which of them can be asked to a patient, which of
them to your colleague?);
- вправи, які розвивають навички прогнозування інформації у тексті певного жанру
3. You are going to read a chapter from a medical textbook. What
information about the disease can you find in it?);
- вправи, які допомагають засвоїти логічну структуру жанру
4. Read the abstract and divide it into paragraphs (background, material
and methods, results, conclusion);
5. Аrrange the phrases to write an abstract);
- вправи, які дозволяють засвоїти мовленнєві особливості жанру
6. Read the text and use the verbs in the proper form;
7. Сhoose the most suitable word to fill in the gap in the text).
Описані різновиди роботи можуть включатися до загальноприйнятого комплексу вправ з опрацювання конкретних видів мовленнєвої діяльності.
Використання запропонованих вправ дозволяє студентам засвоїти композицію мовленнєвих творів та адекватно відбирати мовні одиниці (від слова до тексту), які відповідають нормам, прийнятим даною дискурсивною спільнотою.
96

4.4. Жанровий підхід до навчання читання
Нині обсяг міжкультурної професійної комунікації зростає у зв’язку зі спрощенням міжнародних зв’язків, що природно сприяє зацікавленості науковців у володінні іноземною мовою, додатково мотивує їх вивчати
іноземну, насамперед, англійську мову для професійної комунікації. Мова відіграє важливу роль у забезпеченні ефективності міжкультурної професійної комунікації.
Читання є найважливішою навичкою, необхідною для роботи з
іншомовними інформаційними джерелами: більша частина відомостей із будь-якої спеціальності надходить у вигляді письмових текстів, але стрімке збільшення кількості публікацій не може не відбитися на реальних можливостях їх освоєння фахівцями тієї чи іншої галузі. Зараз же, коли до цих джерел додалися ресурси Інтернету, завдання детального знайомства з новітніми даними стало мало реальним.
Отже, сучасні умови ставлять перед викладачами іноземної мови нові завдання та вносять корективи у процес навчання читанню на заняттях із
іноземної мови. Перш за все, ми маємо дещо інакше розставити акценти на значенні видів читання. Отже, із відомих нам видів цієї мовленнєвої діяльності, зумовлених комунікативною задачею – поглиблене, ознайомлювальне, пошукове, переглядове – для фахівців пріоритетним стає останній вид читання.
З позиції жанрового підходу, читання – це складний процес, до якого входять такі компоненти, як автор тексту та його комунікативна мета, обставини створення тексту, сам текст, а також читач, який також має свої комунікативні наміри. Таким чином, читання іноземною мовою не зводиться до простого перекодування, читач хоче і має отримати саме ту інформацію, яка йому потрібна, тільки за умов її отримання ця діяльність може вважатися успішною.
Сам процес читання виконується у декілька стадій, власне читанню
(декодуванню мовних знаків) передує пошук, аналіз та відбір матеріалу, який
97
потенційно може задовольнити інформаційні потреби читача. Фактично першою стадією читання доцільно вважати відбір i прогнозування
(випереджувальний синтез), коли читач налаштовується на сприйняття
інформації та активізує контекстуальні і фонові знання.
Згідно з цим прогнозом проходить попереднє настроювання – підготовка до дій у наступній ситуації, яка приводить із найбільшою ймовірністю до досягнення визначеної мети; прогнозування дозволяє різко знизити кількість помилок, які не відповідають реальному розвиткові подій.
Експериментальне дослідження впливу прогнозу на розуміння показало, що читачі мобілізують свої навички опрацювання текстів залежно від того, що вони очікують від даного жанру (Zwaan 1994).
Таким чином, навичка прогнозування змісту тексту залежно від його жанру є необхідною для будь-якого читача, оскільки вона допомагає обирати необхідні джерела інформації. На наш погляд, знання специфіки жанрів спеціальних текстів необхідне для успішного читання, та, відповідно, є одним із завдань, які мають вирішуватися на заняттях із іноземної мови.
Перш за усе, студенти мають отримати знання про жанри текстів, притаманні певній галузі, та про види інформації, яку вони можуть знайти в них. Ще на етапі аналізу потреб та планування курсу навчання мають бути встановлені жанри текстів, найбільш необхідні за певних умов, із метою ефективного їх залучення для роботи в аудиторії.
Аналіз потреб студентів дозволяє виявити типові комунікативні події в діяльності певних професійних груп (наприклад, опитування хворого, написання наукової статті – у роботі лікаря), для яких властиві певні мовні явища (наприклад, лексика, граматика), що в свою чергу допомагає організувати навчальний процес, націливши його на засвоєння студентами мовленнєвих конвенцій певних комунікативних подій.
98

Наприклад, аспірантам і здобувачам важливо навчитися писати реферат наукової статті, тези доповіді, вести листування з оргкомітетами конференцій, редакціями журналів, авторами статей, заповнювати бланки заяв – аплікаційні форми.
Якщо йдеться про викладачів, вони прагнуть оволодіти таким жанром, як опис хвороби, лекція. Названі вище групи, а також лікарі мають потребу писати такий вид доповіді, як Сase Рresentation (наприклад, для участі в популярних серед професіоналів Зальцбурзьких семінарах) або історію
хвороби (для консультації з іноземними колегами). Усе викладене вище зумовлює специфіку відбору матеріалу та роботи над письмом у групах ESP.
Кожна спеціальна галузь має свої правила використання жанрів. У процесі створення навчальних матеріалів одна з найважливіших задач – відібрати жанри, які відповідають комунікативним потребам студентів та представити тексти, які дійсно використовуються на практиці.
У рамках жанрового підходу ми відбираємо вокабуляр, який
ґрунтується на змісті, а також граматичні структури, типові для певних жанрів. Використання жанрового підходу дозволяє викладачеві добирати зразки автентичних текстів та спрямовувати навчальну діяльність на розуміння комунікативних подій у фаховій галузі, дозволяє зосередитися на мовленнєвому матеріалі, асоційованому із комунікативною подією та показати студентам, як вони взаємодіють, із метою встановити зв’язки між культурою та мовою (Bradford-Watts, 2003).
Для того, щоб ознайомити студентів із жанрами спеціальних текстів i навчити ідентифікувати їх, а також передбачати обсяг i характер інформації у них (тобто познайомити з комунікативною метою), ми використовуємо такі вправи:

99

1. Match the type of the text with the information which can be found in
it:
Types of texts
Items of information
Research article
Equipment description
Case history
Purpose statement
Encyclopedia Demographic data
Discussion of literature
Complaints

Definition of the terms
Outcome

2. What would you have to read if:
- you want to know about the most recent research;
- you want to get some general information about an unknown subject;
- you want to know how to use a new piece of equipment;
- you want to know the dosage of the drug;
- you want to get ready to your exam.
3. Youʼve read a text and found the following items of information in it:
Demographic data. Family history. Patient's complaints. Consultations
of specialists. Laboratory findings. Administered treatment. Outcome.
What type of text is it?
Тексти кожного жанру мають специфічну структуру, яка у певних випадках навіть регулюється спеціальними документами. Наприклад, медична наукова стаття складається з таких розділів: "Вступ" (Introduction),
"Матеріали і методи" (Material and Methods), "Результати" (Results),
"Обговорення" (Discussion), "Висновки" (Conclusions). Кожний розділ містить специфічну інформацію: у вступі знаходимо формулювання мети і
100
обґрунтування актуальності (попередній досвід роботи над даною проблемою), наступний розділ присвячено описові пацієнтів, процедур, експериментальних тварин, матеріалів тощо. У розділі Results автори повідомляють про те, що вони спостерігали. Discussion – зіставлення власних результатів із тими, що були отримані раніше.
Наступні вправи ми використовуємо для ознайомлення студентів з організацією тексту.
4. Read the portion of the text and define to which section of the article it belongs.
5. Read the text and define its type.
6. Read the piece of text and define its type. What makes you think so?
7. Read the text and divide it into parts
У цій вправі студенти знаходять розділи тексту розміром один абзац.
Для цього виду роботи доцільно використовувати малі за обсягом тексти
(наприклад, case report, abstract), оскільки вони, маючи невеликі розміри, концентрують у собі інформацію всієї статті.
Оскільки лексика безпосередньо відбиває зміст тексту, можна запропонувати для виконання вправу, яка тренує вміння прогнозувати
інформацію за ключовими словами (key words):
8. While reading the text you found the following words:
effect, drug, trial, indications, sideeffects, contraindications, dose,
intravenous
Define the type of the text.
Вправи, які було описано вище, допомагають зрозуміти текст у цілому.
Студенти вчаться оцінювати його інформацію взагалі та відбирати частини тексту, які можуть бути найбільш необхідними для них, які найбільше цікавлять їх із метою подальшого детальнішого аналізу.
101

Зручно, що такі вправи дозволяють організувати роботу в групі з різним рівнем мовної підготовки (що є реалією нашої вищої школи: у групі можуть бути студенти різних рівнів: від початкового до високого).
Наводимо приклад, як була організована робота у групі студентів із різним рівнем мовної підготовки. Спочатку була виконана вправа на добирання відповідників (1), потім студенти швидко прочитали текст реферату наукової статті та знайшли у ньому підрозділи (Background,
Purpose, Methods, Results, Conclusion). Після цього їм були запропоновані вправи, які традиційно використовуються для перевірки розуміння (питання,
"правильно – неправильно", продовжити речення тощо). Студенти з високим рівнем підготовки додатково написали реферат до іншої статті, використавши розібрану модель i подану інформацію.
Працюючи зі спеціальним текстом, викладач ставить перед студентами декілька завдань: менш підготовлені студенти відбирають тексти для подальшого читання або відшукують уривок, який містить необхідну
інформацію; у цей же час більш підготовлені проводять ретельний аналіз змісту тексту. Працюючи з одним текстом, вони фактично виконують різний об'єм роботи, але вся група водночас отримує практичні навички пошуку та опрацювання інформації.
Жанрово орієнтоване читання не є панацеєю, оскільки вирішує лише одне завдання: відбір літератури та передбачення, що важливо на перших стадіях роботи з письмовими джерелами інформації. Але з огляду на те, що успішний відбір забезпечує успішне читання, жанровий підхід – ще один крок до успіху.
4.5. Жанровий підхід до навчання письма
Письмо є однією з чотирьох основних мовленнєвих навичок, продуктивний вид мовленнєвої діяльності. У літературі з прикладної лінгвістики називають декілька значень цього терміна: діяльність і продукт цієї діяльності; конкретний процес; навичка, яка є соціальною необхідністю
102

(The Oxford Companion 1992: 1131). На думку C. Tribble, "бути позбавленим можливості навчитися писати – бути виключеним із широкого кола суспільних ролей, включаючи ті, які більшість членів індустріальних суспільств асоціюють із силою (power) і престижем" (Tribble 1996: 12). Зараз методисти наголошують на необхідності навчання письма як мовленнєвої компетенції. Воно є бажаним для всіх не тільки для ефективного існування суспільства, але й для досягнення мети і розвитку окремих його членів.
Вміння писати – життєво важлива навичка для тих, хто вивчає іноземну мову, отже виробленню цієї навички треба приділяти достатню увагу на заняттях (Harmer, 2005: 3-4). Успіх письма як виду комунікативної діяльності, звичайно, ґрунтується на "загальних" знаннях (грамотність, вміння логічно організувати текст, розвинути аргументацію у межах абзацу, ясність висловлювання, знання структури речення, граматики). Проте, K.
Hyland попереджає, що важливим завданням викладача EAP/ESР є врахування специфіки (specificity). Він застерігає проти прийняття "автономного" погляду на грамотність, який "хибно націлює студентів повірити, що вони просто мають оволодіти набором правил, які можна вживати у будь-якій галузі" (Hyland 2002: 392).
Ми цілком погоджуємося з цим поглядом. Оскільки одиницею комунікації є текст, ми вважаємо, що навчання письма має проводитися саме на цьому рівні: разом із відпрацюванням необхідного лексико-граматичного матеріалу мають бути засвоєні конвенції певних жанрів.
У зарубіжній практиці навчання англійської мови як другої (L2) у вищих навчальних закладах розроблені та застосовуються численні курси навчання академічного письма (academic writing, academic science writing,
academic technical writing, etc.) (L. Hamp-Lyons, В. Heasley, R. White, V. Arndt,
В. Petric, D. Rodeout, С. Tribble, A. Oshima, A. Hogue, W.R. Smalzer, J.
Trzeciak, S. Mackay та ін). Популярною формою письмової комунікації викладач – студенти є використання сайтів у мережі для розташування навчальної інформації. Метою таких курсів і блогів є допомога студентам
103
сформувати комунікативну дискурсивну компетенцію, необхідну для самостійного письмового мовлення і, як результат, виконання дослідних робіт.
Зарубіжні лінгводидакти багато уваги приділили опису типології академічних та наукових жанрів та пропагуванню жанрового підходу у навчанні письму (writing). Можна розглянути приклад навчальних сайтів
(академічних блогів) для навчання письмовим творам наукового жанру.
У застосованій класифікації представлені такі узагальнені жанрові типи письмових повідомлень, які застосовують студенти та професіонали, що навчаються або проводять дослідження в будь-якій науковій галузі.
Основними жанрами визначені lab report, process essays, expository papers,
scientific reviews, and argumentative essays. В коментарі відмічено варіювання тональності наукових творів відповідно до того, кому адресована ця комунікація – спеціаліст, студент або неспеціаліст, звичайний мовець, а також відповідно до того, якою є комунікативна мета повідомлення – спеціальна наукова інформація, навчальна інформація або науково- популярна інформація.
Жанр "лабораторний звіт" ("lab report") описується, як тип есе, який часто застосовують у базовій науковій освіті. За допомогою цих есе записують процеси, застосовувані для проведення експерименту, а також початкові очікування та заключні висновки щодо експерименту. Розглянуті жанрові особливості послідовності розгортання опису: спочатку пояснення гіпотези експерименту "explaining the hypothesis of the experiment, or what the
writer is trying to discover by the experiment". Потім – опис: "the experiment
itself, how it was performed, what materials were used, and what raw data was
gained in the process". І завершується пояснення вказівкою про те, що лабораторний звіт може включати висновок на основі аналізу сирих даних, які можуть довести, спростувати або частково підтвердити початкову гіпотезу "the lab report may include a conclusion based on analysis of the raw
104
data, which may prove, disprove, or partially prove the initial hypothesis"
(http://www.wisegeek.com/what-are-the-different-types-of-science-essays.htm).
На відміну від лабораторного звіту, жанр екпозиторного есе застосовується для пояснення наукової концепції. Як приклад наводиться тема письмового есе, яка може бути "How does Photosynthesis Work?". Автор має пояснити в такому випадку, що таке фотосинтез і як він працює у природі. Експозиторні есе дозволяють визначати наукові ідеї та іноді застосовуються для навчання. Повідомляється, що студентів можуть попросити написати експозиторні наукові есе, для того, щоб визначити їх знання з окремої наукової теми.
Одним із важливих для наукової діяльності є жанр експозиторного есе, який є основою найбільших письмових форм, таких як наукова стаття, дисертація та ін. Жанр експозиторного есе визначають, як письмовий жанр, який інформує, описує або пояснює задопомогою різних видів текстів (напр., автобіографія, есе, стаття тощо). Взагалі, експозиторне есе становить цілісний, зв’язний, логічний письмовий твір на задану тему в обмеженому обсязі. Власні ідеї автора тут виникають на основі опрацьованої інформації
(текстів інших авторів) з метою довести свою компетентність у фаховій або
іншій сфері за допомогою формулювання тези та розгортання її пояснення, узагальнених висновків.
Як можна побачити, такий дидактично підготовлений опис основних жанрів викладений зрозумілою адресату мовою та дозволяє в узагальненій формі охарактеризувати відмітні риси цих жанрів, а також стимулює до письмової роботи відповідно до власної комунікативної мети як адресанта нового повідомлення.
Комунікативна подія обміну спеціальними знаннями за допомогою наукових публікацій є багатоаспектною як у підготовці, реалізації, так і розумінні наукового повідомлення. В зарубіжній англомовній дидактичній
105
практиці прийнято поділяти академічне письмо на письмо як процес і письмо як продукт: Writing as a Process (prewriting, drafting, revising, editing,
postwriting), Writing as a Product (resulting in a formal product or publication)
(наприклад, Standards Language Arts Literacy на навчальному сайті http://questgarden.com/61/42/7/080228163857/t-standards.htm.).
У такому розподілі відбиті етапи роботи при створенні письмового твору: письмо як процес передбачає підготовку до написання, чернеткові записи, коректування, редагування, довершення.
Письмо як продукт має на увазі сам результат письма як публікація або готова письмова робота. Загальною інструкцією є вимога написання зрозумілою мовою, стисло, формулювати з варіаціями в змісті та формі для різних слухачів та відповідно до різних цілей "in clear, concise, organized
language that varies in content and form for different audiences and purposes"
(Language Arts And Literacy Standards And Progress Indicators http://www.state.nj.us/education/cccs/1996/08langstan3_3.html). Так, звертається увага на оформлення та правопис, а також аудиторію, тобто адресата та цілі написання письмового твору.
Написання наукової статті англійською мовою має певну специфіку, яка ґрунтується, зокрема, й на жанрових особливостях. Вивчення специфіки створення англійських наукових статей, розгортання структурних та змістових компонентів становить великий практичний інтерес.
Письмова комунікація вимагає суміжних навичок, таких як навички академічного письма, виправлення та редагування, критичне читання та презентація даних (academic writing, revision and editing, critical reading and
presentation of data). Ці фонові знання є важливими, наприклад, перевірка та редагування – для покращення написаного та презентованого перевірка орфографії, граматики та стилю.
106

Навички академічного письма включають письмо з метою проаналізувати тему, викладення погляду у зв’язку з цією темою крізь дослідження мислення та переконати вашого читача, що ваша точка зору підтримана ідеями та інформацією, яку ви презентуєте, напр., есе, стендова доповідь, стаття або дисертація (an essay, poster, paper or thesis).
Письмо – складний для користувачів мовою вид мовленнєвої діяльності: розділеність у часі та відстані автора та читача унеможливлюють корективи та уточнення в процесі сприймання тексту, отже вимагають від мовлення автора таких характеристик, як точність та безпомилковість
(accuracy). Останні не є такими, що набуваються природним шляхом, а навпаки засвоюються у формальних умовах (Bаnda 2003). У зв’язку з цим вважають, що письмо має викладатися просто та доступно.
У літературі з викладання мови висловлювалася думка, що створення письмового твору є результатом імітації та маніпулювання мовленнєвими моделями, які надаються викладачем (Hyland 2003: 3). Метою викладача є ознайомлення студентів зі структурами, які знають ті, для кого мова є рідною.
Вважають, що одна з причин поганих результатів письма англійською мовою є недостатня кількість жанрово-специфічниого письма в процесі навчання. Отже, жанрова орієнтація навчання може допомогти у вирішенні цього завдання розвитку навичок письма (Mojibur Rahman 2011:


2).
З нашого досвіду, робота над розвитком навичок письма традиційно для концепції мови для спеціальних потреб починається з аналізу потреб, який виявляє комунікативні жанри, необхідні для засвоєння. Після цього логічна структура жанру описується у термінах етапів та кроків, а для кожного з них встановлюється притаманний для нього лексико-граматичний матеріал. Цей матеріал використовується для створення системи вправ з розвитку навичок написання тексту певного жанру.
107

Наприклад, послідовність представлення інформації у тезах наукової доповіді можна проілюструвати схемою (рис. 4.1).
Розділ тексту
Етап
Крок
Introduction
Вступна частина
Контекст (актуальність проблеми, розповсюдженість)
Попередні досягнення
Недоліки попередніх робіт
(невирішені проблеми)
Мета роботи
Methods
Опис методики
Опис пацієнтів
(кількість, вік, стать, хвороба/ скарга, поділ на підгрупи, контрольна група) або експериментальних тварин (вид, кількість, стать, вага, хвороба, поділ на підгрупи, контроль)
Опис використаних методів дослідження
/лікування
(методики дослідження, процедури, дози ліків, терміни)
Results
Опис результатів
Основні результати
Статистична оцінка
Conclusion
Основні висновки
Головне досягнення
108

Рекомендації
Гіпотези
Перспективи
Рис. 4.1. Структура тексту тез наукової доповіді у зіставленні з структурою комунікативної події (жанровою структурою)
Кожному кроку властивий певний набір граматичних і лексичних особливостей. Чітка структура та наявність лексико-граматичних закономірностей дають можливість організувати процес розвитку навичок написання тез на їх основі.
Наш досвід засвідчує, що написання професійно-орієнтованих текстів
є проблемним для переважної кількості студентів, навіть тих, які мають високі результати при написанні тестів або на усній співбесіді. Основні труднощі студентів є незнання правил організації тексту певного жанру, невміння визначати обсяг інформації та відібрати ту, яка буде висвітлена у тексті, невміння організовувати інформацію у тексті відповідно до вимог жанру, невміння відбирати лексику та її невідповідність стилю, недостатнє знання стійких словосполучень, недотримання правил вживання граматики.
Студенти потребують знання стратегій ефективного спілкування, тобто як обирати одиниці мови, необхідні для досягнення комунікативної мети. J.
Harmer вказує: "Мова не є лише фрагментами граматики, до неї входять функції мови (запрошення, погодження, непогодження, пропозиція тощо), якими студенти повинні вміти користуватися. Вони також повинні знати про умисність (доцільність), коли говорять або пишуть з погляду на то, якою мовою користуються (офіційна, неофіційна, спеціальна тощо)" (Harmer 1998
:32).
Отже, система вправ, яку ми практикуємо на заняттях, має на меті усунути вказані проблеми та сприяти ефективному письмовому фаховому
109
спілкуванню. Для розвитку навичок письма ми використовуємо такі завдання:
- вправи, спрямовані на засвоєння логічної структури жанру
(наприклад,
Read the text and divide it into paragraphs
);
- вправи для відпрацювання навичок вживання лексики та граматики (наприклад,
Open the brackets using the proper form of the verb
);
- вправи із закріплення для відпрацювання навичок вживання лексики, використання сталих словосполучень (collocations)
(наприклад,
Choose the proper word; While reading the text you found the following words:
effect, drug, trial, indications, side effects, contraindications,
dose, intravenous.
Define the type of the text
);
- вправи з напрацювання навичок написання окремих компонентів логічної структури (наприклад,
Use one phrase from each column to describe the purpose of the work
);
- написання текстів певного жанру з використанням заданої
інформації (наприклад,
Use the information of the case notes to write case presentation
);
- самостійне написання текстів вказаного жанру (наприклад,
Read the article and write the abstract
).
Виконання подібних вправ використовується нами для навчання написання реферату наукової статті та тез наукової доповіді (Abstract), історії хвороби (Сase presentation), лекції, ділових листів (Letter of request, Cover
letter), резюме (CV).
Розгляньмо, як проходить навчання навичок письма на прикладі
Abstract. Жанровий аналіз оригінальних англомовних текстів цього жанру за методом J. Swales дозволив визначити логічну структуру тексту (рис. 4.1).
Як показало наше дослідження, розгортання змісту названого жанру проходить у такій послідовності: контекст, досягнення, недоліки попередніх робіт, мета роботи, пацієнти (тварини), процедури, результати, висновки,
110
рекомендації, гіпотези. Основна лінія розповіді та зміщення фокуса уваги передаються часом дієслів (Past Simple для опису власної роботи, Present
Perfect для досягнень і недоліків попередніх робіт, Present Simple для контексту та висновків) та лексичними засобами (The purpose of this study
was…It can be concluded that…).
Маркування дискурсу з погляду причетності / непричетності за допомогою пасивного стану забезпечує ритуальну сторону комунікації.
Загальний деперсоналізований виклад стає персоналізованим при формулюванні висновків (за рахунок зміни стану дієслова та вживання особових i присвійних займенників першої особи): We conclude ..., Our
findings suggest that..., що ми вважаємо відображенням оцінки авторами значущості певних етапів роботи (причетність до найбільш важливого).
Варто вказати, що описані особливості мають дескриптивний, а не прескриптивний характер, тобто не виключають уживання інших способів презентації інформації у тексті даного жанру, проте їх вживання гарантує дотримання конвенцій жанру і, відповідно, комунікативний успіх.
Сталі словосполучення та граматичні особливості жанру Abstract були представлені нами у формі схеми, яка ілюструє залежність мовного вибору від компонента логічної структури тексту (рис. 4.2).


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал