И к київського національного університету імені Тараса Шевченка issn 1728-3817 Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics,, 2014; 10(162): 76-81



Скачати 193.62 Kb.

Дата конвертації18.06.2017
Розмір193.62 Kb.

76 ВІСНИК Київського національного університету імені Тараса Шевченка ISSN 1728-3817
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics,, 2014; 10(162): 76-81
УДК 339.13.01:330.12
JEL F 13, F 42
І. Проценко, асп.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ

СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ БАГАТОСТОРОННЬОГО РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНОГО РИНКУ ПОСЛУГУ статті визначено передумови становлення та чинники розвитку міжнародно-правового регулювання міжнарод-

ного ринку послуг. Виявлено основні елементи системи міжнародно-правового регулювання сфери послуг. Дослідже-
но особливості багатостороннього регулювання міжнародного ринку послуг в рамках ГАТС (СОТ. Визначені причини
інтенсифікації регіонального співробітництва з питань регулювання міжнародного ринку послуг.
Ключові слова послуги, міжнародний ринок, регулювання, регіоналізація, лібералізація.
Постановка проблеми. Однією з ключових тенденцій розвитку світового господарства в умовах "сервісної економіки, яка виникає в умовах постіндустріальної трансформації суспільства є випереджаючий розвиток сфери послуг, що відіграє все більш вагому роль у виробництві валового продукту і структурі зайнятості. Особливим фактором розвиту міжнародного ринку послуг стали невпинні процеси глобалізації, що різко посилюють процес потоків послуг, що зазвичай не підпадають під сферу регулювання національних урядів. Однак, на сьогодні, система міжнародно- правового регулювання міжнародної торгівлі послугами неповною мірою відповідає потребам її учасників, атому, на сьогодні особливої актуальності набувають питання розвитку міжнародно-правового регулювання міжнародного ринку послуг.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Окремі аспекти функціонування сфери послуг, як специфічного сектору суспільного виробництва були розглянуті ще в працях відомих класиків-економістів, зокрема таких як
А.Сміт, Ж.-Б. Сей, Ф. Бастіа, А. Маршал та інші. З розвитком економічної думки питання розвитку ринку послуг зайняли чільне місце серед досліджень зарубіжних науковців, зокрема, І.І. Дюмулена, Дж. Белла, Дж. Гелб- рейта, Д.Джоббера, П. Друккера, М. Кастельса, Ф. Кот- лера, Дж. Шумпетера та ін. Теоретико-методологічні аспекти формування, функціонування та розвитку ринку послугу світовій економіці стали особливою сферою наукових інтересів вітчизняних дослідників, таких як
Т.М. Циганкової, Д.Г. Лук'яненка, І.В. Бураковського, АС. Гальчинського, А.А. Мазараккі, В.Є. Новицького,
А.М. Поручника, О. І. Рогача, А.П. Румянцева, ВР. Сі- денка, АС. Філіпенка та ін. Крім того, варто відмітити численну кількість публікацій фахівців міжнародних організацій, таких як Світова організація торгівлі (СОТ, Конференція ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД), Світовий банк, та ін., що представлені у формі звітів, оглядів, наукових публікацій та дають можливість визначати та підтверджувати фактично ключові тенденції розвитку міжнародного ринку послуг. В той же час, відзначимо, що у більшості праць вітчизняних науковців досліджуються окремі аспекти міжнародної торгівлі послугами, що дозволяють певним чином узагальнити закономірності, сформулювати особливості та визначити тенденції розвитку світового ринку послуг в умовах глобалізації економіки. В той же час, особливої уваги заслуговують питання регулювання міжнародної торгівлі послугами, особливо в контексті динамічного її зростан- ня,як у вартісному, такі у відносному вимірах, протягом останніх років. Дані питання не є широко висвітленими в науковій літературі, оскільки в більшості наукових публікацій розглядаються в контексті формування торгівель- ної політики загалом, або ж присвячені механізмам глобальної торгівельної системи (найчастіше в контексті інститутів СОТ. Так, окремі аспекти становлення та розвитку системи регулювання міжнародного ринку послуг склали сферу наукових інтересів таких науковців, як П. Демарет, Р. Заблоцька, Ю, Коваленко, А. Олефір, І. Пузанов, О. Тіпанов, О. Усенко, Г. Хотте та інші.
Невирішені частини проблеми. Аналіз наукового доробку у сфері міжнародно-правового регулювання сфери послуг як на міжнаціональному, такі глобальному рівнях показав, що дані питання потребують постійного вдосконалення, зокрема проблеми систематизації форм та інструментів міжнародно-правового регулювання торгівлі послугами, як на глобальному (універсальному) рівні, такі в межах інтеграційних об'єднань.
Метою дослідження є визначення сучасних тенденцій розвитку багатостороннього регулювання міжнародного ринку послуг, переважно за рахунок дослідження особливостей сучасного механізму регулювання сфери послуг на багатосторонній основі.
Основні результати дослідження. В умовах глобалізації світової економіки на міжнародного ринку послуг діють нові чинники, що змінює уявлення про механізм його функціонування, атому подальший розвиток міжнародного ринку послуг неможливий без удосконалення механізму його регулювання Світова торгівля послугами протягом багатьох років регулювалася на двосторонній основі, основними учасниками яких були незалежні держави та іноземні фірми. Однак, після появи міжнародної мережі послуг, які засновані на використанні сучасних засобів зв'язку та комп'ютерів, значно знизилася ефективність традиційних методів регулювання, що, у свою чергу, почало заважати прогресу у сфері послуг. Дана тема стала актуальним предметом для досліджень сучасних вітчизняних науковців. Таку власних дослідженнях Коваленко Ю. наголошує, що у сучасній економіці виникла необхідність створення універсального ефективного міжнародного механізму, за допомогою якого можна було б координувати зовнішню торговельну діяльність у цій сфері [1]. Особливу увагу функціонуванню міжнародного ринку послуг приділено у працях Р. Заблоцької. Так, автором відзначається, що стрімкий розвиток інструментів та засобів міжнародно-правового регулювання у галузі торгівлі послугами, як відображення сучасних реалії процесу міждержавного регулювання, розкриваючи справжні причини підвищеного інтересу до сфери послуг, сприяють зростанню інтенсивності світової економіки та глобальному розвитку, загалом, а також підвищенню ефективності від торгівлі та інвестицій у сфері послуг [2, с. 163]. Дані питання знаходять власне продовження і у результатах наукових досліджень І. Пуза- нова, який у власних дослідженнях наголошує т на тому, що формування ефективного механізму такого регулювання забезпечує основу для переговорного процесу, що дозволить країнам, що розвиваються, отримувати на взаємній основі поступки в секторах, що їх цікавлять, включаючи доступ до технології в обмінна від-
© Проценко І, 2014

ISSN 1728-2667 ЕКОНОМІКА. 9(162)/2014 77 криття своїх ринків для торгівлі послугами й інвестицій у сектори послуг, що становлять інтерес для розвинених країн [3, с. 609]. В той же час, з реформуванням економічних систем та структурною перебудовою національних економік сфера послугу країнах з перехідною економікою та країнах, що розвиваються, також набуває все більшого значення, атому стає важливою частиною торговельних політик національних урядів. Наданому аспект регулювального механізму міжнародного ринку послуг наголошують вітчизняні науковці А. Олефір та О. Тіпа- нов [4, с. 21]. Цілком закономірно, що поряд із суттєвою тарифною лібералізацією міжнародних виробничих мереж зростає важливість ефективної інфраструктурної компоненти – комунікацій, фінансів, логістики чи юридичних послуг. Своєрідним підсумком можна вважати твердження О. Усенко, що у власних дослідженнях наголошує на регуляторних аспектах функціонування міжнародного ринку послуга саме твердження стосовно того, що лібералізація торгівлі товарами сприяє лібералізації у секторі послуг та веде до утворення муль- тинаціональних мереж обслуговування [5, с. 86]. Таким чином, інтенсивний розвиток міжнародної торгівлі у другій половині ХХ ст., обумовлений процесами інтернаціоналізації, призвело до появи нових формі методів її правового регулювання. Багатостороннє міжнародно-правове регулювання торгівлі на регіональному рівні стало доповнюватися універсальним регулюванням міжнародних торгівельних відносин, що ознаменувало початок універсального регулювання міжнародних торгівельних відносин та процесу формування загальносвітового правового простору у досліджуваній сфері. З огляду на вищезазначене, виникає необхідність визначення основних елементів системи міжнародно-правового регулювання міжнародної торгівлі послугами в контексті формування відповідного інституційного середовища (рис. 1). Зауважимо, щодо середини х років минулого століття міжнародна торгівля окремими видами послуг регулювалась, в основному, двосторонніми угодами, а на багатосторонньому рівні таке регулювання здійснювалось галузевими міждержавними угодами і домовленостями, що діяли в межах інтеграційних угруповань. Вданому контексті англійський дослідник Г. Хотте, який займався питаннями регулювання міжнародної торгівлі, у власних дослідженнях зазначав, що "відсутність міжнародних норм, що регулюють торгівлю послугами, серйозно ускладнило досяжність багатосторонньої тор- гівельної лібералізації" [6, с. 128]. Очевидним є той факт, що говорити про багатостороннє регулювання практично всієї сфери торгівлі послугами на універсальному (глобальному рівні) можна з моменту набуття чинності Генеральної угоди з торгівлі послугами (General Agreement on Trade in Services –
GATS), а саме з 1 січня 1995 року. ГАТС, нарівні з іншими багатосторонніми угодами, що були заключні в рамках ГАТТ та вході "Уругвайського раунду" стало невід'ємною частиною пакету документів щодо створення Світової організації торгівлі (СОТ. Разом з тим, слід відзначити, що ряд домовленостей щодо створення цієї організації стало основою для створення нової договірно-правової системи регулювання торгівлі. Так, якщо ГАТТ-47 вимагало від держав- членів, щоб закріплені норми були максимально сумісні з внутрішнім законодавством, тобто діяв принцип пріоритету норм внутрішнього права, то в системі СОТ діє принцип пріоритету міжнародно-правових норма тому держави-учасники повинні привести своє внутрішнє право у відповідність до міжнародно-правового режиму, що діє в системі цієї організації. Між тим, інтенсивне зростання обсягів міжнародної торгівлі послугами та перетворення їх уважливу складову внутрішньовиробничої діяльності транснаціональних корпорацій (ТНК), їх тісний взаємозв'язок з товарами, торгівля якими вже регулювалась в рамках ГАТТ, протекціоністська політика у сфері послуг збоку національних урядів, поставили питання щодо необхідності регулювання ринку послуг на універсальному рівні, за визначальної участі наднаціональних інститутів. Цікавим зданої точки зору є твердження Р. Демарета проте, що "комерція, маючи міжнародний характер, отримує більше вигід у випадку наявності багатосторонньої системи, що заснована на юридичних правилах, і яка гарантує, без всілякого сумніву, визначену передбачуваність та надійність в порівнянні з системою, що заснована на двосторонніх відносинах як між країнами, такі між великими економічними блоками" [7, с. 133]. Атому, погоджуючись з багатьма вітчизняними дослідниками, відзначимо, що в найбільшій мірі лібералізації послуг вдалося досягти в рамках таких інтеграційних об'єднань як ЄС, НАФТА, ОЕСР. Крім того, значну роль у розвиток торгівлі послугами відіграла Конференція ООН з торгівлі та розвитку, ЮНКТАД (United
Nations Conference on Trade and Development), в межах якої міжнародні операції з надання послуг вперше стали розглядатися з точки зору їх впливу на міжнародну торгівлю в цілому. Таким чином, лібералізація міжнародної торгівлі послугами на преференційних засадах, тобто на основі торгівельних угод та регіональної інтеграції, стає провідною тенденцією сучасної торгівлі. В той же часу власних дослідженнях щодо особливостей регулювання торгівлі послугами на багатосторонньому та регіональному рівнях Заблоцька Р.О. звертає увагу нате, що наразі можна провести паралель міжрегіональними торговельними угодами та зусиллями СОТ у створенні цілісної системи регулювання послугу рамках інтеграційних об'єднань та ГАТС. Йдеться, насамперед, про координованість спільних організаційних питань, а також про регіональні та багатосторонні спроби законодавчого врегулювання процесів у сфері послуг, що тісно пов'язані [2, с. 162]. Автор відзначає, що швидке зростання кількості регіональних ініціатив змушує уряди країн-членів шукати різноманітні підходи до торговельного режиму в сфері послуг. Регіональна інтеграція дає можливість урядам вдаватися до заходів, які не цілком підпадають під регуляторний режим ГАТС. Погоджуючись зданими поглядами відзначимо, що з огляду нате, що ГАТС перебуває у стадії доопрацювання з деяких питань (страхування, субсидії, державні закупівлі, місцеве регулювання тощо, такі регіональні угруповання чинять помітний політичний вплив під час ведення переговорів на багатосторонньому рівні. В той же час, зауважимо, що саме СОТ, наряду з іншими наднаціональними інститутами, формує сучасну інституціональну структуру міжнародного економічного співробітництва, а вся діяльність цієї організації в кінцевому рахунку переслідує головну мету її створення – лібералізацію торгівлі (послугами, зокрема. Саме СОТ визнається єдиною юридичною та інституціональною основою системи багатосторонньої торгівлі, а правила і угоди, прийняті в межах організації регулюють біля 96 % світової торгівлі, при цьому предмет регулювання постійно зростає.

78 ВІСНИК Київського національного університету імені Тараса Шевченка ISSN За об’єктами
Інтернаціоналізація сфери послуг
Лібералізація сфери послуг
 створення світової науково-технологічної інфраструктури формування мережевих структур з метою раціонального комбінування ресурсів формування різноманітних неформальних домовленостей у сфері МЕВ налагодження стійких виробничих зв’язків між суб’єктами різних країн отримання додаткових вигід від торгівлі послугами за рахунок зростання різноманіття і розширення ринків можливість реалізувати більш складну організаційну структуру виробництва і фрагментацію виробничої діяльності більш ефективний розподіл факторів виробництва, за рахунок аутсоритнгу послугу динамічних секторах веде до зростання темпів економічного розвитку
МІЖНАРОДНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СВІТОВОГО РИНКУ ПОСЛУГ
як виклик сучасним тенденціям його розвитку та необхідність сучасної світогосподарської системи Галузеве Секторальне Універсальне Індивідуальні Групові Більшості країн За кількістю суб’єктів
Двостороннє
(узгоджена воля двох країн)
Багатостороннє
(узгоджена воля груп країн) Локальне Регіональне Глобальне В межах держав одного економічного регіону
В межах більшості країн, що представляють норми міжнародного співтовариства
РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ НОРМАМИ ГАТС В РАМКАХ
СОТ
Інтеграційні об’єднання та регіональні
торгівельні угоди
(ЄС, НАФТА, МЕРКОСУР, КАРІКОМ, АФТА,
ОЕСР та ін.) Міжнародні організації спеціалізованого спрямування Міжнародна морська організація, Міжнародний союз залізничних доріг, Міжнародний союз автомобільного транспорту, Всесвітня туристична організація та ін.)
Преференційна та багатостороння лібералізація міжнародної торгівлі послугами як сучасна тенденція
розвитку інструментів її регулювання
За інтересами суб’єктів


Рис. 1. Основні елементи системи міжнародно-правового регулювання сфери послугу світовому господарстві

Джерело: розроблено автором


ISSN 1728-2667 ЕКОНОМІКА. 9(162)/2014 79 В правилах СОТ передбачені визначені можливості для захисту національної економіки її учасників, при цьому, що особливо актуально в контексті даної тематики дослідження, "пріоритету способах та методах захисту національних інтересів надається виключно багатостороннім правилам, а не одностороннім чи ву- зькогрупових діях держав" [8]. Положення ГАТТ та ГАТС дозволяють членам СОТ застосовувати доволі широке коло заходів, що можуть бути направлені на захист певних національних інтересів країн-членів за умови, якщо ці міри не є довільними, або невиправдано дискримінаційними, чи прихованим обмеженням міжнародної торгівлі. Значення регулювальної ролі ГАТС (в межах діяльності СОТ) на сьогодні важко переоцінити, адже Угода визначає правові рамки торгівлі послугами, втому числі, в таких сферах, як транспорт, інвестиції, освіта, зв'я- зок, фінансові послуги, енергетика, послуги водопостачання та переміщення фізичних осіб. Крім того, закріплені в документі норми закликають до проведення подальших переговорів з метою поступової лібералізації правил, що перешкоджають торгівлі та інвестиціям у сфері послуг. Важливо, що саме дані переговоримо- жуть здійснити вагомий вплив на людський розвиток. В той же час, слід визнати, що наявна структура ГАТС зробила Угоду прийнятним для держав, що знаходяться нарізних рівнях економічного розвитку, та для країн, що пропагують різні шляхи лібералізації торгівлі послугами. В будь-якому випадку, очевидно, що дана Угода відіграла значну роль у сфері лібералізації міжнародного ринку послуг, до того жне лише в межах СОТ, але і в межах інших інтеграційних угрупувань, що прагнуть будувати власні відносини з врахуванням норм ГАТС. Зокрема, мова йде про зростання частки регіональних торгівельних угод, поряд зі зростанням ролі преференційної торгівлі, у загальному обсязі міжнародного торгівельного співробітництва. Це пов'язано, в більшості, з тим, що члени СОТ не можуть досягти домовленостей на багатосторонніх торгівельних переговорах раунду Доха та тому прагнуть врегулювати важливі для себе питання в межах інтеграційних об'єднань в процесі формування нових регіональних торгівельних угод, націлених, зокрема, на лібералізацію торгівлі для прискорення економічного розвитку. Домовленості нарівні регіональних утворень та об'єднань у сфері торгівлі та інвестицій передбачають доступна національні ринки сторін укладених угод, надання національного режиму на національні ринки, надання національного режиму, а в певних випадках і режиму найбільшого сприяння. При цьому, важливо відзначити, що, зазвичай, такі домовленості не визначають умови доступу на ринок, а лише гарантує, що вони будуть рівні для всіх учасників багатосторонньої угоди. Відзначимо, що положення стосовно режиму найбільшого сприяння, зазвичай, повторюють формулювання статті ІІ ГАТС та передбачають, що кожна сторона певної торгівельної угоди повинна надати постачальникам послуг іншої сторони режимне менш сприятливий, ніж той, що вона надає постачальника послуг будь-якої іншої країни [8]. Передбачається, що тим самим сторони домовленостей забезпечують справедливий та рівноправний режим, проте, на нашу думку, не завжди зобов'язання щодо надання режиму найбільшого сприяння у регіональних торгівельних угодах може розглядатися в контексті принципу взаємної вигоди. Як правильно відзначають в цьому аспекті окремі закордонні науковці, при підготовці таких домовленостей та, зокрема, прийняття рішення щодо включення до них положення щодо режиму найбільшого сприяння, недостатньо проведення оцінки зовнішнього формального прояву "рівності вигід", а необхідна оцінка взаємної адекватності комплексу вигід, що набувають кожен із учасників [9]. Так, окрім оцінки передбачених у відповідних домовленостях преференцій, кожна зі сторін повинна оцінити переваги, які вона надає третім країнам згідно раніше укладених договорів, оскільки на основі регіональних торгівельних угод такі вигоди, тобто найкращий режим, отримає друга сторона преференційної угоди. В результаті такого аналізу може з'ясуватися, наприклад, що переваги, які надаються іншій стороні угоди, неадекватні взаємним поступкам. Це, на нашу думку, стосується випадків укладення договорів щодо лібералізації торгівлі послугами між країнами, що знаходяться нарізних стадіях економічного розвитку, коли менш розвинуті країни можуть використовувати положення регіональних торгівельних угод виключно для своєї вигоди, при наявності формальної залежності.
Вданому контексті слід звернути увагу на ту обставину, що застосування положень щодо режиму найбільшого сприяння у сфері послуг на практиці ускладнюється тим, що лише частина послуг надається шляхом перетину кордону. Значна частина іноземних послуг опиняється безпосередньо на національній території країни, що їх експортує. Так, за оцінками фахівців, наведених на симпозіумі СОТ, присвяченому ГАТС, сукупний обсяг послуг, що надається філіалами у приймаю- чих країнах, на третину перевищує загальний обсяг світової торгівлі послугами. В зв'язку з цим, у процесі реалізації принципу режиму найбільшого сприяння можуть виникнути проблеми, що уособлюють в собі конфлікт теоретичних та практичних питань. Також, слід звернути увагу нате, що включення положень даного режиму у регіональні торгівельні угоди може привести не до очікуваного ефекту лібералізації торгівлі, а до "виникнення незрозумілих, дублюючих та інколи таких, що протирічать один одному зобов'язань між країнами, що часто є учасниками значної кількості домовленостей з дублюючим членством" [10]. Відзначимо, що з цієї точки зору національний режим виступає у торгівлі послугами як принцип першочергової важливості, що багато в чому визначає механізм та інструменти регулювання взаємної торгівлі послугами. Для міжнародної торгівельної системи регіональні торгівельні угоди є додатковим інструментом лібералізації, що являє собою основу ідеології системи СОТ. Відзначимо, що процеси регіоналізації суттєво інтенсифікувалися в масштабах всього світу, перш за все у Західній півкулі та в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. Причинами даних процесів стали як протистояння конкуренції світовим лідерам, прагнення укріпити власні ринки та зробити їх більш привабливими для іноземного капіталу, такі полегшити негативи ринкової трансформації, використовуючи міждержавні зв'язки. В результаті, склалась якісно нова розстановка сил, що значно впливає на прийняття рішень у сфері міжнародних економічних відносин, особливо у сфері міжнародної торгівлі послугами (таблиця 1). В той же час, важливо зауважити, що у зв'язку з розвитком науки та техніки з'являються нові явища, що потребують правового урегулювання як на національному, такі на міжнародному рівнях. Зокрема, це стосується електронної торгівлі послугами, що вданий час вільно здійснюється консалтинговими, дизайнерськими, дистриб'юторськими, посередницькими та іншими по-

80 ВІСНИК Київського національного університету імені Тараса Шевченка ISSN слугами значного розвитку отримала електронна торгівля фінансовими та телекомунікаційними послугами. На нашу думку, саме в цій сфері можуть виникнути визначені проблеми як публічно-правового характеру (наприклад, порушення законодавства, такі приватно- правового характеру (зокрема, складності з доказом факту отримання послуги. Атому значної актуальності набувають питання регулювання надання таких послуг, особливо у міжнародному середовищі. Досліджені питання набувають особливої актуальності в умовах приєднання України до СОТ, повноправним членом якої наша країна стала з 16 травня 2008 року. В процесі входження до СОТ, Україна взяла широкі зобов'язання практично у всіх областях, які зачіпають торгівлю товарами, послугами та інтелектуальною власністю. Однак беручи до уваги, що в останні роки торгівля послугами набуває все велике значення, і враховуючи позицію України щодо транзиту енергоресурсів через її територію, особливої уваги заслуговують питання щодо зобов'язань України в галузі торгівлі послугами. Відзначимо, що національний уряд прийняв одні з найбільш ліберальних зобов'язань з доступу іноземних постачальників послуг на свій ринок серед членів СОТ, нормами якої передбачено відповідний превентивний механізм – українське національне законодавство має відповідати прийнятим нею зобов'язанням в рамках СОТ. Такий підхід позбавляє члена СОТ можливості вводити обмеження доступу іноземних послуг і постачальників послуг на свій ринок більш жорсткі, ніж це передбачено в її Переліку, і дозволяє усунути проблеми, що виникають у суддів з інтерпретацією міжнародних договорів, зокрема при ухваленні рішення протечи є договір прямої дії або він потребує внесення змін та доповнень до національного законодавства. Саме тому висвітлені у статті питання є особливо актуальними для розвитку економіки України, та стануть основою для подальших досліджень уданому напрямі.
Т а б лиця. Регуляторні аспекти міжнародної торгівлі послугами
на прикладі регіональних торгівельних угод в межах СОТ
Багатосторонні регіональні
торгівельні угоди
Країни-члени
Базові положення регуляторної політики у сфері міжнародної торгів-
лі послугами
Європейська економічна зона
(European Economic
Area (EEA)),
Країни-члени Європейського союзу за виключенням Хорватії, Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія Основні положення торгівельних домовленостей стосуються забезпечення вільного руху послуг та капіталів між країнами-членами. Визначені норми сприяння факторів виробництва (послуги, робоча сила, капіталі нових сфер регулювання (конкуренція, державні закупки, взаємне визнання стандартів, питання демпінгу, субсидій, інтелектуальної власності. Європейська асоціація вільної торгівлі (European Free Trade
Association, EFTA)) Великобританія, Данія, Норвегія, Швеція, Австрія, Швейцарія, Португалія В рамках положень Конвенції, щодо розширення інституційного співробітництва з метою досягнення прогресу у сфері лібералізації торгівлі послугами та інвестування неповинні створюватися перешкоди ля реалізації права на надання послуг на території держав-членів по відношенню до фізичних осіб, організацій чи фірм країн-членів, що засновані у іншій краї- ні,аніж фізична особа, організація чи фірма надають послуги.
Північно-Американська зона вільної торгівлі (North
American Free Trade
Agreement, NAFTA)) Сполучені Штати Америки, Канада, Мексика Угода передбачає у сфері торгівлі послугами національний режим та режим найбільшого сприяння, режим вільного переказу платежів всіх видів, регламентує "мобільність споживачів" та "мобільність постачальників" послуг, допускає застосування сторонами розумних мір з метою захисту інвесторів та інших учасників ринку, містить критерії взаємного визнання державами-учасниками професійних дипломів, ліцензій і сертифікатів спеціалістів. Асоціація держав
Південно-Східної Азії (Asean
Free Trade Area (AFTA)) Бруней, Індонезія, Малайзія, Філіппіни,
Сінгапур, Таїланд,
В'єтнам, Лаос, М'янма, Камбоджі Рамкові домовленості в межах Угоди передбачають внутрішньо зонову лібералізацію семи секторів телекомунікації, туризм, фінансові послу- ги,морський транспорт, бізнес-послуги, будівництво, повітряний транспорт. Проголошено переговори для взаємного визнання професійних послуг в регіоні. Спільний ринок країн Південної Америки (Southern
Common Market, MERCOSUR) Аргентина, Бразилія, Парагвай, Уругвай, Венесуела, Болівія Подальші переговори та прийняті положення стосуються подоланню все ще діючих обмежень у торгівлі послугами, прийняття значного числа вторинних правил для конкретних секторів блоку, а також подолання перешкод для вільного переміщення виробників та споживачів послуг через національні кордони

Джерело: розроблено автором
Висновки та перспективи подальших дослі-
джень. Отже, процес регулювання міжнародного ринку послуг є доволі складним та неоднозначним явищем. Першим зведенням багатосторонніх юридично- обов'язкових правил та норм, що регулюють міжнародну торгівлю послугами стало ГАТС, що є складовою права СОТ. Водночас, відзначимо, що оскільки по суті
ГАТС є рамковою угодою, міжнародно-правове регулювання торгівлі послугами на універсальному рівні знаходиться у стадії становлення. В цілому ж, торгівлі послугами довгий час не приділялось пріоритетного значення, хоча дане питання залишалось неврегульованим з часів Уругвайського раунду і прогресу даному напрямку, багато в чому, залежав від розвитку переговорного процесу на переговорах по іншим (виробничим) сферам міжнародної торгівлі. Зауважимо, що дана ситуація зберігається до сих пірне дивлячись на підсумки дев'ятої Конференції нарівні міністрів СОТ, що відбулася у грудні 2013 року. Зокрема, йшлося про питання спрощення торгівельних процедур та рішення щодо введення вдію положень, що стосуються префе- ренціального режиму для послуг та постачальників послуг з найменш розвинутих країн. Наданому фоні зросла кількість ініціатив, що висуваються як на багатосторонньому, такі регіональному рівнях. Так, 23 країни- члени СОТ на які припадає 70 % глобальної торгівлі послугами, приступили до переговорів з метою укладення багатосторонньої угоди (з обмеженою кількістю учасників) по торгівлі послугами – "The Trade in
Services Agreement" (TISA). Передбачається, що дана

ISSN 1728-2667 ЕКОНОМІКА. 9(162)/2014 81 угода буде глобальною по власному обхвату та буде будуватися на принципах, що покладені в основу ГАТС, тобто буде передбачати поступове розширення кола учасників та охват ініціатив в області автономної та преференційної лібералізації. Існує ймовірність того, що національний режим буде розповсюджуватися на всі сектори та способи поставок. Дані обставини можуть стати підґрунтям того, TISA може перетворитися на одну з преференційних угод, що передбачені статтею V
ГАТС. Іншим варіантом, згідно останніх переговорів може стати укладення відповідних домовленостей з обмеженим колом учасників межах СОТ. Окрему роль вданому процесі відіграють регіональні торгові угоди, які більшість членів СОТ використовують в якості одного з інструментів регулювання торгівлі, та в окремих випадках в якості доповнення до режиму найбільшого сприяння. Для міжнародної торгівельної системи такі угоди є додатковим інструментом лібералізації, що надають собою основі ідеології системи СОТ, а для лідерів світової торгівлі це беззаперечно означає диверсифікацію світових ринків товарів, послуг та інвестицій. Перспективи подальших досліджень стосуватимуться виявлення основних важелів міжнародно-правового регулювання сфери послуг нарівні інтеграційних регіональних об'єднань з метою визначення особливостей, узагальнення практики та досвіду таких організацій у сфері багатостороннього регулювання сфери послуг. Зокрема, особливої уваги заслуговують дві великі регіональні торгівельні угоди, що формуються серед групи розвинутих країн – транспортно-тихоокеанська угода про партнерство та угода між Європейським Союзом та США щодо трансатлантичного торгівельного та інвестиційного партнерства. Враховуючи охват та цілі цих угод, вони можуть значно вплинути на процеси економічної інтеграції у сфері послуг. З огляду на визначене, слід підсумувати, що розкриті у статті питання розвитку багатостороннього регулювання міжнародного ринку послуг, є надзвичайно актуальними та містять важливі висновки та узагальнення. Авторські дослідження стосовно визначення функціональних зв'язків між елементами системи міжнародно-правового регулювання сфери послугу світовому господарстві та дослідження регуляторних аспектів міжнародної торгівлі послугами на прикладі регіональних торгівельних угод в межах СОТ, містять наукову новизну та можуть використовуватися органами державної влади у сфері формування інструментів та важелів зовнішньоекономічної торгівельної політики.
Список використаних джерел
1. Коваленко Ю. Теоретичні аспекти сутності послуги та її види / Ю. Коваленко // Вісник КНТЕУ. – 2012. – № 2. – с. 38-46 2. Заблоцька Р.О. Особливості регулювання торгівлі послугами на багатосторонньому та регіональному рівнях / Р.О. Заблоцька // Світ фінансів. – 2008. – №3 (16). – С. 162-169 3. Пузанов І.І. Фактори впливу на зовнішньоторговельну політику країн в умовах лібералізації і глобалізації світової економіки / І.І. Пуза- нов Електронний ресурс. – Режим доступу http://archive.nbuv.gov.ua/ portal/soc_gum/pips/2011_2/tom2/607.pdf
4. Олефір А, Тіпанов О. Тенденції розвитку міжнародної торгівлі послугами в умовах динамізації конкурентного середовища / А. Олефір, О. Тіпанов Електронний ресурс. – Режим доступу http://archive.nbuv.gov.ua/ portal/soc_gum/mep/2009_8_9/08-3612/8_Olefir_Tipanov.pdf
5. Усенко О. Лібералізація торгівлі послугами в рамках преференційних торгівельних угод / О. Усенко Електронний ресурс. – Режим доступу р.
7. Demaret P., 1995. The Metamorphoses of the GATT from the
Havana Charter to the World Trade Organization. Columbia Journal of
Transnational Law, 34, рр.132-138.
8. Bagwell, Kyle W., George A. Bermann, Petros C. Mavroidis, 2010.
Law and economics of contingent protection in international trade, New York.
9. Wolfrum, Rüdiger, Peter-Tobias Stoll, Clemens Feinäugle, eds.,
2008. WTO – Trade in Services. Boston: Martinus Nijhoff Publishers.
10. Mattoo, Aaditya, Pierre Sauve, eds. 2003. Domestic Regulation and Service Trade Liberalization. Oxford University Press.
Н а дійшла до редколегії
И. Проценко, асп.
Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев

СОВРЕМЕННЫЕ ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ МНОГОСТОРОННЕГО РЕГУЛИРОВАНИЯ
МЕЖДУНАРОДНОГО РЫНКА УСЛУГ
Определены предпосылки становления и факторы развития международно-правового регулирования международного рынка
услуг. Выявлены основные элементы системы международно-правового регулирования сферы услуг. Исследованы особенности мно-
гостороннего регулирования международного рынка услуг в рамках ГАТС (ВТО). Определены причины интенсификации регионального
сотрудничества по вопросам регулирования международного рынка услуг.
Ключевые слова услуги, международный рынок, регулирование, регионализация, либерализация.

I. Protsenko, PhD student
Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv

MODERN TRENDS IN MULTILATERAL REGULATION
OF INTERNATIONAL MARKETS SERVICES
One of the main world economy's trends is the priority development of the service sector. Services, capital, information and technology
flows typically fall outside the scope of regulation of national governments. The particular relevance to the issues of international legal
regulation of international services market, therefore. Multilateral regulation of trade in services defined key provisions of the General
Agreement on Trade in Services (GATS). The role of GATS (within the WTO) is very important nowadays, because the agreement defines the
legal framework for trade in services, including in areas such as transport, investment, education, communications, financial services, energy,
water and movement of natural persons. Intensive growth of international trade in services has caused the need for the creation of
supranational institutions and a new level. The heist level of services liberalization achieved under such integration organizations as the EU,
NAFTA, OECD and UNCTAD for assistance. One of the main trends in multilateral trade regulation is increase the share of regional trade
agreements in the total volume of international trade cooperation.
Keywords: services, international market regulation, regionalization, liberalization.




82 ВІСНИК Київського національного університету імені Тараса Шевченка ISSN 1728-3817
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2014; 10(162): 82-88
УДК 330.4: 332
JEL I15
О. Піскунова, д-р екон. наук, доц.,
О. Осипова, асист.
ДВНЗ "КНЕУ імені Вадима Гетьмана, Київ

КЛАСТЕРНИЙ АНАЛІЗУ МОДЕЛЮВАННІ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ

На основі статистичних даних за регіонами України з використанням методу кластерного аналізу середніх
здійснено класифікацію регіонів України за структурою споживання базових продуктів харчування. Проаналізовано
взаємозв'язок між структурою споживання та рівнем продовольчої безпеки регіонів. Для визначення факторів, що
пояснюють виявлені міжрегіональні відмінності у структурі споживання харчових продуктів, застосовано метод
дисперсійного аналізу. Розглянуто вплив на обсяг та структуру споживання обсягів виробництва продуктів харчу-
вання, грошових доходів населення, вартості середньостатистичного набору продуктів харчування, а також частки
сільського населення в регіоні.
Ключові слова продовольча безпека, кластерний аналіз, міжрегіональні відмінності, споживання базових продук-
тів харчування.

Постановка проблеми. Забезпечення продовольчої безпеки на державному та регіональному рівнях є однією із найважливіших задач сьогодення. Вирішення цієї проблеми має спиратись на кількісне оцінювання рівня продовольчої безпеки, яке передбачає розробку та застосування комплексу економіко-математичних методів і моделей. Одним із аспектів такого оцінювання у регіональному розрізі є виявлення та аналіз можливих відмінностей між регіонами у споживані продуктів харчування, що викликані різними соціально-економічними умовами та звичками населення у харчуванні.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоре- тичним та практичним питанням продовольчої безпеки присвячена ціла низка наукових праць українських вчених. Дослідженнями у цій сфері займались, зокрема, ВР. Андрійчук, Б.М. Данилишин, О.І. Гойчук, АС. Лисе- цький, ММ. Одінцов, П.Т. Саблук, О.О. Шевченко та ін. Водночас дослідження продовольчої безпеки регіонів на основі емпіричних даних з використанням методів математичного моделювання майже відсутні. У роботі
[1] на основі процедури Парето-класифікації та зваженої процедури індивідуального рейтингування здійснено аналіз продовольчої безпеки регіонів України та їх ранжування. Проте зазначені методи дають лише загальне уявлення про рівень продовольчої безпеки регіонів і не дозволяють досліджувати міжрегіональні відмінності у структурі споживання населенням продуктів харчування та визначати фактори, які обумовлюють ці відмінності. Для цього необхідно застосувати інші методи багатовимірної статистики.
Методологія. У представленому дослідженні для виявлення та аналізу міжрегіональних відмінностей у споживанні продуктів харчування використовувались методи кластерного аналізу, які надають можливість розподіляти багатовимірні сукупності вхідних даних на однорідні групи так, щоб об'єкти всередині групи були подібними між собою згідно з деяким критерієм, а об'єк- ти із різних груп відрізнялись один від одного. При цьому класифікація об'єктів проводиться одночасно за декількома ознаками на основі введення певної міри сумарної близькості за всіма ознаками класифікації. Кластерний аналіз широко використовується у наукових працях українських економістів для дослідження структури соціально-економічних показників чи об'єктів: регіонів, підприємств, господарств, соціальних обстежень і т. д, які описуються багатьма апріорно однаковими факторами [2]. Так, зокрема, у праці [3] детально проаналізовано застосування методів кластерного аналізу в практичній діяльності підприємств та галузей економіки, у працях [4, 5, 6] проведено кластеризацію регіонів за різними наборами ознак з подальшою економічною інтерпретацією отриманих результатів.
Метою даної статті є дослідження на підґрунті методів кластерного аналізу міжрегіональних відмінностей у структурі споживання населенням України продуктів харчування, аналіз взаємозв'язку виявлених міжрегіональних відмінностей з рівнем продовольчої безпеки регіонів, а також визначення факторів, що їх обумовлюють.
Результати. Згідно із Законом України "Про продовольчу безпеку" під продовольчою безпекою розуміється таке соціально-економічне та екологічне становище, за якого всі соціальні і демографічні групи населення стабільно та гарантовано забезпечені безпечним та якісним продовольством у кількості та асортименті, що є необхідними і достатніми для фізичного і соціального розвитку особистості, забезпечення здоров'я населення України [7]. Зважаючи нате, що продовольча безпека є складним та багатоаспектним явищем, для цілей нашого дослідження будемо користуватись більш звуженим тлумаченням цього терміну, за якого продовольча безпека регіонів України нами розглядається у контексті забезпечення населення цих регіонів продуктами харчування. Вибір цих показників обумовлений, по-перше, тим, що серед низки індикаторів продовольчої безпеки найвагомішими є показники споживання продовольства
[8, 1], в той час як інші індикатори, як правило, лише опосередковано впливають на продовольчу безпеку.
По-друге, набір базових продуктів харчування визначається діючими нормативними актами України [7, 9] та існує достовірна щорічна статистична інформація щодо обсягів споживання базових продуктів харчування як в цілому по Україні, такі в регіональному розрізі [10]. Дослідження проводилось на основі статистичних даних Держкомстату України щодо щорічних обсягів споживання базових продуктів харчування за регіонами України у розрахунку на 1 особу населення. Розглядались статистичні дані щодо обсягів споживання наступних базових продуктів харчуванням яса там ясопроду- ктів у перерахунку нам ясо, включаючи сало і субпродукти (надалі м'яса); молока і молочних продуктів у перерахунку на молоко (надалі молока яєць риби і ри- бопродуктів (надалі риби цукру олії картоплі овочів та баштанних продовольчих культур (надалі овочів плодів, ягід та винограду без переробки на вино (надалі фруктів хлібних продуктів – хлібу, макаронних виробів у перерахунку на борошно, борошна, круп, бобових надалі хлібу або хлібних продуктів. Нарис наведено максимальні, мінімальні та середні значення споживання базових продуктів харчування у розрахунку на 1 особу населення (кг/рік) за регіонами України уроці Піскунова О, Осипова О, 2014



Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал