И національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді навчальні програми з позашкільної освіти еколого-натуралістичного напряму: еколого-біологічний профіль Київ 2013



Сторінка33/44
Дата конвертації23.12.2016
Розмір6.99 Mb.
1   ...   29   30   31   32   33   34   35   36   ...   44

8. Підсумок (3 год.)

Підсумки роботи гуртка. Науково-практична конференція гуртківців.


ПРОГНОЗОВАНИЙ РЕЗУЛЬТАТ

Вихованці мають знати:

• методи фізіології рослин;

• фізіологічну роль елементів мінерального живлення;

• фізіологічні основи застосування добрив;

• основні закономірності росту і розвитку рослин;

• фізіологічні основи стійкості рослин;

• способи і механізми пристосування рослин до несприятливих умов середовища;

• основні напрями біотехнології;

• принципи раціонального природокористування;

• особливості впливу факторів антропогенного походження на процеси життєдіяльності рослин;

• фізіологічні основи охорони рослин.
Вихованці мають вміти:

• розпізнавати за морфологічними ознаками найбільш поширені в регіоні сільськогосподарські культури;

• оцінювати фізіологічний стан рослин навчально-дослідної земельної ділянки, їхній адаптаційний потенціал, визначати фактори покращення росту, розвитку і якості продукції рослин та застосовувати відповідні агротехнічні прийоми;

• володіти навичками оцінювання стану навколишнього природного середовища за реакціями рослин-індикаторів;

• складати таблиці, графіки, діаграми;

• оформляти результати дослідницьких робіт;

• працювати над літературними джерелами;

• прогнозувати наслідки впливу людини на екосистеми.


Вихованці мають набути досвід:

• виступів на учнівських науково-практичних конференціях;

• участі в учнівських інтелектуальних змаганнях;

• дистанційної комунікації по Інтернету.


ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ОБЛАДНАННЯ

ДРУКОВАНІ ТАБЛИЦІ

Вегетативне розмноження рослин, запліднення у квіткових рослин, генетична інженерія, будова гена (транскрипція, трансляція); фотоперіодизм, основні напрямки біотехнології, різноманітні структури біоценозів, агроценозів, екосистем.
ПРИЛАДИ ТА ПРИСТОСУВАННЯ

Ваги аналітичні, ваги технічні, ваги торсійні, ваги електронні, різноваги 4-го класу, дистилятор, лупа ручна, термостат, мікроскоп світловий МБР – 1, мікрофотонасадка, шафа сушильна, спектроскоп, спектрофотометр, термостат сухоповітряний, термометр зовнішній, фазовоконтрастне обладнання до мікроскопу, фотоелектроколориметр, мікроскоп світловий, рефрактометр, фототропічна камера.


ЛАБОРАТОРНИЙ ПОСУД

Склянка з притертою пробкою 100 мл, склянка з притертою пробкою 250 мл, склянка з притертою пробкою 1000 мл, лійка лабораторна, зажим пробірочний, колба конічна, колба плоскодонна, ковпак скляний з кнопкою та рантом, мензурка 250 мл, мензурка 500 мл, склянка 150 мл, циліндр вимірювальний 100 мл, циліндр вимірювальний 500 мл, циліндр вимірювальний 1000 мл, голка препарувальна, штатив для пробірок, бюретки, піпетки градуйовані, пробірки, скло предметне, скло покривне, стакани хімічні скляні, порцелянові чашки, чашки Петрі.


ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДЛЯ ПЕДАГОГІВ

1. Актуальні питання фізіології рослин в ас пекті екологічних проблем України. Тези доп. міжнар. наради (Чернівці, 1995 р.)/В.В. Моргун (відп. ред.) та ін.; НАН України, Інститут фізіології рослин і генетики та ін. – К., 1995. – 68 с.

2. Бессонова В.П. Практикум з фізіології рослин. – Дніпропетровськ: РВВ ДДАУ, 2006. – 316 с.

3. Власенко М.Ю., Вельямінова-Зернова Л.Д., Мацкевич В.В. Фізіологія рослин з основами біотехнології. – Біла Церква, 2006. — 504 с.

4. Должицька А.Г, Панчук І.І. Фізіологія рослин: навч. посібник. – Чернівці: Чернівецький національний університет, 2010. – 167 с.

5. Красноштан І.В. Фізіологія рослин. – Умань: Жовтий О.О., 2012. – 133 с.

6. Лукаш О. В. Польова практика з фізіології та екології рослин (екскурсії, фенологічні спостереження, польові та демонстраційні досліди): навч. Посібник для студ. природничих спец. пед. вищих навч. закл. – К.: Фітосоціоцентр, 2001. – 128 c.

7. Казаков Є.О. Методологічні основи поста новки експерименту з фізіології рослин/Інститут фізіології рослин і генетики НАН України, Мелітопольський держ. пед. ін-т. – К.: Фітосоціоцентр, 2000. – 272 с.

8. Мусієнко М.М. Фізіологія рослин: підручник. – К.: Либідь, 2005. -808 с.

9. Негода О. В. Методичні рекомендації до ла бораторних занять з дисципліни «Фізіологія рослин» для студ. аграр. ун-тів/М. М. Мусієнко (ред.); Національний аграрний ун-т. – К.: Фіто соціоцентр, 2000. – 62 с.

10. Оптимізація мікроелементного живлення сільськогосподарських культур: рекомендації: А.І.Фатєєв та ін. 2-е вид. – Х., 2012. – 39 с.

11. Ніколайчук В. І., Білик П. П., Бубряк І. І. та ін. Основи наукових досліджень з фізіології рослин: навч. посібник/Ужгородський держ. ун-т. – Ужгород: Патент, 1999. – 69 с.

12. Петерсон Н.В., Черномирдіна Т.О., Куриляк Є. К. Практикум з фізіології рослин: навч. посібник для студ. вищих навч. закл. з агрономічних спец./За ред. Н. В. Петерсон. – К.: вид. УСГА, 1993. – 136 с.

13. Фізіологія рослин: практикум/О. В. Брайон, В. Г. Чикаленко, П. С. Славний та ін.; за ред. М. М. Мусієнка. – К.: Вища шк., 1995.

14. Фізіологія рослин: практикум/О. В. Войцехівська, А.В.Капустян, О.І.Косик та ін. За заг. ред. Т.В. Паршикової. – Луцьк: Терен, 2010. – 410 с.

15. Хлястіков Г. П., Мойсеєнко Б.М. Практи кум з фізіології і біохімії рослин: навч. посібник для підготовки фахівців за напрямом «Агро номія» у вищих аграр. навч. закл. II–IV рівнів акредитації. – К.: Урожай, 2001. – 117 с.


ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДЛЯ ВИХОВАНЦІВ

1. Артамонов В.И. Занимательная физиология растений. – М.: Агропромиздат, 1991. – 336 с.

2. Брайон О.В. Фізіологія рослин для допитливих. Стежина в зелений світ. – К.: Фітосоціоцентр, 2003. – 219 с.

3. Васильева Е.М., Горбунова Т.В. Физиология растений: факультатив для сред. шк. – Красноярск: изд-во Красноярск. ун-та, 1989. – 141 с.

4. Генкель П.А. Физиология растений: учеб. пособие по факульт. курсу для IX кл. Изд. 2-е. – М.: Просвещение, 1974. – 175 с.

5. Методика наукових досліджень в агрономії: навч. посіб./Е.Р.Ермантраут, А.С.Малиновський, В.Г.Дідора [та ін.]. – Житомир: ЖНАЕУ, 2010. – 124 с.




НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

«ОСНОВИ ЕНТОМОЛОГІЇ»
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Ентомологія – наука про комах (Insecta) – особливо цікава тим, що стосується вивчення найбільш прогресивної групи багатоклітинних безхребетних, яка характеризується появою важливих ароморфозів: функціонально досконала диференціація тіла; відокремлення голови з основними нервовими вузлами та органами чуття; почленовані кінцівки, що забезпечують активний рух; складні форми інстинктивної поведінки; специфічні типи розвитку; яскраво виражена будівельна активність.

Ознайомлення з морфо-фізіологічною організацією комах та особливостями їхньої екології надасть можливості учням зрозуміти появу та біологічне значення прогресивних рис біології цих незвичайних тварин, їхній вихід у нову адаптивну зону на основі пристосування до польоту.

Комахи є важливим та неоднозначним біологічним компонентом трофічних ланцюгів, різного роду угруповань та екологічних систем. Їхня роль у житті людини також багатогранна та неоднозначна. Часові та змістовні обмеження шкільних програм з біології не дають можливості викладачам висвітлити усі аспекти проблеми. Методики позашкільного навчання та виховання, що широко застосовують у природних умовах, компенсують вищевказані недоліки.

Навчальна програма «Онови ентомології» спрямована на еколого-натуралістичний напрям позашкільної освіти та реалізується в гуртках, творчих об’єднаннях позашкільних навчальних закладів. Програма розрахована на учнів 8-10 класів загальноосвітніх шкіл, гімназій, коледжів, ліцеїв. Кількісний склад вихованців – 10-12 осіб.

Навчальна програма складена з урахуванням змісту освітніх галузей «Природознавство», «Математика», «Технології», «Здоров’я і фізична культура» Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти.

Мета програми – створення умов для творчої самореалізації і професійного самовизначення вихованців у процесі засвоєння базових знань з ентомології та проведення дослідницької роботи.

Основні завдання:

- надати вихованцям знання про особливості біології комах;

- ознайомити з сучасною класифікацією комах та їх положенням у системі живої природи;

- ознайомити з роллю комах в природі та їх значенням у житті людини;

- сформувати науковий світогляд на основі біоцентричної концепції;

- сформувати навички самостійного опрацювання наукової літератури;

- сформувати мотивацію до дослідницької діяльності;

- розвивати творчі здібності;

- сформувати екологічне мислення;

- сприяти професійному самовизначенню.

Навчальна програма передбачає 2 роки навчання:

1 рік навчання – початковий рівень – 4 години на тиждень (144 години на рік);

2 рік навчання – основний рівень – 6 годин на тиждень (216 годин на рік).

Залежно від змісту програми педагог може застосовувати різні методи занять (візуальні, аудіальні, кінестетичні і полімодальні) та форми організації занять (навчальні, виїзні, лабораторні, дослідницькі).

З метою ефективного засвоєння теоретичного матеріалу програма передбачає значний обсяг практичних занять, проведення дослідницької роботи.

Робота в гуртку дасть змогу оволодіти методиками знаходження, збирання без знищення, спостереження за комахами та засобів охорони корисних і використання біологічних методів регуляції чисельності шкідливих комах.

Формами контролю за результативністю навчання є підсумкові заняття, опитування, захист творчої роботи, участь у конкурсах, конференціях, зльотах та зборах, виставках, змаганнях, захист навчального проекту або формування портфоліо.


Початковий рівень, перший рік навчання

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН




з/п

Назва розділу


Кількість годин

теоретичних

практичних

усього

1.

Вступ

3

-

3

2.

Систематика та класифікація комах – Insekta

10

12

22

3.

Загальна характеристика комах

12

14

26

4.

Ряд Твердокрилі – Coleoptera

13

22

35

5.

Ряд Лускокрилі – Lepidoptera

12

12

24

6.

Ряд Прямокрилі– ORTHOPTERA

12

20

32

7.

Підсумок

-

2

2

Разом:

62

82

144


ЗМІСТ ПРОГРАМИ

1. Вступ (3 год.)

Теоретична частина. Предмет, завдання ентомології. Методи досліджень. Короткий огляд історії вивчення комах. Внесок у розвиток ентомології українських і зарубіжних вчених. Сучасна загальна й прикладна ентомологія.

2. Систематика та класифікація комах (22 год.)

Теоретична частина. Тип Членистоногі (Arthropoda), Клас комахи (Insecta). Основні особливості членистоногих. Ряди та основні види комах.

Практична частина. Ознайомлення з методикою визначення комах. Робота в лабораторії та в природі.

Ознайомлення з організацією комах на живих тваринах (покриви, диференціація тіла, будова кінцівок) та з внутрішньою будовою на знайдених неживих комахах.



3. Загальна характеристика комах (26 год.)

Теоретична частина. Відділи тіла та їх похідні. Циркуляція гемолімфи. Складна будова очей. Розмноження та його біологічне значення. Життєві цикли комах, типи та етапи метаморфозу. Діапаузи. Міграції. Польоти, їх значення та будова крил.

Практична частина. Спостереження за польотами та міграціями комах. Проаналізувати та порівняти будову личинок комах з повним та неповним перетворенням.

4. Ряд Твердокрилі, або Жуки (Coleoptera) (35 год.)

Теоретична частина. Загальні риси будови жуків. Різноманіття в межах ряду. Твердокрилі – мешканці повітряно-наземного середовища. Жужелиці, довгоносики, чорнотілки, скарабеї, мертвоїди, стафіліни. Жуки-олені, жуки-носороги, рогачі, вусачі. Вторинноводні жуки, особливості їх розмноження та розвитку. Плавунці та водолюби. Органи світіння світляків та біологічне значення цього явища. Личинки різних жуків.

Практична частина. Ознайомлення з різноманіттям жуків із музейних колекцій та в природі. Спостереження за виходом молодих жуків з ґрунту після перетворення.

Екскурсії до зоологічного музею.

5. Ряд Лускокрилі, або Метелики (Lepidoptera) (24 год.)

Теоретична частина. Загальні риси організації. Особливості будови крил та їх забарвлення. Живлення метеликів. Особливості будови та редукція ротового апарату. Денні та нічні види, їхні специфічні пристосування. Гусені – личинки метеликів.

Практична частина. Спостереження за різними метеликами, оформлення результатів та висновків. Ознайомлення з різними формами лялечок. Збір лялечок та спостереження за вильотом метеликів.

6. Ряд Прямокрилі (Orthoptera) (32 год.)

Теоретична частина. Особливості організації прямокрилих. Представники – коники (саранові), стрибуни, цвіркуни, вовчки. Модифікації, що пов’язані зі способом життя та пересування. Різноманітність живлення. Звукова комунікація. Цикл розвитку прямокрилих.

Практична частина. Знаходження місць перебування різних прямокрилих. Порівняння личинок метеликів та прямокрилих.

7. Підсумок (2 год.)
ПРОГНОЗОВАНИЙ РЕЗУЛЬТАТ:

Вихованці мають знати:

• основні етапи розвитку ентомології;

• етичні аспекти наукових досліджень;

• принципи сучасної систематики;

• сучасну систематику і класифікацію комах;

• біологію домінуючих видів комах;

• екологічні особливості комах;

• особливості місцевої ентомофауни;


Вихованці мають вміти:

• працювати з мікроскопом;

• проводити фенологічні спостереження за комахами;

• розпізнавати органи комах на таблицях, у колекціях;

• складати таблиці, графіки, діаграми;

• оформляти результати лабораторних робіт;

• працювати з колекційним матеріалом;

• працювати з підручниками, науково-популярною літературою, Інтернет-ресурсами;

• писати реферати, складати конспекти, готувати презентації;

• застосовувати набуті знання для збереження власного здоров’я.


Вихованці мають набути досвід:

• навчальної діяльності в умовах сучасного позашкільного закладу;

• виступів на учнівських науково-практичних конференціях;

• участі в учнівських інтелектуальних змаганнях;

• дистанційної комунікації по Інтернету.
Основний рівень, другий рік навчання

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН



з/п

Назва розділу


Кількість годин

теоретичних

практичних

усього

1.

Ряд Двокрилі (Diptera)

12

21

33

2.

Ряд Перетинчастокрилі (Hymenoptera)

10

29

39

3.

Ряд Хоботні – Hemiptera

6

10

16

4.

Ряд Терміти – Isoptera

6

16

22

5.

Ряд Таргани – Blattoptera

8

16

24

6.

Ряд Бабки – Odonata

9

13

22

7.

Ряд Богомоли – Mantodea

9

14

23

8.

Червона книга України

3

12

15

9.

Корисні та шкідливі комахи

6

13

19

10.

Підсумок

-

3

3

Разом:

69

147

216


ЗМІСТ ПРОГРАМИ

1. Ряд Двокрилі (Diptera) (33 год.)

Теоретична частина. Загальна будова двокрилих. Довговусі та коротковусі двокрилі. Органи рівноваги. Мухи та комарі кровососи. Розмноження, цикли розвитку, особливості личинкових стадій та лялечок. Участь двокрилих у розповсюдженні бактеріальних та вірусних захворювань. Різновидності мух: кімнатні мухи, грибні комарики, оводи та сліпні. Мошки, особливості розмноження, розвитку та способу життя. Дорослі та ювенільні форми ручейників (волохокрильців).

Практична частина. Знаходження та відлов різних мух. Порівняльна характеристика. Ознайомлення з двокрилими з музейних колекцій та під час екскурсій у природу. Способи передачі різними двокрилими збудників інфекційних захворювань.

2. Ряд Перетинчастокрилі (Hymenoptera) (39 год.)

Теоретична частина. Різноманітність та особливості біології представників ряду. Їздці як фактор біологічної боротьби зі шкідниками та регулятор чисельності. Дорожні оси та сколії. Соціальні комахи – бджоли, джмелі та мурашки. Поліморфізм колоній та його біологічне значення.

Практична частина. Збір, визначення та вивчення окремих представників. Спостереження за життям вуликів та мурашників. Оформлення результатів спостережень та звітів.

3. Ряд Хоботні (Hemiptera) (16 год.)

Теоретична частина. Біологічні особливості цикад і клопів. Цикли розвитку цикад. Звукові сигнали. Розмноження справжніх клопів кровососів. Тимчасовий ектопаразитизм. Вторинноводні клопи – водомірки, гладиши.

Практична частина. Ознайомлення з різними представниками наземних та водних комах із музейних колекцій.

4. Ряд Терміти (Isoptera) (22 год.)

Теоретична частина. Соціальні комахи з неповним перетворенням. Поліморфізм колоній та особливості біології термітів. Розповсюдження. Живлення. Будівельна активність.

Практична частина. Знаходження термітів у помірних широтах. Особливості їхньої біології.

5. Ряд Таргани (Blattoptera) (24 год.)

Теоретична частина. Адаптивна форма тіла, чутливість до вібрацій. Крилаті та безкрилі. Останні – тропічні велетенські форми з повним перетворенням.

Практична частина. Відвідування виставок та зоологічного музею для ознайомлення з різноманітністю видів тарганів.

6. Ряд Бабки (Odonata) (22 год.)

Теоретична частина. Загальна організація бабок. Різноманітність групи – коромисла, стрілки, лютки. Морфологічні особливості справжніх бабок. Маневреність польоту. Специфіка циклу розвитку бабок.

Практична частина. Спостереження за поведінкою та зовнішнім виглядом різних бабок, за їхнім полюванням на метеликів на полянах та узліссі.

7. Ряд Богомоли (Mantodea) (23 год.)

Теоретична частина. Специфічні ознаки представників ряду. Ловчий апарат, здатність повертати голову на 180 градусів. Розмноження та розвиток.

Практична частина. Спостереження за поведінкою, полюванням та живленням богомолів. Утримання богомолів у лабораторних умовах, спостереження їх взаємовідносин та розмноження.

8. Червона книга України (15 год.)

Теоретична частина. Розповідь про історію створення та зміст вітчизняного та міжнародного документу. Практичне значення та динаміка змісту.

Практична частина. Самостійне ознайомлення з Червоною книгою України. Аналіз причин необхідності занесення до неї окремих видів комах.

9. Корисні та шкідливі комахи (19 год.)

Теоретична частина. Відносний характер уявлень про користь та шкоду, які приносять комахи. Роль комах у ланцюгах живлення. Запилювачі та учасники біологічної боротьби зі шкідниками. Одомашнені комахи – бджоли та шовкопряди. Комахи, що руйнують предмети побуту, шкодять рослинам. Переносники збудників інфекційних захворювань.

Практична частина. Знайти в природі комах, захисників та шкідників лісу, саду, поля, городу тощо. Ознайомитись із ними під час екскурсії до музею.

10. Підсумок (3 год.)
ПРОГНОЗОВАНИЙ РЕЗУЛЬТАТ

Вихованці мають знати:

• види корисних комах;

• домінуючі види шкідливих комах;

• профілактичні заходи попередження хвороб;

• види комах, занесені до Червоної книги України;

• основні заходи щодо охорони комах;

• види комах своєї місцевості, які потребують охорони.
Вихованці мають вміти:

• працювати з мікроскопом, бінокуляром;

• проводити спостереження за життєдіяльністю комах у лабораторії;

• визначати риси пристосованості комах до умов середовища;

• доглядати за комахами в лабораторних умовах;

• складати таблиці, графіки, діаграми;

• оформляти результати лабораторних робіт;

• виготовляти тематичні і систематичні колекції;

• готувати обладнання, необхідне для екскурсії;

• готувати прилади, необхідні для збирання і препарування комах;

• працювати з підручниками, науково-популярною літературою, Інтернет-ресурсами.

• писати реферати, складати конспекти, готувати презентації;

• застосовувати набуті знання для збереження власного здоров’я.
Вихованці мають набути досвід:

• навчальної діяльності в умовах сучасного позашкільного закладу;

• виступів на учнівських науково-практичних конференціях;

• участі в учнівських інтелектуальних змаганнях;

• дистанційної комунікації по Інтернету.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   29   30   31   32   33   34   35   36   ...   44


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал