Художня інтерпретація проблеми української еліти впоемі Тараса Шевченка «І мертвим, і живим »



Сторінка1/5
Дата конвертації15.12.2016
Розмір0.78 Mb.
  1   2   3   4   5

Художня інтерпретація проблеми

української еліти впоемі Тараса Шевченка

«І мертвим, і живим...»
Бондаренко Н.Л., учитель української мови і літератури

Канівської гімназії імені Івана Франка
Мета: дослідити на матеріалі поеми «І мертвим, і живим...» художнє трактування Шевченком проблеми української еліти; розвивати інтерес дев'ятикласників до образного слова, виробляти вміння зіставляти літературний процес з історичними фактами; виховувати повагу до національних цінностей, здобутків українського народу, шану до історичного минулого рідного краю.
Обладнання: портрет Т.Г.Шевченка, збірка поетичних творів «Кобзар», картки із завданням, відеофільм, словники, ілюстрації до твору.
Тип уроку: засвоєння нових знань і розвитку на основі умінь та навичок.
І. Вступ. ( Уривок документального фільму « Тарас Шевченко « Заповіт») – 5хв.
Учитель

Доборолась Україна

До самого краю.

Гірше ляха свої діти

Її розпинають.

Замість пива праведную

Кров із ребер точать.

Просвітити, кажуть, хочуть

Материні очі.

Современними огнями,

повести за віком,

За німцями, недоріку,

Сліпую каліку.

Т.Г.Шевченко «І мертвим, і живим...»
Мій краю прекрасний, розкішний, багатий!

Хто тебе не мучив? Якби розказати

Про якого- небудь одного магната

Історію-правду, то перелякать

Саме б пекло можна.

І все то те лихо, все, кажуть, од Бога!

Чи вже ж йому любо людей мордувать?

А надто сердешну мою Україну,

Що ж вона зробила? За що вона гине?

За що її діти в кайданах мовчать?



Т.Г.Шевченко «Марія»
Біль за долю України ятрить душу, розриває серце. Страшний і розпачливий докір лунає з Шевченкових вуст. Та народжений він великою любов юдо неї і великою відповідальністю за її долю.

Де вихід?

Хто врятує «мою сердешну Україну» ?
II. Актуалізація опорних знань. Перевірка домашнього завдання. – 12хв.

Учитель

Сьогодні на уроці ми спробуємо знайти відповідь на це питання, а також, аналізуючи послання, поміркуємо над значенням національної еліти для розвитку держави та над основними мотивами поеми Тараса Шевченка « І мертвим, і живим...»


1. Як ви вже звернули увагу, це найдовша назва твору в «Кобзарі». До кого звертається Тарас Шевченко?

Тарас Шевченко звертається до «земляків». В образі «земляків» він вбачає сучасну йому національну еліту (українську інтелігенцію, українське поміщицтво - провідну верству нації). Серед старої еліти, дворян були нащадки козацької старшини. Але не всі вони залишилися патріотами. Більшість серед них зрікалися Батьківщини, тікали за кордон або лицемірно ховалися за маскою патріота. Отже, образ «земляків» тут розкрито всебічно: з соціального боку - це кріпосники, які пригноблюють простолюд, а з морального боку лицеміри, які чваняться своїм неправедним родом і визнають чужоземну освіту.


- Діти, як ви зрозуміли, хто такі «мертві, живі, ненарожденні»?

Українська нація - це минулі, нинішні та майбутні покоління, які відчували, відчувають і будуть відчувати зрідненість, духовний зв'язок із землею, що зветься Україна.



Презентація учнівських ілюстрацій до твору. Захист робіт.
Учитель. А ось Іван Франко пояснює, що це різні категорії людей. Мертві - ті, які занепали духовно і морально, живі - ті, які живуть і діють за законами правди і добра, ненарожденні - це ще не пробуджений народ до соціально та національно вільного життя.

2. Розкрийте питання жанру та композиції твору Тараса Шевченка «І мертвим, і живим... »

За жанром - це лірична поема - послання. Послання - біблійний жанр. Отже, можемо ствердити, що і поема Шевченка виростає з Біблійної традиції.

Доказом цього є епіграф до твору, взятий з Нового Заповіту з Першого соборного послання святого апостола Івана Богослова: «Аще кто речет, яко люблю Бога, а брата своего ненавидить, лож єсть». Як «Бог є світло...», так і любов повинна пронизувати усе наше єство до всіх і до кожного: до покійних, до живих і до ненарожденних. Така єдність і є символом нації для Тараса Шевченка. Це Послання вміщене наприкінці Нового Заповіту і звучить як останнє застереження братам. Особливу увагу на це рятівне для нас Послання звертає і сам автор. Я вважаю, що епіграф розкриває ідею поеми. Композиційно твір можна поділити на5 частин.


  1. Епіграф.

  2. Вступ (1-32 р.): критика української еліти і заклик до соціального примирення.

  3. Портрет сучасної поетової еліти (33-193р.)

  4. Узагальнення попередніх мотивів та підсумок (194-245р.)

  5. Завершення (246-261р.)- сутність твору.


Учитель

- Пригадайте, що називається поемою?

великий, здебільшого ліро-епічний віршований твір, у якому зображуються важливі події, яскраві, сильні людські характери, зображення подій супроводжується авторськими відступами.
3. Проаналізуйте образ автора. Яку роль у побудові твору відіграє цей образ? Знайдіть і зачитайте фрагменти твору, де він обертається до читачів обличчям то юродивого, то пророка, то сатирика-полеміста.
Довгі роки шукань, вагань і мук попередили появу поеми «І мертвим, і живим. Перша подорож на Україну 1843-1844 р.р. викликала глибоке співчуття до співвітчизників. Про це пише Тарас Шевченко у творах. Поема «І мертвим, і живим...» стала центральним твором збірки «Три літа», до якої ввійшли ще 32 поезії. У посланні поет виступає то як юродивий -«Тільки я, мов окаянний, //1 день, і ніч плачу /7 На розпуттях велелюдних»; то як пророк -«Схаменіться! будьте люди, бо лихо вам буде»; то як сатирик-полеміст - «Якби ви вчились так, як треба»; і як поет-громадянин, який дбає про долю своєї держави.
4.В який період творилася поема?

Цей період називається періодом «трьох літ» (1843-1845р.р.) Він не виник несподівано. Після відвідин рідної землі Тарасу Григоровичу відкривається гірка правда про тогочасний стан України, а саме про занепад української інтелігенції та про нашу історію. Т. Шевченко - наш національний поет. Він зміг відшукати й показати дорогу «братам незрящим, гречкосіям».


Учитель

- Пригадайте, як назвав 1845 рік творчості Т.Шевченка Євген Сверстюк? А твори цього періоду?

1845 рік - це «рік високого сонця», а твори цього періоду - «національні скрижалі».
III.Оголошення теми і мети уроку. – 3хв.

УчительТ. Шевченко болісно переживав трагедію свого поневоленого народу. Йому немовби відкрилася страшна загроза загибелі України як самостійної і

незалежної держави. Головною метою свого життя поет вважав зцілення душі української нації як запоруки її визволення у майбутньому. Отже, питання художньої інтерпретації проблеми української еліти є важливим і актуальним на всі віки. Темою сьогоднішнього уроку буде «Художня інтерпретація проблеми української еліти в поемі Тараса Шевченка

«І мертвим, і живим...»

Мета уроку: дослідити на матеріалі поеми «І мервим, і живим...» художнє трактування Шевченком проблеми української еліти; розвивати інтерес до образного слова, виробляти вміння зіставляти літературний процес з історичними фактами; виховувати повагу до національних цінностей, здобутків українського народу, шану до історичного минулого рідного краю.


Учитель.'>IV. Вивчення нового матеріалу. – 20хв.

Учитель. Діти, давайте звернемося до тлумачного словника і дізнаємся, що означає слово «інтерпретація»?

Інтерпретація - розкриття змісту чого-небудь; пояснення, витлумачення.


УчительТ.Шевченко інтуїтивно відчуває, що основна біда України - відсутність національної еліти. Як ви вважаєте, кого можна назвати представниками еліти і яка роль еліти в житті суспільства?

За тлумачним словником читаємо, що «еліта» від лат.- обираю. Це кращі люди нації, її мозок, її воля. Роль національної еліти в становленні та розвитку нації і держави величезна. Еліта оцінює сучасне, накреслює перспективи на майбутнє, виробляє суспільні ідеали.

На попередньому уроці ми прийшли до думки, що Т.Шевченко змоделював образ національної еліти у посланні і показав, якою вона повинна бути. Спробуємо розібратися у поставлених для кожної експертної групи учнів проблемних завданнях та ситуаціях і, як підсумок, змоделюємо образ ідеалу провідної верстви нації.

Запрошую до активної участі усіх учнів класу.


Учень 1 групи.Проблемне питання нашої групи «Художня характеристика української еліти».

І перше завдання - це змалювати образ «земляків» через систему художніх засобів.

Образ «земляків» автор змальовує через систему художніх засобів.

Епітети: «неситі очі»

Засоби комічного: іронія - «орли», «смердючий гній»;

Сарказм: «куций німець узлуватий»;

Сатирична гіпербола: «славних прадідів великих правнуки погані»;

Гіпербола: «раби, подножки, грязь Москви, // Варшавське сміття - ваші пани»;

Афоризми: «І на Січі мудрий німець // Картопельку садить», «Доборолась Україна //До самого краю. // Гірше ляха свої діти її розпинають».

Отже, опис «земляків» містить у собі негативно - комічне забарвлення.


Учитель. Які ви знаєте засоби комічного? Чим відрізняється сатира від сарказму?

Учень.Сатира – це гостре висміювання, а сарказм – це злісне глузування.

Наступне завдання: розкрити прийоми зображення «образу світу» Тарасом Шевченком у посланні.

Тарас Шевченко використовує знаки - символи: «воля», «правда», «кров», а також образи світової літератури: Коллар, Ганка; біблійної - Господь; історії: Тамерлан, Брут, Коклес. У творі є чимало афористичних висловлювань.

Учитель. Зачитайте, які афористичні вислови виписали?

Учень. «І на Січі мудрий німець картопельку садить», «Доборолась Україна до самого краю», «Великих слів велику силу - і більш нічого», «Бо хто матір забуває, того Бог карає», «Що ми? Чиїх батьків?», «Якби ви вчились так, як треба...»

Учень. Кожен учень нашої групи підготував питання, згідно визначеної проблеми «Художня характеристика української еліти». Пропонуємо іншій групі учнів взяти активну участь в обговоренні.

(Гра на актуалізацію навчального змісту «Писана тайстра». Із скриньки учні 2 команди по черзі дістають картки із запитаннями й усно відповідають).
1. Що оскаржує Тарас Шевченко у «земляках»?

Оглухли, не чують,

Кайданами міняються,

Правдою торгують.

(Т.Шевченко оскаржує злоначинающу сутність «земляків»)
2. Як змальовані «земляки» у даних рядках:

І Господа зневажають,

Людей запрягають

В тяжкі ярма. Орють лихо,

Лихом засівають.

(Українські кріпосники байдужі до людських бід).


3. Який засіб комічного використав автор, змальовуючи «земляків»?

А ви претеся на чужину

Шукати доброго добра, Добра святого...

(Синонімічні варіації).


Учитель. Зверніть увагу, якестилістичне значення має дієслово «претеся»?(Негативно - зневажливий відтінок. Тут ідеться про людей, які зрікаються свого і втручаються в сім'ї чужих народів).

  1. Поясніть «і всі мови слав'янського люду - всі знаєте... А своєї // Дастьбі»

  2. Як називають людей, що «правдою торгують»?(Запроданці).

6.Як говорять про таких людей, що «і все те бачив, і все знаю»?(Надмірна самовпевненість).

7.Від чого застерігає Т.Шевченко?«... а ви претеся на чужину шукати доброго добра» (Автор застерігає від слабодухості).

8.Який це художній засіб?

«... а то залізете на небо...

Немає й Бога, тілько я»

(Сатирична гіпербола).

9.Про яку трагічну сторінку історії згадує Тарас Шевченко у цих словах: «Славних прадідів великихПравнуки погані»?

ІО.Наведіть приклади сарказму в творі.

(«Польща впала, II Та й вас роздавила!», «У нас воля виростала... // Кров'ю вона умивалась, // А пала на купах, // На козацьких вольних трупах, // Окрадених трупах!»,
« Моголи! Моголи!» // Золотого Тамерлана // Онучата голі».

11. Який засіб комічного передають дані рядки у творі «...Що ж ти такеє?» // «Нехай скаже // Німець. Ми не знаєм»?(Синекдоха, риторичне запитання).


Учитель. Кого називає Т.Шевченко німцями?(У примітках до «Кобзаря» читаємо: «І на Січі мудрий німець картопельку садить... - йдеться про заселення півдня України німцями - колоністами наприкінці 18 - на початку 19 століття)
Учитель. За словами М.Гоголя, німцями називали кожного іноземця. Звернемо увагу на епітети «куций» і «узловатий», «куций» - значить, має «бездушний розум, з відсіченою душею», а «узловатий» - заплутаний, якого дуже важко зрозуміти.

- Подумайте, з якою метою автор використовує дані художні засоби?

Щоб отямити необачних дітей України, застерегти їх від національного самозабуття, попередити про трагічні наслідки, навернути на добру дорогу.
Слово надається учням 2 групи.

Учень. Проблемне питання нашої групи - «Ідеал провідної верстви нації за поемою Т.Шевченка«І мертвим, і живим... »

На основі поеми ми створили калейдоскоп виразів - тверджень, якою повинна бутинаціональна еліта. Пропонуємо учням 1 групи скласти власну інтерпретацію до авторської фрази.



(Метод «Перифрази». На дошці прикріплюються різнокольоров у вигляді

сонечка стрічечки з надписами).

  1. «будьте люди» - дорівнятися до себе.

  2. «умийтеся» - моліться.

  3. «Обніміте ж, брати мої, // Найменшого брата» - мати страх Божий і щиру жертовну любов.

  4. «Розкуйтеся!» - припинити знущання з народу.

  5. «братайтеся!» - заклик до боротьби і єдності всіх патріотичних сил України.

  6. «В своїй хаті своя й правда, //1 сила, і воля» - служіння своєму народові.

  7. «Учітеся, читайте, //1 чужому научайтесь, // Й свого не цурайтесь» - інтелектуальний рівень повинен формуватися на національному грунті.

Отже, ми прийшли до висновку, що основними духовними складовими внутрішнього світу істинної еліти є ВІРА - ПРАВДА - НАДІЯ - ДОБРО - ЛЮБОВ – СВОБОДА

Учитель. Увага! Ви назвали серед духовних цінностей внутрішнього світу національної еліти ЛЮБОВ



  • А як же тоді розуміти слова Т.Шевченка:

Гірше ляха свої діти

Її розпинають?

Значить, поет зневажав національну еліту? Чи є породженням зла така нелюбов Шевченка?

Так, але це не є зневагою чи презирством до ближнього, це є протестом проти байдужості, лицемірства, рабства, відчаю, жорстокості.


Учень. Яким повинен бути ідеал провідної верстви нації, ми намагалися це відтворити через систему знаків - символів у презентації.(Показ презентації з коментарем учня).
V. Підсумок – 4хв.

Учитель. Таким чином, виділіть основні мотиви поеми Т.Г. Шевченка «І мертвим, і живим...» і запишіть їх у зошити.

Служіння Україні;

« Якби ви вчились так, як треба...»;

Єднання всіх патріотичних сил України.



Учитель. Отже, проблема української еліти дуже гостро постає на сьогоднішній час, особливо на тлі загрозливих процесів наростання проявів бездуховності,наступу «масової культури». І дуже важливо не втратити найбільшу цінність - духовну та національну свідомість. Тарас Шевченко на це неодноразово наголошував.

- Пригадайте, які твори Т.Шевченка мають спільні мотиви з «Посланієм»? («Сон», «Розрита могила», «Єретик», «Кавказ»)


Учитель. Запишемо висновок уроку у зошити:Основними духовними складовими внутрішнього світу істинної еліти є ВІРА - ПРАВДА - НАДІЯ - ДОБРО - ЛЮБОВ – СВОБОДА

Проте, якщо у вказаних вами творах поет висміює українське панство, то у посланні « І мертвим, і живим...» він вперше виступає із закликом схаменутися і змінити себе в ім'я щасливої долі рідного народу та процвітанні України!

Як писав Леонід Білецький: «... від проводу України, від її інтелігенції Шевченко вимагає на віки вічні отого духовного, себто повного переродження, повної відданости і любови до народу, абсолютного служення своїй Нації. І це - єдиний шлях України до визволення й єдиний шлях шукання Бога».

Справу Тараса Шевченка продовжує Іван Франко. У «Пролозі» до поеми «Мойсей» він виступає за незалежність України та підкреслює роль духовних цінностей для майбутніх поколінь.

Народе мій, замучений, розбитий,

Мов паралітик той на роздорожжу,

Людським презирством, ніби струпом, вкритий!

Твоїм будущим душу я тривожу,

Від сорому, який нащадків пізніх

Палитиме, заснути я не можу.



Іван Франко

Свою Україну любіть,

Любіть її. Во врем'я люте,

В останню, тяжкую минуту

За неї Господа моліть...

Тарас Шевченко
VI. Домашнє завдання. – 1хв.

Написати твір - роздум на одну з тем:



  • «Нема на світі України, немає другого Дніпра»,

  • «В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля».

Використана література
1.Шевченко Т. Повне зібрання творів: У 12 т.-К.:Наукова думка, 2001.

Т.1:Поезія 1837-1847.-784с.

2.Клочек Г.Енергія художнього слова.-К.:Дніпро, 2007.-155с.

3.Пахаренко В. Начерк Шевченкової етики.-Ч.:Брама-Україна, 2007.-207с.

4.Пахаренко В. Незбагнений апостол.-Черкаси:Брама, 1999.-296с.

5.Пахаренко В. Шкільне шевченкознавство.-Черкаси:Брама-Україна,2007.-254с.

6.Полюга Л. Збірний образ української еліти в посланні «І мертвим, і живим…»//Дивослово.-2006.-№11.-С.16-18..

7.Сверстюк Є. Шевченко і час.-Київ-Париж:Воскресіння, 1996.-157с.



Додаток
завантаження3bf9a31994a4faf0
і мертвим і живимxxxч

Малюнок виконала учениця 9 класу Логвиненко Марина




Урок літератури рідного краю.9 клас

Шевченко у фольклорі Канівщини
Шокур О.В., учитель української мови і літератури

Канівської гімназії імені Івана Франка
Мета: знайомство з літературним краєзнавством Канівщини, показати велич і неповторність Т. Шевченка; вироблення вмінь і навичок виразного читання, акторської гри, самостійної роботи; виховання почуття патріотизму, гордості за свій народ, любові до рідного краю.
Обладнання: портрет Шевченка, виставка творів про Шевченка, стенд-експозиція “Літературними стежками”, презентація «Шевченко і Черкащина»
Спом'янімо ж, пани- браття,

Святого ми нині!

Не вмерлого, а живого –

Бо слово не гине.

Форма в форму міняється

Від віку до віку, -

Та без краю і без міри

Жив дух чоловіка.



Юрій Федькович

Тарасові Ш.

Хід уроку

І. Повідомлення теми , мети, завдань уроку

ІІ. Актуалізація опорних знань

Вступне слово вчителя. Декламування епіграфа.

Постать Тараса Григоровича Шевченка в українській літературі – одна з найпомітніших. Вона належить до тих, що з плином часу дедалі більше ваблять уми поколінь.(читає вірш П.Гірника)



Запитують мене у класі діти:

- Скажіть, письменник скільки заробля? -

... Відкіль оця хвороба - все на світі

Ще змалечку підбити до рубля?!

... Урок. Шевченко. Не згаса вовіки

Освячене кріпацтвом визнання.

Цікавитесь, який мав заробіток?

Отримав десять років заслання.

Його вінець - над золоті корони,

Задосить було муки і покар.

Писати й малювати заборона -

Оце його був другий гонорар.

Не каявся. Писав у казематах.

Відрікся від щедрот і нагород.

І не зважав на цензорів пихатих -

Яка цензура викреслить народ?!

А допити, а вічні протоколи?

Священна будь, невтолена жаго!



Невже і ви не чуєте ніколи,

Як плаче слово голосом його?

А він згорів. І так бува не часто.

За гроші промовчав би - і живи.

Шевченко і сьогодні наш сучасник,

Бо з його болю починались ви.

Політика, освячена царями, -

Понівеч, зрадь, купи чи задуши!

...Його життя написане сльозами,

Що запеклися кров'ю на душі.

У кожний звук, у кожний тон у слові

Крізь чорноту минущних лихоліть

Услухайтесь! Почуйте в його мові

Те, що лікує, плаче й попелить.

Почуйте серцем голос несхололий.

Вдивітеся у змучене лице.

Ви рідну мову чуєте у школі.

А чим йому заплатите за це?




2. Перевірка домашнього завдання. Оцінювання спадщини Шевченка видатними діячами мистецтва.
Учень._Тодось_Осьмачка'>Учень.Іван Франко, «Присвята»: «Він був сином мужика, і став володарем в царстві духа. Він був кріпаком, і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком, і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим. Десять літ він томився під вагою російської солдатської муштри, а для волі Росії зробив більше, ніж десять переможних армій. Доля переслідувала його в житті скільки могла, та вона не зуміла перетворити золота його душі у ржу, ані його любові до людей в ненависть і погорду, а віри в Бога - у зневіру і песимізм. Доля не шкодувала йому страждань, але не пожаліла втіх, що били із здорового джерела життя. Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті - невмирущу славу і всерозквітаючу радість, яку в мільйонів людських сердець все наново збуджуватимуть його твори.

Отакий був і є для нас, українців, Тарас Шевченко».


Учень.Тодось Осьмачка(1895-1962 - відомий український поет і прозаїк, політичний емігрант): «Я певний, що якби Шевченко з'явився перед Шекспіром і Ґете, то вони б мали його перед своїми духовними очима як божество, щось подібне до Богочоловіка. Бо Шевченко збільшив славу Спасителя як людинолюба».
Учень.Леонід Білецький (1882-1955 - видатний український літературознавець, політичний емігрант): «Ні одна книжка у світовій літературі не мала такого значення, як «Кобзар» для України. Наче сонце, освітила вона рідну землю, огріла теплом рідного слова, любов'ю, омочила Україну сльозами, огорнула покривджену, знівечену народну душу ласкою, співчуттям, відкрила народові його минуле в таких картинах, які не забуваються ніколи... Одне слово - показала всі рани, всі болі, всю трагедію українського народу в його родиннім, національнім і соціальнім житті... Ось як заговорив недавній кріпак, панський попихач, наймит, він виявив таку силу своєї творчості, що вся провідна еліта української інтелігенції визнала його за свого найбільшого поета, від якого можна розпочинати свій власний розвиток поезії, не за чужими зразками, а із свого власного джерела поруч усіх найбільших літератур світу. Тому й успіх «Кобзаря» був небувалий».
Учень. П. Куліш. “Високо над нами підняв Шевченко поетичне світло своє - і стало видно по всій Україні, куди з нас кожен мусить простувати”.
Учень. Василь Барка,справжнє прізвище - Очерет (1908 - 2003 - визначний сучасний український письменник і мислитель, політичний емігрант): «Шевченко зобразив саме серце людини, всю сферу життя її душі - як один всесвіт, найсправжніший і найважливіший, з безперервною протиставою в ньому між двома сторонами: «незлобних, праведних», як діти - і, як звірі, «скажених», деспотичних. В зображенні вселюдського серця і сама поезія Шевченка стала, можна сказати, без помилки, найсердечнішою в історії світової лірики. Ніхто так відразу і так повно не змушував звучати найщиріші й найніжніші струни: десь на останніх глибинах серця, куди ніхто з людей не проникав поетичними словами».


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал