И національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді навчальні програми з позашкільної освіти еколого-натуралістичного напряму: еколого-біологічний профіль Київ 2013



Сторінка39/44
Дата конвертації23.12.2016
Розмір6.99 Mb.
1   ...   36   37   38   39   40   41   42   43   44

4. Ферменти (10 год.)

Теоретична частина. Структура, властивості і біологічна функція ферментів. Типи ферментів.

Практична частина. Дослідження дії мікробних ферментів (амілаза, желатиназа, каталаза, ліпаза тощо) на субстрати.

5. Віруси (14 год.)

Теоретична частина. Будова, розміри, репродукція, специфічність вірусів. Методи вирощування вірусів. Походження вірусів. Бактеріофаги.

Практична частина. Визначення титру ціанофагів. Дослідження актинофагів.

6. Мікроби-індикатори (12 год.)

Теоретична частина. Індикаторні мікроорганізми у ґрунтознавстві, промисловості, санітарії та геології.

Практична частина. Визначення вітамінів групи В за допомогою мікробів-індикаторів.

7.Патогенні мікроорганізми. Інфекційні хвороби і боротьба з ними. Мікроби-показники санітарного забруднення (30 год.)

Теоретична частина. Роль мікроорганізмів у поширенні інфекції. Види інфекцій. Основні ознаки інфекційних хвороб. Поширення інфекційних хвороб. Героїзм лікарів-«мисливців» на мікробів у боротьбі з інфекційними хворобами. Боротьба зі сказом, чумою, поліомієлітом. Подолання віспи на планеті.

Практична частина. Мікроби-показники санітарного забруднення. Санітарно-мікробіологічний контроль шкіри рук, одягу, повітря та води.

8.Проблеми космічної мікробіології (4 год.)

Теоретична частина. Пошуки мікроорганізмів у космосі. Наземні досліди з мікроорганізмами в експериментальних умовах. Мікроби-космонавти.

9. Зберігання культур мікроорганізмів (10 год.)

Теоретична частина. Створення колекцій культур мікроорганізмів. Методи нетривалого зберігання культур. Методи тривалого зберігання мікроорганізмів.

Практична частина. Визначення виживання та активності ліофілізованих культур мікроорганізмів.

10. Використання мікроорганізмів у боротьбі із забрудненням довкілля (12 год.)

Теоретична частина. Аеробні і анаеробні мікроорганізми у процессах очи щення стічних вод. Мікроорганізми-деструктори вуглеводнів нафти. Мікробіологічне перетворення металів.

Практична частина. Пошук, виділення та дослідження активності нафтоокислюючих бактерій. Виділення і селекція мікроорганізмів, стійких до йонів важких металів.

11. Біотехнологія. Біоконверсія. Біогаз. Біодобрива. Виробництво біологічно активних речовин (32 год.)

Теоретична частина. Біотехнологія – комплекс біологічних і технологічних наук. Живі істоти – об’єкти біотехнологічного виробництва. Переробка відходів і побічних продуктів промисловості та сільського господарства. Роль мікроорганізмів у підвищенні родючості ґрунтів і врожайності рослин.

Практична частина. Пошук і виділення бактерій-антагоністів до фітопатогенних мікроорганізмів. Пошук і виділення активних целюлолітичних бактерій.

12. Екскурсії до науково-дослідних установ (30 год.)

- Методи вивчення високомолекулярних сполук.

- Генетична інженерія.

- Методи вирощування і дослідження вірусів.

13. Участь у масових заходах (12 год.)

14. Індивідуальна дослідницька робота (126 год.)

- Визначення кількості і активності речовин мікробного походження білка, ферментів, антибіотиків, вітамінів тощо.

- Дослідження екологічного стану води у водоймах м. Києва мікробіологічними методами.

- Визначення санітарно-мікробіологічних показників забруднення повітря приміщень і повітря в місті.

- Вивчення ґрунтових мікроорганізмів. Визначення кількісного і якісного складу ґрунтової мікрофлори.

- Дослідження мікроорганізмів-деструкторів.

15. Підсумок (4 год.)

Підведення підсумків роботи гуртка за рік.


ПРОГНОЗОВАНИЙ РЕЗУЛЬТАТ

Вихованці мають знати:

- мікробіологічні терміни;

- основні властивості і відмінності представників класів бактерій, стрептоміцетів та мікроміцетів;

- особливості їх розвитку, розповсюдження і ролі у природі;

- правила техніки безпеки в лабораторії;

- правила роботи з мікроорганізмами, лабораторним посудом, хімічними реактивами;

- методи кількісного визначення мікроорганізмів повітря, води, ґрунту;

- фізіологічне різноманіття бактерій;

- практичне використання фізіологічних особливостей бактерій;

- участь мікроорганізмів у колообігу найважливіших органогенних елементів в природі;

- реакцію мікроорганізмів на порушення екологічної рівноваги в природі;

- роль мікроорганізмів у процесах самовідновлення порушених екосистем;

- біологічно активні речовини мікробного походження;

- використання мікроорганізмів у біотехнологічних процесах;

- застосування мікробних культур чи метаболітів у боротьбі з інфекційними захворюваннями людей, тварин та рослин;

- застосування мікроорганізмів у збереженні чистого довкілля.


Вихованці мають вміти:

- володіючи хімічними, біохімічними і мікробіологічними методами, проводити дослідження;

- виконувати практичні, експериментальні та індивідуальні роботи, завдання наукових установ;

- аналізувати, співставляти і узагальнювати літературні дані і результати власних досліджень;

- оформляти наукову роботу, доповідати і брати участь у наукових дискусіях;

- користуватись методами мікроскопічних досліджень біологічних об’єктів;

- опановувати прийоми мікробіологічної техніки (пересівання мікроорганізмів, визначення їхньої морфології, виготовлення препаратів тощо);

- працювати з науковою літературою і писати конспекти та наукові реферати;

- володіти методами кількісного визначення мікроорганізмів;

- володіти методами біохімічного визначення метаболітів мікроорганізмів;

- володіти правилами етики наукового спілкування.
Вихованці мають набути досвід:

- проведення власних досліджень;

- виступів на учнівських науково-практичних конференціях;

- участі в учнівських інтелектуальних змаганнях;

- дистанційної комунікації по Інтернету.
ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ОБЛАДНАННЯ

1. Обладнання та інструменти:

апарат для підрахунку колоній, баня водяна, бікси, ваги технічні і торсіонні, годинники піщані, гомогенізатор, дистилятор, електроплитка, електроцентрифуга настільна, йономір, мікроскопи, ножиці, освітлювачі до мікроскопів, петлі бактеріологічні, пінцети, різноваги, спиртівки, скальпелі, скороварка, сухожаровий стерилізатор, сушильна шафа, теплиці кімнатні, термометри, термостат, фільтр Зейтца, фотоелектроколориметр-нефелометр, шпателі, штатив Бунзена, штативи для пробірок.



2. Лабораторний посуд:

бюкси скляні, бюретки, ексикатори, ковпак скляний, колби (Ерленмеєра, Бунзена, круглі, вимірювальні), кристалізатори, лійки, лійки ділильні, мензурки, олівці і маркери по склу, піпетки морівські і градуйовані, пробірки бактеріологічні, цукрові та музейні, скельця (предметні, предметні з луночками, покривні), стакани хімічні (скляні і фарфорові), ступки фарфорові, холодильники скляні, циліндри вимірювальні, чашки випаровувальні фарфорові, чашки Петрі.



3. Реактиви і матеріали:

агар-агар, барвники і реактиви для мікроскопії, дезінфікуючі засоби, імерсійна кедрова олія для мікроскопії, ксилол, папір фільтрувальний, поживні середовища, речовини і реактиви для поживних середовищ та хімічних визначень, спирт для спиртівок і виготовлення реактивів, фільтри мембранні, фільтри паперові.


СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

НАУКОВА

1. Антипчук А.Ф., Кірєєва І. Водна мікробіологія. – К.: 2003.

2. Аникеев В.В., Лукомская Л.К. Руководство к практическим занятиям по микробиологии. – М.: Просвещение, 1983.

3. Бетина В. Путешествие в страну микробов. – М.: Мир, 1976.

4. Блинкин С.А. Вторжение в тайны невидимок. – М.: Просвещение,1971.

5. Большой практикум по микробиологии (под редакцией Г.Л.Селибера) – М.: Высш. шк., 1962.

6. Бранцевич Л.Г., Лысенко Л.Н. и др. Микробиология. Практикум. – К.: Вища школа, 1987.

7. Букринская. Вирусология. – М.: Медицина, 1986.

8. Векірчик К.М. Мікробіологія. Лабораторні роботи. – К.: Вища школа, 1976.

9. Векірчик К.М. Мікробіологія з основами вірусології. – К.: Вища школа, 1987.

10. Векірчик К.М. Практикум з мікробіології. – К.: Либідь, 2001.

11. Вольпе И.М., Кучеренко В.Л. Практическое руководство по санитарной микробиологии. – М.: МГУ, 1970.

12. Воробьев А.А. Микробиология и иммунология. – М.: Медицина, 1999.

13. Германов Н.И. Микробиология с основами вирусологии. – М.: Просвещение, 1974.

14. Грегори Ф. Микробиология атмосферы. – М.: Мир, 1964.

15. Грин Н., Стаун У., Тейлор Д. Биология. – М.: Мир, 1992.

16. Громов Б.В., Павленко Г.В. Экология бактерий. – Л.: ЛГУ, 1989.

17. Елинов Н.П. Химическая микробиология. – М.: Высш. шк., 1989.

18. Емцев В.Т., Шильникова В.К. Микробиология. – М.: Агропромиздат, 1990.

19. Жвирблянская А.Ю., Бакушинская О.А. Микробиология в пищевой промышленности. – М.: Пищевая промышленность, 1966.

20. Жизнь растений. – М.: Просвещение, Т.1, 1974; Т.2, 1976.

21. Ильичев В.Д., Бочаров Б.В., Анисимов А.А. и др. Биоповреждения. – М.: Высшая школа, 1987.

22. Инструментальные методы в почвенной микробиологии (Под ред. Е.И. Андреюк). – К.: Наук. думка, 1982.

23. Илялетдинов А.Н. Микробиологические превращения металлов. – Алма-Ата: Наука Каз. ССР, 1984.

24. Кашнер В. Жизнь микробов в экстремальных условиях. – М.: Мир, 1986.

25. Кенда М., Майер В. Невидимый мир вирусов. – М.: Мир, 1980.

26. Коротяев А.И., Бабичев С.А. Медицинская микробиология и вірусологія. – Санкт-Петербург: СпецЛит, 2002.

27. Краткий определитель бактерий Берги. – М.: Мир, 1980.

28. Лабинская А.С. Микробиология с техникой микробиологических исследований. – М.: Медицина, 1978.

29. Лерина И.В., Пиденко А.И. Лабораторные работы по микробиологии. – М.: Экономика, 1986.

30. Лукомская Л.К. Микробиология с основами вирусологии. – М.: Просвещение, 1987.

31. Мейнелл Дж., Мейнелл Э. Экспериментальная микробиология (теория и практика). – М.: Мир, 1967.

32. Методы общей бактериологии (под ред. Ф. Герхарда и др.). – М.: Мир, 1984.

33. Методы почвенной микробиологии (под ред. Д.Г. Звягинцева). – М.: МГУ, 1980.

34. Методы экспериментальной микологии (под ред. Билай В.И.). – К.: Наук. думка, 1982.

35. Міхновська Н.Д. Мікробіологічний експеримент у школі. – К.: Рад. шк., 1971.

36. Общая микробиология (под ред. А.Е. Вершигоры). – К.: Вища шк., 1988.

37. Одинцова Е.Н. Микробиологические методы определения витаминов. – М.: Изд-во АН СССР, 1959.

38. Пяткин К.Д., Кривошеин Ю.С. Микробиология. – М.: Медицина, 1989.

39. Руководство к практическим занятиям по микробиологии (под ред. Л.Б. Борисова.) – М.: Медицина, 1979.

40. Родина А.Г. Методы водной микробиологии. Практическое руководство. – М.: Наука, 1965.

41. Рубенчик Л.И. Микроорганизмы – биологические индикаторы. – К.: Наукова думка, 1972.

42. Рубенчик Л.И. Поиск микрооорганизмов в космосе. – К.: Наук.думка, 1983.

43. Руководство к практическим занятиям по микробиологии (под ред. Н.С. Егорова). – М.: МГУ, 1993.

44. Сассон А. Биотехнология – надежды и свершения. – М.: Мир, 1987.

45. Селибер Г.Д. Микробиология в опытах. – М.: АПН РСФСР,1958.

46. Ситник І.О., Климюк С.І., Таварко М.І. Мікробіологія. Вірусологія. Імунологія. – Тернопіль: Укрмедкнига, 1998.

47. Слюсаренко Т.П. Лабораторный практикум по микробиологии пищевых производств. – М.: Легкая и пищевая пром-сть, 1984.

48. Слюсаренко Т.П., Решетняк Л.Р. Основы микробиологии, гигиены и санитарии пивоваренного и безалкогольного производства. – М.: Агропромиздат, 1989.

49. Стейниер Р., Эдельберг Э., Ингрэм Дж. Мир микробов. – М.: Мир, 1979.

50. Утевский Н.Л. Микробиология с техникой микробиологических исследований. – М.: Медицина, 1973.

51. Фробишер М. Основы микробиологии. – М.: Мир, 1965.

52. Чурбанова И.Н. Микробиология. – М.: Высш. шк., 1987.

53. Шлегель Г. Общая микробиология. – М.: Мир, 1987.


НАУКОВО-ПОПУЛЯРНА

1. Білай В.Й. Мікроорганізми – друзі і вороги людини. – К.: Наук. думка, 1982.

2. Билай В.И. Данил Кириллович Заболотный. – К.: Наук. думка, 1987.

3. Блинкин С.А. Люди большого мужества. – М.: Медицина, 1967.

4. Блинкин С.А. В мире незримого. – М.: Знание, 1976.

5. Блинкин С.А. Очерки о естествоиспытателях. – М.: Знание, 1979.

6. Блинкин С.А. Вакцины защищают. – М.: Медицина, 1983.

7. Вакула В. Биотехнология: что это такое? – М.: Мол. гвардия, 1989.

8. Володин Б. … И тогда возникла мысль. – М.: Знание, 1980.

9. Голубев Д., Солоухин Вл. Размышления и споры о вирусах. – М.: Мол. гвардия, 1989.

10. Елинов Н.П. Полезная и вредная деятельность микроорганизмов. – М.: Медицина, 1970.

11. Емцев В.Т. Микробы, почва, урожай. – М.: Колос, 1980.

12. Емцев В.Т. Рубежи биотехнологии. – М.: Агропромиздат, 1986.

13. Затула Д.Г., Мамедова С. Вірус –друг чи ворог? – К.: Веселка, 1983.

14. Зуев В.А. Третий лик. – М.: Знание, 1985.

15. Жданов В.М. и др. Занимательная микробиология. – М.: Знание, 1967.

16. Жданов В.М. Тайны третьего царства. – М.: Знание, 1981.

17. Жданов В.М., Ершов Ф.И. Укрощение строптивых. Рассказы о вирусах и вирусологии. – М.: Медицина, 1988.

18. Кажал Н., Ифтимович Р. Из истории борьбы против микробов и вирусов. – Бухарест: Научное издательство, 1968.

19. Коленько Е.И. Интересно о микробах. – М.: Колос, 1973.

20. Кнорре Е. Живое в прожекторах науки. – М.: Детская литература, 1986.

21. П. де Крайф. Охотники за микробами. – М.: Наука, 1987.

22. Мишунин И.Ф., Шевченко М.И. Этюды о биотехнологии. – К.: Наук. думка, 1989.

23. Нейман Б.Я. Индустрия микробов. – М.: Знание, 1983.

24. Петров Р. Беседы о новой иммунологии. – М.: Мол. гвардия, 1978.

25. Реннеберг Р., Реннеберг И. От пекарни до биофабрики. – М.: Мир, 1991.

26. Смородинцев А. Беседы о вирусах. – М.: Мол. гвардия, 1979.

27. Таршис М.Г. Стихийное зло эволюции. – М.: Агропромиздат, 1988.

28. Токаревич К.Н., Грекова Т.И. По следам минувших эпидемий. – Лениздат, 1986.

29. Турбин А. Конец «всемирного убийцы». – М.: Советская Россия, 1982.

30. Хоровиц Н. Поиск жизни в солнечной системе. – М.: Мир, 1988.

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

«ОСНОВИ БІОХІМІЇ»
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Вступна характеристика предмету: біохімія – одна з провідних наук сучасності. Вона відкриває широкі можливості регулювання життєвими процесами живих організмів. Головною метою біохімії є дослідження хімічного складу живих організмів та хімічні процеси, які проходять у живих організмах і є основою їхньої життєдіяльності.

Навчальна програма «Основи біохімії» розрахована на учнів 9–11 класів загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів та навчальних закладів нового типу, для роботи творчих учнівських об’єднань.

Освітня концепція предмету: вивчення основних біохімічних елементів та сполук, їх структур, властивостей, функцій і значення в природі та житті людини, висвітлення основних біохімічних процесів; опанування біохімічними та мікроскопічними методами дослідження; ознайомлення з роботою хімічних лабораторій, підприємств тощо.

Мета програми – ознайомлення вихованців гуртка з предметом досліджень біохімії, її сучасним станом та перспективами розвитку, методологією наукових досліджень, прикладним застосуванням біохімічних знань; розвиток в учнів схильності до самостійної дослідницької діяльності.

Основні завдання програми:

- забезпечення засвоєння вихованцями системи знань про закономірності перетворень хімічних речовин у живих організмах, фізико-хімічні основи процесів життєдіяльності;

- ознайомлення учнів з актуальними питаннями та сучасними напрямками розвитку біологічної хімії;

- розвиток наукового мислення;

- знайомство з сучасними методиками біохімічних досліджень;

- розвиток системи соціалізації;

- допомога у професійній орієнтації;

- розвиток творчих здібностей дітей;

- застосування сучасних технологій навчання.

Методи занять: аудіальні (бесіди, пояснення, розповідь тощо), візуальні (з використанням таблиць, демонстрування дослідів, робота з науковою та науково-популярною літературою тощо), полімодальні (демонстрування відеофільмів, проведення дослідів, експериментів, виконання схематичних малюнків, складання опорних конспектів тощо).

Навчальна програма передбачає два роки навчання: 1-й рік навчання вищого рівня – 216 год. на рік/ 6 год. на тиждень; 2-й рік навчання вищого рівня – 216 год. на рік/ 6 год. на тиждень.

Форми занять: лекції, практичні заняття, диспути, прес-конференції, екскурсії до вищих навчальних закладів, науково-дослідних установ, на підприємства. Програмою передбачено проведення групових, парних та колективних форм роботи.

Перевірка та оцінювання знань, вмінь учнів: на кожному занятті рівень знань перевіряється за допомогою комплексу креативних та практичних методів (методом аудиту, рівноправного навчання, спроб та помилок). В кінці розділу проводиться тестування, перевірка засвоєння практичних навичок.

У змісті програми значна частина годин відведена біологічним та медичним технологіям. Крім теоретичних занять, до змісту програми входять практичні роботи та екскурсії. В разі необхідності керівник гуртка може вносити зміни щодо структури та змісту навчального матеріалу, розподілу годин на вивчення окремих тем.
Вищий рівень, перший рік навчання

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН




з/п

Назва розділу


Кількість годин

теоретичних

практичних

усього




Вступ

6

-

6

1.

Початкові хімічні поняття

10

8

18

2.

Основи біологічної хімії

12

12

24

3.

Вуглеводи

8

16

24

4.

Ліпіди

10

14

24

5.

Амінокислоти

10

14

24

6.

Пептиди та білки

8

16

24

7.

Нуклеїнові кислоти

14

10

24

8.

Ферменти

10

14

24

9.

Вітаміни

8

10

18




Підсумкові заняття

-

6

6

Разом:

96

120

216


ЗМІСТ ПРОГРАМИ

Вступ (6 год.)

Ознайомлення учнів з роботою гуртка та масовими еколого-натуралістичними заходами. Проблеми охорони природи в нашій державі. Участь України в міжнародних природоохоронних організаціях.



Розділ 1. Початкові хімічні поняття (18 год.)

Будова атомів та молекул. Хімічні зв’язки. Типи хімічних реакцій. Ентальпія та ентропія. Хімічна рівновага та кінетика хімічних реакцій. Окисно-відновні процеси. Каталіз. Хімія розчинних сполук, водні розчини.



Практичні роботи:

- Брейн-ринг на тему «Хімічні елементи».

- Складання рівнянь окисно-відновних реакцій.

Розділ 2. Основи біологічної хімії (24 год.)

Предмет і завдання біохімії. Правила роботи в хімічній лабораторії. Техніка безпеки. Біологічно важливі хімічні елементи. Сполуки вуглецю. Основні класи органічних сполук. Активні біохімічні групи, їхні властивості. Енергетика біохімічних процесів.



Екскурсія до біохімічної лабораторії.

Практичні роботи:

- Розв’язування задач з термодинаміки хімічних процесів.

- Дослідження теплового балансу хімічних реакцій (мікрокалориметрія).

- Розв’язування задач на концентрації, кінетику та каталіз.



Розділ 3. Вуглеводи (24 год.)

Біологічні функції вуглеводів. Структура моносахаридів. Реакції моносахаридів. Найважливіші представники моносахаридів. Дисахариди. Структура полісахаридів. Найважливіші представники полісахаридів: глікоген, целюлоза та крохмаль. Глікопротеїни.



Практичні роботи:

- Якісні реакції на вуглеводи.

- Дослідження розщеплення вуглеводів ферментами.

- Складання оптимального за вмістом вуглеводів харчового раціону.

- Складання рівнянь перетворень вуглеводів.

Розділ 4. Ліпіди (24 год.)

Хімічна будова ліпідів. Біологічні функції ліпідів. Класифікація ліпідів. Фосфоліпіди та гліколіпіди, їхня структура. Стероїди, їхні біологічні функції.



Практичні роботи:

- Якісні реакції на ліпіди.

- Дослідження переокислення ліпідів.

- Дослідження масляного числа (вмісту жирних кислот) олійних культур (на прикладі соняшника).

- Складання оптимального за вмістом ліпідів харчового раціону.

- Складання рівнянь перетворень ліпідів.



Розділ 5. Амінокислоти (24 год.)

Хімічна будова амінокислот. Біологічні функції амінокислот. Фізичні та хімічні властивості амінокислот. Замінні та незамінні амінокислоти.



Практичні роботи:

- Якісні реакції на амінокислоти.

- Електрофоретичне розділення амінокислот.

- Складання оптимального за вмістом незамінних амінокислот харчового раціону.

- Складання рівнянь перетворень амінокислот.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   36   37   38   39   40   41   42   43   44


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал