Хрестоматі я з літературного читання для 2 класу 2013



Сторінка5/5
Дата конвертації15.12.2016
Розмір0.72 Mb.
ТипПротокол засідання
1   2   3   4   5

Науково – художня література
Олександр Копиленко

Олександр Копиленко — письменник - природолюб. Коли читаєш його твори, то ніби перебуваєш на лоні природи.

Письменнику добре відоме життя птахів і звірів. Він часто вибирався в ліс, на річку, в поле. Враження від цих прогулянок лягли в основу творів. Оповідь письменник веде від свого імені. Автор не тільки допомагає нам глибше пізнати природу, а й заохочує до спостережень, закликає охороняти все живе.

ВЕСНА У ЛІСІ
У білки народилися малята-білченята. Вони зовсім безпомічні, сліпі, голі, схожі на мишенят, тільки більші трохи. Білка-мати перші дні й не покидає їх самих, усе відігріває, годує.

А от зайченята зовсім інші... Минулого року, на початку березня місяця, ми з товаришем швидко вийшли з-за кущів заростей торішнього бур’яну. Вітер був сильний... Глядь, зайчиха пострибала в другий бік від нас. А на вогкому бур’яні, біля сніжку, метушаться двоє малесеньких зайченят. Вони страшенно перелякались, побачивши таке страхіття — дві довгоногі високі постаті.

Ми їх не чіпали, і вони наче крізь землю провалились, так швидко сховались в колючому чагарнику...

А ось кажан, летюча миша, ще висить вниз головою у дуплі. Але вже сняться йому сни про те, що він безшумно літає і ловить нічних комах. Він уже незабаром вилетить. А зараз нехай досинає свою зиму.

Ось мурашина купа, і мурашки починають прокидатись. Сонні вони які, неповороткі... Мабуть, ще й не чують, що навколо співають синиці, коноплянки, чижі...


  • Про який весняний місяць розповідається в цьому оповіданні? Доведи свою думку словами оповідання.

  • Що нового ти дізнався про білченят?

  • Закінчи речення:

Не зайченята безпомічні, сліпі й голі, а...

Не білченята сплять вниз головою, а...

Не кажанята сонні й неповороткі, а…

ЖОВКНЕ ЛИСТЯ
Вкривається багрянцем клен. Він стоїть на узліссі замріяний, ніби сумує, що надійшов жовтень. Іноді тихо вронить вирізьблений свій лист. А налетить вітер і почне безжально зривати осінню красу зажуреного клена, оголить його і гулятиме серед голого гілля.

А яка ніжна, золота берізка на тлі синюватих ялинок, зеленавих сосен. Вона опустила свої віти і теж журиться, що скоро прийдуть холоди.

Деякі квіточки ще не хочуть здаватись, поспішають доцвісти, поки перші морозці не вдарять по них. Але й ці останні квіти теж ніби насторожено зажурені.

Високо вгорі дзвінким передзвоном курличуть трикутники журавлів. Прямують на південь, поспішають. Десь перегукуються вгорі над нами і дикі гуси. На півночі вже холодно їм.

На піщаних косах річок жирують і північні качки, цілими величезними табунами. Вони дуже сторожкі і близько не підпускають мисливців.



    • Поміркуй, чому клен замріяний.

  • Знайди у тексті оповідання і прочитай слова, якими змальовано берізку.

  • А якими ти уявляєш осінні квіточки? «Намалюй» їх словесну картину.

  • Що нового ти дізнався про пташок?


АЛЕВТИНА ВОЛКОВА

Алевтина Волкова випустила чотири книжечки під рубрикою "Якщо уважно довкола подивитися", які ведуть у світ природи. У своїх оповіданнях письменниця прекрасно описує різні прикмети, за якими можна спостерігати навколо себе. Це дає можливість побачити і відчути багатогранність й неповторність природи у різні пори року.

Алевтина Волкова використовує лагідні і теплі слова, що зачаровує маленьких читачів і заохочує робити щось корисне для збереження й збагачення рідної природи.
СІЧЕНЬ - ПРОСИНЕЦЬ
Січень – року початок, зимі середина, найбільш суворий з місяців. Народна мудрість каже, що у січні сонце повернуло на літо. А зима – на мороз. У цьому місяці найбільш ясні сонячні, але разом з тим і морозні дні. Сонце іноді при сильному морозі видається наче у кільцях. Це ознаки стійких морозів. За таку особливість і дістав місяць січень у давнину назву «просинець», а ще – «льодяний місяць», «лютовій».

Під міцною кригою застигли річки та озера. У казковій красі заснули бори та діброви. Глибокий зимовий спокій охопив природу.

Та що це? У морозяній тиші лісу чути якісь дивні звуки: то кришталевий дзвін, то тихе булькання. У глухому куточку засніженого лісу, серед острівця зелено – сріблястих ялин, дзвенить незамерзле джерельце. Клубочиться хмаринка пари, а над нею на голих гілках дерев, що нахилились до води, дрімають рябчики – гріються. Такі джерельця не замерзають і в люті морози. Вода пробивається через шар землі і на морозі здається теплою. Часто біля таких місць узимку збираються всі мешканці лісу не тільки напитися, але й погрітися. А навколо панує холод, усюди лежить сніг.

Та в кожній бруньці дерева, в корінці під снігом продовжується ледь помітне життя. Воно і на полях під снігом, і на луках…пройде ще небагато часу – і проб’ється життя назовні.





  • Поясни, як ти розумієш назву оповідання А. Волкової.

  • Які назви місяця січня згадує письменниця? За які особливості він їх «дістав» ?

  • Знайди в тексті народну прикмету. Поясни, як ти її розумієш?

  • Відшукай у тексті оповідання пояснення про те, чому джерельця не замерзають і в люті морози?



ВЕСНА СВІТЛА
Ще лежить надворі сніг, у затінку – зима, а на осонні – калюжі й перші проталини. Сніг під ногами вже м’який: станеш на нього – зразу ж провалюєшся. Вночі ще мороз, а вдень сліпуче світить сонце. Вдалині сніг здається зовсім синім, а повітря свіже, і пахне незвично. Навколо так світло і якось по – новому радісно! Сонячне проміння лагідно гріє руки й обличчя. Воно зовсім не таке, як взимку, а густе, золотисте. З кожним днем сонечко все вище й вище піднімається над землею, усміхається людям. Посвітлішали фарби неба, стало воно тепер голубішим, просторішим. Від тепла сніг починає скрізь танути. На полях з’являються вже не тільки проталини, а й суцільні чорні смуги землі. Лише в лісі, між деревами, у глибоких западинах та ярах, куди ще не заглянуло сонечко, лежить сніг.

Ще кілька днів – і загомонять веселі струмочки. Утворяться вони від талого снігу. І все це – струмки і проталини, перші купчасті хмари, радісне пожвавлення в природі – і є ранньою весною, весною світла, її початком.





  • Про які весняні зміни в природі розповідає А. Волкова у своєму оповіданні?

  • Відшукай у тексті оповідання і прочитай, що говориться про повітря.

  • Чи відчував (-ла) ти запах весняного повітря? Як воно «пахне»?

  • Як ти розумієш вислів «загомонять веселі струмочки»?

  • Чому оповідання має таку назву? Обґрунтуй свою думку.



Юрій Старостенко
Юрій Старостенко народився в Білорусії. Змалечку майбутній письменник захоплювався красою рідної природи. А коли у віці одинадцяти років разом з батьками переїхав до Києва, так само щиро закохався в українські краєвиди.

Дружба з Олександром Копиленком надихнула митця на написання творів про природу нашого краю. Коротенькі оповідання Юрія Старостенка цікаві й живі. Головними героями в них виступають тварини, рослини, природні явища, наділені людськими властивостями, здатні мислити, сумувати й радіти. Він написав про природу Карпат ”Рідні гори”,”Ловись рибко”.


СМІЛИВА ЗОЗУЛЬКА
Коли повертається з вирію зозулька, вже і ліс, і гай стоять зелені.

- Ку-ку, ку-ку!

- Чуєте, зозуля кує! Радіють люди.

Щодня більшають на деревах листочки, простягають зелені рученята молоді пагінці. І тут раптом виповзає на листячко страшна волохата гусінь!

- Бр-р-р!..-тремтить з остраху синиця.

- Йой! – задкує мухоловка.

- Тюй-тюй-тюй! – репетує повзик.

А гусінь уже їсть собі ніжне листячко.



  • Треба зозульку покликати! – гукає хтось. – Тільки вона цієї гусені не боїться…

Прилетіла зозулька і всю гусінь винищила. От добре, що в нашому лісі живе така пташка!


  • Яку пору року описано в оповіданні? Доведи свою відповідь рядками з тексту оповідання.

  • Чому автор назвав зозульку сміливою? Прочитай, як він описує переляк інших пташок.

  • Знайди рядки, у яких подано цікаві відомості про зозулю. Прочитай їх виразно.



Чи знаєш ти? Зозулю називають ключницею вирію. Ця пташка першою відлітає в теплі краї. Тому в народі кажуть, що вона відмикає ключами ворота вирію. Навесні зозуля прилітає останньою – зачиняє ворота вирію.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал