Харківська районна державна адміністрація Харківської області



Сторінка3/6
Дата конвертації01.01.2017
Розмір1.06 Mb.
1   2   3   4   5   6

Розділ 3.Уроки розвитку зв’язного мовлення

3.1 Сміливі діти вчаться як можна тварину пожаліти .
(переказ оповідання В. Сухомлинського «Петрик, собака і кошеня)
Словник: продовжувати збагачувати словник дітей словами-назвами свійських тварин та їх дитинчат (кішка - кошеня; собака - цуценя, свиня – порося; корова – теля, кінь – лоша). Вправляти дітей у підборі антонімів-прикметників до поданих слів-назв тварин (кішка – велика, а кошеня - ...; шерсть у кішки – гладенька, а у собаки - ...). активізувати словник дітей прислівниками на позначення емоційного стану (злякано, жалібно, сердито).

Звукова культура: сприяти оволодінню інтонаційним багатством мовлення (інтонація прохання, наказу), розвивати вміння розрізняти інтонацію прохання та наказу. 

Зв'язне мовлення: вчити дітей уважно слухати та сприймати твір, відповідати реченням за його змістом, встановлювати послідовність подій, переказувати оповідання за допомогою навідних запитань та схематичних малюнків. 

Формувати початкові уявлення дітей про сміливість як позитивну моральну якість людини.

Розвивати мовлення, мислення, увагу, пам'ять, уяву, емпатійні почуття

Виховувати: сміливість, турботливість.

Література: оповідання В. Сухомлинського «Петрик, собака і кошеня», іграшка-будиночок для тварин-мам, іграшки, що передають образ дорослих свійських тварин та їх дитинчат, картинки-малюнки «Кішка і кошенята», «Собака і цуценята»; малюнки виразу облич чоловічків (зляканого, жалібного, сердитого), 

 Хід уроку:


І. Організація дітей, ігровий прийом ( на столі у вчителя будиночок-ферма, в якому розташовані іграшки, що зображують свійських тварин; на столі у дітей - картинки, із зображеннями свійських тварин). 

- Діти, подивіться, хто в будиночку живе?

( З будиночку по черзі з’являються іграшки).

- Так, це корова. Яка вона за розміром? У кого є така картинка? 


2. Мотивація діяльності дітей на уроці.

- Малята, у наших тварин сталася біда – загубились їхні дітки. І вони прийшли до вас з проханням допомогти їм знайти їхніх дитинчат. 

- Як вони вас про це могли б попросити ? (інтонування речення ) 

- А можливо прохали вони вас так .

 Педагог промовляє речення з інтонацією наказу.


ІІ. Спільна ігрова діяльність дітей з педагогом (Д/гра «Чиї це дітки?»). 

1. Комунікативна діяльність.

- Ой, хтось там ще біжить та й плаче, маму загубив.

(З’являється іграшка – телятко)

- Хто це?... Так, теля.

- У кого його мама, як її називають? 

(Так само з’являються і знаходять своїх мам інші тварини)

- Малята, подивіться на своїх тваринок і скажіть, які за розміром мами, а які їх діти?

- Яка шерсть у кішки, а у собаки?

- Чи може теля бути дитиною свині? Чому? 

- На кого зі своїх батьків схожі ви? 

(педагог підводить дітей до висновку: діти схожі на своїх батьків – мати чи батька)


Д/гра «Хто в будиночку живе?» (гра проводиться аналогічно грі «Що в мішечку?»)

- Хто живе в будиночку? (діти відповідають сполученням слів: «корова з телям», «свиня з поросям», кінь з лошам» і т. д.)

- Де живуть ці тварини? Як їх ще називають?


ІІІ. Пізнавальна та пертворювальна діяльність. 

Д/гра «Знайди картинку» 

- Як ви думаєте, чи злякались дитинчата наших тварин, коли загубились і залишились самі, без мами. Скажіть і покажіть картинку, як вони дивилися (діти вибирають відповідне обличчя).

Активізація словника прислівником «злякано».

- А як просили вас мами дитинчат про допомогу? (жалібно). Знайдіть відповідну картинку.

- Як мами розмовляли зі своїми малюками, коли знайшли їх (сердито).

Діти знаходять відповідну картинку.


IV. Оцінно-контрольна діяльність.

 Вчитель розповідає дітям:

- Одного разу моє знайоме кошеня загубилося. Хочете дізнатися, що з ним трапилось далі?

Вчитель читає оповіданнята задає запитання за його змістом:

- Як звали хлопчика? Який він був?

- Куди йшов Петрик?

- Кого злякався хлопчик?

- Який був собака, а яке - кошеня?

- Що сказало кошеня Петрику? Як воно нявчало?

- Що зробив собака?

- Як можна назвати хлопчика, який він?

- А зараз ми спробуємо це оповідання записати за допомогою малюнків 

Вчитель показує схему і розполвідає оповідання ще раз, вказуючи на відповідні схематичні малюнки.

- А тепер ми будемо вчитись переказувати це оповідання, щоб вдома змогли розповісти його своїй мамі чи братикам, сестричкам.

Діти спочатку розповідають спільно за схемою, по частинах. А потім вчитель викликає одну дитину до дошки, яка повністю передає зміст оповідання, в цей час діти, дивлячись на схему, слідкують чи про все розповів товариш та оцінюють його розповідь.


V. Підсумок та аналіз уроку

- Діти, чи всі тварини знайшли своїх діток? Хто їм допоміг? Як можна назвати людину, яка нічого не боїться?

- Що треба робити, щоб не загубитись?

- Де живуть домашні тварини?

- Малята, тварини просили мене подякувати вам і прощаються з вами. Якими словами ми попрощаємось з ними?

3.2 Складання зв’язних висловлювань за малюнком.

Мета: вчити дітей складати зв’язні висловлювання, аналізувати побачене і почуте, на основі власних спостережень встановлювати зв’язки між об’єктами і обґрунтовувати свій вибір, вчити знаходити спільне і відмінне, будувати загадки, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки;

розвивати зв’язне мовлення, аналітико-синтетичні вміння і навички, спостережливість, фантазію, уяву, дослідницькі вміння, вміння доводити свою думку, збагачувати і активізувати словниковий запас учнів;

виховувати допитливість, доброту, милосердя, уважне ставлення до тих, хто потребує допомоги.

Обладнання: аудіозапис «Звуки лісу», Ілюстрація «Дівчинка і цуценя» (демонстраційна і індивідуальні), заготовки схематичного зображення елементів малюнка, зображення гостей-чарівників Діли-З’єдная та Забігай-Відставая, Тлумачний словник, Оповідання В.О.Сухомлинського «Василько врятував сонечко».

Хід заняття

І. Орг.момент.

ІІ. Оголошення теми і мотивація

- Добридень, дітки! Сьогодні у нас буде незвичайне заняття. Я хочу запросити вас на прогулянку. Нас чекають нові друзі і знайомства, цікава робота і завдання. А щоб перенестися у місце нашої прогулянки нам треба взяти увагу, увімкнути уяву і фантазію, заплющити на хвилинку очі , і уважно-уважно прислухатися.

(Діти заплющують очі. Звучить запис «Звуки лісу». Вчитель кладе перед кожним малюнок зображенням вниз. На дошці ілюстрація поки теж закрита)

ІІІ. Перенесення до уявного місця проведення заняття. Первинне знайомство з ілюстрацією.



  • На вашу думку, куди перенесли нас ці звуки? (До лісу)

  • Молодці. (Відкриваю малюнок на дошці)

  • А ось подивіться, хто прийшов до лісу трохи раніше за нас. (Дівчинка і цуценя)

  • За чим прийшла дівчинка до лісу? (За ягодами)

  • Як ви здогадалися? (Біля дівчинки стоїть кошик з ягодами).

  • Що робить дівчинка? (Перебинтовує песику лапку)

  • Молодці, ви спостережливі. Давайте поки залишимо дівчинку за її важливою справою. Не будемо їй заважати, і уважно поки що все роздивимося.

ІV. Робота над змістом малюнка.

Крок І. «Діли!» - визначення складу.



  • Погляньте хто це до нас поспішає? Це чарівник з незвичним іменем – Розділи -З’єднай. Розділи-З’єднай вміє все на світі ділити на частини і об’єднувати в одне ціле. Дивиться він на зошит, скаже «Діли!» - і одразу бачить, що зошит складається з обгортки і сторінок. Давайте і ми разом з ним подивимось на предмети у нашому класі поглядом «Діли!»

  • З чого складається вікно? (З рами, скла, петель, ручок)

  • З чого квітка (Корінця, листочків, стебла)

  • Давайте і на малюнок наш подивимось поглядом «Діли!». А для надійності зберемо нашу увагу за допомогою спеціальної «камери». Складіть руку у кулачок так, щоб утворилося маленьке віконечко-об’єктив , і подивіться через нього на малюнки, які приготував для кожного з вас Розділи-З’єднай, але так, щоб у віконечко-об’єктив потрапляв тільки один предмет.

  • Тож, що ви бачите?

(Діти називають, хто що знайшов. Я схематично фіксую на дошці у кружечках: Дівчинку, цуценя, грибок, ромашка, ялинка, дерево, кошик, дзвіночки, трава, кущик, бинт)

Якщо чиясь камера наїжджає так близько, що у віконечко-об’єктив потрапляє тільки частина об’єкта: хустинка, ошийник і т.д, кажу, що ці частини вже враховані у зображенні дівчинки, але мі їх можемо намалювати окремо, щоб потім використати при описі зовнішності героїв.

Складання загадки про кошик

Який? (Що робить?)

Що таке ж?

З ручкою

Сумка

Дерев’яний

Ящик

В ньому багато ягід

Варення

Розділивши кожну пару слів св’язкою "а не", отримаємо загадку

Крок ІІ. Встановлення зв’язків і взаємодії між об’єктами.



  • Діти, погляньте, Розділи-З’єднай задумливо дивиться на олівець. Я думаю прийшов час познайомитися ще з одним незвичайним вмінням нашого чарівника об’єднувати-пов’язувати все на світі. Наприклад, він пов’язав олівець з рукою, бо рука тримає олівець. А чи можна пов’язати олівець і альбом? Чому? А з чим ще можна пов’язати олівець? А з чим по вашому можна об’єднати воду? А чобітки?

  • А чи можна пов’язати сонечко і сміх?

  • А скло і здоров’я?

(Діти намагаються обґрунтувати свою думку)

  • Чудово, а тепер давайте повернемося з Розділи-З’єднаєм до наших кружечків на дошці. Бо це не діло, що ми розібрали малюнок на частини, а назад скласти забули. Час наводити порядок, і з’єднати частини в одне ціле.



  • З чого почнемо? Які два кружечки мі можемо зв’язати між собою? Хто здогадався, може підійти до дошки і з’єднати кружечки лінією. Але з обов’язкою умовою, що він зможе пояснити, чому так зробив. (Дівчинка і собака: дівчинка перев’язує лапку цуцику, або дівчина - хазяйка цуценя, або дівчинка і цуценя - друзі)

(Поки діти встановлюють зв’язки і називають складені речення я записую складені речення на окремих листочках. Щоб потім встановити зв’язки між реченнями, необхідні для розповіді.)

Крок ІІІ. Характеристики об’єктів і їх дій. Підсилення відчуття.



  • У нас заняття сьогодні незвичайне, то ми можемо на цьому занятті зробити речі, які неможливі у буденному-звичайному житті.

  • Закрийте на хвилинку очі і уявіть, що ви перешугнули за рамку малюнка, і потрапили прямо у картинку. Прислухайтесь, що відбувається поряд з вами? Що и чуєте?

  • Увійдіть у малюнок, обережно «походіть» у ньому. Що ви відчули? Доторкніться обережно рукою до всього, що зустрілось на вашому шляху. Що ви відчули тепер? Вдихніть запах того, що вас оточує. Спробуйте що-небудь пожувати, якщо це не шкідливо. Які запахи ви відчуваєте, які смакові враження у вас виникли?

Фізкультхвилика.

  • Ви добре попрацювали, и наші нові знайомі готові поділитися з нами тим, що ж ними трапилося. Але для початку давайте трохи відпочинемо і прогуляємося біля струмочка.

Спробуйте хлопці пройти через струмок по камінчикам не замочивши ноги.

А тепер допоможіть дівчатам пройти по камінчикам і не замочити ніжки.



Крок ІV. Побудова часових послідовностей і причинно-наслідкових зв’язків.

  • Наша «камера» Розділи-З’єдная допомогла нам обстежити всі куточки нашого малюнка. А до нас, поки ми відпочивали, приєднався ще один чарівник, брат нашого першого гостя, Забігай-Відставай. Він допоможе нам дізнатися, що відбувалося до тих подій, які ми застали на малюнку, і що може відбутися потім. У нього є незвичайний годинник. Якщо він поверне його в одну сторону і скаже «Відставай!» - ми перенесемося у часі назад, у минуле. А якщо поверне уперед і скаже «Забігай!», ми спробуємо побачити, що може відбутися в майбутньому.

  • Ми з вами зараз на занятті. А - «Відставай!» - де ви були вранці до заняття? А рано вранці?

  • (Були дома і спали)

  • Прикріпимо до дошки на часовій лінії маленького чоловічка. Він теж спить.

  • А що було – «Забігай!» - потім, коли ви прокинулись?

  • (Ми умивалися)

  • Молодці. (Хто відповів першим пересуває чоловіча трохи вперед так, наче він зробив один крок.)

  • А яким буде наступний крок – «Забігай!», - що ви ще робили потім?(Встановлення причинно-наслідкових зв’язків) Без якої попередньої дії не могла б відбутися наступна.



  • Тепер ви готові дізнатися що ж відбулося на галявині.

  • Дівчинка зараз перев’язує лапку цуцику. А де вона була – «Відставай!» - раніше?

  • …(Була вдома, гуляла, гралася.)

  • А де був цуцик? Що він робив?

  • Дівчинка закінчила гру і одразу опинилася в лісі? Чи ми пропустили якийсь крок?

  • (Пропустили. Вона взяла кошик і пішла по стежці до лісу. Або, бабуся попросила її сходити в ліс по ягоди. Дівчинка взяла кошик и пішла до лісу.)

  • А як міг опинитися в лісі песик?

  • Який у них був настрій? Як вони себе почували?

  • Що вони робили в лісі?

  • Хто хоче спробувати розказати, роблячи маленькі кроки в часі від тої миті, як дівчинка назбирала ягід, до тої миті, як вона перев’язує лапку песику? Що могло трапитись з ними у цей час?

Якщо хтось висловить думку про те, що цуценя поранило лапку об скло. Прийомом «Відставай!» з’ясовуємо, як воно потрапило до лісу. Складаємо правило дбайливого ставлення до всього живого. Якщо ні сама підводжу їх до цієї думки.

  • Що «Відставай!» відчув песик, коли поранив, лапку?

  • Що він зробив?

  • Що відчула дівчинка, коли це побачила?

  • Що вона зробила?

  • Як ви гадаєте – «Забігай!» - песику від цього стало трохи краще?

  • Як він міг висловити свої почуття дівчинці? Чи міг він якось подякувати?

  • Як?

  • Ви б хотіли мати такого друга, як ця дівчинка? Чому?

Словникова робота

  • Мені здається, що вона ще дбайлива і милосердна людина.

  • Чи знайомі вам ці слова?

  • А що вони означають можете пояснити?

  • Звернемося до Тлумачного словника. С.151, с. 318.

  • Як назвемо людину, яка старанно слідкує дома за квітами? Не забуває годувати рибок в акваріумі? Підібрала на вулиці кошеня, яке загубилося і сидить голодне і холодне? Підняла палицю на яку спираються, що випала з рук старої людини?

  • Які ще, на вашу думку, вчинки могла б зробити милосердна людина?

Крок V. Складання зв’язної розповіді.

  • Ось і прийшов час навести порядок у нашій розповіді.

(Вибираю речення, які записувала по ходу заняття. Колективно вирішуємо, що було спочатку, а що потім. Розташовуємо їх в певній послідовності. Можуть бути варіанти)

V. Розповідь 2-3 учнями свої варіантів розповіді.

V. Підсумок уроку.

- Спасибі вам всім за старанну роботу на занятті від мене і наших нових знайомих. Сподіваюся ми ще з ними зустрінемось на наших уроках.

Бажаю вам бути завжди такими ж спостережливими, уважними. Ростіть мудрими, дбайливими і милосердними людьми.

3.3 Складання діалогу «Телефонна розмова»



Мета: вчити будувати діалог формувати культуру мовлення, розвивати зв’язне мовлення, вміти

будувати діалоги, виховувати шанобливе ставлення до мови, до співрозмовника.



Обладнання: таблиця № 3, картки для індивідуальної роботи, епіграф.

Хід уроку

І. Організація класу.

Всі сідайте тихо, діти,

домовляймось не шуміти,

на уроці не дрімати,

а старанно працювати.

ІІ. Оголошення теми уроку.

Сьогодні ми будемо вчитися розпитувати, дізнаватися, спілкуватися, тобто будувати діалоги. Прочитайте вислів Ф. Стендаля.

Уміння вести розмову – це талант.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

З’ясувати значення слова «діалог».

Як ви розумієте ці слова. (Обмін думками між двома або кількома особами чи сторонами; частина літературного твору, в якій відбувається розмова двох осіб.)

Ознайомити із пам’яткою «Так звертайся!»

Які слова використовують під час спілкування, діалогу?

Друже сестричко добродію

Подругою братику шановна

Тату Сергійку пані

Мама Маріє юначе

Бабусю Олено Василівно

Дідусю Богдане Петровичу

Складання речень з окремими звертаннями (на вибір).

Діти, складіть речення з одним із звертань.

Як відокремлюємо на письмі звертання? А в усному мовленні?



ІV. Доповнення діалогу.

Робота з таблицею № 3.

Телефонна розмова

Добрий день, Маріє Петрівно! Це говорить Надійка Приходько.

Доброго дня, Надійко.

Покличте, будь ласка, до телефону Юру.

Юри немає вдома. Він пішов в бібліотеку.

Прочитайте діалог.

Назвіть учасників діалогу.

Прочитайте репліки кожного співрозмовника.

Визначте звертання та «чарівні » слова.

Доповніть діалог.

Інсценізація діалогу.

Фізкультхвилинка

Встаньте, діти, посміхніться

Землі нашій уклоніться

За щасливий день вчорашній.

Всі до сонця потягніться,

Вліво, вправо нахиліться,

Веретенцем покрутіться.

Раз присядьте, два присядьте

І за парти тихо сядьте.

V. Робота в парах.

1. Складання діалогу за уявною ситуацією та опорними словами. (Упав, боляче, давай допоможу, спасибі).

2. Презентація складених діалогів.

3. Аналіз допущених помилок.

- Які помилки були допущені?

4. Запис діалогу.



VІ. Робота з прислів’ями.

Складіть прислів’я

говорити, Як, то, краще, дурниці, помовчати.

Поясніть значення даного прислів’я.



VІІ. Підсумок уроку.

Чого навчились на цьому уроці?

Як потрібно поводитись під час розмови?

Чого треба уникати?

Які «чарівні» слова ви використовуєте у мовленні?

3.4 Текст «Осінній сад»



Мета: повторити і закріпити знання учнів про текст, вчити учнів складати текст за планом і опорними словами, розвивати усне мовлення учнів, виховувати любов до природи.

Обладнання: таблиця № 6, робочі зошити, грамзапис П. І. Чайковського «Осінь», малюнки про осінь.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Лунає дзвіночок, до праці мерщій.

Ти всі перешкоди здолати зумій!

Працюй наполегливо, швидко, старанно,

щоб кожна хвилина не втратилась марно!

ІІ. Оголошення теми уроку.

Сьогодні ми складатимемо, записуватимемо текст. А ось про що ви скажете, коли відгадаєте загадку.

Коли з дерев всі листочки злітають,

Коли вже на південь птахи відлітають,

Коли небо синє, холодний дощ ллється,

Ця пора року як зветься?

(Осінь)

Ще зовсім недавно ви купалися в річці, гралися на зеленій травичці. А сьогодні під ногами шурхотить опале листя, птахи співають свої прощальні пісні.

Вересень трусить груші в садочку.

Жовтень гаптує клену сорочку.



ІІІ. Прослухування грамзапису «Жовтень» («Пори року» П. І. Чайковського).

Які картини викликала в вашій уяві ця музика?

Що ви хотіли б зараз робити? (Слухати, як шурхотить листя під ногами, дивитись, як листя кружляє і падає, тощо).

Які почуття викликала у вас почута мелодія?



ІV. Актуалізація знань учнів.

Отже, на сьогоднішньому уроці ми будемо складати текст про осінь в саду.

Гра «Мікрофон».

Пригадайте все те, що ви знаєте про текст. (Відповіді учнів)

Розкажіть, які зміни відбулися в природі з приходом осені? (робота з малюнками)

Фізкультхвилинка

Ой ходили журавлі

То великі, то малі.

Сіли собі на ріллі

Та й співають тра-ла-лі.

V. Колективна підготовча робота.

1. Робота за таблицею № 6.



№п/п

План

Словник

1.

Яка пора року настала?

Осінь прилинула, завітала , прийшла




Якими стали дерева в саду?

Щедра, багата, чарівниця, художниця, красуня, різнокольорові, барвисті, голі, безлисті, строкаті

3.

Як змінилася трава?

Пожовкла, висохла пошерхла, примерзла, зів’яла

4.

Як поводяться птахи?

Замовкли, затихли, збираються в зграї

5.

Яку роботу принесла осінь в сад людям?

Веселу, клопітливу

Колективне складання твору (усно). 2-3 учні розповідають.



Робота над орфограмами.

Осінній, щедра, різнокольорові, прилинула, прийшла, пошерхла, зів’яла, збираються.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал