І н а у к и у к р а ї н и харківська




Сторінка4/8
Дата конвертації16.01.2017
Розмір2.25 Mb.
ТипКонспект
1   2   3   4   5   6   7   8
2.4. Оцінка привабливості стратегічних зон господарювання (СЗГ)
Для вибору стратегічних позицій підприємства доцільно використовувати концепції
стратегічних зон господарювання
(
СЗГ
) – це окремий сегмент зовнішнього середовища підприємства
, на який це підприємство має
(
або хоче мати
) вихід
Зони стратегічних ресурсів
(
ЗСР
) — сукупність постачальників основних ресурсів
, здатних забезпечити одержання підприємством цих ресурсів для виходу на ринок того чи
іншого товарного асортименту
Група стратегічного впливу
(
ГСВ
) – це контактні
аудиторії
, здатні
натиснути на місію підприємства як у
бік
її
розширення або звуження
, так
і
її
корінної
зміни

31
(
суспільство захисту споживачів
, уряд
, широка публіка
і
т п
.).
Аналіз постійних характеристик
СЗГ
ЗСР
,
ГСВ
дозволяє
визначити найбільш раціональний напрямок стратегії
розвитку підприємства
Перший крок цього аналізу полягає
у визначенні
відповідних зон
,
їхньому дослідженні
поза зв '
язками зі
структурою підприємства або
її
поточною продукцією
Результат аналізу
– оцінка перспективи
, що відкривається будь
- якому конкуренту
Другий крок
– розробка відповідної
номенклатури виробів
і
розподіл відповідальності
між структурними підрозділами підприємства за вибір області
діяльності
Розробку конкурентноздатних виробів
і
збутових стратегій
, а
також за реалізацію прибутку
Для цього всередині
підприємства виділяють стратегічні
центри
, які
хазяюють
(
СХЦ
), на які
покладають відповідальність за вибір напрямків діяльності
і
центри поточної
комерційної
діяльності
(
ЦПКД
), відповідають за реалізацію прибутку
Як тільки на зміну однієї
технології
приходить
інша
, проблема
їхнього співвідношення стає
для підприємства справою найважливішого стратегічного вибору
: зберегти
(
і
як довго
) традиційну технологію
(
наявні
технічні
й технологічні
ресурси
, а
отже й
інші
види ресурсів підприємства
) або переходити на нову
, через яку певна частина продукції
, що випускається підприємством
, виявляється застарілою
Цей вибір базується на аналізі
життєвих циклів попиту
, технології
і
товару
, а
також ситуацій
, що складаються в
стратегічних зонах господарювання
, зонах стратегічних ресурсів
і
групах стратегічного впливу
Одночасно повинні
бути проаналізовані
можливості
центрів поточної
комерційної
діяльності
,
їхня здатність реалізувати стратегічні
задачі
підприємства
Вибір стратегічних зон господарювання безпосередньо пов '
язаний з
місією підприємства
Якщо місією
є
обслуговування ринку засобів виробництва
(
предметів праці
), - то як стратегічні
зони господарювання можуть виступати галузі
промисловості
, сільського господарства
, транспорту
, зв '
язку
, якщо місією
є
обслуговування ринку
- товари народного споживання
Іншими словами
, вибір
СЗГ
зводиться до пошуку конкретних довгострокових споживачів продукції
Складним
є
і
питання визначення меж стратегічних зон господарювання
Дотепер він не вирішений
, відсутні
аргументовані
ознаки меж
СЗГ
Поки під межею
СЗГ
розуміють контур
, що окреслює
попит на продукцію
, для виготовлення якої
необхідний стратегічний потенціал фірми
Межі
багато в
чому визначаються величиною витрат
, пов '
язаних з
адаптацією комплексу ресурсів
, що
є
в розпорядженні
фірми
, пропонованим з
боку
СЗГ
до обслуговуючої
її
фірми
Чим вище витрати
, тим менше частина зовнішнього середовища може стати привабливою
Так
, групу споживачів
(
сегмент ринку
) можна розглядати в
якості
потенційної
СЗГ
фірми
, якщо
їм протягом тривалого часу буде потрібний ваш товар у
сьогоднішньому вигляді
Це не потребує
корінного переозброєння підприємства
При виборі
СЗГ
головними
є
не мінімальні
сьогоднішні
витрати на адаптацію
, а
забезпечення зовнішньої
гнучкості
, що дозволила б
у стратегічній перспективі
знизити ризик банкрутства

32
Інакше кажучи
, межі
СЗГ
такі
, що всередині
цієї
зони створюються передумови для досягнення високого рівня конкурентної
переваги
У
даному випадку величина конкурентної
переваги може вимірюватися відношенням величини потенційного ефекту запобігання банкрутства до величини витрат
, зв '
язаних з
адаптацією стратегічного потенціалу
Наведемо приклад
Російські
виробники тютюнових виробів через відсутність
інвестицій щорічно скорочували випуск на
3%.
Це призвело до того
, що обсяг випуску міг покривати тільки
60% попиту
Це відкрило можливості
для західних компаній
Вони вклали
700 млн доларів
і
в результаті
контролюють
50% виробничих потужностей
Після цього повстало питання про межі
СЗГ
Для його рішення треба було відповісти на запитання
: сигарети яких цінових секторів необхідно випускати для одержання максимального прибутку
?
Ринок
Росії
поділяється на п

ять цінових секторів
:
І
) супервисокий
(
ціна
- 9 руб
., обсяг
- 5 млрд сиг
.);
ІІ
) високий
(
ціна
- 6 руб
., обсяг
- 15 млрд сиг
.);
ІІІ
) середній
(
ціна
- 4 руб
., обсяг
- 25 млрд сиг
.);
І
V) економічний
(
ціна
- 3 руб
., обсяг
- 30 млрд сиг
.);
V) дешевий
(
ціна
-1,5 руб
., обсяг
-136
млрд сиг
.).
Прибутковість ринку складає
250 млн за рік
У
вартісному вираженні
це
:
І
)
9,7%;
ІІ
)
22,2%;
ІІІ
)
26,2%;
І
V)
21,7%;
V)
20,1%.
Вкладення грошей в
російську промисловість
, а
не експорт готової
продукції
викликаний різницею в
митних зборах
і
дешевою робочою силою
Розрахунки показали наявність верхньої
і
нижньої
меж
СЗГ
При визначенні
нижньої
межі
ґрунтувалися на можливості
роботи без прибутку
Це не дає
прибутку
, але дає
підвищення ваги фірми в
очах дистриб

юторів
і
допомагає
просувати
інші
марки
Отже за нижню межу була обрана собівартість
, продиктована вимогам стандартів
(
вони не мають права випускати сигарети
, віднесені
в нас до дешевих
).
Для установлення верхньої
межі
зони були проведені
маркетингові
дослідження
, які
показали що
:
- тютюнові
марки
, розроблені
в
Росії
у високому ціновому секторі
користуються значно меншим попитом
, ніж всесвітньовідомі
аналоги
(Marlboro, Camel, King size);
- для однієї
і
тієї
ж марки покупець віддає
перевагу місцевим
Це підтверджує
недовіру до сталості
якості
, що неприпустимо
, тому що знижує
потенціал торговельної
марки
;
- сигарети
є
«
імідж товаром
», тому навіть при доведенні
якості
товару до вимог високого цінового попиту перевага буде віддаватися
імпортним
Наведені
фактори знижують установлений раніше принцип установлення меж по відношенню величини потенційного ефекту до витрат на адаптацію для сигарет високої
якості
Тому вони зупинилися на середньому й
економічному

33 секторах
Крім цього адаптаційні
витрати
(
виробничі
додаткові
потужності
) при малому обсязі
реалізації
значно піднімуть собівартість
, зажадають великих витрат на рекламу
Інша картина спостерігається
із середньою ціновою категорією
, для якої
є
девіз
: «
якість за розумною ціною
».
Це дало підстави верхню межу
СЗГ
зупинити на верхньому рівні
цього сектора
Однак ці
межі
актуальні
тільки для
існуючої
економічної
ситуації
Необхідно проводити постійне сканування зовнішнього середовища
Місія може виражатися набором
СЗГ
Для виділення
СЗГ
застосовують наступні
параметри
: а
) перспектива росту в
даній
СЗГ
; б
) перспективи рентабельності
; в
) очікуваний рівень нестабільності
; г
) головні
фактори успішної
конкуренції
в майбутньому
Перераховані
параметри визначаються для кожної
СЗГ
на основі
аналізу
Процес виділення
СЗГ
починається з
визначення потреб потенційних споживачів
Досліджують технологічні
можливості
фірми з
виробництва товарів
і
послуг
, розраховують можливі
витрати
і
призначають ціну
, вибирають географічний регіон
, в
якому може концентруватися велика частина потенціалу клієнтів
Шляхом аналізу перерахованих факторів установлюють
, які
з них можуть забезпечити успіх підприємства в
даній
СЗГ
Так
, на перспективу зростання виробництва впливають
: фаза життєвого циклу
, попиту на продукцію
, потенційна місткість ринку
, купівельна спроможність клієнтів
Аналогічно досліджуються
інші
фактори
Параметри
Перспективи
Визначальні
фактори
Потреба
Ріст
Фаза розвитку попиту
; розміри ринку
; купівельна спроможність
Технологія
Рентабельність
Звички покупців
;
Тип клієнта
Нестабільність склад конкурентів
;
інтенсивність конкуренції
;
Географічний район
Фактори успіху канали збуту
; державне регулювання
Економічна
; технологічна
; соціально
- політична
Ключовим завданням підприємства
є
додавання до набору
СЗГ
нових
і
відсікання тих
, котрі
більше не погодяться з
орієнтирами росту підприємства
2.5 Аналіз конкурентної привабливості підприємства
Класичними роботами з
аналізу конкуренції
в бізнесі
є
роботи професора
Гарвардської
школи бізнесу
М
Портера

34
Загроза появи нових конкурентів
Суперництво між конкурентами
Загроза появи продуктів замінників
Рис
. 2.3 −
П

ять сил
, що визначають конкуренцію в
бізнесі
Він стверджує
, що сутність конкуренції
в будь
- якій сфері
економіки характеризується взаємодією п

яти основних сил
, які
подані
на рис
. 2.3.
Конкуренція в
бізнесі
вашого підприємства визначається ситуаційним сполученням цих п

яти конкурентних сил
М
Портер конкурентні
переваги розподіляє
на два основних види
: диференціація продуктів
– товарів та більш низькі
витрати на створення
і
реалізацію товарів
Низькі
витрати відображають здатність підприємства розробляти
, випускати
і
продавати порівняний товар
, меншими
, ніж у
конкурентів
Диференціація
– це здатність забезпечити покупця унікальною та більшою за вартістю продукцією з
новою якістю

Будь
- яка новина
, яка дає
організації
реальний приріст
її
успіху на ринку
, - це конкурентна перевага
”.
До найбільш типових джерел отримання конкурентних переваг відносяться
:
- нові
технології
;
- зміни структури й
вартості
окремих елементів в
технологічній мережі
виробництва та реалізації
товару
;
- новий попит покупців
;
- поява нових сегментів ринку
;
- зміна

правил гри
” на ринку
Від конкурентної
переваги
і
сфери
, в
якій вона досягається
, визначається поняття базової
конкурентної
стратегії
(
БКС
).
В
основі
БКС

ідея
, що кожна стратегія базується на конкретних конкурентних перевагах
Наочно цей підхід можна розглянути на рис
. 2.4.
Конкретна ринкова позиція підприємства визначає
її
конкурентні
переваги
Це будь
- які
інновації
, які
дають реальний приріст бізнес
- успіху
Найбільш поважна причина збереження конкурентних переваг
– це постійна модернізація виробництва чи
інших видів діяльності
Для того
, щоб зберегти конкурентні
переваги
, підприємство повинно створювати нові
переваги з
великою швидкістю
, з
якою
її
конкуренти можуть копіювати те
, що вже
є
Таким чином
, для того
, щоб зберегти конкурентоспроможність підприємства
, треба створювати нові
переваги з
такою ж
швидкістю
, з
якою
Ваші
конкуренти можуть копіювати вже
існуючі
Здатність постачальників торгуватися
Здатність покупців торгуватися

35
Конкурентні
переваги унікальність товару з
низькі
витрати точки зору покупця диференціація лідерство за витратами весь сектор конкурентний сегмент фокусування
С
тр ат ег
іч н
а ц
іл ь
Рис
. 2.4 −
Базові
конкурентні
стратегії
2.6. Функції вищого керівництва підприємства при розробці стратегії
Вищим керівництвом підприємства формується бачення майбутнього підприємства
, тобто опис того
, що може бути досягнуте при самих сприятливих умовах
,
із зміною обставин
, в
яких діє
фірма
, введення згодом
інших цілей
Це значить
, що вищим керівництвом формуються варіанти глобальної
цілі
, розподіляється відповідальність між виконавцями
, координується проведення заходів з
реалізації
стратегічних задач
Інші
види стратегії
розробляються безпосередньо
інженерними службами
Точніше
, сама розробка виконується плановими службами
, а
інші
відділи виконують тільки координуючі
функції
, складають свій план заходів з
реалізації
стратегії
на основі
проектів планів виробничих підрозділів
Прийняття рішень за стратегічними питаннями може здійснюватися в
різних напрямках
: «
нагору
» (
децентралізована форма
); «
униз
» (
централізована форма
); взаємодія двох вищезгаданих напрямків
Прийняття стратегічних рішень першим методом передбачає
збір
і
нагромадження
інформації
виробничого характеру у
виробничих підрозділах
, на підставі
якої
формується мета стратегії
При цьому стратегічні
напрямки розробляються керівниками підрозділів
, але
їхні
завдання
і
глобальна стратегія формуються на вищому рівні
Другий метод передбачає
розробку стратегічних задач для підрозділів нагорі
У
даний час застосовують третій метод
– спільної
діяльності
При цьому джерелом стратегічних
ідей
є
вищий рівень управління
, оскільки саме там зосереджена
інформація
, планові
служби й
керівники виробничих підрозділів
Оперативні
підрозділи виконують директиви вищого керівництва
,
і
самі
формують для себе стратегію й
оперативні
плани
Нерідко ключові
питання обговорюються в
особистій бесіді
, дискусії
Остаточне рішення
, за твердженням стратегії
, приймає
вище керівництво
В
сучасних умовах змінюється підхід до таємності
стратегії
Раніше вона була відома лише вузькому колу керівників
, а
тепер вважається
, що стратегія повинна бути справою
її
безпосередніх виконавців
Структура підприємства може вплинути на його стратегію
, особливо тоді
,

36 коли
інтереси одного з
фундаментальних підрозділів
є
для керівництва додатковими
Наприклад
, перевага
ІТП
у вищій управлінській ланці
підприємства може привести до вибору як пріоритетний напрямок розвитку
, збільшення виробничих потужностей
і
впровадження
інновацій
, хоча це не завжди збігається з
інтересами виробничих підрозділів
Структура підприємства також багато в
чому визначає
її
здатність гнучко реагувати на зміни зовнішнього середовища
Занадто строката структура стає
перешкодою на шляху гнучкого пристосування до нових реальних умов
, гальмує
процес
інновацій
і
перешкоджає
творчому підходу до вирішення нових задач
і
проблем
Припустимо
, підприємство
, яке спеціалізується на одному товарі
, вирішило змінити свою стратегію
, але не внесло відповідних змін в
організаційну структуру
На певному етапі
свого розвитку для підтримки колишніх темпів росту воно вирішує
випустити на ринок ще
інші
товари
, збираючись надалі
стати виробником широкої
номенклатури виробів
Що ж
повинно відбутися з
його структурою в
період росту й
освоєння нових видів продукції
? а
)
На ранній стадії
— організаційна структура підприємства проста
, рівень спеціалізації
низький б
)
У
міру розвитку підприємства виникає
необхідність у
заглибленій спеціалізації
, насамперед у
функціональній
Звичайно
, першими з '
являються фінансовий
, обліковий
, виробничий
, адміністративний
і
побутовий відділи в
)
Із розростанням фірми й
збільшенням номенклатури виробленої
продукції
функціональна структура починає
давати збої
Збільшується кількість рівнів апарата управління
, що може обернутися проблемами в
координаційній діяльності
всієї
управлінської
верхівки
При розробці
стратегії
головним
є
спільна робота відділів на
єдиний результат
Домогтися цього можна такими способами
: а
) розділити підприємство на більш дрібні
підрозділи
, що зможуть сконцентрувати свою увагу на конкретних стратегічних напрямках
; б
) призначити відповідальних за координацію діяльності
різних функціональних підрозділів з
розробки стратегії
– керівників проектів в
) чітко визначити роль
(
обов '
язки
) керівників проектів з
розробки стратегії
Таким чином
, механізм розробки стратегії
залежить від
існуючої
структури управління підприємством
(
лінійної
, функціональної
або комбінованої
).
2.7. Інформаційне забезпечення процесу розробки стратегії
Робота над стратегією вимагає
створення
, поступового поповнення
і
аналізу бази стратегічних даних про саму фірму
,
її
зовнішнє
оточення
, головні
перешкоди на шляху розвитку
, тобто найбільш
істотні
моменти в
житті
підприємства
, що впливають на стратегічні
рішення
Фірма або підприємство характеризується відомостями про
її
виробничий
, технічний
, технологічний
, науковий
, трудовий потенціал
, моделі
існування внутрішніх процесів
,
інформаційні
плани
, науково
- технічну політику
, взаємини у
колективі
, особисті
схильності
й переваги керівництва
Ділове оточення підприємства складається з
ділового й
фонового
До ділового відносяться суб '
єкти
, на які
можна безпосередньо вплинути
- партнери або

37 конкуренти
Щодо конкурентів збирають відомості
про те
, хто з
них найбільш небезпечний
, яка
їхня ймовірна стратегія
і
готовність до ризику
, якими можливостями вони володіють
, які
конкурентні
переваги дають
їй ці
можливості
Головні
перешкоди
і
перешкоди в
діяльності
можуть бути внутрішніми й
зовнішніми
До внутрішніх відносяться слабка організаційна частка
, недостача знань
і
досвіду виконавців
, службові
конфлікти
, помилки в
керівництві
До зовнішнього відносять негативні
дії
уряду
і
конкурентів
,
«
незговірливість
» покупця
, незадовільну репутацію фірми й
продукції
, яку вона випускає
До джерел внутрішніх стратегічних даних відносять бухгалтерські
й статистичні
звіти
, спостереження
і
системні
обстеження
, проведені
за рішенням керівництва
і
центральних служб
Джерела зовнішніх стратегічних даних більш численні
й різноманітні
Насамперед
, це фірми
, які
здійснюють контакти з
представниками
інших фірм
і
державних структур
У
процесі
цих контактів
- переговорів
, зустрічей
, бесід
, дискусій
і
т п
можуть виявлятися важливі
відомості
про третіх осіб
, перед якими вони не мають зобов '
язань
Великим джерелом стратегічних даних
є
різного роду публікації
в довідниках
, газетах
, журналах
, книгах
, каталогах
, рекламних проспектах
, бюлетенях
і
п
В
умовах стрімкої
зміни ситуації
на ринку на допомогу приходить цілеспрямована промислова розвідка проти конкурентів
Промислова розвідка являє
собою безперервний процес
, що складається з
таких етапів
, як визначення потреби в
конфіденційних відомостях
; організація умов для
їхнього збору
; саме одержання відомостей
;
їхній аналіз
і
обробка
; виділення конфіденційної
інформації
й передача
її
зацікавленим особам
; удосконалення методів роботи
Потрібно зазначити
, що велика частина розвідувальної
діяльності
пов '
язана з
вивченням
і
узагальненням опублікованих матеріалів
і
тільки незначна
– з
добуванням
їх незаконно
Через численні
джерела
інформації
її
збір у
великих фірмах спеціально планується з
тією метою
, щоб уникнути дублювання
і
обмежити масштаби роботи з
її
аналізу
Аналіз зібраної
інформації
дозволяє
зробити висновки про тенденції
розвитку як самої
фірми
, так
і
її
ділового оточення на стадії
розробки стратегії

38
Тема 3
Аналіз конкурентних переваг підприємств
і
основні
конкурентні
стратегії
3.1.
Загальна оцінка стратегічного потенціалу підприємства
3.2.
Характеристика основних конкурентних стратегій
3.3.
Способи аналізу конкурентних переваг
3.4.
Сутність
і
основні
складові
економічної
стратегії
фірми
3.4.1.
Поняття економічної
стратегії
фірми
3.4.2.
Принцип визначення стратегічної
корисності
довгострокових управлінських рішень
3.4.3.
Основні
складові
економічної
теорії
3.1. Загальна оцінка стратегічного потенціалу підприємства
Існує
багато шляхів конкуренції
та стратегій підприємства
Але в
основі
будь
- якої
стратегії
лежать конкурентні
переваги
Стратегічне управління можна визначити як управління конкурентними перевагами
Конкурентна перевага
(
КП
) – це положення фірми на ринку
, яке дозволяє
їй долати сили конкуренції
і
привертати покупців
Як вже зазначалось
, конкурентні
переваги створюються унікальними відчутними й
невідчутними активами
, якими володіє
підприємство
, такими стратегічно важливими для даного бізнесу сферами діяльності
, які
дозволяють перемагати в
конкурентній боротьбі
Основою конкурентних переваг
, таким чином
,
є
унікальні
активи підприємства або особлива компетентність у
сферах діяльності
, важливих для даного бізнесу
Конкурентні
переваги складають основу ділової
(
конкурентної
) стратегії
підприємства
Під діловою стратегією (бізнес-стратегією) розуміється стратегія розвитку бізнес
- одиниці
або стратегія діяльності
підприємства на певному товарному ринку
Ця стратегія фокусує
увагу на поліпшенні
конкурентної
позиції
товарів або послуг певної
бізнес
- одиниці
Сукупність бізнес
- стратегій підприємства складає
основу його портфельної
(
корпоративної
) стратегії
Конкурентні
переваги дозволяють підприємству мати рентабельність вище середньої
для фірм даної
галузі
або даного ринкового сегменту
(
що забезпечується більш високою ефективністю використання ресурсів
)
і
завойовувати міцні
позиції
на ринку
Вважається
, що переваги підприємства забезпечуються шляхом надання споживачам благ
, які
мають для них більш вагому цінність
: за рахунок реалізації
продукції
за більш низькими цінами
(
а може
, навпаки
, за більш високими
– для престижної
продукції
), пропонування товарів більш високої
якості
або з
набором послуг
При виробленні
стратегії
конкуренції
необхідно
, з
одного боку
, мати ясне уявлення про сильні
й слабкі
сторони діяльності
підприємства
, його позиції
на ринку
, а
з
іншого боку
, розуміти структуру національної
економіки в
цілому
і
структуру галузі
, в
якій працює
підприємство
Об

єктивні
підходи до конкурентних переваг наведені
на рис
. 3.1
В
історичному аспекті
теорія конкурентних преваг прийшла на зміну теорії
порівняльних переваг
Порівняльні
переваги,
які
лежать в
основі
конкурентоспроможності
країни або фірми
, визначаються наявністю та використанням факторів виробництва
, які
знаходяться в
достатку
, таких як трудові
й сировинні
ресурси
, капітал
,
інфраструктура тощо
Але в
міру розвитку

39 технологічних
інновацій та глобалізації
бізнесу змінюється структура міжнародної
конкуренції
і
на зміну порівняльним перевагам приходить нова парадигма
– конкурентні
переваги
Це означає
наступне
:
Переваги перестали бути статичними
, вони змінюються під впливом
інноваційного процесу
(
змінюються технології
виробництва
, методи управління
, способи постачання та збуту продукції
і
т д
.).
Тому для утримання конкурентних переваг потрібне постійне впровадження нововведень
Глобалізація бізнесу змушує
компанії
враховувати національні
й міжнародні
інтереси
Держава
, територія розглядаються як основа стратегії
компанії
, а
не тільки як місце
, де компанія здійснює
свою діяльність


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал