И національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді навчальні програми з позашкільної освіти еколого-натуралістичного напряму: еколого-біологічний профіль Київ 2013



Сторінка41/44
Дата конвертації23.12.2016
Розмір6.99 Mb.
1   ...   36   37   38   39   40   41   42   43   44

Web-сторінки

1. http://www.rcsb.org/(англ.) – Міжнародний банк білкових структур, банк наукової інформації про структури усіх вивчених білків;

2. http://www.rcbi.nlm.nih.gov/(англ.) – сайт Національного центру інформації з біотехнологій;

3. http://www.rcbi.nlm.nih.gov/Taxonomy/taxonomyhome.html (англ.) – таксономія за особливостями генетичного коду організмів та їхніх органел;

4. http://www.rcbi.nlm.nih.gov/BLAST/ - програма, що порівнює нуклеотидні та амінокислотні послідовності у ДНК і білках, пошук відмінностей і еволюційної відстані;

5. http://cn.expasy.org/tools/ (англ.) – Протеоміка ExPASн Proteomics Tools;

6. http://www2.ebi.ac.uk/translate (англ.) – протеїнова машина – переклад з нуклеотидних послідовностей на амінокислотні;

7. http://www.proinformatix.com/movies.html (англ.) – анімації, які ілюструють будову різних білків;

8. http://molbiol.edu.ru (рос.) – сайт молекулярних біологів.

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

«ОСНОВИ ГЕНЕТИКИ»
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Генетика – наука про спадковість та мінливість живих організмів та методи управління. Найновіші генетичні дослідження пов’язані з розвитком генної інженерії. Розвиток генетики має важливе значення для вирішення медицини, сільського господарства, мікробіології, промисловості тощо.

Навчальна програма «Основи генетики» розрахована на учнів 9-11 класів загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів та навчальних закладів нового типу для роботи з учнівськими об’єднаннями.

Освітня концепція: вивчення учнями основних генетичних законів; ознайомлення із актуальними питаннями та сучасними напрямками розвитку науки; розвиток творчих здібностей учнів; створення середовища підвищеної інформаційної насиченості; розвиток системи соціалізації; створення середовища для самореалізації та професійного самовизначення дітей.

Мета програми: ознайомлення вихованців гуртка з предметом досліджень генетики, історією, досягненнями та перспективами цієї науки, методологією наукових досліджень, стимулювання учнів до самостійної дослідницької роботи.

Програмою передбачено вирішення таких завдань:

- забезпечення засвоєння вихованцями системи знань про закономірності спадковості та мінливості;

- розвиток еволюційного мислення;

- знайомство з сучасними методиками генетичних досліджень;

- застосування сучасних технологій навчання.

Форми занять: лекції, практичні заняття, диспути, прес-конференції, експериментальні та дослідні роботи, екскурсії до вищих навчальних закладів та науково-дослідних установ тощо. Програмою передбачено проведення групових, парних та колективних форм роботи.

Методи занять: візуальні (демонстрація натуральних об’єктів, робота з літературою, таблицями тощо), аудіальні (бесіда, розповідь тощо), полімодальні (демонстрація кінофільмів, дослідів, робота з комп’ютером тощо).

Навчальна програма передбачає два роки навчання: 1-й рік навчання вищий рівень – 216 год. на рік/ 6 год. на тиждень; 2-й рік навчання вищий рівень – 216 год. на рік/ 6 год. на тиждень.

У змісті програми значна частина відведена на питання зв’язку генетики з екологією, прикладними проблемами охорони природи, медицини, сільського господарства, біотехнологій та з еволюцією живих організмів.

У разі необхідності керівник гуртка може вносити зміни щодо структури та змісту навчального матеріалу, розподілу годин на вивчення окремих тем.
Вищий рівень, перший рік навчання

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН



з/п

Назва розділу


Кількість годин

теоретичних

практичних

усього

1.

Вступ

10

8

18

2.

Клітинні основи спадковості

18

12

30

3.

Хромосомні основи спадковості

14

10

24

4.

Молекулярні основи спадковості

30

18

48

5.

Менделівська генетика

22

38

60

6.

Взаємодія генів

18

12

30

7.

Підсумкові заняття 6 6

-

6

6

Разом:

118

98

216


ЗМІСТ ПРОГРАМИ

Вступ (18 год.)

Генетика як наука. Об’єкт, предмет, методи генетики. Актуальні задачі, проблеми та перспективи. Історія розвитку генетики в світі та в Україні.



Екскурсія до науково-дослідної установи, вищого навчального закладу.

Практичні роботи:

Семінар з теми «Генетики – герої науки» (Кольцов, М.І Вавилов та інші).



Розділ 1. Клітинні основи спадковості (30 год.)

Будова прокаріотичної та евкаріотичної клітин. Ядро та центріолі. Клітинний цикл. Мітоз: фази та біологічне значення. Мейоз: фази та біологічне значення. Гаметогенез.



Практичні роботи:

1. Техніка мікроскопічних досліджень.

2. Порівняльний аналіз будови прокаріотичних та евкаріотичних клітин.

3. Порівняльний аналіз будови рослинних та тваринних клітин.

4. Спостереження фаз мітозу (препарат апікальної меристеми корінців цибулі).

5. Спостереження фаз мейозу (препарат пиляка лілії).



Розділ 2. Хромосомні основи спадковості (24 год.)

Будова хромосом. Каріотип. Поведінка хромосом під час поділу клітини. Цитологічні карти.



Практичні роботи:

1. Аналіз каріотипів різних організмів.

2. Аналіз хромосомних карт.

Розділ 3. Молекулярні основи спадковості (48 год.)

Роль ДНК у спадковості. Хімічний склад та будова нуклеїнових кислот. Будова молекули ДНК. Модель структури ДНК Уотсона та Кріка, різні форми ДНК. Тонка будова геному. Геном вірусів. Бактеріальний геном. Організація геному евкаріотів. Організація ДНК у хромосомах. Екзони та інтрони. Позаядерна спадковість.



Практичні роботи:

1. Ознай омлення з фізичними методами дослідження макромолекул. Аналіз рентгенограм.

2. Виділення дезоксирибонуклеопротеїдів із тваринних клітин.

3. Якісна реакція на ДНК.

4. Порівняння методів картографування прокаріотичних та евкаріотичних геномів.

5. Розв’язування задач з молекулярної генетики (екзони та інтрони, рамка зчитування тощо).

6. Аналіз мікрофотографій з елементами позаядерної спадковості (зрізи хлоропластів, мітохондрій).

7. Ознайомлення з життєвим циклом ретровірусів. Профілактика СНІДу та сучасні досягнення в його лікуванні.



Розділ 4. Менделівська генетика (60 год.)

Перші уявлення про спадковість. Гіпотези та методи Менделя. Генотип та фенотип. Домінантність та рецесивність. Моногібридне схрещування та закон розщеплення. Аналізуюче схрещування. Дигібридне схрещування. Закон незалежного успадкування ознак.



Практичні роботи:

1. Розв’язування задач на закони Менделя.

2. Аналіз родоводів.

3. Проведення дослідів на моно- та дигібридне схрещування (мутантні лінії Drosophila melanogaster).



Розділ 5. Взаємодія генів (30 год.)

Неповне домінування. Множинні алелі. Летальні гени. Генні комплекси. Комплементарність. Епістаз. Полімерія.



Практичні роботи:

1. Розв’язування задач на взаємодію генів.

2. Дослідження успадкування кількісних ознак (на прикладі росту людини).

Підсумкові заняття (6 год.)

Самостійна робота з науковою та науково-популярною літературою. Написання рефератів. Оформлення дослідницької роботи, виготовлення саморобних наочних посібників. Участь в олімпіадах, конференціях.


Вищий рівень, другий рік навчання

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН



з/п

Назва розділу


Кількість годин

теоретичних

практичних

усього

1.

Мутаційна мінливість

18

18

36

2.

Рекомбінаційна мінливість

18

18

36

3.

Модифікаційна мінливість

12

12

24

4.

Генетичний контроль розвитку

44

28

72

5.

Генетика популяцій і генетичні основи еволюції

24

18

42

6.

Підсумкове заняття

-

6

6

Разом:

116

100

216


ЗМІСТ ПРОГРАМИ

Розділ 1. Мутаційна мінливість (36 год.)

Молекулярні основи генних мутацій. Заміни пар нуклеотидних основ. Зсув рамки зчитування. Мутагенез та репарація. Частота мутацій, мутації як стохастичний процес. Класифікація хромосомних перебудов. Делеції. Дуплікації. Інверсії. Транспозиції. Транслокації. Робертсонівські транслокації. Анеуплоїдія. Поліплоїдія.



Практичні роботи:

1. Розв’язування задач з молекулярної генетики (мутагенез, репарація тощо).

2. Дослідження аберантних хромосом (препарат апікальної меристеми корінців цибулі).

3. Семінар «Мутаційна теорія де Фріза».



Розділ 2. Рекомбінаційна мінливість (36 год.)

Зчеплення генів. Групи зчеплення. Зчеплення зі статтю. Кросинговер. Подвійний кросинговер. Взаємовплив сусідніх кросинговерів. Генетичні карти та методи їх складання.



Практичні роботи:

1. Розв’язування задач на зчеплення генів та кросинговер.

2. Постановка дослідів на зчеплення (мутантні лінії Drosophila melanogaster).

3. Аналіз генетичних карт.

4. Визначення частоти рекомбінацій.

Розділ 3. Модифікаційна мінливість (24 год.)

Взаємодія генотипу й середовища. Норма реакції. Клінальна мінливість. Поняття фену, фенетики.



Практичні роботи:

1. Визначення коефіцієнту успадкування.

2. Складання й аналіз варіаційних рядів.

3. Дослідження клінальної мінливості.



Розділ 4. Генетичний контроль розвитку (72 год.)

Генетичний код і його властивості. Розшифровка коду за допомогою біохімічних методів. Генетичний код мітохондрій.

Експресія генів. Матричні процеси. Реплікація, транскрипція, трансляція.

Регуляція активності генів за гіпотезою Жакоба-Моно. Індукція ферментів. Репресія ферментів. Регуляція метаболічних шляхів. Ділянки ДНК, що контролюють транскрипцію у прокаріотів. Регуляція експресії генів у евкаріотів. Транскрипція та структура хроматину. Узгоджена регуляція експресії генів. Метилювання ДНК. Контроль експресії за рахунок перебудов ДНК. Генетичний контроль індивідуального розвитку.

Диференціальна експресія генів. Клітинна детермінація, роль у ній ядра та цитоплазми. Генетичний аналіз розвитку. Генетичне визначення статі.

Співвідношення ролі генів та зовнішнього середовища в індивідуальному розвитку.



Практичні роботи:

1. Дослідження математичних закономірностей генетичного коду.

2. Презентація доповідей на тему «Вчені-відкривачі генетичного коду (Крік, Ніренберг, Корана та інші)».

3. Розв’язування задач з молекулярної генетики (гіпотеза оперона, посттранскрипційні механізми регуляції експресії тощо).

4. Дослідження експресії генів на прикладі автотрофних штамів мікроорганізмів.

5. Розв’язування задач на зчепленні зі статтю ознаки.

6. Аналіз каріотипів людей зі зміною числа статевих хромосом (синдроми Кляйнфельтера, Шерешевського-Тернера).

Розділ 5. Генетика популяцій, генетичні основи еволюції (42 год.)

Генофонд популяції. Частоти алелів. Частоти генів та генотипів. Рівняння Гарді-Вайнберга. Поліморфізм та гетерозиготність, генетична мінливість у природних популяціях. Невипадкове схрещування. Дрейф генів. Потік генів і генетичний вантаж. «Ефект засновника» та «ефект шийки пляшки».

Концепція природного добору. Добір та мутації. Оцінка швидкості мутагенезу. Добір проти рецесивних гомозигот, рецесивні леталі. Добір проти домінантних алелів та добір за відсутності домінування. Добір проти гетерозигот.

Частотно-залежний добір. Стабілізуюча, направлена та дизруптивна форми добору. Процес видоутворення, географічне та квантове видоутворення. Філогенії амінокислотних та нуклеотидних послідовностей. Теорія нейтральної еволюції. Еволюція структурних та регуляторних генів. Еволюція шляхом дуплікації генів та еволюція розмірів генома. Горизонтальне перенесення генів.



Практичні роботи:

1. Розв’язування задач з популяційної генетики.

2. Дослідження розподілу ознак у популяції людини (групи крові тощо).

3. Розв’язування задач на природний добір (рівняння Фішера, адаптивні ландшафти Райта тощо).

4. Конференція з теми «Чотири гілки еволюційного вчення (телеологізм Ламарка, селекціонізм Дарвіна, мутаціонізм де Фріза, нейтралізм Кімури)».

Підсумкові заняття (6 год.)

Підведення підсумків роботи гуртка. Узагальнення набутих знань, вмінь та навичок.


ПРОГНОЗОВАНИЙ РЕЗУЛЬТАТ

По закінченню реалізації цієї програми відбудеться досягнення таких основних цілей програми:

- навчальна: вихованці отримають ґрунтовні знання з генетики; набудуть практичних вмінь і навичок роботи з лабораторним і польовим обладнанням певних допрофесійних умінь; засвоять систему знань про закономірності спадковості та мінливості; ознайомляться із актуальними питаннями та сучасними напрямками розвитку генетики;

- розвивальна: розвиток вміння використовувати вивчений матеріал у конкретних умовах і певних ситуаціях, вільно висловлювати свою думку, аргументовано доводити проблему; розвиток навичок наукового спостереження, логічного мислення, синтезу міжпредметних знань, умінь, навичок;

- виховна: формування відповідальності за проведення наукових досліджень, формування свідомого ставлення до свого здоров’я.
Вихованці мають знати:

- головні етапи розвитку генетики;

- закономірності спадковості та мінливості;

- ген, генетичний код;

- взаємодію генів;

- будову геномів вірусів, прокаріотів та еукаріотів;

- механізм експресії генома та його регуляцію;

- генофонд популяції;

- генетичні механізми еволюційного процесу;

- принципи роботи світлового та електронного мікроскопів;

- будову клітини;

- молекулярну структуру хромосом;

- механізм реплікації ДНК;

- механізм біосинтезу білка;

- біологічне значення мейозу і мітозу;

- методи генетики;

- форми мінливості організмів.
Вихованці мають вміти:

- ставити прямі та обернені схрещування;

- аналізувати результати схрещувань;

- отримувати гібридне насіння;

- отримувати поліплоїдні рослини;

- визначати під мікроскопом основні хромосомні аберації, підраховувати їхню частоту;

- розв’язувати задачі з генетики та селекції;

- готувати звіти про результати досліджень.


Вихованці мають набути досвід:

- навчальної діяльності в умовах сучасного позашкільного закладу;

- виступів на учнівських науково-практичних конференціях;

- участі в учнівських інтелектуальних змаганнях;

- дистанційної комунікації по Інтернету.

ЛІТЕРАТУРА

1. Абрамова З., Карлинський О.А. Практикум по генетике. – М.: Колос, 1980. – 191 с.

2. Адріанов В.Л. Біологія. Розв’язування задач з генетики. – К.: Либідь, 1996. – 80 с.

3. Айала Ф., Кайгер Дж. Современная генетика. – М.: Мир, 1987.

4. Альбертс Б., Брей Д., Льюис Дж. и др. Молекулярная биология клетки. – М.: Мир, 1987.

5. Барабанщиков Б.И., Сапаев Е.А. Сборник задач по генетике. – Казань: изд-во КазГУ, 1988.

6. Беркинблит М.Б и др. Почти 200 задач по генетике. – М.: МИРОС, 1992. – 120 с.

7. Ващенко Т.Г. Русанов И.А. Сборник задач по генетике. – Воронеж, 2009. –120 с.

8. Глазер В.М. и др. Задачи по современной генетике. – М.: Изд-во «КДУ», 2005. – 224 с.

9. Гершензон С.М. Основы современной генетики. – К.: Наукова думка, 1983. – 560 с.

10. Голубева М. Почти 200 задач по генетике. – М.: МИРОС, 1995.

11. Грин Н., Стаут У., Тейлор Д. Биология: в 3-х т. – М.: Мир, 1990. – Т. 1. – 368 с.; Т. 2. – 323 с.; Т. 3. – 376 с.

12. Гуляев Г. Задачник по генетике. – М.: Колос, 1982. – 76 с.

13. Жимулёв И.Ф. Общая и молекулярная генетика. Учебник для вузов. 4-е из-дание. – Новосибирск: Изд-во НГУ, 2007.

14. Инге-Вечтомов С.Г. Генетика с основами селекции: учебник для студентов вузов / С. Г. Инге-Вечтомов. 2-е издание, перераб. и доп. – СПб.: Изд-во Н-Л, 2010. — 720 с.

15. Клаг У., Камингс М. Основы генетики. – М.: Техносфера, 2007. – 894 с.

16. Льюин Б. Гены. – М.: Мир, 1987.

17. Максимова Н.П. Молекулярная генетика – Сборник заданий и тестов. – Минск: изд-во БГУ, 2003.

18. Сингер М., Берг П. Гены и геномы. – М.: Мир, 2001.
Web-сторінки

http://ru.wikibooks.org/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0 – он-лайн-підручник з загальної генетики для старшокласників;

http://ewolution.atheism.ru/library/genetics/default.htm (рос.) – загальна та молекулярна генетика;

http://wwwicg.bionet.nsc.ru/vogis/ (рос.) – “Вісник Новосибірського селекційно-генетичного інституту”;

http://www3.ncbinlm.nih.gov./Omim/searchomim.html (англ.) – ОМІМ (база хромосомних мап);

http://molbio.info.nih.gov/molbio/db.html (англ.) – база даних по геномах, ДНК, білках, хромосомах;

http://es.tsu.ru./monograf/smonogrl.htm (рос.) – В.Н.Стегній «Архітектоніка геному, системні мутації та еволюція»;

http://www.labogen.ru/20_student/500_literature/literat.html - он-лайн-підбірка навчальної літератури з генетики;

http://www.nhgri.nih.gov/Data/ (англ.) – генетичні ресурси в Інтернеті (каталог).

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

«ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ»
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Сучасні інформаційні технології відіграють значущу роль у всіх сферах діяльності людини. Вони ввійшли в звичне буденне життя майже кожної людини. Саме тому молодь повинна бути добре ознайомлена з сучасним станом глобального інформаційного простору і має отримати якісні навички щодо роботи з цифровими пристроями.

Мета діяльності творчого учнівського об’єднання — стійке формування прийомів роботи за комп’ютером із різноманітним програмним забезпеченням.

Основні завдання:

- дати вихованцям спеціалізовані знання щодо основ функціонування сучасних комп’ютеризованих систем та розвитку інформаційних технологій;

- виховувати почуття патріотизму на прикладах досягнень вітчизняних вчених, передових галузей науки і практики;

- формувати бажання до здобуття фахової освіти, особистої самореалізації.

Навчальна програма передбачає 2-х річний базовий цикл:

І рік навчання – початковий рівень — 216 годин на рік, 6 годин на тиждень.

ІІ рік навчання – основний рівень — 216 годин на рік, 6 годин на тиждень.

Вихованці, які з високими показниками завершили дворічне навчання, запрошуються для отримання поглибленої диференційованої фахової підготовки на 3-й рік:

ІІІ рік навчання – вищий рівень — 324 години на рік, 9 годин на тиждень.

Протягом першого року навчання вихованці отримують загальні відомості про комп’ютер, опановують найпростіші навички роботи на ПЕОМ, ознайомлюються з базовим програмним забезпеченням. Пізнають сутність машинного «розуму» та порівнюють з людським. Другого року навчання попередньо отримані знання удосконалюються, розширюються. Вивчаються спеціальні програми, сучасне програмне забезпечення. Вихованці оволодівають мовами програмування, працюють у середовищі Basic, Pascal, отримують поняття про комп’ютерні мережі (Internet, Intranet, E-mail), пакет програм MS Office for Windows, графічні редактори, видавничі системи тощо. Третього року навчання здійснюється поглиблене ознайомлення учнівської молоді з сучасними інформаційними технологіями та відбувається професійна орієнтація на виробничі професії. Даються поглиблені поняття про організацію інформації в ПК, структуру BIOS. Вихованці ознайомлюються із потенційними можливостями операційної системи Linux, програмами 3D моделювання та анімації, CAD-системами, мовою гіпертексту XML, побудовою ВЕБ-сайту, специфічним програмним забезпеченням, а також набувають професійних умінь.

Вимоги до учасників навчального процесу. Програма для творчих учнівських об’єднань «Основи інформаційних технологій» розрахована на учнів 7–11 класів загальноосвітніх шкіл, гімназій, колежів, ліцеїв, студентів І-ІІ курсів вищих навчальних закладів, які бажають не тільки набути відповідні уміння і навички з інформатики та програмування, але й отримати поняття про сучасні інформаційні технології на базі лабораторії інформатики НЕНЦ.

Особливості програми. Програма «Основи інформаційних технологій» має ряд особливостей. Наприклад, значна частина навчального часу відводиться на практичні роботи, під час проведення яких застосовуються тестуючі завдання, опитувальники, авторський дидактичний (демонстраційний і роздатковий) матеріал, який поєднує інформатику з екологією, біологією, хімією, математикою та гуманітарними дисциплінами. Широко розглядаються питання архітектури ЕОМ (її головних вузлів), арифметичні (логічні) пристрої обробки інформації. Детально вивчається застосування програмних засобів у діалоговому режимі «людина-комп’ютер». Безпосередньо, під час вивчення окремих розділів, відбувається живее інформування аудиторії про новітні досягнення в сфері ІТ з періодичних видань.

Протягом навчального року вихованці виконують нескладні виробничі завдання, а також обов’язкове написання реферативних і дослідницьких робіт, напрацьовують практичний матеріал природничого характеру, який застосовуватиметься під час занять інших профільних об’єднань. Тому, з метою зацікавлення молоді в результатах своєї праці, програмою передбачений розділ, який зумовлює втілення на практиці отриманих навичок. Це дає змогу спочатку провести допрофесійну підготовку, а також підготувати молодих фахівців певного профілю.

Вихованці беруть активну участь у суспільно корисній праці, масових заходах, відвідують профільні виставки. Обов’язковою є участь учнівської молоді у юнацькому самоврядуванні, а саме в діяльності творчого учнівського об’єднання – Клуб «Інформаційні системи», також у міні-турнірах з інформатики, підготовці періодичного інформаційно-пізнавального видання за профілем.

І рік – основні поняття і розгляд програмного середовища. ІІ рік – апаратне моделювання, прикладне програмне забезпечення, практичне вдосконалення умінь до базового рівня здобуття освіти «Користувач ПК». ІІІ рік – фахова спеціалізація на рівні кваліфікаційних вимог до професій «Оператор комп’ютерного набору», «Оператор комп’ютерної верстки». Підтвердження отримання відповідного кваліфікаційного рівня здійснює екзаменаційна комісія, створена наказом НЕНЦ.

Методи проведення занять. Під час навчально-виховного процесу застосовується модульний метод навчання, дидактичні прийоми і методики. Кожного заняття вихованці отримують спеціально розроблені технологічні картки, які є опорними дидактичними матеріалами під час проведення практичних і лабораторних досліджень. Завдяки пластичності програми окремі блоки можна моделювати, змінювати, переміщувати на розсуд викладача. Періодично до програми можуть вноситися зміни, викликані новітніми досягненнями інформаційно-технологічної сфери.

Навчальна програма складена з розрахунку проведення 2-х занять на тиждень, тривалістю кожне по 3 академічні години, починаючи з 1 вересня і закінчуючи 31 травня поточного навчального року, посеместрово, з перервою на новорічні і різдвяні свята. Виробнича практика триває з середини березня по липень, з розрахунку 3 заняття по 3 академічні години на тиждень.

Вихованці зобов’язуються регулярно відвідувати заняття в групах «Основи комп’ютерних знань та інформаційних технологій» протягом всього навчального періоду.

Ця програма пройшла апробацію у 2003–2012 роках на базі лабораторії інформатики Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді і отримала схвальні відгуки. За відповідний проміжок часу навчально-виховний процес здійснювався циклічно. В результаті довготривалого експерименту можна зробити висновок, що в позашкільному навчально-виховному закладі при наявності відповідної матеріально-технічної бази та викладацького потенціалу можна здійснювати фахову підготовку кадрів на рівні молодшого спеціаліста.

Навчальна програма з позашкільної освіти творчого учнівського об’єднання «Основи інформаційних технологій» може бути рекомендована для впровадження у навчально-виховний процес в інших позашкільних навчальних закладах.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   36   37   38   39   40   41   42   43   44


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал