Хід заходу: 9 листопада – День української писемності та мови



Скачати 83.08 Kb.
Дата конвертації09.05.2017
Розмір83.08 Kb.
Виховний захід-гра до Дня писемності

Мета: ознайомити учнів з виникненням писемності, першодрукарів, значення письма і книги в житті людини, з Указом Президента України про відзначення щорічно цього свята. 

Хід заходу:

9 листопада – День української писемності та мови
Це свято встановлено в нашій країні 9 листопада 1997 року. Цього ж дня православна церква вшановує пам'ять святого преподобного Нестора-літописця. 
Преподобний Нестор-літописець – киянин, у сімнадцять років прийшов у Києво-Печерську лавру послушником. Прийняв його сам засновник монастиря преподобний Феодосій. Молитвою та послухом юний подвижник невдовзі перевершив найвидатніших старців. Під час постригу в ченці Нестор був удостоєний сану ієродиякона. Книжкова справа стала змістом його життя. 
Найвизначнішою працею Нестора - літописця є «Повість временних літ» - літописне зведення, складене у Києві на початку ХІІ століття. Це перша у Київській Русі пам’ятка, в якій історія держави показана на широкому тлі світових подій. Преподобний Нестор довів розповідь з літописних зведень кінця ХІ століття до 1113 року. Всі наступні літописці лише переписували уривки з праць преподобного Нестора, наслідуючи його. Але перевершити так і не змогли. «Повість временних літ» була і залишається найвидатнішою пам’яткою слов’янської культури. Тому преподобного Нестора-літописця можна по праву вважати батьком не лише вітчизняної історії, а й словесності. 
Впродовж кількох століть український народ привчали до думки про нібито «вторинність» української мови, ретельно приховуючи від українців величезний масив української ж писемності, історії та культури, яка сягає глибокої давнини і нараховує багато тисячоліть. За науковими реквізитами лінгвістів, мова української народності почала формуватися ще у VІ-ІХ столітті. Процес унормування загальнонародної української мови вчені відносять до ХІІІ-ХІV століття. У різні періоди літературна мова української народності поєднувала в собі елементи давньоруської писемної мови (Х-ХІІІ століття), українсько - білоруської (ХІV-ХV ст.), слов’янської, староукраїнської («простої мови») , церковнослов’янської (ХІV-ХVст.). Інтенсивне формування нової української мови дослідники відносять до другої половини ХVІІІ-ХІХ століть. Зачинателем сучасної української літературної мови вважається І.П.Котляревський, а основоположником – Т.Г.Шевченко. Разом з розвитком писемного слова український народ став великою нацією, здатною вирішувати питання будь-якої складності й ваги. 


Звучить пісня Петра Клименка «Мова». 

Читці: 
1. Як прислів’я чудове, 
Йде від роду до роду
Що народ – зодчий мови, 
Мова – зодчий народу. 

2.Як путівець між нивами – проста, 


Барвиста, наче далеч веселкова, 
Такою увійшла до нас в уста 
І в долі заясніла наша мова. 
З роси, проміння, шуму колосків 
Вона дарує чисте першослово, 
Аби з ясних слов’янських берегів 
У світі засвітитися дніпрово. 

3.Видатні люди різних епох і поколінь зверталися до української мови, як до першоджерела, першооснови вітчизняної науки, освіти і культури. 

4."Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова, ота жива схованка його духу, його багата скарбниця", - сказав Панас Мирний. 

5."Мова – це доля нашого народу, і вона залежить від того, як ревно ми її плекатимемо" ,- стверджував Олесь Гончар. 

6.Відомий педагог Василь Сухомлинський говорив: "Без поваги, без любові до рідного слова не може бути ні всебічної людської вихованості, ні духовної культури". 

7.Закликом звучать слова М Рильського: "Мова - втілення думки. Що багатша думка-то багатша мова Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її". 

Ерудит – шоу знавців української мови. 
(Конкурсні завдання у цікавій формі, що проводяться в декілька турів.) 

1 тур. Розминка. "Чи знаєш ти алфавіт?" 
Учасники гри вишиковуються у алфавітному порядку. Кожен учень називає по порядку 5 букв алфавіту. Хто помиляється – виходить із гри. 

2 тур. "Сховані слова" 
1. Електрична енергія (струм) 
2. Метал, що використовується для паяння (олово). 
3. Підколінні сухожилля (жижки). 
4. Запалення слизистої оболонки носа (нежить). 
5. Синонім слова равлик (слимак). 
6. Верхні краї посуду (вінця). 

3 тур. "Продовж прислів’я" 
1. Книга вчить . . . 
2. Не кажи не вмію . . . 
3. Зробив діло . . . 
4. Слово не горобець . . . 
5. Хто рано встає . . . 
Для глядачів. Пояснити прислів’я. 
1.Під носом косовиця, а голові ще й на зяб не орано. 

4 тур. "Проявити кмітливість" 
Відгадати слова-побратими 
1) На неї птах сідає, 
Вона його гойдає, 
А звук ви замініть – 
Звірятком стане вмить. (гілка-білка) 
2) Люблять нас усі збирати 
Після дощику в ліску, 
А як букву Г відняли, 
Будем плавати в ставку. (гриби-риби) 
3) Гуде собі, літає. 
З квіток нектар збирає. 
А якщо ДЖ зітерти - 
Буде в шафі одяг жерти. (джміль-міль) 

5 тур. "Для найкмітливіших" 
1) Чого багато має золото, 
Менше озеро, ще менше море, 
І зовсім не має ріка? (0) 
2) Чим закінчується зима і весна? (а) 
3) Що знаходиться в середині школи? (0) 
4) Що стоїть між стелею і підлогою? (і) 

6 тур. "Відредагуй" 
1) Світять фонарі (ліхтарі) 
2) Опасний поворот (Небезпечний) 

7 тур. "Поетичний" 
Напиши 4 рядки вірша за поданими римами. 
(Знає і мала) ДИТИНА- 
(Батьківщина в нас) ЄДИНА. 
(І вона про всіх нас) ДБАЄ, 
(Як у світі жить) НАВЧАЄ. 
Переможець той, у кого вірш вийшов кращий. 
Він отримує 12 б. у журнал. 

Читці: 
1. Ти зрікся мови рідної. Тобі 
Твоя земля родити перестане, 
Зелена гілка в лузі на вербі 
Від доторку твого зів’яне. 
2. Ти зрікся мови рідної. Ганьба 
Тебе зустріне на шляху вузькому. 
Впаде на тебе, наче сніг, журба – 
Її не понесеш нікому. 
3. Коли забув ти рідну мову – 
Біднієш духом ти щодня; 
Ти втратив корінь і основу, 
Ти обчухрав себе до тла. 

Учитель: Не варт поваги та людина, яка забула мову своїх батьків. Вона зреклася свого народу, його минулого. А без нього немає й майбутнього. 

Читач: Поезія Дмитра Білоуса «Коли забув ти рідну мову». 


Мова і писемність у цікавих фактах
 
(виступи юних мовознавців) 

Найдавніша згадка про «руську» мову на території сучасної України належить до 858 р. Слов'янський просвітитель Костянтин (Кирило), філософ, описуючи своє перебу¬вання у кримському місті Херсонесі (Корсуні) під час подорожі з Візантії до хозар, зазначає, що «чловька обргать глаголюща руською бседою». 


Уперше українську народну мову було піднесено до рівня літературної наприкінці XVIII ст. з виходом у 1798 р. першого видання «Екеїди» І. П. Котляревського, який вважається зачинателем нової української літературної мови. 
Першою спробою фіксації і лексикографічного відображення живої народної української мови вважається невеличкий словник, доданий до першого видання «Енеїди» І. П. Котляревського 1798 р.
 

Писемність 


Найдавніша згадка про те, що писемність існувала на східнослов'янських землях і в тому числі на території сучасної України ще до запровадження християнства, належить до 858 р.
 
Найдавніша пам'ятка слов'янської писемності — київські глаголичні листки, датовані кінцем X — початком XI ст. Ці сім невеликих аркушів глаголичного письма зберігаються в Центральній науковій бібліотеці АН УРСР у Києві.
 
Найдавніша пам’ятка писемності Київської Русі — «Ізборник Святос-лава», укладений 1073 та 1076 рр. для київського князя Святослава Ярославича.
 
Найдавнішими пам'ятками, написаними на території України на папері, є львівські адміністративні книги, які датовані XIV ст. і зберігаються у ЦЦІА у Львові.
 

Букварі 
Перший друкований буквар, виданий українським автором, мав назву «Наука до читання й розуміння слов'янського письма» і побачив світ у Вільні в 1596 р. стараннями Лаврентія Зизанія. До книжки було додано словник, який містив 1061 слово.
 
Першим букварем, виданим в Україні, був «Буквар» («Азбука»), надрукований у 1574 р. у Львові першодрукарем Іваном Федоровим. Книжка складалася з абетки, складів, зразків відмінювання і короткої читанки. До нас дійшов лише один примірник, який знайдено в Римі 1927" р. Зберігається в бібліотеці Гарвардського університету (США). Факсимільне видання було здійснено в Києві 1964 та 1974 рр.
 

Граматика 
Найдавніша в Україні граматика під назвою «Граматика доброглаголиваго еллинословеского язика» була видана Ставропігійською друкарнею Львівського братства у 1651 р.
 
Першою відомою нам граматикою старої української мови є «Граматика словєнская...» І. Ужевича. Рукопис, датований 1643 р., виданий фототипічним способом у перекладі сучасною українською мовою у 1970 р.
 
Першу друковану граматику української народно-розмовної мови — «Граматику малороссийского наречия» — випустив у 1818 р. у Петербурзі С.Павловський.
 

Підручник 
Першим вітчизняним друкованим підручником була «Азбука», надрукована першодрукарем І. Федоровим у Львові 1574 р. Це був також перший друкований підручник у східних слов'ян (див. також «Букварі»).
 
«Найдовговічніший» підручник. За «Граматикою словенською», створеною у 1619 р. Мелентієм Смотрицьким — викладачем Київської братської школи, навчалися учні російських, українських і білоруських шкіл протягом майже 150 років. М. В. Ломоносов назвав її «вратами вченості».
 

Словники 
Перший український словник, «Лексис з тлумаченням слов'янських слів на просту мову», складений після 1581 р. невідомим автором, лишився в рукописі. Він містив 96 слів. Автор підшив його до «Острозької Біблії», яка вийшла 1581 p., і в такому вигляді словник дійшов до нашого часу.
 
Перший друкований словник української мови з'явився у Вільні в 596р. Лаврентій Зизантій видав буквар «Наука до читання й розуміння слов'янського письма»
 
І додав до книжки «Лексис», тобто словник, який містив 1061 слово. Церковнослов'янські слова тут пояснюються простою українською мовою, яка майже тотожна теперішній.
 
Перший друкований український тлумачний словник «Лексиконь славеноросскій и имень тьлкованіе» випустив 1627 p. у Києві Павло Беринда. Поряд з церковнослов'янською лексикою він містив й українську народнорозмовну лексику, переклад і тлумачення близько 7000 слів.
 

Правопис 
Першим офіційним українським правописом вважаються «Найголовніші правила українського правопису», затверджені АН України і видані у 1921 р.
 

Слово 
Найдовше слово в українській мові. 31 літеру містить слово «рентгеноелектрокардіографічний».
 
Найбільша кількість синонімів. Згідно з «Коротким словником синонімів української мови», у якому розроблено 4 279 синонімічних рядів, найбільшу кількість синонімів має слово «бити» — 45.
 
Найчастіше й найрідше вживані слова. У «Частотному словнику сучасної української художньої прози» опрацьовано 25 книжок, 22 письменників і зафіксовано 33 391 різних слово загальної лексики.
 

О мово! Ночі колискова! 


Прийми мій радісний привіт!
 
Навік пройшла пора безславна.
 
Цвіти завжди, моя державна!
 
(звучить пісня «Україночка»)
 


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал