И національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді навчальні програми з позашкільної освіти еколого-натуралістичного напряму: еколого-біологічний профіль Київ 2013



Сторінка20/44
Дата конвертації23.12.2016
Розмір6.99 Mb.
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   ...   44

8. Правові та організаційні основи охорони праці (12 годин)

Теоретична частина. Основні законодавчі документи з охорони праці.

Правила внутрішнього трудового розпорядку. Охорона праці молоді. Роботи, на яких забороняється застосування праці осіб молодше вісімнадцяти років.

Оплата праці, відпустки, розірвання трудового договору. Періодичність проведення медичних оглядів працівників молодше вісімнадцяти років.

Практична частина. Ознайомлення з різними формами трудових угод. Моделювання ситуації прийому на роботу. Психологічний тренінг.

9. Безпека життєдіяльності. Основи безпеки праці у галузі (21 година)

Поняття про виробничий травматизм і профзахворювання. Основні причини травматизму та профзахворювань на виробництві. Основні заходи запобігання травматизму та захворюванню на виробництві: організаційні, технічні, санітарно-виробничі, медико-профілактичні.

Перелік робіт із підвищеною небезпекою, для проведення яких потрібно спеціальне навчання і щорічна перевірка знань з охорони праці. Роботи з підвищеною небезпекою у галузі птахівництва. Правила поводження з дезрозчинами, біоматеріалом та іншими шкідливими для здоров’я речовинами і розчинами. Засоби індивідуального захисту від небезпечних та шкідливих виробничих факторів. Спецодяг, спецвзуття й інші засоби індивідуального захисту. Основні принципи надання першої допомоги. Організаційні та технічні протипожежні заходи. Особливості ураження електричним струмом.

Основні гігієнічні особливості праці птахівника.



Практична робота. Складання правил внутрішнього розпорядку роботи птахоферми. Складання інструкції з техніки безпеки при роботах по догляду за різними видами птиці. Засвоєння навичок надання першої допомоги (обробка дрібних ран, перша допомога при алергічній реакції, основи накладання пов’язок).

10. Організація науково-дослідницької роботи (15 годин)

Теоретична частина. Структура науково-дослідницької роботи. Визначення актуальності, завдань, мети роботи. Коректність дослідів, що проводяться.

Схема та методика проведення досліджень. Правила написання анотації та тез. Правила подання бібліографічного списку.



Практична частина. Розробка схеми та методики проведення дослідження. Написання науково-дослідницької роботи.

Підсумок (6 годин)
ПРОГНОЗОВАНИЙ РЕЗУЛЬТАТ

Вихованці мають знати:

- основні зооветеринарні та санітарні вимоги до умов утримання і вирощування птиці;

- ознаки захворювання птиці;

- склад дезінфікуючих розчинів;

- правила сортування, маркування та пакування яєць;

- особливості вирощування і утримання племінної птиці;

- основні методи селекційно-племінної роботи;

- аспекти організації господарства по вирощуванню сільськогосподарської птиці;

- хвороби сільськогосподарської птиці та шляхи їх запобігання;

- вимоги до якості продукції, причини зниження якості й способи їх попередження та усунення.



Вихованці мають уміти:

- надавати першу допомогу при наявності виробничого травматизму;

- визначити клас птиці за комплексом ознак.

Вихованці мають набути досвіду:

- підборі та формуванні пар або груп сільськогосподарської птиці для подальшого отримання молодняку з запланованими якостями;

- оцінці стану здоров’я поголів’я птиці;

- проведенні ветеринарно-санітарних обробок птиці.


Вищий рівень, третій рік навчання

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН



з/п

Назва розділу


Кількість годин

теоретичних

практичних

усього




Вступ

3

-

3

1.

Збалансований розвиток сільського господарства

6

3

9

2.

Основи економіки виробництва у галузі птахівництва

12

15

27

3.

Основи біоетики. Благополуччя тварин

9

6

15

Професійні проби

4.

Вступ

3

-

3

5.

Ознайомлення з виробництвом, інструктаж з охорони праці

3

3

6

6.

Годівля і утримання різних групп сільськогосподарської птиці

-

42

42

7.

Технологія вирощування ремонтного молодняку птиці

-

27

27

8.

Технологія утримання птиці промислового стада

-

30

30

9.

Розведення і штучне запліднення птиці

-

24

24

10.

Профілактика основних інфекційних і незаразних хвороб птиці

-

18

18

11.

Опрацювання первинної виробничої, зоотехнічної і племінної документації

-

6

6




Підсумок

6

-

6

Разом:

42

174

216


ЗМІСТ ПРОГРАМИ

Вступ (3 години)

Мета і завдання птахівництва як галузі сільського господарства.



1. Збалансований розвиток сільського господарства (9 годин)

Теоретична частина. Збалансований розвиток людства. Стратегічні пріоритети збалансованого (сталого) розвитку країни. Концепція збалансованого розвитку агроекосистеми в Україні на період до 2025 року. Основні напрями діяльності у сфері тваринництва в контексті Концепції збалансованого розвитку агроекосистеми України.

Практична частина. Розробка проекту власного підприємства відповідно до основних положень Концепції збалансованого розвитку агроекосистеми в Україні.

2. Основи економіки виробництва у галузі птахівництва (27 годин)

Теоретична частина. Поняття, сутність ринку, його роль. Принципи, функції та структура ринкової економіки. Закон попиту і пропозиції у системі законів ринкової економіки. Необхідність та особливості переходу економіки України до соціально-орієнтованої ринкової економіки. Шляхи формування ринкової економіки.

Підприємництво як соціально-економічна основа ринкової економіки. Особливості підприємництва у галузі птахівництва і тенденції його розвитку. Розвиток і види підприємств. Показники ефективності виробництва. Витрати виробництва. Собівартість продукції та шляхи її зниження. Поняття про ціни і їхні види. Фактори підвищення та зниження цін. Види доходу.

Рентабельність виробництва, сутність, показники.

Практична частина. Проведення маркетингових досліджень ринку реалізації продукції птахівництва. Розробка схеми створення власного підприємства. Розробка системи заходів щодо зниження собівартості продукції. Розробка проекту рекламної кампанії підприємства. Розробка бізнес-проекту птахоферми.

3. Основи біоетики. Благополуччя тварин (15 годин)

Теоретична частина. Закон «Про захист тварин від жорстокого поводження» (від 15 грудня 2009 року № 1759-VІ). Принципи етичного ставлення до тварин: антропоцентризм та біоцентризм. Філософія та проблеми ставлення до тварин. Релігія та проблеми ставлення до тварин. Українські народні звичаї, традиції і ставлення до тварин. Тварини в суспільстві. Ставлення до тварин. Основні потреби тварин. Основні відчуття тварин. Визначення благополуччя тварин. Проблеми біоетики в птахівництві.

Практична частина. Складання діаграми причин відходу молодняку птиці. Розробка біотичного кодексу поведінки для вихованців навчального закладу.

ПРОФЕСІЙНІ ПРОБИ

4. Вступ (3 години)

Техніка безпеки на виробництві.



5. Ознайомлення з виробництвом, інструктаж з охорони праці (6 годин)

Теоретична частина. Ознайомлення з підприємством, його плануванням, розташуванням окремих ділянок, складськими приміщеннями, устаткуванням, режимом роботи підприємства, правилами внутрішнього трудового розпорядку, правилами та обов’язками робітників щодо збереження інвентарю, інструменту й інших матеріальних цінностей, системою матеріальної відповідальності, що застосовується на виробництві. Вимоги до безпечної організації праці на робочих місцях. Основні правила та інструкції з безпеки праці та їхнє виконання. Основні правила електробезпеки. Ознайомлення з правилами виробничої санітарії та особистої гігієни. Ознайомлення з правильною організацією і утриманням робочого місця птахівника.

Проведення інструктажу безпосередньо на робочому місці.



Практична частина. Наочна демонстрація безпечних прийомів і методів роботи.

6. Годівля і утримання різних груп сільськогосподарської птиці (42 години)

Практична частина. Ознайомлення з умовами утримання птиці та створення мікроклімату в пташниках. Годівля птиці згідно з прийнятим розпорядком і раціоном годівлі. Способи нормування кормів для птиці. Ознайомлення з таблицями поживності кормів для птиці. Проведення візуальної оцінк якості кормів. Участь у роботі з комплектування пташника молодняком.

Освоєння прийомів відлову, перенесення і перевезення птиці.

Розподіл добового молодняку. Освоєння прийомів роботи з обрізання шпор та кігтів у півнів. Мічення молодняку і дорослої птиці.

Проведення роботи з кільцювання добового молодняку криловими мітками в інкубаторії та дорослої птиці в контрольно-племінному пташнику.



7. Технологія вирощування ремонтного молодняку птиці (27 годин)

Практична частина. Участь у підготовці приміщень до прийому молодняку. Прибирання, миття, дезінфікування обладнання, побілення стін. Підготовка підстилки для утримання молодняку. Перевірка, регулювання обладнання опалювальної і вентиляційної систем.

Разом із керівником проведення завершальної перевірки стану мікроклімату в приміщенні (оптимальної вологості і температури повітря, освітленості, відсутності протягів).

Під наглядом птахівника виконання роботи з відбору добового молодняку для формування ремонтного стада за рухомістю, живою вагою, екстер’єром.

Відбракування некондиційного молодняку. Виконання роботи з посадки молодняку з врахуванням норм густоти посадки, фронту годівлі і поїння птиці. Освоєння навичок оцінювання стану птиці в стаді, проведення відбору ослабленої птиці, підживлення відстаючого в рості молодняку. Виконання роботи із заповнення поїлок водою, годівлі молодняку відповідно до техніки згодовування різних кормів молодняку птиці згідно з віковими періодами.

Вивчення техніки прощупування вола у молодняку протягом перших трьох днів з метою визначення здатності поїдання кормів. Проведення зважування і оцінювання молодняку під час переведення його в інші вікові групи.

Основні вимоги до вирощування ремонтного молодняку яєчних курей.

Годівля. Температурний режим та вологість, світловий режим. Особливості вирощування племінних півнів. Особливості вирощування ремонтного молодняку м’ясних курей. Регулювання статевої зрілості птиці і запобігання ожирінню.

Вирощування індичат за різними технологіями. Відбір та сортування добових індичат. Обрізання дзьоба. Годівля. Особливості годівлі самців.

Вирощування каченят підлоговим способом. Відмінності вирощування ремонтного молодняку від вирощування м’ясних каченят. Технологія вирощування й утримання мускусних качок.

Способи вирощування ремонтних гусенят. Техніка вирощування гусенят.

Годівля гусенят залежно від способу їх утримання.

8. Технологія утримання птиці промислового стада (30 годин)

Практична частина. Виконання робіт з підготовки приміщень до прийому птиці. Освоєння навичок оцінювання загального стану стада і окремих індивідуумів за рівнем, характерним для породи, класом, спрямуванням продуктивності, статтю та віком, вгодованістю, будовою тіла, швидкістю поїдання корму, рухомістю.

Вивчення техніки відлову і поводження з птицею. Освоювання навичок огляду райдужної оболонки очей, гребеня голови, розвитку грудей, стану живота, ніг та спини птиці, оцінювання екстер’єру, вибракування некондиційної птиці. Виконання робіт з догляду за підстилкою для підлогового утримання птиці, чищення і миття напувалок, годівниць, сідал, гнізд, перегородок та іншого інвентарю, видалення посліду.

Виробництво інкубаційних яєць курей, м’ясних курей, індиків, качок, гусей. Вивчення основних етапів виробництва харчових яєць. Збирання, сортування, маркування і пакування яєць.

9. Розведення птиці (24 години)

Практична частина. Ознайомлення з основними методами розведення птиці в господарстві. Робота в пташниках з утримання племінної птиці.

Оцінювання і відбирання птиці за зовнішніми ознаками продуктивності. Графік закладання яєць до інкубатора для виведення курчат. Порядок і режим зберігання яєць від племінної птиці на яйцескладі інкубатора. Порядок перевезення курчат різного віку та дорослої птиці, вимоги до тари взимку і влітку.



10. Профілактика основних інфекційних і незаразних хвороб птиці (18 годин)

Практична частина. Відлов і фіксація птиці для огляду. Загальний клінічний огляд птиці. Візуальна оцінка стану здоров’я птиці. Ветеринарно-санітарне оцінювання території та приміщень птахівницького господарства. Ознайомлення з роботою ветеринарної лабораторії господарства. Участь в обробленні тари для птиці, ящиків для яєць тощо. Робота в бригаді з профілактичної обробки пташників перед посадкою в них птиці. Допомога при проведенні ветеринарних обробок птиці.

11. Опрацювання первинної виробничої, зоотехнічної і племінної документації (6 годин)

Практична частина. Визначення валового збору яєць, збереження дорослої птиці і молодняку. Опрацювання даних про результати інкубації за окремим гніздом селекційного пташника та індивідуальною продуктивністю несучок за рік. Участь у заповненні форм первинного обліку поголів’я і його руху всередині господарства.

Підсумок (6 годин)
ПРОГНОЗОВАНИЙ РЕЗУЛЬТАТ

Вихованці мають знати:

- основи анатомії і фізіології сільськогосподарської птиці;

- основні зооветеринарні та санітарні вимоги до умов утримання і вирощування птиці;

- ознаки захворювання птиці;

- склад дезінфікуючих розчинів;

- технологічні особливості підлогового та кліткового утримання;

- методи підвищення продуктивності поголів’я птиці, що обслуговується;

- правила експлуатації технологічного обладнання і догляду за ним;

- норми годівлі та порядок згодовування кормів;

- потребу птиці в білках, вітамінах і мінеральних речовинах;

- правила сортування, маркування та пакування яєць;

- особливості вирощування і утримання племінної птиці;

- основні методи селекційно-племінної роботи;

- аспекти організації господарства по вирощуванню сільськогосподарської птиці;

- хвороби сільськогосподарської птиці та шляхи їх запобігання;

- вимоги до якості продукції, причини зниження якості й способи їх попередження та усунення;

- основи трудового та господарського законодавства;

- особливості сучасного етапу розвитку економіки країни.


Вихованці мають уміти:

- виконувати ручні і частково механізовані роботи по догляду за дорослим поголів’ям та молодняком промислового стада птиці за підлогового утримання;

- розміщувати молодняк у клітках з урахуванням густоти посадки, фронту годівлі й напування птиці;

- готувати корми, вносити в них мікроелементи та інші добавки;

- здійснювати годівлю птиці відповідно до раціонів;

- регулювати подавання води до напувалок;

- прибирати послід, мити напувалки, чистити годівниці й гнізда;

- виконувати заходи з підвищення продуктивності птиці;

- сортувати та проводити вибраковку птиці;

- брати участь у проведенні профілактичних і лікувальних заходів;

- прибирати виробничі приміщення, робочі місця;

- регулювати повітрообмін, температуру та вологість повітря в приміщенні для птиці;

- виконувати роботи з підготовки приміщень до прийому птиці;

- проводити відлов і фіксацію птиці;

- оцінювати фізіологічний стан птиці та спостерігати за станом птиці після годівлі;

- освоєння вимог і операцій з підтримування в птахівничих приміщеннях необхідного температурного і повітряного режиму;

- засвоєння операцій, прийомів та видів робіт із збирання, сортування, маркування та пакування яєць.
Методи діагностики навчальної діяльності вихованця

гуртка після закінчення навчання

І. Усний залік.

ІІ. Написання та захист науково-дослідницьких робіт.

ІІІ. Виконання пробних робіт.

ІV. Кваліфікаційний іспит.
ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ОБЛАДНАННЯ

Об’єкти натуральні:

Колекція сільськогосподарських птахів

Обладнання спеціалізоване та інвентар:

- клітки групові для молодняку;

- годівниці;

- відра пластмасові;

- лійка;

- шланг;


- візки (2 шт.);

- обприскувач;

- корморізка.

Вологі препарати:

- розвиток молодняку курки;

- внутрішні органи сільськогосподарської птиці.

Колекції:

- кормів концентрованих.

Мікропрепарати:

- види тканини;

- кров птахів;

- ектопаразити сільськогосподарської птиці.

Скелети:

- черепа різних видів сільськогосподарської птиці;

- кінцівок різних видів сільськогосподарської птиці.

Моделі:

- будова клітини організму тварини;

- поділ тваринної клітини;

- закони Менделя;

- перехрест хромосом.



Таблиці:

- внутрішня будова курки;

- хімічний склад кормів;

- поживність кормів для сільськогосподарської птиці.

Прилади та пристосування:

- ваги торсіонні;

- ваги дитячі;

- набір різноваг;

- мікроскоп з імерсійним об’єктивом МБР-1, МБР-3, МББ-ІА, МБІ-3;

- електронний мікроскоп;

- термометри;

- бактерицидні лампи;

- стерилізатор;

- інкубатор.


ЛІТЕРАТУРА

1. Збірник примірних інструкцій з охорони праці для працівників під час виконання робіт у тваринництві, затверджений наказом Мінагропрому України від 31.12.99 №383.

2. Білявський Г.О., Падун М.М., Фурдуй Р.С. Основи загальної екології. – К.: Либідь, 1995.

3. Вирощування ремонтного молодняку сільськогосподарських тварин. За ред. Б.М. Гопки. – К.: Урожай, 1993.

4. Гряник Г.М., Лехман С.Д., Бутко Д.А. Охорона праці. – К.: Урожай, 1994.

5. Довідник зооінженерних термінів. За ред. М.Зубця і П.Остапчука. – К.: Аграр. наука, 1995.

6. Людина і праця. Довідник з правових питань. Уклад. Козінцев та ін. – К.: Юрінком інтер, 1997.

7. Мазуренко В.П. та ін. Зоогігієна з основами ветеринарії. /В.П. Мазуренко, В.А. Бортнічук, І.І. Карташов, В.М. Безсмертний. – К.: Вища шк., 1994.

8. Мельник Л.Ю. Основи підприємництва та ринкової економіки. – К.: Вища шк., 1995.

9. Настільна книга сільського господаря (фермера). За ред. М.Я. Молоцького і О.Г Денисенка. – К.: Наш час, 1995.

10. Організація і функціонування фермерських господарств: навчальний посібник. За заг. ред. проф. В.О. Єщенка та А.Ф.Бурика. – К.: ЗАТ, 1999.

11. Основи тваринництва і ветеринарної медицини. За ред. А.І. Вертійчука. – К.: Урожай, 1994.

12. Охорона праці у сільському господарстві / Збірник нормативних актів. — К.: Варта, 1996.

13. Петюх В.М., Яценко В.В., Ліфінцев М.О. Основи ринкової економіки. — К.: Урожай, 1993.

14. Ярошенко Ф.О. Сучасні світові тенденції розвитку птахівництва. –К.: Новий друк, 2003. – 334 с.

15. Ярошенко Ф.О. Птахівництво України: стан, проблеми і перспектива розвитку. – К.: Аграрна наука, 2004. – 502 с.



НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

«ОСНОВИ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ»
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Життя людини тісно пов’язане з тваринами. Але отримання тваринницької продукції високої якості від сільськогосподарських тварин і естетична насолода від спілкування з домашніми тваринами можливе лише за умови їхнього здоров’я. Людина не завжди створює для тварин належні умови утримання внаслідок неосвіченості, за браком коштів, часу або через нерозуміння важливості цього питання. Така ситуація нерідко призводить до захворювань тварин і навіть їх загибелі. Тому саме охорона здоров’я та лікувально-профілактичні заходи при різноманітних захворюваннях тварин лежать в основі діяльності лікаря ветеринарної медицини.

Ветеринарна медицина відноситься до найдавніших професій. На відміну від інших біологічних та сільськогосподарських наук, ветеринарна медицина має безпосереднє відношення до охорони здоров’я людей, завдяки направленості на вивчення, впровадження і проведення профілактики захворювань, що мають небезпеку не тільки для тварин, а й для людей. Також на лікарів ветеринарної медицини покладено функцію контролю якості продукції тваринного та рослинного походження. Ветеринарна медицина служить людству, що підтверджують широковідомі слова видатного академіка І.П.Павлова: «Гуманітарний лікар лікує людину, а ветеринарний – людство».

Сучасна ветеринарія – система наук, що вивчає хвороби тварин, питання підвищення їхньої продуктивності, методи захисту людей від зооантропонозів. Ветеринарія відноситься до циклу біологічних наук, що включає в себе три умовно окреслені групи дисциплін:

1) ветеринарно-біологічні, що вивчають будову і життєдіяльність здорового та хворого організму тварини, збудників хвороб, вплив на організм лікарських препаратів (нормальна і патологічна морфологія та фізіологія тварин, ветеринарна мікробіологія, вірусологія, фармакологія та інші);

2) клінічні, що вивчають хвороби тварин, способи їх розпізнавання, попередження та лікування (епізоотологія й інфекційні хвороби, паразитологія та інвазійні хвороби, внутрішні незаразні хвороби, ветеринарна хірургія, акушерство і гінекологія тощо);

3) ветеринарно-санітарні, що вивчають вплив на організм зовнішніх факторів та проблеми оптимізації середовища існування тварин, а також шляхи покращення якості продуктів і сировини тваринного походження (зоогігієна, ветеринарна санітарія, ветеринарно-санітарна експертиза).

Таким чином, ветеринарна медицина тісно пов’язана з іншими природничими науками. У своєму розвитку вона використовує досягнення медицини, фізики, хімії та інших наук. У її задачі входить не лише захист тварин, але й людей від найважчих хвороб. Отож коло діяльності спеціаліста ветеринарної медицини дуже широке.

Враховуючи соціальний попит учнівської молоді, необхідність надання їй умов для професійного самовизначення, при позашкільних навчальних закладах доцільним є введення гуртка «Основи ветеринарної медицини». Навчальна програма з позашкільної освіти «Основи ветеринарної медицини» спрямована на еколого-натуралістичний напрям позашкільної освіти та реалізується в гуртках, творчих об’єднаннях позашкільних навчальних закладів.

Програма розрахована на вихованців віком 14–17 років.

Програма гуртка «Основи ветеринарної медицини» передбачає наявність певної матеріальної бази при навчальному закладі (куточка живої природи, навчальної тваринницької ферми).

Метою програми є формування компетентної особистості, надання вихованцям комплексу знань про аспекти ветеринарної медицини та здійснення допрофесійної підготовки підростаючого покоління в галузі ветеринарної медицини.

Реалізація мети програми передбачає вирішення таких основних завдань:

- пізнавальна компетентність: ознайомлення вихованців з історією виникнення ветеринарної медицини як науки, її сучасним станом та значенням для людства; ознайомлення з основними хворобами тварин, методами їх діагностики, лікування і профілактики; вивчення анатомо-фізіологічних особливостей різних видів тварин;

- практична компетентність: ознайомлення з особливостями утримання тварин та годівлі; набуття практичних умінь та навичок по догляду за тваринами і надання їм ветеринарної допомоги; ознайомлення з аспектами роботи лікаря ветеринарної медицини, що сприятиме подальшому професійному самовизначенню вихованців;

- творча компетентність: набуття навичок ведення науково-дослідної роботи; формування біотичного світогляду вихованців;

- соціальна компетентність: формування екопсихологічної свідомості, розуміння біологічної основи поведінки людини, необхідності збереження здорового способу життя та його значення для розвитку і самореалізації.

Навчальна програма передбачає 3 роки навчання:

1-й рік – початковий рівень – 216 год. на рік, 6 год. на тиждень;

2-й рік – основний рівень – 216 год. на рік, 6 год. на тиждень.

3-й рік – вищий рівень – 216 год. на рік, 6 год. на тиждень.

Перший рік навчання містить загальні теми з зоопсихології та етології, гістології і цитології, анатомії, фізіології, які дають уявлення про будову та функції організму здорової тварини, її поведінку.

Другий рік передбачає ознайомлення з основами біоетики, зоогігієною утримання та годівлі, дає уявлення про норму і патологію тваринного організму, знайомить вихованців із захисними реакціями організму. Певна частина навчального часу відводиться на вивчення методів клінічної діагностики та аспектів фармакології.

Третій рік навчання – головний акцент ставиться на вивченні заразних і незаразних хвороб тварин та птахів. Також розглядаються питання ветеринарної документації та ветеринарно-санітарної експертизи. Велика увага приділяється науково-дослідницькій роботі гуртківців, що є однією з найважливіших умов формування навичок застосовувати набуті теоретичні знання на практиці.

У роботі гуртка рекомендується використовувати різноманітні методи (когнітивні, креативні, інтерактивні, оргдіяльні) та форми (лабораторні, дослідницькі, навчальні, виїзні) організації навчально-виховного процесу.

Програма гуртка спрямована на формування системного мислення, поглиблення знань, умінь і навичок з окремих навчальних дисциплін. У змісті програм враховані вимоги Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти. Програма включає відомості, які поглиблюють та доповнюють зміст предметів з біології, хімії та економіки, що вивчаються в загальноосвітніх навчальних закладах. Важлива роль відводиться формуванню у гуртківців мовної культури, засвоєнню біологічної, екологічної і ветеринарної термінології, практичних навичок роботи з колекціями, обладнанням, мікроскопом, користування матеріалами для надання першої допомоги, свідомого ставлення до власного здоров’я.

Формами контролю за результативністю навчання є підсумкові заняття, опитування, захист творчої роботи, участь у конкурсах, конференціях, зльотах, виставках, змаганнях, захист дослідницького проекту або формування портфоліо.

При проведенні навчально-виховного процесу в гуртку та з метою ефективного засвоєння систематизованих знань, умінь та навичок використовуються засоби навчання відповідно до чинного Типового переліку навчально-наочних посібників і технічних засобів навчання для художньо-естетичних, еколого-натуралістичних, туристсько-краєзнавчих і науково-технічних позашкільних навчальних закладів.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   ...   44


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал